18176

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ, ОХОРОНИ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 17 ЕКОНОМІКОПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ ОХОРОНИ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬ План: Поняття та загальна характеристика економікоправового механізму у галузі використання охорони та відтворення земель Правове регулювання плати за землю. Загальн...

Украинкский

2013-07-06

68 KB

16 чел.

Лекція 17

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ, ОХОРОНИ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬ

План:

  1.  Поняття та загальна характеристика економіко-правового механізму у галузі використання, охорони та відтворення земель
  2.  Правове регулювання плати за землю. Загальна характеристика
  3.  Форми плати за землю
  4.  Правовий режим земельного податку
  5.  Правовий режим орендної плати за землю

Питання для самоконтролю:

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття та загальна характеристика економіко-правового механізму у галузі використання, охорони та відтворення земель

 Економіко-правовий механізм у галузі використання, охорони та відтворення земель включає в себе засоби майнового характеру, що спрямовані, з одного боку, на створення фінансової основи для виконання функцій держави, насамперед у галузі земельних відносин, а з іншого — на стимулювання економічними засобами раціонального використання, охорони та відтворення земель.

Виходячи із цього, можна виділити такі основні складові економіко-правового механізму у галузі земельних відносин, спрямовані на мобілізацію необхідних коштів:

1) плату за землю;

2) засоби  економічного  стимулювання раціонального  використання, відтворення та охорони земель;

3) відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

4) запровадження платних управлінських послуг у галузі земельних відносин.

Інший бік економіко-правового механізму - засоби, спрямовані на розподіл та витрачання коштів для забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення земель.

  1.  Правове регулювання плати за землю. Загальна характеристика

Поняття плати за землю законодавчо не закріплене, проте, виходячи із положень законодавства (Законів України "Про плату за землю", "Про оренду землі" та ін.), плату за землю можна визначити як періодичний платіж до бюджету або на користь орендодавця земельної ділянки, що підлягає сплаті землевласниками та землекористувачами за використання земельних ділянок. Економічна природа плати за землю - диференційна рента (доход, який отримує власник від використання землі).

Під однією назвою ("плата за землю") законодавець об'єднав різні за своєю правовою природою платежі - земельний податок та орендну плату.

Значення плати за землю полягає не лише у наповненні відповідних бюджетів або реалізації економічних інтересів власника. Плата за землю стимулює ефективне та раціональне використання землі.

За своєю природою плата за землю є одним з видів збору за спеціальне використання природних ресурсів (див. ст. ст. 38, 43 та ін. Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"), проте законодавство України встановлює особливий правовий режим плати за землю, відмежовуючи її від збору за спеціальне використання природних ресурсів (див. ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування").

  1.  Форми плати за землю

Чинне законодавство України визначає на сьогодні дві форми плати за землю: земельний податок та орендну плату (ст. 2 Закону "Про плату за землю" від 03.07.1992 в ред. Закону України від 19.09.1996).

Земельний податок - це "обов'язковий платіж, що справляється з юридичних та фізичних осіб за користування земельними ділянками" (ст. 1 Закону України "Про плату за землю"). На наш погляд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 2 Закону України "Про плату за землю", більш точно було б визначати земельний податок як обов'язковий платіж, який підлягає внесенню особою (окрім інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції), що використовує земельну ділянку на праві власності або постійного користування.

Орендна плата - це періодичний платіж, що справляється особою, яка використовує земельну ділянку на праві оренди (таке визначення випливає з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про плату за землю"), "платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою" (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" в чинній редакції). При цьому є істотна відмінність у правовій природі   орендної плати  за  землі  державної та  комунальної власності (віднесена до загальнодержавних податків п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування") та орендної плати за інші землі (є приватноправовим платежем, що справляється на засадах диспозитивності).

  1.  Правовий режим земельного податку

Земельний податок у ст. 1 Закону України "Про плату за землю" визначається як "обов'язковий платіж, що справляється з юридичних та фізичних осіб за користування земельними ділянками". У свою чергу, поняття обов'язкового платежу, яким є земельний податок, визначається ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" як "обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування".

Земельний податок законодавством віднесений до загальнодержавних податків (ст. 14 Закону "Про систему оподаткування"), що означає особливий правовий режим, який характеризується специфічним порядком встановлення, визначення ставок, об'єкту оподаткування. Цей режим на сьогодні визначається насамперед п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України, ст. ст. 14, 17 та ін. Закону "Про систему оподаткування", Законом України "Про плату за землю".

Основними юридичними ознаками земельного податку, що випливають із положень чинного законодавства, є специфічні (1) об'єкти оподаткування та (2) платники податку, а також (3) правила обчислення та (4) порядок сплати земельного податку як форми плати за землю, а також (5) пільги щодо його сплати.

Об'єкти оподаткування

Закон України "Про плату за землю" (ст. ст. 2, 5) визнає об'єктами плати за землю земельні ділянки, а також земельні частки (паї). Ці положення слід застосовувати з урахуванням положень ст. 206 ЗК України, який визнає об'єктом плати за землю (а отже, і земельного податку) лише земельні ділянки.

Таким чином, вважаємо єдиним об'єктом оподаткування земельним податком земельну ділянку.

Платники земельного податку

Суб'єктами, що зобов'язані вносити земельний податок, закон називає: (1) власників земельних ділянок, (2) власників земельних часток (паїв) та (3) землекористувачів, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції (ч. 2 ст. 2, а також ч. 2 ст. 5 Закону України "Про плату за землю").

 Правила обчислення.

Ставки податку. Правила обчислення сум земельного податку, що підлягають сплаті, визначається ст. ст. 6-11 Закону України "Про плату за землю". Ставки податку встановлюються диференційовано щодо різних категорій земель, причому диференціація не повною мірою співпадає із передбаченим чинним ЗК України (ст. 19) поділом земель за категоріями.

Для земель сільськогосподарського призначення Закон (ст. 6, ч. 1) встановлює ставки земельного податку у відсотках від грошової оцінки відповідних земельних ділянок. Ставки встановлено для ріллі, сіножатей та пасовищ (0,1 %) та для багаторічних насаджень (0,03 %).

За загальним правилом, ставки земельного податку для земель населених пунктів встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, якщо грошову оцінку земельних ділянок встановлено (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю")- Якщо ж грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, встановлюються середні ставки земельного податку в твердій грошовій сумі за квадратний метр (ч. 2 ст. 7). При цьому ці ставки диференціюються в залежності від чисельності населення у населеному пункті (від 1,5 до 21 копійок), а для міст Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного підпорядкування ще й встановлено коефіцієнти (від 1,2 до 3).

Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, що знаходяться за межами населених пунктів, справляється відповідно до ст. 8 Закону України "Про плату за землю". Ставка земельного податку відносно цих ділянок встановлена у розмірі 5 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Винятком із цього правила є оподаткування земельних ділянок, наданих для залізничного транспорту, Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, у разі їх використання за цільовим призначенням, для яких встановлюється ставка у розмірі 0,02 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (ч. 2 та 3 ст. 8). Щоправда, дія цієї норми регулярно зупиняється законами про державний бюджет на відповідний рік.

За земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення за межами населених пунктів податок справляється лише у випадку їх надання у тимчасове користування. Його ставка становить 50 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (ст. 9 Закону України "Про плату за землю").

Податок за земельні ділянки земель лісогосподарського призначення (у Законі вжитий застарілий термін "землі лісового фонду") справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством. Винятком з цього правила є земельні ділянки лісогосподарського призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами. З цих земельних ділянок податок справляється за ставкою 0,3 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (ст. 10 Закону України "Про плату за землю").

Податок за земельні ділянки водного фонду справляється у розмірі 0,3 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

  1.  Правовий режим орендної плати за землю

Закон України "Про плату за землю" (ст. 2) передбачає, що за земельні ділянки, надані в оренду, плата за землю справляється у вигляді орендної плати.

Поняття орендної плати встановлене ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" і визначається як "платіж, який орендар вносить орендодавцеві за використання земельної ділянки на праві оренди відповідно до договору оренди".

Оскільки об'єктом оренди землі є виключно земельна ділянка, не можуть визнаватися відносинами з оренди землі відносини щодо оренди земельних часток (паїв).

Орендна плата за землі державної та комунальної власності.

Орендна плата за землі державної та комунальної власності віднесена законом (п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування") до загальнодержавних податків і має спільний правовий режим (зокрема, однаковий порядок і строки внесення, а також режим відповідальності за невнесення) із земельним податком, за винятком правил про визначення розміру орендної плати. Розмір орендної плати визначається у договорі оренди (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ч. 1 ст. 19 Закону України "Про плату за землю").

Відповідальність за несплату орендної плати настає на тих самих підставах, як і за несплату земельного податку. Крім того, за порушення у сфері справляння орендної плати (її невнесення та несвоєчасне внесення) настає цивільная відповідальність У випадку з орендою земель державної та комунальної власності пеня є тією самою, що і за несплату податку, і сама пеня не має цивільно-правового характеру. Проте несплата орендної плати може бути підставою для припинення права оренди шляхом розірвання договору (п. "д" ст. 141 ЗК України).

Відповідно, до даних правовідносин не може бути застосована ст. 781 ЦК України, що передбачає право наймодавця на розірвання договору шляхом відмови від нього у разі несплати наймачем орендної плати протягом трьох місяців поспіль.

Орендна плата за інші землі

Регулювання справляння орендної плати за інші землі здійснюється у приватноправовому порядку - за допомогою договору оренди земельної ділянки, де визначаються розмір, форма та строки внесення орендної плати (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про плату за землю", ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі"). Законодавче регулювання цих відносин має дуже обмежений характер.

Розмір орендної плати визначається у договорі оренди земельної ділянки. Можна сказати, що відносно розміру орендної плати діє обмеження суто економічного характеру: здавати земельну ділянку в оренду з рівнем орендної плати нижче від розміру земельного податку орендодавцеві просто заздалегідь збитково.

Питання для самоконтролю:

1. Основні складові економіко – правового механізму?

2. В чому полягає забезпечення плати за землю?  

3. Розкрийте поняття «земельний податок»?  

4. Розкрийте поняття «орендна плата»?

5. Назвіть основні юридичні ознаки земельного податку?

Питання на самостійну підготовку:

1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок?

2. Пільги зі сплати земельного податку?

3. Порядок сплати земельного податку?

4. Порядок і строки внесення орендної плати?

5. Юридична відповідальність за несплату земельного податку?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15688. СОЦИАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ МАССОВОЙ КОММУНИКАЦИИ: ПОЛИТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ 926 KB
  СОЦИАЛЬНОКУЛЬТУРНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ МАССОВОЙ КОММУНИКАЦИИ: ПОЛИТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИССЛЕДОВАНИЕ ОПЫТА ЗАПАДА АННОТАЦИЯ Книга представляет собой электронную версию книги В.П. Терина МАССОВАЯ КОММУНИКАЦИЯ. ИССЛЕДОВАНИЕ ОПЫТА ЗАПАДА М. 2000. Духовная жизнь стран Зап...
15689. Основы воздействия СМИ 3.74 MB
  Основы воздействия СМИ Книга посвящена воздействию которое оказывают средства массовой информации на зрителей и слушателей. Авторы дают краткий исторический обзор темы анализируют феномен воздействия СМИ на массовую аудиторию и научные исследования данного явлени
15690. СМИ в структуре общения 82.5 KB
  Средства массовых коммуникаций как специфический фактор общения. В структуре общения как информационном процессе массовые коммуникации и их специфические средства занимают важное место. Как отмечает Б.Парыгин известные современному обществу средства массовых ко...
15691. МЕСТО ТЕЛЕВИДЕНИЯ В СИСТЕМЕ СРЕДСТВ МАССОВОЙ КОММУНИКАЦИИ 341 KB
  МЕСТО ТЕЛЕВИДЕНИЯ В СИСТЕМЕ СРЕДСТВ МАССОВОЙ КОММУНИКАЦИИ Кинематограф прямой предшественник телевидения Он начинался с того что снимал саму жизнь: происходящее на улице на дороге на вокзале то что сегодня мы назвали бы документальным фильмом. Художественный ф...
15692. Функции СМИ в жизни общества 68 KB
  Функции СМИ в жизни общества 1. Информационная функция Все средства массовой информации потому и называются так что первым и главным их качеством была способность удовлетворить информационные потребности индивида общества государства. Телевидение распространяет...
15693. Психология массовых коммуникаций 2.48 MB
  Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. 4е международное издание СОДЕРЖАНИЕ Предисловие Глава Средства массовой информации в обществе: учебное пособие для нашей жизни Глава Практика и теория массовой коммуник...
15694. Право. 10–11 класс. Базовый и углублённый уровни 1.84 MB
  Учебник содержит материал о ключевых вопросах истории и теории права и государства, в нем рассмотрены система и важнейшие отрасли российского права – конституционное, гражданское, семейное, трудовое, уголовное и др. Основной текст учебника дополняют интересные факты, сведения, документы. Развернутый методический аппарат включает вопросы для самоконтроля, темы для проектов, рефератов и обсуждения, рубрики «Это интересно», «Информация к размышлению», «Исследуем документы и материалы».
15695. Символизм как миропонимание 112 KB
  Еще недавно думали мир изучен. Всякая глубина исчезла с горизонта. Простиралась великая плоскость. Не стало вечных ценностей открывавших перспективы. Все обесценилось. Но не исчезло стремление к дальнему в сердцах. Захотелось перспективы. Опять запросило сердце вечны
15696. Публицистская деятельность А. Блока в журнале Золотое руно 37.5 KB
  Публицистская деятельность А. Блока в журнале Золотое руно Блок активно включается в литературную повседневность публикуется во всех символистских журналах – Весы Золотое руно; в газетах – Слово Речь; в альманахах. Золотое руно – ежемесячный художествен...