18092

МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Тема 1.4 МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ Практичне заняття 2 години Навчальні питання занять: Види медичного забезпечення охорони праці. Порядок організації і проведення медичних оглядів. Права та обов’язки підприємств і працівників щодо медичног...

Украинкский

2013-07-06

56 KB

3 чел.

Тема 1.4     МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Практичне заняття 2 години

Навчальні питання занять:

  1.  Види медичного забезпечення охорони праці.
  2.  Порядок організації і проведення медичних оглядів.
  3.  Права та обов’язки підприємств і працівників щодо медичного огляду.

Література:

  1.  Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 1. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.
  2.  Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 3. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.
  3.  Наказ МВС №488 від 1995 року “Про Положення військово-лікарської експертизи і медичного огляду в ОВС”.

МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ЛЕКЦІЇ

  1.  Види медичного забезпечення охорони праці

Згідно вимог ст. 17 Закону України “Про охорону праці” та ст. 169 КЗпП медичне забезпечення охорони праці здійснюється шляхом:

  •  проведення на підприємствах санітарно-профілактичних заходів;
  •  проведення медичних оглядів для працівників певних категорій.

Медичні огляди поділяються на попередні і періодичні.

Попередній  медичний огляд проводиться при прийнятті працівника на роботу з метою:

  •  Встановлення психофізіологічної відповідності працівника до вибраної ним професії;
  •  Запобіганню прийняття на роботу осіб з інфекційними та іншими захворюваннями, що становить загрозу для інших працівників та для продукції, що випускається;
  •  Встановлення можливості допуску до роботи осіб віком до 21 року.

Періодичні медичні огляди проводяться:

  •  Для працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці.
  •  Для динамічного нагляду за станом здоровя працівників.
  •  Для своєчасного виявлення дії на підприємстві шкідливих виробничих факторів.
  •  При зверненні працівників за медичною допомогою.
  •  В період перебування працівника на стаціонарному лікуванні та в санаторно-профілактичних закладах.
  •  Для усіх категорій працівників віком до 21 року (щорічно).

Згідно з положенням ст.17 Закону України “Про охорону праці” власники зобов’язані за кошти підприємств організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників зайнятих на важких і шкідливих роботах, а також працівників де є потреба у професійному доборі.

Перелік професій, працівники яких підлягають періодичному медичному огляду, встановлюються Міністерством охорони здоровя України за погодженням з Держнаглядохоронпраці.

Здійснення медичних оглядів покладається на медичні заклади, які несуть відповідальність за достовірність медичного висновку щодо фактичного стану здоровя працівників.

За час проходження планового періодичного медичного огляду, за працівником зберігається посада, місце роботи, та його середній заробіток.

Працівники, що злісно ухиляються від обов’язкового медичного огляду, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з роботи, та відсторонені від роботи на термін проходження медогляду без збереження заробітної плати.

Якщо за умов праці у працівника погіршився стан здоровя, то власник підприємства за проханням цього працівника або за своєю ініціативою може організувати для нього позачерговий медичний огляд.

  1.  Порядок організації і проведення медичних оглядів

Основними нормативними актами, що регулюють медичне забезпечення охорони праці є:

А) “Положення про медичний огляд працівників певних категорій” (наказ Міністерства охорони здоровя від 31 березня 1994 р. № 45)

Це Положення встановлює:

  1.  Єдиний порядок організації та проведення попереднього та періодичних медичних оглядів для працівників.
  2.  Права та відповідальність власників, працівників та медичних закладів за проведення медичних оглядів.
  3.  Перелік професій, працівники яких підлягають обов’язковому періодичному медичному огляду (додаток №1 до Положення).

Б) “Перелік шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів та робіт, для виконання яких потрібні обов’язкові медичні огляди  працівників” наказ Мінздрав СРСР “Про вдосконалення системи медичних оглядів трудящих і водіїв індивідуальних транспортних засобів” від 29 вересня 1989 р. № 555)

Цей “Перелік…” передбачає обов’язкові медичні огляди працівників з метою виявлення у них інфекційних та інших захворювань, що можуть передаватися до інших людей через виготовлену ними продукцію (працівники харчової промисловості, виробники засобів особистої гігієни, фармацевти, тощо).

Організація медичних оглядів проводиться наступним чином:

Власник підприємства:

  •  Поручає санітарно-епідеміологічній станції сумісно з профспілками встановити контингент працівників, які підлягають обов’язковим періодичним медичним оглядам, і передає їх поіменний список у відповідний лікувально-профілактичний заклад.
  •  При прийомі на роботу нових осіб знайомить їх з притаманними даній професії шкідливими факторами, та направляє їх для проходження попереднього медичного огляду.
  •  Виділяє асигнування і приміщення для проведення медоглядів;
  •  Видає наказ та направляє працівників у медично-профілактичні заклади для проходження ними медогляду.
  •  Забезпечує виконання на підприємстві рекомендованих оздоровчо-профілактичних заходів.
  •  Здійснює працевлаштування працівників відповідно до результатів їх медичних оглядів.
  •  Проводить аналіз показників стану здоровя працівників підприємства.
  •  Проводить облік та оцінку параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що потребують медоглядів для працівників.

Лікувально-профілактичний заклад:

  •  Щорічно видає наказ про медогляди, в якому зазначаються:
  •  члени медичної комісії (перелік лікарів та спеціалістів);
  •  види клінічних та інших досліджень при медичних оглядах;
  •  термін та місце проведення медогляду.
  •  Розробляє план-графік проведення медоглядів, та погоджує його з власником підприємства і санепідемстанцією.
  •  Проводить медичний огляд працівників.
  •  Інформує працівників про стан їх здоровя, і дає висновок про необхідність переведення даного працівника на іншу роботу.
  •  При необхідності направляє працівника на додаткове обстеження в стаціонарні лікувально-профілактичні заклади або на МСЕК.
  •  Здійснює диспансерний нагляд за хворими працівниками що мають професійне захворювання і продовжують трудову діяльність на даному підприємстві.

Санітарно-епідеміологічний заклад:

  •  Визначає контингент осіб, що підлягають періодичному медогляду:
  •  на промислових підприємствах – 1 раз в 2 роки;
  •  в сільському господарстві – щорічно.
  •  Здійснює нагляд за достовірністю обліку на підприємствах шкідливих виробничих факторів, що потребують медоглядів працівників.
  •  Направляє розпорядження на підприємства щодо усунення виявлених порушень і недоліків в організації і проведенні медоглядів.
  •  Складає санітарно-гігієнічні характеристики умов праці працівників.
  •  Подає на розгляд територіальних держадміністрацій пропозиції з питань запобігання професійним захворюванням.

3.  Права та обов’язки підприємств і працівників щодо медичного огляду

Власник підприємства зобов’язаний:

  •  Забезпечити присутність усіх необхідних працівників на медогляді.
  •  Зберегти за працівником робоче місце та середній заробіток.
  •  Організувати позачерговий медогляд для працівників, у яких погіршився стан здоровя пов’язаний з умовами їх праці.
  •  Інформувати санепідемстанцію про введення нових робочих місць зі шкідливими умовами праці та зміни в технологічних процесах.
  •  Безперечно виконувати висновки медичних оглядів та інформувати про це санепідемстанцію і лікувально-профілактичні заклади.
  •  Забезпечити перепрофілювання та працевлаштування працівників у зв’язку зі зміною їх стану здоров’я.
  •  Усувати причини, що призводять до професійних захворювань.
  •  Ознайомлювати працівників при прийомі їх на роботу про шкідливі виробничі фактори, що мають місце на їх робочому місці, та про можливі наслідки їх дії.
  •  Не приймати на роботу осіб з протипоказаннями за станом їх здоровя.

Власник підприємства має право:

  •  Організувати позачерговий медичний огляд:
  •  з власної ініціативи,
  •  за вимогою санепідемстанції,
  •  за проханням працівника, якщо погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами його праці.
  •  Чинити адміністративний вплив на працівників, що ухиляються від проходження медогляду:
  •  притягувати їх до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з роботи;
  •  не допускати їх до роботи без збереження середнього заробітку.

Власник підприємства несе відповідальність:

  •  За достовірність контролю параметрів шкідливих виробничих факторів, які вимагають проведення медоглядів працівникам;
  •  За фінансування витрат на:
  •  організацію та проведення медоглядів,
  •  складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці,
  •  на лікування та медичну і професійну реабілітацію працівників.
  •  За допущення до роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці осіб, що не пройшли медичний огляд або мають протипоказання за станом свого здоров’я;
  •  За не попередження причин виникнення і розвитку профзахворювань.
  •  За достовірністю обліку та реєстрації на підприємстві професійних захворювань та отруєнь.
  •  За правильністю відшкодування шкоди працівникам, завданої їх здоров’ю, пов’язаної з виконанням ними трудових обов’язків.

Працівник зобов’язаний проходити в установленому порядку медичні огляди та виконувати медичні рекомендації.

Він має право:

а) одержувати інформацію:

  •  про шкідливі і небезпечні виробничі фактори, що мають місце на підприємстві, та про можливі наслідки їх дії;
  •  про стан його здоровя на основі висновків медичної комісії;
  •  про оздоровчо-реабілітаційні заходи, які повинні надаватися йому підприємством;

б) відмовитися від виконання роботи до усунення дії небезпечних   факторів, що загрожують його здоров’ю;

в)  на позачерговий медичний огляд за його проханням;

г) вимагати відшкодування шкоди, завданої його здоров’ю у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків.

Працівник несе відповідальність:

  •  за несвоєчасне зявлення на медичні огляди та ухилення від них;
  •  за невиконання медичних рекомендацій і продовження роботи в умовах протипоказаних стану його здоровя.

Права і обов’язки  лікувально-профілактичного закладу підприємства

Лікувально-профілактичний заклад має право:

  •  Запитувати у санепідемстанції санітарно-гігієнічну характеристику умов праці працівників;
  •  Направляти до спеціалізованих лікарень осіб, у яких виявлено підозру на професійні захворювання (для подальшого їх обстеження та уточнення діагнозу захворювання);
  •  Вимагати від спеціалізованих лікарень перегляду результатів обстеження працівників для встановлення можливого зв’язку їх захворювання з умовами праці.

Лікувально-профілактичний заклад зобов’язаний:

  •  знати умови праці та характер дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на здоровя працівників;
  •  забезпечити участь спеціалістів у виконанні клінічних досліджень;
  •  вести диспансерний облік та здійснювати лікувально-профілактичні заходи для осіб з професійними захворюваннями;
  •  оцінювати стан здоров’я осіб, які перебувають на диспансерному обліку (з метою встановлення можливого зв’язку захворювань з професійною діяльністю);
  •  своєчасно оформляти результати медичних оглядів

Лікувально-профілактичний заклад несе відповідальність:

  •  за своєчасність і достовірність проведення медоглядів;
  •  за об’єктивність стану здоровя працівників;
  •  за повноту обліку осіб, які підлягають диспансерному нагляду;
  •  за несвоєчасне виявлення професійних захворювань і отруєнь;
  •  за розслідування випадків професійних захворювань і отруєнь;
  •  за ведення обліково-звітної документації.

Права і обов’язки санітарно-епідеміологічних закладів

Санітарно-епідеміологічний заклад має право:

а) вимагати проведення планових та позачергових медичних оглядів, пов’язаних зі змінами умов праці;

б) зупиняти медогляд за відсутності:

  •  належного складу медичної комісії;
  •  відповідної матеріальної та медико-технічної бази і необхідної медичної документації;
  •  клінічних та інших досліджень, необхідних для медоглядів;

в) вживати заходи адміністративного впливу до власників підприємств і їх лікувально-профілактичних закладів, якщо:

  •  не правильно організовуються та проводяться медогляди;
  •  допускаються до роботи працівники без планового медогляду;
  •  на підприємстві працюють особи з медичними протипоказання у визначеній професії.

Санітарно-епідеміологічний заклад зобов’язаний:

а) інформувати підприємства про шкідливі і небезпечні умови праці;

б) консультувати лікувально-профілактичним закладам підприємства:

  •  у визначені контингенту працівників, що підлягають медогляду;
  •  про зв’язок захворювань працівників з їх умовами праці;
  •  у запобіганні профзахворювань і оздоровлення працівників;

в)   брати участь в експертизі якості проведення медоглядів, та у розробці оздоровчо-профілактичних заходів на підприємстві;

г)   складати санітарно-гігієнічні характеристики умов праці;

д) визначати додатковий контингент працівників, що підлягають для проходження медогляду:

  •  у разі зміни технологічних процесів на виробництві;
  •  у разі введення нових робочих місць і професій;
  •  у разі зміни умов праці, тощо;

є)  брати участь у навчанні та перевірці знань відповідних працівників з питань гігієни праці та виробничої санітарії.

Перелік професій, працівники яких підлягають обов’язковому медичному огляду, приведений в додатку 1 до “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”. 

В даному Переліку надається вичерпний перелік професій, що підлягають обов’язковому медичному огляду. Але при цьому необхідно враховувати, що й інші працівники даного підприємства, професії яких не ввійшли в даний Перелік, теж можуть потрапити під дію цих небезпечних і шкідливих факторів. Тому, цей Перелік уточняється на кожному конкретному підприємстві в залежності від особливостей їх технологічних процесів. А такі уточнення проводяться місцевими органами Держнаглядохоронпраці сумісно з санітарно-епідеміологічною службою.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25585. Основные направления в отечественной психологии дореволюционного периода 28 KB
  основные направления в отечественной психологии дореволюционного периода. рассмотрение исторических и социальных изменений с точки зрения человека его практической пользы а также преобладание нравственных этических проблем в российской психологии. Главными её выразителями были университетские профессора психологии и философии отстаивающие идею субстанциональности психики её независимости от материального мира и проповедующие схоластические описательные методы её постижения. Бурное развитие естествознания в России подготовило почву для...
25586. Развитие прикладных отраслей в отечественной психологии в довоенные период 28 KB
  развитие прикладных отраслей в отечественной психологии в довоенные период. Одним из направлений прикладной психологии переживавшим в 2030е гг. Очевидно что государство диктатуры пролетариата каким изначально являлась послереволюционная Россия не могло не уделять серьезного внимания проблемам руководства управления человеческими ресурсами различным формам воздействия на человека включая и психологическое воздействие Таким образом в результате развития психотехнического движения был накоплен разнообразный и богатый опыт...
25587. Становление понятийного аппарата психологии как предмет истории психологии 27.5 KB
  Его нельзя смешивать с предметом самой психологии как науки. История же психологии описывает и объясняет как эти факты и законы открывались порой в мучительных поисках истины человеческому уму. Задача истории психологии: Задачей истории психологии является анализ возникновения и дальнейшего развития научных знаний о психике.
25588. Основные категории психологии в их исторической перспективе 30.5 KB
  Субъект личность индивид Это к Рубинштейну или куда Человека как субъект деятельности. Человек субъект 3х видов деятельности по Рубинштейну: работа игра учеба. Ананьев выделяет общение как вид деятельности. Игру рассматривал как производную от ведущего типа деятельности.
25589. Принципы отечественной психологии в их истории и развитии 36 KB
  Принцип отражения. Принцип развития. Выявлен принцип гетерохронности психики.
25590. Основные проблемы психологии и способы их решения в истории психологии 41 KB
  Значение и актуальные задачи психологической историографии Зачем мы изучаем историю психологии и действительно Идеологическая функция Некоторые работы служат основой для материалистических и идеологических школ мыслей Гносеологическая функция Нам важна роль психологии и ее истории в становление научной картины мира Функция междисциплинарной связи История психологии развивалась в тесной связи с другими науками вспомните астрономию Кумулятивная функция Накопительная функция. Память науки – это сбережение преумножение информации и...
25591. Основные способы изложения истории психологии 32 KB
  Основные способы изложения истории психологии Выделяют несколько подходов к изучению истории психологии. Хронологический подход – для каждого конкретного момента существует характерная атмосфера мнений которая воздействует на исследователя. Персонологический подход через характеристику научных взглядов мыслителей прошлого. В основе этого подхода лежит идея о том что история делается великими людьми Карлейль.
25592. Значение и актуальные задачи психологической историографии 27 KB
  Память науки – это сбережение преумножение информации и знаний Прогностическая функция Прогноз основан на предыдущем опыте Прагматическая функция В какой мере психология имеет потенцию для решения прикладных задач в области бизнеса медицины образования начало в 70е годы сейчас активно развивается Мировоззренческая функция Представление об окружающем мире и отношение к нему Аксиологическая Изучение истории психологии помогает психологам формировать оценочные суждения строить шкалу оценки новых фактов и теорий знание прошлого –...
25593. Возникновение эволюционных идей в древности 28 KB
  своими взглядами на возникновение и развитие животных в наивной и фантастической форме высказывает идею эволюции. По мнению этого древнегреческого мыслителя путь развития животных представлен четырьмя периодами. В последний период происходит дифференциация полов и возникновение животных и людей путем размножения. Развитие животных возникает по необходимости.