17994

Основи організації вантажних перевезень на автомобільному транспорті

Книга

Логистика и транспорт

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до курсового проекту з дисципліни Основи організації вантажних перевезень на автомобільному транспорті для студентів спеціальності 7.100.403 Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті Методичні вказівки до виконан

Украинкский

2013-07-06

531 KB

21 чел.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до  курсового проекту з дисципліни

«Основи організації вантажних перевезень на автомобільному транспорті»

(для студентів спеціальності 7.100.403

«Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті»)

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Основи організації вантажних перевезень на автомобільному транспорті» для студентів спеціальності «Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті» всіх форм навчання. / Укладачі: Б.З. Рябенко, В.О. Пихтя.- Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – 35 с.

 

Вказівки містять методичний матеріал, варіанти завдань, зміст курсового проекту, послідовність його виконання і додаток з необхідним довідковим матеріалом.  

Укладачі:                                                                        Б.З. Рябенко, доц.

                                                                                       В.О. Пихтя, ас.

Відповідальний за випуск                                            О.П. Кравченко, проф.                                                  

Рецензент                                                                       Н.Б. Чернецкая, проф.

Вступ

Методичні вказівки призначені для студентів заочної форми навчання спеціальності 7.100.403 - «Організація перевезень і управління на  автомобільному транспорті», які виконують курсовий проект з дисципліни «Основи організації вантажних  перевезень на автомобільному транспорті». Подано структуру і порядок виконання курсового проекту, приведені вихідні дані за варіантами і методика розробки проекту. Студенти можуть виконувати курсовий проект і за реальними виробничими ситуаціями, попередньо погодивши  їх з керівником.

Проект включає організацію перевезень  вантажів з елементами вантажно-розвантажувальних робіт. Вихідна інформація для індивідуальних завдань подана у вигляді схеми транспортної мережі, характеристик вантажопотоків, додаткова інформація - у таблицях додатків.

1. Мета і задачі курсового проекту

Метою проекту є закріплення знань, отриманих у процесі вивчення дисципліни «Основи організації вантажних  перевезень на автомобільному транспорті», на основі самостійно виконаних розрахунків щодо організації автомобільних перевезень, розвиток практичних навичок й ініціативи при вирішенні транспортних задач.

Студенти вирішують такі задачі:

1. Визначення найкоротших відстаней між центрами транспортних районів, враховуючи обмеження по руху вантажних автомобілів.

2. Розробка раціональних маршрутів перевезення масових вантажів по двом критеріям:

- по максимуму коефіцієнта пробігу і

- по мінімуму транспортної роботи.

3. Вибір рухомого складу для перевезення вантажів.

4.  Розрахунок показників роботи автомобіля на маршрутах і необхідної їх кількості, формування раціональної структури парку.

Зміст курсового проекту повинен відбивати сучасну організацію транспортних процесів вантажних перевезень.

2. Зміст курсового проекту

Курсовий проект складається з окремих розділів, структура і обсяг яких наведені в табл. 1. Зміст пояснювальної записки повинен відповідати наведеній структурі.

Графічна частина проекту виконується на двох аркушах формату А1.

Пояснювальна записка і графічна частина  повинні містить матеріал щодо організації перевезень вантажів:

- розрахунок і таблицю найкоротших відстаней між пунктами району;

- транспортну мережу району з відстанями між його пунктами;

- схему перевезень з епюрами вантажопотоків;

- матрицю плану перевезення  вантажів, які залишилися;

- матрицю вихідного плану повернення порожніх автомобілів;

- матрицю первинного плану повернення порожніх автомобілів;

- матриці поліпшення первинного плану і оптимального плану повернення порожняка;

- суміщену матрицю вихідного плану перевезень вантажів і оптимального плану повернення порожніх автомобілів;

- матриці формування маршрутів;

-  суміщену матрицю оптимального плану перевезень вантажів і оптимального плану повернення порожніх автомобілів;

- таблицю з характеристикою всіх маршрутів;

- таблицю  структури  парку.

3. Вихідні данні

Для виконання курсового проекту на рис.1 задана схема транспортної мережі населеного пункту, а в табл. 2 - формули для визначення відстаней між сусідніми пунктами мережі в залежності від останньої  і та передостанньої  j цифр номера залікової книжки.

Для визначення вихідних даних свого варіанта   курсового проекту студент креслить схему транспортної мережі - рис. 1 і табл. 2, в якої відповідно

 Таблиця 1  

Структура курсового проекту

Найменування етапів

Обсяг,

стор.

Трудоміст-кість, %

Графічний   матеріал

Вступ

1-2

3

1. Визначення найкоротших відстаней між        пунктами транспортного району

1-3

10

А1

2. Розробка маршрутів перевезень вантажів

5-10

40

3. Вибір рухомого складу

3-5

15

А1

4.Розрахунок показників роботи автомобіля на маршрутах і їх кількості, формування раціональної структури парку

2-3

25

Висновки

1

7

Разом

24-43

100

з номером залікової книжки і приведених формул обчислює відстані між сусідніми пунктами мережі і проставляє  їх на схемі.    

Також визначає розміри вантажопотоків. Для чого креслить табл. 3, в якої по формулам другого рядка і тим же цифрам залікової книжки обчислює розмірі вантажопотоків  у прямому і зворотному напрямках і заносить їх в третій рядок відповідно в чисельник і в знаменник цієї таблиці.

Потім потрібно дати транспортну характеристику вантажів, тобто установити вид і клас їх, який характеризується статичним коефіцієнтом використання вантажомісткості γ, користуючись додатком 1. Якщо вантажі різних класів (γпрγобр, наприклад γпр = 1,0, а γобр = 0,5), необхідно визначити приведені обсяги перевезень як відношення фактичного обсягу перевезень до статичного коефіцієнта  використання вантажомісткості і занести їх в четвертий рядок.  В подальших розрахунках потрібно користуватися приведеними обсягами. В п’ятому рядку привести різницю між приведеними обсягами перевезень прямого і зворотного  напрямків.

4.  Визначення найкоротших відстаней

Довжина ланок між сусідніми пунктами транспортної мережі визначена в

таблиці 2 з урахуванням останньої  і та передостанньої  j  цифр номера залікової

Рис 1. Схема транспортної мережі

книжки. Наприклад, у залікової книжці  № 6058  i = 8,  j = 5, тоді довжина ланки 1-2 буде:  l1.2 = 3 + 8 =11 км.,  ланки 1-4:  l1.4 = 4 + 5 = 9, і так всі ланки.

                                                                                                        Таблица 2

Відстані між пунктами транспортної мережі

Ланка

Довжина   l, км

Ланка

Довжина l, км

Формула

Величина

Формула

Величина

1-2

3 + i

11

5 -7

8 + i

16

1-3

6 + i

14

5 - 8

12 - j

7

1-4

4 + j 

9

6 -7

15 - i

7

2-4

2 + i

10

6 - 9

14 - j

9

2-5

6 + j

11

7 - 9 

19 - j

14

3-4

8 + j

13

8 - 9

13 - j

8

3-6

4 + i

12

8 - 10

5 + i

13

4-5

5 + j

10

9 -10

7 + i

15

4-7

1 + i

9

Найкоротші відстані між кінцевими пунктами перевезень вантажів можуть бути знайдені різноманітними методами [2].  У пояснювальній записці необхідно привести повний розрахунок найкоротших відстаней методом потенціалів або перебором від начального до кінцевого пункту, а результати цих розрахунків необхідно звести в табл.  3 «Найкоротші відстані». Ланки 4 -6 і  7 - 8 вважаються  закритими для руху вантажного автотранспорту.

Найкоротші відстані визначимо перебором можливих варіантів руху.

      l1.2.5 = 11+11= 22,

 l1.5 min   = min   l1.4.5 = 9+10 =19,            = l1.4.5 = 19.

   l1.3.4.5 =14+13+10 = 37

 

 l1.4.7 = 9 + 9 = 18,

 l1.7 min = min   l1.3.6.7 = 14+12+7=33,       =  l1.4.7 = 18.

                                          l1.2.5.7 = 11+11+16=38

l2.4.3 .6  = 10+13+12=35,

 l2.6  min = min   l2.5.7.6 = 11+16+7 =34 ,     = l2.4.7.6 = 33.

 l2.1.3.6  = 11+14+12 =37,

l2.4.7.6 = 10+9+14 = 33,

 l2.5.8.9 =11+7+8 = 26

l2.9 min = min    l2.5.7.9 =11+16+14=41,         = l2.5.8.9 = 26.

 l2.4.7.9 =10+9+14=33,

  l2.4.3.6.9 =10+13+12+9=44,

          l3.6.9.8 =12+9+8=29,

          l3.8 min = min    l3.4.5.8 =13+10+7=30,          = l3.6.9.8 = 29.

           l3.4.7.9.8 = 13+9+14+8=48,

 l3.4.7.9.10 = 13+9+14+15 = 51,

l3.10 min = min    l3.6.9.10 =12+9+15 = 36,             = l3.6.9.10 = 36.

  l3.4.5.8.10 =13+10+7+13 = 43,

 l4.5.7.9 =10+16+14=40,

l4.9 min = min    l4.5.8.9 =10+7+8=25,       = l4.5.8.9 = 25.

 l4.7.6.9 = 9+7+9=25,

 l4.3.6.9 =13+12+9=34,

                                        l4.3.6.9.10 =13+12+9+15=49,

               l4.10  min = min    l4.5.8.10 =10+7+13 =30,           = l4.5.8.10 = 30.

                                        l4.7.9.10 =9+14+15 =38,

                                                  Таблиця 3

Найкоротші відстані

Маршрут

Відстань, км 

1-5

1-7

2-6

2-9

3-8

3-10

4 -9

4 -10

19

18

33

26

29

36

25

30

5. Складання маятникових і кільцевих маршрутів

Для масових перевезень вантажів використовуються маятникові і кільцеві маршрути. Маршрут є раціональним, якщо коефіцієнт використання пробігу  β > 0,53. З огляду на це, формування маршрутів варто здійснювати  в такій послідовності:

- маятникові  зі  зворотним  вантажним  пробігом;

- кільцеві  і  маятникові  зі  зворотним  порожнім  пробігом.

Маятникові маршрути призначаються по даним рядка 4 табл. 4, за обсяг перевезень з двох вантажопотоків приймається менший і складається табл. 5  «Маятникові маршрути зі зворотним вантажним пробігом».

Оскільки після призначення маятникових маршрутів зі зворотним вантажним  пробігом залишилася  доставка  вантажів  лише  в  одному напрямку (β = 0,5), (такі плани перевезення вантажів, які залишилися складені в таблиці  6 і в таблиці 7),  то необхідно розглянути можливість упорядкування кільцевих маршрутів.

Ця задача вирішується в три етапи.

На першому етапі необхідно скласти вихідний план повернення порожніх автомобілів (таблиця 8), користуючись сумарними  обсягами вивезення (в останньому стовпчику) і завезення вантажів (в останньому рядку) плану перевезення вантажів, які залишилися (табл. 7).

Таблиця  4  

Розміри вантажопотоків на прямому і зворотному напрямках, сотні т / добу

Марш-рут

1- 5

1- 7

2 - 6

2 - 9

3 - 8

3 - 10

4 - 9

4 - 10

Форму-

ли

4,6+ 0,1i

2,0-0,1i

5,0+0,1 j

2,2-0,1 j

5,8-0,1i

4,4-0,3i

4,8+0,3j

4,0-0,2i

3,5+0,1i

3,0-0,2i

4,2+0,1i

3,6-0,3i

3,4+0,2j

2,2-0,1j

5,0-0,1j

1,1+0,1i

Обсяги 

фактичн

540

120

550

170

500

200

630

240

430

140

500

120

440

170

450

190

Обсяги

приведен

540

240

550

340

500

400

630

480

430

280

500

240

440

340

450

380

Різниця

300

210

100

150

150

260

100

70

                                         

Таблиця 5

Маятникові маршрути зі зворотним вантажним пробігом

№ маршруту

Шифр маршруту

Обсяг перевезень,

 т

Довжина оберту, км

маршруту

Шифр маршруту

Обсяг перевезень,

 т

Довжина оберту, км

1

2

3

4

1-5-1

1-7-1

2-6-2

2-9-2

2 ∙ 240

2 ∙ 340

2 ∙ 400

2 ∙ 480

38

36

66

52

5

6

7

8

3-8-3

3-10-3

4-9-4

4-10-4

2 ∙ 280

2 ∙ 240

2 ∙ 340

2 ∙ 380

58

72

50

60

На другому етапі, користуючись одним з розподільчих засобів, наприклад, засобом мінімуму по рядку або стовпчику, враховуючи відстані, розподілити сумарні обсяги вивезення і завезення вантажів вихідного плану повернення порожніх автомобілів (табл. 8) і скласти припустимий план повернення порожніх автомобілів. Такий план складений в табл. 9.   Далі треба перевірити його методом потенціалів на оптимальність і, вразі необхідності, поліпшити і скласти  оптимальний план  повернення порожніх автомобілів. 

На третьому етапі необхідно скласти суміщену матрицю зіставленням Таблиця 6

Початковий план перевезення вантажів, які залишилися (приклад 1)

Постачальники

Споживачі  

Вивоз, т

5

6

7

8

9

10

Потен-ціали

1

22

300

25

18

210

26

34

42

510

2

11

33

100

19

18

26

150

31

250

3

23

12

19

29

150

19

36

260

410

4

10

16

9

17

25

100

30

70

170

Ввоз, т

300

100

210

150

250

330

1340

 

Таблиця 7

Початковий план перевезення вантажів,  які залишилися (приклад 2)

Постачальни-ки

Споживачі  

Вивоз,  т

5

6

7

8

9

10

Потен-ціали

1

8

140

20

5

15

16

40

9

180

2

3

11

80

8

11

60

6

14

140

3

15

4

15

220

9

10

17

220

4

16

12

120

12

4

15

11

80

200

Ввоз, т

140

200

220

60

40

80

740

початкового плану перевезень вантажів, які залишилися, з оптимальним планом повернення порожніх автомобілів.

Отримана суміщена матриця - табл. 17 у прикладі 1 або матриця - табл. 18 у прикладі 2 є основою для формування кільцевих маршрутів і призначення маятникових зі зворотним порожнім пробігом. Для кожного маршруту будується епюра вантажопотоків і визначається коефіцієнт використання пробігу.

6  Мінімізація порожніх пробігів автомобілів

Припустимо, що після призначення маятникових маршрутів зі зворотнім вантажним пробігом зісталася деяка кількість вантажів, що треба доставити  в одному напрямку, на підставі яких в табл. 6 (приклад 1) і табл. 7  (приклад 2) складені початкові  плани їх перевезення.

Такі плани у кожного студента будуть різні. Для подальших розрахунків візьмемо  приклад 2, наведений в табл. 7.

Якщо ці вантажі перевозити маятниковими маршрутами зі зворотним порожнім пробігом, то не ефективно будуть використовуватися транспортні засоби, коефіцієнт пробігу β буде складати лише 0,5. Тому необхідно розглянути можливість формування кільцевих маршрутів.

Для цього необхідно здійснити оптимізацію повернення порожніх автомобілів для скорочення холостих пробігів і підвищення коефіцієнту пробігу β.

6.1  Складання   оптимального плану повернення порожніх автомобілів

В табл. 8 приведений вихідний  план перевезення вантажів, у якому наведені ресурси постачальників і потреби споживачів, а також мінімальні відстані між пунктами транспортної мережі. Цей план одночасно є вихідним  планом повернення  порожніх автомобілів у пункти завантаження  постачальників після розвантаження їх у вантажоприємних пунктах споживачів.

Необхідні умови: число автомобілів, які прибувають у пункт завантаження, слід  рівнятися число автомобілів, які виходять з нього завантаженими. Задача формулюється таким способом: необхідно мінімізувати холості пробіги:

lх=Σlij zij min,

де  zij – число їздок.

Сумарні обсяги вихідного плану повернення порожніх автомобілів (табл. 8),  розподіляємо між постачальниками і складаємо  початковий (припустимий) план повернення порожних автомобілів (табл. 9), користуючись одним з розподільчим засобів, наприклад засобом найменшого елементу по рядку.

Таблиця 8

Вихідний   план повернення порожніх автомобілів

Постачальники

Споживачі  

Вивоз,  т

5

6

7

8

9

10

Потен-ціали

1

8

20

5

15

16

9

180

2

3

11

8

11

6

14

140

3

15

4

15

9

10

17

220

4

16

12

12

4

15

11

200

Ввоз, т

140

200

220

60

40

80

740

До постачальника 1 менша за всіх відстань  від споживача  7 – 5 км, тому у першому рядку  весь вантажопотік порожняка 180 т відправляємо  від споживача  7 до постачальника 1.

У другому рядку – до постачальника 2 всі 140 т від споживача 5, тому що між ними сама коротша відстань – 3 км.

У третьому рядку до постачальника 3 менша за всіх відстань 4 км від споживача 6, тому  повертаємо максимальний вантажопотік, який прибуде до його - 200 т до постачальника 3, а недостатні 20 т до потрібних йому 220 т

Таблиця 9

Початковий план повернення порожніх автомобілів

Постачаль-

ники

Потен-

ціали

Споживачі  

Вивоз,  т

5

6

7

8

9

10

Стовпц

Рядків

0

-6

-3

-11

0

-4

1

8

8

0

20

5

180

15

16

9

180

2

3

3

140

11

8

11

6

14

140

3

10

15

4

200

15

9

10

20

17

220

4

15

16

      12

12

40

4

60

15

20

11

80

200

Ввоз, т

140

200

220

60

40

80

740

можна було б додати від споживача 8 до якого 9 км, але ресурс  обсягу порожніх автомобілів споживача 8  вигідніше відправити до постачальника 4 до якого лише 4 км, тому 20 т недостатніх постачальнику 3, направляємо від споживача  9, хоча до його 10 км.

У четвертому рядку весь ресурс порожніх автомобілів   споживача 8 в кількості  60 т відправлений постачальнику 4.

Від споживача 9 направлено лише 20 т до постачальника 3, а весь його ресурс  - 40 т, тому останні 20 т відправимо постачальнику 4, не глядачі на те, що відстань до нього 15 км. Не використані 40 т ресурсу порожняка споживача 7, а також весь ресурс 80 т споживача 10 також відправляємо постачальнику 4. Таким образом  в табл. 9 складений початковий (припустимий) план повернення порожніх автомобілів.

Перевірка на оптимальність початкового плану повернення порожняка

Тут можливі два варіанти:

1. Потенціали де яких не завантажених кліток більше відстані

u + v > c,

тоді план не оптимальний і його треба поліпшити.

2. Потенціали всіх не завантажених кліток  менше відстані  

u + v < c.

це означає, що план повернення порожних автомобілів   оптимальний.

Розглянемо варіант 1, коли u + v > c

В цьому випадку потрібно поліпшити|покращання| план повернення порожніх автомобілів в такої послідовності.

Рішення задачі можливе при дотриманні деяких умов.

Умова 1. Число завантажених кліток|клітин| в матриці повинне бути рівне

т + п – 1,

де  т, п - число рядків і стовпців.

У нашому прикладі|зразку|  т = 5,  п = 3,  отже,  т + п - 1 =  5 + 3 - 1 = 7,

а в матриці тільки|лише| 6 завантажених кліток|клітин|.

Якщо число завантажених кліток|клітин| більше (т + п –1), то план   складений невірно, і завдання|задачу| вирішити|рішити,розв'язати| не можна. Потрібно скласти новий план, дотримуючись приведеного вище правила.

Якщо число завантажених кліток|клітин| менше ніж (т + п – 1), то завдання|задачу| вирішити|рішити,розв'язати| можна, завантажуючи недостатню кількість кліток|клітин| нульовим (фіктивним) завантаженням|загрузкою|. Для цього в одну або декілька не завантажених кліток|клітин| проставляють нуль.

Умова 2. Нульове завантаження|загрузку| проставляють в клітках|клітинах| рядка з|із|  мінімальним   обсягом  вантажопотоку|тягаря|   і   з|із|   мінімальною  відстанню.

У нашому  прикладі|зразку|  в табл. 10 рядком з|із| мінімальною кількістю вантажу|тягаря| є рядок А2, а кліткою|клітиною| з|із| мінімальною відстанню в цьому рядку - А2Б3, в яку і проставляємо нуль (нульове завантаження|загрузку|).

Початковий план перевезення вантажів, які залишилися, складений в матричному виді  з|із| нульовим (фіктивним) завантаженням представлений|уявлена|  в  табл. 10|загрузкою|

Таблиця 10

Початковий план перевезення вантажів, які залишилися.

Матриця з|із| нульовим (фіктивним) завантаженням|загрузкою|

Споживачі

Б1

Б2

Б3

Б4

Б5

Вивоз

вантажу|тягаря|,

т

Потенці-

али

Стовпців

Рядків

Постачальники

А1

5

3

2

300

6

12

300

А2

4

200

9

4

0

8

9

200

А3

3

100

8

100

4

2

200

9

100

500

Ввоз вантажу|тягарі|, т

300

100

300

200

100

1 000

Наступним|таким| етапом рішення задачі є|з'являється,являється| обчислення|підрахунок| потенціалів рядків і стовпців, що містять|утримують| завантажені клітки|клітини|, керуючись наступним|таким|   правилом.

Правило 1. Сума потенціалів рядка і стовпця завантаженої клітки|клітини|  повинна дорівнювати відстані, проставленій в цій клітці|клітині|:   

ui + vjij

Потенціали рядків і стовпців  знаходимо|находимо| так. Довільно першому стовпцю,  наприклад Б1, привласнюємо нульовий потенціал. Тоді потенціали рядків А2 і  А3 будуть дорівнювати

u2 = с21 v1 = 4 – 0 = 4,

u 3 = с31 v1 = 3 – 0 = 3,

оскільки|тому що| відстань в клітці|клітині| А2Б1  4, а в А3Б1 - 3. Розглядаємо|розглядуємо| наступну|таку| завантажену клітку|клітину| А3Б2, відстань в якій дорівнює 8. Оскільки|тому що| потенціал рядка  А3  -  u3 = 3, то потенціал  стовпця  Б2  буде   v2 = 8 – 3 = 5.  Аналогічно визначаємо потенціали решти стовпців і рядків, які складають: у|біля,в| стовпців Б3 = 0; Б4 = -1; Б6 = 6 і  у|біля,в| рядка А1 = 2. Обчислені потенціали рядків і стовпців наведені у табл. 11 в додатковому рядку і стовпці.

Таблиця 11

Матриця з|із| визначеними потенціалами рядків і стовпців

Споживачі

Б1

Б2

Б3

Б4

Б5

Вивоз

вантажу|тягаря|,

 т

Потенці-

али

Стовпців

0

5

0

-1

6

Рядків

Постачальники

А1

2

5

3

2

300

6

12

300

А2

4

4

200

9

4

0

8

9

200

А3

3

3

100

8

100

4

2

200

9

100

500

Ввоз вантажу|тягарі|, т

300

100

300

200

100

1 000

Після|потім| визначення потенціалів завантажених кліток|клітин| перевіряємо матрицю на оптимальність по не завантажених клітках|клітинах|.

Правило 2. Потенційною називається не завантажена клітка|клітина|, у|біля,в| якої сума потенціалів рядка і стовпця більше проставленої в ній відстані.

Розглядаємо|розглядуємо| послідовно не завантажені клітки|клітини|. Першою такою кліткою|клітиною| є|з'являється,являється| клітка|клітина| А1Б1, відстань якої рівна 5 км. Ця клітка|клітина| має потенціали рядка 2 і стовпця  0. Оскільки|тому що|  2 + 0 < 5, то клітка|клітина| не є|з'являється,являється| потенційною. Наступною|такою| не завантаженою кліткою|клітиною| є|з'являється,являється| клітка|клітина| А1Б2, відстань в якій  3 км., а потенціали рядка і стовпця 2 і 5, сума яких 2 + 5 = 7 буде більше відстані, проставленої в цій клітці|клітині|. Потенціал цієї клітки|клітини| буде дорівнювати різниці між сумою  потенціалів рядка та стовпця  і відстанню в клітці|клітині| 

П1 = (2 + 5) - 3 = 4.

Потенціал не завантаженої клітки|клітини| проставлено в клітці|клітині| в дужках.

Перевіряємо послідовно решту не завантажених кліток|клітин| і встановлюємо, що в матриці є |наявний| ще одна потенційна клітка|клітина| А2Б5 з|із| потенціалом

П2 = 4 + 6 - 9 = 1.

У одній матриці може бути декілька потенційних не завантажених кліток|клітин|. Виявлені  потенційні вільні клітки|клітини|  представлені|уявлені| в табл. 12.

Таблиця 12

Матриця з|із| виявленими  потенційними вільними клітками|клітинами| А1Б2  і  А2Б5

Споживачі

Б1

Б2

Б3

Б4

Б5

Вивоз

вантажу|тягаря|, т

Потенці-

али

Стовпців

0

5

0

-1

6

Рядків

Постачальники

А1

2

5

3

(4)

2

300

6

12

300

А2

4

4

200

9

4

0

8

9

(1)

200

А3

3

3

100

8

100

4

2

200

9

100

500

Ввоз вантажу|тягарі|, т

300

100

300

200

100

1 000

Наявність потенційних кліток|клітин| в матриці свідчить про те, що складений план повернення порожніх автомобілів  не є|з'являється,являється| оптимальним і може бути покращений. Поліпшення|покращання| плану повернення порожніх автомобілів  проводиться|виробляється,справляється| за допомогою контурів.

Правило 3. Контур є замкнутою ламаною лінією, що складається з  відрізків вертикальних і горизонтальних прямих, вершини контуру знаходяться|перебувають| в завантажених клітках|клітинах|. Спочатку складається контур для|з'являється,являється| клітки|клітина| з|із| найбільшим потенціалом.

-  Відрізки контуру повинні проходити через можливо більше число завантажених кліток|клітин|, але|та| не менше трьох|клітину|;

- лінії контуру повинні замкнутися в потенційній клітці|клітині|, з|із| якої контур взяв свій початок;

- кути|роги,кутки| контуру  повинні   лежати   тільки|лише|   в  завантажених   клітках|клітинах|;

- кут|ріг,куток|  перегину повинен бути прямим, тобто складати 90°;

- кутам|рогам,куткам|  контуру поперемінно привласнюються позначки плюс і мінус, причому перший плюс ставиться в потенційній клітці|клітині|.

У матриці для|із| кожної потенційної клітки|клітини| можна побудувати|спорудити| тільки|лише| один контур. У таблиці 13 побудований|споруджений| контур для даного випадку.  

Наступним|таким| етапом рішення задачі є|з'являється,являється| пошук|відшукування| мінімального   завантаження|загрузки|  клітки з позначкою мінус|клітинах| кута контуру. Найменше завантаження|загрузка| в 100 одиниць  знаходиться|перебуває| в клітці|клітині| А3Б2.  Мінімальне завантаження|загрузку|  100 одиниць переносимо з|із| клітки|клітини| з|із| позначкою мінус в клітку|клітину| з|із| позначкою плюс і додаємо|добавляємо| до того завантаження, яке вже там було|наявний|.  Потім з|із| наступної|такої| клітки|клітини| з|із| позначкою мінус віднімаємо|відтинаємо| це число і переносимо далі по лінії контуру в клітку|клітину| з|із| позначкою плюс і так далі до потенційної клітки|клітини|.

Таблиця 13

Матриця   з|із| контуром, побудованим|спорудженим| для потенційної вільної клітки|клітини| А1Б2

Споживачі

Б1

Б2

Б3

Б4

Б5

Вивоз

вантажу|тягаря|,

 т

Потенці-

али

Стовпців

0

5

0

-1

6

Рядків

Постачальники

А1

2

5

+       3

(4)

-      2

300

6

12

300

А2

4

-        4

 200

9

4

+   0

8

9

(1)

200

А3

3

+       3

 100 +

 -      8

100

4

2

200

9

 100

500

Ввоз вантажу|тягарі|, т

300

100

300

200

100

1 000

Перенесемо цифру 100 з|із| клітки|клітини| А3Б2 (-) в клітку|клітину| А3Б1 (+) і додамо|добавимо| її до тієї величини, яка в ній була|наявний|. Тоді  завантаження|загрузка| в клітці|клітині| А3Б2 не буде, а в клітці|клітині| А3Б1 стане 200 одиниць. З|із| клітки|клітини| А2Б1 (-) вантаж 100 одиниць     переносимо     в   клітку|клітину| А2Б3 (+), тоді в кожній з них  опиниться завантаження |загрузка|  100 одиниць. З|із| клітки|клітини| А1Бз (-) переносимо вантаж 100 одиниць в клітку|клітину| А1Б2. В|із| клітки|клітини| А1Бз залишається вантаж|загрузка|  200 одиниць, а в клітці |клітину| А1Б2 появиться  вантаж 100 одиниць.

Частково поліпшений план повернення порожніх автомобілів представлений|уявлений| в табл. 14.

В результаті|унаслідок,внаслідок| проведених дій відбулося наступне|слідуюче|: при перенесенні|переносі| 100

Таблиця 14

Частково поліпшений план повернення порожніх автомобілів

Споживачі

Б1

Б2

Б3

Б4

Б5

Вивоз

вантажу|тягаря|, т

Потенці-

али

Стовпців

Рядків

Постачальники

А1

5

  3

100

   2

200

6

12

300

А2

4

100    

9

4

 100

8

9

(1)

200

А3

3

200   

8

4

2

200

9

100

500

Ввоз вантажу|тягарі|, т

300

100

300

200

100

1 000

одиниць з|із| клітки|клітини| А3Б2  в клітку|клітину| А3Б1 відстань перевезення зменшилася на 5 км (8 – 3 = 5); при перенесенні|переносі| цифри 100 з|із| клітки|клітини| А2Б1 в клітку|клітину| А2Б3 відстань не змінилася; при перенесенні|переносі| 100 одиниць з|із| клітки|клітини| А1Б3 в клітку|клітину| А1Б2 відстань збільшилася на 1 км.:   3 - 2 = 1. Таким чином, загальне|спільне| зменшення відстані перевезення 100 одиниць вантажу|тягаря| склало 5 – 1 = 4 км., тобто воно чисельно рівне величині потенціалу потенційної клітки|клітини|, з|із| якої контур узяв свій початок.

У зв'язку з тим, що зменшення відстані перевезень чисельно дорівнює потенціалу, контур слід починати будувати для|розпочинати,зачинати| |із| клітки|клітини| з|із| найбільшим значенням потенціалу.

Продовжуємо поліпшення|покращання| план повернення порожніх автомобілів. Перевіряємо число завантажених кліток|клітин|. Воно дорівнюе 7, тобто відповідає правилу           

m + n – 1 = 3+5 – 1 = 7.

Аналогічно попередньому порядку|ладу| обчислюємо потенціали рядків і стовпців завантажених кліток|клітин| за формулою

ui + vj = aij

і заносимо їх в матрицю табл. 15. Змінився потенціал лише у|біля,в| стовпця Б2.

Знову перевіряємо матрицю на потенційність і встановлюємо, що в ній є|наявний| тільки|лише| одна потенційна клітка|клітина| А2Б5 з|із| потенціалом, рівним 1 (табл.  15 ). Будуємо контур, який вийде з клітки|клітини| А2Б5, піде в клітки|клітини| А3Б5, А3Б1, А2Б1 і замкнеться в клітці|клітині| А2Б5. На вершинах контуру проставляємо знаки  плюс і мінус, причому перший плюс ставиться в потенційній   клітці|клітині|.

Таблиця 15

Матриця з|із| контуром, побудованим|спорудженим| для потенційної вільної клітки|клітини| А2Б5.

Споживачі

Б1

Б2

Б3

Б4

Б5

Вивоз

вантажу|тягаря|,

т

Потенці-

али

Стовпців

0

1

0

-1

6

Рядків

Постачальники

А1

2

5

  3

100

   2

200

6

12

300

А2

4

_       4

100    

9

4

 100

8

+      9

(1)

200

А3

3

+        3

  200   

8

4

2

200

  _    9

100

500

Ввоз вантажу|тягарі|, т

300

100

300

200

100

1 000

Розглядаємо|розглядуємо| вершини контуру з|із| позначкою мінус. Встановлюємо величину   мінімального  завантаження|загрузки|, яке складає 100 одиниць в клітках А2Б1  і  А3Б5. З|із| однієї будь-якої клітки|клітини| з|із| позначкою мінус (наприклад|нехай| А2Б1) переносимо вантаж|тягар| 100 в клітку|клітину| А2Б5 (+), тоді завантаження|загрузка| в ній буде  100 одиниць.  З|із| клітки|клітини| А3Б5 (-) завантаження 100 одиниць переносимо в клітку|клітину| А3Б1 |клітинах|

Новий план повернення порожніх автомобілів показаний в матриці 16. Перевіряємо його число завантажених кліток|клітин|. У зв'язку з тим, що число завантажених кліток|клітин| на одиницю менше за необхідне, вводимо|запроваджуємо| нульове
завантаження
|загрузку| в клітку|клітину| А2Б1. Визначаємо потенціали рядків і стовпців.
Перевіряємо  матрицю на   оптимальність.   У табл.  16 немає потенційних кліток
|клітин|, що свідчить про отримання|здобуття| оптимального плану повернення порожніх автомобілів.

Таблиця 16  

Оптимальний план повернення порожніх автомобілів

Споживачі

Б1

Б2

Б3

Б4

Б5

Вивоз

вантажу,|тягаря|

т

Потенці-

али

Стовпц.

0

1

0

-1

6

Рядків

Постачальники

А1

2

5

  3

100

   2

200

6

12

300

А2

4

         4

0    

9

4

 100

8

    9

100

200

А3

3

3

  300   

8

4

2

200

9

 

500

Ввоз вантажу|тягарі|, т

300

100

300

200

100

1 000

6.2 Складання суміщеної матриці варіанту 1

Суміщену матрицю будуємо суміщенням оптимального плану повернення порожніх автомобілів, одержаного в  табл. 16, і вихідного плану перевезення вантажів, які залишилися,  представленого в табл. 10. Одержана таким чином суміщена матриця наведена в табл. 17.

Таблиця 17

Суміщена|поєднана| матриця (варіант 1)

Споживачі

Б1

Б2

Б3

Б4

Б5

Вивоз

вантажу|тягаря|,

 т

Потенці-али

Стовпців

Рядків

Постачальники

А1

5

3

100

 200 2

300

6

12

300

А2

4

200

9

4

100

8

 9

100

200

А3

3

100

8

100

4

 200 2

200

9

100

500

Ввоз вантажу|тягарі|, т

300

100

300

200

100

1 000

У суміщеній|поєднаній| матриці розташовано два типу цифр:

- обсяг перевезення вантажів, які залишилися – підкреслені цифри;

- план повернення порожняка  - не підкреслені цифри.

Розглянемо варіант 2, коли u + v < c.

Перевірка початкового (припустимого) плану повернення порожніх автомобілів, представленого в табл. 9  виявила, що  в усіх вільних клітках

u + v < c,

це значить, що цей план є оптимальний і його не треба поліпшувати, а зразу будуємо суміщену матрицю з цього оптимального плану повернення порожніх автомобілів і вихідного плану перевезення вантажів, які залишилися – табл. 7. Суміщена матриця варіанту 2 наведена у табл. 18.

7.  Маршрутизація перевезення вантажів

7.1  Організація маршрутів по максимуму коефіцієнта пробігу β

В суміщеній матриці обсяги  перевезення вантажів, взяті з табл.7 (підкреслені цифри), а обсяги плану повернення порожніх автомобілів - з табл. 9   – (не підкреслені цифри). Між підкресленими і не підкресленими цифрами суміщеної матриці повинен бути баланс.

Таблица 18 

Суміщена матриця (варіант 2)

Постачальники

Потенціали

Споживачі  

Вивоз, 

 т

5

6

7

8

9

10

0

-6

-3

-11

0

-4

1

8

8

140

20

5

180

15

16

40

9

180

2

3

3

140

11

80

8

11

60

6

14

140

3

10

15

4

200

15

220

9

10

20

17

220

4

15

16

12

120

12

40

4

60

15

20

11

80   80

200

Ввоз, т

140

200

220

60

40

80

740

Користуючись суміщеною матрицею  складаємо раціональні маршрути, додержуючись наступних правил.

Правило 1. Якщо в клітках матриці знаходяться дві цифри підкреслена  і не підкреслена, то тут має місце маятниковий маршрут з зворотнім порожнім пробігом, причому обсяг вантажу, який  переміщають, приймається по мінімальної цифрі.

У  суміщеної матриці є одна клітка  4 -10  з двома цифрами.

Тут має місце маятниковий маршрут: вантаж від постачальника 4 буде доставлятися споживачу 10 в кількості 80 т на відстань 11 км. Після розвантаження порожні автомобілі знову повертаються у пункт завантаження 4, доки не буде  перевезена вся кількість вантажу.

Шифр цього маршруту         410 – 11 км.

При подальшому розгляді ці використані цифри з матриці виключаються і у наступних розрахунках участі не беруть.

Для  призначення кільцевих  маршрутів  будуємо контур.

Правило 2. Вершини контуру повинні розташовуватися у завантажених клітках поперемінно з підкресленими цифрами і не підкресленими. Контур слід розпочинати від клітки з мінімальним завантаженням, не залежно від підкреслення, і вести його слід по самому короткому шляху.  

Побудова контуру для визначення першого кільцевого маршруту виконано в табл. 19.

Контур  табл. 19  проходить через клітки 1.9 – 9.3 – 3.7 – 7.1.  Тут має місце кільцевій маршрут по схемі:

- З пункту 1 вантаж у кількості 20 т буде відправлений споживачу 9 на відстань 16 км, після розвантаження у пункті 9 автомобілі будуть повертатися в пункт 3 на відстань 10 км.

- В пункті 3 автомобілі будуть завантажуватися  і відправлятися споживачу 7 на відстань 15 км, звідкіль після розвантаження  будуть відправлятися  постачальнику 1 на відстань 5 км. І так доки не буде перевезено на двох ланках по 20 т.

Шифр першого кільцевого маршруту такий:    19371.

Коефіцієнт використання пробігу  β = (16+15): (16+10+15+5) = 0,67.

Таблиця 19

Матриця  з контуром  маршруту 1к: 1- 9 – 3 – 7 - 1

Постача-льники

Споживачі  

5

6

7

8

9

1

8

140

20

5

180

15

16

40

2

3

140

11

80

8

11

60

6

3

15

4

200

15

220

9

10

20

4

16

12

120

12

40

4

60

15

20

Кількість перевезеного вантажу:

від постачальника 1 споживачу  9 – 20 т,

від постачальника 3 споживачу 7 – 20 т, всього – 40 т.

Перевезенні обсяги вантажу з матриці вилучаються.

Другий  кільцевий маршрут побудовано в табл. 20.

Таблиця 20

Матриця з контуром маршруту 2к:  4 -  6 - 3 - 7 - 4

Постача-льники

Споживачі  

5

6

7

8

9

1

8

140

20

5

160

15

16

20

2

3

140

11

80

8

11

60

6

3

15

4

200

15

200

9

10

4

16

12

120

12

40

4

60

15

20

Шифр цього маршруту

4 6 3 7 4.

Загальний пробіг за оберт

lоб =15 +12 +12 + 4 = 43 км.

Пробіг з вантажем за оберт

lоб.гр = 15 +12 = 27 км.

Коефіцієнт використання пробігу на даному маршруті

β = 27: 43 = 0,63.

Кількість вантажу, перевезеного на даному маршруті

40 + 40 = 80 т.

Третій кільцевий маршрут, складений у таблиці 21, має  такий шифр:

1526371.

Таблиця 21

Матриця з контуром маршруту 3к: 1 - 5 - 2 - 6 - 3 - 7 - 1

Постачальники

Споживачі  

5

6

7

8

9

1

8

140

20

5

160

15

16

20

2

3

140

11

80

8

11

60

6

3

15

4

160

15

160

9

10

4

16

12

80

12

4

60

15

20

Пробіг з вантажем за оберт

lоб.гр = 8 + 11 + 15 = 34 км.

Загальний пробіг за оберт

lоб = 8 + 3 +11 + 4 + 15 + 5 = 46 км.

Коефіцієнт використання пробігу на даному маршруті

β = 34: 46 = 0,74.

Кількість перевезеного вантажу на даному маршруті

3 ∙ 80 = 240 т.

Четвертий кільцевий маршрут, складений в таблиці 22, має шифр:

1946371.

Таблиця 22

        Матриця з контуром маршруту 4к: 1- 9 – 4 – 6 – 3 – 7 - 1

Постача-

льники

Споживачі  

5

6

7

8

9

1

8

60

20

5

80

13

16

20

2

3

60

11

8

11

60

6

3

15

4

80

15

80

9

10

4

16

12

80

12

4

60

15

20

Пробіг з вантажем за оберт

lоб.гр = 16 + 12 + 15 = 43 км.

Загальний пробіг за оберт

lоб = 16 + 15 +12 + 4 + 15 + 5 = 67 км.

Коефіцієнт використання пробігу на даному маршруті

β = 43 : 67 = 0,64.

Кількість перевезеного вантажу на даному маршруті

3 ∙ 20 = 60 т.

Останній  п’ятий маршрут складений у табл. 23,  його шифр:

152846371.

Таблиця 23

Матриця з контуром маршруту  5к: 1- 5 – 2 – 8 – 4 – 6 - 3 – 7 - 1

Постача-льники

Споживачі  

5

6

7

8

9

1

8

60

20

5

60

13

16

2

 3

60

11

8

11

60

6

3

15

4

60

15

60

9

10

4

16

12

60

12

4

60

15

Загальний пробіг за оберт

lоб = 8 +3 +11+ 4 + 12 + 4 +15 + 5 = 62 км.

Пробіг з вантажем за оберт

lоб.гр = 8 + 11 + 12 + 15 = 46 км.

Коефіцієнт використання пробігу на даному маршруті

β = 46 : 62 = 0,74.

Кількість перевезеного вантажу

4 ∙ 60 = 240 т.

Після використання всіх вантажопотоків матриці задача маршрутизації перевезень визнається закінченою.

Після складання кільцевих маршрутів слід перевірити час оберту, щоб він не перевищував час роботи на маршруті.

По всім сформованим маршрутам обчислити сумарну транспортну роботу, яку потрібно виконати при перевезенні  всього вантажу по сформованим маршрутам.

7.2  Організація маршрутів по мінімуму транспортної роботи

При організації маршрутів по максимуму коефіцієнта пробігу зовсім не приймалася до уваги величина транспортної роботи, яка повинна  бути виконана при перевезенні вантажів по сформованим на такої основі маршрутам. Тому  розглянемо організацію маршрутів, приймаючі до уваги в першу чергу цільову функцію мінімуму транспортної роботи. Для цього по-перше складемо оптимальний план перевезення вантажів і сумістимо його з оптимальним планом повернення порожняка.  Така суміщена матриця складена в табл. 24.

Таблица 24 

Суміщена матриця

Постачаль-ники

Споживачі  

Вивоз

вантажу, т

5

6

7

8

9

10

Потен-ціали

0

-6

-3

-11

0

-4

1

8

8

20

5

180

180

15

16

9

180

2

3

3

140

140

11

8

11

6

14

140

3

10

15

4

200

200

15

9

10

20

20

17

220

4

15

16

12

12

40

40

4

60

60

15

20

20

11

80   80

200

Завоз  вантажу,

т

140

200

220

60

40

80

740

Користуючись цією суміщеною матрицею, можна організувати маршрути перевезення. Це будуть всі маятникові маршрути з зворотним порожнім пробігом. Необхідно обчислити  сумарну транспортну роботу як

ΣΣQij cij ,

порівняти її з транспортною роботою, яку потрібно було виконати при перевезенні вантажу по маршрутам, складеним по критерію максимуму   коефіцієнта  пробігу, і зробити висновок.

8. Вибір рухомого складу

Після призначення маршрутів обирають тип і марку автомобіля, автопоїзда (при необхідності) для всіх маршрутів. Тип кузова автомобіля обирають залежно від виду вантажу [1; 7], марку автомобіля - на альтернативній основі за критерієм собівартості перевезень, грн./ткм.:

Sткм =,

де  gн - вантажомісткість автомобілю, т;

    Спер, С пост - відповідно змінні й постійні витрати, грн / км; грн./г;

    tпр - час простою автомобіля в пунктах навантаження і розвантаження за їздку, г;

    γ - коефіцієнт використання вантажомісткості;

    VT - технічна швидкість, км/г.

Порівняння собівартості необхідно здійснювати не менш двох моделей автомобілів, які мають близьку за розміром вантажомісткість (одного класу) з урахуванням умови: чим більший обсяг перевезень тим більша  вантажомісткість  автомобіля.  Наприклад, якщо обсяг складає 10 т, то порівнюють автомобілі на базі ГАЗ, а для обсягу більше, ніж 100т - на базі  КамАЗ, МАЗ  і т.д.  При цьому  час простою в пунктах навантаження і розвантаження визначається за прейскурантом № 13-01-02  (примітка 1 додатку 2); технічна швидкість автомобілів - у залежності від категорії доріг для маршрутів поза населеним пунктом, або від вантажомісткості автомобіля  -   для   населеного   пункту   (примітка 2 додатку 2);   коефіцієнт   використання вантажомісткості  визначається за класом вантажу [5];  постійні й змінні витрати приведені в додатку 2.

9. Розрахунок показників роботи автомобілів і їх необхідної кількості

Після вибору рухомого складу необхідно розрахувати їх необхідну кількість за формулою:

AM = QM /QA,

де  QM - обсяг перевезень на даному маршруті, т;

     QA - обсяг перевезеного вантажу одним автомобілем обраної марки, т / доб. 

Час роботи автомобілів на маршрутах Тм = 15 - 17г.

Результати розрахунків основних показників роботи автомобілів заносять до табл. 25. У пояснювальній записці наводять повний розрахунок усіх показників для одного з маятникових маршрутів.

Порядок розрахунку показників: довжина оберту; пробіг з вантажем за оберт; коефіцієнт використання вантажопідйомності; коефіцієнт використання пробігу за оберт; кількість обертів автомобіля за час його роботи на маршруті; час роботи на маршруті; обсяг перевезень у т; транспортна робота (вантажообіг) у ткм; необхідна кількість автомобілів на маршруті; інтервал руху автомобілів.

Таблиця 25

Показники роботи автомобілів на маршрутах

Номер  маршруту

Довжина оберту, l об, км

Пробиг з вантажем за  оберт,  lг, км

Час навантаження-розвантаж. за оберт,

t пр, г

Час оберту, tоб, г

Коефіцієнт

використання

за оберт

Кількість обертів на маршрути, n

Час роботи на маршруті, Тм

Обсяг перевезень Q , т

Транспортна робота, Р, ткм

Модель автомобіля

Кількість автомобілів, Ас

Інтервал руху, Іа, хв

Вантажомісткості, γс

Пробігу, β

Разом

-

-

Облікову кількість автомобілів і причепів розраховують для коефіцієнта випуску, αв= 0,8 і результати розрахунків заносять у таблицю 26.

Таблиця 26

Структура парку вантажних автомобілів

Модель автомобіля

Кількість автомобілів

%  від зага-

льної кількості

Розрахункова

Облікова

Разом

10. Оформлення курсового проекту

Пояснювальна записка оформляється відповідно до вимог стандартів: ДСТУ 2.104-68;  2. 105-79;  2.106-68 і 2.319-81.

Виклад матеріалу мас бути стислим і чітким, що виключає можливість кількаразового тлумачення.

Терміни, визначення, умовні позначення розмірів повинні бути єдиними і відповідати стандартам, а при їх відсутності звичайними для науково-технічної літератури.

Скорочення слів у тексті і підрисункових підписах не припускається, за винятком звичайних, установлених ДСТУ 2.136-68.

При визначенні числових значень необхідно навести розрахункову формулу, дати розшифровування вхідних до неї символів і коефіцієнтів, а потім - саме рішення. Формули нумерувати арабськими цифрами в круглих дужках з правого боку запису.

Наприкінці пояснювальної записки навести перелік використаної літератури.

Посилання на літературу давати в тексті пояснювальної записки у вигляді номерів, поміщених у квадратні дужки.

Графічний матеріал проекту повинен бути виконаний на  двох аркушах формату А1 і оформлений у відповідності до стандартів ЄСКД.

10  Захист курсового проекту

Керівник перевіряє курсовий проект і встановлює допуск до захисту перед комісією, до якої входять викладачі кафедри. Студент викладає зміст проекту, обґрунтовує прийняті рішення, аналізує результати, після цього відповідає на запитання членів комісії. Відповіді студента мають відтворити знання предмета, уміння орієнтуватися в прикладних аспектах роботи, доказово й аргументовано відстоювати свою точку зору.

Література

  1.  Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - Киев: Высш. шк. Головное изд-во, 1986. - 447 с.
  2.  Кожин А.П. Математические методы в планировании и управлений грузовыми автомобильными перевозками. - М.: Высш. шк., 1979. - 304 с.
  3.  Справочник по организации и планированию грузовых автомобильных перевозок / И.Г. Крамаренко, Е.Б. Решетников, Г.Л. Рыбанов и др. Под ред. И.Г. Крамаренко. - Киев: Техника, 1991. - 208 с.
  4.  Организация и планирование грузовых автомобильных перевозок / Под ред. Л.А. Александрова. - М: Высш. шк., 1997. - 335 с.
  5.  Прейскурант № 13-01 - 02. Тарифы на перевозку грузов и другие услуги, выполняемые автомобильным транспортом. - Введён с 01.01.90. -Киев: Госкомцен. УССР, 1989. - 56 с.
  6.  Краткий автомобильный справочник НИЙАТ. - М.: Транспорт, 1995. - 220 с.
  7.  Правила перевозок грузов автомобильным транспортом Украинской CCP

Додаток 1

Вид вантажу

Напрямок

потоку

Номер варіанта, остання цифра залікової книжки - i

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Прямий

Цегла на піддонах

Пісок

Добрива

Буряк

Вироби

азбестові

Земля

Пиво в бочках

Пісок

Прилади

Асфальт

Зворотний

Шифер на піддонах

Гравій

Гіпс

Горіхи,

Вироби

картонні

Глина

Тара  катно-бочкова

Гравій

Двигуни всякі

Азбест насипом

Додаток 2  

Техніко-економічні параметри рухомого складу вантажного автотранспорту

Рухомий

склад

Призна-

чення

Вантажо-

підйомність, т

Оптова

ціна, грн.

Витрати

Змінні,

коп/км

Постійні

коп/г

УАЗ-451ДМ

Бортовий

1,0

3670

9,04

246

ГАЗ-52-04

Бортовий

2,5

3430

13,69

248

ГАЗ-53А

Бортовий

4,0

4910

17,56

274

3ІЛ-130Г

Бортовий

5,0

6820

22,10

288

ЗІЛ-130-80

Бортовий

6,0

10690

22,84

302

Урал-377

Бортовий

7,5

12090

36,86

332

3ІЛ-133

Бортовий

8,0

16370

32,16

332

МАЗ-500А

Бортовий

8,0

10710

19,52

332

КамАЗ-5320

Бортовий

8,0

21250

30,24

332

КрАЗ-257Б1

Бортовий

12,0

16810

28,39

386

САЗ-3563

Сомоскид

2,4

3690

15,67

278

САЗ-3502

Самоскид

3,2

6720

21,50

248

ГАЗ-САЗ-53Б

Самоскид

3,5

5560

20,28

308

ЗІЛ-ММЗ-585

Самоскид

3.65

6360

19,40

308

ЗІЛ-ММЗ-555

Самоскид

5,25

6850

24,05

336

ЗІЛ-ММЗ-4502

Самоскид

5,8

6950

24,38

350

МАЗ-503Б

Самоскид

7,0

11360

20,76

382

МАЗ-5549

Самоскид

8,0

11850

21,16

398

КамАЗ-5511

Самоскид

10,0

23290

34,44

430

ЗІЛ-130-80+ГКБ-817

Бортовий

11,5

11820

31,14

369

МАЗ-50О+ГКБ-8353

Бортовий

14,3

16680

26,08

422

МАЗ-5335+МАЗ-8926

Бортовий

16,0

16890

27,60

438

КамАЗ-5320+ГКБ-83 50

Бортовий

16,0

27740

39,10

454

МАЗ-500А+МАЗ-886

Бортовий

16,5

18428

32,40

446

КамАЗ-53212+ПСБ-83 50

Бортовий

20,0

31010

46,02

500

ЗІЛ-ММЗ-555А+ЦКБ-АЗ 11

Самоскид

9,25

10710

29,88

414

КамАЗ-55102+ГКБ-8527

Самоскид

14,0

32095

34,26

450

ЗІЛ-1 ЗОВ 1-80+ОдАЗ-885

Бортовий

7,7

8925

28,29

323

КАЗ-608-В+КАЗ-717

Бортовий

11,5

12880

38,20

377

МАЗ-504А+МАЗ-5245

Бортовий

13,5

15365

24,36

475

КамАЗ-5410+ОдАЗ-93 70

Бортовий

14,2

25462

40,40

512

МАЗ-5432+МАЗ-93971

Бортовий

20,0

27878

36,94

478

КАЗ-608В+ТМЗ-879

Самоскид

5,0

12370

29,90

414

МАЗ-5430+МАЗ-5232В

Самоскид

13,5

17465

32,94

427

Примітка. 1. Норми часу на простій рухомого складу під навантаженням або розвантаженням (за вантажопідйомністю):

- для бортових - на першу тону 12 хв., на кожну наступну тонну вантажопідйомності - по 2 хв.;

- для самоскидів - на кожну тону вантажопідйомності 1 хв.

2. Технічна швидкість:

-  для населених пунктів - 25 км/г – для вантажівок вантажопідйомністю до 7т , а свище  7т - 24 км/г;

- у ненаселених пунктах для категорій доріг: 1 - 49 км/г, II - 37 км/г.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38668. ДИСКУРС ОБ АВТОРСТВЕ В ПОСТСОВЕТСКОЙ КИНОКРИТИКЕ НА ПРИМЕРЕ ДЭВИДА ЛИНЧА 910.5 KB
  вторский кинематограф остается на сегодняшний день закрытым для многих, чьи потребности уже вышли за рамки развлекательного кино отчасти из-за непонимания сложившегося в мире киноязыка, отчасти из-за бессилия кинокритики в доступной и объективной форме интерпретировать произведения. К авторскому кинематографу сформировалось отношение как к чему-то субъективному и непознаваемому по своей природе.
38669. Расчет плиты междуэтажного перекрытия марки ПТМ 56.12.22-7.0S800. СТБ 1383-2003 696 KB
  Расчёт рабочей арматуры Расчётное сечениетавровое геометрические размеры которого показаны на рисунке 2.Расчёт рабочей арматуры плиты производится исходя из методики расчёта изгибаемых элементов по альтернативной модели в предположении прямоугольной эпюры распределения напряжений в сжатой зоне бетона.4 где d=hc=22040=180мм ds – 20мм предполагаемый максимальный диаметр арматуры.7...
38670. Ресурсы основных видов охотничьих животных и их использование в Белохолуницком охотничье – промысловом участке Кировской области 420.5 KB
  Перечисленное стало основой к принятию ряда Законов РФ «Об охране окружающей среды; О животном мире; Об охоте…» и Кодексов (Водный; Лесной; и др.). В перечисленных документах определена и задействована роль охотничьего хозяйства и охотпользователей.
38671. Вивчення гідрогеологічних умов ділянки водозабору (св.55е) столової води та затвердження її експлуатаційних запасів у ДКЗ України в кількості 288 м3/добу 1.24 MB
  АБ акціонерного товариства закритого типу АТЗТ Новомосковський завод мінводи. Відповідно до вищевказаних документів розвідувальні роботи необхідно було виконати на ділянці водозабору свердловина №55е мінеральної столової води Новотроїцька який розташовано на території Новомосковського заводу мінводи у 2 км на захід від с.55е столової води та затвердження її експлуатаційних запасів у ДКЗ України в кількості 288 м3 добу.Солоний Лиман на відстані 55 км від Новомосковського заводу мінводи св.
38672. ПРАВОСЛАВНЫЕ ХРАМЫ СИМФЕРОПОЛЯ (КОНЕЦ XVIII – НАЧАЛО XXI ВЕКА) 330 KB
  Изучение вопросов религии, и её места в жизни общества представляет насущную задачу в наше время. Долгое время проблемы религии не рассматривались, так как шли вразрез с советской идеологией. Доступ к данным по возникновению и развитию православных храмов был ограничен, что обусловило отсутствие информации во многих исследованиях и учебных пособиях по истории
38673. Монтаж ленточных фундаментов и гидроизоляцию фундаментов одноэтажного здания с размерами в плане 61,8×30м 399 KB
  1 Технологическая карта разработана на монтаж ленточных фундаментов и гидроизоляцию фундаментов одноэтажного здания с размерами в плане 618×30м.2 В состав работ последовательно выполняемых при монтаже зданий входят: 1.4 Технологическая карта предусматривает выполнение работ с помощью крана КС0561. Контроль качества работ.
38674. Влияние редкоземельных элементов на оптические свойства германия 5.34 MB
  Поглощение в германии. именно кислородные комплексы оказывают наибольшее влияние на поглощение. В данной работе исследуется оптическое поглощение монокристалла германия легированного несколькими редкоземельными металлами на длине волны 106 мкм с целью выявления зависимости оптических свойств германия от влияния того или иного элемента и на основе этого вынести предположение о месте лантаноидов в таблице Менделеева. Поглощение – это ослабление излучения при прохождении через среду в результате взаимодействия его со средой и превращения...
38675. Использование игровых приемов при коррекции лексико-грамматических нарушений у детей старшего дошкольного возраста с ОНР III уровня 567.5 KB
  Изучение вопроса формирования навыка словоизменения и словообразования у детей с ОНР III уровня.2 Психологопедагогическая характеристика детей с ОНР III уровня 12 1.3 Развитие лексикограмматических навыков у детей старшего дошкольного возраста посредством игровых приемов16 ВЫВОДЫ ПО ПЕРВОЙ ГЛАВЕ 19 ГЛАВА 2. Практическое исследование сформированности лексикограмматических навыков у детей старшего дошкольного возраста с ОНР III уровня.