18158

ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ

Лекция

Лесное и сельское хозяйство

Лекція 20 ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ План: Поняття правової охорони земель Зміст правової охорони земель. Захист сільськогосподарських та лісогосподарських угідь від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб Захист земель від неспр...

Украинкский

2013-07-06

30.68 KB

19 чел.

Лекція 20

ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ

План:

  1.  Поняття правової охорони земель
  2.  Зміст правової охорони земель.
  3.  Захист     сільськогосподарських    та    лісогосподарських    угідь     від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб
  4.  Захист земель від несприятливих природних і техногенних процесів та збереження природних водно-болотних угідь
  5.  Попередження   погіршення   естетичного   стану   та   екологічної   ролі антропогенних ландшафтів
  6.  Консервація сільськогосподарських угідь

Питання для самоконтролю: 

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття правової охорони земель

Законодавче визначення охорони земель закріплено у ст. 162 ЗК України:

"Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості грунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення."

  Часто поняття "охорона земель" та "правова охорона земель" вживаються як синоніми. Правові норми, які регламентують відносини з охорони земель, прийнято виділяти в окремий інститут земельного права.

На думку А. К. Ібрагімова,  "поняття "правова охорона земель " має повне право на існування, проте використовуватися повинно в тих випадках, коли мова йде про невикористовувані земельні ділянки", оскільки у випадку використання земель "доцільно обмежитися терміном "раціональне використання     земель".     Отже,      "під     правовою     охороною     земель сільськогосподарського призначення слід розуміти систему науково-обґрунтованих заходів, закріплених у земельному законодавстві і спрямованих на забезпечення всіма учасниками земельних правовідносин збереження та підвищення родючості цих невикористовуваних земель в інтересах нинішнього та прийдешнього поколінь людей.

  1.  Зміст правової охорони земель.

Зміст охорони земель (а з даному випадку - і правової охорони земель) визначається ст. 164 ЗК України:

Охорона земель включає:

а) обгрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

б) захист  сільськогосподарських угідь,  лісових земель  та   чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення,    переосушення,    ущільнення,    забруднення    відходами    виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

д)   попередження   погіршення   естетичного   стану   та   екологічної  ролі антропогенних ландшафтів;

е) консервацію   деградованих   і  малопродуктивних   сільськогосподарських угідь.

  1.  Захист     сільськогосподарських    та    лісогосподарських    угідь     від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб

Дана складова охорони земель є відображенням принципу пріоритету земель сільськогосподарського призначення, закріпленого у загальному вигляді у ст. 23 ЗК України:

Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення:

1. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

2. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

3.   Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також: для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

4.  Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.

Реалізації принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, окрім його законодавчого закріплення у загальному вигляді, слугують низка правових механізмів: (1) встановлення т. з. норм відведення земель для несільськогосподарських потреб, (2) встановлення особливого ускладненого порядку вилучення особливо цінних сільськогосподарських земель для інших потреб, (3) встановлення обов'язку рекультивації земель, (4) встановлення обов'язку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Норми відведення земельних ділянок для певних несільськогосподарських потреб передбачені як законодавчими, так і підзаконними нормативно-правовими актами. Наведені нормативи забезпечують використання для несільськогосподарських потреб мінімально необхідних площ земель, передбачаючи в одних випадках конкретну мінімально необхідну площу земельної ділянки для певної потреби, а в інших випадках встановлюючи чіткі правила щодо обчислення такої мінімально необхідної площі (наприклад, встановлюючи норми відступу до межі від крайніх проводів лінії зв'язку).

  1.  Захист земель від несприятливих природних і техногенних процесів та збереження природних водно-болотних угідь

Захист від водної та вітрової ерозії.

Під ерозією грунту розуміють руйнування його поверхневого шару під дією води   чи   вітру.   Виділяють   водну   та   вітрову   ерозію,   проте   в   спеціальній землевпорядній літературі існує думка, за якою замість терміну "вітрова ерозія"

Важливе значення мають Постанова ЦК КП України і РМ УРСР від 16.05.1967 № 320 "Про невідкладні заходи по захисту ґрунтів від вітрової і водної ерозії в Українській РСР"та Обов'язковий для всіх землекористувачів мінімум заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в УРСР, затверджений постановою РМ УРСР від 12.09.1960 № 1541.

Одним з найдійовіших засобів із боротьби з ерозією ґрунтів є формування сталих агроландшафтів. Заходами із боротьби з ерозією є влаштування полезахисних лісосмуг, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, консервація земель, КМОТ.

Для виконання робіт з охорони земель за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється: будівництво складних протиерозійних гідротехнічних споруд (водоскидні споруди, протиерозійні ставки-накопичувачі твердого стоку, берегоукріплення та обвалування рік і водойм для захисту сільгоспугідь, земляні вали, вали-канави, вали-тераси, вали-дороги, терасування схилів, засипка та виположування ярів, землювання еродованих земель із залуженням, залуження забрудненої шкідливими речовинами ріллі), протизсувні роботи тощо (лист Держкомзему України N 720/07 від 23.04.1996 "Про функціонування відділів технічного нагляду та перелік робіт з охорони земель"). Ці заходи мають здійснюватися у тому числі і за рахунок коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Обсяг подібних робіт на сьогодні є замалим через недостатність фінансування.

Іншими дієвими заходами із боротьби з ерозією є консервація деградованих земель (див. нижче), КМОТ.

Окрему статтю (ст. 46) в Законі присвячено охороні земель і грунтів від забруднення відходами.

Юридичним критерієм "чистоти" грунтів є нормативи гранично допустимої концентрації (далі - ГДК) шкідливих речовин у ґрунті та нормативи гранично (Закон: "максимально") допустимих рівнів (далі - ГДР) радіоактивного забруднення ґрунтів (ст. 31 Закону України "Про охорону земель"). Ці нормативи на сьогодні мають санітарно-гігієнічне спрямування і виступають у якості складової санітарного законодавства. По відношенню до радіаційного забруднення діють норми ст. ст. 2 та 3 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991, а також Норми радіаційної безпеки України, затверджені Наказом Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1997 № 62 (НРБУ-97). Охороні земель від забруднення слугує нормування внесення пестицидів та мінеральних добрив у ґрунт як важливий елемент технологічних правил і регламентів застосування агрохімікатів, вимоги до якості добрив, які встановлюються численними стандартами (див., наприклад, ОСТ 1028-86. "Добрива мінеральні. Застосування при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією. Загальні вимоги").

Закон України "Про охорону земель" (ст. 37 та ін.) передбачає систематичне агрохімічне обстеження земель сільськогосподарського призначення, яке повинно забезпечити постійний контроль за станом забруднення.

Захист земель від засолення здійснюється шляхом вапнування кислих та гіпсування солонцюватих грунтів хімічними меліорантами (пиловидними та слабко пиловими хімічними меліорантами), застосування яких нормується відповідними стандартами, наприклад, ГОСТ 14050-93 (вапнякового борошна), ТУ 10-11-428-87 (місцевих вапнякових добрив), ТУ 118-08-428-83 (фосфогіпсу) тощо.

Захист від заростання бур'янами. Новітнє законодавство України обходить питання боротьби із бур'янами стороною, тому в Україні застосовуються акти колишньої УРСР: Указ Президії ВР УРСР "Про посилення боротьби з бур'янами" від 26.04.1962, постанова РМ УРСР "Про затвердження Правил по боротьбі з бур'янами" від 11.05.1962 № 531. Правила по боротьбі з бур'янами, зокрема, передбачають проведення таких заходів для знищення бур'янів, як забезпечення високої агротехніки вирощування сільгоспкультур, впровадження механізованого обробітку посівів просапних культур у двох напрямках, лущення стерні та зяблевої оранки, на посівах просапних культур застосовувати боронування, застосовувати хімічні засоби боротьби з бур'янами, забезпечувати при збиранні хлібів окреме збирання насіння бур'янів тощо.

  1.  Попередження   погіршення   естетичного   стану   та   екологічної   ролі антропогенних ландшафтів

Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів досягається в процесі здійснення планування використання земель (насамперед у межах населених пунктів, де планувальною документацією можуть визначатися естетичні вимоги до будівель, огорож, дорожнього покриття тощо), за допомогою здійснення контролю за санітарним станом населених пунктів тощо. Спеціальне правове регулювання даної складової охорони земель відсутнє.

  1.  Консервація сільськогосподарських угідь

Поняття консервації земель визначається ст. І Закону України "Про охорону земель":

консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я.

За оцінками фахівців, в Україні необхідно зменшити загальну площу земель в інтенсивному обробітку мінімум на 8,6 млн. га і трансформувати їх у природні кормові угіддя, під заліснення, заповідні та рекреаційні об'єкти.

Відповідно до ст. 172 ЗК України, консервації підлягають деградовані, малопродуктивні та техногенно забруднені землі. Легальне поняття техногенно забруднених земель наводиться у ст. 169, а деградованих та малопродуктивних земель у ст. 171 ЗК України:

Стаття 69. Поняття техногенно забруднених земель

1. Техногенна забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей.

2. До техногенно забруднених земель відносяться землі радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі, забруднені важкими металами, і іншими хімічними елементами тощо. При використанні техногенно забруднених земель враховуються особливості режиму їх використання.

Стаття 171. Деградовані і малопродуктивні землі

1.  До деградованих земель відносяться:

а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;

б) земельні ділянка з еродованими, перезволоженими, з підвищеною
кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами грунтами та інші.

2.  До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.

Формалізовані критерії, за якими землі підлягають консервації, визначені Наказом Держкомзему України від 17.10.2002 № 175 "Про Порядок консервації земель".

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняттю «охорона земель» ?

2. Що в себе включає охорона земель?

3.У чому полягає приорітетність земель сільськогосподарського призначення?

4. Що Ви розумієте під ерозією грунту?

5. Які землі відносяться до деградованих земель?

Питання на самостійну підготовку:

1. Досягнення раціонального землекористування?

2. Особливий порядок вилучення цінних земель?

3. Рекультивація земель?

4. Збереження природних водно-болотних угідь?

5.Влаштування полезахисних лісових смуг для виконання робіт з охорони земель?  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81425. Четвертичная структура белков. Особенности строения и функционирования олигомерных белков на примере гемсодержащего белка - гемоглобина 104.92 KB
  Особенности строения и функционирования олигомерных белков на примере гемсодержащего белка гемоглобина. В частности молекула гемоглобина состоит из двух одинаковых α и двух βполипептидных цепей т. Молекула гемоглобина содержит четыре полипептидные цепи каждая из которых окружает группу гема – пигмента придающего крови ее характерный красный цвет. Простетическая группа нековалентно связана с гидрофобной впадиной молекулы гемоглобина.
81426. Лабильность пространственной структуры белков и их денатурация. Факторы, вызывающие денатурацию 100.13 KB
  Под лабильностью пространственной структуры белка понимают способность структуры белковой молекулы претерпевать конформационные изменения под действием различных физикохимических факторов. Под денатурацией следует понимать нарушение общего плана уникальной структуры нативной молекулы белка преимущественно ее третичной структуры приводящее к потере характерных для нее свойств растворимость электрофоретическая подвижность биологическая активность и т. При непродолжительном действии и быстром удалении денатурирующих агентов возможна...
81427. Шапероны - класс белков, защищающий другие белки от денатурации в условиях клетки и облегчающий формирование их нативной конформации 105.78 KB
  Шаперо́ны (англ. chaperones) — класс белков, главная функция которых состоит в восстановлении правильной третичной структуры повреждённых белков, а также образование и диссоциация белковых комплексов. Термин «молекулярный шаперон» впервые был использован в работе Ласкей и других при описании ядерного белка нуклеоплазмина
81428. Многообразие белков. Глобулярные и фибриллярные белки, простые и сложные. Классификация белков по их биологическим функциям и по семействам: (сериновые протеазы, иммуноглобулины) 106.76 KB
  Глобулярные и фибриллярные белки простые и сложные. Так белки можно классифицировать: по форме молекул глобулярные или фибриллярные; по молекулярной массе низкомолекулярные высокомолекулярные и др.; по химическому строению наличие или отсутствие небелковой части; по выполняемым функциям транспортные защитные структурные белки и др.; по локализации в организме белки крови печени сердца и др.
81429. Иммуноглобулины, особенности строения, избирательность взаимодействия с антигеном. Многообразие антигенсвязывающих участков Н- и L-цепей. Классы иммуноглобулинов, особенности строения и функционирования 108.05 KB
  Домены тяжёлых цепей IgG имеют гомологичное строение с доменами лёгких цепей. Специфичность пути разрушения комплекса антигенантитело зависит от класса антител которых существует 5 типов: Ig IgD IgE IgG IgM. Созревающие Влимфоциты синтезируют мономерные бивалентные молекулы IgM по структуре похожие на рассматриваемые выше IgG которые встраиваются в плазматическую мембрану клеток и играют роль первых антигенраспознающих рецепторов. В количественном отношении IgG доминируют в крови и составляют около 75 от общего количества этих...
81430. Физико-химические свойства белков. Молекулярный вес, размеры и форма, растворимость, ионизация, гидратация 103.82 KB
  Молекулярный вес размеры и форма растворимость ионизация гидратация Индивидуальные белки различаются по своим физикохимическим свойствам: форме молекул молекулярной массе суммарному заряду молекулы соотношению полярных и неполярных групп на поверхности нативной молекулы белка растворимости белков а также степени устойчивости к воздействию денатурирующих агентов. Различия белков по молекулярной массе. Молекулярная масса белка зависит от количества аминокислотных остатков в полипептидной цепи а для олигомерных белков и от...
81431. Методы выделения индивидуальных белков: осаждение солями и органическими растворителями, гель-фильтрация, электрофорез, ионообменная и аффинная хроматография 104.42 KB
  Метод выделения белков основанный на различиях в их растворимости при разной концентрации соли в растворе. Соли щелочных и щёлочноземельных металлов вызывают обратимое осаждение белков т. Чаще всего для разделения белков методом высаливания используют разные концентрации солей сульфата аммония NH42SO4.
81432. Методы количественного измерения белков. Индивидуальные особенности белкового состава органов. Изменения белкового состава органов при онтогенезе и болезнях 110.81 KB
  Индивидуальные особенности белкового состава органов. Изменения белкового состава органов при онтогенезе и болезнях. Для определения количества белка в образце используется ряд методик: Биуретовый метод один из колориметрических методов количественного определения белков в растворе.
81433. История открытия и изучения ферментов. Особенности ферментативного катализа. Специфичность действия ферментов. Зависимость скорости ферментативных реакций от температуры, рН, концентрации фермента и субстрата 143.03 KB
  Особенности ферментативного катализа. Зависимость скорости ферментативных реакций от температуры рН концентрации фермента и субстрата. Собственно ферментами от лат. Важнейшие особенности ферментативного катализа эффективность специфичность и чувствительность к регуляторным воздействиям.