18178

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 22 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ План: Поняття земель сільськогосподарського призначення Склад земель сільськогосподарського призначення Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначеня Особ

Украинкский

2013-07-06

71.5 KB

5 чел.

Лекція 22

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

План:

  1.  Поняття земель сільськогосподарського призначення
  2.  Склад земель сільськогосподарського призначення
  3.  Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначеня
  4.  Особливості використання меліоративних земель сільськогосподарського призначення

Питання для самоконтролю: 

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття земель сільськогосподарського призначення

Правовому режиму земель сільськогосподарського призначення (далі -ЗСГП) присвячено Главу 5 ЗК України. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України, ЗСГП - "землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей".

Під поняттям "сільськогосподарська продукція", вжитим у ч. 1 ст. 22 ЗК України, слід розуміти продукцію, віднесену до сільськогосподарської ДК 016-97 "Державний класифікатор продукції та послуг", затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 N 822.

Під формулюванням "землі, призначені для цих цілей" (тобто для "виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності"), слід розуміти, наприклад, ЗСГП, що перебувають у запасі, а також ті, що підлягають сільськогосподарській рекультивації після видобування корисних копалин; цілину, болота, піски, ділянки з чагарниками та малопродуктивним лісом, пустелі, напівпустелі тощо,

що підлягають сільськогосподарському освоєнню відповідно до певного акту (затвердженого   землевпорядного   проекту,   проекту   рекультивації,   проекту консервації тощо).

Цільове призначення земельних ділянок зі складу даної категорії земель визначається, окрім (1) законодавчого визначення цих земель (ч. 1 ст. 22 ЗК України), також (2) правилами про окремі види ЗСГП - для садівництва (ч. З

ст. 35 ЗК України), городництва (ч. З ст. 36 ЗК), деякою мірою ведення ФГ (ст. ст. 12-18 Закону України "Про фермерське господарство"), (3) видом угідь, що визначається відповідно до земельно-кадастрової документації, землевпорядних проектів, насамперед, проектів внутрігосподарського землеустрою (ч. 1 ст. 186 ЗК).

  1.  Склад земель сільськогосподарського призначення

Склад ЗСГП визначається ч. 2 ст. 22 ЗК України. ЗСГП включають:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

Перелоги - один з видів сільськогосподарських угідь, переважно орних, що втратили родючість і не були в обробітку протягом кількох років. На ділянках, зайнятих перелогами, формуються сприятливі умови для відновлення природного рослинного покриву. За іншим визначенням, перелоги - 1. Заросле травою поле, що свідомо не обробляється кілька років для відновлення родючості грунту. 2. Земля, що ніколи не оброблялась; цілина.

б)  несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Природно, що різні види угідь повинні мати різний правовий режим. Між тим, на сьогодні відсутні спеціальні правила використання різних сільськогосподарських угідь, якщо не враховувати розрізнених вимог, вміщених у законодавстві про меліорацію, селекцію та насінництво, боротьбу з бур'янами, ерозією, про консервацію деградованих земель тощо. Дана проблема може бути вирішена за допомогою нормування у галузі охорони земель, землевпорядного та агротехнічного нормування.

  1.  Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначеня

Поняття "правовий режим, земель" - категорія доктринальна. Наводимо деякі наукові визначення цього поняття.

Узагальнюючи наведені вище визначення, видається, що правовий режим земель можна визначити як встановлений правовими нормами порядок поведінки по відношенню до цих земель.

На наш погляд, основною особливістю правового режиму ЗСГП є їх особливе цільове призначення (розглядалося вище). Із цільового призначення випливають й інші особливості, які будуть розглянуті нижче.

Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель.

Законодавство встановлює пріоритет сільськогосподарського використання земель (ст. 23 ЗК України). Проте у правовій доктрині цілком обґрунтовано відзначається, що положення ст. 23 ЗК України слід застосовувати в сукупності із положеннями ст. 5 кодексу, яка закріплює принцип пріоритетності вимог екологічної безпеки та забезпечення раціонального використання та охорони земель. Тобто земельні ділянки повинні використовуватися насамперед у спосіб, що забезпечить їх максимальне наближення до природного стану , і лише в другу чергу, по можливості - використання для сільськогосподарських потреб за умови забезпечення нормативів оптимального співвідношення земельних угідь (ст. 165 ЗК України).

Першим прикладом подібного нормування у сучасному законодавстві є встановлення нормативів мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки ФГ, що успадковується (ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство", постанова КМ України від 10.12.2003 № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"). Нормативи встановлені в залежності від адміністративного утворення (області), у якій знаходиться земельна ділянка.

Специфічні обов'язки щодо охорони та відновлення родючості ЗСГП. У першу чергу на охорону ЗСГП спрямовані такі заходи з охорони земель, як обгрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування, захист сільськогосподарських угідь від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб, захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів, консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Специфічним заходом із охорони земель забруднення є здійснення т. з. агрохімічної паспортизації  ЗСГП,  яка проводилася в Україні відповідно до Указу Президента України від 02.12.1995 № 1118 "Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення. Обласні державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції проводили детальну агрохімічну паспортизацію полів за Керівним нормативним документом "Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок" (1996), який був розглянутий та затверджений Технічною радою "Украгрохім" 24.01.1995. Форма агрохімічного паспорту затверджена наказом Мінсільгосппроду № 321 від 30.11.1993. За період 1996-2000 рр. в Україні обстежено земель на площі 27313 тис. га, на яку видано агрохімічні паспорти, що характеризують сучасний стан родючості ґрунтів і ступінь їхнього забруднення. Із прийняттям Закону України "Про пестициди та агрохімікати" відносини із агрохімічної паспортизації отримали і певне законодавче регулювання (див. ст. ст. 1, 12 Закону).

Особливий режим ЗСГП у зонах затоплення встановлений постановою Кабінету Міністрів № 87 від 31.01.2001 "Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків". Зокрема, для різних типів річок або окремих їх ділянок і різних зон ризику (за частотою затоплення) передбачається певний порядок їх використання у сільськогосподарському виробництві - див. додатки 2 і 3 до затвердженого постановою порядку, які викладені у формі рекомендацій (за відсутності законодавчої основи інша форма поки що неможлива) щодо різновиду угідь, а також сільськогосподарських культур, що можуть використовуватися.

  1.  Особливості використання меліоративних земель сільськогосподарського призначення

У Законі України "Про меліорацію земель" від 14.01.2000 під терміном "меліоровані землі розуміються" угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації'" (ст. 1 Закону).

Під меліоративними заходами маються на увазі роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт" (ст. 1 Закону України "Про меліорацію земель"). "Комплекс меліоративних заходів" зазвичай передбачає будівництво та утримання меліоративних систем.

Більш складною є ситуація з внутрігосподарськими меліоративними системами, які здебільшого розташовані на розпайованих землях. Поза сумнівом, існує необхідність забезпечення комплексного, ефективного та раціонального використання меліоративних систем як єдиного цілого. Відповідно до ст. 26 "Використання земельних ділянок з меліоративними системами" ЗК України:

"Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку."

Ефективність даної норми є незначною. Як зазначається у спеціальній літературі, вимога поширюється лише на ділянки, що розташовані в зоні технологічної дії меліоративних систем. Досягнення угоди десятками та сотнями власників з суперечливими інтересами є проблематичним, а засади вирішення спору судом не встановлені. Крім того, складність судового процесу ставить під сумнів доцільність його ініціювання.

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (п. 21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою КМ України від 28.02.2001 № 177).

Як результат, протягом останніх років скоротилися площі меліорованих земель, погіршився їх екологічний стан. На масивах зрошення спостерігається підтоплення (15-20 %), вторинне осолонцювання (30-40 %), засолення (6-9 %). Близько 70 % площ зрошується водою 2 і третього класу (обмежено придатною і непридатною). Осушені землі характеризуються частим спрацюванням торфового шару (і навіть виходом на поверхню пісків, що підстилають торф). У більшості випадків це спричинено надмірною вагою просапних культур і відсутністю подвійного регулювання водного режиму. Площа зрошуваних сільськогосподарських угідь, на яких необхідно здійснити комплексну реконструкцію, становить 491,5 тис. га, або 24,2% усіх зрошуваних земель. Відновлення осушувальної мережі необхідно виконати на площі 175, 4 тис. га.

Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель". Як видається, положення затвердженого наказом Порядку матимуть обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення.

Питання для самоконтролю:

1. Які землі відносять до земель сільськогосподарського призначення?

2. Основний закон, який характеризує склад земель сільськогосподарського призначення?

3. Що являє собою агрохімічна паспортизація?

4.  Розкрийте поняття  «правовий режим земель»?

5.  Що Ви розумієте під меліоративними заходами?

Питання на самостійну підготовку:

1. Критерії віднесення сільськогосподарських угідь до тих чи інших видів?

2. Правовий   режим   сільськогосподарських  угідь?

3. Розкрийте поняття «службові земельні наділи»?

4. Правила оподаткування ЗСГП?

5. Використання земельних ділянок з меліоративними системами?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23236. Традиції і новаторство в культурі 46.5 KB
  Спадкоємність культури це процес передачі культурноісторичного досвіду. Саме в спадкоємності як органічному поєднанні традиції і новаторства реалізується історичність культури її самозбереження й саморозвиток. Традиції існують у всіх формах духовної культури. Завдяки їм розвивається суспільство оскільки молоде покоління не винаходить заново велосипеди а засвоює досягнутий людський досвід культури.
23238. Аристотель, Стагірит 216 KB
  Зі сказаного очевидно що з того де йде мова про предмет необхідно говорити про предмет і ім'я й поняття; так наприклад людина говорить про предмет про окрему людину і про неї звичайно говорить ім'я [людини]: адже окремою людиною називають живу істоту й визначення людини буде визначати окрему людину адже окрема людина є й людина і жива істота. Так біле перебуваючи в тілі як у підметі говорить про предмет адже тіло називається білим але поняття білого ніколи не може означати тіло. Її предмет – мислення як цілісне утворення...
23239. Ільєнков, Евальд Васильович 146.5 KB
  І ось учорашній оптиміст стає похмурим нитиком – песимістом якого вже ніщо не радує і ніщо не веселить не дивлячись на його паспортну молодість здоровий шлунок і міцні зуби. Якщо ми недвозначно беремо висвітлену таким чином наукову присутність у своє володіння то маємо сказати: Те на що спрямоване наше світовідношення є саме суще – і більше ніщо. Те чим керується вся наша установка є саме суще – і крім нього ніщо. Те з чим працює дослідження що втручається у світ є саме суще – і ніщо понад того.
23240. Сковорода, Григорій Савич 152.5 KB
  Навпаки саме при падінні аристократичних оцінок людської совісті поступово нав'язується весь цей контраст €œегоїстичного€ і €œнеегоїстичного€ – цей по моїй термінології стадний інстинкт котрий дістав тоді розповсюдження. Поняття €œдобро€ він вважає по суті рівним поняттю €œкорисний€ €œдоцільний€ так що в думках €œдобро€ і €œзло€ людство ніби то підсумовує і санкціонує саме незабуті і незабутні пізнання про корисне – доцільне і шкідливе – недоцільне. Добро згідно цієї теорії – те що споконвіку виявилося корисним тому воно...
23241. Кримський, Сергій Борисович. ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ 192.5 KB
  Кримський розробляє принципи трансформації знання прийоми інтерпретації принципи узагальненої раціональності та розуміння принципи духовності розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипових структур буття розуму та культури; виділяє архетипи української культури. ФІЛОСОФІЯ АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ Видатний мислитель пізньоантичної епохи Плотін стверджуючи прилученність мудрості до центральних зон смислотворчості буття та людини проголошував що філософія є найголовнішим у житті. Вона є єдиним засобом поставити людину...
23242. Фоєрбах, Людвіг. РАГМЕНТИ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЄЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ БІОГРАФІЇ 85.5 KB
  Головним завданням своєї філософії Фоєрбах вважав відповідь на питання – якою є справжня природа людини як визначити її шлях до щастя Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії що культивуватиме любов людини до людини як до Бога. Але чи не слід би саму релігію зрозуміти у більш загальному смислі А порозуміння з філософією чи не повинно полягати лише у визнанні та виправданні певних вчень Чи немає якогось іншого виду порозуміння ________ Яке ж...