18166

ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 8 ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ План: Припинення права приватної власності як санкція за вчинене правопорушення. Викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб Примусове припинення права власності. Викуп земельних...

Украинкский

2013-07-06

84 KB

8 чел.

Лекція 8

ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ

План:

  1.  Припинення права приватної власності як санкція за вчинене правопорушення.
  2.  Викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб  
  3.  Примусове припинення права власності.
  4.  Викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Питання для самоконтролю:

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Припинення права приватної власності як санкція за вчинене правопорушення

Земельне законодавство передбачає кілька випадків, у яких право приватної власності може бути припинене як санкція за вчинене правопорушення. Так, згідно зі ст. 140 "Підстави припинення права власності на земельну ділянку" ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є "конфіскація за рішенням суду" (п. "д") та "невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк" (п. "е").

Конфіскація за рішенням суду

Згідно із ч. 6 ст. 41 Конституції України:

"Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. "

Законом, який передбачає "випадки, обсяги та порядок" конфіскації майна, є Кримінальний кодекс України (далі - КК України). Відповідно до ст. 59 КК України:

1. Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

2. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. "

Зокрема, конфіскація майна передбачена за вчинення умисного вбивства при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК України), торгівлю людьми або іншу незаконну угоду з людьми при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 149 КК України), крадіжку, вчинену в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 185 КК України) та ін.

Положення про конфіскацію містяться в деяких інших законодавчих актах (наприклад, Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України)), проте передбачена цими актами конфіскація не може бути застосована щодо земельних ділянок.

Невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк

Ч. 4 ст. 81, ч. 4 ст. 82 ЗК України передбачають обов'язок іноземних фізичних та юридичних осіб, осіб без громадянства протягом року відчужити набуті у спадщину землі сільськогосподарського призначення. У разі порушення цієї вимоги земельна ділянки підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду (ст. 145 ЗК України). Кодекс не деталізує процедури примусового відчуження, не визначає суб'єктів звернення до суду з вимогою про відчуження земельної ділянки, що не сприяє ефективній реалізації норми. Крім того, немає повної впевненості у конституційності вказаної норми, адже, відповідно до ч. 5 ст. 41 Конституції України.

 

  1.  Викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб

Законодавством (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 140, 142, 146, 147 та ін. ЗКУкраїни) передбачена можливість викупу земельних ділянок приватної власності. Земельне законодавство розділяє викуп земельних ділянок (1) для суспільних потреб та (2) з мотивів суспільної необхідності.

Так, викуп земельної ділянки для суспільних потреб може здійснюватися для визначених у ч. 1 ст. 146 ЗК України потреб за умови дотримання наступної процедури:

(1) погодження питань, пов'язаних із викупом земельної ділянки, що включає (а) подачу клопотання про погодження розташування об'єкту до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, (б) розгляд клопотання відповідним органом та надання такого дозволу, (в) власне погодження місця розташування об'єкту з власником земельної ділянки, районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, територіальним органом виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічним органом, органами містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, (г) подання матеріалів до органу, який має право викупати земельну ділянку, причому у визначених законом випадках матеріали передаються не безпосередньо, а через інші органи, що готують свої висновки, (д) прийняття рішення про викуп земельної ділянки (ст. ст. 150, 151 ЗКУкраїни);

(2) завчасного (не пізніше, ніж за рік до викупу) письмового попередження власника земельної ділянки про викуп (ч. 2 ст. 146 ЗК України). Важко зрозуміти, чому не допускається більш ранній викуп за згодою власника;

(3) попереднього і повного відшкодування вартості земельної ділянки у тих випадках, коли власник заперечує проти викупу (ч. 5 ст. 41 Конституції України);

(4) у випадку, коли викупається частина земельної ділянки, необхідними передумовами для укладення договору купівлі-продажу є розробка землевпорядного проекту та його затвердження у порядку, визначеному ст. 186 ЗК України.

Видається, що описана вище ускладнена процедура викупу земельних ділянок для суспільних потреб виправдана лише у випадках, коли йдеться про зміну цільового призначення земельної ділянки, та (або) власник земельної ділянки не дає згоди на її викуп. Для випадків, коли такої зміни не вимагається, і є згода щодо умов договору купівлі-продажу, доцільно було б законодавчо встановити, що договір купівлі-продажу можна укладати в загальному порядку.

  1.  Примусове припинення права власності.

Істотною особливістю угод про викуп земельних ділянок для суспільних потреб є можливість їх укладення в примусовому порядку. Така можливість випливає із положень п. "ґ" ст. 140, п. "г" ст. 143 ЗК України, де передбачено можливість примусового припинення права власності шляхом викупу для суспільних потреб, а також ст. 146, яка визначає (ч. 1) перелік таких потреб:

а)  під будівлі і споруди органів державної влади та органів місцевого,   самоврядування;

б) під будівлі, споруди та інші виробничі об'єкти державної та комунальної власності;

в) під об'єкти природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) оборони та національної безпеки та під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);

д) під розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;

е) під міські парки, майданчики відпочинку та інші об'єкти загального користування, необхідні для обслуговування населення.

Із формулювань ст. 146 може випливати, що право органів державної влади та місцевого самоврядування на викуп при наявності перерахованих потреб є безумовним. Згідно із ч. 4 статті, "якщо власник земельної ділянки не згоден з викупною вартістю, питання вирішується в судовому порядку". Це можна розуміти так, що власник може оспорювати лише викупну вартість, проте не сам викуп.

На наше переконання, так тлумачити ст. 146 не можна. Слід враховувати положення ч. 5 ст. 41 Конституції України, за якою

"Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх   вартості.    Примусове   відчуження   таких   об'єктів з наступним   повнимвідшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. "

Очевидно, що далеко не всі потреби, перераховані у ст. 146 ЗК України, можуть розглядатися як "виняток з мотивів суспільної необхідності" (адже поняття "потреба" набагато ширше, ніж "необхідність"). Тому, на наш погляд, при незгоді власника на викуп ст. 146 ЗК України можна застосовувати лише у сукупності із ч. 5 ст. 41 Конституції і в частині, що не суперечить конституційній нормі.

  1.  Викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності передбачений ст. 147 ЗК України:

1.У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені) з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом.

2.Припинення права власності на земельну ділянку у таких випадках
здійснюється за умови повного відшкодування її вартості.

3.Особа, у якої була примусово відчужена земельна ділянка, після припинення дії обставин, у зв'язку з якими було проведено примусове відчуження, має право вимагати повернення цієї земельної ділянки.

4.У разі неможливості повернення примусово відчуженої земельної ділянки власнику за його бажанням надається інша земельна ділянка.

 Дана норма не відповідає конституційному розумінню терміну "суспільна необхідність" та містить низку внутрішніх суперечностей, що фактично унеможливлює її застосування.

Насамперед, процитована вище ч. 5 ст. 41 Конституції України допускає примусове відчуження земельних ділянок лише з мотивів суспільної необхідності, у тому числі в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Ст. 147 ЗК України, з одного боку, звужує розуміння терміну "суспільна необхідність", визнаючи можливість її існування лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану; з іншого боку, стаття абсолютно не конкретизує зміст терміну "суспільна необхідність". Крім того, механізму припинення права власності ст. 147 не встановлює, відсилаючи до "порядку, встановленого законом" (ч. 1). Такого порядку на сьогодні не існує, а отже, припинити право власності з підстав, наведених у ст. 147 ЗК України, неможливо.

Крім того, сам підхід щодо припинення права власності, закріплений у ст. 147 ЗК України, виглядає нелогічним, адже в умовах воєнного чи надзвичайного стану існуватиме потреба скоріше в тимчасовому зайнятті земельної ділянки, а не в набутті права власності на неї.

Питання для самоконтролю:

1. Випадки припиненн права приватної власності?

2. Правове регулювання випадків конфіскації майна?

3. Процедура викупу земельної ділянки для суспільних потреб?

4. Які Ви знаєте особливості угод про викуп земельної ділянки?

5. Дайте визначення терміну «суспільна необхідність»?

Питання на самостійну підготовку:

1. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку?  

2. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності?

3. Який характер носить обов’язкове відчуження земельноїмділянки?  

4. Істотна особливість угод про викуп земельних ділянок для суспільних потреб?

5.Перелічіть потреби, які передбачають можливість примусового припинення права власності шляхом викупу для суспільних потреб?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33639. Классификация уязвимостей 37.5 KB
  Некоторые уязвимости подобного рода трудно назвать недостатками скорее это особенности проектирования. В Уязвимости могут быть следствием ошибок допущенных в процессе эксплуатации информационной системы: неверное конфигурирование операционных систем протоколов и служб использование нестойких паролей пользователей паролей учетных записей по умолчанию и др. по уровню в инфраструктуре АС К уровню сети относятся уязвимости сетевых протоколов стека TCP IP протоколов NetBEUI IPX SPX. Уровень операционной системы охватывает уязвимости...
33640. Основные механизмы защиты компьютерных систем 39 KB
  Основные механизмы защиты компьютерных систем Для защиты компьютерных систем от неправомерного вмешательства в процессы их функционирования и несанкционированного доступа НСД к информации используются следующие основные методы защиты защитные механизмы: идентификация именование и опознавание аутентификация подтверждение подлинности субъектов пользователей и объектов ресурсов компонентов служб системы; разграничение доступа пользователей к ресурсам системы и авторизация присвоение полномочий пользователям; регистрация и...
33641. Криптографические методы защиты информации, Контроль целостности программных и информационных ресурсов 37 KB
  Криптографические методы защиты информации Криптографические методы защиты основаны на возможности осуществления специальной операции преобразования информации которая может выполняться одним или несколькими пользователями АС обладающими некоторым секретом без знания которого с вероятностью близкой к единице за разумное время невозможно осуществить эту операцию. В классической криптографии используется только одна единица секретной информации ключ знание которого позволяет отправителю зашифровать информацию а получателю расшифровать...
33642. Защита периметра компьютерных сетей 48 KB
  В межсетевых экранах применяются специальные характерные только для данного вида средств методы защиты. Основные из них: трансляция адресов для сокрытия структуры и адресации внутренней сети; фильтрация проходящего трафика; управление списками доступа на маршрутизаторах; дополнительная идентификация и аутентификация пользователей стандартных служб на проходе; ревизия содержимого вложений информационных пакетов выявление и нейтрализация компьютерных вирусов; виртуальные частные сети для защиты потоков данных передаваемых по...
33643. Сетевые анализаторы и снифферы 63 KB
  Главный недостаток технологии Ethernet незащищенность передаваемой информации Метод доступа положенный в основу этой технологии требует от узлов подключенных к сети непрерывного прослушивания всего трафика. Узлы такой сети могут перехватывать информацию адресованную своим соседям. В общем смысле слово сниффер обозначает устройство подключенное к компьютерной сети и записывающее весь ее трафик подобно телефонным жучкам записывающим телефонные разговоры. В то же время сниффером программа запущенная на подключенном к сети узле и...
33644. Защита на канальном уровне 549.5 KB
  Технология создания защищенного виртуального канала по протоколу PPTP предусматривает как аутентификацию удаленного пользователя так и зашифрованную передачу данных. Программное обеспечение удаленного доступа реализующее PPTP может использовать любой стандарт криптографического закрытия передаваемых данных. Например сервер удаленного доступа Windows использует стандарт RC4 и в зависимости от версии 40 или 128разрядные сеансовые ключи которые генерируются на основе пароля пользователя. В протоколе PPTP определено три схемы его...
33645. ПРОТОКОЛЫ РАЗРЕШЕНИЯ АДРЕСОВ ARP 35.5 KB
  ПРОТОКОЛЫ РАЗРЕШЕНИЯ АДРЕСОВ RP. Для доставки дейтаграммы в локальной сети нужно определить физический адрес узла назначения. Именно для этого существует процедура автоматического определения физических адресов. Протокол разрешения адресов ddress Resolution Protocol RP обеспечивает метод динамической трансляции между IPадресом и соответствующим физическим адресом на основе широковещательных рассылок.
33646. Атаки на протокол ARP 38 KB
  Атаки на протокол RP Протокол разрешения адресов RP. Функционально протокол RP состоит из двух частей. Одна часть протокола определяет физические адреса другая отвечает на запросы при определении физических адресов. Протокол RP работает различным образом в зависимости от того какой протокол канального уровня работает в данной сети протокол локальной сети Ethernet Token Ring FDDI с возможностью широковещательного доступа одновременно ко всем узлам сети или же протокол глобальной сети Х.
33647. ПРОТОКОЛ ICMP. ФОРМАТЫ СООБЩЕНИЙ ICMP 35 KB
  Если маршрутизатор обнаруживает ошибку он уничтожает дейтаграмму но одновременно с помощью ICMP отсылает сообщение об ошибке отправителю для принятия мер по ее устранению. 8бит тип сообщение 8 бит поле кода конкретизирует назначение сообщения 16 бит контрольная сумма. Сообщение Получатель недостижим посылается маршрутизатором если он не может доставить IPдейтаграмму по назначению. В это сообщение включается IPзаголовок отвергнутой IPдейтаграммы и ее первые 64 бита.