17876

Розробка та вдосконалення агротехнічних прийомів підвищення рівня урожайності та якості плодів гарбуза столового

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Аналіз виробництва баштанних культур у Херсонській області свідчить, що за останні роки в цій галузі спостерігаються позитивні зрушення. Виробництво продовольчих баштанних повертає свої втрачені позиції і стає прибутковим, хоча досягнуто це було переважно екстенсивними методами (збільшенням посівних площ).

Украинкский

2014-12-08

374.5 KB

3 чел.

ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

1. СТАН ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА В ГОСПОДАРСТВІ І ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

2. АНАЛІЗ НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПО БІОЛОГІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

3. ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

3.1. Програмування врожайності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

3.1.1. Потенційний урожай або максимально можливий. . . . . . . . . . . . . .  

3.1.2. Розрахунковий потенційний урожай. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

3.2. Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів (дійсно можлива врожайність). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

3.3. Розрахунок норм добрив на запрограмований врожай. . . . . . . . . . . .  

4. РОЗРОБКА ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ В ГОСПОДАРСТВІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

4.1. Розміщення культури в сівозміні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.2. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту. . . . . . . . . . . .

4.3. Система удобрення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

4.4. Підготовка насіння до сівби, розрахунок норми висіву і сівба. . . . . .  

4.5. Догляд за посівами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

4.6. Агробіологічний контроль за посівами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

4.7. Збирання врожаю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

4.8. Поопераційна карта вирощування культури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

ВСТУП

Найбільш високі темпи росту посівних площ баштанних мали місце в областях Степу України. Ця зміна площ закономірна, тому що в умовах Степу біокліматичний потенціал дозволяє одержувати більші врожаї плодів високої якості. У Степу посівні площі збільшилися в основному за рахунок її південної частини - Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької областей та АР Крим [1].

Після 1990 року виробництво баштанної продукції в Україні різко скоротилося у зв'язку з втратою ринків збуту, в сільському господарстві та економіці країни в цілому. Ця криза не обминула жодну область товарного баштанництва півдня України. Разом з тим, доля товарного виробництва продукції баштанництва в цих областях зросла з 62,0 до 68,4%. Це можна пояснити тим, що криза баштанництва в інших областях України була більш глибокою.

Посівні площі баштанних культур все більше переміщувалися у селянські фермерські господарства, відсоток яких досяг 62,2 від всіх площ посіву. Звичайно, що ці господарства, не були спроможними забезпечити високий рівень товарного виробництва на невеликих ділянках землі, де неможливо організувати комплексну механізацію вирощування та зрошування. До того ж, у цей період використання мінеральних добрив зменшилося у 10 разів, знизилася культура землеробства в цілому, що і призвело до негативних наслідків у баштанництві.

Щорічно збільшуються площі під баштанними культурами, стала помітна спеціалізація господарств на виробництві продукції різних термінів дозрівання. Все більше господарств спеціалізуються на виробництві ранньої продукції, використовуючи можливості закритого грунту, а саме весняні теплиці та різні способи вирощування під плівками. Збільшується попит на насіння надранніх сортів. Окремі господарства спеціалізуються на виробництві продукції середніх термінів достигання. Продукцію баштанних, яку одержують в червні-липні, має найбільший попит на ринках країни, особливо кавун.

Провідне місце в розвитку баштанництва України посідає Херсонська область, яка для цього має значний потужний потенціал і відповідний практичний досвід, який доцільно використати в інших регіонах. У перші роки XXI сторіччя посівні площі під баштанними культурами в області досягай 50 відсотків від загальних площ під цими культурами в Україні. Валовий збір баштанних культур становив 57,4 відсотка баштанної продукції країни.

Аналіз виробництва баштанних культур у Херсонській області свідчить, що за останні роки в цій галузі спостерігаються позитивні зрушення. Виробництво продовольчих баштанних повертає свої втрачені позиції і стає прибутковим, хоча досягнуто це було переважно екстенсивними методами (збільшенням посівних площ).

Починаючи з 2000 року виробництво баштанних у господарствах стало більш рентабельним. Ця тенденція зберігається і в наступні роки. В 2003 р. було одержано прибутку 138,5 тис. грн., а рівень рентабельності становив 7,4%.

Розроблені еколого-гігієнічні вимоги до сучасної технології вирощування гарбуза в умовах півдня України, які передбачають виконання комплексу агротехнічних прийомів у встановлені терміни, виключають застосування пестицидів, засобів захисту рослин, дозволяють отримувати високі врожаї біологічно повноцінної продукції з мінімальним накопиченням радіонуклідів як в об'єктах навколишнього середовища (грунт, вода), так і у вирощеній продукції.

В не зрошуваних умовах серед основних факторів, що найбільшою мірою впливають на показники родючості ґрунту, рівні врожаїв та якість продукції, є оптимізація системи живлення рослин, яку регулюють застосуванням добрив.

1. СТАН ГАЛУЗІ РОСЛИНИЦТВА В ГОСПОДАРСТВІ І ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Приватне сільськогосподарське підприємство «Альфа-Агро». Розташоване в смт. Чаплинка, Чаплинському районі, Херсонської області. Підприємство засноване в жовтні 2001 року.

Основним напрямком діяльності є: виробництво насіннєвої продукції для сільськогосподарських підприємств, як для Херсонської області так і для інших областей України.

Смт. Чаплинка являється районним центром, де й розташовується господарство. До обласного центру - 120 км., до найближчої залізничної станції Каланчак – 15 км.

Всі землі ПСП «Альфа-Агро» знаходяться під зрошенням, що проводиться від державної мережі (Каховська зрошувальна система).

Зрошення дає можливість господарству збільшити врожайність в 2-3 рази, та одержати врожай два рази на рік.

Управління здійснюється директором господарства Брагінець І.В засновник ПСП.

Дане управління підприємством працює на основі статуту.

ПСП «Альфа-Агро» має власний розрахунковий рахунок у банку, печатку зі своєю назвою.

Ціллю діяльності господарства є: вирощування, переробка, заготівля і реалізація зернової, технічної продукції. Предметом діяльності с.-г. підприємства являється:

  •  виробництво насіння високих репродукцій зернових, технічних культур
  •  транспортні перевезення
  •  торгова діяльність.

Організаційно господарство складається з відділень: внутрішньогосподарських підрозділів і допоміжних та обслуговуючих підрозділів (механічна майстерня, автотранспортних підрозділів, зернотоку).

Ґрунтово-кліматичні умови господарства.

ПСП «Альфа-Агро» розміщене на півдні України. Клімат зони помірно-континентальний із жарким посушливим літом та м'якою нестійкою зимою.  Протягом року переважає північно-західний перенос повітряних мас.

Таблиця 1.1.

Кліматичні умови в господарстві по середньо багаторічним даним  метеорологічної станції «Асканія Нова».

Місяці

Показники

Опади, мм

Температура, С

Вологість повітря, %

Січень

24

-3

70

Лютий

20

-2

66

Березень

27

3

58

Квітень

31

10

49

Травень

36

16

43

Червень

28

20

40

Липень

23

22

37

Серпень

37

21,3

38

Вересень

30

16,5

40

Жовтень

31

9,8

58

Листопад

35

4,4

65

Грудень

30

0,1

71

За рік

352

9,8

53

Сума активних температур вище +10°С складає 3300-3400°С.

Річне надходження сумарної радіації°С складає 115-11 ккал/см², із якої 94-95 ккал надходить на протязі вегетаційного періоду. ФАР за вегетаційний період складає 45-50 ккал/см тривалість вегетаційного періоду 210-2450днів, а безморозного 165-220 днів.

Весняні заморозки закінчуються в середньому в 2 декаді квітня, інколи спостерігаються в 3 декаді травня.

Осінні заморозки настають в середньому в 3 декаді жовтня, найбільш ранні – в 3 декаді вересня.

За рік буває 15-21 днів з сильним вітром, швидкість якого 14м/с. Максимальна швидкість вітру може досягати 35-40м/с. Вони визивають вітрову ерозію –пилові бурі, частіше всього при засушливій погоді, коли ґрунт не прикритий рослинністю (квітень-травень).

Весна коротка (1-1,5місяці). Характерною особливістю є швидке зростання температури повітря, дують східні вітри, які швидко висушують фунт, тому закриття вологи і посів ранніх ярових культур необхідно проводити в зжаті строки.

Літо зазвичай жарке, засушливе. В літній період випадає більша частина річної кількості опадів переважно у вигляді злив, що допомагає розвитку водяної ерозії при наявності в господарстві земель з ухилом 3-5°.

Осінь посушлива, а період посіву озимих, запас продуктивної вологи в шарі 0-20см дуже малий, що приводить до слабого розвитку озимих культур.

Зима коротка, м’яка з частими і сильними відлигами, що при чергуванні з морозами негативно впливає на пере зимування озимих культур.

З характеристики кліматичних умов випливає, що для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідне зрошення.

Ґрунтовий покрив району представлений темно-каштановими ґрунтами і їх комплексами з солонцями. Вони займають 69,7% ріллі. ґрунти характеризуються добре розвиненим гумусним профілем потужністю 52-58 см, невеликим вмістом гумусу (1,9-2,7%), середньо - і важко суглинистим механічним складом, дефляційно-небезпечні. Хімічні і фізичні властивості їх задовільні.

Ці ґрунти автоморфні, формуються в умовах, коли не поступає додаткова волога з ґрунтових вод. Основна ґрунтоутворююча порода – лес, але є невеликі площі де зустрічаються алювіальні відкладення і глини. Потужність гумусового горизонту 45-55 см, щільність складання 1,25-1,35 г/см³, щільність твердої фази ґрунту 2,65-2,69 г/см³, поросність 45-50%, вологість в’янення 6-8%, найменша вологоємкість 21-35%, рН ґрунту 7,2-7,4.

За допомогою даних таблиці 1.2. можна оглянути фізичні та водні властивості темно-каштанових середньо суглинкових ґрунтів.

Таблиця 1.2.

Фізичні та водні властивості темно-каштанових важкосуглинкових ґрунтів

Шар ґрунту, см

Щільність складення, г/см

Щільність твердої фази, г/см

Найменша вологоємність (НВ), %

Вологість розриву капілярів (ВРК), %

Вологість в’янення (ВВ), %

Пористість, %

0-10

1,14

2,62

22,0

16,9

7,2

56,9

10-20

1,25

2,63

20,8

15,6

7,0

52,8

20-30

1,28

2,64

20,6

15,8

7,1

51,4

30-40

1,38

2,65

20,5

15,0

6,9

48,0

40-50

1,38

2,67

19,9

14,6

7,0

48,2

50-60

1,39

2,68

19,5

13,8

7,1

47,9

60-70

1,42

2,68

19,4

13,7

7,2

47,0

70-80

1,43

2,69

19,0

13,2

7,3

46,8

80-90

1,42

2,7

18,7

13,1

7,4

47,4

90-100

1,42

2,68

18,5

13,0

7,3

47,0

0-50

1,29

2,64

20,8

15,6

7,0

51,5

50-100

1,35

2,66

19,9

14,4

7,2

49,3

При підсиханні на поверхні цих ґрунтів утворюється багато тріщин, через які виходить волога.

Водостійкість агрегатів 40-42%, водопроникність 80-120мм/хв., вміст гумусу становить 2,8-3,2% відношення гумінових кислот до фульвокислот 1.5, ємність вбирання 30-35 мг-екв./100г, ступінь насиченості основами 98-100%. Карбонати залягають на глибині 50-60см, ґрунти містять не значну кількість обмінного натрію 0,1-2мг-екв/100г. Валовий вміст елементів живлення азоту 0,13-0,16%, фосфору 0,1-0,13%, калію 2,5-2,8%.

На зрошуваних землях відбувається вторинне осолонцювання , місцями засолення і підтоплення ґрунтів. Вони потребують меліоративних заходів по попередженню негативних явищ.

Таблиця 1.3.

Структура земельних угідь

Назва угідь

Наявність, га

1.

Загальна площа земель у власності і користуванні, всього

1657

2.

Сільськогосподарські угіддя

1657

В т. ч.: - рілля

1657

- багаторічні насадження

-

- сіножаті

-

- пасовища

-

3.

Із загальної площі використовується зрошувальних земель

1105

Основний напрямок спеціалізації господарства є галузь рослинництво. Скориставшись даними таблиці 1.4. можна побачити, що найбільше господарство спеціалізується на вирощуванні технічних культур.

Таблиця 1.4.

Структура посівних площ.

Культури

Площа посіву

2012

2013

1.

Зернові культури всього:

303

497

- озима пшениця

-

24

- озимий ячмінь

177

63

- ярі зернові (ячмінь)

126

352

- кукурудза на зерно

-

58

2.

Технічні культури всього:

1229

1133

- соняшник

153

365

- льон

439

297

- гарбуз столовий

114

33

- соя

523

438

3.

Всього посівів

1532

1630

4.

Пари

125

27

5.

Всього використано ріллі

1532

1630

Урожай і урожайність – найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображає вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств.

Під урожаєм (валовий збором) у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих с.-г. культур. Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1 га.

Таблиця 1.5.

Динаміка урожайності основних с.-г. культур

Культура

Урожайність з 1 га, ц

2012

2013

1.

Озима пшениця

35

-

2.

Озимий ячмінь

32

26,5

3.

Ярий ячмінь

27

22

4.

Кукурудза на зерно

60

-

5.

Соняшник

17

15

6.

Льон

8

9

7.

Соя

28

26

8.

Гарбуз столовий

250

230

Проаналізувавши динаміку урожайності с.-г. культур ПСП «Альфа-Агро» - таблиця 1.5., можна зробити наступний висновок, що даний показник може змінюватись в залежності від: агротехнічних, кліматичних та економічних чинників.

Урожайність в 2013 році помітно нижча в таких культурах як зернобобові, соняшник, технічні. Це пояснюється незадовільними погодними умовами року.

2. АНАЛІЗ НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПО БІОЛОГІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ

Господарське значення

Баштанні культури - кавун, диня, гарбуз, та інші родини Гарбузові мають велике народногосподарське значення. Плоди їх споживають у свіжому виді, можуть використовуватися для переробки, зимового зберігання, лікування багатьох хвороб, експорту, а також для годівлі худоби.

Гарбузи містять багато цукрів, у звичайних столових сортів їх 5-6%, у сортів іспанського типу - до 12%. Крім того, у плодах гарбуза міститься багато крохмалю [12].

Плоди баштанних культур у рослинному світі сягають рекордної ваги. Так, світовий рекорд, занесений у книгу Гіннеса належить американцю Норману Галлатеру, який виростив гарбуз з вагою плоду 278 кг.

Досить різноманітний кулінарний асортимент баштанних культур. їх можна використовувати не тільки у свіжому, а й у смаженому й тушкованому вигляді. З них готують закуски, супи, соуси, вегетаріанські страви, а також різні консерванти. Існує достатня кількість Державних стандартів та технічних умов на виробництво продуктів переробки кавуна, дині, гарбуза - соки, пюре, напої, соуси, консерви. Тому, широке впровадження у виробництво баштанних культур для споживання як у свіжому, так й у переробленому вигляді дозволить значно поповнити раціон людини корисною й здоровою їжею.

Лікувально-профілактична роль баштанних культур вагома. Крім легко засвоюваних цукрів, плоди містять велику кількість вітамінів та інших біологічно активних компонентів, що регулюють обмін речовин і позитивно впливають на функціонування всіх систем людського організму. За вмістом вітамінів баштанні не поступаються більшості овочів і фруктів. Зокрема, у кавуна багато проти цингового вітаміну С (до 7-8 мг/100 г), вітаміну В3, пантотенової кислоти (до 0,31 мг/100 г). За вмістом засвоюваних солей заліза, необхідних для утворення крові, кавун поступається тільки салату й шпинату. Фолієва кислота, що є в плодах у великій кількості, сприяє кровотворенню й перешкоджає захворюванню людини раком.

Велике кормове значення баштанних культур. Нестандартні за формою, величиною, ступенем зрілості плоди баштанних широко використовують як соковитий корм для тварин. Крім того, існують спеціальні сорти кавуна і гарбуза кормового використання, які за врожайністю перевершують інші кормові культури і можуть бути страховими в південних областях України. Вони відрізняються непоганою лежкістю й можуть зберігатися у свіжому стані до весни. Для кормових цілей часто використовують і кабачок [1].

Кормовий гарбуз і кавун - одні з найбільш урожайних кормових культур, які використовуються для годівлі всіх видів тварин й птахів, і є засобом підвищення молочної продуктивності та жирності молока. У гарбузовому силосі міститься вдвічі більше протешу й утричі більше жиру, ніж у силосі з кукурудзи. За вмістом білку кормовий гарбуз учетверо перевершує кормові буряки, а за вмістом кормових одиниць - на 15-20%. У той же час витрати праці для вирощування кормового гарбуза у 3-3,5 рази менше, ніж на вирощування коренеплодів.

На кормові цілі можна використати й побічну продукцію від переробки плодів на насіння. Кору й м'якуш кавуна і гарбуза можна давати безпосередньо для годівлі тварин або додавати як компоненти для готування силосу. Кавуновий сік у суміші із соломою або кукурудзяними стеблами також є добрим компонентом для готування силосу. Для підвищення протеїнової поживності солому можна обробляти закваскою, приготовленою з кавунового соку й кормових дріжджів. Кавуновий сік, що одержують на стаціонарному обладнанні в насінницьких господарствах при виділенні насіння, можна утилізувати для одержання спирту, кормових дріжджів, вітамінів групи В. Вихід спирту з одиниці площі залежить від урожайності плодів, вмісту соку в них і концентрації цукру. У середньому з із однієї тонни плодів виходить 19 л чистого спирту.

Значна й агротехнологічна роль баштанних культур. їх можна вирощувати й одержувати непогані врожаї в умовах бідних, малогумусних, піщаних ґрунтів, на яких вирощування інших культур взагалі не вдається. Це зумовлено кореневою системою даних культур, здатною поглинати з великого об'єму ґрунту необхідну кількість поживних речовин і вологи. Цим же пояснюється й висока посухостійкість баштанних культур. Освоєння піщаних ґрунтів для інтенсивного виробництва сільськогосподарської продукції неможливе без використання баштанних.

У зв'язку з тим, що баштанні культури вирощують з широкими міжряддями, які протягом вегетаційного періоду часто розпушують, ґрунт очищається від бур'янів, у ньому накопичується значна кількість легкозасвоюваних поживних речовин. Баштанні культури, за своєчасного їхнього збирання, є одним із кращих попередників для озимої пшениці.

Морфологічні, біологічні особливості та фази органогенезу гарбуза

Гарбуз (Cucurbita) – трав'янисте довгостеблова однорічна рослина, в центральній Америці – багаторічне. Це самі великоплідні рослини сімейства гарбузових (Cucurbita). За розміром плоди гарбуза перевершують усі плоди земної кулі. Рід гарбуза налічує 11 видів. У культурі вирощують три види: великоплідну (C. maxima duch), твердошкіру (C. pepo), мускатну (C. mosehata) [7].

За класифікацією А.І. Філова всю розмаїтість форм гарбуза великоплідного об'єднано в чотири підвиди: старосвітський - subsp. maxima, американський - subsp. americana Fil., китайський - subsp. turbanicurbis Metzg., дикорослий - subsp. andreana (Naud.)Fil.

У межах кожного підвиду виділено різновиди, що об'єднують найбільш близькі між собою сорти за морфологічними та господарсько-цінними ознаками. Фактично ці різновиди можна розглядати як сорто типи. Сорти гарбуза великоплідного відносяться до трьох різновидів старосвітського підвиду:

- var. maxima - сіроплідний. Плоди великі, від слабоплескатих до округлих, сіро-зеленого кольору. Поверхня гладенька або слабосегментована. М'якуш середньої щільності або пухкий, від кремового до світло-оранжевого забарвлення. Кора м'яка або шкіряста;

- var. Jaime - мамонтовий. Плоди великі, гладенькі, неправильно кулеподібні або слабоплескаті, сірі, рожеві або червоні, Поверхня слабосегментована. Насіннєве гніздо велике. М'якуш частіше пухкий, середньої товщини, від кремового до світло-оранжевого забарвлення; var. hiberna - зимовий. Плоди середньої величини, плескаті, поверхня горбиста та глибокосегментована, темно-зеленого або темно-сірого забарвлення. Насіннєве гніздо невелике. М'якуш товстий, дуже щільний, солодкий, оранжевий. Плоди з тривалим періодом зберігання.

Гарбуз мускатний має шість підвидів: туркестанський - subsp. moschata, північноамериканський - subsp. borealiamericanica Fil, мексиканський - subsp. mexieana (Zhit.) Fil., колумбійський - subsp. columbiana (Zhit.) Fil, японський - subsp. japonica (Zhit.) Fil., індійський - subsp. indica (Zhit.) Fil [13, 15].

Селекційні сорти відносяться до туркестанського і північноамериканського підвидів. Туркестанський підвид має різновид перехватки - var. moschata, який об'єднує пізньостиглі сорти з видовжено-циліндричною формою плодів. Північноамериканський підвид має різновид еліпсоподібний - var. ovalis, що об'єднує сорти з великими плодами овальної форми. Порівняно з перехватка-ми вони більш скоростиглі.

Гарбуз твердокорий має чотири підвиди: довгостебловий - subsp. pepo, кущовий - subsp. brevicaulis, декоративний - subsp. polimorpha Duch. і дикорослий - subsp. texana (A.Grey) Fil. [10].

Селекційні сорти відносяться до наступних двох різновидів підвиду довгостебловий:

var. pepo - овальний. Плід овальний або короткоовальний, яскраво-жовтий або оранжевий, частіше зі смугастим малюнком. Поверхня плоду ребриста. Насінне гніздо велике. М'якуш середньої щільності, від кремового до оранжевого забарвлення;

- var. complanatus - плескатий. Плід слабо або плескатий, великого і середнього розміру, гладенький або слабосегментований. Забарвлення фону оранжеве, забарвлення малюнка світло-коричневе.

Підвид кущовий включає різновид великоплідний - var. sorediformis. Рослини кущової форми. Плід овальний, циліндричний або округлий. Забарвлення плоду жовте або оранжеве з плямами або смугами. До кущового підвиду як різновиди відносяться кабачок і патисон - відповідно: var. giraumonas Duch. і var. melopepo (L.) Fil.

Серед інших видів гарбуза викликають інтерес форми, стійкі проти хвороб. Вид С ficifolia стійкий проти фузаріозного в'янення й використається як стійка підщепа для кавуна. Види С lundelliana, С. okeechobeensis, C. martinezii відносно стійкі проти борошнистої роси. С foetidissima цікавий як посухостійка рослина.

В останні роки у декоративному садівництві та городництві поширюються такі рідкісні гарбузові рослини як чайот або манговий гарбуз (Sechium edule Sw.), гарбуз восковий (Benincasa hispidaL.), люфа або гарбуз мачулистий (Luf-fa cilindrica L.), лагенарія, або гарбуз посудний (Lagenaria vulgaris L.), гарбуз малабарський (Cucurbita ficifolia Bouche) крукнек (Cucurbita pepo var. кгакпек Gastet) та інші.

Для кормових цілей використовують в основному вид великоплідного гарбуза, який представлений кормовими сортами: Великоплідна 1, Волжська сіра 92 і сто фунтова [4, 6].

Великоплідний гарбуз має могутню, широкорозгілковану, горизонтальну кореневу систему. Головний корінь – стрижневий і проникає в ґрунт на глибину 2-3 м. Від нього відходять бічні корені першого, а потім наступних порядків, на яких утворюються всмоктуючі коріння, покриті кореневими волосками.

За даними дослідної станції баштанництва [80], загальна довжина центрального і всмоктуючого коріння у дорослої рослини гарбуза досягає 171,5 м.

Фізіологічна частина коріння розташована в основному на бічному корінні другого і третього порядків, які розміщені в орному шарі грунту.

Коренева система в гарбуза найбільш потужна серед баштанних культур і складається зі стрижневого кореня, бічних коренів І - II порядку, додаткових і дрібних усмоктувальних коренів та кореневих волосків. За даними В.І. Едельштейна за 3-4 місяці рослина може сформувати кореневу систему загальною довжиною до 25 км. Вона розміщаються в радіусі 4-5 метрів, займаючи 16 м3 ґрунту.

Завдяки могутній кореневій системи гарбуз більш посухостійкий в другій половині вегетації.

Розрізнити види можна після появи сходів й утворення першого справжнього листка. У сортів гарбуза твердокорого (С. реро) підсім'ядольне коліно зеленого кольору, опушене. Сім'ядолі великі, ясно-зелені. Форма сім'ядоль подовжено-еліптична. Перший справжній листок зеленого кольору, опушений з вираженими сегментами. Стебло різко гранчасте, покрито твердими колючими шипами (кабачки й патисони, що належать до цього виду мають кущову форму). Листок темно-зеленого кольору, з п'ятьма загостреними порожнинами.

Стебло гарбуза повзуче, довге, округле, сильно розгалужене. Листя округле, ниркоподібне, темно-зелене, прямостояче з довжиною черешка 12-30 см [9].

У пазухах, починаючи з 6-7 листа, утворюються гіллясті вусики, які чіпляються за нерівності грунту і підвищує стійкість рослин до вітру. Загальна поверхня листя [60] однієї рослини може складати більше 30 м2. Квітки - роздільностатеві, великі, яскраво жовті, колокольчатоподібні, спайнолепесткові, одиночні, які розміщені на головному стеблі і бічних пагонах.

Плодоніжка різко-гранчаста, призматична; чашечка бочкоподібна, Чашолистки шилоподібні. Плід яйцеподібний, подовжений або округлий з дерев'янистою корою. Колір плоду жовто-коричневий або яскраво-жовтий зі смугастим малюнком, м'якуш волокнистий, плодоніжка п'ятигранна, борозниста. Насіння середнє за розміром, білого, кремового кольору, облямівка добре помітна, гладенька. Маса 1000 насіння 200-230 г.

Сорти гарбуза великоплідного (С. maxima) мають підсім'ядольне коліно зеленого кольору, м'яко опушене, у поперечному розрізі округле. Сім'ядолі великі, яскраво-зелені. Форма сім'ядоль округло-овальна. Перший справжній листок ясно-зеленого кольору з опушенням, заокругленої форми. Край першого справжнього листка рівний. Стебло циліндричне, опушене, середньої твердості, округле, довжиною до 4-5 м. Листок зеленого кольору, великий, ниркоподібний з жилкуватими краями. Плодоніжка м'ясиста, широка, округла, не розширюється до основи плоду [18].

Основа чашечки обернено конусоподібна, чашолистики тонкі, нитчасті, пелюстки віночка жовтого кольору. Квітки великі, жовтогарячого і жовтого кольорів. Одностатеві квітки великі, дзвіночкоподібні. Жіночі квітки - поодинокі, чоловічі - іноді зібрані в пучки. Плоди округлі, плоскі, рідше подовженої форми (маса плода 5,0-6,0 кг) з м'якою корою й різним забарвленням, гладкою або слабосегментованою поверхнею. М'якуш маловолокнистий, соковитий від кремового до жовтогарячого забарвлення. Насіння велике, гладке, білого або кавового кольору з нечіткою облямівкою. Маса 1000 насіння 240-300 г . Багато сортів за смаковими якостями поступаються твердокорим сортам, але деякі з них, наприклад, Славута, Столовий зимовий А-5, Херсонський помітно їх перевершують.

Сорти гарбуза мускатного (С. moschata) мають підсім'ядольне коліно зеленого кольору, опушене. Сім'ядолі великі, інтенсивно зелені. Форма сім'ядоль подовжена, еліпсоподібна з добре вираженим жилкуванням. Перший справжній листок яскраво-зеленого кольору із сіро-зеленими плямами між жилками.

Стебло округле гранчасте, з м'яким опушенням. Листок п'ятилопатевий, або ниркоподібний з білими плямами між жилками. Плодоніжка гранчаста з розширенням до плоду. Чашолистики подовжені, широкі. Плоди різні за формою й забарвленням, більшість сортів з дрібними й середніми плодами видовженої форми зі звуженням у серединній частині. Забарвлення оранжево-коричневе й жовте зі світлими довгастими плямами.

М'якуш жовтогарячого кольору, солодкий,,з мускатним ароматом, щільний, ніжний. Насіння середнього розміру, сіруватого кольору з бахромчастою облямівкою. Маса 1000 насіння 190-220 г. Особливість плодів цього виду гарбуза - високий вміст каротину. До нього відносяться такі сорти як: Вітамінний, Каротинний 112, Арабатський, Новинка, Гілея, Альба.

Гарбуз порівняно з кавуном і динею менш вимогливий до тепла. Як тепловимоглива культура він вимагає 3,5-5 місяців теплого періоду. Між видами гарбуза великої різниці в жаростійкості немає. Насіння починає проростати за 12-13°С [19]. Невеликі приморозки (мінус 1-2°С) пагубні для рослин. Високі температури гарбуз добре переносять. Температура коагуляції білків у листках 60-65°С [14].

До світла гарбуз має підвищені вимоги, тому високу врожайність його збирають лише з незатінених посівів. У польових умовах масові сходи з'являються на 11-15 добу після посіву. Сіянці гарбуза більш стійкі проти забур'яненості, тому, що мають великі цільнокрайні листки, які добре покривають поверхню ґрунту і не дають можливості прорости бур'янами. Але це не означає, що сходи гарбуза не потребують прополок. Посіви гарбуза за однієї ручній прополки з формуванням кількості рослин та 2-3-х міжрядних культивацій так щільно вкривають грунт, що поле під ним залишається чистим від бур'янів. Через це, можливо, гарбуз назвали «біологічним гербіцидом». Світло є одним із головних факторів для одержання високих врожаїв. Тому необхідно, щоб у період найбільшої довжини дня і високої сонячної освітленості посіви гарбуза мали максимальну площу листкової поверхні. Між площею листкової поверхні, продуктивністю фотосинтезу і урожайністю існує пряма позитивна залежність. Тому всі агротехнічні прийоми мають бути направлені на одержання максимальної площі листової поверхні й збереження її від в'янення в період високої сонячної радіації. Повного розвитку й максимальної кількості вуглеводів плід досягає за 35-45 діб з моменту зав'язування, а потім відбувається процес його достигання [16].

Гарбуз - теплолюбна рослина, оптимальна температура для її росту і розвитку складає 20ºС. При збільшення температури до 35ºС насіння гарбуза проростає через 72 години і дає сходи тільки 50% насіння. Мінімальна температура проростання для цієї культури коливається від 9 до 13°С, оптимальна від 26-27 до 33-35°С, максимальна 40°С. При мінімальній температурі насіння тривалий час не проростає, дає ослаблені сходи. При оптимальній температурі сходи з’являються через 6-7 діб після сівби. Сівба замоченими або пророслим, прогрітим насінням прискорює появу сходів [11].

Гарбуз - рослина короткого дня. Світлова стадія у неї краще проходить при 12-годинному дні і закінчується звичайно у фазі 2-4 справжнього листка. Найбільш інтенсивне світло потрібно рослинам в період цвітіння і дозрівання плодів.

Гарбуз є високим споживачем води і для своєї побудови випаровує її в 834 рази більше маси сухої, що вище ніж споживають інші баштанні культури, а також кукурудза, просо і пшениця.

Завдяки високій сисній силі коріння гарбуза, поглинає вологу навіть при недостатній кількості її в ґрунті, що характеризує її як найбільш посухостійкою культурою. Проте, при крайній сухості повітря корені гарбуза не встигають подавати в рослину поживні речовини, листя в’януть. В цей час вона потребує велику кількість вологи і не терпить навіть короткочасної посухи. Критичний період припадає на першу половину вегетації, коли формується коренева система і відбувається інтенсивний ріст плодів.

Максимальне споживання води припадає на липень-серпень тобто, коли формуються плоди. До цього часу на півдні степу України в ґрунті майже повністю вичерпуються запаси весняної вологи, недолік її у разі відсутності дощів, може бути заповнений тільки поливами.

Підвищена вимогливість гарбуза до вологості ґрунту зумовлена дуже розвиненою листковою поверхнею, через яку випаровується велика кількість вологи. Транспіраційний коефіцієнт у гарбузів - 748 одиниць, що значно перевищує показники таких культур як кукурудза, просо. В умовах посухи надмірна витрата вологи листям може привести до повної загибелі врожаю. Рослини гарбуза дуже чутливі до ґрунтової вологи і поливів. У посушливі роки на одній рослині зав'язується один-два плода, тоді як в умовах достатнього зволоження їх буває 3 - 4 і більше.

Для баштанних культур найважливішими елементами мінерального живлення є азот, фосфор і калій. Коренева система гарбуза витримує лише помірне засолення ґрунту, тому вона чутлива на норми мінеральних добрив [9].

Не менший вплив на поглинання живильних речовин надають концентрація ґрунтового розчину в кореневому шарі ґрунту і співвідношення в нім азоту, фосфору, калію та інших елементів. Підвищений вміст солей в ґрунті є причиною зниження врожаю. Встановлено, що значна частина поживних речовин ґрунту, гарбуз витрачається на створення вегетативних органів, маса яких значно перевищує масу плодів.

Для отримання її високого врожаю азот, унаслідок його нестабільності в ґрунті, слід вносити протягом всієї вегетації, особливо на ґрунтах легкого механічного складу. Відомо, що діюча речовина фосфорних добрив, при заробці їх в ґрунт, швидко переходить в слабкодоступну для рослин форму. Це необхідно враховувати при внесенні добрив під гарбузові культури. Зазвичай їх застосовують в нормах що перевищують винос в 2-5 разів [5].

Надмірне азотне живлення, особливо в період плодоношення, посилює ростові процеси, затримує розвиток і погіршує якість плодів. При нестачі азоту в ґрунті листя зменшується, жовтіє і обпадає, ріст рослин уповільнюється. Коріння баштанних поглинають азот у вигляді нітратів або аміачного азоту.

Істотний вплив на обмін речовин, а отже, на ріст і розвиток рослин, формування генеративних органів впливає калій. Особливо велика його роль в плодоношенні баштанних. Внесення під них калію, як відзначає [76], змінює співвідношення чоловічих і жіночих квіток на рослинах і сприяє перевищенню жіночих квіток з пагонів вищих порядків на нижче, ближче до кореневої шийки. Крім того, калій прискорює дозрівання гарбуза, а у поєднанні з фосфором покращує якість плодів, підвищуючи в них вміст цукру. Недолік калію в рослинах призводе до розладу як вуглеводного, так і азотного обміну.

Гарбузи ростуть на різноманітних ґрунтах за винятком дуже важких. Краще всього вона росте на рихлих суглинкових чорноземах і супіщаних ґрунтах, а також на лугових землях [1, 3].

Гарбуз найкраще росте на структурних високо родючих середньо суглинкових ґрунтах. Рослини більш солестійкі, порівняно з кавуном і динею. Вони витримують граничний вміст хлору до 0,02% з розрахунку на повітряно-сухий грунт.

У баштанних культур, як і у всіх рослин спостерігається послідовність фаз розвитку, що проходять необоротно. Встановлено, що в організмі рослин внаслідок наявності відповідних зовнішніх факторів наступає чергова фаза розвитку, наступна не відбудеться навіть за оптимальних подальших умовах.

Система технологічних прийомів є важливим засобом керування ростом і розвитком за умови, що вони повною мірою будуть відповідати мінливим у часі вимогам рослин. Несвоєчасне або передчасне проведення технологічного прийому різко знижує його ефективність, а то й зовсім приводить до зворотного результату.

Формування рослиною органів, як і всього організму в цілому, проходить етапами, за якими з достатнім ступенем вірогідності можна судити про те, у якій стадії й у якому віковому періоді перебуває конкретна культура. Це дає можливість вчасно визначити й комплекс необхідних умов для нормального росту й розвитку залежно від формоутворювальних процесів органогенезу. Цей принцип є основним при розробці технологій і здійснюється з метою спрямованого регулювання основних факторів життя рослин, що враховує найбільш повне використання кліматичних ресурсів, родючості ґрунту, добрив і матеріально-технічних можливостей господарства в сполученні з вимогами охорони навколишнього середовища.

Схема проходжень органогенезу баштанних культур складається з 12 етапів [9, 11].

І-ІІІ етапи органогенезу (стадія яровизації) - нормально протікає за середньодобової температури 16-18°С і триває за таких умов у дині 10-15 діб, кавуна -18-22 діб. Процеси яровизації проходять дуже швидко у період проростання насіння у віці сім'ядоль - до появи першого справжнього листка. У сприятливих умовах насіння кавуна й гарбуза сходить на 7 - 10 добу. Першого справжній листок з'являється за 5-6 днів після появи сходів.

На стадії яровизації зародки в пророслому насінні особливо чутливі до зовнішніх факторів - вологи й температури. Різке зниження температури й недостатня кількість вологи до оптимального рівня в посівному шарі грунту на початку цієї стадії дуже порушує нормальний хід розвитку: стримується поява сходів до 20 і більше діб, а в деяких випадках відбувається загибель насіння або в подальшому формування дрібних плодів. Це нами відзначалося в 1997 й 1998 роках, коли насіння кавуна, висіяне 28-30 квітня, дало гарні сходи, які нормально розвивалися надалі.

IV-V етапи органогенезу (світлова стадія) нормально проходять при добовій температурі 18-22ºС і тривають 12-15 діб. В цей період утворюється 2-5 справжніх листків до початку появи розгалуження. На цій стадії формуються всі основні вегетативні органи рослини.

Повне й часте затінення рослин у цей період затримує їхній ріст і розвиток. Цим пояснюється згубний вплив бур'янів на посіви баштанних культур на IV-V етапах органогенезу (світлової стадії). Добрий урожай можна одержати тільки шляхом створення рослинам баштанних культур умов освітлення, які потрібні їм для нормального розвитку за рахунок своєчасного формування густоти та прополювання від бур'янів.

VI-VII етапи органогенезу (стадія розвитку генеративних органів) - нормально протікає за середньодобової температури 22-25°С і триває 10-15 діб. У цей період відбувається розгалуження рослин і формування бутонів. Вони ростуть інтенсивніше: протягом доби з'являються два-три листки, а пагони виростають на 10-15 см.

Важливе значення має також і температурний режим. За середньодобової температури 18°С із коливаннями від 7 до 25°С розвиток рослин припиняється, а за температури 23-24°С із коливаннями від 13-32°С (кінець червня початок липня) бутони розвиваються нормально. Цей етап розвитку є вирішальним у закладці рослинами генеративних органів, одержання максимальної врожайності плодів. Проходження VI-VII етапів органогенезу, необхідно регулювати технологічними прийомами, сприяючи оптимальному тепловому режиму і вологості ґрунту.

VIII-IX етапи органогенезу (стадія ембріонального розвитку) нормально протікають у дині за середньодобової температури повітря 25-28°С і тривають в ранніх сортів 35-45, пізніх – 60-70 діб. Процеси ембріонального розвитку охоплюють період з початку цвітіння до дозрівання насіння, тобто до XII етапу органогенезу. Тривалість часу від зав'язування до дозрівання плодів залежить від погоди, технологічних прийомів і ґрунтових умов, від сорту. Ембріональний період розвитку насіння закінчується в нормально розвиненому й повністю дозрілому плоді. Насіння, взяте восени з недозрілого плода і з наступним його зберіганням до сівби в холодному приміщенні, закінчує ембріональний період тільки на наступний рік із запізнюванням розвитку.

На цих завершальних етапах органогенезу, необхідно приділити найбільшу увагу росту й розвитку рослин: ручним прополюванням, міжрядним розпушуванням, поливам, підживленням, боротьбі зі шкідниками й хворобами. Ці етапи органогенезу характеризуються певними морфологічними змінами, а саме формуванням господарсько-корисних і генеративних органів.

3. ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ

Вирішення проблеми інтенсифікації землеробства є одержання високих, стабільних та достатньо прогнозованих врожаїв сільськогосподарських культур, що можливе при умові визначення кількісного впливу основних факторів росту й розвитку на продуктивність культури, встановлення ступеня забезпеченості цими факторами в тих чи інших природнокліматичних умовах та можливістю і необхідністю їх регулювання, що і є основою програмування врожаю.

Зрозуміло, що в існуючих ринкових відносинах проблема полягає не тільки і не стільки в оптимізації умов розвитку рослин за основними факторами росту, а й в економічній доцільності цієї оптимізації. Тобто в кожному конкретному випадку рівень оптимізації умов визначається наявною економічною ситуацією та ступенем впливу держави на розвиток сільського господарства.

Кількісна оцінка впливу регульованого фактора, і перш за все рівня живлення, на продуктивність культури відома досить давно.

Регулювання мінерального живлення проводиться шляхом безпосереднього внесення добрив, пояснює досить часту підміну поняття програмування встановленням необхідних доз добрив. Однак зрозуміло, що нестача будь-якого іншого фактора (нестача або надлишок вологи, підвищена кислотність чи лужність ґрунтів, забур’яненість чи враженість посівів хворобами або шкідниками) може істотно вплинути на величину врожаю, під яку були внесені добрива. Більш того, наприклад, при істотній нестачі вологи в ґрунті підвищені дози добрив можуть навіть підсилити негативний вплив водного фактора.

Таким чином, програмування врожаю є досить складним і багатогранним процесом, який вимагає комплексного врахування факторів і умов розвитку рослин.

3.1. Програмування врожайності.

3.1.1. Потенційний урожай або максимально можливий.

Потенційний урожай (ПУ) – це урожай, який можливо отримати в ідеальних метеорологічних умовах (достатній забезпеченості вологою та теплом). Він залежить від надходження фотосинтетичної активної радіації (ФАР) агрофону, біологічних властивостей культури або сорту.

Сорт гарбуза столового Гілея.

Стійкий до антракнозу, до фузаріозу і борошнистої роси відносно стійкий. Середньостиглий сорт мускатного гарбуза, що призначений для вирощування на суходолі та на зрошенні, універсального напряму використання, придатний для переробки на дієтичні продукти харчування. Від сходів до початку дозрівання плодів 95-105 днів.

Плоди шароподібної, коротко циліндричної та овальної форми, оранжевого кольору,з рожевим відтінком та восковим нальотом. Кора тонка, шкіряста. М'якоть червоно - оранжевого кольору, товста (до 10 см), хрустка, соковита, солодка.

Маса середнього плоду 6-9 кг. Урожайність на богарі 45 т гектару, та зрошенні - до 110 т з гектару. Транспортабельність добра. Врожай може зберігатися до 1 року. Плоди містять 9,8-13% сухих речовин, 8-9% цукрі, 7,7-8,8% вітаміну С, до 35 мг каротину.

Насіння середніх розмірів (довжин 16-18 мм, ширина 11-12 мм), темно-кремового кольору, овальної форми. Вихід насіння складає 0,7-0,9%, маса 1000 штук - 120-150 г. Сорт відносно стійкий до борошнистої роси.

Рекомендовані зони вирощування - Степова та Лісостепова зони України. Створений Херсонською дослідною станцією ЮБ УААН. Районований у 1996 році. Вегетаційний період - 133 дні. Універсальний.

3.1.2. Розрахунковий потенційний урожай.

Потенційний урожай основної продукції стандартної вологості у ц/га розраховується за формулою:

, де:

∑QФАР – сумарне надходження ФАР за період вегетації рослини кДж/см2;

КФАР – коефіцієнт використання ФАР. Він залежить від рослин, способу посіву, рівня агротехніки, величини вегетаційного періоду та ін.; ккД ФАР, %;

q – калорійність 1 ц урожаю, кДж/кг

Кт – коефіцієнт господарської ефективності урожаю, або частка основної продукції у загальній біомасі;

Коефіцієнт Кm для відповідної культури розраховуємо по формулі:

Кm =

rm – частина товарної продукції у загальній біомасі (приймають рівній одиниці)

а – сума частин у відношенні основної продукції до побічної.

Кт = =7,7

Таким чином, потенційний урожай гарбуза столового:

Як видно з розрахунків, потенційна врожайність культури складає 840,7 ц/га.

3.2. Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів (дійсно можлива врожайність).

Дійсно можливий урожай – це урожай, який може бути отриманий за існуючих метеорологічних умов.

Врожайність основної продукції, розраховується із співвідношення:

ДМУ = , де:

W = продуктивна волога;

Kв – коефіцієнт водоспоживання, м3/ц;

Кількість продуктивної вологи для рослини розраховують за формулою:

W = Wпр + [Роп ] – Wз – для незрошуваних умов;

Wпр – доступна волога в 0-100 см шарі ґрунту на період сівби баштанних культур, для Степу складає 94 мм;

Роп -  кількість опадів які випадають  за період вегетації культури, мм. По середньо багаторічним даним по Херсонській області їх випадає: в 2-3 декаді травня 28 мм; червень 45; липень 49; серпні 38; вересні 18 мм;

Отже,

Роп=28+45+49+38+18=178 мм, або 1780 м3/га опадів за вегетацію гарбуза столового.

Кв.о - коефіцієнт використання вологи опадів, який для наших умов (зона Степу) складає 0,6;

Wз – волога, що залишилася в метровому шарі ґрунту при дозріванні врожаю, яка в умовах Степу коливається на рівні 95 мм;

Виходячи з цього, W = 88+(178×0,6)-46=148,8 мм, або 1488 м3/га.

Таким чином, дійсно можливий урожай:

ДМУ=

ДМУ==248 ц/га.

Розрахункові рівні продуктивності, потенційна урожайність сорту, а також урожайність культури в конкретному господарстві приводиться в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Рівні продуктивності культури

Рівні продуктивності

Збір з 1 га, ц

1. Урожайність основної продукції по приходу ФАР

840,7

2. Урожайність за вологозабезпеченістю (дійсно можлива урожайність)

248

3. Урожайність у виробництві (господарстві) за останні 3 роки

а) min

140,3

б) max

290,5

с) середній

215,4

4. Потенційний урожай сорту чи гібриду

400

5. Урожай на сортодільницях

300

6. Програмований (проектний) урожай

280

3.3. Розрахунок норм добрив на запрограмований врожай.

Розрахунок норм добрив ведеться балансовим методом, який заснований на обліку використання рослинами з ґрунту і добрив поживних речовин.

За даними вчених Лимаря А.О., Махненко В.І. (1983) кожна рослина баштанних культур з 1 т продукції виносить 2,9 кг азоту, 1,0 кг фосфору та 5,0 кг калію.

Дані розрахунку доз добрив під запланований врожай наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Розрахунок норм добрив на запрограмований  врожай.

Показники

N

P2 О5

K2О

1

Запрограмована урожайність, ц/га

280

280

280

2

Питомий винос елементів живлення, кг/ц

0,3

0,1

0,5

3

Валовий винос елементів живлення

84

28

140

4

Вміст елементів живлення в ґрунті, мг на 100 г ґрунту

1,2

3,4

24,0

5

Запаси елементів живлення в ґрунті, кг/га

46,1

130,6

921,6

6

Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту

0,3

0,15

0,25

7

Буде засвоєно рослинами з ґрунту, кг/га

13,8

19,6

460,8

8

Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га

70,2

8,4

-

9

Коефіцієнт використання поживних елементів живлення з мінеральних добрив

0,60

0,25

0,65

10

Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га

117

33,6

-

Для отримання врожаю гарбузів 280 ц/га необхідно довнести азотно-фосфорних добрив у кількості N117P34. Калію у ґрунті достатньо, тому внесення його буде неефективним і навіть шкідливим.

4. РОЗРОБКА ЕЛЕМЕНТІВ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ В ГОСПОДАРСТВІ

При вирощуванні гарбуза столового, не має другорядних заходів, високі і сталі врожаї, можна отримати лише при виконанні всіх вимог для вирощування даної культури.

Велике значення має охорона рослин столового гарбуза від шкідливих організмів, що є основою одержання високих врожаїв.

Застосування засобів захисту рослин треба розглядати не як додаткові витрати, а як добре вкладення коштів для отримання високих прибутків. При невикористані хімічних засобів захисту рослин від шкідливих організмів може призвести до втрат врожаю на 40-60% і навіть більше.

Найважливіші заходи такі:

оптимальне складання сівозмін;

якісний до посівний обробіток ґрунту;

оптимальна система удобрення;

своєчасна і високоякісна підготовка насіння до сівби, та сівба;

догляд, та агробіологічний контроль за посівами;

своєчасне збирання врожаю.

4.1. Розміщення у сівозміні.

Гарбузи можна розміщати після коренеплодів, цибулі, капусти, картоплі. Кращим попередником під баштанні культури є пласт багаторічних трав, а також його розміщення після озимих, що йдуть по пласту та чорному удобреному пару, зернобобовим, кукурудзі на силос.

При зрошенні, оптимальна тривалість сівозміни при наявності багаторічних трав, може бути як виключення 1 – 3 роки.

Схема сівозмін така:

1. Озима пшениця, пожнивно посів еспарцета

2. Еспарцет на насіння

3. Баштанні

або:

1. Озима пшениця, пожнивно посів еспарцету

2. Еспарцет на насіння

3. Озима пшениця, пожнивно сидерати

4. Баштанні

В незрошуваних умовах, сівозміна може виглядати таким чином:

1. Пар;

2. Озима пшениця;

3. Озима пшениця;

4. Кукурудза зерно;

5. Ярий ячмінь;

6. Гарбуз столовий;

4.2. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту.

Важливим агротехнічним заходом, націленим на створення несприятливих умов для розвитку хвороб та шкідників гарбуза є вірне чергування культур у сівозміні з поверненням його на попереднє місце вирощування через деякий проміжок часу.

В умовах Херсонської області баштанні культури розміщують, в основному, після озимої пшениці, що вирощувалась на удобрених ґрунтах, після зернобобових, по кукурудзі, по пласту багаторічних трав.

Застосовується, як правило, 6-8-пільна сівозміна з одним полем баштанних, з тим розрахунком, що вони повернуться на попереднє місце не раніше 7-8 років. В даному проекті ми пропонуємо вирощування столового гарбуза сорту Гілея в незрошуваних умовах південного Степу України з насиченням сівозмін цією культурою до 25%, тобто у восьмипільній сівозміні під гарбуз можна відводити 2 поля після озимої пшениці. Більш високе насичення не дає належного ефекту, при цьому спостерігаються періодичні зниження урожайності гарбуза. Це зниження викликається тим, що певна частина рослин гине від фузаріозного в'янення, а рослини, залишаються вегетувати, не відстають у своєму розвитку від рослин у сівозмінах з меншою питомою вагою гарбуза, але не в змозі забезпечити того ж рівня врожайності.

Крім цього, як правило, спостерігається зниження якості плодів. Особливо це стає помітним з другої половини ротації сівозмін, коли вони повністю розгортаються у просторі і часі.

Головним завданням обробітку ґрунту під баштанні культури є створення найбільш сприятливих умов для проростання насіння і подальшого росту і розвитку рослин.

В даному проекті ми пропонуємо наступну систему основного і передпосівного обробітку ґрунту.

Основний обробіток займає близько 50% усіх механізованих витрат при зрощуванні баштанних культур. Зі збільшенням антропогенного впливу на ґрунту зростає значущість екологічно збалансованої технології його обробітку зі зменшенням переущільнення. У цьому зв'язку в останні роки науково-дослідні установи провели численні досліди з виявлення ефективних способів і глибини полицевого та безполицевого обробітку ґрунту.

Широке поширення одержав безполицевий обробіток ґрунту, який менш енергоємний порівняно з відвальною оранкою і тому ми рекомендуємо його для зрощування своєї культури. Технологія складається з дворазового лущення стерні на глибину 8-10 і 12-14 см знаряддям ЛДГ-10 та глибокого обробітку культиваторами-глибокорозпушувачами КПЕ-3,8 або спеціальними безполицевими плугами. Ми пропонуємо застосовувати плоскорізний обробіток, так як попередник - колосова культура. За тридцятирічними даними досліджень Новоодеської сортовипробувальної станції Миколаївської області в умовах чорноземів південних  безполицевий  обробіток, проведений на  ту ж глибину, що й полицевий (27-30 см), сприяв підвищенню врожайності баштанних культур на 20%. Для передпосівного обробітку ґрунту доцільним є використання широкозахватного вітчизняного культиватора КГО-8, який вигідно відрізняється від інших за питомою витратою палива та продуктивністю. Культивують на глибину 12-14см.

Гербіцид вносимо смугами шириною 30 см на місці майбутніх рядків культурних рослин і, як правило, із загортанням у ґрунт. Найкращий результат дасть Трефлан (25 і 30% к.е.). Вносимо дозою 2,4-3,2 і 2-2,7 л/га відповідно. Ми пропонуємо вносити гербіциди смугами, бо за цієї технології витрата препаратів на посівну площу скорочується в 5 разів. Гербіцид загортаємо у ґрунт за допомогою борін у 2 сліди для того, щоб рівномірно розподілити його у верхньому шарі. Посів (запланований на 2 декаду травня) потрібно проводити через 10-12 днів після внесення гербіцидів, інакше можлива гіпертрофія проростків баштанних і подальше відставання в рості і розвитку рослин. Тому нарізування щілин з одночасним знесенням гербіциду потрібно здійснити у 3 декаді квітня. Інститутом південного овочівництва і баштанництва УААН доведено високу ефективність внесення розрахункових доз добрив під баштанні культури.

Оптимальною температурою ґрунту для посіву столового гарбуза є 12-14°С. За підрахунками найбільш підходящою є 2 декада травня. Глибина загортання насіння залежить від температури, вологості, механічного складу ґрунту та крупності насіння. Для гарбуза це 8-10 см. За розрахунками нормою висіву мускатного гарбуза є 8,4 кг/га. Висіяне за оптимальних умов насіння дає сходи вже через 6-7 днів. Схема посіву – квадратно - гніздова. Так як столовий гарбуз формує велику надземну масу, то площа живлення має складати в середньому 4 м. Тут доцільно робити широкі міжряддя (я пропоную 2,8 м). Відповідно в міжряддях потрібно додержуватися відстані між рослинами 1,4м2. Сівбу проводимо за допомогою сівалки СУПН-8.

Перше міжрядне розпушування проводять на глибину 12-14 см, друге (післясходове) - на 10-12, третє (фаза шатрика) - на 8-10, четверте - на 6-8см. Використання культиватора КРН-5,6 забезпечує економію в паливі та збільшення продуктивності. Одночасно з другою міжрядною культивацією проводимо просапування рядків з прориванням рослин для формування густоти стояння рослин.

4.3. Система удобрення. Розрахунок норм добрив під запрограмовану урожайність

Застосування розрахункових доз на заплановану врожайність плодів сприяє одержанню екологічно чистої продукції. Так як калій (за розрахунками) у ґрунті господарства знаходиться у достатній кількості, я пропоную азотні  добрива в дозі N92 внести восени під основний обробіток, а залишок азотних добрив в дозі N25 внести під час сівби разом з фосфорними добривами P10. За такого способу внесення розрахункові дози добрив скорочуються вдвічі без зменшення їх ефективності. Також вносимо добрива під час посіву безпосередньо в рядок або поруч з рядком, але загортати їх треба на 8-10 см нижче глибини загортання насіння. Цей добрив у спосіб внесення більш короткий термін дозволяє рослинам розвивати більш потужну кореневу систему і надземну біомасу, що приводить до збільшення врожайності плодів баштанних культур.

Дані розрахунку доз добрив під запланований врожай наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Система удобрення гарбуза столового сорту Гілея

Добрива

Строки внесення

основне

Передпосівне

Припосівне

підживлення

Поверхневе

Локальне

Позакорене-ве

Азотні

Доза

92 кг/га

25 кг/га

Форма

сульф. ам

ам. селітра

Спосіб внесення

розкидний

прикореневе

Фосфорні

Доза

24 кг/га

10 кг/га

Форма

суперфосф

суперфосф

Спосіб внесення

розкидний

прикореневе

4.4. Підготовка насіння до сівби, розрахунок норми висіву та сівба.

Передпосівна підготовка насіння починається за 1-2 місяці до посіву з метою зниження хвороботворних основ на поверхні або в середині насіння. Перед посівом на сам перед треба провести передпосівну обробку насіння, яка проводиться з метою знезараження, підвищення стійкості до хвороб і шкідників, прискорення росту і розвитку, підвищення якості і урожайності плодів. Для сівби використовуємо виповнене насіння високих посівних і сортових якостей. Особлива увага приділяється масі 1000 насінин, що впливає на їх посівні якості, норму висіву і урожай. Наявність різних фракцій за масою насіння впливає на рівномірність появи сходів, розвиток рослин у період вегетації і одночасність дозрівання плодів. Тому калібрування є основною частиною підготовки насіння до сівби. Для цієї мети використовуємо сортувальний пневматичний стіл СПС-5. Дезинфекцію, або знищення патогенної мікрофлори на поверхні насіння робимо протруювачами, сонячним опроміненням протягом 6-10 днів. Є багато різних способів, але ми пропонуємо замочування насіння у 0,1% розчині формаліну, за допомогою чого повністю знищується патогенна мікрофлора. Для боротьби з багатьма грибковими та бактеріальними хворобами, застосовують препарат Фундазол, яким проводять обробку насіння перед сівбою (2,5-3 кг/т). для стимуляції проростання насіння замочуємо у розчині суміші мікроелементів (0,02% розчин сірчанокислого марганцю, 0,02 – борної кислоти, 0,02 – молібденовокислого амонію, 0,01% сірчанокислого кобальту) кімнатної температури ( на 1 кг насіння - 1 л води) протягом 24 годин, потім просушуємо до сипучості та негайно висіваємо. Першим і дуже важливим прийомом для одержання високого врожаю є вибір оптимального строку сівби, який для баштанних культур має вирішальне значення. Від цього залежать строки дозрівання, величина та якість урожаю. Температура грунту має вирішальне значення для вибору строку сівби. Оптимальною температурою грунту для посіву мускатного гарбуза є 12-14°С. За підрахунками найбільш підходящою є декада травня. Глибина загортання насіння залежить від температури, вологості, механічного складу ґрунту та крупності насіння. Для гарбуза це 8-10 см. За розрахунками нормою висіву столового гарбуза є 1,8 кг/га. Висіяне за оптимальних умов насіння дає сходи вже через 6-7 днів. Схема посіву - квадратно-гніздова. Так як столовий гарбуз формує велику надземну масу, то площа живлення має складати приблизно 4 м. Тут доцільно робити широкі міжряддя (я пропоную 2,8 м). Відповідно в рядках потрібно дотримуватися відстані 1,4 м. Сівбу проводимо за допомогою сівалки СУПН-8.

Враховуючи рекомендації наукових установ щодо щільності посіву, вагову норму висіву розраховують за формулою:

Н= , де:

Н – норма висіву, кг/га;

Г - оптимальна густота посіву, тис. шт. га.(4000);

В - загальне виживання рослин (38),%

ПП - посівна придатність, %.

М1000 - маса 1000 насінин, (170г).

Посівна придатність визначається за формулою:

ПП=,  де:

ПП – посівна придатність,%

Ч – чистота (99), %

С – схожість (98), %

Звідси:                          ПП=%

Н=кг/га

Таким чином норма висіву для столового гарбуза сорту «Гілея» становить 1,8 кг/га.

Посів потрібно виконувати сівалкою СУПН-8 на глибину 8-10 см. Схема посіву, найбільш оптимальна для умов півдня України, 280×140 см. Кінцева густота стояння рослин на гектарі - 4 тис. шт./га.

4.5. Догляд за посівами.

Шкідники гарбузових культур

Баштанна попелиця. Пошкоджує огірки, кавуни, дині, кабачки та інші гарбузові, може заселяти баклажани, перці. Зимує в стадії личинки на бур'янах. Перше покоління попелиці розвивається на бур'янах. Пізніше в популяції розвиваються крилаті самки-розселювачки, які перелітають на рослини з родини гарбузових. Пік розвитку та шкодочинності припадає на другу половину літа. За літо дає 12-15 поколінь.

Тютюновий або цибулевий трипс. Багатоїдна комаха. Масово пошкоджує гарбузові та інші овочеві культури. Зимує доросла комаха в рослинних рештках у верхньому шарі ґрунту. З місць зимівлі виходить у квітні-травні. Шкодять дорослі комахи і личинки, висмоктуючи соки із листків, після чого ті стають білуватими. Трипс живе на листках з нижнього боку. Пошкоджене листя засихає, через що рослини погано розвиваються. Трипси переносять вірусні хвороби (вірус бронзовості томатів на тютюні). Потягом року розвивається 5-7 поколінь.

Дротяники. Баштанним та іншим культурам масово шкодять дротяники та несправжні дротяники, у висіяному насінні дротяники виїдають зародок, у сходів і молодої розсади підгризають підземну частину стебла. Пошкоджені рослини засихають, а посіви зріджуються. Одна генерація розвивається протягом 3-5 років. Зимують різновікові личинки у ґрунті на глибині від 25-35 до 70-90 см. Характерною особливістю розвитку дротяників є вертикальна міграція у ґрунті, яка залежить від вологості, видового складу і стану рослинності.

Росткова муха. Багатоїдний шкідник, який, крім гарбузових культур, пошкоджує також насіння та сходи квасолі, буряків, гороху, кукурудзи, люпину, зернових. Зимують лялечки у ґрунті. Початок льоту імаго проходить в другій половині квітня. Самки відкладають яйця на багатих на органічні речовини та вологих землях, але віддають перевагу залишкам незаробленого гною. Після відродження личинки вгризаються в насіння гарбузових і виїдають ранки на сім'ядолях. Пошкоджене насіння загниває і не проростає. Личинки старшого віку вигризають корінці сходів і коренеплоди дорослих рослин, проточуючи в них ходи. За вегетацію дає три покоління.

Павутинний кліщ. Найчастіше зустрічається в роки із сухою жаркою погодою. Живуть і харчуються кліщі на нижній стороні листків багатьох культурних і диких рослин. Спочатку на пошкоджених листках з'являються світлі крапки, пізніше виникають знебарвлені ділянки - "мармуровість" і листки починають всихати. При температурі повітря 29-32°С павутинний кліщ розвивається дуже швидко і рослини можуть загинути. У відкритому грунті дає до п'яти поколінь, у захищеному - до 20.

Тіло кліща овальне, зелено-жовте. Зимуючі самки - оранжево-червоні. Яйця відкладають на нижній стороні листка до 100 штук кожна. Яйця дрібні, кулеподібні, напівпрозорі. При температурі 19-21°С розвиваються 4-6 діб, а при вищій температурі - скоріше. Личинки схожі на дорослих кліщів, але тіло - більш округле.

Догляд за посівами розпочинають ще до появи сходів. З метою найменшого пошкодження кореневої системи під час міжрядкових розпушувань перше проводять на глибину 12-1 4см, друге (післясходове) - на 10-12, третє (фаза шатрика) - на 8-10, четверте - на 6-8см. Використовуємо широкозахватний культиватор УКР-9.1 в агрегаті з трактором ХТЗ-121, що забезпечує економію в паливі та збільшення продуктивності. Одночасно з проведенням міжрядної культивації проводять просапування рядків з прориванням рослин. Під час просапування відбувається остаточне формування густоти стояння рослин.

Для боротьби з попелицею потрібно запланувати обробіток Фуфаноном в нормі 0,15 кг/га.

Догляд за посівами включає всі технологічні операції на полі від сівби до збирання врожаю, це агротехнічні, біологічні і хімічні заходи боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами. Сюди також відносять рихлення ґрунту, поливи та підживлення.

4.6. Агробіологічний контроль за посівами.

Проводиться протягом вегетації з метою одержання оперативної інформації про стан росту, розвитку посівів, характер формування врожаю, дію сприятливих ї несприятливих умов зовнішнього середовища. На основі аналізу даних агробіологічного контролю приймаються об'єктивні рішення по реалізації технології вирощування культури в конкретних умовах.

Система агробіологічного контролю складається з трьох етапів: первинного, поточного і кінцевого.

Первинний. Дається оцінка стану передпосівного обробітку ґрунту, якості посівного матеріалу та сівби.

Поточний. Аналіз стану сходів та інших фаз розвитку посівів даної культури з урахуванням етапів органогенезу (формування елементів продуктивності), вказується вологозабезпеченість, рівень забезпеченості поживними речовинами, забур'яненість, проводиться фіто ентомологічна оцінка.

Кінцевий. Структура і рівень врожайності, його якість та ін.

Таблиця 4.2.

Основи агробіологічного контролю за посівами гарбуза столового

№ п.п

Строки проведення, етапи органогенезу, фази розвитку

Оперативна інформація

Агротехнічна

Фітопатологічна

1

2

3

4

1

2 д. травня.

Посів на глибину 6-8 см нормою 1,8 кг/га квадратно-гніздовим способом (2,8×1,4 м)

сівалкою СУПН-8 разом із внесенням добрив N25Р10

2

2 д. травня

до появи сходів

1-ше міжрядне розпушування на 12-14см

3

3 д. травня - 1 д. червня. Фаза 2 справжніх листків. 1 етап органогенезу

2-ге міжрядне

розпушення на 10-12 см

Продовження таблиці 4.2.

1

2

3

4

4

2 д. червня. Фаза шатрика 5 етап органогенезу

3-те міжрядне розпушення на 8-10 см

5

Поява 5-6 розгорнутих і 11-13

зачаткових листків. 7 етап органогенезу

4-те міжрядне розпушення на 6-8см

6

По мірі ураження

Обприскування інсектицидом (проти кліщів, клопів, попелиць, трипсів). Обприскування проти антракнозу.

БІ-58 новий, 40% к.е. (0,5-1 л/га) Бордоська суміш 400-600 л/га

4.7. Збирання врожаю.

Збирають плоди в повній стиглості з плодоніжкою до настання приморозків в ручну. Знімання плодів без плодоніжки створює сприятливі умови для пошкодження плодів гарбуза грибковими хворобами у місцях їх відриву.

Зібрані без плодоніжок плоди складають окремо і використовують у першу чергу. Для тривалого зберігання відбирають добре дозрілі і непошкоджені механічно, хворобами та шкідниками плоди з плодоніжками. Зберігаю  їх у сухому приміщенні (гаражі, коморі, утепленій веранді і балконі) за температури 5-10°С і відносної вологості повітря 80-85%. Гарбуз також добре зберігається на горищах у сіні або соломі. Однак треба пам'ятати, що зниження температури до мінус 2°С призводить до загибелі плодів.

Гарбуз відрізняються здатністю до тривалого зберігання і простої переробки. Для цього доцільно вирощувати більш лежкі сорти з високим вмістом крохмалю.

Збирають гарбуз з 1 по 15 вересня (до настання заморозків) в суху погоду. Ознаками зрілості плодів служать усихання і опробковіння плодоніжки, добре позначений малюнок кори та її затвердіння. Дозрілі плоди дбайливо зрізують разом з плодоніжкою і сортують за розміром та якістю. Плоди з механічними пошкодженнями і недозрілі використовують відразу, призначені для тривалого зберігання - підсушують і прогрівають на сонці протягом 8-10 днів.

У дощову погоду гарбуз тримають під навісом для випаровування зайвої вологи. Кора при цьому твердіє і менше піддається впливу мікроорганізмів. Якщо ночі холодні, то ввечері плоди накривають матами або соломою.

Для тривалого зберігання, придатні плоди лежких сортів, що містять багато крохмалю. Під час зберігання крохмаль гідролізується, в результаті кількість розчинних цукрів збільшується і плоди стають солодші. Обов’язкові умови тривалого зберігання гарбуза – хороша вентиляція і захист від сонячного світла. І тому їх краще зберігати в провітрюваному приміщенні при температурі 3-8°С і відносній вологості повітря 60 – 75%. Плоди укладають на стелажі в один ряд плодоніжкою вгору так, щоб вони не стикалися один з одним. Гарбузи можна розмістити в ящиках рядами перешаровуючи соломою. Плоди деяких сортів довго не псуються в темному місці при кімнатній температурі. За час зберігання гарбуз зменшує свою масу через втрату вологи. Якщо бік гарбуза починає псуватись, треба вирізати підгнивши місце до здорової тканини, а потім обпекти вогнем на слабкому полум’ї свічки. За такими плодами треба стежити особливо пильно.

4.8. Поопераційна карта вирощування культури

Поопераційна карта, або агротехнічна карта – це технічний проект урожаю. В ньому закладається детальний план заходів, що відображають послідовність, строки і якість усіх робіт по підготовці ґрунту і насіння до сівби та сівба, догляд за посівами, збирання врожаю, а також заходи по доведенню одержаного врожаю до зберігання та реалізації.

Для виконання цього розділу користуємося слідуючою схемою поопераційної карти (табл.. 4.3.).

Таблиця 4.3.

Поопераційна карта вирощування гарбуза столового

№ п/п

Назва технологічної операції

Якісні показники

Календарний строк (орієнтовно)

Техніка

Примітка

Марка трактора, комбайна, автомобіля

Марка машини, знаряддя

1

2

3

4

5

6

7

1

Лущення стерні 1

8-10

1 д VІІ

Т-150К

ЛДГ-10

2

Лущення стерні 2

10-12

2 д VІІ

Т-150К

ЛДГ-10

3

Внесення мінеральних добрив

1 д VІІІ

ХТЗ-17021

РУМ-8

N92Р24

4

Зяблева оранка

28-30

1 д VІІІ

ХТЗ-17021

ПЛН-5-35

5

Культивація з боронуванням

10-12

2 д VІІІ

ХТЗ-100

КПЕ-3,8

БЗСС-1,0

6

Культивація 2

8-10

3 д VІІІ

ХТЗ-100

СГ-8+

2КПС-4

7

Снігозатримання

снігові вали 60-80 см

2 д ХІІ-3 д І

ХТЗ-17021

СВУ-2,6

поперек зимових вітрів

8

Ранньовесняне боронування

3-4

1 д ІІІ

ХТЗ-100

БЗТС-1,0

по стиглому ґрунту

9

Культивація з боронуванням 1

10-12

1 д ІV

ХТЗ-17021

2КПС-4

Продовження таблиці 4.3.

1

2

3

4

5

6

7

10

Культивація з боронуванням 2

8-10

2 д ІV

ХТЗ-17021

2КПС-4

11

Протруювання насіння

2-3 д ІV

СП-10

Гранозан – 1,5-2 кг/т

12

Внесення ґрунтового гербіциду

1 д V

МТЗ-82

ОП-2000

Трефлан – 1,5-2 кг/га

13

Передпосівна культивація

5-6

1 д V

ХТЗ-100

КПС-4

14

Посів

5-6

1 д V

МТЗ-82

СУПН-8

4 тис/га

N25Р10

15

Післяпосівне прикочування

1 д V

МТЗ-82

3ККШ-6

після посіву

16

Досходове боронування

2 д V

МТЗ-82

БЗСС-1,0

17

Післясходове боронування

3 д V

МТЗ-82

СГ-21+

БЗСС-1,0

18

Міжрядний обробіток 1

6-8

2 д VІ

МТЗ-82

КРН-5,6

19

Міжрядний обробіток 2

8-10

2 д VІІ

МТЗ-82

КРН-5,6

20

Обприскування

3 д VІІ

МТЗ-82

ОП-2000

Байлетон  -0,3 кг/га

Бі-58 новий – 1 л/га

21

Міжрядний обробіток 3

8-10

1 д VІІІ

МТЗ-82

КРН-5,6

22

Збирання

2 д ІХ

ПБВ-1

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Виходячи із проаналізованого у курсовому проекті матеріалі, можна зробити висновки, що розробка та вдосконалення агротехнічних прийомів підвищення рівня урожайності та якості плодів гарбуза столового повинна базуватися на регулюванні основних факторів, які обумовлюють ріст та розвиток рослин. Досконале вивчення біології гарбуза столового дозволить отримувати високоякісні врожаї, адже ця культура має високий потенціал.

На основі виконаного проекту можна зробити певні висновки:

1. Для отримання урожайності гарбуза столового сорту Гілея на рівні 280,0 ц/га необхідно внести мінеральних добрив у дозі N117P34. Під оранку восени внести N92Р24, під час посіву разом із насінням – N25P10. В якості азотних добрив використовувати сульфат амонію (під час основного обробітку) та аміачна селітра (під час сівби). Із фосфорних добрив – порошковидний та гранульований суперфосфат відповідно.

2. Посів гарбуза столового проводити в оптимальні строки (1 декада травня) нормою 1,8 кг/га сівалкою СУПН-8 в агрегаті з трактором МТЗ-82.

3. Під час вегетації культури проводити догляд за посівами, який включає післяпосівне прикочування, хімічні методи боротьби із хворобами, бур’янами та шкідниками.

4. Збирання врожаю слід починати у фазу технічної стиглості плодів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Ахмедов О. Срок и густота посева тыквы // Картофель и овощи. 1984. №11. –. 38 с.
  2.  Ахмедов О. Удобрение, площадь питания и урожайность тыквы /ТССР/ О. Ахмедов // Картофель и овощи. 1982. №4. – С. 33-34.
  3.  Барабаш О.Ю., Гузиря СТ., Хареба В.В., Андрощук О.О. Гарбузові овочеві культури / О.Ю. Барабаш, С.Т. Гузиря, В.В. Хареба, О.О. Андрощук. - К.: Вища школа, 2001. - 123 с.
  4.  Близнец Ю.В. Гарбуз звичайний / Ю.В. Близнец // Дім, сад, город. - 1991. - № 10. – 17 с.
  5.  Бугай С.М. Растениеводство./ С.М. Бугай, А.И. Зинченко, В.И. Моисеенко, Н.А. Горак – К.: Вища школа . 1987. –328 с.
  6.  Быковский Ю.А. Производство плодов тыквы для детского и диетического питания / Ю.А. Быковский, Г.Е. Кобкова // Матеріали міжнародної наукової конференції «Селекція і технологія вирощування баштанних культур». - Гола Пристань, 1996. - С 12-14.
  7.  Велик В. Ф. Физиология бахчевых культур / Физиология сельскохозяйственных растений (под ред. Б.А. Рубина) М: Из-во Московского ун-та, 1970. -С. 335 - 379.
  8.  Лебедева А.Т. Секреты тыквенных культур / А.Т. Лебедева. - М.: Фитон+, 2000. - 224 с.
  9.  Лимар А.О. Баштанництво [Навчальний посібник] / А.О. Лимар. - Херсон: Айлант, 2005. - 219 с.
  10.  Лимар В.А. Баштанництво в Україні: історія та концепція розвитку / В.А. Лимар. - Миколаїв, 2006. - 87 с.
  11.  Лихацький В.І. Баштанництво: Навч. посіб / В.І. Лихацький. - К.: Вища школа, 2002. - 166 с.
  12.  Муминов Т.Г. Влияние режима орошения и фона питания на урожай и качество плодов тыквы / Т.Г. Муминов // Вопросы удобрения и орошения овоще-бахчевых культур и картофеля. – Ташкент, 1978. – С. 92 – 103.
  13.  Непочатов О.П. Баштані культури / О.П. Непочатов, Г.М. Бойко, С.А.  Бондаренко та ін.. – К.: Урожай, 1987. – 176 с.
  14.  Путырский И. Кабачки, тыква / И. Путырский, П. Прохоров, П. Родионов. - Минск : Книжный дом; М.: Махаон, 2000. - 95 с.
  15.  Соколов Д.И. Тыква Херсонская / Д.И. Соколов // Картофель и овощи, 1984. - № 2. – С. 35.
  16.  Холодняк О.Г. Результати науково-дослідної роботи з гарбузом як олійною культурою в Інституті південного овочівництва і баштанництва / О.Г. Холодняк. //Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2005. - вип. 35, ч,2. - С. 8 - 11.
  17.  Цкиманаури В.В. Влияние площади питания на рост, фазы развития и урожайность длинностебельных тыкв / В.В. Цкиманаури // Научные труды НИИ земледелия им. Ломоури, 1979. – Т. 26. – С. 158 – 162.
  18.  Чистова К.Н. Густота посева и продуктивность растений / К.Н. Чистова // Кормопроизводства, 1986. - № 2. – С. 37 – 39.
  19.  Щупледов А. Кормовая тыква: 520 центнеров с гектара / А. Щупледов, П. Шишкин, Н. Мухин // Сельские зори, 1986. - № 3. – С. 44 – 45.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46863. Менеджмент в книжном деле 34 KB
  Функциональные области внутренней среды издательства: кадровая – обеспечение человеческими ресурсами подготовка оплата условия найма. Важную роль в успешном функционировании внутренней среды издательства играет информация объективно отражающая развитие производственного процесса. Функциональные области внешней среды: социальная – рост населения развитие культуры образования и т. Компоненты внешней среды прямого воздействий макросреды: акционеры конкуренты поставщики потребители местные органы правительственные органы.
46866. Учебная деятельность как ведущая деятельность в младшем школьном возрасте 34 KB
  Учебная деятельность как ведущая деятельность в младшем школьном возрасте. Учебная деятельность – это деятельность непосредственно направленная на усвоение знаний и умений выработанных человечеством. Учебная деятельность является ведущей деятельностью в младшем школьном возрасте она опосредует всю систему отношений ребенка с обществом в ней формируются не только отдельные психические качества но и личность младшего школьника в целом. Предметом изменений в учебной деятельности становится сам ребенок сам субъект осуществляющий эту...
46869. Слово категории состояния 30 KB
  В некоторых учебниках слова категории состояния рассматриваются как особая группа наречий наречия состояния. Слова категории состояния можно выделить по следующим признакам: 1 общее грамматическое значение состояние; 2 морфемные признаки: большинство слов категории состояния имеет суффикс о; 3 синтаксическая функция: сказуемое в безличном предложении. По своим морфологическим признакам слова категории состояния сближаются с наречиями например: Мне плохо слово категории состояния.