18164

ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 6 ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК План: Поняття та правові моделі приватизації. Приватизація земельних ділянок із земель запасу та земельних ділянок надані раніше у користування громадянам. Приватизація земельних ділянок колективами громадян ю...

Украинкский

2013-07-06

83.5 KB

35 чел.

Лекція 6

ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

План:

  1.  Поняття та правові моделі приватизації.
  2.  Приватизація земельних ділянок із земель запасу  та земельних ділянок надані раніше у користування громадянам.
  3.  Приватизація земельних ділянок колективами громадян (юридичними особами).
  4.  Приватизація земельних ділянок, що належать іншим суб’єктам .
  5.  Особливості приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства

Питання для самоконтролю:

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття та правові моделі приватизації

Приватизація земельних ділянок займає надзвичайно важливе місце у реформуванні земельних правовідносин. В Україні вона розпочалася із прийняттям Закону України "Про форми власності на землю" та нової редакції (від 13.03.1992) ЗК України 1990 р. і триває досі. Концепцією роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду, ухваленою постановою ВР України 31.10.1991), натомість, приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі земель у власність громадянам та їх колективам.

Поняття приватизації земельних ділянок ні в законодавстві, ні у правовій доктрині остаточно не усталилося єдиного розуміння (не кажучи вже про поняття) приватизації земельних ділянок. Попри численність підходів, їх узагальнено можна поділити на дві групи: широке та вузьке розуміння приватизації земель.

Широке розуміння передбачає розгляд приватизації як відчуження майна, що перебуває у державній (комунальній) власності, на користь фізичних та юридичних осіб. Виходячи із такого розуміння викладені норми ст. 4 та ін. Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (який також передбачає приватизацію земельних ділянок), деякі Укази Президента України із земельних питань.

За вузького розуміння приватизації вона розглядається як безоплатне, одноразове (в межах встановлених норм) відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності виключно громадянам. Інші випадки відчуження земельних ділянок державної та комунальної власності класифікуються як цивільно-правові угоди.

Варіантом вузького розуміння приватизації є підхід, висловлений П. Ф. Кулиничем, який в одній із робіт розглядав як приватизацію лише безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок, раніше наданих в користування громадян.

Правові моделі приватизації земельних ділянок

У теорії земельного права прийнято виділяти різні моделі приватизації земельних ділянок. На наш погляд, з урахуванням сучасного стану земельного законодавства доцільно виділяти такі моделі, або процедури (класифікація ґрунтується на підході, запропонованому акад. В. І. Андрейцевим):

т. з. повну модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок із земель запасу;

спрощену модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані в користування особам, що бажають їх приватизувати (заявникам);

ускладнену модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших осіб (не заявника);

приватизацію земельних ділянок колективами громадян;

приватизацію земельних ділянок для ведення ФГ.

  1.  Приватизація земельних ділянок із земель запасу та земельних ділянок надані раніше у користування громадянам.

Доцільно виділити наступні стадії повної процедурі:

  - подача заяви встановленого змісту до відповідної ради або держадміністрації - ч. 6 ст. 118 ЗК України. До звернення із заявою доцільно з'ясувати (в органі місцевого самоврядування, органі земельних ресурсів тощо) наявність земель запасу та можливість отримання за їх рахунок земельної ділянки;

- розгляд заяви і надання дозволу на виготовлення проекту відведення

(протягом місяця) - ч. 7 ст. 118 ЗК України;

-  замовлення (заявником) і виготовлення проекту відведення (термін виготовлення регулюється договором) - ч. 8 ст, 118 ЗК України.

погодження проекту відведення з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами,органом архітектури та органом охорони культурної спадщини (ч. 9 ст. 118 ЗК України, п. 17 ст. 5, п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини");

державна землевпорядна експертиза проекту відведення (необхідність такої експертизи передбачена ч. З ст. 186 ЗК України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації"")

 затвердження проекту відведення відповідною радою або адміністрацією, що одночасно є рішенням про надання земельної ділянки (у місячний строк - ч. 10 ст. 118 ЗК України);

перенесення проекту в натуру, видача та реєстрація державного акту

(необхідність цієї стадії визначена ст. 125 ЗК України), форма державного акту на право приватної власності на землю затверджена постановою Кабінету Міністрів від 02.04.2002 N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", а процедура регламентується Наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі").

У зв'язку із тим, що земельна ділянка визначена в натурі, за даною процедурою (теоретично) немає потреби у замовленні, розробці, погодженні, експертизі, затвердженні та перенесенні в натуру проекту відведення, що значно спрощує приватизацію.

Процедура має наступні стадії:

подача заяви з доданими до неї технічними матеріалами та документами, що підтверджують розмір земельної ділянки, до відповідної ради або адміністрації (ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України);

розгляд заяви відповідним органом (протягом місяця) та прийняття рішення про приватизацію земельної ділянки (ч. 2 ст. 118 ЗК України);

видача державного акту та його реєстрація (ст. 125 ЗК України, Наказ Держкомзему № 43 від 04.05.1999 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі"). Фактично, дана стадія може бути достатньо тривалою.

  1.  Приватизація земельних ділянок колективами громадян (юридичними особами)

У даному випадку про колектив і громадян можна говорити лише умовно, адже земельна ділянка набувається у власність відповідною юридичною особою.

Зокрема, можливість передачі земельних ділянок безоплатно у приватну власність передбачена щодо:

садівничих кооперативів - ч. 4 ст. 35 ЗК України. За своєю правовою природою садівничі кооперативи є обслуговуючими і діють відповідно до Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003;

об'єднань співвласників житлових будинків - ч. 2 ст. 42 ЗК України. Щодо поняття та статусу об'єднання співвласників див. ч. З ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992, ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001. Доктринально такі об'єднання прийнято називати кондомініумами (що з лат. мови перекладається саме як "спільна власність", "об'єднання співвласників");

житлово-будівельних (житлових) та гаражно-будівельних кооперативів - ч. 1 ст. 41 ЗК України.

  1.  Приватизація земельних ділянок, що належать іншим суб’єктам.

Чинний ЗК України не містить безпосередньої згадки про можливість приватизації земельних ділянок, що належить іншим особам, ч. 5 ст. 116 веде мову лише про можливість надання в користування таких земельних ділянок після їх викупу чи вилучення. Між тим, існує можливість приватизації земельних ділянок, що знаходяться в користуванні інших осіб, за умови вилучення земельних ділянок у користувачів за їх згодою.

Особливістю процедури приватизації є у даному випадку наявність додаткових стадій, пов'язаних із припиненням права користування попереднього користувача на підставі його добровільної відмови. Ст. 142 ЗК України передбачає дві додаткових стадії у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою: подачу заяви та прийняття рішення відповідним органом.

Вочевидь, заява про добровільну відмову повинна подаватися одночасно із заявою про приватизацію.

У разі ж, якщо приватизована земельна ділянка була надана в оренду (що дуже ймовірно у разі приватизації земель резервного фонду), припинення права орендного землекористування можливе лише у разі розірвання договору за згодою сторін (ч. З ст. 31 Закону України "Про оренду землі") або припинення його дії на підставі умов самого договору, що повинні передбачати закінчення строку дії договору у разі приватизації відповідної земельної ділянки.

  1.  Особливості приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства

Процедура надання земельних ділянок для ведення ФГ в основному збігається із т. з. "повною моделлю" (теоретично, можливі випадки, коли вона здійснюється і на основі спрощеної процедури), за винятком таких особливостей:

- претендент на отримання земельної ділянки до прийняття рішення про дачу згоди на розробку проекту відведення повинен пройти професійний відбір (ст. 6 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003, ч. 7 ст. 118 ЗК України); Положення про порядок проведення професійного відбору з питань створення фермерських господарств затверджене Наказом Міністерства аграрної політики України   й  Міністерства  праці  та  соціальної  політики  України  від 17.12.2003 № 452/335, погодженим із Асоціацією фермерів та приватних землевласників України.

- проект відведення земельної ділянки замовляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство");

- при судовому вирішенні питання рішення суду є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (ч. 4 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство").  ВС України знаходиться на позиції, за якою в резолютивній частині рішення повинно бути зазначено місце розташування ділянки, її розмір та межі (див., наприклад, справу за позовом Г. до Тетіївської районної ради про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, по якій рішення місцевого суду скасовано через відсутність погодженого у встановленому порядку землевпорядного проекту). Як видається, ВС України цілком вірно вважає, що вимоги до землевпорядних проектів, їх розробки, погодження, експертизи та затвердження (зокрема, ст. 186 ЗК України, положення  Закону  України  "Про  землеустрій"  та  ін.)  діють  і  при судовому вирішенні справи.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте поняття «приватизації»?

2. Які правові моделі приватизації земельних ділянок Ви знаєте?

3. Стадії приватизації земельних ділянок із земель запасу?

4. Особливості приватизації земельних ділянок юридичними особами?

5. В чому особливість приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства?

Питання на самостійну підготовку:

1. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян?

2. Категорії осіб, які мають переважне право на отримання земельних ділянок?

3. Порядок подання заяв про приватизацію земельних ділянок?

4. Спрощена процедура приватизації земельних ділянок?

5. Особливості приватизації земель резервного фонду?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84513. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання 43.53 KB
  Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Після потрапляння їжі в організм вона підлягає. Гідроліз та всмоктування їжі органи травної системи виконують разом та узгоджено це досягається завдяки механізмам регуляції.Механічна обробка їжі подрібнення перемішування.
84514. Склад слини, її роль в травленні 43.47 KB
  Слина виділяється: І.Змішані Слина змішаний секрет всіх слинних залоз. Змішана слина має 994 995 води решта органічні та неорганічні речовини які забезпечують оптимум рН для дії ферментів. Слина розчиняє речовини що діють на смакові рецептори зволожує ротову порожнину змочує їжу формує та покириває харчову грудку сприяє ковтанню.
84515. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина 41.82 KB
  В дольках ацинусах слинних залоз утворюється первинний секрет який є ізотонічним однаковим за йонним складом по відношенню до плазми крові і містить ферменти що секретуються ацинарними клітинами. Секреторний цикл це послідовна зміна станів секреторних клітин які виділяють ферменти та слиз. Для клітин які виділяють ферменти можна визначити такі фази секреторного циклу: 1.
84516. Регуляція слинновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини 43.06 KB
  Слиновиділення має нервову та гуморальну регуляцію проте основну роль у регуляції виконує нервова система. Слиновиділення знаходиться під контролем як симпатичної так і парасимпатичної нервових систем. Індукують слиновиділення секреторні центри довгастого мозку аферентні активуючі імпульси до якого надходять від рецепторів язика ротової порожнини та піднебіння смакові та тактильні від носової порожнини нюхові рецептори та від вищих відділів мозку думка про їжу. Від всіх цих рецепторів інформація про характер їжі надходить до...
84517. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти 43.63 KB
  На тваринах секреторну функцію шлунка досліджують такими методами: 1. Свищ fistul шлунка трубка що вставляється в порожнину шлунка. Свищ шлунка можна комбінувати з езофаготомією операцією по вирізанню стравоходу. Добутий таким чином шлунковий сік відноситься до того який виділяється під час 1ої фази шлункової секреції бо їжа не подразнила слизову оболонку шлунка тому в даному соці буде менше ферментів і більше електролітів.
84518. Склад і властивості шлункового соку 45.22 KB
  Значення радіального градієнту заключається в тому що чим ближче до стінки тим pH нижчий висока кислотність а чим ближче до центру шлунка тим він вищий низька кислотність. Активуються вони тільки в порожнині шлунка за рахунок соляної кислоти. Ферменти виділяють залози всіх відділів шлунка. Соляна кислота що являється одним із найважливіших компонентів шлункового соку виділяється парієтальними клітинами яких багато в залозах тіла та дна шлунка та мало в залозах пілоричного відділу шлунка.
84519. Складно-рефлекторна (цефалічна) фаза регуляції шлункової секреції 42.2 KB
  Кількість та склад шлункового соку змінюється особливо після вживання їжі. В значній мірі кількість та склад соку залежить від характеру подразника кількість та склад їжі. Натще секретується невелика кількість шлункового соку до 10 мл на годину. Після прийому їжі виділення шлункового соку значно збільшується росте його кислотність та вміст ферментів.
84520. Нейро-гуморальна (шлункова і кишкова) фаза регуляції шлункової секреції. Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції 43.73 KB
  Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції. Хімічна стимуляція секреції здійснюється посередництвом гастрину що виділяється Gклітинами. Основні стимулятори секреції гастрину продукти переварювання білків пептиди олігопептиди амінокислоти особливо триптофан і фенілаланін а також кальцій магній алклголь та кофеїн.
84521. Рухова функція шлунку та її регуляція. Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку 41.86 KB
  Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку. В регуляції моторики шлунку беруть участь нервові та гуморальні механізми. Деякі мязові клітини внутрішнього шару мязової оболонки шлунку мають пейсмейкерну активність тобто періодично генерують ПД з частотою 32 на секунду що спричиняє періодичне підвищення внутрішньошлункового тиску.