18180

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ІНШОГО ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, РЕКРЕАЦІЙНОГО, ОЗДОРОВЧОГО, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція 24 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ІНШОГО ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ОЗДОРОВЧОГО ІСТОРИКОКУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ План: Поняття склад та особливості правового режиму земель природнозаповідного фонду Понятт...

Украинкский

2013-07-06

81 KB

15 чел.

Лекція 24

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ІНШОГО ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, РЕКРЕАЦІЙНОГО, ОЗДОРОВЧОГО, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

План:

  1.  Поняття, склад та особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду
  2.  Поняття, зміст та особливості правового режиму земель оздоровчого призначення
  3.  Поняття, зміст та особливості правового режиму земель рекреаційного призначення
  4.  Поняття, зміст та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення

Питання для самоконтролю: 

Питання на самостійну підготовку:

  1.  Поняття, склад та особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду

Поняття земель природно-заповідного фонду

Відповідно до ст. 43 ЗК України, землі природно-заповідного фонду -це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами,  що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Склад земель природно-заповідного фонду

Відповідно до ст. 44 ЗК України до складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Правовий режим кожного із об'єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо визначаються Розділом III (ст. ст. 15-38) Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду:

  1.  Особливості, що безпосередньо випливають із цільового призначення. Встановлена заборона будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об'єктів природно-заповідного фонду;
  2.  Деякі об'єкти та земельні ділянки, на яких вони розташовані, не підлягають передачі у приватну. Але це правило поширюється не на всі землі природно-заповідного фонду. Більшість із них може перебувати у недержавній власності, але не може приватизуватися;
  3.  Встановлений особливий порядок оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду (ст. ст. 51 -55 Закону "Про природно-заповідний фонд України");
  4.  Внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (наприклад, відповідно до ст. 18 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів).
  5.  Встановлений пільговий режим оподаткування земель природно-заповідного фонду земельним податком: відповідно до п. 1 ст. 12 Закону "Про плату за землю", майже всі об'єкти природно-заповідного фонду, крім мисливських заказників, звільняються від земельного податку;
  6.  За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду встановлена підвищена відповідальність: у КК України передбачена кримінальна відповідальність за ст. 252 "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду", вчинення злочину на території природно-заповідного фонду є кваліфікуючою ознакою складу злочину "Порушення правил охорони надр" (ст. 240 КК України) та конститутивною ознакою складів злочину "Незаконна порубка лісу" (ст. 246) та "Незаконне полювання" (ст. 248).

  1.  Поняття, зміст та особливості правового режиму земель оздоровчого призначення

Відповідно до ст. 47 ЗК України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.

Межі курортів одночасно є межами округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони курорту (ч. ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про курорти":

Округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення грунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають   на  природні  лікувальні ресурси,   санітарний   та  екологічний   стан природних територій курортів.

Для кожної із зон встановлений особливий правовий режим (ст. ст. 31-33 Закону України "Про курорти"). Межі зон визначаються у рішенні про оголошення природної території курортом (див., наприклад, Закон України "Про оголошення природних територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення" від 11.01.2005).

Ст. 4 Закону України "Про курорти" передбачає поділ курортів на курорти державного та місцевого значення, що впливає на правовий режим відповідних земель.

Особливості правового режиму земель оздоровчого призначення

До таких особливостей можна віднести:

  1.  Особливості, що безпосередньо випливають із цільового призначення. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель (ч. 1 ст. 48 ЗК України).
  2.  Особливий порядок оголошення місцевостей курортами (ст. ст. 7-11 Закону України "Про курорти"). Рішення про оголошення місцевості курортом приймає ВР України за поданням КМ України (щодо курортних територій державного значення) або ради обласного рівня, Верховна Рада АР Крим за поданням державних адміністрацій обласного рівня, Ради Міністрів АР Крим.
  3.  Обмеження на приватизацію санаторно-курортних закладів, а отже, і земельних ділянок, на яких такі заклади розташовані (ст. 26 Закону України "Про курорти", ст. ст. 83-84 ЗК України);
  4.      Зонування території курортів
  5.  Пільговий режим оподаткування земельним податком земель оздоровчого призначення. Земельні ділянки значної кількості санаторно-курортних закладів звільняються від земельного податку (ст. 12 Закону "Про плату за землю".

  1.  Поняття, зміст та особливості правового режиму земель рекреаційного призначення

Відповідно до ст. 51 ЗК України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

У законодавстві (ст. 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища") вживається термін "рекреаційні зони", що за своїм змістом майже співпадає із терміном "землі рекреаційного призначення":

''Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму"

Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення

  1.  Особливості, що безпосередньо випливають із цільового призначення. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель (ч. 2 ст. 52 ЗК України, ч. 2 ст. 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"), зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечить використанню цих зон за цільовим призначенням (ч. 2 ст. 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
  2.  Особливості оподаткування земель рекреаційного призначення земельним податком. Відповідно до ч. 7 ст. 7, ст. 9 Закону України "Про плату за землю", встановлені підвищені п'ятикратно ставки оподаткування за використання земельних ділянок рекреаційного призначення не за цільовим призначенням.
  3.  Особливий порядок зміни цільового призначення земель рекреаційного призначення. Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України, вилучення земель рекреаційного призначення із складу земель державної власності, що перебувають у постійному користуванні, здійснюється за рішенням КМ України.

  1.  Поняття, зміст та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення

Поняття та склад земель історико-культурного призначення

ЗК України  визначає поняття земель історико-культурного призначення через їх склад. Згідно зі ст. 53 ЗК України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:

а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки,
меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;

б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти,
наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;

в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі,залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди   цивільної,   промислової,   військової,   культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

Особливості правового режиму земель історико-культурного призначення:

  1.  Особливості, що безпосередньо випливають із цільового призначення. Хоча пряма вказівка на це у законодавстві відсутня, на землях історико-культурного призначення категорично забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню. Це з необхідністю випливає із принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням (ст. ст. 91, 96 ЗК України);  
  2.  Передбачений обов'язок укладення охоронного договору між власником або землекористувачем земельної ділянки та відповідним органом охорони культурної спадщини (ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини";
  3.  Частина об'єктів культурної спадщини (заповідники, музеї-заповідники) одночасно є об'єктами природно-заповідного фонду, тобто мають складний правовий режим;  
  4.  Встановлений особливий порядок віднесення земель до даної категорії (див. ст. ст. 13-15, 33 Закону України "Про охорону культурної спадщини"). Зокрема, передбачена процедура державної реєстрації об'єктів культурної спадщини. Порядок створення музеїв регламентується ст. 7 Закону України "Про музеї та музейну справу";
  5.  Здійснюється зонування прилеглих територій навколо окремих об'єктів з метою їх захисту та збереження традиційного середовища розташування (ст. 32 Закону "Про охорону культурної спадщини"). Встановлюються охоронні зони, зони регулювання забудови, зони ландшафту, що
    охороняються, зони охорони археологічного культурного шару.
     
  6.  Встановлені особливості оподаткування земель історико-культурного призначення земельним податком. Історико-культурні заповідники (п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю") та вітчизняні заклади культури (п. 4 ч. 1 ст. 12) звільняються від оподаткування земельним податком; при використанні земельних ділянок історико-культурного призначення не за функціональним призначенням встановлюються підвищені ставки оподаткування (ст. 9 Закону);
  7.  Встановлена підвищена відповідальність за порушення правового режиму земель історико-культурного призначення. Ст. 298 КК України передбачає склад злочину "нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури''; ст. 92 КпАП України - склад адміністративного правопорушення "порушення правил охорони і використання пам'яток історії та культури". Ст. ст. 44-45 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачають господарсько-правову відповідальність юридичних осіб у вигляді адміністративно-господарського штрафу (фінансових санкцій) за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте поняття земель природно – заповідного фонду?

2. Які землі входять до складу земель природно – заповідного фонду?

3. Дайте визначення поняттю «округ санітарної охорони»?

4. Перелічить особливості правового режиму земель оздоровчого призначення?

5. Назвіть особливості правового режиму земель, що безпосередньо випливають із цільового призначення.

Питання на самостійну підготовку:

1. Поняття, склад, особливості правового режиму земель іншого природоохоронного призначення?

2. Округи гірничо – санітарної охорони?

3. Дозвільний порядок використання земель історико – культурного призначення?

4. Положення про зонування території об’єктів історико – культорної спадщини?

5. Розкрийте поняття «природні рекреаційні території»?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11198. Рекомендательная система на основе узорных структур 223.61 KB
  Программа, которая обрабатывает начальные данные и преобразовывает их в глобальные матрицы, с которыми работают все остальные программы. Программа, которая запускает методы с различными параметрами и сравнивает полученные результаты в терминах точности и полноты. Программа, реализующая алгоритм рекомендаций на основе узорных структур. Программа, которая реализовывала алгоритм Slope One. программа для вычисления точности и полноты.
11199. Совершенствование системы переподготовки пилотов на самолет ИЛ-114-100 в авиакомпании «Узбекские авиалинии» 3.64 MB
  Для обоснования необходимости разработки данной программы раскрыты приоритеты развития и обновления парка воздушных судов национальной авиакомпании (НАК) “Узбекистон Хаво Йуллари”, обоснована целесообразность замены Ан-24 самолетом отечественного производства Ил-114-100, подтверждена необходимость переучивания выпускников СПбГУГА
11200. Постоянный электрический ток, Правила Кирхгофа для разветвленных цепей 382 KB
  Постоянный электрический ток. План лекции: Сила и плотность тока. Электродвижущая сила и напряжение. Закон Ома. Сопротивление проводников. Последовательное и параллельное соединение проводников. Работа и мощность тока. Закон Джоуля-Ленца. Правил...
11201. Контроль у сфері державного управління 24.94 KB
  Держава є одним із головних суб’єктів здійснення контрольної функції в суспільстві. Вона наділена реальними повноваженнями і має можливості для впливу на суспільство, в ході здійсненнія якого покладається і на результати контролю.
11202. Технология монтажа центробежного охлаждающего насоса пресной воды 2.38 MB
  По результатам расчета ходкости для заданного корпуса судна произведён альтернативный выбор ГД, для которого разработаны системы (топливная, масляная, охлаждения, пускового воздуха), обеспечивающие его надежную работу. Для этих систем определён состав и технические характеристики основного оборудования.
11203. Ливия в системе международных отношений в конце XX – начале XXI веков 226 KB
  Целью моей работы является рассмотрение вопроса Ливии в системе международных отношений, региональной и глобальной безопасности. Исходя из цели работы, я ставлю перед собой такие основные задачи, как: изучение истории государства Ливия; анализ кризисного государства и угрозы глобальной и региональной безопасности; рассмотрение потенциала Ливии
11204. Общие черты и особенности правового положения сельскохозяйственных коммерческих организаций и предприятий 51.5 KB
  Общие черты и особенности правового положения сельскохозяйственных коммерческих организаций и предприятий. Говоря о сельскохозяйственных организациях можно выделить их общие черты присущие любой коммерческой организации. Все они имеют обособленное имущество отв...
11205. Правовые основы проведения аграрной реформы в России 61.5 KB
  Тема: Правовые основы проведения аграрной реформы в России. Объективные предпосылки реорганизации колхозов и совхозов. Порядок определения земельных долей и имущественных паёв в процессе реорганизации сельскохозяйственных предприятий. Особенност...
11206. Аграрные правоотношения 60.5 KB
  Аграрные правоотношения. Понятие аграрных правоотношений. Внутренние и внешние аграрные правоотношения. 1. Понятие аграрных правоотношений. Аграрными правоотношениями являются отношения складывающиеся в процессе производства сельскохозяйств