18081

АНТЕНИ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНА СУМІСНІСТЬ (ЕМС)

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

ЛЕКЦІЯ №10 з навчальної дисципліни ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ АНТЕННИХ ПРИСТРОЇВ ТЕМА 4: Антени та ЕМС. Моделювання та проектування антеннофідерних пристроїв ЗАНЯТТЯ 1: Антени та електромагнітна сумісність ЕМС 1. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ...

Украинкский

2013-07-06

384 KB

3 чел.

6

PAGE  8

ЛЕКЦІЯ №10

з навчальної дисципліни

ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ АНТЕННИХ ПРИСТРОЇВ

ТЕМА 4: Антени та ЕМС. Моделювання та проектування антенно-фідерних пристроїв

ЗАНЯТТЯ 1: Антени та електромагнітна сумісність (ЕМС)

1. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

  1.  ЕМС, її проблеми та методи їх розв’язання.

  1.  Технічні засоби підвищення перешкодостійкості антенних систем.

3. Активні методи боротьби з перешкодами.

II. НАВЧАЛЬНА ТА ВИХОВНА МЕТА

1. Вивчити особливості використання антен при вирішенні задач ЕМС, проблеми та методи їх розв’язання.

2.Вивчити особливості застосування технічних засобів по підвищенню перешкодостійкості антенних систем.

  1.  Вивчити особливості активних методів боротьби з перешкодами.

III. ЛІТЕРАТУРА ТА НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  Чернышов В.П. Антенно-фидерные устройства радиосвязи и радиовещения. – М.: Связь, 1987.
  2.   Кочержевский Г.Н. и др.. Антенно фидерные устройства. – М.: Радио и связь, 1989. 
  3.   Белоцерковский Г.Б. Основы радиотехники и антенны. Ч.П. Антенны. – М.: Радио и связь, 1983.
  4.   В. Рамзей . Частотно независимые антенны. М.: Мир 1968.
  5.    Найденко Є.П. Електродинаміка та техніка НВЧ, конспект лекцій. – Житомир: ЖВІРЕ, 1998.
  6.   Должиков В.В. и др. Активные передающие антенны. – М.: Радио и связь, 1984.
  7.   Цыбаев Б.Г., Романов Б.С. Антенны-усилители. – М.: Радио и связь, 1980
  8.   Б.А.Панченко, Е.И. Нефёдов. Микрополосковые антенны. – М.: Радио и связь 1986. 
  9.   Проблемы антенной техники/ под ред. Л.Д. Бахраха, Д.И. Воскресенского. – М.: Радио и связь, 1989.
  10.   Ямпольский В.Г., Фролов О.П. Антенны и ЭМС. – М.: Радио и связь, 1989.
  11.  В.И. Болшаченков, И.Д. Прилепский. Электродинамика и техника СВЧ.
  12.  Діапозитиви.
  13.  Наочні посібники (буклеты, проспекты, рекламные материалы).
  14.  Технічні засоби навчання.

  1.  ЕМС, її проблеми та методи їх розв’язання.

Вимоги до антен по параметрах електромагнітної сумісності

Розвиток супутникових систем зв'язку супроводжується зростаючим завантаженням діапазонів радіочастот. Спільне використання тих самих смуг частот різними супутниковими й наземними радіослужбами, що допускається Регламентом радіозв'язку, ускладнює електромагнітну обстановку. У такий спосіб виникає проблема електромагнітної сумісності (ЭМС). Ця проблема стосується забезпечення сумісності між супутниковими системами й сумісності супутникових систем з наземними службами.

При визначенні умов сумісності супутникових систем з наземними службами необхідно враховувати вплив перешкод у смугах частот для ліній Космос - Земля:

від передавачів космічних станцій приймачам наземних станцій;

від передавачів наземних станцій приймачам ЗС; у смугах частот для ліній Земля - Космос:

від передавачів наземних станцій приймачам ЗС;

у смугах частот для ліній Земля - Космос:

від передавачів ЗС приймачам наземних станцій.

У першому випадку при збігу смуг частот двох систем у напрямках Земля — Космос або Космос — Земля (лінії F1 і F2 на рис. 1.3, де а — при співпадаючих напрямках передачі; б — при реверсивному використанні смуг частот) ураховуються перешкоди:

Рис.2

а) створювані передавачем ЗС системи, що заважає, на бортовий прийомний пристрій системи, на яку впливає перешкода рис. (1.3, а, лінія 1);

б) від бортового передавача на прийомний пристрій земної станції іншої системи (рис. 1.3, а, лінія 2).

При реверсивному використанні частот, коли в одній системі смуга частот використовується для одного напрямку (наприклад, Земля - Космос), а в другій системі - для протилежного (Космос - Земля), перешкоди створюються:

а) передавачем ЗС системи, що заважає, прийомному пристрою ЗС системи, що піддається перешкоді (лінія 1 на рис. 1.3,в), і б) від бортового передавача системи, що заважає, на бортовий приймач іншої системи (лінія 2 на рис. 1.3,б).

Електромагнітна сумісність різних супутникових служб забезпечується координацією, технічна частина якої складається в розрахунку взаємних перешкод між системами й у порівнянні отриманих результатів із установленими нормами. Якщо буде потреба розробляють заходи щодо зменшення створюваних перешкод і проводять повторну координацію. Потім необхідна реєстрація частотних присвоєнь у МКРЧ.

Проблему ЭМС у рамках конкретної супутникової служби вирішують двома шляхами:

1) розробляють більше перешкодозахищені радіотехнічні системи;

2) проводять їхнє оптимальне проектування з погляду зменшення створюваних перешкод.

Передумови для рішення проблеми ЭМС створюють відомі просторова й частотна вибірковості антен. При аналізі діаграми спрямованості апертурних антен, широко застосовуваних у супутниковому зв'язку, прийнято виділяти три просторово-кутові області.

Перша область містить головний і трохи перших бічних пелюстків. Тут діаграма спрямованості (ДН) в основному визначається струмами на випромінюючій поверхні. Для розрахунку ДН у цій області використовують апертурний або фотополяриметр методи.

У другій області (область далекого бічного випромінювання) ДН антени визначається як струмами на випромінюючій поверхні, так і прямим полем опромінювача. Помітний вплив на рівень далекого бічного випромінювання робить випромінювання струмів, що наводяться на елементи кріплення антени, і струмів, що затікають на тіньову сторону дзеркала. Для розрахунку ДН у цій області використовують дифракційні методи, в основному метод геометричної теорії дифракції.

У третій області, до якої ставиться область заднього випромінювання, ДН в основному визначається дифракційними явищами на крайках антени й елементах її конструкції. Тут вона розраховується також методом геометричної теорії дифракції.

Зазначені методи дозволяють визначати спрямовані властивості будь-яких апертурних антен. При цьому, як правило, уводяться певні відступи від реальної антени й розглядається ідеалізована схема. Діаграма спрямованості реальної антени із цієї причини, а також через погрішності виготовлення й взаємного розташування елементів антени буде відрізнятися від результатів розрахунку. При практичному використанні антени виникають додаткові причини, що спотворюють її спрямовані властивості. Ці причини обумовлені впливом розмірів і форми конструкції, на якій розташована антена, впливом поруч розташованих інших антен і т.п. Як відзначається [13], при оцінці впливу спрямованих властивостей антени на рівень ЭМС необхідно враховувати всі ці фактори. Багато хто з них можуть бути визначені тільки експериментальним шляхом.

З метою дотримання необхідних умов ЭМС у цей час прийнято порівнювати ДН антени супутникового зв'язку з так званою довідковою діаграмою спрямованості. Остання являє собою графічне зображення огинаючої що рекомендується ДН щодо ізотропного випромінювача (у децибелах).

Розглянемо довідкові діаграми спрямованості антен земних станцій фіксованої супутникової служби, пропоновані документами МККР.

Для координації й оцінки взаємних перешкод у діапазоні частот 2...30 Ггц рекомендовані наступні вирази довідкових діаграм спрямованості [10, 18, 21]:

а) для антен ЗС із D/> 100, де D — діаметр розкриву антени;  — довжина хвилі,

 1.4

де G ()огинаюча діаграми спрямованості, дБ;

— кутова координата, град;

б) для антени ЗС із D/<100 пропонується використовувати довідкову ДН, аналогічну довідкової ДН для радіорелейних ліній зв'язку:

 1.5

Кут 1 відповідає напрямку максимуму першого бічного пелюстка діаграми спрямованості (1100 /D); кут 2напрямку, починаючи з якого приймається G () =— 10 дБ.

Якщо відсутні дані про реальні діаграми спрямованості антен ЗС, то Регламентом радіозв'язку рекомендовано користуватися іншими довідковими діаграмами:

а) для антен ЗС із D/100

1.6

де Gмaкс — коефіцієнт підсилення антени в головному напрямку, дБ; G1 =2+15 D/- коефіцієнт підсилення антени в напрямку першого бічного пелюстка, дБ

б) для антен з D/<100

1.7

Довідкові діаграми (1.4), (1.5) при D/ = 65 показані на рис. 1.4 (криві 1 і 2 відповідно), а діаграми (1.6), (1.7) — на рис. 1.5 (крива 1 для D/=150, крива 2 для D/, = 40).

 Рис.1.4

 Рис.1.5

Для бортових антен фіксованої супутникової служби довідкова діаграма спрямованості має вигляд:

1.8

де  0,5 — половина ширини головного пелюстка за рівнем 3 дБ;

1, — кут, при якому G ()= — 10 дБ.

Довідкова діаграма, що відповідає (1.8), у відносному масштабі G () -Gмaкс представлена на рис. 1.6.

 Рис.1.6

Довідкові діаграми призначені для використання при розрахунку очікуваних перешкод, однак вони не відбивають спрямованих властивостей антен. Виключення представляє довідкова діаграма, наведена в Рекомендації 580 МККР, прийнятої в 1982 р., для встановлюваних послу 1987 р. антен ЗС із відношенням D/100. Такі антени повинні забезпечувати діаграму, 90% бічних пелюстків якої не перевищують рівня, певного наступним виразу:

Це вимога повинне виконуватися для будь-яких напрямків у межах ±3° від напрямку на геостаціонарну орбіту.

До спрямованих властивостей антен радіомовної супутникової служби Регламентом радіозв'язку пред'являються більше тверді вимоги. Огинаючі довідкових діаграм спрямованості тут є обов'язковими, тому що перевищення рівня бічних пелюстків приведе до порушення критерію припустимих перешкод. У бортових передавальних антен діаграми спрямованості повинні задовольняти вимогам:

для основної поляризації:

б) для перехресної поляризації

Значення 0,5 визначається розмірами зони обслуговування. У Плані ВАКР-77 0,5хв =0,6°. Огинаючі діаграми спрямованості передавальних антен ШСЗ показані на рис. 1.7, де по осі абсцис відкладені значення /0,5 -

 Рис 1.7

Для прийомних антен ЗС огинаючі діаграм спрямованості визначені міжнародними документами у вигляді наступних функцій:

а) для індивідуального прийому на основній поляризації

де кут, відлічуваний від напрямку максимуму прийому. (У Плані ВАКР-77 величина 0,5 для індивідуального прийому прийнята рівної 2°);

б) для колективного прийому на основній поляризації

(Значення 0,5 для колективного прийому прийнято рівним 1°.)

в) для індивідуального й колективного прийому з перехресною поляризацією

Графіки (1.13), (1.14) представлені на рис. 1.8, де по осі абсцис відкладені значення /0,5 -

Для прийомних антен ШСЗ і передавальних антен ЗС є аналогічні рекомендації.

Слід зазначити, що міжнародні рекомендації періодично переглядаються. Це підтверджує тенденцію жорсткості вимог до діаграм спрямованості антен супутникового зв'язку.

 Рис.1.8

2.Технічні засоби підвищення перешкодостійкості антенних систем. 

Викладач кафедри

   О.Р. Рихальський


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33026. Общество как система. Характеристики общества как системы 33.31 KB
  Пушкарева отмечает что общество представляет собой универсальный способ социальной организации социального взаимодействия и социальных связей обеспечивающий удовлетворение всех основных потребно^ стей людей самодостаточный саморегулирующийся и самовоспроизводящийся Во всех этих определениях есть рационально зерно так как общество действительно состоит из активно действующих субъектов связанных между собой достаточно устойчивыми отношениями. Причем эти части и элементы не изолированы друг от друга не обособлены а напротив тесно...
33027. Социальная структура. Социальные слои 39.64 KB
  Основными элементами социальной структуры общества являются индивиды занимающие определенные позиции статусы и выполняющие определенные социальные функции роли объединения этих индивидов на основе их статусных признаков в группы социальнотерриториальные этнические и иные общности. Социальная структура выражает объективное деление общества на общности классы слои группы и т. В зависимости от того какой элемент выделяется в качестве главного структура общества может быть представлена как групповая классовая общностная и т. Таким...
33028. Материальное производство и его структура 17.05 KB
  Теория материального производства разработана марксизмом.Главной особенностью материального производства которая служит его показательным отличием от любого другого вида производства различные виды производства духовных продуктов и нематериальных благ является наличие в процессах материального производства обязательного взаимодействия человека с природой.Таким образом в процессе материального производства человек воздействует на природу с помощью какихлибо средств труда. Сырье природный материал который в процессе производства...
33029. Муниципальные финансы: понятие, структура. Роль муниципальных финансов в решении социальных задач территорий 38.5 KB
  Муниципальные или местные финансы совокупность социальноэкономических отношений возникающих по поводу формирования распределения и использования финансовых ресурсов для решения задач местного значения. Эти отношения складываются между органами местного самоуправления и населением живущим на территории данного муниципального образования а также хозяйствующими субъектами. Муниципальный бюджет это бюджет соответствующего муниципального образования формирование утверждение и исполнение которого осуществляют органы местного...
33030. Формы и методы воздействия государственных и муниципальных финансов на развитие экономики и социальной сферы 33.5 KB
  Формы и методы воздействия государственных и муниципальных финансов на развитие экономики и социальной сферы. ГМФ путем соответствующего направления средств на: структурную перестройку экономики; ускорение НТП; повышение эффективности производства; рост жизненного уровня народа.секторов экономики наиболее развитых программ развития производства и общественного сектора организаций и учреждений бюджетной сферы и т. Их функционирование направлено на достижение общих целей развития социально ориентированной...
33031. Государственный кредит: понятие, субъекты, формы, функции 35 KB
  Государственный кредит: понятие субъекты формы функции В целях бесперебойного финансирования многообразных потребностей общества государство может привлекать к покрытию своих расходов свободные финансовые ресурсы хозяйствующих субъектов и средства населения. Главным способом их получения является государственный кредит. Государственный кредит это совокупность финансовых отношений между государством в лице его органов власти и управления с одной стороны и физическими и юридическими лицами с другой при которых государство выступает в...
33032. Государственные займы: понятие, классификация 49.5 KB
  Государственные займы: понятие классификация ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ЗАЙМЫ форма получения кредита государством при которой государство получает взаймы денежные средства но становится должником. Государственные займы можно классифицировать по ряду признаков: по субъектам заемных отношений займы размещаемые центральным и территориальными органами власти; по обращению на рынке рыночные которые свободно покупаются и продаются и нерыночные которые не могут менять своих владельцев; по валюте заимствований внутренние и внешние;...
33033. Государственный долг: понятие, формы государственного долга, основания возникновения, методы управления. Государственный долг РФ 34.5 KB
  Государственный долг: понятие формы государственного долга основания возникновения методы управления. Формы государственного долга В соответствии с законодательством РФ в состав государственного долга включаются: кредитные соглашения и договоры заключенные от имени РФ как заемщика с кредитными организациями иностранными государствами и международными финансовыми организациями; государственные займы осуществляемые путем выпуска ценных бумаг от имени Российской Федерации; договоры и соглашения о получении РФ бюджетных ссуд и...
33034. Государственные ценные бумаги: понятие, цели выпуска. Правовые основы эмиссии и обращения государственных ценных бумаг РФ 63.5 KB
  Правовые основы эмиссии и обращения государственных ценных бумаг РФ. Выпуск государственных ценных бумаг в обращение осуществляется с целью: финансирования дефицита государственного бюджета; регулирования экономической активности; финансирования целевых государственных программ. Основными преимуществами государственных ценных бумаг по сравнению с другими ценными бумагами являются: 1высокий уровень надежности и как следствие минимальный рискпотери основного капитала и доходов по нему; 2 льготное налогообложение. Роль государства на рынке...