18089

ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ Тема 1.1. ЗМІСТ ЦІЛІ І ЗАДАЧІ ОХОРОНИ ПРАЦІ Навчальні питання лекції Місце і роль охорони праці в трудовій діяльності нашого суспільства. Законодавчі та нормативноправові акти з охорони праці. Основні п

Украинкский

2013-07-06

79.5 KB

6 чел.

ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Тема 1.1.  ЗМІСТ, ЦІЛІ І ЗАДАЧІ  ОХОРОНИ ПРАЦІ

Навчальні питання лекції

  1.  Місце і роль охорони праці в трудовій діяльності нашого суспільства.
  2.  Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці.
  3.  Основні положення Закону України “Про охорону праці”.

Однією з найголовніших потреб для існування будь-якого суспільства – є планомірна і цілеспрямована праця його громадян.

Але бурхливий розвиток науково-технічного прогресу та впровадження у виробництво потужних технологій – спричиняє і негативний вплив як на працівника, так і на довкілля. А це занижує безпеку життєдіяльність всього суспільства в цілому.

Так, ще 300 років до нашої ери шкідливі умови праці розглядалися в працях Аристотеля і Гіппократа. Вони в той час звернули увагу на шкідливий вплив пилу, який утворювався під час роботи рудокопів.

В епоху Відродження лікарі Агрикола і Парацельс докладно описували тяжкі умови праці на гірничорудних та металургійних підприємствах того часу.

В 1700 році вийшла в світ книга Бернардіно Ромацині “Роздуми про хвороби промисловців”, в якій розглядалися питання гігієни праці та патологічні зміни у організмі працівників, що відбувалися на той час у осіб різних професій.

Значний вклад в безпеку праці в свій час внесли М.В.Ломоносов (1711-1765 рр), І.М.Сєченов (1829-1905 рр), Н.Е.Жуковський (1847-1921 рр), та багато інших вчених.

Нині фундаментальні і прикладні питання охорони праці розглядаються в багатьох працях сучасних вітчизняних вчених:, таких як: академіки Б.О.Патон і І.М.Трахтенберг, професорів К.Н.Ткачука, Г.Г.Гогіташвілі, І.І.Даценко, та багатьох інших.

Нині в Україні питанням подальшого удосконалення охорони праці займаються:

  •  Національний НДІ охорони праці;
  •  Державний НДІ техніки безпеки хімічного виробництва;
  •  Український НДІ протипожежної безпеки;
  •  Донецький НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості;
  •  Інститут медицини праці АМН України (м. Київ);
  •  Український НДІ промислової медицини;
  •  Харківський НДІ медичної радіології;
  •  Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Ведмедя (м. Київ);
  •  Український НДІ медицини транспорту (м. Одеса);
  •  А також різноманітні галузеві НДІ та проектно-конструкторські і учбові заклади України.

По статистичним даним Міністерства охорони праці щорічно у світовій промисловості травмується понад 125 млн. чоловік, із яких близько 220 тис. гине. Тобто:

  •  Зараз за кожну секунду у світовім виробництві травмується один  чоловік (в Україні за кожні 8 хвилин травмується один чоловік);
  •  за  кожні  3  хвилини  у світі від виробничих  травм  гине одна людина (в Україні внаслідок травм за кожні 5 годин помирає один чоловік);

А це свідчить про те, що в умовах бурхливого розвитку науково-технічного прогресу охорона праці набуває дуже важливе значення.

Тому на сьогодення дисципліна охорона праці стала як самостійна і спеціальна дисципліна, яка сформувалася на протязі останніх років ХХ сторіччя, і введена обов’язковою дисципліною для усіх вищих і спеціальних учбових закладів України.

  1.  МІСЦЕ І РОЛЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ТРУДОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я  і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.

В цілому “Охорона праці” вивчає небезпечні виробничі фактори, та розробляє методи їх попередження з метою усунення нещасних випадків, професійних захворювань, аварій та пожеж на підприємстві

Головними об’єктами охорони праці є:

  •  людина і її трудова діяльність;
  •  гігієнічний стан виробничого середовища;
  •  ергономічний взаємозв’язок працівника з виробничим обладнанням;
  •  організація праці на виробництві;
  •  безпечність технологічних процесів виробництва.

Методологією охорони праці є:

  1.  аналіз безпечності умов праці і технологічних процесів,
  2.  аналіз технічного стану засобів виробництва і обладнання, що можуть привести до аварій і небезпечних факторів.

На основі такого аналізу визначаються найнебезпечніші ділянки виробництв та розробляються заходи щодо попередження виникнення на них аварійних ситуацій.

Повністю безпечних виробництв не існує. Тому, основна задача охорони праці полягає в приведені до мінімуму вірогідності виникнення на підприємстві нещасних випадків і професійних захворювань, та створення працівникам комфортними умов праці, що забезпечують її максимальну продуктивність.

Охорона праці тісно пов’язана з іншими науками, які широко застосовують новітні науково-технічні досягнення та базуються на теоретичних розробках по фізиці, математиці, електроніки, медицині, та економіки.

Найважливіше місце в розробці питань охорони праці займають такі наукові дисципліни як:

  •  безпека життєдіяльності;
  •  психофізіологія праці;
  •  ергономіка;
  •  технічна естетика;
  •  цивільна оборона;
  •  екологія довкілля.

Безпека життєдіяльності вирішує проблеми безпеки людини у побуті, на виробництві і в надзвичайних ситуаціях. А так як виробниче середовище найбільш насичене техногенною небезпекою, то охорона праці є однією з найважливіших складових безпеки життєдіяльності.

Психофізіологія праці вивчає психічні процеси людини, що пов’язані з монотонністю роботи та з нервовим і фізичним перевантаженням працівника. Це забезпечує раціональне чергування трудової діяльності і відпочинку людини для забезпечення ефективного і безпечного виробничого процесу.

Ергономіка : 

  •  регулює оптимальний розподіл функцій між людиною і машиною,
  •  обґрунтовує оптимальні вимоги до засобів виробництва та умов праці;
  •  розробляє методи оптимальної трудової діяльності працівника.

А це все підвищує безпеку виробничих процесів що і поєднує ергономіку з охороною праці.

Технічна естетика вивчає закономірності художнього проектування засобів виробництва, виробничих приміщень та їх обладнання.

Цивільна оборона забезпечує попередження виникнення аварій і катастроф на промислових комплексах, що і поєднує її з охороною праці.

Екологія довкілля вивчає безпеку життєдіяльності людини у будь якому середовищі. Але виробничі процеси забруднюють довкілля і погіршують його екологічний стан. Тому виробничі процеси повинні бути екологічно чистими, що і поєднує охорону праці з екологією довкілля.

Крім того, щоб правильно організувати безпечну трудову діяльність, необхідно задовольнити ряд вимог, а саме: економічні, психофізіологічні, антропометричні, біомеханічні, гігієнічні, естетичні та соціальні.

  •  Економічні вимоги – це:
  •  підвищення технічного оснащення виробничих процесів;
  •  вибір оптимальних технологій праці;
  •  більш повне використання технічного обладнання;
  •  раціональна організація робочого місця.
  •  Психофізіологічні вимоги – це:
  •  відповідність професійних навичок людини до її трудової діяльності;
  •  введення раціональних режимів праці і відпочинку;
  •  скорочення об’єму інформації;
  •  заниження нервово-емоціональних напружень і фізичних навантажень;
  •  професійний відбір працівників.
  •  Антропометричні і біомеханічні вимоги – це встановлення відповідності засобів виробництва до зросту, сили, форм і маси тіла людини, та  направленості її рухів;
  •  Гігієнічні вимоги – це створення оптимальних кліматичних і метеорологічних умов праці, а також фізико-хімічного складу повітря, освітленості та рівня шуму і вібрації на робочих місцях.
  •  Естетичні вимоги – це приведення у відповідність до естетичних потреб художньо-конструкторського стану виробничих приміщень, робочих місць, та знарядь виробництва.
  •  Соціальні вимоги – це підвищення професійної підготовки працівників, їх творчої активності та ефективності управління виробництвом.

Але в ергономічній системі Людина–техніка–довкілля провідна роль все-ж таки належить людині. Тобто, в період бурхливого  впровадження в промисловість новітньої техніки, проблема оптимізації взаємовідносин між людиною, машиною та виробництвом стала нагальною і основною у будь якій галузі народного господарства. І саме це становить основу усіх нормативно-правових і законодавчих актів з охорони праці по забезпеченню безпечного виробничого  процесу.

  1.  ЗАКОНОДАВЧІ ТА Нормативно-ПРАВОВІ АКТИ з охорони праці

Основними законодавчими та нормативними актами щодо забезпечення охорони праці є:

1. Законодавчі акти :

  •  Конституція України;
  •  Кодекс Законів про працю (КЗпП);

Інші Закони України, а саме:

  •  “Про охорону праці” в новій редакції від 21 листопаду 2002 р.
  •   “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р.
  •  “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р.
  •  “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р.
  •  “Про дорожній рух” від 30 06.1993 р.

2. Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) – це правила; стандарти; норми; положення; інструкції; та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

В залежності від сфери дії  ДНАОП поділяються на  міжгалузеві і галузеві.

Міжгалузеві державні нормативні акти про охорону праці – це акти загальнодержавного значення, дія яких розповсюджується на всі підприємства і організації незалежно від їх відомчої приналежності і форм власності.

Галузеві державні нормативні акти про охорону праці – це акти, дія яких розповсюджується на підприємства, організації і установи конкретної галузі народного господарства, в незалежності від форм їх власності і виду діяльності.

З метою обробки на ПЕОМ, ДНАОП кодуються наступним чином:

 

Група для міжгалузевих нормативних актів має цифрову позначку в залежності від державних органів, що їх затвердили.

Наприклад

  •  0.00 – Держнаглядохоронпраці;
  •  0.03 – Міністерство охорони здоров’я України;
  •  0.06 – Держстандарт, і так далі.

Група для галузевих нормативних актів має цифрову позначку у відповідності до “Загального класифікатора галузей народного господарства”.

Наприклад:

  •  1.1.10 – електроенергетика;
  •  1.3.10 – хімічна промисловість;
  •  2.1.20 – тваринництво і птахівництво;
  •  5.1.11 – залізничний транспорт;
  •  7.1.30 – громадське харчування, і так далі.

Види нормативних актів для міжгалузевих і для галузевих ДНАОП мають однакове значення, і позначаються:

  1.  Правила.
  2.  – ОСТи.
  3.  – Норми.
  4.  – Положення та статути.
  5.  – Інструкції, керівництва та вказівки.
  6.  – Рекомендації та вимоги.
  7.  – Технічні умови безпеки.
  8.  – Переліки та інше.

3.  Нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві – це документи, які розробляються безпосередньо на підприємствах (виходячи з загальних вимог ДНАОП), затверджуються їх власником, та діють в межах даного підприємства. Це різного роду "положення, накази, вказівки, інструкції, тощо. Необхідно відрізняти ДНАОП від відомчих документів про охорону праці (ВДОП), які розробляються на їх основі і затверджуються міністерствами та відомствами України чи іншими об’єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП в залежності від специфіки даної галузі.

4. Державні стандарти України (ДСТУ) – це нормативні акти які регламентують певні вимоги до обладнання, сировини, організації безпеки тощо.

5. Законодавчі акти з охорони праці колишнього СРСР, які і понині мають чинність в Україні до їх заміни або скасування.

До них відносяться:

  •  Міждержавні стандарти системи безпеки (ГОСТ ССБТ).
  •  Санітарні норми і правила (СН і П)

                         В російській термінології (САнН и П).

  •  Будівельні норми і правила (БН і П)    

                         В російській термінології (СН и П) строительные

                          нормы и правила.

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР позначаються:

Якщо міжнародними договорами або угодами встановлено більш високі вимоги до охорони праці, то законодавством України передбачено застосування цих міжнародних договорів та угод замість існуючих в Україні більш низьких вимог по охороні праці.

Держнаглядохоронпраці видав окремою книгою державний реєстр нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), який утримує весь перелік правил, норм, стандартів та інших документів з питань охорони праці. Зміни в Реєстрі ДНАОП публікуються в журналі “Охорона праці”, та одночасно вносяться в банк даних автоматизованого інформаційного фонду ДНАОП, створеного держнаглядохоронпраці.

  1.  Основні положення Закону України

“Про охорону праці”

Основним законодавчим актом України про охорону праці є Закон України “Про охорону праці”, який був прийнятий у новій редакції від 21 листопаду 2002 року.

Цей Закон:

  •  реалізує конституційне право громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі їх трудової діяльності;
  •  регулює взаємовідносини між підприємством і працівником;
  •  встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія цього Закону поширюється на всі підприємства незалежно від форм їх власності та видів їх діяльності, а також на усіх громадян, які працюють або залучені до праці на цих підприємствах.

Закон має 9 розділів.

І розділ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В цьому розділу надаються:

  •  визначення охорони праці (ст.1);
  •  сфера дії Закону (ст.2);
  •  законодавчі акти щодо охорони праці (ст.3);
  •  основні принципи державної політики в галузі охорони праці (ст.4);

ІІ розділ. ГАРАНТІЇ ПРАВ ГРОМАДЯН НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

В цьому розділу надаються:

  •  права громадян на охорону праці при укладанні договору та під час роботи на підприємстві (ст. 5 і 6);
  •  право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови роботи (ст.7);
  •  забезпечення працівників спецодягом та засобами захисту (ст.8);
  •  відшкодування працівникам заподіяної їм  шкоди (ст. 9);
  •  охорона праці жінок, неповнолітніх, та інвалідів (ст. 10, 11, 12).

ІІІ розділ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

В цьому розділу надаються:

  •  управління охороною праці на підприємстві (ст. 13);
  •  обов’язки працівників з охорони праці (ст. 14);
  •  організація служби охорони праці на підприємстві (ст. 15);
  •  комісії з питань охорони праці підприємств (ст. 16);
  •  медичне забезпечення охорони праці (ст. 17);
  •  навчання та фінансування з питань охорони праці (ст. 18, 19);
  •  регулювання охорони праці на підприємстві (ст. 20, 21);
  •  розслідування нещасних випадків і профзахворювань (ст. 22);
  •  інформація та звітність про стан охорони праці підприємств (ст. 23);
  •  добровільні об’єднання громадян і працівників з охорони праці (ст.24).

IV розділ  СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

В цьому розділу надаються:

  •  економічне стимулювання охорони праці (ст. 25);
  •  відшкодування підприємствам і громадянам збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці (ст. 26);

V розділ.  НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

В цьому розділу надаються:

  •  документи, що відносяться до нормативно-правових актів з ОП (ст.27);
  •  опрацювання, прийняття та скасування НПА з ОП (ст. 28);
  •  тимчасове припинення дії НПА з ОП (ст. 29);
  •  поширення дії НПА з ОП на сферу трудового і професійного навчання молоді (ст. 30).

VI розділ.  ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

В цьому розділу надаються:

  •  органи державного управління охороною праці та їх повноваження (ст.31 – 36);
  •  організація наукових досліджень з проблем охорони праці (ст. 37).

VII розділ.  ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ТА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

                     ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

В цьому розділу надаються:

  •  органи державного нагляду за охороною праці та їх повноваження (ст.38 – 40);
  •  громадський контроль за охороною праці (ст. 41);
  •  уповноважені особи трудових колективів з охорони праці (ст. 42).

VIII розділ.  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ПОРУШЕННЯ

                      ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

В цьому розділу надається:

  •  штрафні санкції до юридичних, фізичних та посадових осіб за порушення вимог охорони праці (ст. 43);
  •  відповідальність працівників за порушення ними вимог нормативних актів з охорони праці (ст. 44).

ІХ розділ.  ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Встановлюється чинність дії закону (з дня його підписання).

Специфічною особливістю Закону України “Про охорону праці” є високий рівень прав і гарантій працівників.

Саме цим Законом вперше в історії усіх країн світу надано право робітникам України відмовитися від покладеної на них роботи, якщо створилися виробничі ситуації, небезпечні для їх життя або здоров’я.

Також цим законом розширені права робітників і їх соціальні гарантії по компенсації збитків у разі пошкодження їх здоров’я на підприємстві.

Цим Законом передбачається також і нова система:

  •  фінансування охорони праці;
  •  формування страхування від нещасних випадків;
  •  посилюється централізація планування.

На більш високий рівень поставлене і договірне регулювання питань охорони праці. Цей Закон передбачає значну участь громадськості в даному питанні.

Позитивним моментом Закону України “Про охорону праці” є закріплення за державою функцій управління і нагляду за охороною праці. Це пов’язано з тим, що в умовах приватизації і трансформації різноманітних форм власності та утворення різної підприємницької діяльності – значно зростає роль держави у регулюванні питань з охорони праці. А в колишньому СРСР ця функція була покладена лише на громадську організацію в особі профспілок.

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці, (ст. 4):

  1.  Пріоритет життя і здоров’я працівників перед будь якими економічними досягненнями і повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
  2.  Підвищення рівня промислової безпеки шляхом суцільного контролю за станом охорони праці на виробництві;
  3.  Комплексне розв’язання завдань охорони праці з урахуванням економічної і соціальної політики держави та науково-технічних досягнень в галузі охорони довкілля;
  4.  Соціальний захист працівників і повне відшкодування їм шкоди, завданої нещасними випадками на виробництві і професійними захворюваннями;
  5.  Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від їх форм власності і виду діяльності;
  6.  Економічні методи управління охороною праці та пільгове оподаткування безпечних і нешкідливих умов праці;
  7.  Навчання населення та професійна підготовка працівників з питань ОП;
  8.  Координація діяльності державних і громадських організацій у вирішені питань безпеки виробничих процесів;
  9.  Співробітництво роботодавця і трудового колективу з питань охорони праці на місцевому та державному рівнях;
  10.  Використання світового досвіду у поліпшені умов і безпеки праці.


Міжгалузеві
                                    ДНАОП     Х . ХХ   –   Х .  ХХХХ

Скорочена назва документу                            .

Група (орган, що його затверджує)

Вид нормативного акту                                                                            .

Порядковий номер (в межах даного виду)                                                      .

Рік затвердження                                                                                                            .

Галузеві                                     ДНАОП     Х . Х . ХХ   –   Х .  ХХХХ

Скорочена назва документу                     .

Група  відповідно до класифікатору галузі н/г               .

Вид нормативного акту                                                                           .

Порядковий номер (в межах даного виду)                                                     .

Рік затвердження                                                                                                           .

                                               ГОСТ ССБТ     ХХ.  Х .  ХХХХХ

Індекс державного ГОСТ                          .

Шифр системи                                                                   .

Шифр підсистеми                                                                      .

Порядковий номер в підсистемі                                                          .

Останні дві цифри року реєстрації ГОСТу                                                     .


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64238. Общение у высших позвоночных 27.5 KB
  Общение с помощью запахов играет большую роль в половом поведении. У млекопитающих ольфакторное общение часто сочетается с оптическим. Оптическое общение как уже отмечалось осуществляется у позвоночных с помощью выразительных поз и телодвижений.
64239. Ригидность и пластичность в поведении высших позвоночных 27 KB
  Прогресс инстинктивного поведения у животных в том числе и у позвоночных неразрывно связан с прогрессом индивидуально-изменчивого поведения. Поэтому позвоночные с их высокоразвитыми формами научения обладают и не менее развитыми сложными формами инстинктивного поведения.
64240. Предпосылки и элементы интеллектуального поведения животных 28.5 KB
  Для интеллектуального поведения первостепенное значение имеют зрительные восприятия и особенно зрительные обобщения сочетающиеся с кожно-мышечной чувствительностью передних конечностей.
64241. Критерии интеллектуального поведения 30.5 KB
  Обычно первая подготовительная фаза интеллектуального действия заключается в приготовлении орудия. Важно отметить что подготовительная фаза интеллектуального действия запускается не самим предметом используемым в дальнейшем...
64242. Формы мышления животных 27 KB
  Примером этой формы мышления может служить выбор обезьяной предметов пригодных для употребления в качестве орудия с учётом их величины плотности формы и так далее.
64243. Биологическая ограниченность интеллекта животных 30 KB
  Очень редко обезьяны пользуются на воле и орудиями. Но как и другие человекообразные обезьяны шимпанзе вполне обходятся в повседневной жизни без орудий. Причины ограниченности интеллекта животных: Ладыгина-Котс на основе экспериментальных данных пришла к выводу...
64244. Общая характеристика сравнительной психологии, ее связь с другими науками 36.5 KB
  Сравнительная психология исследует закономерности становления человеческого сознания изучает общее и различное в психической деятельности человека и животных анализирует и сравнивает социальные и биологические факторы определяющие поведение человека.
64245. Сравнительный анализ теорий, описывающих поведение животных и человека 69.5 KB
  Сущность всех таких теорий сводится к признанию у животных внетелесной детерминированной программы поведения. Наличие у животных качеств превосходящих человеческие объясняется развитием или редукцией определенных органов.
64246. Эволюция гаптических и сенсорных функций высших млекопитающих 32.5 KB
  В процессе эволюционного развития человеческая рука как орган и продукт труда: развилась из руки обезьяны и достигла высокой степени совершенства. Развитие и качественные преобразования руки занимают центральное место в антропогенезе как в физическом так и в психическом отношении.