18159

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 1. ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА План: 1. Предмет земельного права. 2.Поняття земля земельна ділянка. 3. Методи і поняття земельного права. 4. Система земельного права. 5. Принципи земельного права. 6. Джерела земельного права. Питання для самоконтро

Украинкский

2013-07-06

87.5 KB

11 чел.

Лекція 1.

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА

План:

1. Предмет земельного права.

2.Поняття «земля», «земельна ділянка».

3. Методи і поняття земельного права.

4. Система земельного права.

5. Принципи земельного права.

6. Джерела земельного права.

Питання для самоконтролю:

Питання на самостійну підготовку:

1. Предмет земельного права.

Предметом земельного права, за загальним визнанням, є земельні відносини.

У ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини визначені як "суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею", тобто відносини власності на землю. Такий підхід справедливо критикується у науці земельного права. Вказується, що земельними слід визнавати, окрім відносин власності, ще багато інших різновидів суспільних відносин: відносини із охорони та відтворення земель, здійснення управління у сфері земельних відносин, застосування юридичної відповідальності за земельні правопорушення тощо.

Таким чином, більш вірною видається загальновизнана в доктрині земельного права точка зору, за якою земельними вважаються відносини, що пов'язані із використанням, охороною та відтворенням земель (земельні відносини).

2.Поняття «земля», «земельна ділянка».

Поняття "земля" в залежності від контексту використовується у багатьох розуміннях: як планета, як суходіл, як ґрунти - верхній шар земної поверхні, придатний для життя рослин, як економічна категорія - загальний засіб праці і основний засіб виробництва у сільському господарстві, як територія з угіддями, якою хтось володіє, територія з правовим режимом, тощо. В межах одного розуміння можуть також існувати різні підходи до наповнення поняття "земля" конкретним змістом. Тому визначення предмету земельного права, в якому ключовим терміном є поняття "земля", потребує уточнення.

Ст. 1 Закону України  "Про охорону земель" визначає землю як

"поверхню суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею ".

ГОСТ 26640-85 містить дещо інше визначення:

"земля — найважливіша частина навколишнього природного середовища, що характеризується простором, рельєфом, ґрунтовим покривом, надрами, водами, є основним засобом виробництва у сільському господарстві, а також просторовою базою для розміщення галузей народного господарства".

Поряд із поняттям земля, у ч. 1 ст. 79 ЗК України визначається поняття "земельна ділянка": це

"частина земної поверхні з установленими межами, певніш місцем розташування, з визначеними щодо неї правами".

За визначенням В. В. Носіка, земельна ділянка -

"це розташована над надрами частина земної поверхні, що є основою ландшафту, нерухома за місцем знаходження, індивідуально визначена в конкретній місцевості за розмірами, межами, цільовим (функціональним) призначенням, встановленими законом, адміністративним актом чи договором правами та обов'язками на неї громадян та юридичних осіб та інших суб'єктів земельного права".

У практиці ООН можна зустріти визначення земельної ділянки як

"окремої замкненої площі або багатокутника, що географічно визначається її (його) межами, і включає землю, на яку поширюються однорідні майнові права та яка перебуває в одній і тій самій власності".

3. Методи і поняття земельного права.

Метод правового регулювання у правовій доктрині прийнято визначати як правові засоби, прийоми, способи впливу на суспільні відносини, поведінку їх

учасників, їх певну сферу,  соціальне середовище.

У доктрині земельного права існують погляди, за якими для земельного права характерна низка специфічних (галузевих) методів правового регулювання.

 Проте більш прийнятим є виділяти два основних методи правового регулювання: 1) цивільно-правовий (диспозитивний, автономний, метод координації), у якому переважають дозволи, та 2) адміністративно-правовий (гетерономний, авторитарний, імперативний, метод координації), де перевага надається приписам та заборонам. 

В юридичній літературі переважають підходи, за якими для земельного права характерне своєрідне поєднання традиційних методів правового регулювання – адміністративно-правового (імперативного) та цивільно-правового (диспозитивного), виділення окремого "земельно-правового методу" є недоцільним.

Земельне право як галузь права- система правових норм, що регулюють відносини, пов'язані із використанням, охороною та відтворенням землі як частини земної поверхні із простором над та під нею, необхідним для її цільового використання (у тому числі будівництва), включаючи   розташований   у   межах   цього   простору ґрунтовий покрив.

Від земельного права як галузі права необхідно відрізняти земельне право як науку та навчальну дисципліну.

 Земельне право як наука - це система знань про земельне право як галузь права (систему правових норм), про практику застосування цих норм, про напрямки вдосконалення системи правових норм тощо.

 Земельне право як навчальна дисципліна - це спосіб подання знань, що складають земельне право як науку у навчальному процесі.

4. Система земельного права.

Система земельного права як галузі права.

Система (внутрішня структура, побудова) земельного права як  галузі  права

включає в себе правові норми, що об'єднуються в інститути. Правові інститути, в свою чергу, групуються в загальну та особливу частини.

 Загальна частина включає в себе такі інститути:

  •  права власності на землю;
  •  права землекористування;
  •  правового забезпечення земельної реформи;
  •  правового регулювання набуття прав на землю;
  •  правового регулювання плати за землю;
  •  правового забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель;
  •  правової охорони земель;
  •  юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Особлива частина включає правові інститути, що закріплюють правовий режим окремих категорій земель. Перелік категорій земель закріплений у ч. 1 ст. 19 ЗК України.

Система земельного права як науки та навчальної дисципліни.

Потрібно пам'ятати, що система земельного права як галузі права не співпадає із системою земельного права як науки та навчальної дисципліни. До системи земельного права як науки входять не правові інститути, а підсистеми наукових положень, інформації, знань. Тому у загальній частині земельного права як науки та навчальної дисципліни виділяють, наприклад, такі розділи, не характерні для системи галузі права:

  •  вчення про землю як об'єкт земельного права;
  •  вчення про земельне право як галузь права;
  •  розвиток земельно-правового регулювання, тощо.

У системі земельного права як науки та навчальної дисципліни, на відміну від системи галузі права, виділяють також спеціальну частину, що включає, зокрема, положення про земельно-правове регулювання у зарубіжних країнах.

5. Принципи земельного права.

Принцип права - це основоположна норма, або норма найбільш загального, основоположного характеру. Принципи права є свого роду стрижнем, на якому будується система права і законодавства. Вони також відіграють важливу роль у тлумаченні правових норм.

Принципи земельного права можуть формуватися із змісту правових норм, на основі судових рішень, досягнень правової доктрини.

Виділяють загальні (конституційні), міжгалузеві та галузеві принципи. Зупинімось більш детально на галузевих принципах земельного права.

Законодавчо закріплені такі принципи земельно-правового регулювання (ст. 5 ЗК України):

“а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та
територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і
розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;
ґ) забезпечення гарантій прав на землю;

д) пріоритету вимог екологічної безпеки.”

Найважливішим принципом земельного права є принцип раціонального використання земель, що обумовлює необхідність розглянути його детальніше.

Визначення раціонального використання земель наведено у ГОСТ 26640-85, де воно розглядається як:

"Забезпечення всіма землекористувачами в процесі виробництва максимального ефекту у здійсненні цілей землекористування з урахуванням охорони земель та оптимальної взаємодії з природними факторами. "

6. Джерела земельного права.

Існують різні розуміння джерел права. У даному випадку під джерелом (формою)  права розуміється зовнішня  форма вираження правових норм (загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки, санкціонованих примусовою силою держави).

У загальній теорії права виділяють такі види джерел права:

  •  правовий звичай - в Україні не визнається джерелом права;
  •  правовий прецедент (судовий чи адміністративний) - в Україні джерелом права загалом не визнається. Хоча  певні ознаки судового прецеденту мають рішення Конституційного Суду України, крім того, для України є обов'язковими судові прецеденти деяких міжнародних судових установ;
  •  правові принципи (в основному - у міжнародному праві);
  •  нормативно-правові акти - офіційні документи, прийняті уповноваженими органами держави, що містять правила щодо невизначеного кола питань. Нормативно-правові акти є основним, а на думку багатьох - навіть єдиним джерелом права в Україні.

Існують різні класифікації нормативно-правових актів: 1) за юридичною силою, 2) за колом врегульованих відносин, 3) за сферою дії по колу суб'єктів, 4)  за сферою дії за територіальним поширенням, 4) за часом дії, та ін. Найбільше значення має класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою. За цим критерієм нормативно-правові акти-джерела земельного права поділяються (у порядку зменшення юридичної сили) на:

  •  закони України, насамперед, основний закон нашої держави -Конституція України, кодифіковані закони - кодекси, прирівняні за юридичною силою до законів України декрети КМ України. Особливо слід зупинитись на законах України, якими висловлюється згода на обов'язковість для України міжнародних угод. Слід враховувати, що ратифіковані такими законами міжнародні угоди (договори) є частиною національного законодавства України;
  •  підзаконні правові акти: постанови Верховної Ради України та укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, акти (накази) центральних органів виконавчої влади, нормативно-технічні документи;
  •  акти місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Питання для самоконтролю:

1. Що є предметом земельного права?

2. Дайте визначення поняттям «земля» та «земельна ділянка»?

3. Які Ви знаєте методи правового регулювання?

4. Які принципи земельного права є найважливішими?

5. Які види джерел права Ви знаєте?

Питання на самостійну підготовку:

1. Що є завданням земельного права?

2. Які норми земельного права Ви знаєте?

3. Що таке інститут земельного права?

4. Що є об’єктом земельних відносин?

5. Як діють акти земельного законодавства у часі?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25210. Життєвий світ в феноменологічній філософії 28.5 KB
  Життєвий світ в феноменологічній філософії Гуссерль Криза європейських наук та трансцендентальна феноменологія Життєвий світ як безпосередньо актуально існуюча сфера первинних засад знання як дійсних форм досвідного споглядання серед яких ми самі живемо відповідно до тілесного способу існування особистості. Життєвий світ як необхідна передумова будьякого досвіду трансцендентальна умова. Виходячи із перспективи життєвого світу Гуссерль критикує ідеалізацію обєктивізму наук про природу які піддають забуттю життєвий світ...
25211. Основи метафізики звичаїв (моральності) 26.5 KB
  Основи метафізики звичаїв моральності Основи метафізики звичаїв 1785 входить до циклу праць в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії. Головна мета роботи встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму. Обґрунтовання поняття метафізики моральності.
25212. Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме 28 KB
  Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме Формування ідеї неоднорідності психіки і наявності такого важливого її виміру як позасвідоме має тривалу історію. Свідоме Я і позасвідоме Воно Фройд повязує з фотографічним відбитком і негативом. Позасвідоме віддає свідомості частину свого внутрішнього змісту тієї різноманітої інформації якою воно володіє. Проте далеко не все чим володіє позасвідоме може усвідомлюватися оскільки свідомості властиві агресивність консервативність які перешкоджають сприйняттю змісту...
25213. Гелен Систематика антропології 23.5 KB
  Людина є біологічно недосконалою істотою оскільки їй не вистачає інстинктів. Людина це істота визначена своїми недоліками. Людина приречена до діяльної активності що реалізується в різних формах культури. Щоб вижити людина має пристосувати свою безпорадність собі ж на користь.
25214. Комунікативна філософія: методологічні засновки, основні поняття та дослідницькі перспективи 25.5 KB
  Комунікативна філософія: методологічні засновки основні поняття та дослідницькі перспективи Робота Теорії комунікативної дії Ю. Філософ виводить поняття комунікативної дії. Ціллю даного типу соціальної дії є вільна згода діячів для досягнення спільних цілей в певній ситуації. Вона відрізняється тим що може включати в себе координацію зусиль учасників дії спрямовану лише на те щоб примусити інших сприяти досягненню своєї цілі комунікативна дія передбачає досягнення взаєморозуміння між учасниками дії відносно всіх критеріїв...
25215. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії 25.5 KB
  Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.
25216. Теорія і факт в науковому пізнанні 31.5 KB
  В сучасній епістемології можна виділити дві точки зору на співвідношення теорії та факту. Фактуалізм. В фактуалістському тлумаченні факти поглинають теорію. Це є лінгвістичний компонент факту.
25217. Кант і Гегель про джерело діалектичних суперечностей 30 KB
  Причина поняття абсолютного нескінченного належить світу речей в собі теза застосовується до світу досвіду де наявне лише скінченне обумовлене та скінчене. В діалектиці Гегеля поняття антиномії було перетворене в поняття протирічча що синтетично вирішується. Гегель намагався показати що походження багатоманітного з єдиного може бути предм етом раціонального пізнання інтрументом якогоє логічне мислення основною формою поняття. Оскільки поняття з сомого початку є тотожністю протилежностей то саморозвитток поняття підкоряється...
25218. Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості 22.5 KB
  Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості Інтенціональність означає напруженість спрямованість. Інтенційність традиційно вважається характеристикою свідомості. Інтенційність підкреслює цілісність свідомості. Не буває свідомості самої по собі.