17900

Загальне поняття галузевої структури і роль сучасної промисловості в світовому господарстві

Лекция

Мировая экономика и международное право

Лекція 8. Загальне поняття галузевої структури і роль сучасної промисловості в світовому господарстві 1. Загальне поняття галузевої структури Структура економіки багатопланове поняття розглядати яке можна з різних точок зору та яке показує співвідношення різних ...

Украинкский

2013-07-06

46 KB

2 чел.

Лекція 8. Загальне поняття галузевої структури і роль сучасної промисловості в світовому господарстві

1. Загальне поняття галузевої структури

Структура економіки - багатопланове поняття, розглядати яке можна з різних точок зору, та яке показує співвідношення різних елементів господарської системи. Звичайно виділяють соціальну, галузеву, відтворювальну, регіональна (територіальну) і зовнішньоторговельну структуру. Галузева структура економіки в широкому розумінні є сукупністю якісно однорідних груп господарських одиниць, які характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного розподілу праці і грають специфічну роль в процесі розширеного відтворення.

Галузеві зрушення на макрорівні, якщо розглядати їх в тривалих історичних рамках, виявлялися спочатку в швидкому зростанні "первинних" галузей (сільське господарство і добувна промисловість), потім "вторинних" (промисловість і будівництво), а в останній період - "третинних" галузей (сфера послуг). У світовій практиці основою для формування структурних елементів є Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності і Міжнародна стандартна класифікація занять, що є складовою частинами Системи національних рахунків (СНС). У СНС передбачено використання двох типів класифікацій: по галузях і по секторах. Групування по галузях забезпечує характеристику галузевої структури економіки, дозволяє встановити внесок кожної галузі в створення ВВП, прослідкувати міжгалузеві зв'язки і пропорції. Групування по секторах економіки, сформовано залежно від функцій, що виконуються господарськими одиницями в економічному процесі, дозволяє аналізувати процеси у галузі розподілу і перерозподілу доходів, фінансування інвестицій.

Особливе місце в системі національних рахунків займають міжгалузеві баланси, що обумовлене широкими можливостями, які вони представляють для аналізу динаміки і структури економіки, головних вартісних і натурально-речовинних пропорцій, проведення міжнародних співставлень, виконання прогнозних економічних розрахунків. Залежно від цілей економічного аналізу, міжгалузеві баланси можуть включати від декількох десятків до декількох тисяч галузей. Базовими галузями для розробки міжгалузевих балансів є промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, зв'язок і інші галузі (до їхнього склад включаються, головним чином, галузі сфери послуг). Кожна галузь економіки у свою чергу розподіляється на так звані укрупнені галузі, галузі і види виробництва. У кожну з укрупнених галузей входять однорідні, але спеціалізовані на виробництві певних видів продукції галузі.

При віднесенні підприємства, видів виробництва і послуг до тієї або іншій галузі економіки враховуються призначення продукту або послуг, вид головної сировини і матеріалу, характер технологічного процесу. У ряді випадків виникають ускладнення при віднесенні конкретної ділянки господарства до тієї або іншої галузі. Це пов'язано з тим, що в результаті спеціалізації однорідні за призначенням продукти часто виготовляються за допомогою різної технології, з різноманітної початкової сировини і т.п. Крім того, відбувається процес проникнення прийомів і методів з одних галузей в інші. З однієї і тієї ж сировини виробляються продукти найрізноманітнішого призначення.:

Для кожного виробництва характерна певна номенклатура продукції, що виробляється. Диференційована класифікація, в основі якої лежить вид продукції і вид виробництва з подальшим об'єднанням їх в галузі, укрупнені галузі і галузі економіки, полегшує спадкоємність класифікації міжнародного розподілу праці, що розвивається.

2. Галузева структура, сучасної промисловості і динаміка її розвитку на рубежі XX - XXI ст.

Промисловість - головна, ведуча галузь матеріального виробництва, в якій створюється переважаюча частина ВВП і національного доходу. Наприклад, в сучасних умовах частка промисловості в сукупному ВВП розвинених країн складає близько 40%. Ведуча роль промисловості обумовлена і тим, що від успіхів в її розвитку залежить ступінь задоволення потреб суспільства у високоякісній продукції, забезпечення технічного переозброєння і інтенсифікації виробництва.

Сучасна промисловість складається з безлічі самостійних галузей виробництва, кожна з яких включає велику групу споріднених підприємств і виробничих об'єднань, розташованих в окремих випадках на значному територіальному віддаленні один від одного. Галузева структура промисловості характеризується складом галузей, їх кількісними співвідношеннями, що виражають певні виробничі взаємозв'язки між ними. В процесі статистичного обліку і аналізу галузева структура промисловості визначається звичайно шляхом знаходження питомої ваги галузей в загальному об'ємі виробництва продукції, чисельності зайнятих і вартості головних виробничих фондів промисловості.

Серед перерахованих показників, за допомогою яких визначається галузева структура промисловості, головним є показник об'єму вироблюваної продукції. Він дозволяє більш об'єктивно судити не тільки про співвідношення галузей, але і про їх взаємозв'язки, динаміку галузевої структури промисловості. У галузевій структурі промисловості відображається рівень індустріального розвитку країни і її економічної самостійності, ступінь технічної оснащеності промисловості і ведуча роль цієї галузі в економіці в цілому. Більш довершена галузева структура промисловості певною мірою характеризує ефективність промислового виробництва.

Взаємозв'язки галузей промисловості, пропорції, що склалися між ними, обумовлені способом виробництва, а також сукупною дією на його основі багатьох інших чинників. До найважливіших з цих чинників, що визначають зміну в галузевій структурі промисловості, відносяться:

1) науково-технічний прогрес і ступінь впровадження його результатів у виробництво;

2) рівень суспільного розподілу праці, розвиток спеціалізації і кооперації виробництва;

3) зростання матеріальних потреб населення;

4) суспільно-історичні умови, в яких йде розвиток промисловості;

5) природні ресурси країни.

У класифікацію галузей промисловості покладені наступні головні економічні принципи:

- економічне призначення вироблюваної продукції;

- характер функціонування продукції у виробничому процесі;

- однорідність цільового призначення продукції, що випускається;

- спільність сировини, що переробляється, спорідненість вживаної технології;

- характер дії на предмет праці.

Розподіл промислового виробництва по економічному призначенню продукції не співпадає з галузевою структурою промисловості, оскільки натуральна форма вироблюваної в галузях продукції нерідко не визначає її економічного призначення. Тому в системі національних рахунків широко використовується класифікація галузей промисловості, що передбачає їх об'єднання в крупні комплексні галузі по однієї з наступних ознак:

а) однорідність цільового призначення вироблюваної продукції (машинобудівна, паливна, харчова, будівельних матеріалів і т. д.);

б) спільність початкової сировини (металообробна, деревообробна);

в) спорідненість вживаної технології (хімічна).

Групування по характеру дії на предмет праці підрозділяє всю промисловість на добувну і оброблювальну. До складу добувної промисловості входять галузі, в яких здійснюється процес здобичі сировини і палива із земних надр, лісів і водоймищ. До групи оброблювальної промисловості відносяться галузі, що займаються переробкою сировинних матеріалів.

Розвиток нових форм суспільного попиту, перехід до нового вигляду і зразків техніки і принципово новим технологічним процесам і т.д. привели до зміни пропорцій в економіці, що склалися, і які йшли по двох напрямах:

1) реконструкція і модернізація традиційних провідних галузей;

2) зміна поколінь продукції, що випускається в секторі нових наукоємких галузей.

Для розвинених країн сьогодні характерні насиченість виробництва технікою і кваліфікованою робочою силою, наявність ємкого платоспроможного попиту на товари і послуги найрізноманітнішого призначення. Тому для збільшення виробництва готових виробів немає необхідності нарощувати випуск металу, комплектуючих виробів і т.д. Більш того, верстатний парк в деяких країнах почав навіть зменшуватися.

Структурна перебудова, що має місце, націлена на підвищення якісних параметрів виробництва і виробів, що випускаються, посилення ресурсозберігаючого типу відтворення, інтенсифікацію народногосподарських процесів, прискорений розвиток найважливіших наукоємких галузей. Зберігається тенденція скорочення частки добувної промисловості (при зростанні витрат на розвідку, буріння і здобич газу, нафти і т. д.). При цьому в неї все більше проникають новітні прогресивні технологічні процеси, упроваджуються мікропроцесори і мікросхеми, які надають величезну дію на структуру виробництва і сприяють масовому вивільненню з виробничого процесу робочої сили.

В цілому в останні десятиліття в індустріально розвинених країнах загальна закономірність галузевих зрушень полягає в помітному зниженні питомої ваги сировинних галузей і сільського господарства, в технічній модернізації промисловості і швидкому зростанні галузей сфери послуг.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24232. Лексика 23 KB
  – the Union Jack перевод толкование much many a lot перевод посмотри значение в словаре образная память 3 работа над формой звуковая pronounciation графическая spelling грамматическая значением употреблением коллокация – типичные сочетания слова; конатация – ассоциации соц. упражнения на уровне слова: из ряда слов убрать лишнее; сгруппировать сова по темам; назвать слова по картинкам; кроссворды; вставить пропущенную букву; из разбросанных букв составить слово. упражнения на уровне предложения: вставить...
24234. Упражнение, как элементарная единица обучения 33.5 KB
  Письменные упражнения не рекомендуется делать в классе. Связанно это с полной невозможностью устного общения вне уроков и следовательно тратить время на письменные упражнения не рекомендуется. Отдельно на аудирование проводить упражнения не целесообразно. 5 по коммуникативной направленности: языковые упражнения на отработку языковых навыков: фонетические лексические грамматические.
24235. Цель обучения иностранным языкам в отечественной методике 51 KB
  Развивающая развитие мышления воображения памяти внимания. нач школа формирование умения общаться на ия с учётом реч способностей и потребностей нач клговорение чтение аудирование письмо развитие ребёнка его реч способтей вниманияпамяти мотивации к дальнейшему изуч ия обеспечение коммуникативнопсих адаптации мл шк к нов языку для преодоления дальнейшего языкового барьера используя ия как срво общния освоение элемент лингвист освоений доступных мл шк и необход для освоения устн и пись речи на ия преобщение детей...
24236. Коммуникативная направленность обучения иностранным языкам 38.5 KB
  Грамматика Грамм. памяти грамм. Грамм. умение – способность исполть грамм.
24237. Фонетика. Отличия письменной речи от устной 28.5 KB
  совокупность навыков форм умение. аудир чтение умение – реализ навыков в дейтти – говор письмо чтениеАудиров. Умение – совокупность навыков. Фонетика Фонетические навыки –компонент речевых навыков т.
24238. Содержание обучения иностранных Языков, его основные компоненты 30 KB
  его основные компоненты. Определяя сод обуч ия последоватли школы Роговой выделяют 3 основных компонента сод обуч: 1 лингвистический компонент предполагает обучение языку и речи в последовательности от речи к языку. 2 психологический компонент нацелен на формирование умений и навыков. 3 методологический компонент – это формирование у учащихся приемов рационального учения и самостоятельной работы прием работы со словарем прием аудирования приемы запоминания лексики.
24239. Реализация принципа сознательности 41 KB
  Не следует забывать и о звуках. очень тщательно объяснение звука со всеми необходимыми терминами и использованием наглядного рисунка речев аппарат в разрезе. имитация звука 3. тщательная отработка звука тщательная отработка; объяснение звука этот подход для языковых звуков большое колво времени занимает; очень теоретизирован; очень скучный.