18262

Виховна діяльність в період адаптації молодого поповнення до військової служби

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Заняття 17: Виховна діяльність в період адаптації молодого поповнення до військової служби. Мета заняття: З’ясувати зміст напрямки та особливості адаптації молоді до військової служби....

Украинкский

2013-07-07

130 KB

14 чел.

Заняття 17:

«Виховна діяльність в період адаптації молодого поповнення до військової служби».

Мета заняття:

  1.  З’ясувати зміст, напрямки та особливості адаптації молоді до військової служби.
  2.  Вивчити основні принципи виховної робота з військовослужбовцями в процесі їх адаптації до служби.

3.Формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності;

4. Сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості.

  

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

з/п

Навчальні питання

Час

(хв.)

1

2

ВСТУПНА ЧАСТИНА

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Зміст, напрямки та особливості адаптації молоді до військової служби.

Виховна робота з військовослужбовцями в процесі їх адаптації до служби.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

10

70

35

35

10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

  1.  Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997.
  2.  Военная психология и педагогика / Под ред. В.Ф.Кулакова. – М.: Изд-во “Совершенство”, 1988.
  3.  Карнеги Д. Как завоёвывать друзей и оказывать влияние на людей, выступая публично. – К.: Наукова думка, 1989.
  4.  Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища шк., 1997.

 5. www.soldiering.ru

 6. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ

 7. http://psychology.net.ru

 8. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

 9. http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html

  10. http://armyrus.ru

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи та привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати  основну проблематику минулої теми, заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;
  •  довести  під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);
  •  визначити   порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;
  •  довести  заходи безпеки (при необхідності).

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Дослідження показують, що у згуртованих колективах, коли є сприятливі умови соціально-психологічної адаптації, труднощі оволодіння військовою спеціальністю зустрічаються у 3-4 рази рідше, ніж у підрозділах з несприятливим морально-психологічним кліматом.

Коли молода людина зустрічається з новим для себе видом праці – військовим, то в нього відбувається зміна старих форм та способів поведінки, встановлюються нові навички, звички та ціннісні орієнтації. Засвоєння нових умов життя та діяльності пов’язано із значними затратами нової енергії, підвищенням збудження, напругою, нервозністю, переживанням негативних емоцій, конфліктністю у взаємовідносинах.

Оскільки процес адаптації до армійських умов представляє собою взаємодію молодого воїна з оточуючим його соціальним середовищем, можна виділити перед усім фактори особистісні і фактори зовнішні.

Для розуміння особистісних факторів в ході адаптації до армійських умов офіцеру слід знати соціальний досвід юнака, основні мотиви служби, рівень загального розвитку, здібності до оволодіння спеціальністю, типологічні особливості особистості та характеру.

Адаптація до дисципліни, статутного порядку протікає значно скоріше у тих, хто має схильність до військової служби, у кого є зацікавленість до спеціальності.

Загальна освіта та технічні здібності полегшують процес адаптації тільки в тому разі, коли воїн попадає у згуртований колектив і служба приносить йому задоволення. І навпаки, якщо спеціальність та службові обов’язки не приносять солдату радощів, то адаптація проходить складно.

Серед зовнішніх факторів, які  впливають на адаптацію молодого солдата в нових умов, можна назвати оволодіння технікою та озброєнням, навчання та бойове чергування, стиль керівництва та систему взаємовідносин у колективі.

Велике значення у процесі соціально-психологічної адаптації має спрямованість ціннісних орієнтацій молодої людини.

Не всі молоді воїни успішно проходять адаптацію. У реальному житті ми зустрічаємось з молодими людьми, які приносять у армію психологію бездуховності, егоїзму, негативного відношення до виконання військового обов’язку. Виявляються проблеми у вихованні в сім’ї, на підприємстві та інші фактори. Таким людям важко доводиться у здорових військових колективах. Деякі вимушено пристосовуються до незвичайних для них вимог Інші, які використовують ситуацію перехідного періоду, низький рівень правопорядку та дисципліни, самовільно лишають свої військові частини та тікають додому, до рідних та друзів, а то і взагалі, як вони говорять “погуляти”.

Адаптація – це процес пристосування особи до оточуючих умов, який проявляється у забезпеченні умов, що сприяють реалізації його потреб, бажань, життєвих цілей.

Адаптація воїна до армійських умов включає:

  •  придбання військово-технічних знань і навичок, оволодіння спеціальністю та пристосування до умов технічного обслуговування (воєнно-технічна адаптація);
  •  вивчення особистої зброї, формування навичок стрільби та озброєної боротьби із противником (бойова адаптація);
  •  входження у конкретній військовий колектив, встановлення взаємовідносин з командирами, старшими та рівними за посадою (соціальна адаптація);
  •  зміни психіки особистості під впливом нових факторів оточення та змін умов діяльності (психологічна адаптація).

На процес адаптації солдат першого періоду служби впливають наступні чинники:

  •  якісні чинники особистості молодого солдата, його темперамент, життєві переконання, ціннісні орієнтації;
  •  чинники знань та вміння командирів і начальників управляти процесами життєдіяльності військових колективів;
  •  інтенсивність учбово-бойової діяльності, якість організації служби військ, побуту та дозвілля особового складу;
  •  ступінь володіння командирами педагогічними навичками, їх виховні здібності, рівень авторитету у колективі підрозділу;
  •  якість організації контролю за внутришньоколективними відношеннями, своєчасне реагування офіцерів виховної роботи на процеси що проходять у колективах, з метою своєчасної їх корекції.

Соціально-психологічна адаптація (СПА) більшості молодих солдатів до військової служби включає два відносно самостійних процеси входження їх спочатку до колективів учбових підрозділів або підрозділів молодих солдатів у військових частинах (первинна СПА); в подальшому - до колективів штатних підрозділів (вторинна СПА).

Первинна СПА має ряд специфічних особливостей:

1. Процес первинної СПА проходить в умовах відриву від звичного соціально-психологічного середовища, що викликає у молодих людей, особливо спочатку, відчуття самотності, туги і т.п.

2. Нова обстановка, нові вимоги, велика кількість нових людей викликає у багатьох розгубленість, психологічну напругу, стресові реакції, депресію.

3. Вимоги командирів викликають внутрішнє заперечення, небажання підкорятися, що у деяких психічно нестійких осіб іноді виливається у відкриті форми протесту, конфлікти.

Найбільш важливою сферою первинної СПА молодих солдатів є їх адаптація до вимог командирів.

Головним механізмом СПА молодих солдатів виступає наслідування командирів. Одночасно іде процес оцінки особистості кожного командира, підмічаються сильні та слабкі сторони. Багато тут залежить від першого враження, яке створює той чи інший командир на молодих солдатів.

Вторинна СПА молодих солдатів до умов військової служби починається з моменту прибуття у штатні підрозділи і характеризується:

1. Одночасним входженням і закріпленням новачків у колективі з виконанням ними конкретних учбово-бойових задач.

2. Військовий колектив з несприятливим морально-психологічним кліматом сприймається як сильний стрес-фактор, що призводить до дезадаптації.

Морально-психологічне забезпечення адаптації військовослужбовців до умов військової служби – система організаційних, соціально-правових, психологічних, виховних заходів спрямованих на забезпечення безболісних змін психіки особистості під впливом нових факторів військової служби.

Підводячи підсумки першого питання можна сказати, що процес адаптації молодих військовослужбовців до умов військової служби надзвичайно складний і на нього впливає багато факторів. Найголовнішою задачею виховного процесу є забезпечення соціально-психологічної адаптації усіх категорій військовослужбовців у відповідності до їх військової спеціальності, індивідуальних нервово-психологічних особливостей та умов служби.

2. Система морально-психологічного забезпечення адаптації молодого поповнення у військах

Організація вивчення соціально-психологічних якостей призовників та проведення професійно-психологічного відбору у районних (міських) військових комісаріатах.

Всебічне і глибоке вивчення особистості призовника є найважливішим завданням військових комісаріатів у діяльності щодо забезпечення якісного комплектування військ.

Вивчення особистості призовника здійснюється на підставі планомірного накопичення у військових комісаріатах відомостей про їх ділові, моральні і психологічні якості, стан здоровя, фізичний розвиток, загальноосвітню і спеціальну підготовку та сімейний стан кожного юнака.

Вивчення особистості призовника здійснюється:

- шляхом індивідуальних бесід з призовниками, їхніми батьками або особами, які їх замінюють, а також, з представниками адміністрацій підприємств (навчальних закладів), в яких працюють (навчаються) призовники;

- в процесі вивчення документів, одержаних на призовників районними військовими комісаріатами від органів внутрішніх справ, судів та слідчих органів, лікувально-профілактичних закладів, підприємств тощо.

- проведенням аналізу результатів тестувань за встановленими методиками.

В ході вивчення особистості призовника необхідно виключити можливість призову осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності, які перебувають під слідством чи судом, які перебувають на обліку у психіатричних, туберкульозних, венерологічних, наркологічних диспансерах та інших лікувально-профілактичних закладах. Результати вивчення підтверджуються відповідними документами, на підставі яких призовні комісії приймають відповідне рішення.

Матеріали вивчення особистості призовника зі своїми висновками районні (міські) військові комісари доповідають призовним комісіям, які відповідно до результатів вивчення приймають рішення щодо направлення призовників для проходження строкової служби.

У районних (міських) військових комісаріатах завданнями професійно-психологічного відбору є:

- військово-професійна орієнтація допризовної і призовної молоді;

- оцінка придатності призовників до різних видів військово-професійної діяльності;

- виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості.

Підсумки соціально-психологічного вивчення, психологічного і психофізіологічного обстеження, оцінка нервово-психічної стійкості, фізичної підготовки і попередній висновок про професійну придатність призовника до конкретної військової спеціальності заносяться до карти професійного психологічного відбору, яка заводиться під час приписки на кожного призовника, та до журналу обліку роботи групи профвідбору.

Групи професійно-психологічного відбору міських та районних військових комісаріатів з метою поглибленого вивчення психологічних якостей призовників на всіх етапах роботи з призовним контингентом повинні використовувати наступні психологічні та психофізіологічні методики:

ПІДБІР СЛІВ ;    ЧИСЛОВІ РЯДКИ;

ФІГУРИ;     АРИФМЕТИЧНИЙ РАХУНОК;

СЛУХО-МОВНА ПАМ’ЯТЬ;  ПРОГНОЗ ;

АЙЗЕНКА;     СУЇЦИД.

Завдання та послідовність роботи посадових осіб групи професійно-психологічного відбору збірного пункту обласного військового комісаріату.

Головним завданням особового складу відділення професійно-психологічного відбору є завершення розпочатої в районних (міських) військових комісаріатах роботи по виявленню осіб, які за станом здоров’я, морально-діловими якостями, особистими рисами, рівнем освіти і психологічними якостями найбільш придатні до військово-професійної діяльності в конкретних видах і родах військ Збройних Сил України, в інших військових формуваннях України.

Робота відділення професійно-психологічного відбору здійснюється з метою виключення випадків направлення у Збройні Сили України осіб непридатних до строкової військової служби за станом здоров’я, тих, які мають право на відстрочку від призову, тих, які не відповідають встановленим вимогам служби у відповідних військових частинах.

При психологічному обстеженні за спеціальними методиками оцінюються індивідуальні особливості нервової системи, темперамент.

В обов’язковому порядку перевіряється наявність результатів досліджень за анкетою "Прогноз", контролюється правильність визначення групи нервово-психологічної стійкості. У випадку наявності IV групи нервово-психологічної стійкості (НПС), що є незадовільною, уточнюється питання про додаткове медичне обстеження психіатром, невропатологом.

У взаємодії з представниками військових частин здійснюється: вивчення офіцерами частин призовників шляхом безпосереднього спілкування з ними; вивчення документів призовної комісії, результатів останніх медичних обстежень; прийняття рішень про включення призовників до відповідних команд.

Критеріями оцінки особистості призовника є його морально-ділові якості, стан здоров’я, рівень розвитку загальноосвітніх здібностей, рівень нервово-психічної стійкості.

Завдання та алгоритм роботи посадових осіб військових частин, установ:

З виданням Указу Президента України та наказу Міністра оборони України “Про звільнення в запас військовослужбовців та черговий призов громадян на строкову військову службу” необхідно:

1). Визначити конкретні завдання посадовим особам щодо організації морально-психологічного забезпечення виконання заходів звільнення військовослужбовців строкової служби та призову молодого поповнення, організувати підготовку учбово-матеріальної бази, наочної агітації, медичного, речового та продовольчого забезпечення молодих солдатів, організації навчального процесу.

2). Відпрацювати “План основних заходів на період підготовки та проведення звільнення у запас військовослужбовців, прийому та адаптації молодого поповнення, випускників навчальних підрозділів” в якому окремим розділом визначити заходи морально-психологічного забезпечення.

3). Провести відбір посадових осіб до складу адміністрації зборів молодого поповнення, команд для отримання та супроводу молодого поповнення з військових комісаріатів до військових частин, комісії професійно-психологічного відбору, з виданням відповідного наказу командира частини. До складу адміністрації, команд включити найбільш підготовлених, вимогливих і бездоганних офіцерів, прапорщиків та сержантів, які мають досвід роботи з особовим складом. Підготувати та провести триденний методичний збір з адміністраціями молодого поповнення, інструктивно-методичні заняття зі складом команд.

4). Визначити приміщення для молодого поповнення у з'єднаннях та частинах, привести їх у відповідність до вимог статуту внутрішньої служби ЗС України. Народознавчі світлиці оформити з дотриманням вимог керівних документів.

5). З числа найбільш підготовлених та досвідчених командирів підрозділів, офіцерів штабів, начальників родів військ та служб, офіцерів органів гуманітарних питань, фахівців з медичної служби, створити комісію професійно-психологічного відбору з'єднання (частини) для здійснення розподілу молодого поповнення по підрозділах та спеціальностях, яка відпрацьовує та затверджує план проведення професійно-психологічного відбору.

В день прибуття молоді до частини необхідно:

1). Провести зустріч молодого поповнення на вокзалі та перевезення його у частину.

2). Організувати урочисту зустріч молоді особовим складом частини.

3). Розмістити поповнення у приміщеннях відведених для зборів та ізольованих від інших підрозділів, організувати харчування та відпочинок.

4). Здійснити санітарну обробку та переодягнення молоді у військову форму одягу (якщо не переодягнені). Навчити молодих солдатів правилам догляду за обмундируванням та взуттям, прасуванню, користуванню онучами, розповісти про основні правила гігієни.

5). Визначити кожному солдату його місце в казармі, їдальні, строю, клубі.

6). Розповісти про основи військової ввічливості, порядок звернення військовослужбовців один до одного, основні заходи безпеки.

7). Довести до молодого поповнення порядок відправки поштової кореспонденції, поштову адресу, телефон частини з міжміським кодом.

8). Особисті речі надіслати за вказаними новачками адресами.

9). Забезпечити молоде поповнення періодичними виданнями та технічними засобами виховання.

10). Направити до медичного пункту призовників, які заявили скарги на стан здоров'я.

На другий день перебування у частині необхідно:

1). Організувати заходи первинного вивчення молоді:

індивідуальні бесіди про ставлення до військової служби, настрої, плани (психолог, заступник командира частини з гуманітарних питань, інші офіцери апарату гуманітарних питань за його дорученням);

аналіз документів що надійшли з призовниками.

2). Організувати зустріч молодого поповнення з начальниками служб частини.

3). Провести відвідування кімнати історії частини. Ознайомити молоде поповнення з командирами, історією, бойовим шляхом, традиціями та розташуванням частини.

4). Довести молодим солдатам під розпис вимоги законодавства України про відповідальність за скоєння військових та загально кримінальних злочинів, роз'яснити їм основні вимоги статутів Збройних Сил, заходи безпеки у всіх видах життєдіяльності військ, порядок подальших дій, основи проходження військової служби.

З перших днів перебування у частині до дня прийняття Військової присяги.

Цей період найважливіший і найвідповідальніший у роботі щодо формування статутних відносин між військовослужбовцями, профілактики нестатутних взаємин. Головне завдання - забезпечити безболісне входження молодих воїнів у військове середовище .

1). З метою удосконалення початкової військової підготовки молодого поповнення організувати заняття з гуманітарної, стройової, фізичної вогневої підготовки, статутів, вивчення вимог законів України з військових питань, у т.ч. за участю керівного складу, начальників служб частини.

2). Провести поглиблене медичне обстеження, щеплення. Визначити військовослужбовців з фізичними вадами, прийняти їх на динамічне спостереження фахівцями медичної служби.

Всі військовослужбовці, які висловили скарги на стан здоров’я, проходять консультацію у лікарів – спеціалістів, а при необхідності направляються на стаціонарне лікування в медичні заклади для прийняття експертного рішення.

3). Вивчити розпорядок дня, загальні обов'язки військовослужбовців, текст Військової присяги.

4). Провести стрільби зі стрілецької зброї.

5). Організувати фотографування та заведення “Особових справ” на кожного молодого солдата.

6). Організувати навчання практиці виконання обов'язків днювального роти.

7). Роз'яснити порядок поведінки військовослужбовця у випадку приниження його честі та гідності.

8). Організувати всебічне вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей молодих солдатів. Його проводити з використання наступних методів та методик психологічного вивчення:

індивідуальної ознайомлювальної бесіди з уточненням соціально-демографічних відомостей;

психологічного аналізу (вивчення) документів, що характеризують особистість;

спостереження;

тестування за методиками “Прогноз” (особливу увагу звернути на відповіді на запитання №№ 27, 41, 45, 51, 65, 69, 73), Методикою визначення ризику суїциду, СЗЧ- 3;

узагальнення незалежних характеристик.

Результати вивчення довести до командира частини та командирів підрозділів, занести у “Особову справу військовослужбовця”.

9). Визначити військовослужбовців "групи ризику", підготувати рекомендації командирам підрозділів з організації індивідуальної профілактичної роботи з ними.

10). Підготувати рекомендації командирам (начальникам), штабам щодо розподілу молоді за спеціальністю та підрозділами, допуску до несення вартової служби.

11). Провести розподіл молодого поповнення за підрозділами та спеціальностями з урахуванням рівня освіти, фаху до призову, стану здоров'я, психологічних якостей. Скласти якісну характеристику молодого поповнення.

12). Організувати листування з рідними та близькими молодих солдатів.

Підготовка та приведення молодого поповнення до Військової присяги.

1). У підготовчий період:

роз'яснити значення Військової присяги, обов'язків які вона накладає на військовослужбовця;

перевірити знання молоддю Військової присяги, роз'яснити порядок проведення ритуалу;

запросити на урочисту церемонію батьків, представників державних та громадських організацій;

провести опитування молодих солдатів з метою виявлення тих, хто з різних причин не може, або висловлює небажання прийняти Військову присягу, по кожному випадку ретельно розібратись з причинами, організувати роботу щодо роз'яснення законодавства України з цих питань.

2). У день складання Військової присяги:

організувати зустріч командира частини та його заступників з батьками молодих солдатів, розповісти їм про особливості служби, оголосити під запис адресу частини і телефони командира та його заступника з гуманітарних питань;

ритуал складання Військової присяги провести у святковий, урочистій обстановці;

сфотографувати кожного солдата, в подальшому вручити йому це пам'ятне фото;

організувати святковий обід;

надати звільнення за межі частини усім солдатам, до яких приїхали родичі, а рештою організувати екскурсії, відвідування театру, кіно, історичних  місць;

оформити запис про прийняття Військової присяги у військових квитках.

На початковому етапі служби молодих солдатів: з першого дня перебування у штатному підрозділі до кінця першого місяця.

1). Організувати урочистий прийом молодого поповнення у штатні підрозділи, спланувати і провести тематичний вечір “Відрекомендовуюсь колективу”.

2). Довести до молодих солдатів завдання, які стоять перед підрозділом.

3). Визначити кожному солдату його місце у відповідності до штату у строю, спальному приміщенні, їдальні, клубі.

4). Написати батькам новачків листи про їхнє прибуття та перші дні служби у підрозділі.

5). Надати допомогу молодим солдатам у прийомі техніки та озброєння, закріпити за молоддю найбільш підготовлених та авторитетних співслужбовців.

6). Організувати вивчення посадових обов'язків кожним солдатом.

7). Забезпечити рівномірність розподілу нарядів, робіт, дотримання графіку прибирання приміщень та території.

8). Організувати проведення індивідуальних бесід офіцерами і прапорщиками підрозділів з кожним молодим солдатом, спостереження за їх поведінкою з метою виявлення адаптаційних проблем, здійснити у разі необхідності заходи психологічної допомоги.

9). Проводити заходи індивідуальної профілактичної роботи з військовослужбовцями "групи ризику".

10). Організувати індивідуальне психологічне вивчення кожного солдата посадовими особами підрозділу, оформлення "Особової справи".

11). Провести опитування молодих військовослужбовців за опитувальником “Адаптація”, вивчити хід адаптації молоді до умов військової служби у складі штатних підрозділів. Всі результати опитувань та підсумки вивчення з відповідними рекомендаціями доводити до командирів підрозділів, відображати у “Особових справах” молодих солдатів.

На етапі активного оволодіння бойовою спеціальністю та зміцнення внутрішньо колективних зв'язків (перший період служби).

1). Командирам підрозділів, їх заступникам з гуманітарних питань проводити індивідуальні бесіди з кожним молодим солдатом про хід адаптації, настрої, труднощі та проблеми (щомісяця).

2). Проаналізувати особисту дисциплінованість молодих солдатів.

3). Проводити подальше вивчення молоді у відповідності до "Особової справи".

4). За підсумками періоду навчання відпрацювати службову характеристику на кожного солдата.

5). Скласти на кожного з них психологічну характеристику (характеристику особистості).

6). Провести соціометричне вивчення внутрішньо-колективних зв'язків та стосунків у підрозділах, за його результатами вжити організаційні та психокорекційні заходи.

7). Провести опитування за анкетою “”Адаптація” та "Самовільне залишення частини" (СЗЧ-3).

8). Узагальнити результати спостережень, дисциплінарної практики, листування з батьками молодих солдатів, висновки про хід адаптації молоді до армійських умов та моральну атмосферу у її середовищі. При необхідності вжити корекційні заходи.

9). За результатами контролю за ходом адаптації молодого поповнення підготувати доповідь і пропозиції командиру частини, методичні рекомендації командирам підрозділів.

Важливим напрямком виховної роботи є подолання конфліктів у процесі адаптації молодих військовослужбовців.

Організувати постійний контроль за військовослужбовцями, яким властива підвищена конфліктність (за результатом спостережень, проведенням індивідуальних бесід).

Аналізувати звернення військовослужбовців до командира частини, його заступника з гуманітарних питань "Телефоном довіри", "Поштою командира", під час проведення вечорів запитань та відповідей, інформацію, отриману від батьків при відвідуванні частини, інші скарги та заяви, що надійшли від особового складу.

У разі виявлення конфлікту вивчити його суть та добиватися його подолання.

Провести заняття з молодими солдатами про дії у випадку включення у конфлікт або конфліктну ситуацію, шляхи їх подолання.

Визначити порядок інформування керівного складу частини про реальний стан справ у підрозділах.

Індивідуальна профілактична робота з кожним військовослужбовцем доповнюється комплексом заходів виховного характеру. В підрозділі проводяться збори військовослужбовців, тематичні вечори, присвячені найкращим воїнам, зустрічі з працівниками прокуратури, військового суду, диспути, доводиться відповідальність військовослужбовців за скоєння військових злочинів.

При підведенні підсумків військової дисципліни з офіцерами і прапорщиками аналізується стан роботи командирів, офіцерів структур гуманітарних питань, служб щодо профілактики нестатутних відносин.

Яка ж інформація і кому надається про хід адаптації молодого поповнення.

За підсумками вивчення молодого поповнення у армійських корпусах, з’єднаннях, частинах (установах) проводиться аналіз його соціально-психологічних якостей, який у письмовому вигляді подається на розгляд відповідним командувачам, командирам (начальникам) і з висновками і вказівками доводиться до підпорядкованих військ.

В аналізі соціально-психологічних якостей молодого поповнення (донесенні про підсумки вивчення соціально-психологічних якостей молодого поповнення) відображається:

  •  соціальні дані молодого поповнення та тенденції їх змін;
  •  стан здоров’я, загальна фізична підготовленість та підсумки психологічних та медичних обстежень молоді фахівцями військово-медичних закладів;
  •  освітній рівень молодого поповнення та його вплив на засвоєння програми бойової підготовки, причини перерваної чи незакінченої освіти;
  •  наявність молоді, яка до призову порушувала закон, підпадала під санкції судів, органів Міністерства внутрішніх справ України (при наявності засуджених умовно вказувати прізвище, ініціали, коли скоєно правопорушення, статті Кримінального Кодексу України, термін засудження);
  •  ставлення молодого поповнення до військової служби, нестатутних взаємин, основні причини незадоволеності умовами служби;
  •  факти призову на військову службу з порушенням чинного законодавства (вказати прізвища, ім’я, по батькові, яким військкоматом призваний, з порушенням якого закону (статті, пункту) призваний);
  •  якість відпрацювання супроводжуючих документів;
  •  хід адаптації молоді до умов служби, участь командирів штатних підрозділів у вивченні молодого поповнення, правопорушення, які були скоєні молодими солдатами;
  •  проблемні питання, які виникли у зв’язку з проведенням призову та пропозиції щодо їх вирішення;

За результатами аналізу ходу адаптації молодих солдатів:

заступник командира підрозділу з гуманітарних питань подає рапорт на ім'я старших начальників;

заступник командира частини з гуманітарних питань узагальнює дані, отримані з підрозділів, готує відповідні пропозиції командиру частини, методичні рекомендації підлеглим.

За підсумками першого періоду служби:

заступник командира частини з гуманітарних питань проводить поглиблений аналіз ходу адаптації молодого поповнення, результати якого з пропозиціями і рекомендаціями подає командиру частини;

командир частини визначає завдання заступникам, начальникам служб, командирам підрозділів щодо попередження недоліків у роботі посадових осіб з молоддю чергового призову.

Як же організовується проведення психологічного супроводження та інших заходів забезпечення адаптації молодого поповнення.

Психологічне супроводження повинно включати в себе наступні заходи:

вивчення біографічних особливостей. Особлива увага при цьому звертається на сімейний стан (виховання в неповній сім’ї, наявність дружини, дітей, відносини в родині, матеріальний рівень родини, наявність важко хворих родичів), освітній рівень, причини перерваної чи незакінченої освіти, фаховий рівень – наявність спорідненого з військовим фаху, відсутність кваліфікації, досвіду праці в колективі, наявність досвіду асоціального життя у вигляді приводів у міліцію, перебування на обліку в дитячій кімнаті міліції, притягнення до кримінальної відповідальності незалежно від виду покарання, епізодичне вживання наркотичних речовин чи зловживання алкогольними напоями, наявність спроб суїциду, відношення до служби у Збройних Силах України, національні та соціальні особливості, особливості релігійних переконань, активність у суспільному житті – в перші дві доби перебування у частині;

вивчення стану здоров’я за результатами військово-лікарської комісії та на підставі персонального опитування – в перший тиждень перебування у частині;

вивчення фізичного стану щодо наявності чи відсутності спортивних розрядів, фізичних можливостей щодо виконання нормативів (біг на 1000 метрів, кількість підтягувань) та загально-фізичної підготовленості – на протязі першого тижня перебування у частині;

вивчення психічних особливостей із застосуванням тестів “Прогноз”, результатів тестування на ризик суїциду, СЗЧ-3 – на протязі другого-третього тижня перебування у частині;

вивчення комунікативних особливостей та моделі поведінки у конфліктній ситуації – перший-другий місяць служби;

вивчення ходу адаптації військовослужбовця до умов військової служби – другий місяць служби; до умов штатних підрозділів – за підсумками І-го періоду служби;

дослідження соціометричного статусу особи в групі – за підсумками І-го періоду служби.

Особливості інтерпретації отриманих матеріалів полягають в наступному:

опитування особового складу проводиться офіцерами гуманітарних питань, інтерпретація психологічних методик – лише особами, що мають відповідну підготовку та певний досвід такої роботи. Інформація щодо психологічних особливостей особового складу не повинна поширюватись за межі потрібного. Ключі до опитувальників, опитувальники зберігаються як документи для службового користування. Обов’язково враховується, що в період адаптації молодого поповнення на його поведінку впливають не так особливості психіки, як досвід попереднього життя, тому отримані психологічні показники відіграють допоміжну роль, головне – спрямованість особи та досвід попереднього;

відхилена поведінка найбільш вірогідна за умов поєднання кількох факторів ризику, наприклад, недостатня освіта + досвід соціального життя до призову + високі показники по шкалі нейротизму + акцентуація особи.

В першу чергу доцільним є поглиблене вивчення осіб з порушеннями адаптації. З метою активного виявлення таких осіб необхідно особливу увагу звернути на особовий склад, який часто звертається до медичного пункту або при зверненні до лікаря не отримує лікарської допомоги через відсутність наявної хвороби.

Це дає можливість припустити наявність проблем в психологічній сфері.

Перші два місяці після призову психологам частин доцільно вести свої прийоми в медичних пунктах разом з лікарями, що дозволить своєчасно та оперативно вирішувати питання психологічної допомоги особовому складу.

Забороняється призначити до варти особовий склад, який прибув на поповнення раніше:

- двох місяців після проходження програми молодого солдата і прийняття Військової присяги;

- одного місяця прибуття з навчальних підрозділів;

- одного тижня повернення з відпустки, лікувальних закладів та відряджень;

- який не пройшов комісію на допуск до несення вартової служби.

Психологічні заходи щодо поліпшення умов адаптації молодого поповнення до служби та терміни їх проведення:

вивчення психофізіологічних особливостей молодого поповнення – в перший тиждень перебування (психологом, лікарем, начальником фізичної підготовки та спорту);

психологічні тестування – в перший-четвертий тижні (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

вивчення соціометричного статусу особи в групі – за підсумками І-го періоду служби (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

визначення соціально-психологічного клімату в підрозділах на четвертий-дев’ятий тижні (психологом, заступником командиром частини з гуманітарних питань);

планування індивідуальних співбесід та їх проведення – з першого дня перебування (заступником командира з гуманітарних питань роти, батальйону, частини, психологом, лікарем, начальником фізичної підготовки та спорту, а також командирами підрозділів та відповідними начальниками родів військ та служб, в які планується направити поповнення);

поглиблена індивідуальна співбесіда – в перший-другий тижні (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

лікарський огляд та планування індивідуальних профілактичних заходів – в перший тиждень (начальником медичної служби);

загальна бесіда з усім молодим поповненням – в перший місяць (командиром частини особисто);

вивчення фізичного стану – в перший місяць (особисто начальником фізичної підготовки та спорту). В перші три тижні виключаються надмірні фізичні навантаження, марш-кидки, кроси;

планування індивідуального фізичного виховання для осіб з низьким та нижче середнього рівнем фізичного здоров’я – перший місяць (начальником фізичної підготовки та спорту, лікарем частини).

В кожній частині плануються заходи психологічного супроводу ходу адаптації молодих солдатів до умов військової служби, якими передбачається:

дослідження з проблем вивчення самовільного залишення частин – в 1 місяць перебування у частині та в кінці І-го періоду;

вивчення рівня нервово-психологічної стійкості – в 1-й місяць перебування у частині та кожний квартал;

вивчення ризику суїциду – в 1-й місяць перебування у частині;

дослідження проблем адаптації молодого поповнення до служби у Збройних Силах України – в 2 місяць перебування молодих військовослужбовців у частині та в кінці І-го періоду служби;

соціометричне вивчення внутрішньо колективних взаємовідносин – за підсумками І-го періоду служби у частині;

вивчення морально-психологічного клімату військових колективів – в 3-4 місяць перебування у частині;

дослідження з проблем нестатутних взаємовідносин – в 1-2 місяць перебування молодих військовослужбовців в частині;

вивчення проблем несення вартової служби та загальне соціально-психологічне вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців-водіїв автотранспорту – щомісячно.

Заступник командира частини з гуманітарних питань відповідає за якісне і своєчасне проведення досліджень та повноту розробки рекомендацій з визначених проблем. Командир частини зобов’язаний за підсумками кожного дослідження прийняти рішення щодо впровадження рекомендацій у життєдіяльність частини

Підводячи підсумки лекції можна зробити висновок, що чітке функціонування єдиної системи морально-психологічного забезпечення, поглибленого вивчення військовослужбовців сприяє створенню здорових умов служби у військових колективах та поліпшенню процесу адаптації військовослужбовців до служби у Збройних Силах України.

            

Розробив________________________________________________________

(посада, в/звання, науковий ступінь, вчене звання, підпис, ініціали та прізвище)

"____"______________20_____ року.

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол     від "28" серпня 2011 року №6



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18126. Предмет та задачі фізичної електроніки 246.27 KB
  Предмет та задачі фізичної електроніки Що таке фізична електроніка Що за розділ фізики Так от: це наука котра займається вивченням властивостей електронів та іонів при швидкостях набагато менших швидкості світла. Фізична електроніка вивчає рух електронів та іонів у в...
18127. Розподіл електронів в твердому тілі за енергіями 879.5 KB
  Розподіл електронів в твердому тілі за енергіями Спочатку цей розподіл було знайдено чисто експериментально Фермі та Діраком. Задача полягає в тому щоб знайти число електронів що мають енергії в інтервалі Е Е dE тобто знайти функціюзакон розподілу електронів за е
18128. Термоелектронна емісія (ТЕЕ) 160.77 KB
  Термоелектронна емісія ТЕЕ ТЕЕ є випромінювання електронів розжареними тілами. Джерело енергії збудження електронів – теплова енергія гратки. Густина струму термоемісії для кожного тіла є універсальною функцією параметри якої залежать від природи цього тіла структ...
18129. Вплив зовнішнього електричного поля на термоемісію катоду 188.56 KB
  Вплив зовнішнього електричного поля на термоемісію катоду Для того щоб визначити струм емісії катода необхідно зібрати елементарну схему що містить вікуумний діод ВД й джерела живлення з вимірювальними приладами. Діод має пряморозжарюваний W катод 1 і анод 2. ...
18130. Вплив КРП на ВАХ дiоду 200.71 KB
  Вплив КРП на ВАХ дiоду На практицi зустрiчається декiлька випадкiв впливу КРП на ВАХ. Маємо вакуумний дiод у якого анод i катод виготовлено з одного матерiалу наприклад з вольфраму тобто еа=ек. В зв€язку з цим маємо таку картину. Рiвнi Фермi Eok=Eoa. Значить Vкрп=0. Ро
18131. Зниження роботи виходу плівкових катодів 179.1 KB
  Зниження роботи виходу плівкових катодів пояснюється таким чином. Розглянемо спочатку WCs катод. Як відомо у. Потенціал іонізації атому. Потенціальна діаграма системи WCs це має такий вигляд: На цьому рисунку адатом цезію знаходиться на великі
18132. Фотоелектронна емісія 247.05 KB
  Фотоелектронна емісія Фотоелектронна емісія або зовнішній фотоелектричний ефект це випромінювання електронів поверхнею твердого тіла або рідини під впливом падаючих на неї квантів світла. Фотоефект був відкритий Герцем у 1882 році. Осн...
18133. Автоелектронна емісія 449.19 KB
  Автоелектронна емісія Автоелектронною емісією називається емісія електронів яка обумовлена сильним електричним полем у поверхні твердого тіла. Цю емісію ще називають холодною емісією електростатичною емісією тунельною емісією. При розгляданні впливу на термо...
18134. Вплив електричного поля на поверхневу іонізацію (автоіонізація) 350.78 KB
  Вплив електричного поля на поверхневу іонізацію автоіонізація Експериментальні дослідження ПІ відразу показали що зовнішнє електричне поле якщо воно тягне іони тобто на катоді €œ€ а на колекторі іонів €œ€œ поліпшує процес іонної емісії: ступінь поверхне...