18095

ГІГІЄНА ПРАЦІ І ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Тема 2.2 ГІГІЄНА ПРАЦІ І ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ Практичне заняття 2 години Навчальні питання занять: Основні поняття гігієни праці і виробничої санітарії. Класифікація умов праці. Пільги і компенсації за шкідливі і важкі умови праці. Література: ...

Украинкский

2013-07-06

56.5 KB

63 чел.

Тема 2.2  ГІГІЄНА ПРАЦІ І ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

Практичне заняття 2 години

Навчальні питання занять:

  1.  Основні поняття гігієни праці і виробничої санітарії.
  2.  Класифікація умов праці.
  3.  Пільги і компенсації за шкідливі і важкі умови праці.

Література:

  1.  Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 1. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.
  2.  М.П.Гандзюк. Основи охорони праці // Підручник – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2003. – 408с.

МЕТОДИЧНИЙ   МАТЕРІАЛ   ЛЕКЦІЇ

  1.  Основні ПОНЯТТЯ ГІГІЄНИ ПРАЦІ І ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

Гігієна праці та виробнича санітарія – це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на:

  •  оздоровлення умов праці,
  •  усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів,
  •  попередження нещасних випадків та професійних захворювань.

Умови праці – це сукупність виробничих факторів, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності.

Небезпечний виробничий фактор – це негативні умови праці, які призводить до травмування працівника, або до іншого раптового погіршання його здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор – це негативні умови праці, що призводять до поступового захворювання працівника, та заниження його працездатності.

Нещасний випадок на підприємстві – це раптова дія на працівника небезпечного виробничого фактору при виконанні ним трудових обов’язків.

Професійне захворювання – це патологічна зміна стану здоров’я  працівника пов’язана з постійним впливом на нього шкідливих виробничих факторів, або з надмірним його трудовим перевантаженням.

Виробничо-обумовлені захворювання – це звичайні захворювання, які частіше виникають у працівників з тяжкими і шкідливими умовами праці, і у яких від цього гірше проходить процес видужування.

За природою дії небезпечні і шкідливі виробничі фактори поділяються на: фізичні, хімічні, біологічні, та психофізіологічні (ГОСТ 12.0.003-74).

Фізичні небезпечні і шкідливі фактори – це:

  •  рух автомашин і різноманітних механізмів;
  •  рухомі частини виробничого обладнання;
  •  підвищення запиленості і загазованості виробничого середовища;
  •  підвищення рівня шуму, вібрації, та різного роду випромінювань;
  •  підвищення напруги електричного та магнітного поля;
  •  недостатня освітленість робочої зони, і таке інше.

Хімічні небезпечні і шкідливі фактори – це хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:

  •  загально токсичні;
  •  подразнюючі;
  •  сенсибілізуючі (що занижують чутливість);
  •  канцерогенні (що викликають виразкові хвороби [рак]);
  •  мутагенні (що змінюють клітинну структуру [мутація]);
  •  що впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні небезпечні і шкідливі фактори – це:

  •  патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки);
  •  продукти їх життєдіяльності;
  •  макроорганізми (рослини, комахи, тварини).

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі фактори – це:

  •  фізична втома працівника (статична і динамічна);
  •  нервово-психічне (розумове) перевантаження організму;
  •  монотонність праці;
  •  емоціональні спалахи працівника.

  1.    КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ

Для оцінки умов праці законодавством України розроблена  “Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливих і небезпечних виробничих факторів та тяжкості і напруженості трудового процесу”. (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. №528).

Згідно з цією класифікацією умови праці поділяються на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови праціпри яких зберігається не тільки здоров’я працівників, але й утворюються посилання для підтримки високого рівня їх працездатності.

2 клас – допустимі умови праці – коли рівні шкідливих і небезпечних факторів не перевищують гігієнічних нормативів, а працездатність працівника відновлюється за термін необхідного відпочинку без негативного впливу на стан його здоров’я.

3 клас – шкідливі умови праці – коли шкідливі фактори перевищують гігієнічні норми, та негативно впливають на організм працівника.

3-й клас умов праці поділяється ще на 4 ступені шкідливості:

І ступінь (3.1) – коли працездатність працівника не в повній мірі відновлюється за термін відпочинку до наступної зміни, що збільшує ризик погіршення його здоров’я.

ІІ ступінь (3.2) – коли шкідливі фактори на протязі перших 10 років їх дії призводять до виробничо-обумовлених захворювань працівника без втрати його професійної працездатності.

 ІІІ ступінь (3.3) – коли шкідливі фактори призводять до професійних захворювань з втратою фахової працездатності працівника в період активної його трудової діяльності.

ІV ступінь (3.4) – коли шкідливі фактори призводять до тяжких форм професійного захворювання з повною втратою будь якої трудової діяльності працівника.  

4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – коли на протязі однієї зміни рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів становлять надмірну загрозу для життя і здоров’я працівника (ризик тяжких захворювань, отруєнь, каліцтва, або смерті).

Оцінка умов праці базується на диференційному аналізу усіх виробничих факторів, які мають місце у даній робочій зоні. До таких виробничих факторів відносяться:

  •  мікроклімат виробничого середовища;
  •  важкість і напруженість праці;
  •  вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони;
  •  ступінь освітленості робочого місця;
  •  рівень шуму і промислової вібрації;
  •  інфразвук та ультразвук;
  •  іонізуюче та електромагнітне випромінювання;
  •  аероіонізація;
  •  дія біологічних чинників.

Для усіх цих факторів “Санітарні норми і правила” містять таблиці гігієнічної класифікації умов праці, які мають форму:

Виробничий фактор

Клас умов праці

1 клас

оптимальний

2 клас

допустимий

3 клас (шкідливий)

4 клас

небезпечн

3.1

3.2

3.3

3.4

  1.  Мікроклімат.
  2.  Шум.
  3.  Вібрація.
  4.  Освітленість

і так далі.

  1.   Пільги та компенсації за шкідливі і важкі умови праці

Ст. 7 Закону України “Про охорону праці” передбачає наступні пільги і компенсації деяким категоріям працівників за шкідливі та важкі умови праці:

  •  видача молока та лікувально-профілактичного харчування;
  •  забезпечення газованою солоною водою;
  •  перерви у роботі для обігрівання і відпочинку;
  •  скорочення робочого часу;
  •  щорічні додаткові відпустки;
  •  підвищена оплата праці;
  •  пільгові пенсії.

Видача молока здійснюється на основі “Переліку хімічних речовин, при роботі з якими рекомендовано вживати молоко або інші молочні продукти” (наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 4 листопаду 1987 р. № 4430);

Молоко видається по 0,5 л за зміну у лише у робочі дні.

Забороняється видавати молоко за декілька змін наперед або за попередні дні, чи заміняти його іншими не молочними продуктами, або компенсувати грошима.

Лікувально-профілактичне харчування видається працівникам згідно “Переліку виробництв, професій і посад, робота на яких надає право на безплатне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці” (Постанова Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 7 січня 1977 р № 4/П-1).

Лікувально-профілактичне харчування готується згідно спеціальних “Раціонів лікувально-профілактичного харчування і вітамінних продуктів”, а видається згідно “Правил видачі лікувально-профілактичного харчування”.

Працівникам, що отримують лікувально-профілактичне харчування, молоко за шкідливі умови праці не надається.

забезпечення газованою солоною водою покладається на підприємства, і здійснюється за його рахунок.

Основою для цього є Постанова Секретаріату ВЦРПС “Про забезпечення робітників гарячих цехів газованою солоною водою” (від 11 червня 1934 р).

В цій постанові приводиться перелік гарячих цехів:

  •  домені, мартенівські, прокатні, випалювальні, та інші цехи металургійної промисловості;
  •  гути скляних заводів;
  •  горни фарфоро-фаянсових і цегельних заводів;
  •  котельні та машинні зали електростанцій, де робота проводиться при високих температурах.

Ця постанова є обов’язковою, але не вичерпною.

Всі виробництва і цехи, де працівники мають право на отримання газованої солоної води, визначаються органами санітарного нагляду за погодженням з власником.

Норма забезпечення газованою солоною водою становить 4–5 л на особу. Але це не звільняє підприємство від обов’язку забезпечення прісною водою на загальних підставах.

Перерви для обігрівання і відпочинку надаються:

  •  працівникам, що працюють при низьких температурах;
  •  вантажникам;
  •  та деяким іншим категоріям працівників.

Ці перерви зараховуються в робочий час, і для їх проведення обладнується спеціальне місце.

Кількість і тривалість цих перерв визначає власник за погодженням з профспілками.

Нормативними актами надання перерв є:

  •  для обігрівання – п.2 постанови Наркомпраці СРСР від 11.12.29 р;
  •  для відпочинку – п.23 Правил умов праці вантажників (затверджених Наркомпрацею СРСР 20 вересня 1931 р).

Скорочення тривалості робочого часу – це менший термін роботи при повній тарифній ставці її оплати (ст. 51 КЗпП).

Скорочений термін робочого часу встановлюється:

  •  для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
  •  для осіб віком від 14 до 16 років – 24 години на тиждень;
  •  для працівників зі шкідливими умовами праці – не більше 36 годин на тиждень;
  •  для деяких категорій працівників (вчителів, лікарів, та інших) – згідно чинного законодавства від 6 до 3 годин на день;
  •  для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину інваліда – за домовленістю з власником та за його кошти.

Щорічні додаткові відпустки (ст.76 КЗпП) надаються працівникам, що працюють:

  •  зі шкідливими і важкими умовами праці;
  •  з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням;
  •  в особливих природних та геологічних умовах;
  •  в умовах підвищеного ризику;
  •  з ненормованим робочим днем;
  •  в інших випадках, передбачених законодавством.

Підвищена оплата праці (ст. 100 КЗпП) встановлюється за роботу:

  •  зі шкідливими і важкими умовами праці;
  •  в особливих природних та геологічних умовах;
  •  в умовах підвищеного ризику.

Перелік цих робіт та розмір їх оплати визначається чинним законодавством.

Пільгові пенсії – заниження пенсійного віку на 5–10 років працівникам, які певний час відпрацювали:

  •  на підземних роботах;
  •  на роботі зі шкідливими і особливо важкими умовами праці;
  •  на території радіаційного забруднення (Чорнобильці);
  •  в умовах підвищеного ризику;
  •  в інших випадках, при роботі в умовах підвищеного психологічного навантаження (вихователі дитячих садків, вчителі, медичні робітники)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33414. История возникновения 24.38 KB
  История развития визитной карточки предположительно начинается во Франции в XVII веке. Самые ранние визитные карточки датируются 1731 г. В Китае считают что визитные карточки применяют там уже несколько столетий. В Японии визитные карточки стали использоваться чиновниками в 70х гг.
33415. Внедрение корпоративного имиджа в организации 25.5 KB
  Пять принципов сохранения и упрочнения репутации компании 1. Добиться того чтобы руководство компании подвергало тщательному анализу свои отношения с обществом. Создать систему информирования всех сотрудников о политике компании и принятой в ней повседневной практике. Создать систему позволяющую передавать руководству компании вопросы и критические замечания со стороны сотрудников и общественности.
33416. Имидж 35.5 KB
  цветовая палитра: синяя ахроматическая серый черный белый и натуральная гамма цвета экологии оттенки песочного коричневого зеленого. Костюм должен быть неброского неяркого цвета. Цвет должен находиться в прямой зависимости от цвета рубашки и всего костюма в целом. Аташекейс из кожи однотонный желательно темных или холодных оттенков; записная книжка; чернильная ручка; платочекпаше одного цвета с галстуком или резко контрастировать с ним; ремень должен быть из натуральной кожи пряжка должна быть средних размеров цветовой...
33417. Правила ведения делового телефонного разговора 32 KB
  Если вам плохо слышно собеседника попросить говорить громче. Если клиент обратился с жалобой дать ему выговориться выразить сочувствие записать его данные чтобы перезвонить. Если информации не достаточно то вытягивайте дополнительную информацию с помощью вопросов что когда кто как но не почему. Если телефонный звонок перебил вашу беседу попросите его подождать не вешая трубку либо перезвонить немного позже.
33418. Дресс-код 25.5 KB
  dresscode одежный код форма одежды требуемая при посещении определённых мероприятий организаций заведений. Существует два основных стиля одежды: формальный и неформальный. Помимо указаний на форму одежды на пригласительных карточках вы можете найти другие важные условные знаки.
33419. Имидж фирмы 34 KB
  Организация может иметь несколько имиджей соответствии с запросами целевых аудиторий потребителей партнеров инвесторы и т. Если фирма не работает над созданием позитивного имиджа он формируется стихийно в процессе рыночного взаимодействия и как правило не соответствует тому образу который фирма хотела бы иметь. Преимущества позитивного имиджа: 1повышение конкурентоспособности 2укрепление доверия со стороны целевых аудиторий покупателей дополнительные резервы в ценовой и товарной политике 3 активное развитие корпоративной...
33420. Концептуальные основы формирования имиджа организации» 16.7 KB
  В то же время имидж – это объективный фактор играющий существенную роль в оценке любого социального процесса или явления. Имидж организации складывается на основе компонентов: имидж товара или услуги имидж потребителей товара внутренний имидж организации имидж основателя или основных руководителей имидж персонала визуальный имидж организации и. Внешний имидж организации это то как ее воспринимает общество средства массовой информации инвесторы и общественная работа организации а внутренний отношение к организации...
33421. Понятие «корпоративная культура» и отношение к феномену корпоративной культуры 39 KB
  Основу корпоративной и организационной культуры составляют те идеи взгляды основополагающие ценности которые разделяются членами организации. Свойства корпоративной культуры базируются на признаках: всеобщность не формальность устойчивость. Всеобщность корпоративной культуры выражается в том что она охватывает все виды действий осуществляемых в организации.
33422. Краткое содержание. Корпоративный кодекс в организации 34 KB
  Корпоративный кодекс в организации Создание корпоративного кодекса – это один из способов обеспечения информационной открытости и публичности компании свидетельство приверженности высоким стандартам корпоративного поведения. Корпоративный кодекс – это открытая книга повествующая о принципах деятельности компании отвечающая на вопросы о том куда двигается предприятие как себя позиционирует. Послание от руководителей компании. Организационная структура компании главные персоналии.