18215

Організація і методика фізичного виховання дітей та підлітків з ослабленим здоров’ям

Лекция

Физкультура и спорт

Змістовий модуль 6 Тема 13. Організація і методика фізичного виховання дітей та підлітків з ослабленим здоров’ям. Особливості організації фізкультурнооздоровчих занять учнів підготовчої і спеціальної медичної груп. 1.1. Організація занять фізичними вправами ...

Украинкский

2013-07-07

87 KB

62 чел.

Змістовий модуль 6

Тема 13. Організація і методика фізичного виховання дітей та підлітків з ослабленим здоров’ям.

  1.  Особливості організації фізкультурно-оздоровчих занять учнів підготовчої і спеціальної медичної груп.

1.1. Організація занять фізичними вправами учнів підготовчої та спеціальної медичної групи.

1.2. Модель структури уроку для учнів з відхиленнями у стані здоров’я.

  1.  Терміни поновлення занять фізичними вправами учнями, які були хворі.

2.1. Орієнтовні терміни поновлення занять для учнів основної медичної групи, які були хворі.

2.2. Орієнтовні терміни початку занять і допущення до спортивних занять дітей, які займаються у спортивних секціях і гуртках.

  1.  Особливості використання фізичних вправ в роботі із дітьми, які мають різні захворювання.

3.1. Робота з дітьми які мають відхилення у діяльності серцево-судинної системи.

3.2. Робота з дітьми які мають захворювання органів дихання.

3.3. Робота з дітьми які мають захворювання суглобів та периферійної нервової системи.

3.4. Робота з дітьми які мають захворювання внутрішніх органів.

3.5. Робота з дітьми які мають порушення постави та сколіози.

  1.  Особливості організації фізкультурно-оздоровчих занять учнів підготовчої і спеціальної медичної груп.

Останнім часом в Україні значно збільшилася кількість дітей, яким рекомендовано займатись фізичною культурою у підготовчих і спеціальних медичних групах. Така ситуація вимагає від педагога глибоких знань методики, організації проведення занять в залежності від хвороби учня. Як Ви вже знаєте із попередньої лекції основними вихідними критеріями стану здоров’я дітей і підлітків є:

  •  Наявність або відсутність на момент обстеження хронічних захворювань;
  •  Рівень функціонального стану основних систем організму;
  •  Ступінь опірності організму впливові несприятливих чинників довкілля;
  •  Рівень досягнутого фізичного і нервово-психічного розвитку і ступінь його гармонійності.

Аналіз і врахування даних критеріїв покладені в основу поділу дітей за станом здоров’я на п’ять груп.

І група. Здорові діти та підлітки, які не мають хронічних захворювань, з нормальним фізичним розвитком і нормальними функціональними показниками основних фізіологічних систем.

ІІ група. Школярі, які мають деякі морфофункціональні відхилення, не пов’язані з патологією залоз внутрішньої секреції: зміни постави, слабо виражена плоскостопість, короткозорість, тощо; діти і підлітки, які швидко стомлюються, з частим головним болем, схильністю до гострих хронічних захворювань.

ІІІ група. Діти і підлітки, хворі на хронічні захворювання (хронічне запалення мигдаликів, неактивна фаза ревматизму, хронічне запалення жовчного міхура тощо) в стадії компенсації – без помітних порушень загального стану організму.

ІV група. Школярі, хворі на хронічні хвороби в стадії субкомпенсації – з частковими порушеннями загального стану організму, без значних змін самопочуття.

V група. Діти та підлітки, хворі на хронічні хвороби в стадії декомпенсації, які за станом здоров’я не можуть відвідувати загальноосвітню школу.

Дані масових медоглядів використовують для планування профілактичних, медичних і педагогічних заходів, зокрема щодо учнів ІІ групи, які за певних умов можуть поповнювати ІІІ групу.

Учнів, як і членів первинних колективів фізкультури, які навчаються за державними програмами фізичного виховання за станом здоров’я, фізичним розвитком і рівнем фізичної підготовленості розподіляють на три медичні групи – основну, підготовчу та спеціальну.

Основна медична група. До неї входять близько 90% учнів, які за станом здоров’я віднесені до І та ІІ груп, без відхилення стану здоров’я, а також особи, що мають незначні відхилення стану здоров’я, добрим фізичним розвитком і достатньою фізичною підготовкою. Їм дозволяються заняття за навчальними програмами фізвиховання у повному навчальному обсязі, складання нормативних вимог, заняття в одній із спортивних секцій, участь у змаганнях.

Підготовча медична група. (5-15% учнів) – особи  з незначним відхиленням стану здоров’я, з недостатнім фізичним розвитком і недостатньою фізичною підготовкою. З учнями, які віднесені до цієї медичної групи, проводять заняття за навчальними програмами фізичного виховання у повному обсязі. За умови наступного засвоєння програмного матеріалу, їм рекомендуються додаткові заняття для підвищення рівня загальної фізичної підготовки.

До спеціальної медичної групи належать учні, що мають значні відхилення стану здоров’я (постійного чи тимчасового характеру) і фізичного розвитку. З учнями спеціальної медичної групи заняття проводять за спеціальними програмами під постійним наглядом медичного працівника.

Учні основної медичної групи проходять медичний догляд не рідше, ніж один раз протягом навчального року; учні підготовчої групи – не рідше одного разу протягом навчальної чверті; учні спеціальної медичної групи – не рідше одного разу на чотири місяці, а також після короткочасного захворювання. В кінці навчального року проводять поглиблений медичний огляд.

Учні, тимчасово звільнені від занять фізичними вправами, зобов’язані бути присутніми на уроках фізвиховання. Тимчасове звільнення від занять фізкультурою допускається з дозволу медперсоналу школи.

Особливості методики проведення занять із учнями підготовчої медичної групи полягають у наступному: 1) займаються разом із дітьми основної медичної групи за типовою програмою; 2) величина фізичних навантажень менша за рахунок меншої кількості повторень вправи і більш тривалих пауз для відпочинку, особливо це необхідно у разі виконання вправ спрямованих на розвиток швидкості, сили і витривалості, а загальнорозвиваючі вправи виконуються у зручному для учнів темпі; 3) в основній частині уроку використовує вчитель більшу кількість підвідних та підготовчих вправ, кількість повторень визначається реакцією організму на фізичне навантаження і залежить від рівня засвоєння матеріалу, а в заключній частині уроку підготовча і основна групи об’єднуються і виконують разом заплановані завдання.

Заняття з учнями спеціальної медичної групи проводяться в позаурочний час окремо від учнів основної і підготовчої груп, тричі на тиждень. Тривалість заняття – 40-50 хвилин, кількість учнів у групі до 15 осіб.

В залежності від характеру захворювання учні поділяються на дві підгрупи. Підгрупа А – відхилення у стані здоров’я, що мають зворотний характер. Підгрупа Б – школярі, котрі мають важкі захворювання, які носять незворотній характер діяльності органів і систем. Слід зауважити те, що деякі спеціалісти радять поділяти дітей на групи із урахуванням типу хвороби. Так, окремо формують групу „А” – школярі із захворюваннями серцево-судинної системи; групу „Б” – школярі із захворюваннями внутрішніх органів, порушеннями зору; „В” – школярі із захворюваннями опорно-рухового апарату.

Фізичні навантаження для учнів спеціальної медичної групи, відхилення у стані здоров’я яких носять зворотній характер, група „А”, мають становити за ЧСС у межах від 120 до 130 уд/хв. та поступово збільшуватись до 140-150 уд/хв.

Фізичні навантаження для учнів спеціальної медичної групи, котрі мають тяжкі, незворотні зміни в діяльності органів і систем, група „Б”, мають становити за ЧСС не більше 130 уд/хв.

Учні спеціальної медичної групи обов’язково відвідують уроки фізкультури, беруть участь у підготовчій і заключній частинах, а під час основної частини уроку виконують вправи, засвоєні на заняттях в позаурочний час.

Робота з учнями спеціальної медичної групи здійснюється на підставі „Програм з фізичної культури для спеціальної медичної групи 1-9 класів середньої загальноосвітньої школи” (Київ, 1997).

До програми включені теоретичні відомості з фізичної культури, дихальні вправи, вправи для загального розвитку, вправи для виховання правильної пози при сидінні за партою та формування постави, профілактики та корекції плоскостопості. Зміст основних розділів: загальна і художня гімнастика, елементи спортивних ігор, легка атлетика, лижна і ковзанярська підготовка, рухливі ігри, вправи на розслаблення. Обов’язковим для кожного уроку є розділ дихальних вправ. Програмою передбачено проведення максимальної кількості уроків на відкритому повітрі. Особливості („Програма з фізичної культури для спеціальної медичної групи 1-9 класів середньої загальноосвітньої школи” (Київ, 1997)), полягають у вимогах, щодо обмеження використання вправ на силу, швидкість, витривалість, вимогах, щодо зменшення дистанцій ходьби і бігу, зменшенні нормативних вимог, а також у виключенні з розділу „Гімнастика” лазіння по канату, акробатичних вправ, силових вправ з натужуванням, затримкою дихання, а з розділу „Спортивні ігри” залишений баскетбол.

Основними завданнями фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи є: зміцнення здоров’я, сприяння правильному фізичному розвитку і загартування організму, підвищення фізіологічної активності органів і систем організму, підвищення розумової і фізичної працездатності, формування основних рухових умінь і навичок, прищеплення навичок і виховання звичок особистої та громадської гігієни, виховання вольових і моральних якостей, виховання культури поведінки.

Які ж є методичні особливості проведення уроку фізичної культури в спеціальній медичній групі? По-перше, урок фізичної культури із дітьми спеціальної медичної групи складається із чотирьох частин, а саме: вступна, підготовча, основна, заключна. Давайте розглянемо кожну із них.

Вступна частина уроку фізичної культури у спеціальній медичній групі передбачає підрахунок ЧСС та виконання спеціальних дихальних вправ, а тривалість вступної частини уроку має становити 3-5 хв.

Змістом підготовчої частини уроку будуть вправи на поставу, дихальні вправи, ходіння босоніж, загально-розвиваючі вправи без предметів та з предметами, дихальні вправи під час руху, вправи на формування психофізіологічних здібностей. Вправи спочатку проводять у повільному темпі із поступовим його збільшенням до середнього. Тривалість підготовчої частини уроку складає 10-15 хв.

Зміст основної частини заняття будуть складати вправи спрямовані на вдосконалення фізіологічних механізмів моторно вісцеральних рефлексів, загальної адаптації, вправи аеробного характеру (ходьба, біг, велотренажери), навчання одного із основних видів рухів, ігри малої та середньої інтенсивності. У першій половині основної частини уроку всі разом повторюють комплекс спеціальних вправ, вивчених на попередніх уроках, у другій – виконують завдання у підгрупах згідно плану заняття. Тривалість основної частини уроку складає 20-25 хв., а для молодшої вікової групи вона має бути меншою.

Змістом заключної частини уроку будуть повільна ходьба, вправи на розслаблення, переключення уваги, зміни положення тіла, вправи аутогенного тренування, дихальні вправи, перевірка ЧСС, частоти дихання. Завдання даної частини уроку полягають у зниженні навантаження і приведення організму до відносно спокійного стану, підведення підсумків, завдання додому. Тривалість заключної частини уроку складає 5-10 хв.

Важливими критеріями оцінки занять фізичними вправами можуть бути показники рухової активності (фізичної підготовленості) школярів. Особливості впливу рухової активності школярів на функціональний стан їхнього організму можна побачити на рисунку що наведений нижче.

При правильній організації фізичного виховання через один рік значно поліпшується стан здоров’я учнів, їхній фізичний розвиток і підготовленість. Це дає можливість після повторного медогляду перевести їх із спеціальної групи в підготовчу, а з підготовчої в основну.

2. Терміни поновлення занять фізичними вправами учнями, які були хворі.

Учні основної медичної групи, що захворіли, можуть поновлювати відвідування занять через певний час. Для цього вони повинні отримати дозвіл на заняття в лікаря. При цьому слід дотримуватися таких орієнтовних термінів відновлення занять.

Ангіна. Для початку занять необхідне додаткове медичне обстеження. Уникати переохолодження під час занять лижною підготовкою, плаванням тощо. Розпочинати заняття дозволяється через 2-3 тижні.

Гострі респіраторні захворювання. Уникати переохолодження, взимку здійснювати дихання тільки через ніс. Починати заняття через 1-3 тижні.

Запалення легенів. Уникати переохолоджень, використовувати дихальні вправи, плавання, біг із помірною інтенсивністю. Починати заняття через 1-2 місяці.

Грип. Необхідно отримати висновок лікаря. Під час занять здійснювати контроль за станом серцево-судинної системи. Розпочинати заняття слід через 1-2 місяці.

Гострий отит. Забороняється плавання. Уникати переохолоджень. За наявності хронічного перфоративного отиту протипоказані усі водні види спорту. Під час вестибулярної нестійкості виключаються також вправи, котрі можуть викликати запаморочення голови (різкі повороти, оберти, перекиди).

Гострі інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дифтерія, дизентерія тощо). Заняття розпочинати через 1-2 місяці за умови задовільного стану серцево-судинної системи за результатами функціональних проб. За умови наявності змін у діяльності серця, виключаються терміном на 6 місяців вправи на витривалість, силу, швидкість.

Гострий нефрит. Категорично забороняються вправи на витривалість і плавання. Після початку занять необхідно здійснювати постійний контроль за складом сечі. Початок занять через 2-3 місяці.

Ревмокардит. Заняття дозволяються лише за умов санації осередків хронічної інфекції. Щонайменше рік займаються у спеціальній медичній групі. Потрібен контроль за станом серцево-судинної системи. Початок занять через 2-3 місяці.

Гепатит інфекційний. Виключаються вправи на витривалість. Необхідним є контроль за роботою печінки. Початок занять через 6-12 місяців.

Апендицит. Після операції деякий час треба уникати перенапружень, стрибків та вправ, що пов’язані з навантаженням на черевні м’язи. Заняття починаються через 1-2 місяці.

Струс мозку. Початок занять через 2-3 місяці. Необхідно виключити вправи, пов’язані з різки струсом тіла.

Злами кісток кінцівок. У перші три місяці треба виключити вправи, що дають активне навантаження на ушкоджену кінцівку. Заняття можна розпочинати через три місяці.

Розтягнення м’язів і зв’язок. Збільшення амплітуди рухів і навантаження  в ушкодженій кінцівці повинно бути поступовим. Повноцінні навантаження слід давати через 2-3 тижні.

Розрив м’язів. Попередньо необхідна лікувальна фізична культура. Початок занять не раніше, як через 6 місяців після операції.

Таблиця.

Орієнтовні терміни початку занять і допущення до спортивних змагань.

Назва хвороби

Мінімальний термін від клінічного одужання, дні

Заняття і тренування

Спортивні змагання

Ангіна

1-2

Вирішується індивідуально

Грип

12

16-20

Пневмонія

30

45

Гострі запальні захворюван-

ня верхніх дихальних шляхів, бронхіт, грип.

6-18

12-24

Сухий плеврит

30

45

Випітний плеврит

60

90-120

Гострі інфекційні захворювання

30-45

45-60

Ревматизм (гостра суглобова форма)

30

45-60

Гострий апендицит (після операції)

30

40-45

Ревмокардит

180

240-300

Гострий нефрит

60

90

Струс головного мозку

60

60-90

3. Особливості використання фізичних вправ в роботі із дітьми, які мають різні захворювання.

В залежності від виду захворювання необхідно виконувати фізичні вправи із дотриманням деяких методичних положень.

Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із відхиленнями у діяльності серцево-судинної системи будуть гімнастичні вправи, а також ефективними будуть вправи на витривалість (ходьба, біг, плавання, лижі). Обов’язковими є дихальні вправи. Показники ЧСС у початковій період занять мають становити 100-110 уд/хв., згодом, по мірі покращення адаптації апарату кровообігу до навантажень, ЧСС може становити до 130-140 уд/хв.

Школярам із підлітковою гіпертонією протипоказані різкі нахили голови, різка зміна положень тіла, вправи з натужуванням, затримкою дихання, виси до низу головою, перекиди. Для зниження підвищеного тонусу артеріальних судин використовуються вправи на розслаблення та дихальні вправи.

Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із захворюваннями органів дихання будуть вправи на витривалість (біг, ходьба, плавання) із дозуванням інтенсивності за ЧСС 100-110 уд/хв., також необхідно включати елементи спортивних ігор, дихальні вправи які мають бути спрямовані на навчання дітей змінювати ритм, глибину та частоту дихальних рухів.

Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із захворюваннями суглобів та периферійної нервової системи будуть вправи на гнучкість, спрямовані на збільшення рухливості у суглобах та зміцнення м’язів та зв’язок.

Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із порушеннями постави будуть вправи на гнучкість, спрямовані на збільшення рухливості у кульшових суглобах та зміцнення м’язів та зв’язок, вправи на розвантаження і вигинання хребта, вправи для м’язів черевного пресу, дихальні вправи, вправи для зміцнення м’язів хребта, вправи на закріплення навички правильної постави, вправи з лежання випуклою частиною хребта на твердій опорі.

Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із сколіотичною хворобою хребта будуть вправи спрямовані на розвантаження хребта із вихідних положень лежачи та стоячи в партері, вправи на витягнення хребта (потягування, виси на гімнастичній стінці, підвішування на похилій площині), вправи спрямовані на мобілізацію хребта (збільшення рухливості в зоні патологічного викривлення), вправи спрямовані на гіперкорекцію хребта (вигинання його в напрямку, протилежному патологічному викривленню), вправи спрямовані на розвиток сили м’язів тулуба, дихальні вправи, які спрямовані на розвиток навичок правильного дихання.

Також, слід зазначити те, що викладачу необхідно уважно стежити за об’єктивними зовнішніми ознаками втоми, і в залежності від ступені стомленості змінювати по ходу заняття параметри фізичного навантаження – для усієї групи або для окремих учнів.


10    20    30   40   50   60   70   80
   90  100

Реакція організму

       Негативна         Позитивна

Гіпокінезія

Гігієнічна

норма

іперкінезія

Активність ум.од.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80258. ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОТНОШЕНИЯ СОБСТВЕННОСТИ 69.5 KB
  Проблема собственности - центральная проблема экономической теории и хозяйственной практики. Экономический строй общества определяется соответствующими производственными отношениями, базирующимися на определенной форме собственности.
80259. Формы организации общественного производства. Деньги 89 KB
  Деньги: сущность функции. Современные деньги. Обмен осуществляется через рынок деньги путём купли продажи и только после этого продукция попадает в производительное или личное потребление.
80260. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.) 111.5 KB
  Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науковотехнічної революції друга половина ХХ ст. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економіка країн світу в роки другої світової війни. У роки війни в більшості країн господарство занепало.
80261. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції ( кінецьXX - початок XXI ст.) 82 KB
  Динаміка світового господарського розвитку другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Динаміка світового господарського розвитку другої половини ХХ – початку ХХІ ст. для економічно розвинутих країн характеризується якісно новим етапом економічного розвитку. Найважливішим фактором економічного розвитку є науковотехнічний прогрес.
80262. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці 134 KB
  Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці 1. Соціальноекономічний стан Західної України в 20-30х роках ХХ ст. Господарство України в роки Другої світової війни та післявоєнної відбудови. Перша світова війна мала руйнівний вплив на економіку України.
80263. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХ ст.) 46.5 KB
  Участь України в світовому господарстві. Проблеми соціальноекономічного реформування української економіки в перші роки незалежності Проголошення незалежності України відкрило нову еру в історії нашої країни. Верховна Рада України затвердила Основи національної економічної політикиrdquo;. У цьому документі передбачалася структурна перебудова господарства України.
80264. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) 82.5 KB
  Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні друга половина ХІХ початок ХХ ст. Промисловий переворот в Україні. Суть індустріалізації в Україні. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
80265. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.) 97.5 KB
  Обновлялися основні галузі економіки: хімічна електрична приладобудівна автомобільна радіотехнічна. Одним з найбільших недоліків її післявоєнної економіки була залежність від імпорту сільськогосподарської продукції та промислової сировини. Німеччина втратила зовнішні ринки через розвал економіки звузилися її внутрішні ринки. Катастрофічне становище в основних галузях економіки було причиною краху кредитнофінансової системи Німеччини.
80266. ПІДГОТОВКА ПІД-ПРИЛАДУ МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ - SIMULATED TEMPERATURE 681.5 KB
  Підготовка під приладу Моделювання зміни температури Simulted Temperture. Віртуальний прилад що моделює зміну температури: а контрольна панель; б блоксхема приладу. Vi для моделювання зміни температури починається з контрольної панелі на яку слід вивести дев’ять задавачів зміни температури об’єднавши їх у одномірний масив рисунок 7.