17976

БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

Лекция

Финансы и кредитные отношения

ТЕМА 3. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА. Бюджет і бюджетна система Бюджетний устрій і бюджетна система. Бюджетний процес і його основні елементи. Доходи і витрати Госбюджету. Бюджетний дефіцит і джерела його усунення. 1. Бюджетний устрій і бюджетна систем

Украинкский

2013-07-06

158 KB

0 чел.

ТЕМА 3. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА.

Бюджет і бюджетна система

  1.  Бюджетний устрій і бюджетна система.
  2.  Бюджетний процес і його основні елементи.
  3.  Доходи і витрати Госбюджету.
  4.  Бюджетний дефіцит і джерела його усунення.

1. Бюджетний устрій і бюджетна система.

Державний бюджет – це одна із найважливіших ланок державних фінансів, з допомогою якого здійснюється мобілізація фінансових ресурсів державою і їх використання з метою забезпечення функцій держави.

Державний бюджетце план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій органів державної влади на різних рівнях.

Україна вперше склала Державний бюджет у 1992 році як незалежна держава. Через нього розподілялось більше 60% національного доходу і 70% фінансових ресурсів України. Дефіцит бюджету становив приблизно 3% вартості ВВП. Відповідно до функцій держави виділяють групи видатків бюджету:

  •  На управління
  •  На оборону
  •  На економічну діяльність
  •  На соціальний захист та соціальну сферу.

Державний бюджетсукупність економічних відносин між державою і юридичними і фізичними особами, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання централізованого фонду фінансових ресурсів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. (рис.2)

Організація державної діяльності передбачає фінансування державних функцій на різних рівнях: загальнодержавному і місцевому, що передбачає наявність самостійних бюджетів, які складаються на основі територіального устрою.

Будова бюджетної системи країни випливає з її державного устрою та здійснюється у відповідності до Бюджетного Кодексу України, який набув чинності 21 червня 2001 року.



Склад бюджетної системи України (на рис.3) – це Держбюджет і місцеві бюджети.

Кожна ланка бюджетної системи є самостійною. Сукупність усіх бюджетів складає зведений (консолідований)бюджет України.

Бюджетна система – це сукупність Державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і територіально – адміністративного устроїв.

Бюджетний устрій – організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між її окремими ланками.

Основи бюджетного устрою:

  1.  Встановлення принципів побудови бюджетної системи
  2.  Виділення видів бюджетів
  3.  Розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи
  4.  Організація взаємовідносин між бюджетами

Принципи побудови бюджетної системи:

  1.  Єдність – забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією
  2.  Збалансованість – витрати бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету
  3.  Самостійність – забезпечується закріпленням за відповідними рівнями бюджету відповідних джерел доходів та самостійне визначення напрямків використання коштів
  4.  Повнота – до складу бюджетів включаються всі надходження та витрати, згідно нормативно – правових актів
  5.  Обґрунтованість – бюджет формується на реальних макроекономічних показниках економічного і соціального розвитку держави
  6.  Ефективність – досягнення максимального ефекту при використанні бюджетних коштів
  7.  Субсидіарність – розподіл видів видатків між держбюджетом та місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх споживача
  8.  Цільове використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються лише на цілі, визначені бюджетним призначенням
  9.  Справедливість – справедливий розподіл суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами
  10.  Публічність та прозорість – бюджети та їх виконання обговорюються і затверджуються ВР України та радами місцевих органів самоврядування
  11.  Відповідальність учасників бюджетного процесу за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

2. Бюджетний процес і його основні елементи.

Бюджетний процесце регламентована законом діяльність органів влади та управління зі складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету.

Строк, на який складається бюджет, називається бюджетним періодом – це, як правило, календарний рік. Бюджетний Кодекс визначає такі стадії бюджетного процесу:

  1.  Складання проектів бюджету
  2.  Розгляд та прийняття закону про Держбюджет України, рішень про місцеві бюджети
  3.  Виконання бюджету
  4.  Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету.

Бюджетне планування включає:

1) складання проекту бюджету:

направлення Верховною Радою Президенту бюджетної резолюції, в якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;

розробка Міністерством фінансів на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку прогнозного проекту бюджету;

доведення прогнозних показників проекту бюджету до міністерств. відомств та інших органів державної виконавчої влади;

узгодження показників прогнозного проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та інших органів;

розробка Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту зведеного та Державного бюджету і подання його в Кабінет Міністрів;

розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Закону про бюджет;

розгляд проекту Закону про Державний бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради;

2) розгляд проекту бюджету:

• розгляд проекту Закону про Державний бюджет в комісіях і комітетах Верховної Ради, яка затверджує:

граничний розмір дефіциту Державного бюджету та джерела його покриття;

суми доходів Державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

суми видатків Державного бюджету щодо кожного розпорядника коштів відповідно до бюджетної класифікації;

суми дотацій, субвенцій та розміри відрахувань від регульованих доходів до бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

розмір оборотної касової готівки Державного бюджету;

доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;

обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Верховної Ради;

3) затвердження:

• прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет:

затвердити Закон про Державний бюджет України;

схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;

відхилити і направити на переробку.

Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Організація виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фінансів. Державною податковою адміністрацією і казначейством. Виконання бюджету здійснюється після затвердження бюджету в розрізі підрозділів бюджетної класифікації, яка дає повну деталізацію видів доходів і напрямів видатків. Розпис доходів і видатків складається з поквартальною розбивкою. що дає змогу збалансувати бюджет на різні періоди.

Касове виконання бюджету (зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них) може здійснюватись за двома системами: банківською і казначейською. При банківській рахунки бюджету відкриваються в установах банківської системи. При казначейській створюється спеціальна структура - казначейство, яке веде рахунки бюджету, мобілізує кошти і фінансує видатки.

Складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету є завершальною ланкою бюджетного процесу. Звіт про виконання Державного бюджету складає Міністерство фінансів України, а по нижчих бюджетах - відповідні фінансові органи. До звіту про виконання Державного бюджету України та інших бюджетів в обов'язковому порядку додається пояснювальна записка щодо всіх відхилень від затвердженого бюджету як по доходах, так і видатках.

3. Доходи і витрати Госбюджету

Бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни. Україна має в державній власності окремі галузі і підприємства по виробництву товарів загальнодержавного значення, які потребують коштів на реконструкцію та оновлення. Тому видатки її бюджету направляються не тільки на утримання соціально-культурної сфери, органів державної влади і управління, оборону, а й на фінансування народного господарства - державне капітальне будівництво, благоустрій тощо. Доходи бюджетів утворюються за рахунок сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України. Вони поділяються на доходи Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Классификация доходов Госбюджета:

  1.  В зависимости от полноты зачисления доходов в Бюджет:
    1.  Закрепленные – в соответствии с Законом полностью зачисляются в Бюджет
    2.  Регулируемые – зачисляются в установленном процентном соотношении
  2.  От частоты появления:
    1.  Обычные – регулярно включаются в доходы
    2.  Чрезвычайные – появляются в доходах при исключительных, но обоснованных обстоятельствах
  3.  По методам привлечения:
    1.  Налоги
    2.  Сборы
    3.  Обязательные платежи
    4.  Прочие поступления
  4.  Распределение в соответствии с Бюджетным кодексом:
    1.  Налоговые поступления
    2.  Неналоговые поступления
    3.  Доходы от операций с капиталом
    4.  Официальные трансферты
    5.  Целевые фонды
  5.  По способам зачисления:
    1.  Общий фонд – обеспечивает финансовыми ресурсами общие расходы и не выделяются на конкретные цели.
    2.  Специальный фонд – средства на специальные расходы.

Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:

податку на додану вартість;

акцизного збору;

податку на прибуток підприємств усіх форм власності і підпорядкування (крім комунальних) у розмірах, визначених Законом про Державний бюджет України на наступний рік;

надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;

доходів від приватизації державного майна та від його реалізації;

кредитної палати за оренду майна цільових майнових комплексів загальнодержавної власності;

внесків до пенсійного фонду;

внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення та інших

фондів, передбачених законодавством України;

надходжень від внутрішніх позик;

перевищення доходів над видатками Національного банку України;

повернутих державних коштів (відсотків по державних позиках і кредитах та повернутих позик);

плати за спеціальне використання природних ресурсів та інших доходів, встановлених законодавством України.

У доходи республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських бюджетів зараховується:

частина податку на додану вартість;

акцизний збір, якщо це передбачено Законом про Державний бюджет на наступний рік;

податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;

частина прибуткового податку з громадян;

відрахування дотацій і субвенцій з Державного бюджету України;

плата за землю у зазначених відсотках відрахувань та інші надходження, встановлені законодавством.

У доходи районних, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів в порядку, на умовах і в межах, вказаних законами України, зараховуються:

податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;

прибутковий податок з громадян у межах, визначених радою народних депутатів вищого рівня;

податок на нерухоме майно громадян;

місцеві податки і збори;

частина доходів від приватизації державного майна, яка визначена радою народних депутатів вищого рівня;

надходження від оренди цільових майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня;

відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджету вищого рівня;

інші надходження.

Доходи міських (міст районного підпорядкування), селищних сільських бюджетів також встановлюються залежно від:

  •  податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня;
  •  прибуткового податку з громадян у відсотках відрахувань;
  •  плати за землю в розмірах, передбачених законодавством;
  •  місцевих податків і зборів, а також відрахувань, дотацій і субвенцій, отриманих з бюджету вищого рівня;
  •  інших надходжень.

Бюджетна класифікація – єдине, систематизоване, функціональне групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних. Доходи і видатки бюджету групуються за відповідними ознаками. що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних. Таке групування називається бюджетною класифікацією. Структура бюджетної класифікації розробляється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України.

Так, видатки згруповані з застосуванням відомчо-галузевих ознак.
розділи: народне господарство, соціально-культурні заходи. управління, оборона і т.д.

глави: міністерства, відомства.

параграфи:  галузі, заходи.

статті: заробітна плата, стипендія, канцелярські витрати.

Доходи  згруповані за принципом предметної класифікації. За основу взято вид платежу.

платіж: це розділ (податок на додану вартість. платіж з прибутку, платежі населення).

глави:  міністерства, відомства.

параграфи: галузі, заходи.

статті: в доходах майже не використовуються.

Формування бюджетних видатків починається на стадії планування, за основу береться очікуване виконання бюджету по видатках за попередній період.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні й видатки розвитку. В умовах спаду виробництва, коли необхідна жорстока економія коштів. поточні видатки є головними.

Поточні видатки - це витрати на поточне фінансування мережі підприємств, установ. організацій і органів, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку, між бюджетні трансферти.

Видатки розвитку(або капітальні видатки) - це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

До видатків Державного бюджету належать:

фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання й підвищення життєвого рівня народу, заходів щодо соціального захисту населення;

фінансування здійснюваних державними установами та організаціями заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення;

фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загальнодержавних програм;

фінансування оборони;

фінансування охорони навколишнього природного середовища;

утримання правоохоронних і митних органів, податкової служби, захисту прав споживачів та контрольно-ревізійної служб;

утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади й прокуратури;

здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;

дотації, субвенції, що передаються з Державного бюджету України до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

виплати всіх видів пенсій, виплати допомоги по безробіттю, витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;

утворення державних матеріальних і фінансових резервів;

обслуговування внутрішнього й зовнішнього боргів та їх повернення;

інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів.

Соціальний захист населення:

Витрати на соціальний захист населення здійснюються за трьома основними напрямами:

  1.  Гарантування з боку держави кожному громадянину, зайнятому трудовою діяльністю, нормальний рівень добробуту через мінімальний рівень заробітної плати, її індексацію, помірні податки і невтручання у підприємницьку діяльність.
  2.  Задоволення приоритетних потреб суспільства: здобуття загальної освіти, виховання дітей і підлітків. проведення культурно-освітньої роботи, підготовка кадрів, організація охорони здоров'я.
  3.  Вирівнювання рівнів життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов'язана з причинами, що не залежить від їхніх трудових зусиль: стан здоров'я, вік, втрата роботи. кризові явища в економіці.

Соціально-культурна сфера:

Результатом діяльності галузей соціальної сфери є створення духовних цінностей, соціально-культурних і побутових послуг.

Галузі соціальної сфери активно впливають на збільшення обсягу ВВП, прискорення науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці, підвищення кваліфікації робочої сили і є одним з важливих факторів зростання ефективності виробництва.

Фінансування науки:

Наука є безпосередньою виробничою силою. головною умовою розвитку науково-технічного прогресу та зростання на його основі ефективності суспільного виробництва. Розширення масштабів створення, освоєння і впровадження у виробництво нової високоефективної та економічної техніки забезпечує зростання продуктивності праці, зниження матеріало- і енергоемкості, поліпшення якості продукції.

Витрати на оборону:

Зумовлені необхідністю захисту інтересів держави в міжнародному співтоваристві. Вони визначаються воєнною доктриною, виходячи з співвідношення різних воєнних групувань у світі, напрямів зовнішньої політики України.

Витрати на управління:

В бюджеті передбачаються витрати на управління, пов'язані з утриманням вищих і місцевих органів державної влади і управління, в тому числі законодавчої, виконавчої, судової влади і прокуратури. Розмір витрат визначають за кошторисом по кожному міністерству, відомству, Кабінету Міністрів, Верховній Раді, апарату Президента тощо.

  1.  Бюджетний дефіцит і джерела його усунення.

Бюджетний дефіцитперевищення видатків бюджету над його доходами.

Це показник негативних явищ в економіці. Що зумовлюють інфляцію грошової одиниці. Причинами виникнення дефіциту є:

  •  спад виробництва;
  •  зниження ефективності функціонування окремих галузей;
  •  несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення;
  •  великі воєнні витрати;
  •  інші об'єктивні та суб'єктивні фактори. що впливають на економічну і соціальну політику держави;
  •  великі капіталовкладення в економіку – це свідчить, що держава намагається забезпечити позитивні зрушення в економіці;
  •  війна, стихійне лихо.

Бюджетний дефіцит вимагає прийняття енергійних заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед - це скорочення витрат бюджету, проте цей шлях досить складний. Реальнішими і доцільнішими є зміни в податковій і кредитній політиці. які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім зростання виробництва і його ефективності. В противному разі дефіцит бюджету стає додатковим найбільш несправедливим податком з населення. Бюджетний дефіцит - явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливе значення мають його розміри і методи ліквідації. Бездефіцитний бюджет - об’єктивна вимога нормального економічного розвитку держави.

Дефіцит повинен бути профінансований за рахунок доходів від емісії державних цінних паперів, доходів від приватизації державного майна, суми перевищення доходів над видатками по державних запасах дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, кредитів міжнародних фінансових організацій, банків, фірм і т.д.

Зовнішнім джерелом фінансування бюджетного дефіциту є кредити міжнародних фінансових організацій, головним чином Міжнародного валютного фонду.

В умовах дефіциту особливо важливого значення набуває режим економії у витраченні бюджетних коштів.

У міру просування до ринку будуть скорочуватися видатки держави на фінансування промисловості - дотації збитковим підприємствам і організаціям державної власності. Скорочуються й видатки на утримання житлово-комунального господарства.

Шляхи подолання бюджетного дефіциту:

  •  Удосконалення податкової системи – забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;
  •  Посилення відповідальності суб’єктів господарювання та їх керівників за дотримання умов податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;
  •  Удосконалення інструментів залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення;
  •  Забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розроблення і виконання цільових програм розвитку малого та середнього підприємництва;
  •  Запровадження жорсткого режиму економії бюджетних коштів;
  •  Запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що формують доходи і видатки бюджету.

Питання для самоконтролю:

  1.  Визначте сутність бюджету як економічної, правової категорії та за матеріальним змістом.
    1.  Вкажіть основні принципи, яким повинен відповідати бюджет.
    2.  Визначте основні функції бюджету.
    3.  Визначте поняття бюджетного устрою і бюджетної системи.
    4.  Вкажіть основні принципи бюджетного устрою
    5.  Які виділяють види бюджетів.
    6.  Як розподіляються доходи і видатки між ланками бюджетної системи.
    7.  Що ви розумієте під організацією взаємовідносин між бюджетами.
    8.  Охарактеризуйте основні етапи бюджетного процесу.

Література:

  1.  Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси. – Львів, Новий світ – 2000, 2006 -568с.
  2.  Кудряшов В.П. Фінанси. Навчальний посібник – Херсон, Олді –плюс, 2002 – 352с.
  3.  Василик О.Д. Державні фінанси України.-К.: Вища школа, 1997, -с. 7-10, 17-19, 335-350.
  4.  Єпіфанов А.О., Сало І.В. Бюджет і фінансова політика України. К.: Наукова думка. 1997, -с. 3-4, 162-181.
  5.  Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). –К.: КНЕУ, 1999, -с. 3-44.
  6.  Финансы/ Под ред.. Дробозиной Л.А. М.: Финансы, 1999, -с.8-75.
  7.  Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К. Центр навчальної літератури. 2003. -312с.
  8.  Сабанти Б.М. Теория финансов. –М.: Менеджер, 1998, -с. 109-128.

PAGE  10


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21472. Оптическая мышка 277 KB
  До появления этих мышей да и еще долго после этого большинство массовых компьютерных грызунов были оптомеханическими перемещения манипулятора отслеживались оптической системой связанной с механической частью двумя роликами отвечавшими за отслеживание перемещения мыши вдоль осей Х и Y; эти ролики в свою очередь вращались от шарика перекатывающегося при перемещении мыши пользователем. На основании анализа череды последовательных снимков представляющих собой квадратную матрицу из пикселей разной яркости интегрированный DSP...
21473. ОБЩИЕ ВОПРОСЫ ФИЗИОЛОГИИ И ПАТОЛОГИИ ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО ОБМЕНА 213.5 KB
  Общее количество жидкости в организме: л=кг веса тела х 06 мужчины х 05 женщины Внеклеточное пространство: л=кг веса тела х 02 Внутрисосудистое: л=кг веса тела х 0043 Внутриклеточное пространство л=общее количество жидкости в организме л внеклеточное пространство Таблица 3 Внеклеточная трансцеллюлярная жидкость: средние концентрации электролитов неэлектролитов и рН в спинномозговой жидкости рН Электролиты ммоль л N K C2 Cl HCO3 глюкоза ммоль л Молочная ктк ммоль л 74 146 35 15 125 25 28 7 167 Таблица 4...
21474. Реаниматрологическая помощь при термической травме 160 KB
  Schievens 1936 в эксперименте на животных показал что 2 4 ч после обширных ожогов объем циркулирующей крови составлял 42 61 от исходного. 1942 и Stockis 1943 характеризуется снижением объема циркулирующей крови. Снижение активного внеклеточного пространства и соответственно объема циркулирующей крови находится в прямой зависимости от размера поражения. Гиповолемия и связанная с ней гемоконцентрация в значительной мере изменяют динамическую вязкость и суспензионную стабильность крови и условие её прохождения через микроциркуляторное...
21475. Организация анестезиологической и реаниматологической помощи на этапе квалифицированной медици-нской помощи 255 KB
  Квалифицированная хирургическая и терапевтическая медицинская помощь. Особенности оказания квалифицированной медицинской помощи в рамках медицинского обеспечения соединений в наступательной операции. Особенности оказания квалифицированной медицинской помощи в рамках медицинского обеспечения соединений действующих в отрыве от главных сил армии.
21476. Организация анестезиологической и реаниматологической помощи на этапе специализированной медицинской помощи 248.5 KB
  Документы медицинского учета ОАРИТ ВПГ Общие сведения о работе ВПХГ. ЛЕКЦИЯ Тема: Организация анестезиологической и реаниматологической помощи на этапе специализированной медицинской помощи ОРГАНИЗАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОЙ И РЕАНИМАТОЛГИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ В ГОСПИТАЛЬНОЙ БАЗЕ На этапе специализированной медицинской помощи анестезиологическое и реаниматологическое обеспечение возлагается на ведущих анестезиологов госпитальных баз и на персонал отделений анестезиологии и интенсивной терапии ОАИТ госпиталей. Тяжесть состояния...
21477. ОРГАНИЗАЦИЯ И МЕТОДИКА НАУЧНОЙ, ИЗОБРЕТАТЕЛЬСКОЙ И РАЦИОНАЛИЗАТОРСКОЙ РАБОТЫ 72.5 KB
  В настоящее время сформирована система научной медицинской и медикотехнической информации: ВИНИТИ Всероссийский институт научной и технической информации; ГЦНМБ Государственная центральная медицинская библиотека; МРЖ Медицинский реферативный журнал издаваемый ВНИИМИ с 1957 года. ВНТИЦ Всероссийский научнотехнический информационный центр Министерства науки и технической политики РФ издает сборники рефератов научноисследовательских и опытноконструкторских работ НИР и ОКР – в нем публикуются рефераты отчетов о...
21478. ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОТЫ ОТДЕЛЕНИЯ (КАБИНЕТА) ГБО 79.5 KB
  Требования безопасности Организация работы отделений ГБО в лечебных учреждениях ВС России основывается на требованиях трех руководящих документов: методических указаний Организация и проведение гипербарической оксигенации в военных госпиталях отдельных медицинс ких батальонах 1989 года Отраслевых медицинских указаний Отделения гипербарической оксигенации правила эксплуатации и ремонта ОМУ 42212688 1991 года Отраслевых медицинских указаний Аппараты гипербарической оксигенации правила эксплуатации и ремонта ОМУ...
21479. ОРГАНИЗАЦИЯ СЛУЖБЫ ПЕРЕЛИВАНИЯ КРОВИ В МИРНОЕ И ВОЕННОЕ ВРЕМЯ 23.5 KB
  ПЛАН СЕМИНАРА по теме N29 ОРГАНИЗАЦИЯ СЛУЖБЫ ПЕРЕЛИВАНИЯ КРОВИ В МИРНОЕ И ВОЕННОЕ ВРЕМЯ 1. Основные этапы развития учения о переливании крови. Структура службы крови МЗ России. Организация службы крови и ее задачи в ВС России в мирное время Станция переливания крови военного округа.
21480. ОСЛОЖНЕНИЯ ПРИ ПЕРЕЛИВАНИИ КРОВИ И КРОВЕЗАМЕНИТЕЛЕЙ 168.5 KB
  Осложнения переливания крови: несовместимость крови донора и реципиента по антигенам эритроцитов клинические проявления гемолитические реакции гемотрансфузионный шок общие принципы терапии бактериальная загрязненность крови причины инфекционнотоксический шок клинические проявления общие принципы терапии недоброкачественность перелитой крови ее компонентов и препаратов погрешности в методике трансфузии: воздушная эмболия тромбоэмболия острые циркуляторные нарушения кардиоваскулярная недостаточность калиевая и цитратная...