17766

Дослідження освітлення

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Лабораторна робота № 1. Дослідження освітлення. Мета роботи: ознайомитися з видами освітлення і з нормами проектування природного і штучного освітлення; дослідити нормовані показники що характеризують освітлення в умовах лабораторії; вивчити і дослідити джерела...

Украинкский

2013-07-05

370.5 KB

5 чел.

Лабораторна робота № 1.

Дослідження освітлення.

Мета роботи: ознайомитися з видами освітлення і з нормами проектування природного і штучного освітлення; дослідити нормовані показники, що характеризують освітлення в умовах лабораторії; вивчити і дослідити джерела світла і освітлювальні прилади, що застосовуються для штучного освітлення приміщень; набути практичних навичок користування нормативними документами; виконати дослідження зорових умов праці методом вимірів, графоаналітичним і аналітичним методами.

1.1. Основні характеристики освітлення

Відчуття світла при дії на очі людини викликають електромагнітні хвилі оптичного діапазону. Видима частка оптичних випромінювань розташовується між областями ультрафіолетових і інфрачервоних випромінювань і лежить в діапазоні довжин хвиль 380-760 нм.

Освітлення характеризується кількісними і якісними показниками. До кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, освітленість, яскравість.

Світловий потік Ф - це частка променистого потоку, яка сприймається зором людини як світло (вимірюється в люменах - лм).

Сила світла I - величина, що оцінює просторову щільність світлового потоку і що є відношенням світлового потоку dФ до тілесного кута  , в межах якого світловий потік розповсюджується:

I=dФ / dω

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд).

Освітленість Е - поверхнева щільність світлового потоку, є відношення світлового потоку , падаючого на елемент поверхні dS, до площі цього елементу:

Е=dФ/dS

За одиницю освітленості прийнятий люкс (лк) - при світловому потоці в 1 лм на площі в 1 м2.

Яскравість поверхні L - відношення сили світла, що випромінюється в даному напрямі, до площі поверхні, що світиться, кд/м2:

L=I/S

Коефіцієнт віддзеркалення ρ визначається як відношення відбитого від поверхні світлового потоку Фвідб до падаючого на неї світлового потоку Фпад:

ρ=Фвідб/ Фпад

До основних якісних показників освітленості відносяться: фон, контраст об'єкту з фоном, видимість, показник засліплення і дискомфорту, коефіцієнт пульсації.

Фон - поверхня, прилегла безпосередньо до об'єкту, на якій він розглядується.

Видимість - здатність ока людини сприймати об'єкт при освітленості від 0,1 до 100 000 лк.

Світло діє на очі і через них на центральну нервову систему, кору великих півкуль головного мозку і на весь організм людини, викликаючи посилення діяльності дихальних органів, покращуючи стан і стимулюючи діяльність всього організму.

При поганому освітленні зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків: до 5 % травм можна пояснити недостатнім освітленням, а в 20 % випадків воно сприяло їх виникненню. Погане освітлення може привести до професійних захворювань: робоча міопія (короткозорість), спазм акомодації, ністагм. У осіб, повністю або частково позбавлених природного світла (по роду роботи або через географічні умови), може виникнути світлове голодування.

Виробниче освітлення характеризується кількісними і якісними показниками. Кількісними показниками є світловий потік, сила світла, освітленість, яскравість і світимість. Якісними показниками, що визначають умови зорової роботи, є фон, контраст об'єкту з фоном, видимість, циліндрова освітленість, показник засліплення, показник дискомфорту і коефіцієнт пульсації освітленості.

При дослідженні освітлення виробничих приміщень вимірюються площинна (горизонтальна, вертикальна і похила) і об'ємна (циліндрова і півсферична) освітленість. Для виміру площинної освітленості застосовується об'єктивний люксметр Ю-116. Люксметр - це поєднання фотоелемента і міліамперметра. Світловий потік викликає протікання фотоструму через міліамперметр, шкала якого проградуйована в люксах. Прилад має дві межі вимірів: до 30 і 100 лк. Насадки, що додаються до приладу, дозволяють розширювати діапазони вимірів в 10, 100 і 1000 разів. Похибка виміру без насадок ±10 %, з насадками ±15 % вимірюваної величини.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення буває природне, штучне і суміщене.

Для створення сприятливих умов праці виробниче освітлення повинне відповідати наступним вимогам:

1. Освітленість на робочому місці повинна відповідати гігієнічним нормам. Збільшення освітленості робочої поверхні до певної межі покращує видимість об'єкту, збільшує швидкість розрізнення предметів і підвищує продуктивність праці.

2. Яскравість на робочій поверхні і в межах навколишнього простору повинна розподілятися по можливості рівномірно, оскільки переведення погляду з яскраво освітленою на слабо освітлену поверхню і навпаки викликає стомлення очей. Рівномірному розподілу яскравості сприяє світле забарвлення стелі, стенів, устаткування.

3. На робочій поверхні не повинно бути різких тіней, оскільки вони створюють нерівномірний розподіл яскравості, спотворюють форму і розміри об'єктів і викликають стомлення зору, а наявність рухливих тіней, крім того, сприяє виникненню травм.

4. Блискучість (пряма або відбита) має бути відсутня в полі зору. Пряма блискучість створюється поверхнями джерел світла, і її зменшення здійснюється зменшенням яскравості джерел світла, відповідним вибором захисного кута світильника і збільшенням висоти підвісу світильників. Відбита блискучість створюється поверхнями з великими коефіцієнтами і віддзеркаленням у напрямку до очей. Ослабіння відбитої блискучості досягається підбором напряму світлового потоку на поверхню і заміною блискучих поверхонь матовими.

5. Освітлення повинне забезпечувати необхідний спектральний склад світла для правильного перенесення кольорів. Правильне перенесення кольорів створюють природне освітлення і штучні джерела світла із спектральною характеристикою, близькою до природного освітлення.

1.2. Природне освітлення

Природне освітлення - освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), проникаючим через світлові отвори в зовнішніх захисних конструкціях. По своєму спектральному складу воно є найбільш сприятливим. Природне освітлення може бути:

  •  бічним - через світлові отвори в зовнішніх стінах (вікна);
  •  верхнім - через світлові отвори в покритті і ліхтарі, а також через світлові отвори в місцях перепадів висот суміжних будівель;
  •  комбіноване - поєднання верхнього і бічного освітлення.

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості КПО (е). КПОвідношення природної освітленості, що створюється в деякій точці заданої площини усередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після віддзеркалень), до значення зовнішньої горизонтальної освітленості, що створюється світлом повністю відкритого небозводу, %.

,

де Евнзовн - природна освітленість, зміряна відповідно в контрольній точці усередині приміщення і зовні будівлі, лк.

При бічному природному освітленні нормується мінімальне значення КПО мін): при однобічному - в точці, розташованій на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових отворів, а при двосторонньому - в точці посередині приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні (або підлоги). При верхньому і комбінованому освітленнях нормується середнє значення КПО:

,

де   кількість точок визначення (перша і остання точки приймаються на відстані 1 м від поверхні зовнішніх стенів або перегородок);  величини КПО при верхньому і комбінованому освітленні в точках характерного розрізу приміщення.

Під умовною робочою поверхнею приймається умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.

Експериментальне визначення КПО вимагає одночасного виміру освітленості усередині і зовні приміщення (для вимірів необхідно два люксметри і два фотометриста). Виміри повинні проводитися, коли небо затягнуте хмарами. Зовнішню горизонтальну освітленість необхідно вимірювати на відкритому місці.

Нормовані величини КПО залежать від розряду зорової роботи, що виконується у виробничих приміщеннях, або призначення приміщення в будівлях управління, конструкторських, проектних, науково - дослідницьких установ, цивільних і суспільних будівлях, а також від системи освітлення.

Нормоване значення КПО, , для будинків, розташованих в різних районах, слід визначати за формулою:

     (1.1)

де  - табличне значення КПО, визначається за таблицями Д.1 та Д.2;

mN - коефіцієнт світлового клімату, визначається за таблицею 1.1;

Отримані за формулою (1.1) значення округлюють до десятих.

Таблиця 1.1.   Коефіцієнт світлового клімату

Світлові прорізи

Орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту

Коефіцієнт світлового клімату, mN

Автономна республіка Крим, Одеська обл..

Решта території України

В зовнішніх стінах будинків

ПН

0,85

0,90

ПНС, ПНЗ

0,85

0,90

З, С

0,80

0,85

ПДС, ПДЗ

0,80

0,85

ПД

0,75

0,85

В прямокутних та трапецієподібних ліхтарях

ПН-ПД

0,80

0,80

ПНС-ПНЗ

ПДЗ-ПНЗ

0,75

0,80

С-З

0,70

0,75

В ліхтарях типу «Шед»

ПН

0,80

0,80

В зенітних ліхтарях

-

0,70

0,80

Примітка. ПН - північ; ПНС – північ-схід; ПНЗ – північ-захід; С - схід; З - захід;

ПН-ПД – північ-південь; С-З – схід-захід; ПД - південь; ПДС – південь-схід; ПДЗ – південь-захід

Нормоване значення КПО при роботі з візуальними дисплейними терміналами усіх типів вітчизняного та зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок, що використовуються в ЕОМ колективного використання та персональних ЕОМ має становити не нижче 1,5% згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 або ДНАОП 0.00-1.31-99

1.2. Суміщене освітлення

Суміщене освітлення - освітлення , при якому недостатнє по нормах природнє освітлення доповнюється штучним. Сполучене освітлення допускається в наступних випадких:  для виробничих приміщень, у яких виконуються роботи 1 і 2 розрядів;для виробничих приміщень і інших приміщень,  коли за умовами технології, організації виробництва або клімату в місці будівництва протрібні об’ємно-планувальні розв’язки, які не дозволяють забезпечити нормовані значення КПО (багатоповерхові будинки великої ширини, одноповерхові багатопрогонові будинки із прольотами великої ширини і т.д.); для допоміжних будинків, коли це потрібно за умовами вибору раціональних об’ємно-планувальних розв’язків.

Загальне (незалежно від прийнятої системи освітлення) штучне освітлення приміщень , призначених для постійного перебування людей повинно забезпечуватися газорозрядними лампами. застосування ламп розжарювання допускається тільки в тих випадках, коли за умовами технології,  середовища або оформлення інтрєру застосування газорозрядних ламп неможливо або недоцільно.

Суміщене освітлення нормується аналогічно нормуванню природного освітлення- по КПО.

Основним вимірювальним приладом для оцінки освітлення у виробничих умовах є фотоелектричний об'єктивний люксметр Ю - 116, призначений для виміру освітленості, створюваної природнім світлом і штучними джерелами світла, які можуть бути розташовані довільно щодо світлоприймача люксметра. Люксметр складається з вимірника (міліамперметра), що має дві (або одну) шкали, градуйовані в люксах, селенового фотоелемента в окремому пластмасовому корпусі й чотирьох насадок на фотоелемент, призначених для розширення діапазонів вимірів . На верхній панелі вимірника розташовані шкали приладу, коректор установки стрілки приладу на нульовий розподіл шкали, кнопки перемикача діапазонів вимірів і таблиця, у якій наведені верхні межі діапазонів вимірів залежно від комбінації : "натиснута кнопка перемикача" - "комплект застосовуваних насадок" (без насадок, КМ,КР,КТ). На лівій стінці корпуса вимірника розташована вилка (у гнізді ) для приєднання фотоелемента. Фотоелемент приєднується до вимірника кабелем з розеткою, що забезпечує правильну полярність з'єднання . На корпус фотоелемента можуть надіватися насадки, маркіровані буквами ДО,М,Р,Т. Насадка До призначена для зменшення косинусної похибки приладу й виконана у вигляді півсфери з білої світлорозсіюваної пластмаси, укладеної в непрозоре пластмасове кільце з різьбленням для нагвинчування на корпус фотоелемента. Ця насадка застосовується тільки разом з однієї із трьох інших насадок, виконаних у вигляді дисків, що мають маркування М, Р, Т и встановлюваних між корпусом фотоелемента й насадкою К.


Додаток

Таблиця Д.1      Нормативні значення КПО для виробничих приміщень

Характеристика зорової роботи

Найменший розмір об’єкту розрізнення, мм

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкту розрізнення з фоном

Характеристика фону

Природне освітлення

Суміщене освітлення

КПО

КПО

Верхнє або верхнє і бокове

Бокове освітлення

Верхнє або верхнє і бокове

Бокове освітлення

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Найвищої

точності

Менше 0,15

І

а

б

в

г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

-

-

6,0

2,0

Дуже

високої

точності

Від 0.15 до 0,3 включно

ІІ

а

б

в

г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

-

-

4,2

1,5


Продовження таблиці Д.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Високої точності

Від 0,3

до 0,5 включно

ІІІ

а

б

в

г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

-

-

3,0

1,2

Середньої точності

Від 0,5

до 1

включно

ІV

а

б

в

г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

4

1,5

2,4

0,9

Малої точності

Від 1

до 5

включно

V

а

б

в

г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

3

1

1,8

0,6

Груба

(Дуже малої точності)

Більш

5

Незалежно від характеристики фону і контрасту об’єкту з фоном

3

1

1,8

0,6

Робота з матеріалами, що світяться та виробами у гарячих цехах

Більш

0,5

VІІ

Незалежно від характеристики фону і контрасту об’єкту з фоном

3

1

1,8

0,6

Загальне спостереження за ходом виробничого процесу:

- постійне;

- періодичне при постійному перебуванні людей в приміщенні;

- те саме, при періодичному перебуванні людей в приміщенні;

- загальне спостереження за інженерними комунікаціями

-

VІІІ

а

б

в

г

Незалежно від характеристики фону і контрасту об’єкту з фоном

3

1

0,7

0,3

1

0,3

0,2

0,1

1,8

0,7

0,5

0,2

0,6

0,2

0,2

0,1


Таблиця Д.2    
Нормативні значення КПО для невиробничих приміщень

Приміщення

Площина (Г – горизонтальна, В – вертикальна) нормування КПО, висота площини над підлогою, м

Розряд і підрозряд зорової роботи

Природне освітлення, КПО, ен, %

При верхньому або комбінованому освітленні

При боковому освітленні

1

2

3

4

5

Кабінети та робочі кімнати

Г – 0,8

Б-1

3,0

1,0

Проектні зали і кімнати, конструкторські, креслярські бюро

Г – 0,8

А-1

4,0

1,5

Лабораторії органічної та неорганічної хімії, термічні, фізичні, спектрографічні, стилометричні, фотометричні, мікроскопні, лабораторії рентгеноструктурного аналізу, механічні та радіовимірювальні, лабораторії електронних пристроїв препараторські

Г – 0,8

А-2

3,5

1,2

Аналітичні лабораторії

Г – 0,8

А-1

4,0

1,5

Аудиторії, учбові кабінети, учбові лабораторії в технікумах і вищих навчальних закладах

Г – 0,8

на робочих столах

та партах

А-2

3,5

1,2

Кабінети технічного креслення та малювання

В – на дошці

Г – 0,8 на робочих столах

А-1

-

4,0

-

1,5

Спортзали

Підлога

Б-2

2,5

0,7

Читальні зали

Г – 0,8

А-2

3,5

1,2

Приміщення для роботи з дисплеями й відеотерміналами, дисплейні зали

В-1,2

на екрані дисплея

Г-0,8

на робочих столах

Б-2

А-2

-

3,5

-

1,2

Криті басейни

Г – на поверхні води

В-1

2,0

0,5

Актові зали, кіноаудиторії

Підлога

Д

-

-

Сходові клітини:

а) головні

б) інші

Підлога

(площадки, сходи)

В-2

Ж-2

-

-

-

-

Вестибулі і гардероби

Підлога

В-1

-

-

Житлові кімнати

Г – 0,0

В-1

2,0

0,5

Кухні

Г – 0,0

В-1

2,0

0,5

Коридори, ванні кімнати

Підлога

Ж-2

-

-

Дослідження коефіцієнта природної освітленості

Таблиця 2. Результати дослідження природного освітлення.

Відстань

від точки до світлового отвору, м

Код

комп-лекта насадок

Ціна ділення шкали,

лк

Зміряна

кількість

     ділень

Зміряна величина освітленості,

лк

Величина зовнішньої освітленості,

лк

КЕО,%

еб

eIIIн

eнIV

1

2

3

4

По мінімальній зміряній величині освітленості, користуючись таблицею 1.1., встановлюють величину зовнішньої освітленості Eзовн.

Таблиця1.1. Величина зовнішньої освітленості.

Eвн.min

лк

50

100

200

300

400

500

600

700

800

Eзовн

лк

3850

7700

15400

23100

30800

38500

46200

53900

61600

визначають величину коефіцієнта природної освітленості eб для приміщення лабораторії;

 по таблицях встановлюють нормовану величину КПО ;

обчислюють нормовану величину КПО  для досліджуваних умов;

результати досліджень заносять в звіт за формою таблиці 2. (отримані величини КПО округлюють до десятих доль).

Порівнюючи фактичну величину КЕО eб  з нормуванням КЕО , роблять висновок про умови зорової роботи в лабораторії.

За наслідками вимірів будують графік виміру освітленості по глибині приміщення  E = (l);


ДОСЛІДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Системи штучного освітлення

 Штучне освітлення буває двох систем: загальне і комбіноване. Загальне освітлення - це освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або стосовно розташування устаткування (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення - це освітлення, при якому до загального освітлення додається місцеве. Місцеве освітлення - це додаткове до загального освітлення, що створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях (поверхнях). Застосування одного місцевого освітлення у виробничих приміщеннях не допускається.

Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне і охоронне. Робоче освітлення - це освітлення, призначене для виконання технологічного процесу або руху людей і транспорту в темний час доби. Його слід передбачати для всіх приміщень будівель, а також для ділянок відкритих просторів, призначених для роботи, проходу людей і руху транспорту. Аварійне освітлення - це освітлення, яке використовують при відключенні робочого освітлення, що дозволяє продовжувати роботи. Евакуаційне освітлення (аварійне освітлення для евакуації) - це освітлення для евакуації людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення. Охоронне (чергове) освітлення - це освітлення в неробочий час.

Нормування штучного освітлення

 Як критерії оцінки штучного робочого освітлення прийняті: освітленість Е, показник засліплення Р (для виробничих приміщень) або показник дискомфорту М ( для приміщень управління, проектних, конструкторських, науково - дослідницьких установ і приміщень цивільних і громадських будівель), коефіцієнт пульсації освітленості Кп (при освітленні приміщень газорозрядними лампами).

 Для виробничих приміщень нормована освітленість залежить від розряду зорових робіт, підрозряду зорової роботи і системи освітлення (комбіноване або загальне освітлення).

 Контраст об'єкту розрізнення з фоном

,      1

де Lo,Lф - яскравість відповідно об'єкту розрізнення і фону, кд/м2.

 Контраст об'єкту розрізнення з фоном вважається:

 великим при К>0,5;

 середнім  при 0,2 К 0,5;

 малим при К<0,2.

 Характеристика фону (поверхні, безпосередньо прилеглій до об'єкту розрізнення) визначається коефіцієнтом віддзеркалення . Фон вважається за світлий при >0,4, середнім  при 0,2    0,4 та темним при < 0,2.

 Для приміщень управління, конструкторських, проектних, науково - дослідницьких установ і приміщень цивільних і суспільних будівель значення нормованої освітленості залежить від призначення приміщення (освітлення таких приміщень здійснюється переважно системою загального рівномірного освітлення).

 Норми освітленості встановлені для газорозрядних джерел світла; в разі застосування ламп розжарювання (необхідне спеціальне обгрунтування) потрібне значення освітленості встановлюється коректуванням норм.

 Нормовані значення показника засліплення для виробничих приміщень залежать від розряду зорової роботи і часу перебування людей в приміщенні.

 Нормовані показники дискомфорту для приміщень управління, конструкторських, проектних, науково - дослідницьких установ і приміщень цивільних і суспільних будівель залежать від призначення приміщення.

 Нормування показників засліплення і дискомфорту аналізуються з метою обмеження сліпучої дії (блиску) джерел світла, які потрапляють у поле зору працівників безпосередньо, або відображуються від полірованих робочих поверхонь. Сліпуча дія джерел світла і показники засліплення і дискомфорту, що характеризують його, залежать від яскравості джерел світла, конструкції світильника (захисного кута відбивача, наявності розсіювачів, затінювачів), висоти підвісу світильників, відношення довжини і ширини приміщення до висоти підвісу світильників, коефіцієнтів віддзеркалення різних поверхонь в приміщенні.

 Показник дискомфорту

   М=Мт1,      2

де Мт - табличне значення показника дискомфорту, що є функцією відношення світлового потоку, що випромінюється світильником в нижню півсферуо), до повного потоку світильника, коефіцієнтів віддзеркалення поверхонь приміщення і відношення довжини і ширини приміщення до висоти установки світильника над очима спостерігача; 1 - поправочний коефіцієнт.

     1 = 0,5,      3

Fо- фактичний світловий потік, що направляється світильником в нижню півсферу, тис. лм; - площа вихідного отвору світильника, м2.

 Критерієм оцінки відносної глибини коливань освітленості в результаті зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом є коефіцієнт пульсації освітленості, %:

    ,     4

де  Emax и Emin - відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коливання, лк; Eсер - середнє значення освітленості за цей же період, лк.

 Нормовані значення коефіцієнта пульсації освітленості для виробничих приміщень залежать від розряду зорової роботи і системи освітлення.

 Нормовані значення коефіцієнта пульсації освітленості для приміщень управління, конструкторських, проектних, науково - дослідницьких установ і приміщень цивільних і суспільних будівель залежать від призначення приміщення.

Нормовані значення освітленості (при використанні ламп розжарювання), що відрізняються на один ступінь, слід приймати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 5; 7; 10; 20; 30; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400; 500; 600; 700; 1000; 1250; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 4000; 4500; 5000 лк.

При використанні ламп розжарювання освітленість слід знижувати за наступною шкалою: на один ступінь при системі комбінованого освітлення, якщо нормована освітленість складає 750 лк і більше; на один ступінь при системі загального освітлення для розрядів роботи 1-V і VII, при цьому освітленість від ламп розжарювання не повинна перевищувати 300 лк; на два ступені при системі загального освітлення для VI і VIII розрядів робіт.

Норми освітленості (див. табл. ) слід підвищувати на один ступінь шкали освітленості в наступних випадках: при роботах I-IV розрядів, якщо напружена зорова робота виконується протягом всього робочого дня; при підвищеній небезпеці травматизму, якщо освітленість від системи загального освітлення складає 150 лк і менш; при спеціальних підвищених санітарних вимогах, якщо освітленість від системи загального освітлення складає 500 лк і менш; при роботі або виробничому навчанні підлітків, якщо освітленість від системи загального освітлення складає 300 лк і менш; в разі відсутності в приміщенні природного світла при постійному перебуванні в них працівників, якщо освітленість від системи загального освітлення складає 1000 лк і менш.

У приміщеннях, де виконуються роботи V і VI розрядів, норми освітленості слід знижувати на один ступінь при короткочасному перебуванні людей або за наявності устаткування, що не вимагає постійного обслуговування.

При виконанні в приміщеннях робіт I-IV розрядів слід застосовувати системи комбінованого освітлення. Освітленість системи комбінованого освітлення є сумою освітленостей від загального і місцевого освітлення. Освітленість робочої поверхні, що створюється світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинна складати не менше 10 % нормованої для комбінованого освітлення, при цьому найбільша і найменша освітленості повинні складати відповідно 500 і 150 лк при газорозрядних лампах і 100 і 50 лк при лампах розжарювання.

Аварійне освітлення слід передбачати, якщо відключення робочого освітлення і пов'язане з цим порушення нормального обслуговування устаткування може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, тривале порушення технологічного процесу, порушення роботи важливих промислових об'єктів (електростанції, вузли радіопередачі і зв'язку, диспетчерські пункти, установки водопостачання, каналізації, теплофікації, вентиляції і кондиціонування повітря). Найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень і територій підприємств, що вимагають обслуговування при аварійному режимі, повинна складати 5 % освітленості, що нормується для робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 лк усередині будівель і не менше 1 лк для територій підприємств.

Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях ведення робіт поза будівлями слід передбачати в місцях, небезпечних для проходу людей; у проходах і на сходах, що служать для евакуації людей, при числі працівників більше 50 чол.; по основних проходах виробничих приміщень, в яких працює більше 50 чол.; у виробничих приміщеннях з постійно працюючими людьми, де вихід з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення пов'язаний з небезпекою травматизму із-за продовження роботи виробничого устаткування; у приміщеннях допоміжних будівель, якщо в приміщенні можуть одночасно знаходитися більше 100 чол. Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів, на землі і на ступенях сходів 0,5 лк в приміщенні і 0,2 лк на відкритих територіях.

Для аварійного і евакуаційного освітлення слід застосовувати лампи розжарювання або люмінесцентні лампи (тільки у приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше + 5 °С за умови живлення ламп у всіх режимах змінним струмом напругою не нижче 90 % номінального).


Додаток Д

Таблиця Д.1

Характеристика зорової праці

Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм

Розряд зорової праці

Підрозряд зорової праці

Контраст об'єкта розрізнення з фоном

Характеристика фона

Освітленість, лк

при штучному комбінованому освітленні

при штучному загальному освітленні

Найвища точність

Менше 0.15

I

а

Малий

Темний

5000

4500

-

б

Малий

Середній

Середній

Темний

4000

3500

1200

1000

в

Малий

Середній

Великий

Світлий

Світлий

Темний

2500

2000

750

600

г

Середній

Великий

Великий

Світлий

Світлий

Середній

1500

1250

400

300

Дуже високої точності

Від 0,15 до 0,3

II

а

Малий

Темний

4000

3500

-

б

Середній

Малий

Темний

Середній

3000

2500

750

600

в

Малий

Середній

Великий

Світлий

Середній

Темний

2000

1500

500

400

г

Середній

Середній

Великий

Світлий

Світлий

Середній

1000

750

300

200

Высокой точности

Від 0,3 до 0,5

III

а

Малий

Темний

2000

1500

500

400

б

Малий

Середній

Середній

Темний

1000

750

300

200


Продовження таблиці Д.1

Характеристика зорової праці

Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм

Розряд зорової праці

Підрозряд зорової праці

Контраст об'єкта розрізнення з фоном

Характеристика фона

Освітленість, лк

при штучному комбінованому освітленні

при штучному загальному освітленні

III

в

Малий

Середній

Великий

Світлий

Середній

Темний

750

600

300

200

г

Середній

Великий

Великий

Світлий

Світлий

Середній

400

200

Середньої точності

Від 0,5 до 1

IV

а

Малий

Темний

750

300

б

Малий

Середній

Середній

Темний

500

200

в

Малий

Середній

Большой

Світлий

Середній

Темный

400

200

г

Середній

Великий

Великий

Світлий

Світлий

Середній

-

200

Малої точності

Від 1 до 5

V

а

Малий

Темний

400

300

б

Малий

Середній

Середній

Темний

-

200

в

Малий

Середній

Великий

Світлий

Середній

Темний

-

200

г

Середній

Великий

Великий

Світлий

Світлий

Середній

-

200

Груба, дуже малої точності

Більше 5

VI

-

Незалежно від характеристик фона та контрасту об’єкту з фоном

-

200


Закінчення таблиці Д.1

Характеристика зорової праці

Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм

Розряд зорової праці

Підрозряд зорової праці

Контраст об'єкта розрізнення з фоном

Характеристика фона

Освітленість, лк

при штучному комбінованому освітленні

при штучному загальному освітленні

Робота з матеріалами, що світяться

Более 0,5

VII

-

Незалежно від характеристик фона та контрасту об’єкту з фоном

-

200

Загальне спостереження за виробничим процесом:

VIII

Незалежно від характеристик фона та контрасту об’єкту з фоном

постійне

-

а

-

200

періодичне
при постійному перебуванні людей в приміщенні

-

б

-

100

періодичне
при періодичному перебуванні людей в приміщенні  

-

в

50

Загальне спостереження за інженерними комунікаціями

-

г

20

Примітка. Освітленість при використанні ламп розжарювання треба знижувати за шкалою освітленності:

а) на одну ступінь при системі комбінованого освітлення, якщо освітленість, що нормується складає 750 лк та більше;

б) на одну ступінь при системі загального освітлення для I-V, VII розрядів, при цьому освітленість від ламп розжарювання має не перевищувати 300 лк;

в) на дві ступені при системі загального освітлення для VI та VIII розрядів.

Таблиця Д.2

Приміщення

Площина (Г – горизонтальна, В – вертикальна) нормування освітленості та висота площини над полом, м

Розряд і підрозряд зорової роботи

Штучне освітлення

Освітленість робочих поверхонь, лк

Циліндрична освітленість, лк

Показник дискомфорту, %, не більше

Коефіцієнт пульсації освітленості, %, не більше

при комбінованому освітленні

при загальному освітленні

Кабінети (в тому числі проектні) та робочі кімнати

Г – 0,8

Б-1

400/200

300

-

40

15

Проектні зали та кімнати, конструкторські та креслярські бюро

Г – 0,8

А-1

600/400

500

-

40

10

Приміщення для роботи з дисплеями, відеотерміналами

В-1,2 (на екрані дисплея)

Г – 0,8 (на робочих столах)

Б-2

А-2

-

500/300

200

400

-

-

-

15

-

10

Лабораторії органічної та неорганічної хімії, препараторські, термічні, фізичні, спектрографічні, стилометричні, фотометричні, мікроскопні, рентгеноструктурового аналізу, механічні, радіовимірювальні, електронних пристроїв

Г – 0,8

А-2

500/300

400

-

40

10

Лабораторії аналітичні

Г – 0,8

А-1

600/400

500

-

40

10

Аудиторії, учбові кабінети, учбові лабораторії вищих навчальних закладів

Г – 0,8 – на робочих столах та партах,

А-2

-

400

-

40

10


Продовження таблиці Д.2

Приміщення

Площина (Г – горизонтальна, В – вертикальна) нормування освітленості та висота площини над полом, м

Розряд і підрозряд зорової роботи

Штучне освітлення

Освітленість робочих поверхонь, лк

Циліндрична освітленість, лк

Показник дискомфорту, %, не більше

Коефіцієнт пульсації освітленості, %, не більше

при комбінованому освітленні

при комбінованому освітленні

Кабінети технічного креслення

В – на дошці,

А-1

-

500

-

40

10

Г – 0,8 – на робочих столах

А-1

-

500

-

40

10

Спортзали

Г-0,0 підлога

Б-2

-

200

-

60

20

Криті басейни

Г-0,0 на поверхні води

В-1

-

150

-

60

20

Актові зали

Г-0,0 підлога

Д

-

200

75

90

-

Рекреації

Г-0,0 підлога

Е

-

150

-

90

-

Сходи:

Головні сходові клітини

Підлога (переходи та сходи)

В-2

-

100

-

-

-

Інші сходові клітини

Те ж

Ж-2

-

50

-

-

-

Головні коридори та проходи

Г-0,0 підлога

Ж-1

-

75

-

-

-

Вестибулі та гардеробні

Г-0,0 підлога

З-1

-

30

-

-

-

Житлові будівлі:

Житлові кімнати

Г-0,0 підлога

В-1

-

150

-

-

-

Кухні

Г-0,0 підлога

В-1

-

150

-

-

-

Коридори, ванни

Г-0,0 підлога

Ж-2

-

150

-

-

-

Дослідження освітленості в приміщенні лабораторії

 При виконанні лабораторної роботи в темний час доби або при зашторених вікнах, досліджують штучну освітленість в приміщенні лабораторії з системою загального рівномірного освітлення, світильниками з газорозрядними лампами.

   Таблиця 3.

Місце

виміру

Площина робочої поверхні і висота її над підлогою, м

Система

    освітлення, джерело світла

Код

ком-плекта насадок

Града-ція шкали,

лк

Зміряна кількість ділень

Освітленість, лк

Виміряна,

Eизм

по нормі,

Eн

Дослідження впливу забарвлення приміщення на освітленість

Характеристика зорової роботи

Розмір об'єкту розрізнення, мм

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Система освітлення, джерело світла

Освітленість при темному забарвленні,

Eт ,лк

Освітленість при світлому забарвленні,

Eс .лк

Норма освітле-ності,

E н ,лк

Джерела освітлення

 Для штучного освітлення приміщень слід застосовувати газорозрядні лампи (люмінесцентні, типа ДРЛ, ДРІ, ДКсТ і ДНаТ). Якщо їх застосовувати неможливо або економічно недоцільно, допускається застосування ламп розжарювання.

Найбільш сприятливими з гігієнічної точки зору і економічними є газорозрядні люмінесцентні лампи низького тиску. Серійно випускаються декілька типів ламп, що розрізняються спектральним складом світла. Лампи денного світла (ЛД) і денного світла з покращеним перенесенням (ЛДЦ) кольорів мають голубуватий колір свічення, по спектру що найбільш наближається до денного світла. Спектр інших типів ламп істотно відрізняється від спектру денного світла: лампи білого світла (ЛБ) мають злегка жовтуватий відтінок, тепло-білого світла (ЛТБ) -розоватый, а лампи холодно-білого світла (ЛХБ) займають проміжне положення між лампами ЛБ і ЛД. Лампи ЛХБ з покращеним перенесенням кольорів мають позначення ЛЕ. Деякі технічні характеристики люмінесцентних ламп приведені в таблиці 23. З 1985 р. Випускаються нові енергоекономічні люмінесцентні лампи потужністю 18, 36 і 58 Вт.

Для освітлення відкритих просторів і високих виробничих цехів застосовуються газорозрядні лампи високого тиску: ртутні дугові з виправленою кольоровістю ДРЛ, металогалогенні ДРІ, дугові ксенонові ДКсТ і натрієві ДНаТ.

Лампи типу ДРЛ володіють високою світловою віддачею (до 60 лм/Вт) і терміном служби (до 15000 г), але в спектрі їх випромінювання переважають синьо-зелені тони, що обмежує їх застосування, коли об'єктами розрізнення є лиця людей або забарвлені поверхні: випускаються такі лампи з шаром, що відображає, - типа ДРЛР. Лампи типа ДРІ (вдосконалені ДРЛ - шляхом добавки йодидів металів) мають вищу світлову віддачу (до 90 лм/Вт), кращий спектральний склад, але менший термін служби (до 10000 г). Дугові ксенонові трубчасті лампи повітряноохолоджувані типа ДКсТ мають середню світлову віддачу (до 45 лм/Вт) і порівняно малий термін служби (до 3000 г). Їх випромінювання найближче до денного світла, але в його спектрі є надлишок ультрафіолетових випромінювань, що обмежує сферу їх застосування. Цей недолік усунений в лампах типа ДкКсТЛ в колбах з легованого кварцу. Натрієві лампи типа ДНаТ мають рекордну світлову віддачу (до 140 лм/Вт) і великий термін служби (до 20000 г), але в їх спектрі переважають жовті промені і їх застосовують для освітлення відкритих просторів.

Лампи розжарюванняР) виготовляються різної потужності (15- 1500 Вт) і на різну напругу (12, 24, 36, 42, 127, 220 і до 245 В), а також різних типів з покращеними характеристиками випромінювання (бі-спіральні, газонаповнені, в колбах зі світлорозсіювальними покриттями). ЛР мають спектр випромінювання з переважанням жовто-червоних променів, що не забезпечує правильного відображення кольорів. Світлова віддача і термін служби ЛР дуже малі (до 19,5 лм/Вт і до 1000 г). В умовних позначеннях типів ЛР загального призначення букви і цифри означають: У - вакуумна, Г - газонаповнена, Би - біспіральна, БК - біспіральна криптонова. Наступні за цими буквами цифри позначають номінальну напругу (В) і номінальну потужність (Вт). Позначення ЛР для місцевого освітлення аналогічне, при цьому букви позначають наступне: МО - звичайного виконання, МОД - лампа-світильник з дифузним шаром, що відображає, МОЗ - те ж з дзеркальним шаром.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65753. Терроризмге қарсы күресудің ғылыми-теориялық аспектілері 513.5 KB
  Қазақстан Республикасы терроризммен күресудегі басқа мемлекеттермен ынтымақтасуы. Өткен XX ғасыр ғылым мен технологиядағы бас айналдырар жылдамдықтағы жаңалықтардың ғасыры ғана емес сонымен қатар 100 миллионға тарта адамдар құрбан болған...
65755. Фиторазнообразие сеяного луга польдера «Покалюбичи» в пойме р.Сож 309.5 KB
  Цель работы состоит в максимально всестороннем изучениии и анализе видового состава сеяного луга польдера "Покалюбичи" .Она предусматривает также анализ видового состава сеяного луга в систематическом, экологическом, биоморфологическом и хозяйственно-ботаническом отношениях...
65757. Финансовая политика предприятия в условиях рыночной экономики 751.5 KB
  Чем обусловлена актуальность этой темы: Сегодня в условиях рыночной экономики предприятия любой формы собственности нуждаются в эффективной финансовой политике. Сложившаяся уже за последнее десятилетие система финансовой политики предприятия имеет целый ряд серьезных недостатков.
65758. Стратегия экономического роста России под воздействием инфляционных процессов 1.3 MB
  Проблема инфляции занимает важное место в экономической науке, поскольку ее показатели и социально-экономические последствия играют серьезную роль в оценке экономической безопасности страны. Данная проблема в настоящее время широко обсуждается различными авторами...