18173

ВИНИКНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЕЛЬНУ ЧАСТКУ (ПАЙ), У ЗЕМЛЯХ ПЕРЕДАНИХ У КОЛЕКТИВНУ ВЛАСНІСТЬ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 14 ВИНИКНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЕЛЬНУ ЧАСТКУ ПАЙ У ЗЕМЛЯХ ПЕРЕДАНИХ У КОЛЕКТИВНУ ВЛАСНІСТЬ План: Виникнення права на земельну частку пай Виділення земельних часток паївв натурі із земель передану у колективну власність Оренда земельн...

Украинкский

2013-07-06

81.5 KB

5 чел.

Лекція 14

ВИНИКНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЕЛЬНУ ЧАСТКУ (ПАЙ), У ЗЕМЛЯХ ПЕРЕДАНИХ У КОЛЕКТИВНУ ВЛАСНІСТЬ

План:

  1.  Виникнення права на земельну частку (пай)
  2.  Виділення земельних часток (паїв)в натурі із земель, передану у колективну власність
  3.  "Оренда" земельних часток (паїв) без виділення в натурі
  4.  Відчуження права на земельну частку (пай)

Питання для самоконтролю:

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Виникнення права на земельну частку (пай)

Нагадаємо, що чинне земельне законодавство не передбачає можливості виникнення колективної власності на землю. Таким чином, на даний час право на земельну частку (пай) у землях колективної власності виникнути не може. Разом із тим, доцільно розглянути, на яких правових засадах свого часу виникало право на земельну частку (пай).

Основним актом, який визначає засади виникнення права на земельну частку (пай), є Указ Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 № 720/95. Даний акт передбачив, що:

1.Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Указ також передбачає процедуру паювання, тобто визначення розміру права на земельну частку (пай) та посвідчення його сертифікатом:

2.Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

3.Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.

4. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Форма сертифікату на право на земельну частку (пай) визначається постановою Кабінету Міністрів від 12.10.1995 № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)".

У правовій доктрині не має однозначного вирішення питання, на який момент особа повинна бути членом відповідного господарства, щоб набути прав на земельну частку (пай)? Наприклад, на думку П. Ф. Кулинича, для отримання права на земельну частку (пай) особа повинна бути членом господарства на момент паювання (складання списків на видачу сертифікатів). З процитованих вище формулювань Указу Президента України від 08.08.1995 N 720/95 випливає, що сертифікат на право на земельну частку пай має не правоустановлююче, а правопосвідчуюче значення, тобто право на земельну частку пай виникає у члена господарства з моменту виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом. Такий висновок підтверджується також і положеннями ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", яка передбачає, що сертифікат не є єдиним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

  1.  Виділення земельних часток (паїв)в натурі із земель, передану у колективну власність

Виділення земельних часток (паїв) в натурі із земель, переданих у колективну власність (доктринальна назва - "розпаювання"), регламентується Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003. Процедура виділення земельних ділянок включає такі стадії:

  •  звернення суб'єкта права на земельну частку (пай) із заявою до місцевої ради або районної державної адміністрації про виділення земельної частки (паю) в натурі (ч. 2 ст. З Закону);
  •  у разі подання заяв більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідний орган приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (ч. 4 ст. З Закону). Розробка і затвердження проекту регламентується ст. 7 Закону (до прийняття Закону роль таких проектів виконували т. з. "схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)");
  •  розроблення документації із землеустрою щодо виділення земельних
    часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: (1) проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та (2) технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;
  •  погодження та державна землевпорядна експертиза документації із
    землеустрою
    (особливості експертизи передбачені ст. 8 Закону);
  •  розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) (ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону);
  •  затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) відповідною радою чи районною державною адміністрацією (ч. 4 ст. 9 Закону);
  •  прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) (ч. 4 ст. 9 Закону);
  •  видача та реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

  1.  "Оренда" земельних часток (паїв) без виділення в натурі

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 03.12.1999 № 1529 було передбачено (пп. "а" п. 1) "запровадження обов'язкового укладання договорів оренди земельної частки (паю) з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах на рівні не менше одного відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості частки (паю)". Згодом Указом від 02.02.2002 N 92 (п. 1) граничний розмір орендної плати було встановлено на рівні не менше 1,5 відсотка вартості земельної частки (паю).

В силу конституційно встановленої компетенції Президента, а також формулювань самих Указів (де містяться не норми загального застосування, а вказівки органам виконавчої влади "вжити організаційних заходів") положення Указів не мають і не можуть мати обов'язкового характеру. Між тим, на практиці вони частіш за все сприймаються як обов'язкові, відносини з оренди земельних часток (паїв) набули великого поширення.

У спеціальній літературі справедливо зазначалося, що про "оренду" земельних часток (паїв) мова може йти з надзвичайно великою долею умовності, таку "оренду" в жодному разі не можна вважати орендою землі. Зазначимо, що укладення договорів "оренди" земельних часток (паїв) не може бути підставою виникнення права на використання землі. На наш погляд, такі договори "оренди" можуть застосовуватися в одному єдиному випадку: коли "орендарі" є суб'єктами права колективної власності на землю, що виникло в них на підставі положень ЗК України в редакції 1992 р. - у такому випадку "оренда" фактично передбачає стимулювання суб'єкта права на земельну частку (пай) до того, щоб він утримувався від реалізації свого права на виділення земельної частки (паю) в натурі. Суб'єкт же права колективної власності продовжує використовувати земельну ділянку, що й так належить йому на праві власності.

Слід наголосити, що укладення договору "оренди " права на земельну частку (пай) не може перешкодити громадянину реалізувати вимогу про виділення земельної частки (паю) в натурі навіть до закінчення строку дії договору. Це випливає з положень п. 4 Указу Президента України від 10.11.1994 № 666 щодо безперешкодності реалізації права на земельну частку (пай). Таким чином, у випадку дострокового виділення земельної частки паю можна ставити питання про позбавлення "орендодавця" права на плату за відповідний період, про стягнення передбаченої договором неустойки тощо, але не про те, що його вимога не підлягає задоволенню. Таким чином, договір "оренди" не може забороняти; він лише заохочує.

Типова форма. Наказом Держкомзему України від 17.01.2000 № 5 затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю). На нашу думку, така типова форма фактично має правову природу примірного договору і обов'язкового значення не має, оскільки закон не передбачає існування типової форми даного виду договору, як і не надає Держкомзему України права встановлювати її.

Реєстрація. Реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) передбачена Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529 (шляхом вказівки КМ України "вжити організаційні заходи" щодо "запровадження спрощеного порядку реєстрації договорів"), порядок реєстрації встановлений постановою КМ України "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)" від 24.01.2000 N 119. Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, "правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом". Згадана постанова Кабінету Міністрів, а також Указ Президента законом не є, тому, на наш погляд, договори оренди земельних часток (паїв) є укладеними з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов (ст. 638 ЦК України), нереєстрація договорів правових наслідків не тягне.

  1.  Відчуження права на земельну частку (пай)

Відповідно до ЗК України, до 01.01.2008 заборонено відчуження земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину (це положення замінило чинну раніше заборону, запроваджену Законом України "Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)" від 18.01.2001). Як видається, така заборона є надзвичайно шкідливою: вона блокує створення раціональних за обсягом землеволодінь, сприяє розвитку малоземелля. Крім того, статистика свідчить, що за п'ять років обігу земельних часток (паїв) до запровадження мораторію на їх відчуження було подаровано лише 95,0 тис, продано - 13,1 тис. земельних часток (паїв) - і це враховуючи, що вже на 01.01.1999 сертифікати видано 6 млн. чоловік.

Указ Президента України "Про захист прав власників земельних часток (паїв)" від 21.04.1998 № 332 (п. 2) передбачив, що договори відчуження земельних часток паїв "після нотаріального посвідчення підлягають реєстрації районною державною адміністрацією" за місцезнаходженням підприємства "з внесенням відповідних змін до записів у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)". Порядок реєстрації визначається постановою КМ України від 12.10.1995 N 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну  частку (пай)  і  зразка Книги  реєстрації сертифікатів  на право  на земельну частку (пай)".

Питання для самоконтролю:

1. Який основний акт визначає засади виникнення права на земельну частку (пай)?

2. Охаракетризуйте процедуру паювання відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"?

3. Порядок виділення земельних ділянок, переданих у колективну власність?

4.  Що представляє собою "оренда" земельних часток (паїв) без виділення в натурі?

5.  Що включає розроблення документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі?

Питання на самостійну підготовку:

1. Право на отримання земельної частки (паю) із земель запасу та резервного фонду?

2. Механізми запобігання парцеляції земельних ділянок?

3. Види цільового використання земельних часток (паїв)?

4. Види єдиних земельних масивів?

5.Як розподіляються угіддя, що перебували у власності сільськогосподарських підприємств після їх ліквідації?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27509. Охарактеризуйте основные виды государственного принуждения 28.5 KB
  Охарактеризуйте основные виды государственного принуждения. Сфера воздействия на объект определяет вид государственного принуждения. 1 Предмет психологического государственного принуждения имеет сложную структуру. Задача психического принуждения состоит в возбуждении такого мотива поведения который вступая в борьбу с иными мотивами должен преодолеть их и склонить субъекта к требуемому поведению.
27510. Охарактеризуйте основные элементы состава правонарушения 39 KB
  Охарактеризуйте основные элементы состава правонарушения. Состав правонарушения как правовое понятие и раскрывает эту сложную структуру. Состав правонарушения – это совокупность его элементов. Элементами состава правонарушения являются: объект правонарушения объективная сторона правонарушения субъект правонарушения субъективная сторона правонарушения.
27511. Охарактеризуйте соотношение понятий форма и источник права 30 KB
  Охарактеризуйте соотношение понятий форма и источник права. В отечественной правовой теории значительное место занимала дискуссия о правильности терминов обозначающих соответствующие понятия – €œисточник права€ или €œформа права€. Одни ученые признавали более правильным употребление термина €œформа права€ А. Шебалов другие склонялись к термину €œюридический формальный источник права€ С.
27512. Охарактеризуйте федеративные и конфедеративные государства 33.5 KB
  Форма государственного устройства – территориальная организация государственной власти или иными словами внутреннее строение государства деление его на составные части. По форме государственного устройства государства могут быть простыми и сложными. 1 Простые государства унитарные – это форма государственного устройства где территориальные единицы входящие в её состав не обладают элементами суверенитета в независимости от размера общей территории государства Китай Литва.
27513. Перечислите виды правовых статусов субъектов правоотношений 24.5 KB
  Виды: общеправовой грн специальный студент индивидуальный паспорт Правовой статус – это основанная на правосубъектности система взаимосвязанных прав свобод льгот ограничений обязанностей и ответственности субъектов юридически закрепленное положение. Виды правового статуса: 1 в зависимости от принадлежности лица к тому или иному гражданству; 2 различают отраслевые правовые статусы гражданскоправовой административноправовой и др.; 3 различают правовой статус нарушителя и правовой статус гражданина с правомерным поведением;...
27514. Перечислите и охарактеризуйте виды диспозиций правовых норм 29 KB
  Диспозиция юридическое расположение сторон элемент определяющий модель поведения субъектов с помощью установления прав и обязанностей возникающих при наличии указанных в гипотезе юридических фактов; диспозиция выступает основной регулирующей частью нормы ее ядром; 1 В зависимости от того как излагается правило поведения различают следующие виды диспозиции: а простая – диспозиция называющая вариант поведения но не раскрывающая не разъясняющая его например ст. Что представляют собой обособленные водные объекты норма не...
27515. Соотношение права и обычая 30.5 KB
  Обычаи весьма многообразны ибо складываются в рамках жизнедеятельности того или иного народа нации территориальной либо профессиональной группы и т. Обычаи исторически первая группа социальных норм возникшая одновременно с возникновением самого общества. Обычаи воплощают в себе определенные итоги жизнедеятельности общественный опыт закрепляют то что сложилось в результате длительной социальной практики. Обычаи не столь тесно связаны с правом как нормы морали.
27516. Соотношение права и технических норм 27.5 KB
  Соотношение права и технических норм Социальные нормы – правила поведения регулирующие отношения между людьми. Технические нормыправила характеризующие отношения людей к природе технике орудиям и средствам производства. Система социальных норм представляет собой правила поведения используемые для регулирования общественных отношений. К ним относятся правовые моральные религиозные обычные корпоративные нормы и др.
27517. Состав правонарушения. Причины правонарушений в российском обществе 31.5 KB
  Правонарушение общественно опасное противоправное виновное деяние наносящее вред личности собственности госву или обществу в целом за кот. мира на которые направлено противоправное деяние: общий общественные отношения охраняемые правом той или иной его отраслью; родовой группа однородных обществ. Элементы: деяние поведение находся под контролем воли и разума чела и выражся в действие или бездействии; противоправ. деяние противоречие его предписаниям юр.