18158

ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ

Лекция

Лесное и сельское хозяйство

Лекція 20 ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ План: Поняття правової охорони земель Зміст правової охорони земель. Захист сільськогосподарських та лісогосподарських угідь від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб Захист земель від неспр...

Украинкский

2013-07-06

30.68 KB

19 чел.

Лекція 20

ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ

План:

  1.  Поняття правової охорони земель
  2.  Зміст правової охорони земель.
  3.  Захист     сільськогосподарських    та    лісогосподарських    угідь     від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб
  4.  Захист земель від несприятливих природних і техногенних процесів та збереження природних водно-болотних угідь
  5.  Попередження   погіршення   естетичного   стану   та   екологічної   ролі антропогенних ландшафтів
  6.  Консервація сільськогосподарських угідь

Питання для самоконтролю: 

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття правової охорони земель

Законодавче визначення охорони земель закріплено у ст. 162 ЗК України:

"Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості грунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення."

  Часто поняття "охорона земель" та "правова охорона земель" вживаються як синоніми. Правові норми, які регламентують відносини з охорони земель, прийнято виділяти в окремий інститут земельного права.

На думку А. К. Ібрагімова,  "поняття "правова охорона земель " має повне право на існування, проте використовуватися повинно в тих випадках, коли мова йде про невикористовувані земельні ділянки", оскільки у випадку використання земель "доцільно обмежитися терміном "раціональне використання     земель".     Отже,      "під     правовою     охороною     земель сільськогосподарського призначення слід розуміти систему науково-обґрунтованих заходів, закріплених у земельному законодавстві і спрямованих на забезпечення всіма учасниками земельних правовідносин збереження та підвищення родючості цих невикористовуваних земель в інтересах нинішнього та прийдешнього поколінь людей.

  1.  Зміст правової охорони земель.

Зміст охорони земель (а з даному випадку - і правової охорони земель) визначається ст. 164 ЗК України:

Охорона земель включає:

а) обгрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

б) захист  сільськогосподарських угідь,  лісових земель  та   чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення,    переосушення,    ущільнення,    забруднення    відходами    виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

д)   попередження   погіршення   естетичного   стану   та   екологічної  ролі антропогенних ландшафтів;

е) консервацію   деградованих   і  малопродуктивних   сільськогосподарських угідь.

  1.  Захист     сільськогосподарських    та    лісогосподарських    угідь     від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб

Дана складова охорони земель є відображенням принципу пріоритету земель сільськогосподарського призначення, закріпленого у загальному вигляді у ст. 23 ЗК України:

Стаття 23. Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення:

1. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

2. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

3.   Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також: для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

4.  Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.

Реалізації принципу пріоритетності земель сільськогосподарського призначення, окрім його законодавчого закріплення у загальному вигляді, слугують низка правових механізмів: (1) встановлення т. з. норм відведення земель для несільськогосподарських потреб, (2) встановлення особливого ускладненого порядку вилучення особливо цінних сільськогосподарських земель для інших потреб, (3) встановлення обов'язку рекультивації земель, (4) встановлення обов'язку відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Норми відведення земельних ділянок для певних несільськогосподарських потреб передбачені як законодавчими, так і підзаконними нормативно-правовими актами. Наведені нормативи забезпечують використання для несільськогосподарських потреб мінімально необхідних площ земель, передбачаючи в одних випадках конкретну мінімально необхідну площу земельної ділянки для певної потреби, а в інших випадках встановлюючи чіткі правила щодо обчислення такої мінімально необхідної площі (наприклад, встановлюючи норми відступу до межі від крайніх проводів лінії зв'язку).

  1.  Захист земель від несприятливих природних і техногенних процесів та збереження природних водно-болотних угідь

Захист від водної та вітрової ерозії.

Під ерозією грунту розуміють руйнування його поверхневого шару під дією води   чи   вітру.   Виділяють   водну   та   вітрову   ерозію,   проте   в   спеціальній землевпорядній літературі існує думка, за якою замість терміну "вітрова ерозія"

Важливе значення мають Постанова ЦК КП України і РМ УРСР від 16.05.1967 № 320 "Про невідкладні заходи по захисту ґрунтів від вітрової і водної ерозії в Українській РСР"та Обов'язковий для всіх землекористувачів мінімум заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в УРСР, затверджений постановою РМ УРСР від 12.09.1960 № 1541.

Одним з найдійовіших засобів із боротьби з ерозією ґрунтів є формування сталих агроландшафтів. Заходами із боротьби з ерозією є влаштування полезахисних лісосмуг, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, консервація земель, КМОТ.

Для виконання робіт з охорони земель за рахунок бюджетних асигнувань здійснюється: будівництво складних протиерозійних гідротехнічних споруд (водоскидні споруди, протиерозійні ставки-накопичувачі твердого стоку, берегоукріплення та обвалування рік і водойм для захисту сільгоспугідь, земляні вали, вали-канави, вали-тераси, вали-дороги, терасування схилів, засипка та виположування ярів, землювання еродованих земель із залуженням, залуження забрудненої шкідливими речовинами ріллі), протизсувні роботи тощо (лист Держкомзему України N 720/07 від 23.04.1996 "Про функціонування відділів технічного нагляду та перелік робіт з охорони земель"). Ці заходи мають здійснюватися у тому числі і за рахунок коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Обсяг подібних робіт на сьогодні є замалим через недостатність фінансування.

Іншими дієвими заходами із боротьби з ерозією є консервація деградованих земель (див. нижче), КМОТ.

Окрему статтю (ст. 46) в Законі присвячено охороні земель і грунтів від забруднення відходами.

Юридичним критерієм "чистоти" грунтів є нормативи гранично допустимої концентрації (далі - ГДК) шкідливих речовин у ґрунті та нормативи гранично (Закон: "максимально") допустимих рівнів (далі - ГДР) радіоактивного забруднення ґрунтів (ст. 31 Закону України "Про охорону земель"). Ці нормативи на сьогодні мають санітарно-гігієнічне спрямування і виступають у якості складової санітарного законодавства. По відношенню до радіаційного забруднення діють норми ст. ст. 2 та 3 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991, а також Норми радіаційної безпеки України, затверджені Наказом Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1997 № 62 (НРБУ-97). Охороні земель від забруднення слугує нормування внесення пестицидів та мінеральних добрив у ґрунт як важливий елемент технологічних правил і регламентів застосування агрохімікатів, вимоги до якості добрив, які встановлюються численними стандартами (див., наприклад, ОСТ 1028-86. "Добрива мінеральні. Застосування при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією. Загальні вимоги").

Закон України "Про охорону земель" (ст. 37 та ін.) передбачає систематичне агрохімічне обстеження земель сільськогосподарського призначення, яке повинно забезпечити постійний контроль за станом забруднення.

Захист земель від засолення здійснюється шляхом вапнування кислих та гіпсування солонцюватих грунтів хімічними меліорантами (пиловидними та слабко пиловими хімічними меліорантами), застосування яких нормується відповідними стандартами, наприклад, ГОСТ 14050-93 (вапнякового борошна), ТУ 10-11-428-87 (місцевих вапнякових добрив), ТУ 118-08-428-83 (фосфогіпсу) тощо.

Захист від заростання бур'янами. Новітнє законодавство України обходить питання боротьби із бур'янами стороною, тому в Україні застосовуються акти колишньої УРСР: Указ Президії ВР УРСР "Про посилення боротьби з бур'янами" від 26.04.1962, постанова РМ УРСР "Про затвердження Правил по боротьбі з бур'янами" від 11.05.1962 № 531. Правила по боротьбі з бур'янами, зокрема, передбачають проведення таких заходів для знищення бур'янів, як забезпечення високої агротехніки вирощування сільгоспкультур, впровадження механізованого обробітку посівів просапних культур у двох напрямках, лущення стерні та зяблевої оранки, на посівах просапних культур застосовувати боронування, застосовувати хімічні засоби боротьби з бур'янами, забезпечувати при збиранні хлібів окреме збирання насіння бур'янів тощо.

  1.  Попередження   погіршення   естетичного   стану   та   екологічної   ролі антропогенних ландшафтів

Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів досягається в процесі здійснення планування використання земель (насамперед у межах населених пунктів, де планувальною документацією можуть визначатися естетичні вимоги до будівель, огорож, дорожнього покриття тощо), за допомогою здійснення контролю за санітарним станом населених пунктів тощо. Спеціальне правове регулювання даної складової охорони земель відсутнє.

  1.  Консервація сільськогосподарських угідь

Поняття консервації земель визначається ст. І Закону України "Про охорону земель":

консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я.

За оцінками фахівців, в Україні необхідно зменшити загальну площу земель в інтенсивному обробітку мінімум на 8,6 млн. га і трансформувати їх у природні кормові угіддя, під заліснення, заповідні та рекреаційні об'єкти.

Відповідно до ст. 172 ЗК України, консервації підлягають деградовані, малопродуктивні та техногенно забруднені землі. Легальне поняття техногенно забруднених земель наводиться у ст. 169, а деградованих та малопродуктивних земель у ст. 171 ЗК України:

Стаття 69. Поняття техногенно забруднених земель

1. Техногенна забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей.

2. До техногенно забруднених земель відносяться землі радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі, забруднені важкими металами, і іншими хімічними елементами тощо. При використанні техногенно забруднених земель враховуються особливості режиму їх використання.

Стаття 171. Деградовані і малопродуктивні землі

1.  До деградованих земель відносяться:

а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;

б) земельні ділянка з еродованими, перезволоженими, з підвищеною
кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами грунтами та інші.

2.  До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.

Формалізовані критерії, за якими землі підлягають консервації, визначені Наказом Держкомзему України від 17.10.2002 № 175 "Про Порядок консервації земель".

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняттю «охорона земель» ?

2. Що в себе включає охорона земель?

3.У чому полягає приорітетність земель сільськогосподарського призначення?

4. Що Ви розумієте під ерозією грунту?

5. Які землі відносяться до деградованих земель?

Питання на самостійну підготовку:

1. Досягнення раціонального землекористування?

2. Особливий порядок вилучення цінних земель?

3. Рекультивація земель?

4. Збереження природних водно-болотних угідь?

5.Влаштування полезахисних лісових смуг для виконання робіт з охорони земель?  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81024. Геополитические теории международных отношений 36.52 KB
  Спайкман как представитель геополитической теории высказывает мнение что глобальная безопасность в мире может быть обеспечена контролем за материковой каймой т. Современные геополитические теории дополнены культурологическим материалом спор цивилизации хантингтона а также теорией золотого миллиарда.
81025. Основания глобализации. Этапы глобализации 38.97 KB
  Этапы глобализации. Первая фаза глобализации относятся к рубежу 1920 веков в результате научнотехнической революции роста экономики появления СМК и возможности свободного перемещения в пространстве. Предпосылки второй стадии глобализации складываются после второй мировой войны.
81026. Экономическая глобализация на современном этапе международных отношений 35.92 KB
  Экономическая глобализация началась в средние века завершается образованием глобальных сверкорпораций. Глобализация экономики с одной стороны создает условия доступа стран к передовым достижениям человечества обеспечивает экономию ресурсов стимулирует мировой прогресс а с другой закрепляет периферийные модели экономики потерю сырьевых интеллектуальных и трудовых ресурсов странами не входящих в золотой миллиард разорение малого бизнеса и безальтернативную конкуренцию между сильным и слабым. Экономическая глобализация процесс более...
81027. Политическая глобализация на современном этапе международных отношений 38.13 KB
  В тоже время политическая глобализация несет угрозу суверенитету любого государства. Политическая глобализация обеспечивается сетью транснациональных связей и отношений: деятельность международных организаций международных трибуналов экономических организаций МВФ Всемирный Банк. Тем не менее глобализация является объективным явлением современного мира которое воздействуя на мировое сообщество приводит его к новому состоянию.
81028. Культурная глобализация на современном этапе международных отношений 37.16 KB
  Как процесс многогранный и по всей видимости необратимый глобализация характеризуется такими явлениями которые обуславливают собой неоднозначное отношение к ним. Существует другая точка зрения согласно которой не смотря на то что люди во всем мире все более и более подвергаются воздействию иных культур через торговлю путешествия и СМИ глобализация рынков не приведет к снижению разнородности культур.
81029. Антиглобализм и альтерглобализм: особенности и сходства двух движений 39.62 KB
  Это многовекторное политическое движение направленное против процесса глобализации в его современных формах. Его основными чертами являются: признание объективного характера глобализации; отрицание безальтернативности существующей модели глобализации неолиберальноамериканоцентричной навязывания ее всему миру; разработка альтернативных моделей глобализации и альтернативного пути развития современной цивилизации; ведение борьбы с конструктивных позиций. Однако в последнее время чаще всего антиглобалисты отрицают только некоторые аспекты...
81030. Россия в процессах глобализации 37.65 KB
  Глобализация российским населением в большинстве случаев оценивается негативно. сокращение трудовых ресурсов странысокращение высокотехнологичных производств и расширение иностранного или филиального производстваПолитические перспективыПолитическая глобализация несет угрозу суверенитету любого государства. Политическая глобализация обеспечивается сетью транснациональных связей и отношений: деятельность международных организаций международных трибуналов экономических организацийБольшинство существующих международных организаций создающих...
81031. История создания и устав ООН. Структура ООН 41.01 KB
  Структура ООН Организация Объединённых Наций международная организация созданная для поддержания и укрепления международного мира и безопасности развития сотрудничества между государствами. История создания ООН во многом определяется именно этими факторами. Предшественником ООН была Лига Наций Вторая мировая война дала сильный толчок общественной и правительственной инициативе по организации безопасности и мира.
81032. Реформы ООН 47.61 KB
  Соответственно растёт востребованность ООН как механизма коллективного поиска путей преодоления вызовов XXI века. С другой стороны реформа нужна потому что без неё ООН постепенно будет утрачивать нынешние позиции окажется отодвинутой на обочину мировой политики превратится в статиста беспомощно взирающего на то как группы государств или отдельные страны решают спорные вопросы по своему усмотрению. 2 декабря 2004 года был обнародован доклад ldquo;Более безопасный мир: наша общая ответственностьrdquo;[1] который подготовила Группа...