18167

ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 9. ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ План: Поняття права землекористування Особливості підстав виникнення права землекористування Особливості підстав припинення права землекористування Захист права землекористування Питання для самоконтро

Украинкский

2013-07-06

95 KB

27 чел.

Лекція 9.

ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

План:

  1.  Поняття права землекористування
  2.  Особливості підстав виникнення  права землекористування 
  3.  Особливості підстав припинення  права землекористування
  4.  Захист права землекористування

Питання для самоконтролю:

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття права землекористування

Право землекористування можна розглядати в різних аспектах:

  1.   в суб'єктивному розумінні -

як правомочність користування земельними ділянками, тобто застосування їх корисних властивостей (правомочність користування, напр., є складовою класичної тріади повноважень власника) або

як правовий титул, що надає фізичним та юридичним особам суб'єктивне право використовувати земельну ділянку не на титулі права власності. Такий титул є "ярликом", що відповідає певній сукупності повноважень щодо земельної ділянки - щодо 1) користування та 2) володіння (крім загального користування) в поєднанні, у певних випадках, із 3) обмеженим правом розпорядженням нею (наприклад, надаючи земельну ділянку в суборенду). Саме у такому розумінні буде розглядатися термін "право землекористування".

  1.  в об'єктивному розумінні - як інститут земельного права, сукупність
    правових норм, що регулюють здійснення суб'єктивного права
    землекористування, його виникнення, зміну та припинення.

  1.  Особливості підстав виникнення  права землекористування

Підставами виникнення права землекористування є певні юридичні склади, які мають дуже багато спільного із підставами набуття права власності.

Розглянемо найскладніший із можливих юридичних складів - процедуру виникнення права користування (постійного або оренди), ускладненої викупом (вилученням) земельної ділянки.

Викуп та вилучення регламентуються ст. 41 Конституції України, ст. 51 Закону України "Про власність", п. "г" ст. 140, п. "б" ст. 141, п. "г" ст. 143, ст. ст. 146, 149-151 ЗК України. Процедура може бути реалізована без згоди власника/користувача лише з мотивів суспільної необхідності. Якщо вилучення та викуп здійснюються з мотивів суспільної необхідності, практично неодмінно відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки. Інакше задовольнятимуться лише потреби нового землевласника або землекористувача.

Необхідність   вилучення   або   викупу   земельної  ділянки   обумовлює   також необхідність попереднього погодження.

Стадії набуття права землекористування:

вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів (ч. 2 ст. 151 ЗК України, постанова КМ України від 31.03.2004 № 427 "Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів") передбачає подання клопотання, створення комісії (фактично - з представників суб'єктів, що в подальшому погоджують проект відведення), за результатами роботи якої складається акт. При цьому формулювання як ч. 2 ст. 151 ЗК України, так і відповідної постанови уряду вказують, що вибір повинен здійснюватися незалежно від того, чи здійснюватиметься вилучення або викуп земельної ділянки;

попереднє погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок (ст. 151 ЗК України). Інститут попереднього погодження було запроваджено вперше Основами земельного законодавства СРСР та союзних республік 1968 р. для уникнення ситуацій,   коли   після   здійснення   проектування   і   витрачання  на  це державних коштів відповідний орган відмовляв у наданні земельної ділянки, або приймав необгрунтоване рішення про надання, щоб уникнути марнування коштів, витрачених на проектування. Зараз попереднє погодження втратило актуальність, принаймні що стосується проектів, що фінансуються не за рахунок держави. Разом із тим, велика кількість нормативно-правових актів вимагає погодження з різними органами державного контролю місця розташування об'єктів, причому в деяких випадках чітко зазначено, що мається на увазі саме попереднє погодження (напр., п. 4 Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою КМ України від 20.12.1999 N 2328). Таким чином, є підстави вважати, що попереднє погодження місця розташування об'єкта необхідне в усіх випадках, коли відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки. Попереднє погодження, в свою чергу, складається з стадій:

  •  подача клопотання з доданими матеріалами (ч. ч. 5, 6, 15 ст. 151 ЗК України);
  •  розгляд і направлення ("у п'ятиденний строк з дня реєстрації") клопотання разом із доданими матеріалами органам державного нагляду для надання висновків (ч. 7 ст. 151 ЗК України); іноді цим же рішенням надається дозвіл на 1) виконання проектно-вишукувальних роботи, 2) отримання АПЗ (архітектурно-планувального завдання), 3) виготовлення проекту відведення. Вважаємо, що вирішення цих питань на цій стадії є передчасним і суперечить законодавству;

надання висновків та прийняття рішення про попереднє погодження: ч. ч. 7, 9-14 ст. 151 ЗК України визначають, які висновки необхідні - 1) органів земельних ресурсів, 2) природоохоронних, 3) територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства, 4) санітарно-епідеміологічних органів, 5) органів містобудування і архітектури та 6) охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.  

отримання комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, ДБН, місцевим правилам забудови - ст. 24 Закону України "Про планування та забудову території" (Закон передбачає, що висновок є підставою для надання дозволу на будівництво у формі надання земельної ділянки, проте не визначає чітко, коли саме слід отримати висновок);

- подача матеріалів попереднього погодження до органу, що "остаточно" (надання висновків до цього — лише "підготовка матеріалів") попередньо погоджує місце розташування земельної ділянки (ч. 9-14 ст. 151 ЗК України); цим же рішенням доцільно давати дозвіл на розроблення відповідного проекту відведення (ч. 5 ст. 123 ЗК України), хоча у законодавстві прямо не зазначено, що рішення про попереднє погодження є одночасно дозволом на розробку проекту відведення. Теоретично може бути прийнято два різних рішення. Рішення про попереднє погодження місця розташування є підставою для отримання вихідних даних на проектування об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про планування та забудову територій;

проектування об'єкту;

замовлення і виготовлення проекту відведення земельної ділянки, термін виготовлення регулюється договором; Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено постановою КМ України від 04.03.2004 № 266 (фактично, Типовий договір містить лише набір реквізитів договору, не визначаючи конкретно його умов);  

погодження проекту відведення з (1) землевласником або землекористувачем, (2) органом земельних ресурсів, (3) природоохоронним органом, (4) санітарно-епідеміологічною службою, (5) органом містобудування і архітектури та (6) охорони культурної спадщини (ч. ч. 6-8 ст. 123, ст. 118 ЗК України, до цієї ж статті відсилає фактично ст. 124 ЗК України).  

державна землевпорядна експертиза проекту відведення (Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації", Наказ Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 "Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації");

затвердження проекту відведення; відповідне рішення одночасно є рішенням про надання земельної ділянки (ч. 6-8 ст. 123 ЗК України) та про припинення права попереднього землевласника (землекористувача).  

повне відшкодування вартості земельної ділянки (при викупі) та нерухомого майна, інших збитків землевласників та землекористувачів (ст. 41 Конституції України, ст. ст. 51, 52 Закону України "Про власність", ст. ст. 156,  157 ЗК України, постанова КМУ України № 284 від 19.04.1993 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам");  

перенесення проекту відведення в натуру (ст. 125 ЗК України, Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена Наказом Держкомзему України від 04.05.1999 № 43);

внесення відомостей в базу даних державного земельного кадастру (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Накази Держкомзему України від 07.02.2003 № 174 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", від 04.05.1999 № 43;

оформлення правовстановлюючого документу (державного акту, договору оренди земельної ділянки) (ст. 125, 126 ЗК України, Наказ Держкомзему України від 04.05.1999 № 43);

підписання оформлених бланків державних актів (начальником органу земельних ресурсів, керівником органу виконавчої влади або місцевого самоврядування), укладення договору оренди земельної ділянки (постанова КМ України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", Наказ Держкомзему України від 04.05.1999 № 43);

реєстрація правовстановлюючого документу державним реєстратором центру ДЗК (ст. 125, 126 ЗК України, Закон України "Про оренду землі", Наказ Держкомзему України від 04.05.1999 №43, Наказ Держкомзему України "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" від 02.07.2003 № 174).

 видача державного акту державним реєстратором (ст. 125 ЗК України, Наказ Держкомзему від 04.05.1999 № 43);

реєстрація речового права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (поки що фактично не здійснюється).

  1.  Особливості підстав припинення  права землекористування

Підстави припинення права землекористування передбачені ст. ст. 141-144, 149-151 ЗК, ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі".

У загальному вигляді підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені ст. 141 ЗК України:

"Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а)  добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)  вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) притінення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

г') використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати."

Процедура припинення права землекористування у випадку (1) "використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам" (п. "г" ст. 141 ЗК України; у п. "б" ст. 143 ЗК України дана підстава сформульована дещо інакше: "неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем., порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також: використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів''''), (2) "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням''' (п. "ґ" ст. 141, п. "а" ст. 143 ЗК України), (3) "систематичної несплати земельного податку чи орендної плати" (п. "д" ст. 141 ЗК України) визначена у ст. 144 ЗК України:

"1. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

  1.  У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку."

Наведений вище перелік, згаданий у ЗК України, не є вичерпним. Так, строкові види права землекористування припиняються по закінченню строку користування; право користування зазвичай припиняється поєднанням в одній особі власника та землекористувача, зі смертю землекористувача, із загибеллю земельної ділянки.

  1.  Захист права землекористування

  Захист права землекористування здійснюється відповідно до положень про захист права власності на землю. Таке правило передбачено ст. 48 Закону України "Про власність":

" Положення щодо захисту права власності поширюються також: на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника."

Частково (щодо речових прав на чужі земельні ділянки) дане загальне правило підтверджено ст. 396 ЦК України.

Питання для самоконтролю:

1. В яких аспектах можна розглядати право землекористування?

2. Дайте визначення терміну «право землекористування»?

3. Стадії набуття права землекористування?

4. Підстави припинення права землекористування?

5. Яким нормативно-правовим актом регулюється захист права землекористування?

Питання на самостійну підготовку:

1. Розмежування понять «користування землею» та «використання землі»?

2. Класифікація правових титулів землекористування?

3. Припинення права постійного землекористування у випадку добровільної відмови?

4. Питання вилучення земельної ділянки?

5. Окремі титули права землекористування?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34348. Производство листового стекла, труб 24 KB
  Производство листового стекла труб. Это изделие из стекла в виде плоских листов отношение толщины которых к длине сравнительно невелико и составляет приблизительно 015 15. Стекольной промышленностью вырабатывается широкий ассортимент листового стекла: обычное оконное витринное полированное и неполированное армированное узорчатое увиолевое трехслойное и др. Производство строительного стекла включает следующие основные операции: подготовку сырьевых материалов приготовление стекольной шихты варку стекла формование изделий отжиг...
34349. Технология производства сортового и тарного стекла 21 KB
  Сфе изделия поступают на отжиг вырабатывают изделия бригадным способом. При механическом сплавах для формирования машины производятся изделия прем.
34350. Сравнительная экономическая оценка разных видов стекла 22.5 KB
  Сравнительная экономическая оценка разных видов стекла. Основными направлениями интенсификации прва стекла являются:1дальнейшие автоматизации техн прв; 2 расширение ассортимента и повышение качества стекла; 3реконструкция действующей прти; ;4 совершенствования техн прва стр стекла. Усовершенствование методов варки стекла предполагает увеличение площади покрытия пламенем зеркала шихты и стекломассы применением печей новых типов. велики амортизационные отчисления при его производстве – высокая стоимость оборудования для флотационного...
34351. Классификация, основные свойства и назначение минеральных вяжущих материалов 23 KB
  Минеральные вяжущие вещества по способности затвердевать и сохранять прочность на воздухе или в воде подразделяют на воздушные и гидравлические. Воздушные вяжущие вещества после смешивания с водой твердеют прочность получающегося камня сохраняется или повышается только на воздухе. Поэтому такие вяжущие применяют при возведении надземных сооружений не подвергающихся действию воды. Гидравлические вяжущие вещества обладают этими свойствами не только на воздухе но и в воде их применяют в надземных подземных...
34352. Технология производства портландцемента по сухому и мокрому способу 32 KB
  В зоне испарения до 200 С испаряется свободная вода происходит высушивание сырьевой смеси подсушенный материал комкуется. Дальнейшее высушивание смеси выгорание органических примесей начало дегидратации глины удаления химически связанной воды разрушение глинистых минералов происходит в зоне подогрева 200. В третьей зоне зоне декарбонизации 700. Термическая диссоциация СаСОз эндотермический процесс поэтому потребление теплоты в третьей зоне печи наибольшее.
34353. Технико-экономические показатели производства цемента 21 KB
  Техникоэкономические показатели производства цемента. Себестоимость цемента оказывает реш. расход цемента достиг. Себестоимость цемента зависит от вида исходного сырья топлива ТП и объема производства.
34354. Гипсовые вяжущие материалы, их производство и назначение 27 KB
  Сырьем для производства гипсовых вяжущих служат природный гипсовый камень CSO42H2O и природный ангидрит CSO4 а также отходы химической промышленности содержащие сернокислый кальций фосфогипс при переработке природных фосфатов в суперфосфат борогипс и др. Низкообжиговые гипсовые вяжущие вещества получают тепловой обработкой двуводного гипса CSO42H2O при низких температурах 110.160 С с частичной его дегидратацией и переводом в полуводный гипс CSO405H2O. При этом двуводный гипс дегидратируется по реакции: CSO42H2O = =...
34355. Строительная известь. Производство, свойства, назначение 22.5 KB
  Строительная известь. известью называется вяжущее вещество получаемое в резте умеренного обжига и последующего помола кальциевомагниевых карбонатных горных пород известняка мела доломита с содержанием не более 6 глинистых примесей. Известь получают за счет разложения известняка: CCO3=CO CO2; MgCO3=MgOCO2. Полученная при обжиге карбонатных пород негашеная комовая известь затем поступает на помол или гашение.
34356. Безобжиговые изделия на основе вяжущих материалов 21.5 KB
  Безобжиговые изделия на основе вяжущих материалов. изделий: 1Силикатные материалы и изделия получаемые на основе извести: силикатный кирпич; крупноразмерные плотные силикатные изделия: блоки внутренних несущих стен зданий лестничные ступени балки и др. 2гипсовые изделия получаемые на основе строительного гипса: панели и плиты перегородочные листы обшивочные изделия для перекрытий архитектурные детали и др. 3 матлы и изделия на основе магнезиальных вяжущих вв: теплоизоляционный фибролит для утепления стен; фибролитовая фанера; пено...