18097

ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Тема 2.4. ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА Практичне заняття 2 години. Навчальні питання занять: Загальні вимоги до освітлення виробничого середовища. Природне освітлення та його розрахунок. Штучне освітлення та його нормування. Література: З

Украинкский

2013-07-06

90.5 KB

7 чел.

Тема 2.4.   ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

Практичне заняття 2 години.

Навчальні питання занять:

  1.  Загальні вимоги до освітлення виробничого середовища.
  2.  Природне освітлення та його розрахунок.
  3.  Штучне освітлення та його нормування.

Література:

  1.  Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 1. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.
  2.  М.П.Гандзюк. Основи охорони праці // Підручник – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2003. – 408с.

Методичний матеріал лекції

  1.  загальні вимоги до освітлення виробничого середовища

Освітлення відіграє важливу роль у будь якій діяльності людини. Світло не тільки сприяє виробничому процесу, але й корегує рівень збудженості працівника. Яскраве світло викликає бадьорість, а сутінки і темрява – призводять до сонливого стану людини, що може стати причиною нещасного випадку на виробництві. Тому одним з найголовніших факторів безпечних умов праці є раціональне освітлення робочих місць і виробничих приміщень взагалі.

Раціональне освітлення повинно бути:

  •  достатнім і рівномірним;
    •  не утворювати тіней на робочій поверхні;
    •  не засліплювати працівника;
    •  сприяти зручному виконанню роботи.

Світло – це випромінювання електромагнітних хвиль оптичного діапазону, які потрапляючи на сітчатку ока подразнюють її, і відображають на ній обриси предметів, від яких відбилися ці хвилі.

Діапазон електромагнітних хвиль видимого світла становить довжину від 380 до 780 нм (10-9). Цей діапазон розподіляється на під діапазони кольорів, які залежать від довжини електромагнітних хвиль, а саме:

  •  фіолетовий – 380 ... 450 нм;
    •  синій – 450 ... 510 нм;
    •  зелений – 510 ... 575 нм;
    •  жовтий – 575 ... 620 нм;
    •  червоний – 620 ... 780 нм.

Випромінювання нижче 380 нм. називається ультрафіолетовим, а випромінювання вище 780 нм. – інфрачервоним.

Ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання не сприймається оком людини, але вони спричиняють як позитивний так і негативний вплив на її організм.

Основні світлові характеристики

Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками.

Кількісні показники світла визначають:

  •  силу світла (J кд);
    •  світловий потік (Ф лм);
    •  освітленість (Е лк);
    •  яскравість (L ніт).

Якісні показники освітленості характеризують:

  •  коефіцієнт відбиття (ρ);
    •  фон;
    •  контраст об’єкта з фоном (К)

КІЛЬКІСНІ  ПОКАЗНИКИ  СВІТЛА

Сила світла (J кд) – це енергія світлового потоку, що випромінюється від єдиного точкового джерела світла.

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) або свічка (св), яку випромінює абсолютно чорне тіло площею в 1/60 см2, що приймається за світловий еталон.

1 св = 1,005 кд;

Світловий потік (Ф лм) – це інтенсивність світла, що випромінюється в тілесному куті 1 стерадіан від точкового джерела світла в 1 кд. За одиницю світлового потоку прийнятий люмен (лм).

Ф = J · ω (лм);

де: ωстерадіан (тілесний кут, що утворює на сферичній поверхні радіусом 1 м. площу в 1 м2).

Освітленість (Е лк) – це величина світлового потоку, що припадає на одиницю освітлювальної поверхні.

За одиницю освітленості прийнято люкс (лк).

Е = Ф/S  (лк).

Яскравість (L ніт) – це частка відбитої предметом сили світла, яка визначає його видимість:

ЯКІСНІ  ПОКАЗНИКИ  ОСВІТЛЕННОСТІ

Коефіцієнт відбиття (ρ) – характеризує здатність поверхні відбивати світловий потік, що падає на неї:

Фон – це освітленість поверхні, на якій розглядається даний предмет.

Фон вважається:

  •  світлим – при ρ > 0,4;
    •  середнім – при  ρ = 0,2 ... 0,4;
    •  темним – при ρ < 0,2.

Контраст об’єкта з фоном (К) – це співвідношення яскравостей фону і об’єкту:

Контраст вважається:

  •  великим – при К > 0,5;
    •  середнім – при К = 0,2 ... 0,5;
    •  малим – при К < 0,2.

Для вимірювання світлових величин застосовуються люксметри (Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117). Ці прилади мають селеновий фотоелемент, який генерує електричний струм пропорційний світловому потоку, що падає на нього. А величина цього струму вимірюється міліамперметром, шкала якого градуйована в люксах.

  1.  Природне освітлення та його розрахунок

Природне освітлення – це пряме сонячне проміння та світло, відбите від небокраю. Воно надзвичайно сприятливо впливає на зорові зусилля працівників при виконанні ними будь якої роботи.

Природне освітлення приміщень поділяється на:

  •  бокове – що проходить через віконні пройми в стінах.
    •  верхнє – що проходить через зенітні пройми в перекриттях;
    •  комбіноване – сумісна дія бокового і верхнього освітлення.

Природне освітлення виробничих приміщень нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) або н).

Цей коефіцієнт виражається у відсотках і визначає відношення величини внутрішньої освітленості приміщення вн) до повної зовнішньої освітленості зовн), що діє на відкритій місцевості поза межами даного приміщення.

Але відношення  вн / Езовн ) характеризує пропускну здібність вікон і пропорційне відношенню їх загальної площі (Sвікон) до загальної площі підлоги даного приміщення (Sпідл):

Виходячи з цього можна записати:

Тому загальна площа вікон виробничого приміщення визначається як добуток нормованого коефіцієнту природного освітлення КПО н) на  повну площу підлоги даного приміщення  (Sпідл):

Величина природного освітлення залежить від географічної широти місцевості, тому для визначення КПО н), територія колишнього СРСР поділена на 5 світлових поясів, карта яких приведена в СНиП ІІ-4-79.

Деякі міста, що розташовані у відповідних світлових поясах:

І с.п. – Петрозаводськ, Нарьянмар, Воркута, Мурманськ.

ІІ с.п. – Тула, Магадан, Санки-Петербург, Верхоянськ.

ІІІ с.п. – Якутск, Омськ, Охотськ, Москва, Мінськ, Н-Новгород.

IV с.п. – Київ, Харків, Кишинів, Волгоград, Чита, Владивосток.

V с.п. – Сімферополь, Тбілісі, Єреван, Ташкент, Баку.

Таким чином, територія України розташована в ІV і в V світлових поясах.

Значення КПО н), вибирається в залежності від виду природного освітлення (бокове, верхнє, комбіноване) і розряду зорової напруженості роботи (8 розрядів), які приведені в таблиці СНиП ІІ-4-79 для ІІІ світлового поясу.

Характеристика зорової роботи

Найменший розмір об’єкту розрізнювання (мм)

Розряд зорової напру-женості

КПО енІІІ, %

При верхньому освітленні

При боковому освітлення

зі стійким сніговим покровом

на іншій території

Найвища точність

Менше 0,15 мм

1

10

2,8

3,5

Дуже висока точність

0,15 – 0,3 мм

2

7

2

2,5

Висока точність

0,3 – 0,5 мм

3

5

1,6

2

Середня точність

0,5 – 1,0 мм

4

4

1,2

1,5

Мала точність

1 – 5 мм

5

3

0,8

1

Груба (дуже мала точність)

Більше 5 мм

6

2

0,4

0,5

Робота в гарячих цехах та з виробами, що світяться

Більше 0,5 мм

7

3

0,8

1

Загальні спостереження за роботою:

  •  постійне
  •  періодичне (з постійним перебуванням людей у приміщені)
  •  періодичне (з періодичним перебуван-ням людей у приміщені)

8

1

0,7

0,5

0,2

0,2

0,1

0,3

0,2

0,1

Отримане з даної таблиці значення КПО нІІІ) перераховується для інших світлових поясів з урахуванням орієнтації вікон будівлі відносно сторін горизонту, за формулою:

енІ,ІІ,IV,V = енІІІ · m · c;  (%)

де: m – коефіцієнт перерахунку значення КПО з ІІІ в інші світлові пояса:

Номер світлового поясу

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

Значення коефіцієнту m

1,2

1,1

1

0,9

0,8

     с – коефіцієнт орієнтації вікон будівлі відносно сторін горизонту.

Світловий пояс

При орієнтації вікон відносно сторін горизонту (азимут, градус)

Зенітні ліхтарі

В зовнішніх стінах будівель

Прямокутні і трапецевидні ліхтарі

Ліхтарі типу “шед”

136-225

226-315 46-135

316-45

69-113

249-293

24-68

204-248

114-158

294-338

159-203

339-23

316-45

І

0,9

0,95

1

1

1

1

1

1

ІІ

0,85

0,9

1

0,95

1

1

1

1

ІV

північніше 500п.ш.

південніше 500п.ш.

0,75

0,7

0,8

0,75

1

0,95

0,85

0,8

0,9

0,85

0,95

0,9

1

0,95

0,9

0,85

V

північніше 400п.ш.

південніше 400п.ш.

0,65

0,6

0,7

0,65

0,9

0,85

0,75

0,7

0,8

0,75

0,85

0,8

0,9

0,85

0,75

0,65

Розрахований КПО повинен відповідати його дійсному значенню на рівні робочої поверхні в приміщеннях:

  •  з боковим освітленням – як мінімальне його значення min), заміряне на відстані 1 м від протилежної стіни, але не далі ніж 12 м від вікна;
    •  з верхнім та комбінованим освітленням – як середнє його значення сер) в будь якій точці приміщення.

Для цього у формулу розрахунку площі вікон вводяться коефіцієнти:

hв коефіцієнт світлових характеристик вікон (8,0...15,0);

Kзб коефіцієнт затінення вікон іншими будівлями (1,0...1,5);

Kз – коефіцієнт запасу (1,5...2,0);

rв коефіцієнт відбиття світлу в середині приміщення (1,5...3,0);

t0 – коефіцієнт світло пропускної здібності скла вікон (визначається за допомогою таблиць, приведених у нормативних документах).

  1.  Штучне освітлення та його нормування

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих і побутових приміщеннях у темний час доби, а також там, де недостатньо природного світла. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на: робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, та чергове.

  •  Робоче освітленняце освітлення, що забезпечує нормальні умови праці, переміщення людей, та рух транспорту.
  •  Аварійне освітлення призначене для продовження роботи при раптовому вимкненню робочого освітлення.

Аварійне освітлення повинно становити не менше 5% від робочого освітлення (не менше 2 лк в нутрі приміщення, і не менше 1 лк на території підприємства).

  •  Евакуаційне освітленняпередбачається на сходинах, в лазах, та інших небезпечних місцях, для екстреної евакуації людей при аваріях, пожежах, та нещасних випадках.

Воно повинно бути в приміщеннях не менше 0,5 лк, а на території –  не менше 0,2 лк.

  •  Охоронне та чергове освітлення це виділена частина робочого або аварійного освітлення в неробочий час.

Джерелами штучного освітлення можуть бути газорозрядні лампи або лампи накалювання, які розміщаються в спеціальній арматурі світильника.

Найбільш важливими функціями арматури світильників є:

  1.  ефективний перерозподіл світлового потоку на робочому місці,
  2.  застереження очей працівників від прямого світлового променю.

Світильники поділяються:

а) За розподілом світлового потоку в просторі на світильники:

  •  прямого світла;
  •  розсіяного світла;
  •  відбитого світла;

б) По конструктивному виконанню – на світильники:

  •  відкриті;
  •  закриті;
  •  захищені;

в) За призначенням – на світильники:

  •  загального освітлення;
  •  місцевого освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним або комбінованим (до загального додається місцеве) . Застосування лише місцевого освітлення – забороняється.

Мінімальна освітленість від штучних світильників установлюється санітарними нормами і правилами (СН і П)   ІІ-4-79 і визначається:

  •  по характеру зорової роботи з найменшими розмірами об’єкта;
  •  по контрасту об’єкта з фоном;
  •  по характеристиці фону.

В залежності від степені зорової напруги, зорова робота розбита на 8 розрядів, для яких визначається степінь освітленості робочого місця.

Наприклад:

І – ІII  розряд – найвищої точності (розмір об’єкта від 0,15 до 5 мм)

IV–VІ розряд – роботи дуже малої точності (розмір об’єкта > 5 мм);

  VII  розряд – роботи з матеріалами що самостійно світяться;

      VIII розряд – роботи пов’язані з загальним спостереженням за промисловим процесом з періодичною присутністю людини.

Найбільша нормована освітленість становить 5000 лк (для І розряду), і найменша – в 30 лк (для VIII розряду).


L =
                   (ніт, кд/м2)  

    J

S·cos (α)

Світловий потік (Ф лм)

· ω

Точкове джерело світла

Сила світла (J кд)

ω просторовий кут (стерадіан)

Освітленість  (Е лк)

Площа  S = 1 м2.

ρ =             (раз)

Фвідб.

Фпад.

К =                            ;

Lфон  Lоб’єкт

Lфон

КПО н) =          · 100 (%).

Евн

Езовн

Евн

Езовн

вікон

Sпідл

    =           ;

КПО н) =          · 100 (%).

Sвікон

Sпідл

Sвікон =                   ;

ен · Sпідл

100

12 м                   1м

еmin

еmin

еmin

ен ·Sn · hв · Кзб · Кз

100 ·rв · t0

Sв =                                 ;  (м2)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73950. Геодезические работы при проектировании изысканий сооружений линейного типа (нивелирование трасс линейных сооружений) 1.69 MB
  На стадии предварительных изысканий трассирование подводящих сетей выполняют камеральным путем пользуясь имеющимися картами с целью получения плана и профиля трассы в масштабе карты. Для составления рабочего проекта производят окончательные изыскания трассы с закреплением ее на местности с необходимой детализацией элементов. Цель этой стадии изысканий получить план профиль трассы в требуемом масштабе; установить геометрические параметры трассы для строительства. Трассирование – комплект геодезических работ по проложению разбивке и...
73951. Геодезические наблюдения за деформациями зданий и сооружений 890 KB
  Определение крена вертикальной оси. Определение крена вертикальной оси Геометрическая сущность измерения крена сводится к определению взаимного положения двух точек сооружения которые по техническим условиям проекта должны лежать на одной отвесной линии. Определение крена с помощью измерения линейной величины. Определение крена по вертикальной нити теодолита.
73952. Геодезические работы при вертикальной планировке строительной площадки 1.43 MB
  В результате проектирования находят отметки проектной поверхности определяют рабочие отметки показывают высоту насыпи или глубину выемки в каждой точке проекта по формуле В завершении вычисляют объем земляных работ и составляют картограмму перемещения земляных масс. Проектирование горизонтальной площадки с соблюдением баланса земляных работ метод вертикальной планировки по квадратам Последовательность геодезических работ на строительной площадке: Построение на строительной площадке сетки квадратов Создание развитие высотного съемочного...
73953. Геодезические работы в строительстве 2.45 MB
  Геодезические работы в строительстве. Организация геодезических работ в строительстве Геодезическая основа строительства Перенос на местность здания или сооружения. Организация геодезических работ в строительстве Виды геодезических работ в строительстве. На строительномонтажной площадке выполняются следующие геодезические работы.
73954. ЭЛЕМЕНТЫ ГЕОДЕЗИЧЕСКИХ РАЗБИВОЧНЫХ РАБОТ 1.29 MB
  Перенесение на местность проектных расстояний Построение проектного угла Вынесение на местность проектных отметок Построение линии с проектным углом I вопрос. Построение линии проектной длины А С обычной технической точностью когда относительные погрешности...
73955. Геодезические работы при детальной разбивке закруглений и закрепление на местности осей сооружения 2.23 MB
  Закрепление на местности осей здания или сооружения. Выбор вида закрепления осей на местности определяется характеристикой объекта строительства и классом его точности. Закрепление осей обноской Обноска – специальное приспособление ограждение применяемое на строительной площадке при выносе осей сооружения и их закрепления.
73956. Геодезические работы при строительстве зданий, сооружений 1.43 MB
  Геодезические работы при сооружении котлованов Задача геодезиста: Разметка планового контура котлована плановая разбивка; Контроль глубины отрывки котлована высотная разбивка; Исходные документы: разбивочный чертёж как вариант; план топографической съёмки масштаба
73957. Топографический план (карта) и решаемые по ним задачи 1.79 MB
  Системы координат в инженерной геодезии. В России топографические планы и карты строят в ортогональной равноугольной поперечно-цилиндрической проекции и соответствующей ей системе плоских прямоугольных координат Гаусса Крюгера Г К. Топографические съемки в крупных масштабах на участках площадью менее 20 км2 выполняются как правило в частных системах прямоугольных координат. Разграфка листов планов в этих случаях производится не меридианами и параллелями а линиями координатной сетки.
73958. Угловые измерения 1.26 MB
  Классификация теодолитов и особенности устройства ЭОП теодолитов-тахеометров Измерение горизонтальных и вертикальных углов. Принцип измерения горизонтальных и вертикальных углов Угловые измерения занимают составляют основу геодезических измерений на местности. Измерения вертикальных углов.