18165

НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ЗА ЦИВІЛЬНО - ПРАВОВИМИ УГОДАМИ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 7. НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ЗА ЦИВІЛЬНО ПРАВОВИМИ УГОДАМИ План: 1. Загальні положення. 2. Купівля – продаж. 3. Міна. 4. Дарування. 5. Спадкування. 6. Рента. Питання для самоконтролю: Питання для самостійного опрацювання: 1. Загальні ...

Украинкский

2013-07-06

81 KB

13 чел.

Лекція 7.

НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ЗА ЦИВІЛЬНО - ПРАВОВИМИ УГОДАМИ

План:

1. Загальні положення.

2. Купівля – продаж.

3. Міна.

4. Дарування.

5. Спадкування.

6. Рента.

Питання для самоконтролю:

Питання для самостійного опрацювання:

1. Загальні положення.

Низка норм ЗК України (зокрема, ст. 130) передбачають можливість купівлі-продажу земельних ділянок. Ч. 1 ст. 131 ЗК України передбачає можливість набуття права власності на земельні ділянки на підставі таких цивільно-правових угод, як міна, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. ЗК передбачає, що укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог ЗК України (ч. 2 ст. 131).

Загальні вимоги до змісту угод. Ч. 2 ст. 132 ЗК України визначає, що угоди про відчуження земельних ділянок незалежно від їх виду мають містити:

"а)  назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);

б)  вид угоди;

в)  предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);

г)  документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;

г)  відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;

д)  відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);

е) договірну ціну;

є) зобов'язання сторін."

Форма угод. "Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються" (ч. 1 ст. 132 ЗК України) і вважаються укладеними "з дня нотаріального посвідчення" (ч. З ст. 132 ЗК України). Вважається, що наведене положення заміщує норми ЦК України (ст. ст. 210, 657 та ін.), які передбачають, що правочини щодо відчуження нерухомого майна (у т. ч. земельних ділянок) є вчиненими з моменту державної реєстрації.

Загальна процедура виникнення (переходу) права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами включає:

укладення   у   письмовій   нотаріальній   формі   угоди   та   її  реєстрація

(необхідність саме такої форми передбачена ч. 1 ст. 132 ЗК України). Нотаріальне посвідчення угоди регламентується Законом України "Про нотаріат" від 2.09.1993, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Міністерством юстиції України Наказом від 03.03.2004 № 20/5. Реєстрація угоди (правочину) відбувається при її нотаріальному посвідченні (п. 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою КМ України від 26.05.2004 № 671);

видача державного акту та його державна реєстрація регламентуються ст. ст. 125, 126 ЗК України, Наказом Держкомзему України "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" від 04.05.1999 № 43.

реєстрація речового права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

2. Купівля – продаж.

На відносини із купівлі-продажу земельних ділянок поширюються загальні положення цивільного законодавства (Глави 54 ЦК України). Згідно зі ст. 655 кодексу,

"За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму".

Ст. 657 ЦК України підтверджує правила ч. 1 ст. 132 ЗК України щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки та передбачає його державну реєстрацію.

Слід пам'ятати, що ч. 1 ст. 130 обмежує коло покупців земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ними можуть бути:

"а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи  у  сільському    господарстві    чи    займаються    веденням    товарного сільськогосподарського виробництва;

б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. "

Також передбачене переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення: його мають "громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування".

Можливість застосування цього правила вважаємо сумнівною, оскільки закон не встановлює механізму реалізації такого переважного права. Застосування ж за аналогією норм ЦК України щодо права переважної купівлі частки у спільній частковій власності (ст. 362) є неможливим з огляду на широке коло суб'єктів права переважної купівлі: видається сумнівною можливість їх письмового повідомлення про майбутній продаж.

Особливості купівлі-продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, а також особливості викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб розглядаються у наступних питаннях цієї теми.

Особливості продажу іпотекодержателем предмету іпотеки (у разі, якщо таке право передбачене договором про задоволення вимог іпотекодержателя або рішенням суду) врегульовані ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

3. Міна.

Відповідно до ч. 1 ст. 715 ЦК України:

1."За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. "

  1.  Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
  2.  Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни."

Положення ч. 4 ст. 715 ЦК України щодо одночасного переходу права власності після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами слід застосовувати з урахуванням норм ст. ст. 125, 126 ЗК України, за якими право власності на земельну ділянку виникає лише після видачі та реєстрації державного акту на право власності.

До відносин міни, у т. ч. земельних ділянок (на інше майно), а також міни земельними ділянками (одних ділянок на інші) "застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання" (ст. 716 ЦК України).  

4. Дарування.

Положення, що регулюють відносини дарування, вміщені до Глави 55 ЦК України. Згідно зі ст. 717 ЦК України,

"За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність."

Ч. 2 ст. 719 підтверджує правило ЗК України щодо необхідності нотаріального посвідчення договору дарування земельної ділянки як нерухомого майна та передбачає його державну реєстрацію.

ЦК України встановлює деякі обмеження щодо сторін договору дарування (ст. 720), регламентує відносини сторін у разі укладення договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому (ст. ст. 723, 724), передбачає можливість встановлення обов'язку обдарованого на користь третьої особи (ст. 725) та правові наслідки порушення цього обов'язку (ст. 726). У певних випадках договір дарування може бути розірваний на вимогу дарувальника (ст. ст. 727, 728). Кодексом передбачена пожертва як різновид договору дарування (ст. 729): дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів для досягнення певної, наперед обумовленої мети.

Згідно із ч. 1 ст. 722, право обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. Цю норму слід застосовувати з урахуванням ст. ст. 125, 126 ЗК України, які передбачають, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту видачі та реєстрації відповідного державного акту.

5. Спадкування.

Відносини спадкування врегульовані Книгою шостою ЦК України "Спадкове право". Згідно зі ст. 1216 ЦК України:

"Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). "

Таке визначення усталилося і в цивільному законодавстві, і у правовій доктрині. Тому формулювання ст. 131 ЗК України, де спадкування назване "угодою", видається некоректним. Цілком очевидно, що говорити про "істотні умови" та письмову нотаріальну форму (ст. 132 ЗК України) спадкування неправильно. Таким чином, видається, що вимоги ст. 132 ЗК України не можуть поширюватися на спадкування повною мірою. Не можна вважати також, що ці вимоги стосуються заповіту.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Обидва види спадкування детально врегульовані ЦК України.

Підставою для видачі державних актів на право власності на землю при спадкуванні є свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусами. Підстави та порядок видачі таких свідоцтв регламентуються Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 (Глава 7, ст. ст. 66-69), а також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (Розділ 22, насамперед, п. п. 216,217).

6. Рента.

Чинне цивільне законодавство України передбачає можливість відчуження земельних ділянок за договором ренти (Глава 56 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 731 ЦК України,

"За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій, стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього

зобов'язується   періодично   виплачувати   одержувачеві  ренту  у   формі   певної грошової суми або в іншій формі."

Встановлюються правила про забезпечення виплати ренти (ст. 735 кодексу):

"1. У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває право застави на це майно.

2.Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.

У разі відчуження нерухомого майна іншій особі до неї переходять обов'язки платника ренти.

Виплата ренти може бути забезпечена шляхом встановлення обов'язку платника ренти застрахувати ризик невиконання ним своїх обов'язків за договором ренти."

В Україні існує і практика укладення таких договорів:

  •  викуп земельних ділянок, наданих покупцеві у постійне користування (п. 6 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України; згідно із ч. 4 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство", "громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років");
  •  продаж земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам (ст. 129 ЗК України).

Питання для самоконтролю:

1. Особливості правового регулювання договору купівлі – продажу землі?

2. Дайте визначення поняттю «рента»?

3. Розкрийте поняття «спадкування»?

4. Розкрийте зміст договору дарування?

5. Розкрийте поняття «міни»

Питання для самостійного опрацювання:

1. Мораторій на відчуження окремих різновидів земель?

2. Особливості договору довічного утримання?

3. Ринок земель?

4. Договір лізингу?

5. Договір іпотеки (застави)?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29216. Следственная ситуация 26 KB
  К числу объективных факторов влияющих на формирование следственной ситуации ученые относят: наличие и характер имеющейся в распоряжении следователя доказательственной и ориентирующей информации что зависит от механизма расследуемого события и условий возникновения его следов в окружающей среде; наличие и устойчивость существования ещё неиспользованных источников доказательственной информации и надежных каналов поступления информации; интенсивность процессов исчезновения доказательств и сила...
29217. Протокол ОМП 35.5 KB
  Протокол ОМП составляется в ходе осмотра или непосредственно после его окончания. Временем окончания ОМП следует считать время подписания протокола участниками ОМП за исключение случаев когда ввиду неблагоприятных условий протокол не был составлен на МП. При составлении протокола ОМП рекомендуется избегать употребления: длинных фраз с обилием причастных и деепричастных оборотов; неопределенных выражений типа около вблизи и т. В протоколе ОМП должны быть отмечены неправомерные действия его участников и иных лиц например попытка похитить...
29218. Криминалистическая версия 26 KB
  Общие версии предположения дающие объяснение относительно сущности и содержания всего произошедшего события. Частные версии предположения объясняющие отдельные элементы события например это предположение о том кто является субъектом преступления каким способом было совершено деяние и т. В зависимости от степени определенности конкретности существуют следующие криминалистические версии. Типичные типовые версии дают самое общее представление о событии в условиях недостаточности фактических данных.
29219. Цель допроса 27.5 KB
  166 УПК РФ запрещает допрос в ночное время ст. 46 УПК подозреваемый должен быть допрошен в течении 24 часов с момента задержания ст. 173 УПК ст. 187 УПК нормативы.
29220. Судебная экспертиза 25.5 KB
  Предметом судебной экспертизы являются фактические данные устанавливаемые при расследовании или судебном разбирательстве по уголовным делам. В процессе проведения судебной экспертизы решаются три основные группы задач: 1 идентификация объектов людей предметов животных и т. К объектам судебной экспертизы относятся: вещественные доказательства отображения людей предметов материалы изделия трупы и др. Выводы которые при проведении комплексной экспертизы делаются каждым экспертом самостоятельно без участия других специалистов...
29221. План расследования по форме 29.5 KB
  Устным мысленным планом следователь ограничивается главным образом в начале расследования когда выполняет неотложные следственные действия на месте происшествия и у него пока нет возможности составить письменный план. В этот момент он также не может обойтись без планирования расследования и должен с самого начала действовать по определенному пусть мысленному но всесторонне продуманному плану иначе его работа по делу сразу же приобретает хаотический характер и как правило малоэффективна. Выполнив все неотложные мероприятия следователь...
29222. Два кольцевых развозочных и маятниковый маршрута для перевозки грузов 597 KB
  Составить два кольцевых развозочных и маятниковый маршрута для перевозки грузов. Рассчитать маршруты и технико-эксплуатационные показатели работы подвижного состава на маршрутах, определить себестоимость перевозок и плату за перевозку грузов. Заполнить образцы договора, путевого листа и товарно-транспортной накладной на перевозку одного вида груза.
29223. Построение версий в криминальном праве 31 KB
  Существуют следующие логические приемы при построении версий такие как анализ и синтез индукция дедукция и аналогия. Логические приемы индукции и дедукции при формировании версий могут быть тесно взаимосвязаны. Если дедуктивное умозаключение применяется главным образом при построении частных версий для объяснения единичных фактов и отдельных признаков то индуктивное умозаключение применяется в случаях когда приходится обобщать некоторую совокупность фактов.