17900

Загальне поняття галузевої структури і роль сучасної промисловості в світовому господарстві

Лекция

Мировая экономика и международное право

Лекція 8. Загальне поняття галузевої структури і роль сучасної промисловості в світовому господарстві 1. Загальне поняття галузевої структури Структура економіки багатопланове поняття розглядати яке можна з різних точок зору та яке показує співвідношення різних ...

Украинкский

2013-07-06

46 KB

2 чел.

Лекція 8. Загальне поняття галузевої структури і роль сучасної промисловості в світовому господарстві

1. Загальне поняття галузевої структури

Структура економіки - багатопланове поняття, розглядати яке можна з різних точок зору, та яке показує співвідношення різних елементів господарської системи. Звичайно виділяють соціальну, галузеву, відтворювальну, регіональна (територіальну) і зовнішньоторговельну структуру. Галузева структура економіки в широкому розумінні є сукупністю якісно однорідних груп господарських одиниць, які характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного розподілу праці і грають специфічну роль в процесі розширеного відтворення.

Галузеві зрушення на макрорівні, якщо розглядати їх в тривалих історичних рамках, виявлялися спочатку в швидкому зростанні "первинних" галузей (сільське господарство і добувна промисловість), потім "вторинних" (промисловість і будівництво), а в останній період - "третинних" галузей (сфера послуг). У світовій практиці основою для формування структурних елементів є Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності і Міжнародна стандартна класифікація занять, що є складовою частинами Системи національних рахунків (СНС). У СНС передбачено використання двох типів класифікацій: по галузях і по секторах. Групування по галузях забезпечує характеристику галузевої структури економіки, дозволяє встановити внесок кожної галузі в створення ВВП, прослідкувати міжгалузеві зв'язки і пропорції. Групування по секторах економіки, сформовано залежно від функцій, що виконуються господарськими одиницями в економічному процесі, дозволяє аналізувати процеси у галузі розподілу і перерозподілу доходів, фінансування інвестицій.

Особливе місце в системі національних рахунків займають міжгалузеві баланси, що обумовлене широкими можливостями, які вони представляють для аналізу динаміки і структури економіки, головних вартісних і натурально-речовинних пропорцій, проведення міжнародних співставлень, виконання прогнозних економічних розрахунків. Залежно від цілей економічного аналізу, міжгалузеві баланси можуть включати від декількох десятків до декількох тисяч галузей. Базовими галузями для розробки міжгалузевих балансів є промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, зв'язок і інші галузі (до їхнього склад включаються, головним чином, галузі сфери послуг). Кожна галузь економіки у свою чергу розподіляється на так звані укрупнені галузі, галузі і види виробництва. У кожну з укрупнених галузей входять однорідні, але спеціалізовані на виробництві певних видів продукції галузі.

При віднесенні підприємства, видів виробництва і послуг до тієї або іншій галузі економіки враховуються призначення продукту або послуг, вид головної сировини і матеріалу, характер технологічного процесу. У ряді випадків виникають ускладнення при віднесенні конкретної ділянки господарства до тієї або іншої галузі. Це пов'язано з тим, що в результаті спеціалізації однорідні за призначенням продукти часто виготовляються за допомогою різної технології, з різноманітної початкової сировини і т.п. Крім того, відбувається процес проникнення прийомів і методів з одних галузей в інші. З однієї і тієї ж сировини виробляються продукти найрізноманітнішого призначення.:

Для кожного виробництва характерна певна номенклатура продукції, що виробляється. Диференційована класифікація, в основі якої лежить вид продукції і вид виробництва з подальшим об'єднанням їх в галузі, укрупнені галузі і галузі економіки, полегшує спадкоємність класифікації міжнародного розподілу праці, що розвивається.

2. Галузева структура, сучасної промисловості і динаміка її розвитку на рубежі XX - XXI ст.

Промисловість - головна, ведуча галузь матеріального виробництва, в якій створюється переважаюча частина ВВП і національного доходу. Наприклад, в сучасних умовах частка промисловості в сукупному ВВП розвинених країн складає близько 40%. Ведуча роль промисловості обумовлена і тим, що від успіхів в її розвитку залежить ступінь задоволення потреб суспільства у високоякісній продукції, забезпечення технічного переозброєння і інтенсифікації виробництва.

Сучасна промисловість складається з безлічі самостійних галузей виробництва, кожна з яких включає велику групу споріднених підприємств і виробничих об'єднань, розташованих в окремих випадках на значному територіальному віддаленні один від одного. Галузева структура промисловості характеризується складом галузей, їх кількісними співвідношеннями, що виражають певні виробничі взаємозв'язки між ними. В процесі статистичного обліку і аналізу галузева структура промисловості визначається звичайно шляхом знаходження питомої ваги галузей в загальному об'ємі виробництва продукції, чисельності зайнятих і вартості головних виробничих фондів промисловості.

Серед перерахованих показників, за допомогою яких визначається галузева структура промисловості, головним є показник об'єму вироблюваної продукції. Він дозволяє більш об'єктивно судити не тільки про співвідношення галузей, але і про їх взаємозв'язки, динаміку галузевої структури промисловості. У галузевій структурі промисловості відображається рівень індустріального розвитку країни і її економічної самостійності, ступінь технічної оснащеності промисловості і ведуча роль цієї галузі в економіці в цілому. Більш довершена галузева структура промисловості певною мірою характеризує ефективність промислового виробництва.

Взаємозв'язки галузей промисловості, пропорції, що склалися між ними, обумовлені способом виробництва, а також сукупною дією на його основі багатьох інших чинників. До найважливіших з цих чинників, що визначають зміну в галузевій структурі промисловості, відносяться:

1) науково-технічний прогрес і ступінь впровадження його результатів у виробництво;

2) рівень суспільного розподілу праці, розвиток спеціалізації і кооперації виробництва;

3) зростання матеріальних потреб населення;

4) суспільно-історичні умови, в яких йде розвиток промисловості;

5) природні ресурси країни.

У класифікацію галузей промисловості покладені наступні головні економічні принципи:

- економічне призначення вироблюваної продукції;

- характер функціонування продукції у виробничому процесі;

- однорідність цільового призначення продукції, що випускається;

- спільність сировини, що переробляється, спорідненість вживаної технології;

- характер дії на предмет праці.

Розподіл промислового виробництва по економічному призначенню продукції не співпадає з галузевою структурою промисловості, оскільки натуральна форма вироблюваної в галузях продукції нерідко не визначає її економічного призначення. Тому в системі національних рахунків широко використовується класифікація галузей промисловості, що передбачає їх об'єднання в крупні комплексні галузі по однієї з наступних ознак:

а) однорідність цільового призначення вироблюваної продукції (машинобудівна, паливна, харчова, будівельних матеріалів і т. д.);

б) спільність початкової сировини (металообробна, деревообробна);

в) спорідненість вживаної технології (хімічна).

Групування по характеру дії на предмет праці підрозділяє всю промисловість на добувну і оброблювальну. До складу добувної промисловості входять галузі, в яких здійснюється процес здобичі сировини і палива із земних надр, лісів і водоймищ. До групи оброблювальної промисловості відносяться галузі, що займаються переробкою сировинних матеріалів.

Розвиток нових форм суспільного попиту, перехід до нового вигляду і зразків техніки і принципово новим технологічним процесам і т.д. привели до зміни пропорцій в економіці, що склалися, і які йшли по двох напрямах:

1) реконструкція і модернізація традиційних провідних галузей;

2) зміна поколінь продукції, що випускається в секторі нових наукоємких галузей.

Для розвинених країн сьогодні характерні насиченість виробництва технікою і кваліфікованою робочою силою, наявність ємкого платоспроможного попиту на товари і послуги найрізноманітнішого призначення. Тому для збільшення виробництва готових виробів немає необхідності нарощувати випуск металу, комплектуючих виробів і т.д. Більш того, верстатний парк в деяких країнах почав навіть зменшуватися.

Структурна перебудова, що має місце, націлена на підвищення якісних параметрів виробництва і виробів, що випускаються, посилення ресурсозберігаючого типу відтворення, інтенсифікацію народногосподарських процесів, прискорений розвиток найважливіших наукоємких галузей. Зберігається тенденція скорочення частки добувної промисловості (при зростанні витрат на розвідку, буріння і здобич газу, нафти і т. д.). При цьому в неї все більше проникають новітні прогресивні технологічні процеси, упроваджуються мікропроцесори і мікросхеми, які надають величезну дію на структуру виробництва і сприяють масовому вивільненню з виробничого процесу робочої сили.

В цілому в останні десятиліття в індустріально розвинених країнах загальна закономірність галузевих зрушень полягає в помітному зниженні питомої ваги сировинних галузей і сільського господарства, в технічній модернізації промисловості і швидкому зростанні галузей сфери послуг.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5845. Распорные системы 127 KB
  Распорные системы 1 Основные системы о трехшарнирных системах. Из прошлого к нам в строительство пришли ряд конструкций, целесообразность которых была проверена Веками Нашей Цивилизации. Одна из них Распорная система. С учетом работы распорной систе...
5846. Расчет стержневых систем, загруженных постоянной нагрузкой 185.5 KB
  Расчет стержневых систем, загруженных постоянной нагрузкой. Простые балки. Многопролетные шарнирно-консольные балки. Основные принципы расчета стержневых систем были рассмотрены в предыдущей лекции. Покажем их реализацию для различных стержневых сис...
5847. Стержневые системы 106.5 KB
  Кинематический анализ стержневых систем. Свойство системы изменять форму при отсутствии приращений деформаций в ее элементах называется изменяемостью. С кинематической точки зрения стержневые системы могут быть: - геометрически неизменя...
5848. Строительная механика 80.5 KB
  Строительная механика Строительная механика - наука о методах расчета сооружений на прочность, жесткость и устойчивость. В начальный период (до XIX в) строительная механика развивалась в рамках общей механики. В самостоятельную науку она выделилась ...
5849. Лицензирование и квотирование вывоза товаров 56.5 KB
  Лицензирование и квотирование вывоза товаров Введение Целью контрольной работы является показать основное понятие и значение лицензирования и квотирования товаров, раскрыть основные виды лицензий, а также кем и зачем выдается лицензия, Объектом иссл...
5850. Налоги в системе государственного регулирования 138.5 KB
  В начале своей работы хотелось бы обосновать выбор данной темы. Одна из самых острых проблем нашей экономики - это нехватка финансовых ресурсов (надо заметить, что такая проблема существует в нашей стране уже...
5851. Математическая модель манипулятора 2.05 MB
  Математическая модель манипулятора Структурная схема системы манипулятора с учетом упругих элементов показана на рисунке 1. Подробное описание структурной схемы и физическое обоснование полученной структурной схемы приведено в...
5852. Теория определения перемещений в стержневых системах 275 KB
  Теория определения перемещений в стержневых системах При проектировании различных строительных конструкций кроме расчета на прочность необходимо установить величины перемещений отдельных точек конструкций. Это связано с требованием обеспечения жестк...
5853. Расчет статически неопределимых стержневых систем на действие температуры и осадку опор. Определение перемещений 52.5 KB
  Расчет статически неопределимых стержневых систем на действие температуры и осадку опор. Определение перемещений 1. Действие температуры на статически неопределимые стержневые системы Рассмотрим случай, когда статически неопределимая система подверж...