18167

ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 9. ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ План: Поняття права землекористування Особливості підстав виникнення права землекористування Особливості підстав припинення права землекористування Захист права землекористування Питання для самоконтро

Украинкский

2013-07-06

95 KB

26 чел.

Лекція 9.

ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

План:

  1.  Поняття права землекористування
  2.  Особливості підстав виникнення  права землекористування 
  3.  Особливості підстав припинення  права землекористування
  4.  Захист права землекористування

Питання для самоконтролю:

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття права землекористування

Право землекористування можна розглядати в різних аспектах:

  1.   в суб'єктивному розумінні -

як правомочність користування земельними ділянками, тобто застосування їх корисних властивостей (правомочність користування, напр., є складовою класичної тріади повноважень власника) або

як правовий титул, що надає фізичним та юридичним особам суб'єктивне право використовувати земельну ділянку не на титулі права власності. Такий титул є "ярликом", що відповідає певній сукупності повноважень щодо земельної ділянки - щодо 1) користування та 2) володіння (крім загального користування) в поєднанні, у певних випадках, із 3) обмеженим правом розпорядженням нею (наприклад, надаючи земельну ділянку в суборенду). Саме у такому розумінні буде розглядатися термін "право землекористування".

  1.  в об'єктивному розумінні - як інститут земельного права, сукупність
    правових норм, що регулюють здійснення суб'єктивного права
    землекористування, його виникнення, зміну та припинення.

  1.  Особливості підстав виникнення  права землекористування

Підставами виникнення права землекористування є певні юридичні склади, які мають дуже багато спільного із підставами набуття права власності.

Розглянемо найскладніший із можливих юридичних складів - процедуру виникнення права користування (постійного або оренди), ускладненої викупом (вилученням) земельної ділянки.

Викуп та вилучення регламентуються ст. 41 Конституції України, ст. 51 Закону України "Про власність", п. "г" ст. 140, п. "б" ст. 141, п. "г" ст. 143, ст. ст. 146, 149-151 ЗК України. Процедура може бути реалізована без згоди власника/користувача лише з мотивів суспільної необхідності. Якщо вилучення та викуп здійснюються з мотивів суспільної необхідності, практично неодмінно відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки. Інакше задовольнятимуться лише потреби нового землевласника або землекористувача.

Необхідність   вилучення   або   викупу   земельної  ділянки   обумовлює   також необхідність попереднього погодження.

Стадії набуття права землекористування:

вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів (ч. 2 ст. 151 ЗК України, постанова КМ України від 31.03.2004 № 427 "Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів") передбачає подання клопотання, створення комісії (фактично - з представників суб'єктів, що в подальшому погоджують проект відведення), за результатами роботи якої складається акт. При цьому формулювання як ч. 2 ст. 151 ЗК України, так і відповідної постанови уряду вказують, що вибір повинен здійснюватися незалежно від того, чи здійснюватиметься вилучення або викуп земельної ділянки;

попереднє погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок (ст. 151 ЗК України). Інститут попереднього погодження було запроваджено вперше Основами земельного законодавства СРСР та союзних республік 1968 р. для уникнення ситуацій,   коли   після   здійснення   проектування   і   витрачання  на  це державних коштів відповідний орган відмовляв у наданні земельної ділянки, або приймав необгрунтоване рішення про надання, щоб уникнути марнування коштів, витрачених на проектування. Зараз попереднє погодження втратило актуальність, принаймні що стосується проектів, що фінансуються не за рахунок держави. Разом із тим, велика кількість нормативно-правових актів вимагає погодження з різними органами державного контролю місця розташування об'єктів, причому в деяких випадках чітко зазначено, що мається на увазі саме попереднє погодження (напр., п. 4 Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою КМ України від 20.12.1999 N 2328). Таким чином, є підстави вважати, що попереднє погодження місця розташування об'єкта необхідне в усіх випадках, коли відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки. Попереднє погодження, в свою чергу, складається з стадій:

  •  подача клопотання з доданими матеріалами (ч. ч. 5, 6, 15 ст. 151 ЗК України);
  •  розгляд і направлення ("у п'ятиденний строк з дня реєстрації") клопотання разом із доданими матеріалами органам державного нагляду для надання висновків (ч. 7 ст. 151 ЗК України); іноді цим же рішенням надається дозвіл на 1) виконання проектно-вишукувальних роботи, 2) отримання АПЗ (архітектурно-планувального завдання), 3) виготовлення проекту відведення. Вважаємо, що вирішення цих питань на цій стадії є передчасним і суперечить законодавству;

надання висновків та прийняття рішення про попереднє погодження: ч. ч. 7, 9-14 ст. 151 ЗК України визначають, які висновки необхідні - 1) органів земельних ресурсів, 2) природоохоронних, 3) територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства, 4) санітарно-епідеміологічних органів, 5) органів містобудування і архітектури та 6) охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.  

отримання комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, ДБН, місцевим правилам забудови - ст. 24 Закону України "Про планування та забудову території" (Закон передбачає, що висновок є підставою для надання дозволу на будівництво у формі надання земельної ділянки, проте не визначає чітко, коли саме слід отримати висновок);

- подача матеріалів попереднього погодження до органу, що "остаточно" (надання висновків до цього — лише "підготовка матеріалів") попередньо погоджує місце розташування земельної ділянки (ч. 9-14 ст. 151 ЗК України); цим же рішенням доцільно давати дозвіл на розроблення відповідного проекту відведення (ч. 5 ст. 123 ЗК України), хоча у законодавстві прямо не зазначено, що рішення про попереднє погодження є одночасно дозволом на розробку проекту відведення. Теоретично може бути прийнято два різних рішення. Рішення про попереднє погодження місця розташування є підставою для отримання вихідних даних на проектування об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про планування та забудову територій;

проектування об'єкту;

замовлення і виготовлення проекту відведення земельної ділянки, термін виготовлення регулюється договором; Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено постановою КМ України від 04.03.2004 № 266 (фактично, Типовий договір містить лише набір реквізитів договору, не визначаючи конкретно його умов);  

погодження проекту відведення з (1) землевласником або землекористувачем, (2) органом земельних ресурсів, (3) природоохоронним органом, (4) санітарно-епідеміологічною службою, (5) органом містобудування і архітектури та (6) охорони культурної спадщини (ч. ч. 6-8 ст. 123, ст. 118 ЗК України, до цієї ж статті відсилає фактично ст. 124 ЗК України).  

державна землевпорядна експертиза проекту відведення (Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації", Наказ Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 "Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації");

затвердження проекту відведення; відповідне рішення одночасно є рішенням про надання земельної ділянки (ч. 6-8 ст. 123 ЗК України) та про припинення права попереднього землевласника (землекористувача).  

повне відшкодування вартості земельної ділянки (при викупі) та нерухомого майна, інших збитків землевласників та землекористувачів (ст. 41 Конституції України, ст. ст. 51, 52 Закону України "Про власність", ст. ст. 156,  157 ЗК України, постанова КМУ України № 284 від 19.04.1993 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам");  

перенесення проекту відведення в натуру (ст. 125 ЗК України, Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена Наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43);

внесення відомостей в базу даних державного земельного кадастру (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Накази Держкомзему України від 07.02.2003 № 174 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", від 04.05.1999 № 43;

оформлення правовстановлюючого документу (державного акту, договору оренди земельної ділянки) (ст. 125, 126 ЗК України, Наказ Держкомзему України від 04.05.1999 № 43);

підписання оформлених бланків державних актів (начальником органу земельних ресурсів, керівником органу виконавчої влади або місцевого самоврядування), укладення договору оренди земельної ділянки (постанова КМ України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", Наказ Держкомзему України від 04.05.1999 № 43);

реєстрація правовстановлюючого документу державним реєстратором центру ДЗК (ст. 125, 126 ЗК України, Закон України "Про оренду землі", Наказ Держкомзему України від 04.05.1999 №43, Наказ Держкомзему України "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" від 02.07.2003 № 174).

 видача державного акту державним реєстратором (ст. 125 ЗК України, Наказ Держкомзему від 04.05.1999 № 43);

реєстрація речового права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (поки що фактично не здійснюється).

  1.  Особливості підстав припинення  права землекористування

Підстави припинення права землекористування передбачені ст. ст. 141-144, 149-151 ЗК, ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі".

У загальному вигляді підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст. 141 ЗК України:

"Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а)  добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)  вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) притінення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

г') використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати."

Процедура припинення права землекористування у випадку (1) "використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам" (п. "г" ст. 141 ЗК України; у п. "б" ст. 143 ЗК України дана підстава сформульована дещо інакше: "неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем., порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також: використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів''''), (2) "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням''' (п. "ґ" ст. 141, п. "а" ст. 143 ЗК України), (3) "систематичної несплати земельного податку чи орендної плати" (п. "д" ст. 141 ЗК України) визначена у ст. 144 ЗК України:

"1. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

  1.  У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку."

Наведений вище перелік, згаданий у ЗК України, не є вичерпним. Так, строкові види права землекористування припиняються по закінченню строку користування; право користування зазвичай припиняється поєднанням в одній особі власника та землекористувача, зі смертю землекористувача, із загибеллю земельної ділянки.

  1.  Захист права землекористування

  Захист права землекористування здійснюється відповідно до положень про захист права власності на землю. Таке правило передбачено ст. 48 Закону України "Про власність":

" Положення щодо захисту права власності поширюються також: на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника."

Частково (щодо речових прав на чужі земельні ділянки) дане загальне правило підтверджено ст. 396 ЦК України.

Питання для самоконтролю:

1. В яких аспектах можна розглядати право землекористування?

2. Дайте визначення терміну «право землекористування»?

3. Стадії набуття права землекористування?

4. Підстави припинення права землекористування?

5. Яким нормативно-правовим актом регулюється захист права землекористування?

Питання на самостійну підготовку:

1. Розмежування понять «користування землею» та «використання землі»?

2. Класифікація правових титулів землекористування?

3. Припинення права постійного землекористування у випадку добровільної відмови?

4. Питання вилучення земельної ділянки?

5. Окремі титули права землекористування?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74410. Половое размножение голосеменных растений 48.5 KB
  Покров вырастает из основания нуцеллуса так называемой халацы обрастает нуцеллус постепенно снизу вверх но на вершине не смыкается оставляя отверстие так называемый пыльцевход или семявход илимикропиле. Из получающихся четырех клеток одна сильно разрастается вытесняя три остальные и большую часть нуцеллуса; это и будет мегаспора...
74411. Заложение и развитие листа 29.5 KB
  Сначала его клетки делятся во всех трех направлениях и зачаток листа растет в толщину и высоту. Довольно рано рост в толщину прекращается и зачаток листа становится плоским. Вначале зачаток листа не разделен на части но вскоре можно различить две части верхнюю и нижнюю причем верхняя апикальная первое время растет быстрее нижней базальной.
74412. Заложение прокамбия и типы строения стеблей 46.5 KB
  Закладывается замкнутое кольцо прокамбия. Довольно часто внутрь от первичной ксилемы часть прокамбия дифференцируется в дополнительные участки внутренней флоэмы барвинок Vinc вьюнок Convolvulus и др. При таком заложении прокамбия листовые следы могут быть совсем незаметны а могут быть хорошо выражены.
74413. Перидерма и корка корней 26 KB
  Клетки экзодермы паренхимы первичной коры и эндодермы не могут обеспечить такого интенсивного разрастания и первичная кора при этом разрывается и разрушается. Перед сбрасыванием первичной коры в более глубоких слоях образуется перидерма. Из двулетних растений с мясистыми корнями многие в том числе морковь образуют перидерму; в корнях других растений например свеклы феллоген не закладывается: происходит лишь подкрепление кольца толстостенной эндодермы путем отложения утолщений на стенках клеток первичной коры примыкающих к эндодерме а...
74414. Перидерма 48 KB
  В силу плотного смыкания клеток пробки заполнения их полостей воздухом обладающим как известно очень слабой теплопроводностью и наличия в оболочках клеток суберинового слоя очень слабо проницаемого для воды и воздуха пробка предохраняет стволы и ветви от излишней потери воды за счет испарения и от резких температурных колебаний. Кольцо феллогена в большей своей части состоит из плотно сомкнутых живых паренхимных клеток имеющих на поперечном разрезе форму прямоугольника относительно малого радиального размера а на продольном...
74415. Покровные ткани 52 KB
  Кожица состоит из плотно сомкнутых клеток имеющих в плане у большинства растений более или менее извилистые очертания рис. У некоторых растений например у многих злаков кожица состоит из клеток нескольких типов рис. Оболочка эпидермальных клеток утолщается обычно неравномерно: в каждой клетке наиболее толста наружная стенка боковые стенки несколько тоньше внутренняя сравнительно тонка. Боковые и внутренние стенки клеток обычно имеют поры рис.
74416. ПРОВОДЯЩИЕ ПУЧКИ 36 KB
  Проводящие пучки нередко включают и иные ткани живую паренхиму млечники склеренхиму. Проводящие пучки сопровождаемые примыкающими к ним тяжами механической ткани обычно склеренхимы называются сосудисто-волокнистыми или армированными проводящими пучками. Проводящие пучки тянутся на значительном протяжении вдоль органа; ответвлениями и перемычками анастомозами они связываются в трехмерную сетку.
74417. МЕХАНИЧЕСКИЕ ТКАНИ - АРМАТУРА, ИЛИ СТЕРЕОМ 43 KB
  Эта ткань состоит из толстостенных клеток прозенхимной формы с заостренными концами с немногочисленными узкими простыми щелевидными порами в оболочке расположенными длинной осью под острым углом к продольной оси клетки рис. Сформировавшись клетки склеренхимы обычно теряют живое содержимое и их полости заполняются воздухом. Клетки склеренхимы называют еще толстостенными волокнами или просто волокнами.
74418. Бесполое и половое размножение мхов 33.5 KB
  Оплодотворение возможно лишь в воде часто покрывающей невысокие дерновинки мхов. Оплодотворенная яйцеклетка покрывается оболочкой начинает тотчас же делиться и дает спорофит сидящую на ножке коробочку который у мхов имеет специальное название спорогоний; в клетках его находится диплоидное число хромосом рис. Вначале из спор у лиственных мхов вырастают ветвистые нити похожие на водоросли и называемые протонемой; на них образуются почки каждая из которых может дать листостебельный мох развивающий впоследствии снова половые органы ...