18094

ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ ПРАЦІ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Тема 2.1. ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ ПРАЦІ Лекція 2 години. Навчальні питання лекції: Психофізіологічні аспекти праці. Критерії тяжкості та напруженості праці. Адаптація трудової діяльності людини. Література: М.П.Гандзюк Є.П.Желібо М.О.Халімовський. Основи охо

Украинкский

2013-07-06

119 KB

6 чел.

Тема 2.1. ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ ПРАЦІ

Лекція 2 години.

Навчальні питання лекції:

  1.  Психофізіологічні аспекти праці.
  2.  Критерії тяжкості та напруженості праці.
  3.  Адаптація трудової діяльності людини.

Література:

М.П.Гандзюк, Є.П.Желібо, М.О.Халімовський. Основи охорони праці: Підруч. для студ.вищих навч.закладів. За редакцією М.П.Гандзюка. – К.: Каравела, 2003

1. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАЦІ

Працяце сукупність фізичних і психічних процесів, які регулюють трудову діяльність людини

Фізичні процеси спричиняють статичне і динамічне напруження м’язової системи людини, що характеризується:

  •  характером робочих рухів;
  •  робочою позою працівника (сидячи або стоячи);
  •  переміщенням у просторі тіла працівника, тощо.

Психічні процеси викликають нервові навантаження в наслідок:

  •  напруження пам’яті, уваги, мислення;
  •  активізації уяви, сприйняття та зосередженості;
  •  концентрації вольових зусиль та емоцій;
  •  мобілізації своїх сил і можливостей;
  •  прояву стомленості і т.д.

В залежності від співвідношення м’язових і нервових навантажень праці поділяється на фізичну і розумову. Але цей поділ є умовним, тому що будь яка праця містить у собі фізичні і психічні компоненти, і становить єдиний нервово-м’язовий процес.

Фізична праця характеризується значними витратами енергії та швидким стомленням працівника. При цьому в організмі людини настають фізіологічні зміни, які потребують посиленого постачання поживних речовин, що містяться в крові, та посиленого споживання кисню.

Так, в нормальних умовах пульс людини становить приблизно 65-70 ударів за хвилину, що в достатній мірі забезпечує постачання споживчих речовин до клітин її тіла. А така інтенсивність кровообігу потребує і відповідного об’єму споживання кисню, який становить близько 6-8 л/хв.. це залежить від натренованості дихальної системи і об’єму легень, що становить для конкретної людини свій особистий показник максимального споживання кисню (МСК)

Але будь яка діяльність людини супроводжується витратами її енергії, для поновлення якої підвищується пульсація крові та збільшується потреба в споживанні кисню.

Так, при значному фізичному навантаженні пульс людини може сягати до 150-170 ударів, що потребує споживання кисню до 100 і більше л/хв. А це значно перевищує можливості людини по МСК, що приводить до кисневої недостатності її організму – гіпоксії.

Помірна гіпоксія тренує організм, збільшує об’єм легень і підіймає показник МКС, що регулює дію серцево-судинної і дихальної системи в забезпеченні нормального функціонування м’язової системи (фізичні вправи та оздоровча фізична культура). При цьому, у тренованої людини пізніше настає втома, що значно підвищує її працездатність.

Але у нетренованої людини, яка не звикла до великих навантажень, тривала і надмірна фізична праця викликає надмірну гіпоксію, яка становиться шкідливим чинником (наприклад довготривалий і надмірний крос). У такої людини постачання споживних речовин не компенсують її енерговитрати, і у неї з’являється передчасна втома і швидко знижується працездатність.

Розумова праця характеризується меншими затратами енергії, але це не свідчить про її легкість.

Основним органом розумової праці є мозок, який потребує 15-20% енергії, що затрачає людина при інтенсивній інтелектуальній діяльності.

Для розумової праці характерні:

  •  мала рухливість;
  •  вимушена статична поза;
  •  велика кількість стресів, тощо.

А це все зумовлює:

  •  застійні явища у м’язах ніг, у шлунку і в області малого тазу;
  •  погіршення постачання мозку киснем;
  •  заниження гостроти зору, стійкості ясного бачення та адаптаційних можливостей ока;
  •  розвитку втоми, і таке інше.

При розумовій праці мають місце і зсуви у вегетативній системі, а саме:

  •  підвищення кров’яного тиску (гіпертонія);
  •  зміни в електрокардіограмі;
  •  порушення вентиляції легень і споживання кисню;
  •  підвищення температури тіла, тощо.

Як правило, під час розумової праці важко вимкнути механізм переробки інформації навіть під час відпочинку. Завершення робочого дня не перериває процесу розумової праці. Люди інтелектуальної діяльності працюють не лише 8-12 годин на добу, а майже постійно з короткими переключеннями. Саме це і є підтвердженням так званої інформативної теорії, згідно якої людина і під час сну переробляє інформацію, отриманої в період її активної діяльності.

Таким чином, як фізична так і розумова праці характеризуються:

  •  певним рівнем затрати енергії;
  •  руховою і психічною активністю;
  •  фізичними і психологічними змінами в стані організму.

Але основною характеристикою фізичної і розумової діяльності людини є показник тяжкості і напруженості її трудового процесу.

2.  Критерії тяжкості та напруженості праці

Критерієм фізичного і психологічного навантаження на організм людини є тяжкість і напруженість праці.

Тяжкість праці характеризує ступінь залучення до роботи м’язової системи людини і відображає затрати її енергії.

Тяжкість праці визначається:

  •  робочим положенням тіла працівника;
  •  характером його робочих рухів;
  •  інтенсивністю робочого дня;
  •  ступенем фізичного навантаження, тощо.

Напруженість праці відображає навантаження нервової системи і визначається:

  •  ступенем складності виконуємих завдань;
  •  сенсорним навантаженням аналізаторів людини (зору, слуху, нюху);
  •  монотонністю роботи;
  •  емоційним станом працівника, і таке інше.

За енерговитратами праця поділяється на три категорії: легка, середньої тяжкості і тяжка (ГОСТ 12.1.005-88 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны).

Категорія тяжкості робіт

Енерговитрати

Ват

Ккал/год

Легкі

І-а

І-б

до 139

140-174

до 120

121-150

Середньої тяжкості

ІІ-а

ІІ-б

175-232

233-290

151-200

201-250

Тяжкі  ІІІ

більше 290

більше 250

Категорія Іа – роботи, що виконуються сидячи з незначним фізичним навантаженням (сфера управління, швейна промисловість, часове виробництво, тощо);

Категорія Іб – це роботи, що виконуються сидячи або пов’язані з ходьбою і незначним фізичним навантаженням (працівники зв’язку, контролери, майстри, перукарі та їм подібні);

Категорія ІІа – роботи, пов’язані з постійною ходьбою і переміщенням вантажів до 1 кг. (ткачі, продавці, сфера обслуговування); 

Категорія ІІб – роботи пов’язані з ходьбою і переміщенням вантажів до 10 кг. (слюсарі, механіки, технічні робітники);

Категорія ІІІ – роботи пов’язані з постійним переміщенням вантажів понад 10 кг (будівельники, шахтарі, вантажники, металурги).

Чим вище категорія виконуємих робіт, тим більше навантаження на опорно-рухову, дихальну і серцево-судинну системи, що призводить до травм і до професійних захворювань працівників.

МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Продуктивність праці і самопочуття працівників залежать від стану виробничого середовища, яке характеризує його метеорологічні умови:

  •  температура повітря: 18 – 22 оС;
  •  відносна вологість: 40 – 60 %;
  •  швидкість руху повітря: 0,1 – 0,2 м/с;

Мікроклімат впливає на тепловий стан організму людини і визначає  її теплообмін з оточуючим середовищем, який відбувається шляхом випромінювання або випаровуванням.

Випромінювання – це відтік тепла з відкритих ділянок тіла людини при низькій температурі оточуючого середовища. Це може привести до переохолодження організму та обмороження окремих ділянок тіла людини.

Випаровування – це відтік тепла з усієї поверхні тіла людини в жарке оточуюче середовищ. При недостатньому теплообміну може відбутися перегрів тіла людини, що призводить до теплового удару.

Захисним механізмом від перегріву людини є потовиділення, при якому з її організму виділяється волога і сіль. А надмірна втрата людиною цих компонентів приводить до згущення крові і порушенню діяльності серцево-судинної системи. При цьому, обезводнення організму людини на 6% викликає порушення її розумової діяльності і занижує гостроту зору. А обезводнення на 15…20% – приводить до смерті. 

Тому, для поповнення водяного балансу, робітникам гарячих цехів рекомендується споживати газовану підсолену воду (0,5% NaCl) по 4 – 5 л  за зміну, або білково-вітамінний напій.

Недостатня вологість мікроклімату також приводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, від чого вони пересихають, отримують ерозію, та забруднюються хвороботворними мікробами.

Таким чином, параметри мікроклімату, впливаючи на фізичний стан працівника, значно занижують продуктивність його праці, та сприяють його захворюванню і травмуванню. Тому необхідно постійно підтримувати мікроклімат виробничого середовища в оптимальних і допустимих межах, та постійно поліпшувати умови праці на робочих місцях.

Необхідні параметри мікроклімату вибираються з урахуванням пори року та категорії тяжкості роботи.

  •  пора року визначає:
  •  холодний і перехідний періоди – при температурі нижче +10 оС;
  •  теплий період – при  температурі + 10 оС і вище;
  •  категорія тяжкості робіт  визначається по енерговитратам

                                                 (ГОСТ  12.1.005-88)

Категорія  тяжкості

робіт

Енерговитрати

Ватт

Ккал/годину

Легкі:                           Іа

                                    Іб

до 139

140 – 174

до 120

121 – 150

Середньої тяжкості:  ІІа

                                    ІІб

175 – 232

233 – 290

151 – 200

201 – 250

Тяжкі                          ІІІ

більше 290

більше 250

Оптимальні параметри виробничого мікроклімату для різних категорій тяжкості робіт і для різної пори року приведені в СНіП №4086-86 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»

Класи умов праці за показниками мікроклімату виробничих приміщень

Показники мікроклімату

Класи умов праці

Кате-

горія

робіт

Енерго-витрати

(Ват)

Оптимальні

(1 клас)

Допустимі

(2 клас)

Шкідливі   (3 клас)

Небез-печні

(4 клас)

3.1

3.2

3.3

3.4

Температура С0

І а

І б

ІІ а

ІІ б

ІІІ

до 139

140-174

175-232

233-290

> 290

Згідно з ДСН 3.3.6.042-99

– « –  

– « –  

– « –  

– « –  

Згідно з ДСН 3.3.6.042-99

– « –  

– « –  

– « –  

– « –  

Більше на

0,1 – 0,3

– « –  

– « –  

– « –  

– « –  

Більше на

3,1 – 6, 0

– « –  

– « –  

– « –  

– « –

Більше на

6,1 – 9,0

– « –  

– « –  

– « –  

– « –

Більше на

9,1 – 12,0

– « –  

– « –  

– « –  

– « –

 Швидкість повітря (м/с)

Згідно з ДСН 3.3.6.042-99

– « –

 

– « –  

Згідно з ДСН 3.3.6.042-99

(п 1.2.5; 1.2.6)

– « –

– « –  

Більше до

3 разів

Більше ніж

в 3 разів

Відносна вологість (%)

Більше до

25 разів

Більше ніж

в 25 раз

Теплове випромінюван

(Вт/м2)

140-1500

1500-2000

2000-2500

2500-3500

> 3500

Контроль параметрів мікроклімату

Температура повітря вимірюється звичайними ртутними термометрами в різний час доби в різних місцях виробничого приміщення. А для безперервної реєстрації температури застосовуються само пишучі прилади – термографи.

Замір температури повітря проводиться на висоті 1,5 м від підлоги, а в холодних  приміщеннях її значення вимірюється на рівні ніг (0,2 – 0,3 м від підлоги).

 Швидкість руху повітря  вимірюється:

  •  крильчастими анемометрами (в межах 0,5–1,0 м/с);
  •  чашечними анемометрами (в межах 1 – 20 м/с).. 
  •  термоанемометрами і кататермометрами (для вимірювання дуже малих швидкостей руху повітря менше ніж 0,5 м/с).

               

                                                    Анемометри:

                           а - чашковий, б - індукційний, в - крильчастий;

                        1 - крильчатка, 2 — перемикач пуску та зупинки

Відносна вологість повітря (це відношення фактичної наявності вологи до її мінімально можливого значення в даному об’ємі повітря).

Відносна вологість визначається стаціонарним або аспіраційним психрометрами, наприклад психрометр Августа.

                              

                                      а               б

                                                             Психрометри:

                            а) - стаціонарний; б) - аспіраційний:

                 1,2 - сухий і мокрий термометри; 3 — резервуар з водою;

                               4 - трубки для просмоктування повітря;

                               5 - вентилятор з пружинним заведенням

       

                                           Самопишучі прилади:

                                     а - термограф, б - гігрограф;

              1 - стрічка-діаграма на барабані з годинниковим механізмом,

                      2 - перо, З - біметалічна пластина, 4 - пасмо волосся

         

Номограма ефективно-еквівалентних температур

мікроклімату виробничих приміщень

3.  Адаптація трудової діяльності людини

Найголовніше значення в трудовому процесі людини відіграє її нервова система, яка регулює роботу всіх внутрішніх органів та здійснює зв’язок організму із зовнішнім середовищем.

За побудовою нервова система людини складається з:

  •  центральної нервової системи, яка включає головний і спинний мозок;
  •  периферійної нервової системи, яка складається з нервових волокон, що відходять від головного і спинного мозку.

За функціональною діяльністю нервова система людини поділяється на соматичну і вегетативну.

Соматична нервова система регулює опорно-руховий апарат і всі органи чуття (зір, слух, нюх, тощо).

Вегетативна нервова система сприяє обміну речовин та забезпечує роботу всіх внутрішніх органів (серця, нирок, легень і т.д.).

В цілому нервова система людини виконує рефлекторну і координаційну функцію. Рефлекторна функція забезпечує дію безумовних та умовних рефлексів, а координаційна функція направляє їх в єдине русло, яке на даний час відіграє найважливіше значення у діяльності людини.

Безумовні рефлекси є вродженими, мають велику стійкість і забезпе-чують життєві потреби організму (своєчасне споживання страви, відпочинок, реакцію на небезпеку, тощо).

Умовні рефлекси набуваються під час навчання і формуються в процесі трудової діяльності людини.

Вони становлять основу техніки безпеки, але їх стійкість може бути порушена під впливом несприятливих виробничих факторів та при відхилені трудової діяльності людини від певного напрямку.

Так, несприятливі умови праці можуть призвести до стомлення людини, що послаблює її реакцію до небезпек, а також провокує розлад діяльності серцево-судинної, шлунково-кишечної, дихальної та інших фізіологічних систем, що призводить до професійних захворювань.

Безпосереднє сприймання людиною зовнішніх небезпечних чинників виконується її аналізаторами та мовно-руховим апаратом.

 Аналізатори – це система нервових клітин, які сприймають зовнішні подразники і перетворюють їх у відповідний сигнал (зір, слух, смак, нюх тощо)

Мовно-руховий апарат – це досить складний механізм, подразником якого є слово.

Мова підвищує у людини більш реальне відображення дійсності, створює можливість для сумісного спілкування та абстрактного мислення, забезпечує передачу життєвого досвіду, аналізує і синтезує отриману інформацію і сприяє культурному розвитку людини.

Таким чином, мова – це принциповий подразник, який є пусковим механізмом для дій і вчинків людини, та забезпечує сталий розвиток всієї цивілізації.

Але, в деяких випадках слово може бути і негативним подразником, що може привести до розладів нервової системи та значних порушень у функціонуванню організму людини. А це, в свою чергу, також становить небезпечний виробничий фактор.

Постійна дія таких подразників перевантажує організм людини, від чого у неї формується так звана  адаптаційно-захисна реакція.

Адаптація – це пристосування організму людини до дії зовнішніх факторів, що захищає її від нещасних випадків і професійного захворювання.

Адаптація поділяється на фізіологічну, психічну, соціальну і професійну.

Фізіологічна адаптація – це пристосування організму людини до фізичної дії зовнішніх факторів виробничого середовища:

  •  до шуму і вібрації;
  •  до освітленості робочого місця;
  •  до зміни температури повітря, атмосферного тиску, тощо.

Основу фізіологічної адаптації складає гомеостаз, тобто збереження внутрішньої динамічної рівноваги організму людини при зміні параметрів оточуючого середовища.

Фізіологічна адаптація має активний характер, і за сприятливих умов тренує організм людини, підвищує її працездатність та виробляє стійкість до захворювань і травматизму. Це відбувається доти, поки коливання зовнішніх умов не виходять за межі нормальної захисної реакції на них людиною. А якщо інтенсивність змін фізичних чинників переважає адаптаційні можливості людини, то це приводить до негативних патологічних змін у її організмі і сприяє виробленню професійних захворювань.

Психічна адаптація – це пристосування психіки людини до конкретних вимог її трудової діяльності.

Психічна адаптація залежить:

  •  від психологічного стану працівника (сангвінік, холерик, меланхолік);
  •  від особистих його психічних можливостей (пам’яті, уваги, мислення, швидкості сприйняття і переробки інформації, тощо);
  •  від рівня кваліфікації і культурного виховання працівника;
  •  від психічних його реакцій на стреси, тощо.

Соціальна адаптація – це пристосування працівника до трудового колективу та сприйняття його норм, правил і традицій.

В процесі соціальної адаптації працівник отримує необхідну інформацію про колектив, та про систему ділових і особистих стосунків між його членами.

При несприятливому протіканні соціальної адаптації, у колективі назріває стресова обстановка, що може призвести до між особових конфліктів та нещасних випадків на виробництві.

Професійна адаптація – це пристосування працівника до безпосередньої його трудової діяльності, а саме:

  •  до робочого місця та знарядь і засобів праці;
  •  до особливостей технологічного процесу;
  •  до часових параметрів роботи, тощо.

Професійна адаптація визначається:

  •  необхідним рівнем знань та набутих навичок працівника;
  •  якісним ставленням його до роботи;
  •  ступенем відповідальності, практичності та діловитості працівника, тощо.

Професійна адаптація вважається завершеною тоді, коли працівник досягає рівня своєї професійної майстерності, що відповідає існуючим на те стандартам.

Кожен із розглянутих видів адаптації впливає на працездатність і здоров’я працівника, формує у нього певну стійкість до негативних виробничих факторів, та розвиває у нього необхідну безпечність професійної діяльності, що становить основу охорони праці на підприємстві.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29942. Эвакуация населения из зон чрезвычайных ситуаций. Виды эвакуации 38 KB
  Получив распоряжение на эвакуацию граждане должны подготовить средства индивидуальной защиты личные вещи документы паспорт военный билет диплом об образовании трудовую книжку пенсионное удостоверение свидетельства о браке и рождении детей постельные принадлежности необходимые медикаменты запас продуктов питания на 23 суток. 2 вопрос: Средства индивидуальной защиты: противогаз респиратор ватномарлевая повязка. Их предназначение и использование Ответ: К средствам индивидуальной защиты органов дыхания относятся...
29943. Единая государственная система предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций (РСЧС). Основные цели и задачи РСЧС по защите населения от чрезвычайных ситуаций 30.5 KB
  Основные цели и задачи РСЧС по защите населения от чрезвычайных ситуаций Ответ: РСЧС создана для прогнозирования предотвращения и ликвидации различных ситуаций обеспечения постоянной готовности к ним органов государственного управления сил и средств предназначенных для этого. Основные задачи РСЧС: разработка и выполнение законов и других правовых документов по защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций; подготовка и выполнение целевых научнотехнических программ направленных на предупреждение аварий и катастроф...
29944. Понятие «дорога», ее составные части. Меры безопасного поведения пешехода на улицах и дорогах 38.5 KB
  Все кровотечения подразделяются на: венозные когда кровь темного цвета непрерывно и медленно вытекает из раны; артериальные когда кровь алого цвета из глубокой раны выбрасывается пульсирующей струей; капиллярные когда кровь сочится по всей поверхности раны; смешанные когда есть признаки артериального и венозного кровотечения. Способы остановки кровотечения: пальцевое прижатие несколько выше раны артериального сосуда находящегося близко к коже. Это дает возможность быстро остановить кровотечение примерно на 35 мин;...
29945. Современный общественный транспорт и его характеристика. Правила безопасного поведения пассажира в общественном транспорте 40 KB
  Правила безопасного поведения пассажира в общественном транспорте Ответ: Общественный транспорт это автобусы троллейбусы трамваи и метро. Правила безопасного поведения пассажиров при пользовании этими видами транспорта: ожидать маршрутные транспортные средства следует только на остановках; садиться в транспорт можно только после его полной остановки; запрещается стоять на выступающих частях и подножках транспортных средств прислоняться к дверям отвлекать водителя разговорами во время...
29946. Регулирование и обеспечение безопасности дорожного движения. Понятие «водитель». Правила безопасного вождения велосипеда (мопеда) 40.5 KB
  Правила безопасного вождения велосипеда мопеда Ответ: Организация и регулирование дорожного движения возложены на Государственную инспекцию безопасности дорожного движения ГИБДД. Обеспечение безопасности дорожного движения это деятельность направленная на предупреждение причин возникновения дорожнотранспортных происшествий и снижение тяжести их последствий. Оно достигается: содержанием дорог в соответствии с установленными требованиями и обустройством их объектами сервиса исправным техническим...
29947. Обеспечение пожарной безопасности в местах проживания 40.5 KB
  Обязанности граждан по соблюдению мер пожарной безопасности Ответ: Причинами пожаров в жилых производственных и служебных помещениях чаще всего являются неисправности электросети и электроприборов утечка газа загорание бытовых приборов оставленных без присмотра под напряжением применение самодельных и неисправных отопительных приборов использование бензина керосина и других горючих веществ для разжигания печей оставление открытыми топок шалости детей с огнем неосторожность при курении и множество...
29948. Основные характеристики городского и сельского жилищ; особенности их жизнеобеспечения. Общие меры пожарной безопасности при эксплуатации электрических, газовых приборов и отопительных печей 46.5 KB
  Правила пожарной безопасности при эксплуатации электробытовых приборов: нельзя оставлять без присмотра включенные в сеть электронагревательные приборы радиоприемники и телевизоры; запрещается использовать неисправные рубильники розетки и другие электроустановочные устройства; нельзя применять самодельные и неисправные электронагревательные приборы нестандартные предохранители и другие средства защиты от перегрузки и короткого замыкания; не следует накрывать и оборачивать светильники и лампы бумагой тканью и другими...
29949. Особенности города как среды обитания. Зоны повышенной опасности в городе. Службы, обеспечивающие безопасность города, и правила их вызова 34.5 KB
  Службы обеспечивающие безопасность города и правила их вызова Ответ: Особенности города как среды обитания: наличие большого количества различных видов транспорта и высокая интенсивность дорожного движения; как правило разноплановая застройка от одноэтажных зданий до высотных сооружений; наличие различных предприятий в том числе и потенциально опасных; сосредоточение на ограниченной площади множества коммуникаций электросети водопровод канализация телефонные линии газопровод. Безопасность города обеспечивается...
29950. Организация отдыха на природе и соблюдение необходимых мер безопасности во время его проведения 34 KB
  2 вопрос: Терроризм: основные понятия и признаки Ответ: Терроризм в соответствии с Уголовным кодексом РФ совершение взрыва поджога или иных действий создающих опасность гибели людей причинения значительного имущественного вреда либо наступления иных общественно опасных последствий если эти действия совершены в целях нарушения общественной безопасности устрашения населения либо оказания воздействия на принятие решений органами власти а также угроза...