17979

Страхування та страховий ринок

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Тема 6. Страхування та страховий ринок. Основні питання теми. 1.Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва. Форми й методи страхового захисту. Класифікація страхування за об'єктами та ознакою ризику. Види

Украинкский

2013-07-06

111.5 KB

8 чел.

Тема 6. Страхування та страховий ринок.

Основні питання теми.

1. Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва.

  1.  Форми й методи страхового захисту.
  2.  Класифікація страхування за об'єктами та ознакою ризику. Види страхування.
  3.  Доходи й витрати страховика.

1. Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва.

Разом із розвитком ринкових відносин, ускладненням взаємозв'язків між усіма господарюючими суб'єктами зростає ймовірність виникнення непередбачуваних ускладнень, підвищується ступень ризику на усіх рівнях. Підприємець у ринкових умовах ризикує втратити свій капітал, може спричинити своєю необачною поведінкою втрати капіталу у своїх постачальників, споживачів або посередників. Працівник в умовах ринку може втратити роботу, здоров'я , працездатність, свої заощадження, майно. Різко зростає потреба у страховому покритті збитків, виникаючих при порушенні фінансових та кредитних зобов'язань неплатоспроможності контрагентів, коливань валютних курсів та інших економічних факторів, які можуть призвести до зменшення прибутків і реальних доходів.

Забезпечення зберігання матеріальних і нематеріальних благ за рахунок коштів окремо взятого володаря майна є економічно не вигідним. Наявність ймовірного, випадкового характеру настання надзвичайних подій стало підставою для відшкодування збитків за допомогою його розділення між окремими зацікавленими особами. Саме на цій основі й функціонує страхування.

Страхування - це економічні відносини по захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, які формуються із сплачених цими особами страхових внесків.

Страхування є економічною категорією і входить в економічну систему держави. Як і фінансові відносини в цілому, страхування зумовлено рухом грошових засобів у процесі розподілу і перерозподілу грошових доходів та нагромаджень усіх суб'єктів виробництва й обміну. Разом з тим, для страхування властиві економічні відносини, змістом яких є перерозподіл доходів та коштів для нагромадження лише з метою відшкодування матеріальних чи інших витрат (здоров'я, працездатності тощо). Тобто в основі страхування лежить ймовірний рух грошової форми вартості.

Зміст страхових відносин найбільш повно відображають наступні функції:

  1.  Ризикова функція, її зміст виражається в перерозподілі частини страхового фонду серед постраждалих учасників страхування у зв’язку з негативними наслідками страхових подій.
  2.  Попереджувальна функція відображає відносини по використанню частини страхового фонду для запобігання або зменшення можливої шкоди шляхом здійснення попереджувальних і репресивних заходів.
  3.  Зберігаюча функція притаманна довгостроковим видам страхування життя, в яких накопичується страхова сума, обумовлена в договорі, та виплачується страхувальнику по закінченню строку зберігання. Але в умовах інфляції ця функція втрачає свого значення.
  4.  Контрольна функція страхування обумовлена строго цільовим напрямком використання і формування страхових фондів і резервів.

Взаємодія сторін, зацікавлених в укладанні страхових угод і досягненні результативності страхових операцій, відбувається на страховому ринку.

Страховий ринок - це сфера грошових взаємовідносин, де об'єктом куплі-продажу є специфічний товар - страхова послуга, де формується пропозиція і попит на неї.

Основними учасниками страхових відносин є:

1. Страхувальники - юридичні особи і дієспроможні фізичні особи, які мають страховий інтерес і які вступають у взаємовідносини із страховиками в силу закону або на підставі двосторонньої угоди, оформленої договором страхування. Вступивши в страхові відносини страхувальники отримують страхове свідоцтво (поліс) з додатком правил страхування, в якому визначається перелік страхових ризиків, розмір страхової суми і страхової премії, порядок зміни або зупинки дії договору та інші умови, які регулюють взаємовідносини сторін.

  1.  Страховики - юридичні особи, створені для здійснення страхової діяльності, які отримали у встановленому порядку державний дозвіл (ліцензію) на проведення операцій страхування. Предметом безпосередньої діяльності страховика не можуть бути виробнича, торгівельно-посередницька та банківська діяльності.
  2.  Страхові агенти - це фізичні або юридичні особи, які діють від імені страховика і по його дорученню у відповідності з наданими повноваженнями. Страхові агенти, як правило, представляють інтереси однієї страхової компанії і отримують за свою працю комісійну винагороду. Вони виконують значний обсяг операцій на страховому ринку.
  3.  Страхові брокери - юридичні та фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку в якості підприємців, які здійснюють діяльність по страхуванню від свого ім'я та представляють інтереси страховика або страхувальника.

Сукупність структур, організацій та суб'єктів, які приймають участь або зацікавлені у здійсненні страхування, складають єдину інфраструктуру страхового ринку.


2. Форми й методи страхового захисту.

Головною ознакою організації страхової діяльності на сучасному етапі є його демонополізація.

Колись єдина на страховому ринку України організація Укрдержстрах, яка діяла в системі державного страхування, вже не повністю визначає страхову політику. Поряд з державним страхуванням в Україні виникло і розвивається страхування, що здійснюється акціонерними товариствами, кооперативними та іншими організаціями.

Державна форма страхування - відображає відносини між державною страховою організацією і застрахованим. Ця форма страхування може здійснюватись як в умовах абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, так і тоді, коли немає будь-якої державної монополії.

На сучасному етапі спостерігається тенденція до розвитку недержавного варіанту страхування в Україні. Що ж являють собою недержавні варіанти страхування?

Під акціонерною формою страхування розуміється така організація страхової діяльності, коли страховиками виступають акціонерні товариства, що формують свій статутний фонд шляхом випуску переважно акцій (інколи облігацій). Така форма дозволяє засновникам з відносно невеликими власними коштами за рахунок залучення грошових ресурсів забезпечити швидке зростання обсягу страхових операцій.

Взаємне страхування - така організаційна форма відносин, коли кожний застрахований є одночасно і членом страхового товариства, тобто всі разом вони створюють об'єднання з метою забезпечення взаємодопомоги. Для цієї форми страхування властива менша комерційна зацікавленість у кінцевих результатах, ніж для акціонерного страхування.

Страховий пул - це об'єднання страхових компаній для сумісного страхування певних, переважно особливо великих, небезпечних та малознайомих ризиків. Діяльність пула будується на основі страхування. Кожна компанія отримує частину зібраних пулом внесків і в тій чи іншій частині несе відповідальність по відшкодуванню збитків.

3. Класифікація страхування за об’єктами та ознакою ризику.

Класифікація в страхуванні - це ієрархічно підпорядкована система взаємопов'язаних ланок страхових відносин.

Страхові послуги можуть бути наданими на умовах обов'язковості або добровільності, відповідно форма проведення страхування може бути обов'язковою і добровільною.

Обов'язкове страхування здійснюється в силу закону, з позиції суспільної доцільності. При його проведенні діє необмежена в часі страхова відповідальність по встановленим законодавством об'єктам страхування і колу страхувальників, вона наступає автоматично при виникненні страхового випадку.

Стаття 6 Закону України "Про страхування" подає перелік видів страхування, які є обов'язковими у нашій державі:

медичне страхування;

державне особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори;

державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;

державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту;

під час виконання ними службових обов'язків;

державне обов'язкове особисте страхування працівників митних органів;

державне обов'язкове особисте страхування працівників прокуратури;

державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;

державне особисте страхування службових осіб державної контрольне ревізійної служби в Україні;

державне особисте страхування службових осіб державних податкових інспекцій;

держане обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;

особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

державне страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

державне страхування спортсменів вищих категорій;

державне страхування працівників державної лісової охорони;

страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

страхування життя і здоров'я суддів;

державне страхування донорів крові та (або) її компонентів;

особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу;

страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;

страхування ризикових процесів народного господарства від нещасних випадків;

страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошти, вантажу;

страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

страхування авіаційних суден;

обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах;

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Ним, як правило, охоплюються ті юридичні та фізичні особи, які не підпадають під обов'язкове страхування і бажають застрахуватись. Загальні умови та порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно. Конкретні умови добровільного страхування визначаються під час укладання договору страхування.

Як ми вже з'ясували, страхування проводиться спеціалізованими страховими організаціями - як державними, так і недержавними. Послуги, що надаються ними, охоплюють різноманітні, як правило, незіставні види страхового захисту. Разом з тим, усе розмаїття їх можна розмежувати за допомогою класифікації за об'єктами страхування та видами небезпек.

Таким чином, страхові відносини можна розподілити на дві класифікації - за об'єктами і за видами небезпеки. Перша класифікація є загальною, а друга стосується лише майнового страхування.

За об'єктами страхування - є загальною і передбачає розподіл страхування за галузями, підгалузями і видами об'єктів. Виділяють:

майнове страхування;

страхування економічних ризиків (кредитних і фінансових);

особове страхування;

страхування відповідальності;

За видами небезпек - є частковим і охоплює тільки майнове страхування. Виділяються чотири елементи страхування за видами небезпек:

страхування від вогню та інших стихійних лих матеріальних об'єктів, зокрема будівель, споруд, транспортних засобів, устаткування, сировини, готової продукції, домашнього майна, тощо;

страхування врожаю сільськогосподарських культур від погодно-кліматичних лих

страхування сільськогосподарських тварин у державних, колективних та приватних господарствах на випадок падежу їх чи змушеного забою.

страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ймовірних небезпек.

Майнове страхування. Захищає інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, використанням, розпорядженням майном та товарно-матеріальними коштовностями. До традиційних видів майнового страхування відносяться:

сільськогосподарське страхування;

страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту;

страхування майна громадян;

страхування майна підприємств різних форм власності;

страхування вантажів та інших видів майна.

Раніше майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим все майно громадян розподілялося на дві категорії:

перша категорія - пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника -громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);

друга категорія - майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

Втрата громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частини підлягає добровільному страхуванню.

Нині діючий Закон України "Про страхування" не включає в перелік обов’язкового страхування майна громадян і називає тільки два різновиди обов'язкового страхування майна:

страхування авіаційних суден;

страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах.

Страхування економічних ризиків. Підприємницька діяльність і страхування - це тісно пов'язані категорії ринкового господарювання, виділяють страхування від:

комерційних;

технічних;

правових;

політичних ризиків;

ризиків фінансово-кредитної сфери.

Необхідність страхування фінансово-кредитних ризиків обумовлена достатньо високим ступенем ймовірності їх прояви. Страховий ризик виявляється з специфіки руху фінансових і кредитних потоків. Нейтралізувати можливі втрати дозволяють наступні види страхування:

страхування експортних кредитів (на випадок банкрутства імпортера або його тривалої неплатоспроможності);

страхування видатків по вступу експорту на новий ринок;

страхування банківських кредитів від ризику неплатежу позичальника (страховиком виступає банк);

страхування комерційного кредиту;

страхування заставних операцій;

страхування валютних ризиків (можливих втрат від коливань валютних курсів);

страхування біржових операцій та угод;

страхування від інфляції;

страхування ризику неправомірного застосування фінансових санкцій органами податкового контролю.

Світової практикою було опрацьовано ряд страхових гарантій по захисту від специфічних ризиків в банківській сфері. З цією метою використовується стандартний банківський поліс, який гарантує банку відшкодування збитків, заподіяних:

злочинною діяльністю банківських працівників при виконанні ними службових обов'язків;

крадіжкою або підробкою грошових документів та цінних паперів (векселів, чеків, депозитних сертифікатів, акцій, облігацій, закладних, гарантій, касових ордерів і т-і.);

прийняттям банком фальшивих грошових знаків;

комп'ютерним шахрайством (злочинним введенням або перекрученням електронної інформації);

На вітчизняному страховому ринку є пропозиції послуг по страхуванню кредитних ризиків, але об'єм операцій по даному виду страхування незначний. Це пояснюється високим ступенем ризику і непередбаченістю коливань валютного і фінансового ринків, відсутністю страхової статистики і універсальної методики проведення подібних страхових операцій.

Особове страхування виступає формою соціального захисту та укріплення матеріального добробуту населення. Переважна доля операцій по особовому страхуванню проводиться на добровільній основі. Найбільш поширеним та адаптованим на вітчизняному страховому ринку вважаються:

страхування життя з широким об'ємом страхової відповідальності;

страхування здоров'я громадян при поїздці за кордон;

страхування пенсій;

страхування дітей від нещасних випадків;

страхування від нещасних випадків професійних груп;

медичне страхування;

страхування ритуальних послуг.

По договору особового страхування страховик зобов'язується за обумовлену договором платню (страхову премію) сплатити одночасну або періодично оговорену договором суму у разі завдання шкоди життю або здоров'ю самого страхувальника або застрахованої особи, а також досягнення їм визначеного віку або настання в його житті передбаченої договором події.

Особової уваги треба приділити медичному страхуванню. Воно може бути обов'язковим і добровільним. Обов'язкове державне страхування регламентується законодавством щодо сфери його поширення. Механізм визначення страхової суми, правил надходження та способів використання страхових фондів.

За своїм призначенням медичне страхування є формою соціального захисту інтересів громадян у разі втрати ними здоров'я з будь-якої причини. Воно пов'язане з компенсацією витрат громадянам, зумовлених оплатою медичної допомоги та інших витрат, пов'язаних із підтримкою здоров'я.

Страхування відповідальності. На відміну від майнового та особистого страхування захищає інтереси як самого страхувальника, оскільки збитки за нього відшкодовує страхова організація, так і заподіяний наслідок дій або не дій страхувальника незалежно від його майнового положення. Таким чином страхування відповідальності забезпечує захист економічних інтересів можливих винуватців шкоди і третіх фізичних або юридичних осіб, яким в конкретному випадку заподіяно шкоди.

В банківській діяльності, пов'язаній з високим ризиком активних кредитних операцій по наданню позик, доцільно страхування відповідальності позичальника за несплату кредиту.

Договір страхування заключається між страховою компанією (страховиком) і позичальником (страхувальником). Об'єктом страхування є відповідальність перед банком, який надав позику.

Рис.2 Види страхування.

Фінансові зусилля за досягненням найбільшої результативності страхових операцій окремих страховиків можуть бути розосереджені за допомогою системи перестрахування.

Перестрахування – система фінансових і договірних відносин, за якими страховик частину відповідальності за прийнятими на себе зобов’язаннями передає на згоджених умовах іншому страховику, тобто перестраховику.

Метою перестрахування є утворення збалансованого портфелю страховика за допомогою поділу і вирівнювання ризиків, забезпечення фінансової міцності і рентабельності страхових операцій.

Функції перестрахування.

Головна функція:

• вторинний перерозподіл ризику.

Зміст її полягає в тому, що страховик може забезпечити страхувальнику тільки таку гарантію, яка відповідає його фінансовим можливостям. Самотужки домагатися значних результатів страховику досить важко. Якісніше і в повнішому обсязі виконувати свої зобов’язання страховик може завдяки перестрахуванню, тобто через розподіл ризику з іншими страховиками. За цих умов перестраховик бере на себе відносно значну частку ризику чи гарантії. Частина ж ризику, яку цедент залишає за собою, називається власним утриманням – це економічно обоснований рівень страхової суми, котру він залишає на свої відповідальності, передаючи іншу частину на перестрахування.

Допоміжні функції:

  •  перестрахування дає змогу брати на страхування дуже дорогі та унікальні ризики;
  •   воно сприяє запровадженню та поширенню нових видів страхування;
  •  якщо перерозподіл ризику здійснюється між компаніями різних країн, то воно набирає форми зовнішньої торгівлі, де об'єктом купівлі-продажу є страхові гарантії. Це "невидимий" експорт-імпорт.

Розділяють активне та пасивне перестрахування.

Активне перестрахування полягає у прийнятті іноземних ризиків для покриття або продажу страхових гарантів.

Пасивне - це передача ризиків іноземним страховикам (купівля страхових гарантій). Головна його мета - передача відносно дрібних ризиків великій кількості перестраховиків у різних країнах.

4. Доходи і витрати страховика.

Страхова організація може мати доходи:

  •  від страхової діяльності;
  •  від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів;
  •  від інших операцій.

Доходи від страхової діяльності включають:

зароблені страхові платежі за договорами страхування та перестрахування;

комісійні винагороди за перестрахування;

частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиком;

повернуті суми із централізованих страхових резервів;

• повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством.

Зароблені страхові платежі визначаються за формулою:

ЗСП = СНСП зв.п. + СНЗСП поч.зв.п. - СНЗСП к.зв.п.

ЗСП - зароблені страхові платежі;

СНСП зв.п. - сума надходжень страхових платежів за звітний період;

СНЗСП поч.зв.п. - сума незароблених страхових платежів на початок звітного періоду;

СНЗСП к.зв.п. - сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду.

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

Страхові платежі - первинний доход страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвестиційної діяльності.

Оскільки від моменту надходження платежів страхувальників на рахунки страховиків до виплати їх у формі страхового покриття минає певний час, а тривалість збереження засобів страхувальника визначається строком договору, що може дорівнювати трьом, п'яти, десяти, п'ятнадцяти і більше років, то запасні і резервні фонди, які формує страховик, можуть десятиріччями не використовуватись. Це створює об'єктивну основу для формування позичкового фонду, прямого інвестування, участі в комерційних операціях іншого виду, даючи доход від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних засобів.

Крім того страхова компанія може мати доход від надання послуг, пов'язаних з ризик-менеджментом, консультаціями, підготовкою кадрів і т.ін. (доходи від інших операцій).

Витрати страховика утворюють собівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру:

витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;

відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства;

витрати на проведення страхування;

інші витрати.

Собівартість у страховій справі - явище особливе. Страховик, беручи на себе страхову відповідальність за даним видом договору, тільки приблизно знає, у яку суму йому обійдеться надання тієї чи іншої страхової послуги. Вона може коштувати страховику тільки суми витрат на ведення справи за даним договором, а може, окрім цього, включати виплату річного відшкодування. Саме тому в страховій практиці явище собівартості розглядають у вузькому та широкому її розумінні.

У широкому розумінні собівартість - сукупність усіх затрат страховика з надання послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість - це витрати страховика на ведення страхової справи.

Головна стаття витрат страховика - виплата страхових сум і страхового відшкодування.

Основою нарахування страхових платежів є тарифна ставка – вартість страхової послуги. Включає нетто – ставку, необхідну для формування страхового фонду і наступних страхових виплат клієнтам. В основі її лежить імовірність появи страхового випадку, який зазначен на основі статистичних даних, накопичених за ряд років (тарифний період). Знаючи імовірне число страхових випадків за тарифний період, можна визначити ступінь імовірності появи цих випадків як відношення:

Кількість страхових випадків/

Число застрахованих об’єктів.

Наступний елемент тарифної ставки – навантаження – це витрати страховика на ведення справи, пов’язані з укладанням і обслуговуванням страхової угоди, відрахувань на попереджувальні заходи, у резервні фонди, витрати на оплату праці.

В навантаження закладається прибуток від ведення страхових операцій, як правило, це 5-10% за страхуванням життя, 30-35% - за іншими.

За допомогою актуарних розрахунків – системи математичних закономірностей і статистичних прийомів – затверджуються обосновані затрати і витрати, пов’язані зі страхуванням того чи іншого об’єкту, визначити вартість і ціну страхової послуги.

Питання для самоконтролю:

  1.  Розкрити сутність та необхідність страхування в сучасних умовах господарювання.
  2.  Розкрити зміст основних функцій страхування.
  3.  Визначити основних учасників страхового ринку.
  4.  Які ви знаєте форми страхового захисту?
  5.  Розкрити класифікацію страхових відносин.
  6.  Розкрити сутність:
    1.  Майнового страхування;
    2.  Страхування економічних ризиків;
    3.  Особового страхування;
    4.  Страхування відповідальності.
  7.  Розкрити сутність перестрахування.

Література:

  1.  В.Д.Базилевич, К.С. Базидевич. Страхова справа. –К.:Знання, 1997, стор. 16-19, 35-37, 41-45.
  2.  О.Заруба. Страхова справа. –К.: Знання, 1998, стор. 16-19, 35-37, 41-45.
  3.  Финансы/ Под ред.. Дробозиной Л.А. М.: Финансы, 1999, -с.352-385
  4.  Н.Е.Заяц. Теория финансов. –М.:1997, стр. 237-254.
  5.  А.Н.Залетов. Страхование в Украине. – К.: Международная агенция «BeeZone»,2002.

PAGE  1


Страховий ринок

Державна комісія з регулювання ринкових фінансових послуг.

кціонерні СК

Спеціалізовані перестрахуваль-ні компанії

Товариства загального страхування

Державний страховик експертних кредитів

Особове страхування

Рис.1 Структура страхового ринку України.

Страхові посередники

Професійні оцінщики страхових ризиків

Брокери

Агенти

Аджастери

Сюрвейри

Страхування майна

Страхування відповідальності

Спеціальні види страхування

1.Страхування іноземних інвестицій.

2.Страхування пенсій.

3.Страхування банківських вкладів.

1. Страхування громадянської відповідальності перевізчика.

2. Страхування професійної відповідальності працівників.

3.Страхування громадянської відповідальності підприємств.

4. Страхування відповідальності за невиконання зобов’язань.

5. Страхування інших видів громадянської відповідальності.

1.Страхування водного транспорту.

2.Страхування повітряного транспорту.

3.Страхування наземного транспорту.

4. Страхування вантажів.

5.Страхування майна, що не зазначено вище.

  1.  Страхування життя.
  2.  Страхування від нещасних випадків і хвороб.
  3.  Медичне страхування.

  1.  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54027. Цікава лінгвістика 31.5 KB
  Другорядні члени речення. Напишіть власний твір про однорідні члени речення уявивши велику світлу споруду в якій дружно живе сім’я однорідних членів речення суворо дотримуючись законів співжиття як люди у суспільстві. Другорядні члени речення Плин життя завжди вимагає змін. Ой варто було б побачити що сталося із другорядними членами речення.
54028. Цікаві завдання з української мови для учнів шостого класу 401.5 KB
  Цікаві завдання що включені до розповіді про подорож у пошуках скарбів різноманітні ігрові ситуації допоможуть дітям легше засвоїти граматичні категорії що стосуються зазначених тем. Вступ Призначення цієї книги –- сприяти засвоєнню тем Іменник та Прикметник зокрема завдання побудовано таким чином щоб сформувати уміння визначати граматичні категорії слів зазначених частин мови розвивати словниковий запас учня. Завдання побудовано в ігровій формі їх можна виконувати як поодинці так і удвох з товаришем тоді мандрівку сторінками...
54029. Урочиста лінійка присвячена врученню свідотства про базову середню освіту в 9 класі 53 KB
  Хай здійсняться всі ваші бажання Ми ласкаво запрошуєм вас Список учнів ведуча зачитує список виходять діти встають на райдугу СПИСОК УЧНІВ 9 КЛАСУ 1. Класний керівник 9 класу 2. Право підняти державний прапор України надається учням 9 класу та Звучить гімн України. Довгополому надається учням 9 класу та Ведуча.
54030. Розробка уроку з музичного мистецтва для 7 класу 183 KB
  Добрим будь щедрим будь І з мистецтвом в добрий путь Мотивація навчальної діяльності Учитель. Учитель звертає увагу на карту України на якій нотами позначені місця пов’язані з темою уроку Полтава Львів Запоріжжя Київ карта України. Учитель. Як ви вважаєте які риси характеру Наталки передає її пісня учні за допомогою вчителя дають характеристику образу Наталки одночасно заповнюючи першу графу таблиці Характеристика образу Наталки Полтавки Герой Характеристика образу Музична характеристика героя Наталка Полтавка Проста...
54031. Общая характеристика лишайников как симбиотических организмов. Значение лишайников в природе и в жизни человека 2.3 MB
  Тимирязев назвал лишайники растением-сфинксом И в конце урока у нас должен получиться опорный конспект который поможет вам лучше подготовить домашнее задание и усвоить материал. Объяснение домашнего задания прочитать 58 – ответить на вопросы к 58 выучить понятия подготовиться к ТО составить кроссворды ребусы по теме Почему лишайники являются пионерами растительности Изучение нового материала 1. Прочитайте 58...
54033. Листок – бічний орган пагона 44 KB
  Освітня: Ознайомити з зовнішньою і внутрішньою будовою листка; різноманітністю листкової пластинки, а також розміщенням їх на стеблі; дати нові поняття щодо теми; особливу увагу звернути на функції листка.
54034. Интегрированная литература (русская и мировая) 9 класс 28 KB
  Слова Последняя в реке блестящая струя с потухшим небом угасает из стихотворения а Жуковского б Рылеева в Баратынского г Дельвига Баллады Лесной царь Перчатка перевел а Лермонтов б Карамзин в Жуковский г Давыдов По своей родовой принадлежности жанр роман в стихах а лирический б эпический в лироэпический г драматический Какие фрагменты романа Евгений Онегин не...
54035. Развитие представлений о культуре в западноевропейской философии 35.5 KB
  Инверсия ценностей средневековой культуры в Возрождении. Диалогичность ренессансного мышления: диалектика как жанр литературы и способ мысли. Культ человека и возникновение оппозиции культура-природа в эпоху гуманизма. Поиск новых эстетических норм.