18092

МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Тема 1.4 МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ Практичне заняття 2 години Навчальні питання занять: Види медичного забезпечення охорони праці. Порядок організації і проведення медичних оглядів. Права та обовязки підприємств і працівників щодо медичног...

Украинкский

2013-07-06

56 KB

7 чел.

Тема 1.4     МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Практичне заняття 2 години

Навчальні питання занять:

  1.  Види медичного забезпечення охорони праці.
  2.  Порядок організації і проведення медичних оглядів.
  3.  Права та обов’язки підприємств і працівників щодо медичного огляду.

Література:

  1.  Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 1. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.
  2.  Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 3. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.
  3.  Наказ МВС №488 від 1995 року “Про Положення військово-лікарської експертизи і медичного огляду в ОВС”.

МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ЛЕКЦІЇ

  1.  Види медичного забезпечення охорони праці

Згідно вимог ст. 17 Закону України “Про охорону праці” та ст. 169 КЗпП медичне забезпечення охорони праці здійснюється шляхом:

  •  проведення на підприємствах санітарно-профілактичних заходів;
  •  проведення медичних оглядів для працівників певних категорій.

Медичні огляди поділяються на попередні і періодичні.

Попередній  медичний огляд проводиться при прийнятті працівника на роботу з метою:

  •  Встановлення психофізіологічної відповідності працівника до вибраної ним професії;
  •  Запобіганню прийняття на роботу осіб з інфекційними та іншими захворюваннями, що становить загрозу для інших працівників та для продукції, що випускається;
  •  Встановлення можливості допуску до роботи осіб віком до 21 року.

Періодичні медичні огляди проводяться:

  •  Для працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці.
  •  Для динамічного нагляду за станом здоровя працівників.
  •  Для своєчасного виявлення дії на підприємстві шкідливих виробничих факторів.
  •  При зверненні працівників за медичною допомогою.
  •  В період перебування працівника на стаціонарному лікуванні та в санаторно-профілактичних закладах.
  •  Для усіх категорій працівників віком до 21 року (щорічно).

Згідно з положенням ст.17 Закону України “Про охорону праці” власники зобов’язані за кошти підприємств організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників зайнятих на важких і шкідливих роботах, а також працівників де є потреба у професійному доборі.

Перелік професій, працівники яких підлягають періодичному медичному огляду, встановлюються Міністерством охорони здоровя України за погодженням з Держнаглядохоронпраці.

Здійснення медичних оглядів покладається на медичні заклади, які несуть відповідальність за достовірність медичного висновку щодо фактичного стану здоровя працівників.

За час проходження планового періодичного медичного огляду, за працівником зберігається посада, місце роботи, та його середній заробіток.

Працівники, що злісно ухиляються від обов’язкового медичного огляду, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з роботи, та відсторонені від роботи на термін проходження медогляду без збереження заробітної плати.

Якщо за умов праці у працівника погіршився стан здоровя, то власник підприємства за проханням цього працівника або за своєю ініціативою може організувати для нього позачерговий медичний огляд.

  1.  Порядок організації і проведення медичних оглядів

Основними нормативними актами, що регулюють медичне забезпечення охорони праці є:

А) “Положення про медичний огляд працівників певних категорій” (наказ Міністерства охорони здоровя від 31 березня 1994 р. № 45)

Це Положення встановлює:

  1.  Єдиний порядок організації та проведення попереднього та періодичних медичних оглядів для працівників.
  2.  Права та відповідальність власників, працівників та медичних закладів за проведення медичних оглядів.
  3.  Перелік професій, працівники яких підлягають обов’язковому періодичному медичному огляду (додаток №1 до Положення).

Б) “Перелік шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів та робіт, для виконання яких потрібні обов’язкові медичні огляди  працівників” наказ Мінздрав СРСР “Про вдосконалення системи медичних оглядів трудящих і водіїв індивідуальних транспортних засобів” від 29 вересня 1989 р. № 555)

Цей “Перелік…” передбачає обов’язкові медичні огляди працівників з метою виявлення у них інфекційних та інших захворювань, що можуть передаватися до інших людей через виготовлену ними продукцію (працівники харчової промисловості, виробники засобів особистої гігієни, фармацевти, тощо).

Організація медичних оглядів проводиться наступним чином:

Власник підприємства:

  •  Поручає санітарно-епідеміологічній станції сумісно з профспілками встановити контингент працівників, які підлягають обов’язковим періодичним медичним оглядам, і передає їх поіменний список у відповідний лікувально-профілактичний заклад.
  •  При прийомі на роботу нових осіб знайомить їх з притаманними даній професії шкідливими факторами, та направляє їх для проходження попереднього медичного огляду.
  •  Виділяє асигнування і приміщення для проведення медоглядів;
  •  Видає наказ та направляє працівників у медично-профілактичні заклади для проходження ними медогляду.
  •  Забезпечує виконання на підприємстві рекомендованих оздоровчо-профілактичних заходів.
  •  Здійснює працевлаштування працівників відповідно до результатів їх медичних оглядів.
  •  Проводить аналіз показників стану здоровя працівників підприємства.
  •  Проводить облік та оцінку параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що потребують медоглядів для працівників.

Лікувально-профілактичний заклад:

  •  Щорічно видає наказ про медогляди, в якому зазначаються:
  •  члени медичної комісії (перелік лікарів та спеціалістів);
  •  види клінічних та інших досліджень при медичних оглядах;
  •  термін та місце проведення медогляду.
  •  Розробляє план-графік проведення медоглядів, та погоджує його з власником підприємства і санепідемстанцією.
  •  Проводить медичний огляд працівників.
  •  Інформує працівників про стан їх здоровя, і дає висновок про необхідність переведення даного працівника на іншу роботу.
  •  При необхідності направляє працівника на додаткове обстеження в стаціонарні лікувально-профілактичні заклади або на МСЕК.
  •  Здійснює диспансерний нагляд за хворими працівниками що мають професійне захворювання і продовжують трудову діяльність на даному підприємстві.

Санітарно-епідеміологічний заклад:

  •  Визначає контингент осіб, що підлягають періодичному медогляду:
  •  на промислових підприємствах – 1 раз в 2 роки;
  •  в сільському господарстві – щорічно.
  •  Здійснює нагляд за достовірністю обліку на підприємствах шкідливих виробничих факторів, що потребують медоглядів працівників.
  •  Направляє розпорядження на підприємства щодо усунення виявлених порушень і недоліків в організації і проведенні медоглядів.
  •  Складає санітарно-гігієнічні характеристики умов праці працівників.
  •  Подає на розгляд територіальних держадміністрацій пропозиції з питань запобігання професійним захворюванням.

3.  Права та обов’язки підприємств і працівників щодо медичного огляду

Власник підприємства зобов’язаний:

  •  Забезпечити присутність усіх необхідних працівників на медогляді.
  •  Зберегти за працівником робоче місце та середній заробіток.
  •  Організувати позачерговий медогляд для працівників, у яких погіршився стан здоровя пов’язаний з умовами їх праці.
  •  Інформувати санепідемстанцію про введення нових робочих місць зі шкідливими умовами праці та зміни в технологічних процесах.
  •  Безперечно виконувати висновки медичних оглядів та інформувати про це санепідемстанцію і лікувально-профілактичні заклади.
  •  Забезпечити перепрофілювання та працевлаштування працівників у зв’язку зі зміною їх стану здоров’я.
  •  Усувати причини, що призводять до професійних захворювань.
  •  Ознайомлювати працівників при прийомі їх на роботу про шкідливі виробничі фактори, що мають місце на їх робочому місці, та про можливі наслідки їх дії.
  •  Не приймати на роботу осіб з протипоказаннями за станом їх здоровя.

Власник підприємства має право:

  •  Організувати позачерговий медичний огляд:
  •  з власної ініціативи,
  •  за вимогою санепідемстанції,
  •  за проханням працівника, якщо погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами його праці.
  •  Чинити адміністративний вплив на працівників, що ухиляються від проходження медогляду:
  •  притягувати їх до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з роботи;
  •  не допускати їх до роботи без збереження середнього заробітку.

Власник підприємства несе відповідальність:

  •  За достовірність контролю параметрів шкідливих виробничих факторів, які вимагають проведення медоглядів працівникам;
  •  За фінансування витрат на:
  •  організацію та проведення медоглядів,
  •  складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці,
  •  на лікування та медичну і професійну реабілітацію працівників.
  •  За допущення до роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці осіб, що не пройшли медичний огляд або мають протипоказання за станом свого здоров’я;
  •  За не попередження причин виникнення і розвитку профзахворювань.
  •  За достовірністю обліку та реєстрації на підприємстві професійних захворювань та отруєнь.
  •  За правильністю відшкодування шкоди працівникам, завданої їх здоров’ю, пов’язаної з виконанням ними трудових обов’язків.

Працівник зобов’язаний проходити в установленому порядку медичні огляди та виконувати медичні рекомендації.

Він має право:

а) одержувати інформацію:

  •  про шкідливі і небезпечні виробничі фактори, що мають місце на підприємстві, та про можливі наслідки їх дії;
  •  про стан його здоровя на основі висновків медичної комісії;
  •  про оздоровчо-реабілітаційні заходи, які повинні надаватися йому підприємством;

б) відмовитися від виконання роботи до усунення дії небезпечних   факторів, що загрожують його здоров’ю;

в)  на позачерговий медичний огляд за його проханням;

г) вимагати відшкодування шкоди, завданої його здоров’ю у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків.

Працівник несе відповідальність:

  •  за несвоєчасне зявлення на медичні огляди та ухилення від них;
  •  за невиконання медичних рекомендацій і продовження роботи в умовах протипоказаних стану його здоровя.

Права і обов’язки  лікувально-профілактичного закладу підприємства

Лікувально-профілактичний заклад має право:

  •  Запитувати у санепідемстанції санітарно-гігієнічну характеристику умов праці працівників;
  •  Направляти до спеціалізованих лікарень осіб, у яких виявлено підозру на професійні захворювання (для подальшого їх обстеження та уточнення діагнозу захворювання);
  •  Вимагати від спеціалізованих лікарень перегляду результатів обстеження працівників для встановлення можливого зв’язку їх захворювання з умовами праці.

Лікувально-профілактичний заклад зобов’язаний:

  •  знати умови праці та характер дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на здоровя працівників;
  •  забезпечити участь спеціалістів у виконанні клінічних досліджень;
  •  вести диспансерний облік та здійснювати лікувально-профілактичні заходи для осіб з професійними захворюваннями;
  •  оцінювати стан здоров’я осіб, які перебувають на диспансерному обліку (з метою встановлення можливого зв’язку захворювань з професійною діяльністю);
  •  своєчасно оформляти результати медичних оглядів

Лікувально-профілактичний заклад несе відповідальність:

  •  за своєчасність і достовірність проведення медоглядів;
  •  за об’єктивність стану здоровя працівників;
  •  за повноту обліку осіб, які підлягають диспансерному нагляду;
  •  за несвоєчасне виявлення професійних захворювань і отруєнь;
  •  за розслідування випадків професійних захворювань і отруєнь;
  •  за ведення обліково-звітної документації.

Права і обов’язки санітарно-епідеміологічних закладів

Санітарно-епідеміологічний заклад має право:

а) вимагати проведення планових та позачергових медичних оглядів, пов’язаних зі змінами умов праці;

б) зупиняти медогляд за відсутності:

  •  належного складу медичної комісії;
  •  відповідної матеріальної та медико-технічної бази і необхідної медичної документації;
  •  клінічних та інших досліджень, необхідних для медоглядів;

в) вживати заходи адміністративного впливу до власників підприємств і їх лікувально-профілактичних закладів, якщо:

  •  не правильно організовуються та проводяться медогляди;
  •  допускаються до роботи працівники без планового медогляду;
  •  на підприємстві працюють особи з медичними протипоказання у визначеній професії.

Санітарно-епідеміологічний заклад зобов’язаний:

а) інформувати підприємства про шкідливі і небезпечні умови праці;

б) консультувати лікувально-профілактичним закладам підприємства:

  •  у визначені контингенту працівників, що підлягають медогляду;
  •  про зв’язок захворювань працівників з їх умовами праці;
  •  у запобіганні профзахворювань і оздоровлення працівників;

в)   брати участь в експертизі якості проведення медоглядів, та у розробці оздоровчо-профілактичних заходів на підприємстві;

г)   складати санітарно-гігієнічні характеристики умов праці;

д) визначати додатковий контингент працівників, що підлягають для проходження медогляду:

  •  у разі зміни технологічних процесів на виробництві;
  •  у разі введення нових робочих місць і професій;
  •  у разі зміни умов праці, тощо;

є)  брати участь у навчанні та перевірці знань відповідних працівників з питань гігієни праці та виробничої санітарії.

Перелік професій, працівники яких підлягають обов’язковому медичному огляду, приведений в додатку 1 до “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”. 

В даному Переліку надається вичерпний перелік професій, що підлягають обов’язковому медичному огляду. Але при цьому необхідно враховувати, що й інші працівники даного підприємства, професії яких не ввійшли в даний Перелік, теж можуть потрапити під дію цих небезпечних і шкідливих факторів. Тому, цей Перелік уточняється на кожному конкретному підприємстві в залежності від особливостей їх технологічних процесів. А такі уточнення проводяться місцевими органами Держнаглядохоронпраці сумісно з санітарно-епідеміологічною службою.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82442. Категория вежливости в устных и письменных межкультурных коммуникациях 33.58 KB
  В английском языке слова используемые для выражения вежливости имеют более тонкие оттенки нежели в русском. Например слово конечно звучит нейтрально и даже дружескив английском же of course звучит слишком категорично и имеет подтекст странночто вы этого не знаете лучше говорить sure . Гид не знал что в английском этикете ответ of course имеет подтекст Странночто вы не знаете этих вещей . В английском и французском использование подобных средств воспринимается как приказ и подобные вещи выражаются более мягким способомблизким к...
82443. Ведущая роль лексико-семантической системы в формировании ЯКМ 28.96 KB
  Российский лингвист Евгений Михайлович Верещагин основатель лингвострановедения писал в отличии от языковой системы которая не связана непосредственно с культурой словарь обнаруживает непосредственную зависимость от культуры поэтому лексический состав определенного языкового коллектива следует изучать исходя из культуры Наиболее наглядно характер языковой картины мира представлен в лексике ведь именно благодаря ей возможно членение действительности выделение в...
82444. Феминизация лексических изменений в европейских языках 31.66 KB
  Под давлением некоторых организаций правительство Франции 23 февраля 2012 года приняло постановление об ограничении употребления слова mdemoiselle . В современной Франции обращение mdemoiselle воспринимается как комплименттак как подразумеваетчто женщина молода и свободна но существует также давняя театральная традиция обращаться к известным актрисам mdemoiselle . Представительницы феминисткой группы в сентябре 2011 года развернули активные кампании против слова mdemoiselle заявив что оно является оскорбительным и подразумевает...
82445. Место и роль гипер-гипонимических отношений в формировании языковой картины мира 34.75 KB
  Гиперонимы и гипонимы Синонимические ряды Большую роль в формировании ЯКМ играют гиперонимы и гипонимы. Гиперонимы слова с широким родовым значением например véhicule m транспортное средство передвижения Гипонимы слова с конкретным точечным значение например слово рука в русском языке это гипероним а во французском существуют гипонимы min f кисть руки brs m рука от плеча до кисти.Спортивные мероприятия ctivités sportives Существуют гипонимы которые передаются целым предложением.
82446. Способы передачи французских фразеологизмов на русский язык 33.1 KB
  Возможность полноценной передачи фразеологизмов зависит в основном от соотношений между их единицами во французском и русском языках. При этом существуют 3 способа передачи французских фразеологизмов на русский язык: Французский фразеологизм имеет в русском языке точное независящее от контекста полноценное соответствие.
82447. Связь языка и культуры, характер связи 30.71 KB
  Язык это явление культуры. Именно благодаря языку человек осознаёт себя как своё я выделяет себя из внешнего мира тем самым отличаясь от животных. Язык единственное средство связи между разными поколениями именно благодаря ему мы усваиваем культуру прошлых поколений.
82448. Отражение национально-культурного различия в фразеологизмах 33.45 KB
  Хотя французы и говорят что одежда не делает монаха они встречают незнакомца нередко именно по одёжке hbillé comme un mnnequin манекен; 3. Понастоящему образованным считается тот кто в совершенстве владеет родным языком prler comme un livre un orcle un nge 4. Неслучайно имеются фразеологизмы с опорным словом rire rire comme une bleine кит comme un gmin gosse ребенок ; 5.
82449. Вильгельм Гумбольдт о связи языка и культуры 30.64 KB
  Одним из первых учёных обратившихся к проблеме взаимоотношения языка и культуры был Вильгельм фон Гумбольдт17671835основатель учения о ЯКМ. Поражает его лингвистический кругозор: владел языками разных лингвистических семей венгерский санскрит китайский испанский французский языки американских индейцев. Высказал мнение что характер связи языка и мышления глубок и противоречив.