17784

Фізіологія виділення

Лекция

Биология и генетика

Нирки являються основним органом системи виділення, так як тільки він виділяючи з організму в великій кількості продукти азотистого обміну, підтримують їх концентрацію в крові на певному рівні. Участь в цьому процесі шкіри, травного каналу та їх залоз недостатньо.

Украинкский

2014-12-18

124 KB

6 чел.

Фізіологія Виділення.

1. Загальна характеристика системи виділення. Роль нирок в процесах виділення. Особливості кровопостачання нирки.

 

Параметрами гомеостазу, які підтримуються на заданому рівні за допомогою системи виділення є:

  •  ізоосмія (сталість осмотичного тиску, Росм, який в середньому дорівнює 7,6 атм);
  •  ізойонія (сталість концентрації йонів, перш за все йонів натрію та калію);
  •  ізоволюмія (сталість обєму циркулюючої крові, який залежить від загального від загального вмісту води в організмі і становить в середньому 7% від маси тіла);
  •  сталість рН (концентрація йонів водню, яка визначає рівень рН);
  •  нормальний вміст продуктів обміну речовин (особливо азотистого – білкового).

Головним виконавчим органом системи виділення є нирки, бо лише за їх участі можливе підтримання параметрів гомеостазу. Всі інші виконавчі органи відіграють допоміжну роль і виводять з організму:

  •  легені – леткі (газоподібні) речовини: СО2, ацетонові тіла, пари алкоголю, ефіру;
  •  шкіра та її залози – продукти азотистого обміну, деякі іони; об’єм виділення невеликий, але стає більш значним при порушенні видільної функції нирок;
  •  травний канал та його залози – солі важких металів (при отруєнні ними), солі йоду (при їх надмірному вмісті в організмі), продукти азотистого обміну (їх виділення стає суттєвим при порушенні видільної функції нирок).

Нирки являються основним органом системи виділення, так як тільки він виділяючи з організму в великій кількості продукти азотистого обміну, підтримують їх концентрацію в крові на певному рівні. Участь в цьому процесі шкіри, травного каналу та їх залоз недостатньо. Саме тому, при недостатності видільної функції нирок організм страждає від уремії – підвищеної концентрації в крові продуктів азотистого обміну. Тільки нирки можуть довго і в самих різноманітних умовах підтримувати параметри водно-сольового гомеостазу організму.

Особливості кровопостачання нирок:

  1.  Дуже високий рівень кровотоку навіть в стані спокою – 1250 мл/хв (тобто, 25% ХОК, а маса нирок складає 0,43% від маси тіла). Це пов’язане з тим, що кровотік в нирках йде не тільки на живлення нирок як органа, а й на виконання ними видільної функції;
  2.  Кровотік в нирках нерівномірний – 92,5% крові направляється в кіркову речовину, де в ниркових клубочках проходить процес фільтрації;
  3.  Ниркова артерія відходить безпосередньо від аорти, приносні артеріоли (vas afferens) ширші від виносних (vas efferens), що створює в капілярах ниркового клубочка досить високи тиск (60 – 70 мм.рт.ст.);
  4.  В нирках існує чудова сітка капілярів – виносна артеріола знову розпадається на сітку капілярів, які оплітають канальці нефрона. Паралельно з петлями Генле проходять прямі судини (довгі прямі капіляри). Тиск крові в вторинній сітці капілярів становить 15 – 20 мм.рт.ст.;
  5.  Нирковий кровотік характеризується відносною постійністю та незалежністю від величини системного артеріального тиску (точніше від змін САТ). В значному ступені це являється наслідком хорошої вираженості в судинах нирок міогенних мехпнізмів регуляції.
  6.  Механізми регуляції можуть змінювати величину ниркового кровотоку через зміну тонусу приносної та виносної артеріол (тобто, змінюючи співвідношення пре- та посткапілярного опору).

3. Механізми сечоутворення. Клубочкова фільтрація і фактори, від яких вона залежить.

В основі процесу сечоутворення лежать три процеси:

  •  фільтрація в нирковому тільці – в результаті цього процесу утворюється первинна сеча (близько 180 л/добу);
  •  реабсорбція речовин;
  •  секреція речовин.

Реабсорбція і секреція проходять в канальцях нефрона і призводять до утворення кінцевої (дефінітивної) сечі – 1,5 – 2,0 л/добу, яка виводиться з організму (а разом з нею – продукти метаболізму, чужорідні речовини, надлишок речовин).

Структурно-функціональною одиницею нирок являється нефрон, оскільки в ньому відбуваються всі процеси, які призводять до утворення сечі (фільтрація, реабсорбція секреція).

Фільтрація відбуваяться в нирковому тільці (1) – сукупність судинного клубочка і капсули Шумлянського-Боумена.

Реабсорбція  проходить у всіх канальцях нефрона:

  •  проксимальні звивисті (2);
  •  петля Генле (3);
  •  дистальні звивисті (4);

Окрім того, процес реабсорбції проходить і в збиральних трубках (5).

Секреція відбувається в проксимальних та дистальних звивистих канальцях нефрона та в збиральних трубках.

Клубочкова фільтрація в нирках:

Сечоутворення починається з процесу клубочкової фільтрації, яка проходить в ниркових тільцях. В результаті цього процесу плазма крові фільтрується в просвіт капсули Шумлянського-Боумена і утворюється первинна сеча – ультрафільтрат плазми крові, який за складом відрізняється від неї тільки відсутністю білків.

Фільтрація – пасивний процес, що здійснюється під впливом сили, яка носить назву ефективного фільтраційного тиску (Ре.ф.) і розраховується за формулою:

Ре.ф. =  Рг.к. – (Ро.к. + Рг.капс.), де:

Рг.к. – гідростатичний тиск крові в капілярах ниркового тільця (близько 70 мм.рт.ст.);

Ро.к. – онкотичний тиск плазми крові (близько 30 мм.рт.ст.);

Рг.капс. – гідростатичний тиск рідини (первинної сечі) в капсулі Шумлянського-Боумена (близько 20 мм.рт.ст.).

Таким чином:

Ре.ф. = 70 – (30 + 20) = 20 мм.рт.ст.

Плазма крові фільтрується в просвіт капсули через нирковий фільтр, який складається з трьох шарів:

  •  шар ендотеліоцитів капілярів (1);
  •  базальна мембрана (2);
  •  шар подоцитів (епітелій капсули - 3);

Ендотелій капілярів плоский фенестрований, лежить на базальній мембрані. З другого боку до неї за допомогою цитоподій прикріплюються подоцити. Базальна мембрана ниркового фільтра трьохшарова, найбільш щільним являється її середній шар, який має пори діаметром до 7 мкм. Проникність ниркового фільтру визначається, перш за все, станом базальної мембрани: діаметр, кількість пор, негативний заряд всередині пор в значному ступені визначають рух складових компонентів крові в просвіт капсули. В нормі через нирковий фільтр не проходять форменні елементи крові, білки (можлива фільтрація тільки невеликої кількості низькомолекулярних білків – альбумінів). Тому, ультрафільтрат плазми крові в капсулі Шумлянського-Боумена (первинна сеча) відрізняється за складом від плазми крові відсутністю білків.

Проникність ниркового фільтру може змінюватись за фізіологічних умов під впливом речовин, що виробляються самою ниркою. При цьому змінюється так званий коефіцієнт фільтрації (КФ). В патологічних умовах проникність ниркового фільтру (при його ураженні) може значно зростати в сечі з’являються форменні елементи, а саме – еритроцити (гематурія), білок (протеїнурія).

Факторами, які впливають на інтенсивність клубочкової фільтрації, являються:

  •  гідростатичний тиск крові в капілярах (Рг.к.);
  •  онкотичний тиск крові (Ро.к.);
  •  гідростатичний тиск первинної сечі в капсулі Шумлянського-Боумена (Рг.капс.);
  •  КФ, величина якого визначається станом ниркового фільтру (його проникністю);
  •  величина ефективного ниркового кровотоку.

Регуляція процесу клубочкової фільтрації звідиться до зміни:

  •  вуличини ефективного ниркового кровотоку;
  •  величини тиску крові в капілярах клубочка.

Ефективний нирковий кровотік змінюється без зміни тиску крові в капілярах, якщо тонус приносної та виносної артеріол змінюється однаково. Виражене в різній ступені звуження (розширення) приносних та виносних артеріол в нирках веде до зміни тиску в капілярах зміна Ре.ф. зміна процесу клубочкової фільтрації зміна процесів сечоутворення.

Таким чином, зміна Ре.ф. змінює рівень клубочкової фільтрації в кожному окремому нефроні. Зміна ефективного ниркового кровотоку змінює кількість функціональних клубочків.

Симпатична нервова система (при високій ступені активності) і катехоламіни (при високій концентрації) звужують і приносну, і виносну артеріоли значне зниження ниркового кровотоку зменшення діурезу.

Ангіотензин-ІІ звужує виносні артеріоли зниження ниркового кровотоку при підвищенні тиску в капілярах клубочків.

В результаті процесів клубочкової фільтрації утворюється первинна сеча. Вона перетворюється на кінцеву (дефінітивну) сечу при пересуванні її по канальцях нефрона в результаті процесів реабсорбції і секреції речовин.

4. Канальцева реабсорбція і секреція, їх фізіологічні механізми.

Канальцева реабсорбція проходить у всіх канальцях нефрона і в збиральних трубках. Процеси реабсорбції забезпечують повернення в кров речовин, які профільтрувались, але необхідні для нормальної життєдіяльності організму – іони, поживні речовини, вітіміни, гормони, інші біологічно-активні речовини, вода.

Процеси реабсорбції здійснюються двома шляхами:

  1.  Активно – проти градієнтів концентрації, з витратами енергії АТФ (транспорт за допомогою іонних насосів; за механізмом піноцитозу);
  2.  Пасивно – за градієнтами, без витрат енергії:
  •  за градієнтом концентрації або за електро-хімічним градієнтом – дифузія. Якщо в транспорті через мембрану за градієнтом концентрації приймають участь переносники, дифузія носить назву полегшеної;
  •  за градієнтом осмотичного тиску – осмос (транспорт води).

Характеристика процесів реабсорбції в різних відділах нефрона:

1. Проксимальний сегмент нефрона – проксимальний звивистий та прямий канальці.

  1.  Об’єм реабсорбції дуже великий – до 75% від об’єму клубочкової фільтрації;
    1.  Реабсорбція ізоосмотична – осмотичний тиск сечі при проходженні її по проксимальному сегменту нефрона не змінюється, вона залишається ізоосмотичною (має Росм. таке ж, як і плазма крові = 300мосм/л), через те, що тут проходить реабсорбція еквівалентної кількості осмотично активних речовин та води (стінка канальців вільно пропускає воду);
    2.  Основна маса речовин, які профільтрувались, але необхідні організму для нормальної життєдіяльності, повертаються в кров шляхом реабсорбції в проксимальному сегменті нефрона. Виключенням являються іони (натрій, калій, хлор, та ін.) та вода. Реабсорбція цих речовин продовжується в наступних відділах нефрона.
    3.  Реабсорбція багатьох речовин проходить активно. Епітелій канальців високий, містить багато мітохондрій, має щіточкову облямівку.

Реабсорбція окремих речовин в проксимальному сегменті нефрона:

Реабсорбція іонів натрію (Na+) в основному проходить активно. В базолатеральних мембранах клітин епітелію канальців локалізується нптрій-калієва помпа, яка з затратами АТФ транспортує іони натрію із клітини в інтерстиційну рідину. За рахунок роботи помпи в клітині підтримується низька концентрація іонів натрію. Через канали апікальної мембрани клітин іони натрію входять в неї пасивно, за механізмом дифузії.

Услід за іонами натрію за електро-хімічним градієнтом реабсорбуються аніони, переважно НСО3-, менше – хлору (мембрана проксимальних канальців мало проникна для хлору і добре – для НСО3-). Услід за іонами за механізмом осмосу (за градієнтом Росм.) реабсорбується вода.

В проксимальних канальцях майже повністю реабсорбуються іони кальцію, фосфору, магнію та мікроелементи.

Реабсорбція глюкози здійснюється за механізмом вторинного активного транспорту – енергія АТФ витрачається на транспорт іонів натрію (натрій-калієва помпа). Глюкоза всмоктується (реабсорбується) в комплексі з іонами натрію, який утворюється за участю білків-переносників. Вони локалізуються в апікальніих мембранах епітелія канальців і мають два центри зв’язування – для іонів натрію і для глюкози. Всередину клітини через її мембрану глюкоза рухається разом з іонами натрію (за рахунок градієнта концентрації для іонів натрію). На внутрішній поверхні мембрани комплекс дисоціює з утворенням глюкози та іонів натрію. Далі глюкоза надходить із клітини в інтерстиційну рідину далі в кров за механізмом полегшеної дифузії.

За нормального виконання функції нирками глюкоза реабсорбується повністю, якщо її концентрація в плазмі крові (і в первиннії сечі) не більше 10 ммоль/л – поріг реабсорбції. Якщо концентрація глюкози в плазмі перевищує цей показник, то вона починає виділятися з сечею (вся глюкоза із первинної сечі не може бути реабсорбована із-за недостачі елементів транспорту глюкози (відповідних транспортних білків).

Якщо концентрація глюкози в плазмі перевищує 3,5 г/л (20 ммоль/л), швидкість її виділення з сечею росте прямо пропорційно концентрації в плазмі.

Максимальна швидкість транспорту глюкози (Тмакс.) в канальцях складає близько 375 мг/хв у чоловіків і у жінок близько 300 мг/хв.

При нормальній функції нирок поява значної кількості глюкози в сечі являється наслідком підвищення її концентрації в плазмі крові. Так як глюкоза являється осмотично активною речовиною, глюкозурія (наявність глюкози в сечі) супроводжується підвищенням діурезу (підвищенням об’єму сечі).

Реабсорбція амінокислот здійснюється за механізмомвторинного активного транспорту в комплексі з йонами натрію. Реабсорбується близько 90% амінокислот.

Поліпептиди первинної сечі (інсулін, брадикінін, гастрин, тощо) спочатку гідролізуються до АК ферментами щіточкової облямівки, а потім реабсорбуються.

Білки первинної сечі (невелика кількість низькомолекулярних білків) надходять в епітеліоцити шляхом піноцитозу,  гідролізуються в них до АК, котрі  потім надходять у кров.

Протеїнурія – наявність білків у сечі може спостерігатися при тдеяких фізіологічних станах – фізичне навантаження, ортостаз – але вона незначна. Велика кількість білку в сечі спостерігається при хворобах нирок, при котрих порушується проникність ниркового фільтру (гломерулонефрит).

2. Реабсорбція речовин в наступних відділах нефрона:

  1.  Петля Генле:
  •  в тонкому низхідному відділі реабсорбується вода без солей – за градієнтом осмотичного тиску;
  •  в товстому висхідному відділі йде активна реабсорбція йонів натрію, пасивна (дифузія за електрохімічним градієнтом) хлору; йони реабсорбуються без води, оскільки стінка цього відділу канальців непроникна для води.
    1.  Дистальний сегмент нефрону, а саме дистальний звивистий каналець і збірні трубочки можуть  теж реабсорбувати йони натрію, хлору, калію, тощо, проте можуть і не реабсорбувати – реабсорбція в цьому відділі залежить від потреб організму і змінюється, передусім, під впливом гормону вазопресину (регулює реабсорбцію води), альдостерону (реабсорбція натрію, секреція калію).

Канальцева секреція як процес, що лежить в основі сечоутворення, представляє собою транспорт речовин в просвіт канальців підвищення їх концентрації в сечі збільшення їх виділення в складі дефінітивної (кінцевої) сечі.

Секрецію в канальцях нефрона можна розділити на два види:

  1.  виділення речовин із крові в просвіт канальця. Часто так виводяться крупномолекулярні колоїдні речовини, які погано фільтруються, але мають бути виведеними з організму; шляхом секреції із організму також виводяться органічні кислоти та основи;
  2.  виділення речовин, які уиворюються епітелієм канальців в результаті обміну речовин (наприклад, аміак та іони водню);

В залежності від властивостей речовин, що секретуються, канальцева секреція може протікати активно (органічні кислоти) чи пасивно (органічні основи).

Секреція органічних кислот та основ протікає переважно в проксимальному сегменті нефрона; іони водню секретуються як дистальних, так і в проксимальних звивистих канальцях; аміак, іони калію секретуються дистальними звивистими канальцями та збиральними трубками.

Процеси секреції можуть бути важливими для підтримання параметрів гомеостазу (підтримання постійності рН пов’язане з секрецією іонів водню та аміаку, ізоіонії – з секрецією іонів калію).

Процеси, що лежать в основі сечоутворення, а також величину ефективного ниркового кровотоку можна оцінити, визначивши кліренс для різних речовин.

Кліренс – коефіцієнт очищення (мл/хв) – показує, який об’єм плазми очищається від даної речовини за одну хвилину при проходженні крові через нирки.

Речовина, від якої очищається плазма, виводиться в складі сечі; її кількість в сечі можна визначити, виходячи із об’єму сечі, що виділяється нирками за 1 хв (хвидинний дійрез – Д), а також концентрації цієї речовини в сечі (Кс.):  

Кількість речовини = Д Кс;

В залежності від властивостей речовин (здатність до фільтрації, реабсорбції, секреції, швидкості виведення), за якими визначається кліренс,  можна оцінювати різні процеси, що проходять в нефроні:

1. Якщо визначати кліренс за речовинами, які вільно фільтруються, але не реабсорбуються і не секретуються, то кількість таких речовин в первинній  і в кінцевій сечі буде однаковою. Кількість речовин в первинній сечі можна розрахувати за формулою:

Кількість речовини = Кпл ШКФ, де:

Кпл – концентрація речовини в плазмі крові;

ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації (ШКаФ);

Кпл ШКФ = Кс Д, звідси:

;

Синтетичний полісахарид інулін вільно фільтрується, але не реабсорбується і не секретується. Тому, визначивши коефіцієнт очищення за інуліном, оцінюють ШКФ.

ШКФ можна оцінити, визначивши кліренс за ендогенним креатиніном, який реабсорбується і секретується, але об’єми цих процесів однакові.

Показники ШКФ розраховують на стандартну площу поверхні тіла людини (1,73м2). Для цього спочатку за нормограмою або за таблицями визначають площу поверхні тіла піддослідного. Після цього величину ШКФ ділять на знайдену площу і множать на стандартну площу. Нормальна величина ШКФ (з урахуванням площі) складає:

У чоловіків – 125 25 мл/хв;

У жінок – 110 25 мл/хв.

2. Знаючи ШКФ і діурез, можна розрахувати канальцеву реабсорбцію води за формулою:

В цій формулі (ШКФ – Д) – об’єм води, який реабсорбувався канальцями нефрона за 1 хв. В нормі величина канальцевої реабсорбції водискладає 98 – 99%.

3. Якщо визначити кліренс за речовиною, яка виводиться з сечею як шляхом фільтрації, так і секреції (але не реабсорбується), то його кількість в дефінітивній сечі визначається за формулою:

Кількість речовини = ШКФ  Кпл  КФ + S, де

КФ – коефіцієнт фільтрації даної речовини;

S – кількість речовини, яке виділилось шляхом секреції.

ШКФ  Кпл  КФ + S = Кс  Д, звідси:

Тобто, на основі кліренсу за такими речовинами можна визначати здатність епітелію ниркових канальців до секреції речовин. Для таких цілей визначають кліренс за пеніциліном чи за парааміногіпуровою кислотою (ПАГ).

4. ПАГ являється речовиною, від якого плазма крові очищається при першому ж проходженні через нирки. Тому, кількість ПАГ в дефінітивній сечі (Кс Д) дорівнює її кількості в плазмі крові, яка пройшла через судини нирок за 1 хв (Кпл V, де V – об’єм плазми). Тобто:

Кпл  V = Кс Д;

Виходячи із величини ниркового плазмотоку (V) та гематокриту, можна розрахувати величину ефективного ниркового кровотоку (Кр).

Величина ефективного ниркового плазмотоку в нормі в розрахунку на стандартну площу поверхні тіла людини складає:

У чоловіків – 720 150 мл/хв;

У жінок – 660 125 мл/хв.

5. Поворотно-протипоточна система нирок її фізіологічні механізми і роль.

Поворотно-протипоточна система нирки (ППСН) забезепчує при необхідності:

  •  розведення сечі, тобто виводить у великому обємі води малу кількість солей та метаболітів. При цьому сечі утворюється багато, а її питома вага мала. Так нирки працюють при надлишку води в організмі, наприклад при надлишковому її прийомі.
  •  концентровання сечі, тобто виводять у малому обємі води велику кількість солей та метаболітів. При цьому утворюється сеча з великою питомою вагою.

В клініці для оцінки густини сечі визначають її питому вагу (г/мл).

До складу ППСН входять:

  •  петля Генле – її низхідна тонка та висхідна товста частини;
  •  дистальний звивистий каналець;
  •  збірні трубочки;
  •  прямі судини.

Система називається поворотно-протипоточною, оскільки більша  частина її структурних елементів йде паралельно в речовині нирки (обидві частини петлі Генле, збірні трубочки, прямі судини), а рух рідин в них має протилежний напрямок.

 

6. Регуляція реабсорбції йонів натрію і води в канальцях нирки.

Таким чином, зниження концентрації йонів натрія та підвищення йонів калія в плазмі крові, стимулює виділення альдостерону (прямо та через активацію ренін-ангіотенової системи), забезпечує саморегуляцію вмісту цих йонів в плазмі:

 

 

Якщо секреція альдостерона підвищується при наявності в крові вазопресину або виділення цих гормонів підвищується паралельно, то затримка іонів натрію в організмі (альдостерон) супроводжується затримкою води – вазопресин, який робить проникними для води стінки дистальних звивистих канальців та збірних трубок. Так буває, наприклад, при крововтраті:

Варто підкреслити, що при крововтраті (та при багатьох інших ситуаціях, які супроводжуються зниженням ОЦК) велике пристосувальне значення має судинозвужуюча дія ангіотензину-ІІ: за рахунок посилення реабсорбції іонів натрію та води (підвищення ОЦК) і за рахунок звуження судин (підвищення загального периферичного опору) він підвищує системний артеріальний тиск, який знижується в результаті крововтрати (регуляція за відхиленням).

В нирках ангіотензин-ІІ здійснює виражений вплив на виносні артеріоли, викликаючи їх звуження. В результаті цього:

  1.  Знижується рівень ниркового кровотоку;
  2.  Підвищується тиск крові в капілярах клубочків рівень клубочкової фільтрації зберігається на достатньому рівні, не дивлячись на зниження ниркового кровотоку.

Передсердні натрійуретичні фактори – гормони пептидної природи, які виділяються передсердями (більше правими) при розтягнені їх кров’ю внаслідок підвищення ОЦК. В нирках передсердні натрійуретичні фактори (ПНУФ) пригнічують реабсорбцію іонів натрію (і води), перш за все, в дистальних звивистих канальцях і в збірних трубках. Це сприяє нормалізації (зменшенню) ОЦК регуляція ОЦК за відхиленням.

ПНУФ, окрім того, розширюють приносні артеріоли підвищення тиску крові в капілярах клубочків підвищення Ре.ф. підвищення ШКФ збільшення діурезу зменшення ОЦК. Це також є прикладом регуляції ОЦК за відхиленням.

В організмі нерідко параметри гомеостазу, рівень яких підтримується на потрібному рівні за участю системи виділення, змінюються паралельно. Наприклад, втрата води в організмі призводить до:

            

7. Роль нирок в регуляції ізоосмії. Механізми спраги.

8. Роль нирок в забезпеченні кислотно-основного стану крові.

Роль нирок у підтримці кислотно-основного стану крові пов’язана із здатністю епітеліоцитів ниркових канальців секретувати протони, які надалі виводяться з організму. Крім того, епітеліоцити реабсорбують бікарбонатні йони – лужний елемент бікарбонатної буферної системи. Усі процеси, повязані з секрецією протонів проходять у епітеліоцитах за участю карбоангібразної реакції:  фермент карбоангідраза (КА) каталізує взаємодію вуглекислого газу і води з утворенням вугільної кислоти. В подальшому вуглекислота дисоціює на протон та бікарбонат-йон. Протони секретуються в просвіт канальців, а бікарбонатні йони реабсорбуються у кров.

Протони, котрі секретуються нирковим епітелієм, взаємодіють з різними компонентами сечі. Їх секреція завжди спряжена з реабсорбцією йонів натрію.

Протон взаємодіє з бікарбонатним йоном, котрий профільтрувався з крові – утворюється вугільна кислота, котра дисоцію

9. Роль нирок в регуляції ізоволюмії.

12


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4591. Уточнения должностных функций, выполняемых менеджером по обучению персонала на предприятии ООО Техно-регион 183.99 KB
  Введение Развитие персонала является важнейшим условием успешного функционирования любой организации. Это особенно справедливо в современных условиях, когда ускорение научно-технического прогресса значительно убыстряет процесс устаревания профессион...
4592. Диссертация магистранта, аспиранта, докторанта 3.27 MB
  Настоящее пособие дает представление о специфике и месте диссертации магистранта, аспиранта и докторанта в системе научного исследования. В нем выделены этапы исследования, для каждого из которых разработаны ментальные карты, чем пособие выгодно отл...
4593. Особенности функционирования молодежных субкультур России XXI века 4.04 MB
  Введение Актуальность темы исследования. Актуальность изучения проблем становления и развития культуры молодежи как самой активной и быстро реагирующей на любые перемены социально-демографической группы общества определяется происходящими социокульт...
4595. Модернизировать координатную ось динамической подвижной лазерной головки 6.26 MB
  Объектом разработки является модернизация координатной оси динамической подвижной оптической лазерной головки станка с ЧПУ, для расчёта оптимального способа обработки. Цель работы: Модернизировать координатную ось динамической подвижной лазерной гол...
4596. Организация пригородного движения на отделении дороги 2.62 MB
  Транспорт России – важная составная часть народного хозяйства. От его деятельности зависит развитие и функционирование предприятий, промышленности, сельского хозяйства, снабжения, торговли. Основная задача транспорта – полное и св...
4597. Принятие решений в условиях неопределенности. Игры с природой 129.5 KB
  Принятие решений в условиях неопределенности. Игры с природой Цель работы: освоить и закрепить практические навыки по принятию и обоснованию управленческих решений в условиях недостатка информации, когда один из игроков не имеет конкретной цели и сл...
4598. Основы программирования и алгоритмические языки. Конспект лекций 211.5 KB
  Лекция 1. Введение в язык java История возникновения языка Java Язык Java является одним из самых молодых языков программирования. Он моложе таких популярных языков, как Basic, Pascal, С и С++. Поскольку в момент создания Java язык С++ являлся...
4599. Основы объектно-ориентированного программирования. Конспект лекций 294.5 KB
  Основы объектно-ориентированного программирования Введение Язык С++ был создан как объектно-ориентированное продолжение одного из самых популярных в мире языков для разработки коммерческих программ. Язык С был разработан как нечто среднее между язык...