17936

Термінологія та базові показники фінансового менеджменту. Ефект фінансового важелю

Лекция

Финансы и кредитные отношения

8. Термінологія та базові показники фінансового менеджменту. Ефект фінансового важелю 8.1. Базові показникі фінансового менеджменту 8.2. Ефект фінансового важелю 8.3. Розгляд другої концепції ефекту фінансового важеля 8.4.. Взаємодія фінансового і операційного важелю

Украинкский

2013-07-06

90.5 KB

28 чел.

8. Термінологія та базові показники фінансового менеджменту. Ефект фінансового важелю

8.1. Базові показникі фінансового менеджменту

8.2. Ефект фінансового важелю

8.3. Розгляд другої концепції ефекту фінансового важеля

8.4.. Взаємодія фінансового і операційного важелю

Література

 8. Термінологія та базові показники фінансового менеджменту. Ефект фінансового важелю 

8.1. Базові показникі фінансового менеджменту

Розглянемо основні показники, що використають вже не тільки у західної практиці, але і вітчизняної:

1. Додана вартість (ДВ). Величина доданої вартості свідчить про масштаби діяльності підприємства і його вкладі у створенні національного багатства.

Додана

вартість         =

Вартість виробленої     -          продукції                  

  Вартість спожитих  матеріалів,    -сировини, енергії

Вартість

послуг     інших                                                                          організацій

(8.1)

Віднімемо з ДВ податок на додану вартість і перейдемо к конструюванню наступного показника:

Чиста

додана            =

вартість               

Додана вартість     -

ПДВ

2. Брутто-результат експлуатації інвестицій (БРЕІ) – це прибуток до відрахування амортизаційних відшкодувань, фінансових витрат по позиковим коштам і податку на прибуток. Величина БРЕІ є первинним показником достатності коштів для покриття цих витрат. По питомій ваги БРЕІ у доданої вартості можна судити про ефективність управління підприємства в цілому і скласти загальне уявлення о потенційної рентабельності і гіркості підприємства.

Брутто-результат експлуатації   = інвестицій               

Чиста додана  - вартість           

Витрати по            

оплаті    - праці

  

Нарахування

на заробітну    -   

плату

Сума всіх податків, крім податку на прибуток

(8.2)

3. Нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ), або прибуток до уплати процентів за кредит і податку на прибуток. По суті, це – економічний ефект, що знімається підприємством з витрат.

Нетто-результат експлуатації        = інвестицій

Брутто-результат    експлуатації          -інвестицій                                     

Витрати на амортизацію

                                                                          (8.3)

4. Економічна рентабельність (ЕР) активів, або теж, що економічна рентабельність усього капіталу підприємства.

Достатній рівень ЕР свідчить про успішне функціонування підприємства.

Економічна рентабельність   =       активів

Нетто-результат експлуатації інвестицій               

/Актив  =

Нетто-результат експлуатації          інвестицій               

/ Пасив

(8.4)

Змінімо формулу ЕР, помножив її на ОБОРОТ/ОБОРОТ=1. Від такої операції величина рентабельності не змініться, але получимо два елемента рентабельності: комерційна маржа (КМ)  і коефіцієнт трансформації (КТ).

                         (8.5)

Вираження (8.5) називають формулою Дюпона.

Комерційна маржа позує, який результат експлуатації дають кожні 100 грн. обороту.

Коефіцієнт трансформації показує, скільки грн.. обороту знімається з кожної гривни активу, тобто у який оборот трансформується кожна гривна активу.

 8.2. Ефект фінансового важелю

Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків підвищується рентабельність власного капіталу підприємства за рахунок залучення в господарський оборот позикового капіталу, незважаючи на його платний характер. Нарощення фінансової рентабельності (тобто рентабельності власного капіталу) може мати місце лише у випадку, коли економічна рентабельність використання всього інвестованого капіталу більша від середнього рівня фінансових витрат, пов'язаних із залученням позикових коштів.

Для визначення ефекту фінансового важеля використовується формула:

,     (8.6)

де ЕФВ — ефект фінансового важеля (тобто нарощення рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикового капіталу);

   Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятинної дробью.

   ЕР — економічна рентабельність активів;

   СРСВ — середня ставка відсотка за позиковими коштами (або рівень фінансових витрат);

    ПК — позиковий капітал;

    ВК — власний капітал.

Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:

1.  Диференціала (1 - Спп)(ЕР-СРСВ) — різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньою ставкою процента за позиковими коштами після сплати податків;

2.  Плеча ПК/ВК — співвідношення позикового і власною капіталу.

Плече фінансового важеля є мультиплікатором зміни диференціала, тобто посилює його дію як в позитивному, так і негативному напрямках. Так, якщо диференціал має додатне значення, вигідно нарощувати частку позикового капіталу і тим самим збільшувати рентабельність власного капіталу. І, навпаки, якщо значення диференціала від'ємне, в результаті збільшення плеча фінансового важеля відбувається "проїдання" власного капіталу, і наслідки для підприємства можуть бути руйнівними.

Рентабельність власного капіталу значною мірою залежить від умілого маневрування величиною ефекту фінансового важеля. До певного моменту підвищити ефект фінансового важеля можна екстенсивно за рахунок збільшення його плеча. Але при цьому потрібно враховувати такі правила фінансового менеджменту:

1. Не можна надмірно збільшувати частку позикових коштів у структурі капіталу, оскільки при цьому значно підвищується ризик втрати фінансової стійкості, і будь-які затримки у виробничому процесі або несприятливі зміни ринкової кон'юнктури (на ринках кредитних ресурсів, готової продукції, сировини тощо) можуть призвести до значного від'ємного значення ефекту фінансового важеля.

2. Регулювати величину плеча важеля можна лише залежно від значення диференціала. Більші можливості для нарощення позикового капіталу мають ті підприємства,  у яких значний запас диференціала. Але при цьому потрібно пам'ятати, що зміна плеча фінансового важеля в свою чергу впливає і на величину диференціала. Чим більше плече, тим дорожче будуть коштувати для підприємства позикові фінансові ресурси за рахунок включення до їх вартості премії за ризик.

3. Підприємство завжди повинно залишати певний резерв позикової місткості, щоб у разі необхідності мати змогу покрити потребу у фінансових ресурсах за рахунок нового кредиту і при цьому не змінити знак диференціала з "+" на "-". Досвідчені фінансові менеджери намагаються маневрувати у межах оптимального діапазону частки позикових коштів у структурі капіталу (від 30 до 50 %). Як свідчить досвід високорозвинутих країн, найкраще підтримувати частку позикового капіталу на рівні 40 % (що відповідає значенню плеча важеля 0,67), оскільки у цьому випадку ринок цінних паперів найкраще оцінює акції підприємства.

Показник сили дії фінансового важеля характеризує фінансовий ризик, пов'язаний зі структурою капіталу. Чим більше значення цього показника, тим більший ризик неповернення кредитів з процентами для банкірів та ризик невиплати дивідендів для акціонерів.

8.3. Розгляд другої концепції ефекту фінансового важеля

Фінансовий важіль – потенційна здатність впливати на прибуток підприємства шляхом зміни структури та обсягів довготермінових пасивів. Дія фінансового важеля полягає у тому, що підприємство, яке використовує позичені кошти, змінює чисту рентабельність власних коштів і свої дивідендні можливості. Рівень ефекту фінансового важеля вказує на фінансовий ризик підприємства. Згідно з концепцією американських вчених, ефект фінансового важеля можна трактувати як зміну чистого прибутку на кожну звичайну акцію (в %), породжену певною зміною нетто-резльтату експлуатації інвестицій НРЕІ:

СДФВ= Зміна чистого прибутку на акцію/зміна НРЕІ,

де СДФВ – сила впливу фінансового важеля.

Після низки перетворень ця формула набуває вигляду:

.                                                (9.1)

Якщо підприємство не позичає кошти, то СДФВ = 1.

8.4. Взаємодія фінансового і операційного важелю

Показник сили дії фінансового важеля характеризує фінансовий ризик, пов'язаний зі структурою капіталу. Чим більше значення цього показника, тим більший ризик неповернення кредитів з процентами для банкірів та ризик невиплати дивідендів для акціонерів. Ситуація ще більше ускладнюється, коли одночасно підвищується комерційний ризик, тобто ризик недоотримання операційного прибутку від основної діяльності підприємства.

Операційний важіль (ліверидж), як зазначалося раніше, полягає у потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни операційного прибутку шляхом зміни обсягів і структури операційних витрат (постійних і змінних).

Вплив операційного важеля на фінансові результати підприємства можна виразити за допомогою формули:

                                                                       (9.2)

де tв — темп зміни виручки від реалізації;

    tо — темп зміни операційного прибутку;

    СДОВ — сила дії операційного важеля.

де Вр – виручка від реалізації,

    ЗВ – змінні витрати,

     ОП – операційний прибуток.

Тобто, сила дії операційного важеля показує, на скільки відсотків зміниться операційний прибуток при зміні виручки від реалізації на 1 %.

Фінансовий важіль (ліверидж) полягає у потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни чистого прибутку шляхом зміни обсягів та структури власного і позикового капіталу. У формалізованому вигляді вплив фінансового важеля на фінансові результати підприємства можна представити таким чином:

                                                                         (9.3)

де tч — темп зміни чистого прибутку;

    tо — темп зміни операційного прибутку;

    СДФВ — сила дії фінансового важеля.

де Фв– фінансові витрати,

    ОП – операційний прибуток.

Отже, сила дії фінансового важеля показує, у скільки разів темпи зміни чистого прибутку підприємства перевищують темпи приросту його операційного прибутку. Таке перевищення забезпечується за рахунок так званого ефекту фінансового важеля.

Виділення у складі загального ризику власників капіталу комерційного та фінансового ризиків має принципове значення при обґрунтуванні оптимальної структури капіталу. В цьому випадку комерційний ризик розглядається як ризик негарантованості фінансового результату (операційного прибутку) при 100-відсоткому фінансуванні за рахунок власного капіталу.

Відповідно, фінансовий ризик розглядається як додатковий ризик власників капіталу в результаті залучення позикового капіталу.

Сукупний вплив комерційного та фінансового ризиків на чистий прибуток підприємства оцінюється за допомогою операційно-фінансового важеля:

                                                                   (9.3)

де tч — темп зміни чистого прибутку;

    tв — темп зміни виручки від реалізації;

    СДОФВ — сила дії операційно-фінансового важеля.

                                          (9.4)      

Таким чином, операційно-фінансовий важіль показує, на скільки відсотків змінюється чистий прибуток підприємства, що користується позиковим капіталом, при зміні виручки від реалізації на 1 %.

Розрахунок сили дії операційно-фінансового важеля дає змогу виявити вплив змін комерційних умов виробництва (зміну попиту, ціни тощо) на розмір чистого прибутку і рентабельність власного капіталу при різних варіантах співвідношення позикового і власного капіталу.

При виборі оптимального поєднання операційного і фінансового важеля необхідно враховувати, що одне й те саме значення сили дії операційно-фінансового важеля можна отримати шляхом різних комбінацій:

— слабкої дії операційного важеля і сильної дії фінансового важеля;

— сильної дії операційного важеля і слабкої дії фінансового важеля;

— помірної дії обох важелів.

Література

  1.  Басовский Л.Е. Финансовый менеджмент: Ученик – М.:ИНФРА-М, 2002.-240с.
  2.  Бланк И.А. Финансовый менеджмент.-К.:Ника-центр, Ольга, 2000.
  3.  Ван Хорн Дж.К. Основи управления финансами: Пер. с англ./Гл.ред. серии Я.В. Соколов.- М.: Финансы и статистика, 1997.-800 с.
  4.  Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. Видання третє, перероблене і доповнене. – Київ:»Центр навчальної літератури», 2004.-531 с.
  5.  Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент:Навч. Посіб. – 2-евид., пероб і доп. – К.:Знання, 2005.-485 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
  6.  Костирко Л.А. Стратегія фінансово-економічної діяльності господарюючого суб’єкта: :методологія і організація. Монографія. - Луганськ:вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002.-560 с.
  7.  Є.Г. Рясних. Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник.- К.:Скарби, 2003.-238 с.
  8.  Фінансовий менеджмент: Підручник / авт. і наук. ред. Проф.. А.М. Поддерьогін. – К.: КНЕУ, 2005. – 536 с.
  9.  Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник/Под ред. Е.С. Стояновой – м.:Изд-во перспектива, 2000.-574 с.