18178

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 22 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ План: Поняття земель сільськогосподарського призначення Склад земель сільськогосподарського призначення Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначеня Особ

Украинкский

2013-07-06

71.5 KB

5 чел.

Лекція 22

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

План:

  1.  Поняття земель сільськогосподарського призначення
  2.  Склад земель сільськогосподарського призначення
  3.  Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначеня
  4.  Особливості використання меліоративних земель сільськогосподарського призначення

Питання для самоконтролю: 

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття земель сільськогосподарського призначення

Правовому режиму земель сільськогосподарського призначення (далі -ЗСГП) присвячено Главу 5 ЗК України. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України, ЗСГП - "землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей".

Під поняттям "сільськогосподарська продукція", вжитим у ч. 1 ст. 22 ЗК України, слід розуміти продукцію, віднесену до сільськогосподарської ДК 016-97 "Державний класифікатор продукції та послуг", затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 N 822.

Під формулюванням "землі, призначені для цих цілей" (тобто для "виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності"), слід розуміти, наприклад, ЗСГП, що перебувають у запасі, а також ті, що підлягають сільськогосподарській рекультивації після видобування корисних копалин; цілину, болота, піски, ділянки з чагарниками та малопродуктивним лісом, пустелі, напівпустелі тощо,

що підлягають сільськогосподарському освоєнню відповідно до певного акту (затвердженого   землевпорядного   проекту,   проекту   рекультивації,   проекту консервації тощо).

Цільове призначення земельних ділянок зі складу даної категорії земель визначається, окрім (1) законодавчого визначення цих земель (ч. 1 ст. 22 ЗК України), також (2) правилами про окремі види ЗСГП - для садівництва (ч. З

ст. 35 ЗК України), городництва (ч. З ст. 36 ЗК), деякою мірою ведення ФГ (ст. ст. 12-18 Закону України "Про фермерське господарство"), (3) видом угідь, що визначається відповідно до земельно-кадастрової документації, землевпорядних проектів, насамперед, проектів внутрігосподарського землеустрою (ч. 1 ст. 186 ЗК).

  1.  Склад земель сільськогосподарського призначення

Склад ЗСГП визначається ч. 2 ст. 22 ЗК України. ЗСГП включають:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

Перелоги - один з видів сільськогосподарських угідь, переважно орних, що втратили родючість і не були в обробітку протягом кількох років. На ділянках, зайнятих перелогами, формуються сприятливі умови для відновлення природного рослинного покриву. За іншим визначенням, перелоги - 1. Заросле травою поле, що свідомо не обробляється кілька років для відновлення родючості грунту. 2. Земля, що ніколи не оброблялась; цілина.

б)  несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Природно, що різні види угідь повинні мати різний правовий режим. Між тим, на сьогодні відсутні спеціальні правила використання різних сільськогосподарських угідь, якщо не враховувати розрізнених вимог, вміщених у законодавстві про меліорацію, селекцію та насінництво, боротьбу з бур'янами, ерозією, про консервацію деградованих земель тощо. Дана проблема може бути вирішена за допомогою нормування у галузі охорони земель, землевпорядного та агротехнічного нормування.

  1.  Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначеня

Поняття "правовий режим, земель" - категорія доктринальна. Наводимо деякі наукові визначення цього поняття.

Узагальнюючи наведені вище визначення, видається, що правовий режим земель можна визначити як встановлений правовими нормами порядок поведінки по відношенню до цих земель.

На наш погляд, основною особливістю правового режиму ЗСГП є їх особливе цільове призначення (розглядалося вище). Із цільового призначення випливають й інші особливості, які будуть розглянуті нижче.

Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель.

Законодавство встановлює пріоритет сільськогосподарського використання земель (ст. 23 ЗК України). Проте у правовій доктрині цілком обґрунтовано відзначається, що положення ст. 23 ЗК України слід застосовувати в сукупності із положеннями ст. 5 кодексу, яка закріплює принцип пріоритетності вимог екологічної безпеки та забезпечення раціонального використання та охорони земель. Тобто земельні ділянки повинні використовуватися насамперед у спосіб, що забезпечить їх максимальне наближення до природного стану , і лише в другу чергу, по можливості - використання для сільськогосподарських потреб за умови забезпечення нормативів оптимального співвідношення земельних угідь (ст. 165 ЗК України).

Першим прикладом подібного нормування у сучасному законодавстві є встановлення нормативів мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки ФГ, що успадковується (ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство", постанова КМ України від 10.12.2003 № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"). Нормативи встановлені в залежності від адміністративного утворення (області), у якій знаходиться земельна ділянка.

Специфічні обов'язки щодо охорони та відновлення родючості ЗСГП. У першу чергу на охорону ЗСГП спрямовані такі заходи з охорони земель, як обгрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування, захист сільськогосподарських угідь від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб, захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів, консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Специфічним заходом із охорони земель забруднення є здійснення т. з. агрохімічної паспортизації  ЗСГП,  яка проводилася в Україні відповідно до Указу Президента України від 02.12.1995 № 1118 "Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення. Обласні державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції проводили детальну агрохімічну паспортизацію полів за Керівним нормативним документом "Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок" (1996), який був розглянутий та затверджений Технічною радою "Украгрохім" 24.01.1995. Форма агрохімічного паспорту затверджена наказом Мінсільгосппроду № 321 від 30.11.1993. За період 1996-2000 рр. в Україні обстежено земель на площі 27313 тис. га, на яку видано агрохімічні паспорти, що характеризують сучасний стан родючості ґрунтів і ступінь їхнього забруднення. Із прийняттям Закону України "Про пестициди та агрохімікати" відносини із агрохімічної паспортизації отримали і певне законодавче регулювання (див. ст. ст. 1, 12 Закону).

Особливий режим ЗСГП у зонах затоплення встановлений постановою Кабінету Міністрів № 87 від 31.01.2001 "Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків". Зокрема, для різних типів річок або окремих їх ділянок і різних зон ризику (за частотою затоплення) передбачається певний порядок їх використання у сільськогосподарському виробництві - див. додатки 2 і 3 до затвердженого постановою порядку, які викладені у формі рекомендацій (за відсутності законодавчої основи інша форма поки що неможлива) щодо різновиду угідь, а також сільськогосподарських культур, що можуть використовуватися.

  1.  Особливості використання меліоративних земель сільськогосподарського призначення

У Законі України "Про меліорацію земель" від 14.01.2000 під терміном "меліоровані землі розуміються" угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації'" (ст. 1 Закону).

Під меліоративними заходами маються на увазі роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт" (ст. 1 Закону України "Про меліорацію земель"). "Комплекс меліоративних заходів" зазвичай передбачає будівництво та утримання меліоративних систем.

Більш складною є ситуація з внутрігосподарськими меліоративними системами, які здебільшого розташовані на розпайованих землях. Поза сумнівом, існує необхідність забезпечення комплексного, ефективного та раціонального використання меліоративних систем як єдиного цілого. Відповідно до ст. 26 "Використання земельних ділянок з меліоративними системами" ЗК України:

"Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку."

Ефективність даної норми є незначною. Як зазначається у спеціальній літературі, вимога поширюється лише на ділянки, що розташовані в зоні технологічної дії меліоративних систем. Досягнення угоди десятками та сотнями власників з суперечливими інтересами є проблематичним, а засади вирішення спору судом не встановлені. Крім того, складність судового процесу ставить під сумнів доцільність його ініціювання.

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (п. 21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою КМ України від 28.02.2001 № 177).

Як результат, протягом останніх років скоротилися площі меліорованих земель, погіршився їх екологічний стан. На масивах зрошення спостерігається підтоплення (15-20 %), вторинне осолонцювання (30-40 %), засолення (6-9 %). Близько 70 % площ зрошується водою 2 і третього класу (обмежено придатною і непридатною). Осушені землі характеризуються частим спрацюванням торфового шару (і навіть виходом на поверхню пісків, що підстилають торф). У більшості випадків це спричинено надмірною вагою просапних культур і відсутністю подвійного регулювання водного режиму. Площа зрошуваних сільськогосподарських угідь, на яких необхідно здійснити комплексну реконструкцію, становить 491,5 тис. га, або 24,2% усіх зрошуваних земель. Відновлення осушувальної мережі необхідно виконати на площі 175, 4 тис. га.

Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель". Як видається, положення затвердженого наказом Порядку матимуть обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення.

Питання для самоконтролю:

1. Які землі відносять до земель сільськогосподарського призначення?

2. Основний закон, який характеризує склад земель сільськогосподарського призначення?

3. Що являє собою агрохімічна паспортизація?

4.  Розкрийте поняття  «правовий режим земель»?

5.  Що Ви розумієте під меліоративними заходами?

Питання на самостійну підготовку:

1. Критерії віднесення сільськогосподарських угідь до тих чи інших видів?

2. Правовий   режим   сільськогосподарських  угідь?

3. Розкрийте поняття «службові земельні наділи»?

4. Правила оподаткування ЗСГП?

5. Використання земельних ділянок з меліоративними системами?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39697. Технология изготовления деталей машин 147 KB
  Технологическая база поверхности центровых отверстий или наружные цилиндрические поверхности вала. Технологическая база наружная поверхность и торец прутка. Технологическая база – отверстие на оправке. Технологическая база черная поверхность обода или ступицы и торец Выполняется в зависимости от конструкции и типа производства на токарном револьверном или карусельном станке.
39698. ТЕХНОЛОГИЯ СБОРКИ ИЗДЕЛИЙ И ИЗГОТОВЛЕНИЯ ДЕТАЛЕЙ 414.5 KB
  Значение сборки при изготовлении машин Сборка является заключительным этапом изготовления машин и в значительной степени определяет ее эксплуатационные качества. Одни и те же детали соединенные при разных условиях сборки могут значительно изменять долговечность их службы. Технологические процессы изготовления деталей в большинстве случаев подчинены технологии сборки машины.
39699. Особенности технологии обработки заготовок на станках с ЧПУ 149.5 KB
  Общие сведения о станках с ЧПУ Одним из главных направлений автоматизации процессов механической обработки заготовок мелкосерийного и серийного машиностроения является применение станков с числовым программным управлением ЧПУ. Станки с ЧПУ обладают гибкостью и универсальностью присущей универсальным станкам и точностью и производительностью присущей станкам автоматам. Под числовым программным управлением ЧПУ понимают управление обработкой заготовки на станке по управляющей программе в которой данные приведены в числовой форме.
39700. Основы технологии машиностроения. Технологии ремонта машин 7.19 MB
  Различают технологические процессы выполнения заготовок термической обработки механической обработки сборки. В технологических процессах заготовительного характера происходит превращение исходного материала в заготовки деталей машин заданных размеров и конфигурации путем литья обработки давлением резки сортового или специального проката а также комбинированными методами. В процессе термической обработки происходят структурные превращения изменяющие свойства материала детали. Под технологическим процессом механической обработки...
39701. Основы процесса резания и режущий инструмент 1.21 MB
  Пластическое деформирование и разрушение металлов в процессе резания протекают в особых условиях. Именно это и определяет специфику и закономерности, определяемые физикой этого процесса, которые могут быть отражены зависимостями (частными, в основном), отражающими процесс обработки резанием.
39702. Характеристика рабочего Плана счетов ОАО ХК «Татнефтепродукт» 594.5 KB
  Изучить действующий План счетов бухгалтерского учета, историю его развития. Исследовать на практике возможности применения рабочего плана счетов. Предложить способы совершенствования использования действующего Плана счетов.
39703. Стратегия ценообразования 15.24 KB
  Для классификации ценовых стратегий ориентированных на спрос можно использовать несколько критериев. По уровню цен на новые товары выделяют стратегии: снятия сливок; цены проникновения; среднерыночных цен. По степени изменения цены выделяют стратегии: стабильных цен; скользящей падающей цены или исчерпания; роста проникающей цены.
39704. Коммуникационный процесс 16.08 KB
  Его цель обеспечить передачу и понимание информации являющейся предметом обмена.Обычно коммуникацию представляется в таком соотношении компонентов: коммуникатор сообщение кодирующее устройство канал декодирующее устройство помехи получатель информации целевая аудиториярезультат коммуникацииобратная связь Рассмотрим базовые элементы коммуникационного процесса:1. Коммуникататор – это не только источник информации но и кодировщик для посылаемых сообщений и декодировщик получаемой по каналам обратной связи информации. Кодировка или...