18349

Міжбюджетнівідносини і система бюджетноговирівнювання

Лекция

Политология и государственное регулирование

Тема 6. Міжбюджетнівідносини і система бюджетноговирівнювання Частина 1 Таблиця 6.1. Трактування вітчизняними та зарубіжними науковцями сутності поняття бюджетне регулювання Джерело Визначення Бюджетна си...

Украинкский

2013-07-07

26.3 KB

1 чел.

Тема 6. Міжбюджетнівідносини і система бюджетноговирівнювання

Частина 1

Таблиця 6.1. Трактування вітчизняними та зарубіжними науковцями сутності поняття «бюджетне регулювання»

Джерело

Визначення

Бюджетна система. Вишкілстудії: Навчальнийпосібник / За ред. С. І. Юрія, О. П. Кириленко. – Тернопіль: Економічна думка, 2010. – 424 с. – С. 74.

Бюджетне регулювання це надання коштів з державного бюджету місцевим бюджетам з метою збалансування доходів і видатків усіх бюджетів.

Луніна І.О. Державніфінанси та реформуванняміжбюджетнихвідносин :Науковевидання. – Київ :Наукова думка, 2006. – 432 с.

Бюджетне регулювання — діяльність органів законодавчої та виконавчої влади вищого рівня щодо розподілу та перерозподілу доходів та нормування видатків, які здійснюються з метою збалансування бюджетів нижчого рівня.

Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (Історія, теорія, практика). – Київ : НІОС, 2000. – 384 с.

Бюджетне регулювання – це надання коштів з Державного бюджету України до республіканського бюджету АР Крим, бюджетів областей, міст Києва та Севастополя з метою збалансування доходів і видатків кожного з бюджетів.

Бюджетний Кодекс України - Науково-практичнийкоментар - Режим доступу [електронний ресурс]: 
http://www.e-reading.org.ua/
bookreader.php/1002290/
Byudzhetniy_Kodeks_Ukraini.html

Бюджетне регулювання – це система взаємозв’язаних методів, способів, правових норм формування, розподілу, перерозподілу бюджетних ресурсів країни для збалансування інтересів суспільства і громадян у процесі економічного та соціального розвитку.

Бюджетна система України: Навч. посібник/А.В.Фещенко, П.В.Проноза, Н.В.Кузьминчук.:К:Кондор,2008.-440с.- 123с

Бюджетнерегулювання – процесзбалансуваннядоходів та видатківбюджетіврізнихрівнів, щовходять до бюджетноїсистеми.

Економічнаенциклопедія: У трьохтомах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.- 559 с.

Бюджетне регулювання – один із найважливіших економічних методів державного регулювання (повніше – фінансово-бюджетне регулювання). Сутність його в тому, що держава встановлює оподаткування та державні витрати з таким розрахунком, щоб вони могли гасити коливання економічного циклу, сприяли високому рівню зайнятості, обмежували інфляцію або пом'якшували дефляцію (застій).

ст. 18 Закона РСФСР "Об основах бюджетного устройства и бюджетного процесса в РСФСР" – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:         http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=9495

Бюджетне регулювання – це закріплений законом розподіл доходів між бюджетами різного рівня.

 Старостенко Г.Г. Булгакова Ю.В. Бюджетна система: Навчальнийпосібник – К: Центр навчальноїлітератури,2006. – 240с.- 232с.

Бюджетне регулювання – діяльність органів законодавчої та виконавчої влади вищого рівня щодо розподілу та перерозподілу доходів та нормування видатків,яка здійснюється з метою збалансування бюджетів нижчого рівня.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://subject.com.ua/pravo/dict/106.html

Бюджетне регулювання — надання коштів з державного бюджету областям, з бюджетів областей (міст республіканського підпорядкування) — містам і районам, з районних — сільським і селищним Радам з метою збалансування кожного бюджету на рівні, необхідному для фінансування першочергових витрат відповідної території.

Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: Навч. Посіб. – 2-ге видання, перероб. і доп. – К.: Знання ,2008 – 670 с.

Бюджетне регулювання– це складова бюджетного планування, яка регламентує міжбюджетні потоки. Ці потоки можуть рухатися у двох напрямках, як від бюджетів нижчого рівня до вищих, так і навпаки. В економічній літературі вживається значна кількість термінів, які пояснюють ці процеси – трансферти, субсидії. субвенції, дотації.

Отже, виходячи з вищенаведених визначень, можна сформулювати власне визначення, що бюджетне регулювання – це надання коштів з державного бюджету обласним,районним та місцевим бюджетам,з метою  збалансування бюджетів нижчих рівнів, а також для забезпечення своєчасного виконання планів соціального та культурного розвитку.

Частина 2

Таблиця 6.2 Динаміка та структура міжбюджетних трансфертів  бюджету м. Дубно у 2009–2011 рр.

тис. грн.

Проказники

2009 р.

2010 р.

2011 р.

Абсолютний приріст, тис. грн.

Темп росту, рази

Темп приросту, %

Дотація вирівнювання

тис.грн

42 221,5

35 697,6

42 972,2

7 274,6

1,2

20,4

%

92,4

Субвенція

тис.грн

-

-

-

%

Кошти, що передаються  до державного та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів

тис.грн

-

-

-

%

Додаткові дотації

тис.грн

-

-

3 268,3

%

7,6

Всього

тис.грн

42 221,5

35 697,6

43 240,5

%

100

100

100

Висновок.

Отже, до бюджету м. Дубно в 2009 та 2010 роках із державного бюджету надійшли дотації вирівнювання, а у 2011 ще й додаткові дотації. У бюджетній діяльності застосовується дотація вирівнювання, що являє собою міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує. Надаються на безвідплатній і безповоротній основі без встановлення напрямів і умов їх використання.

Із табл. 6.2. видно, що обсяг дотацій вирівнювання є більшим ніж додаткових дотацій. Абсолютний приріст дотацій вирівнювання у 2011р. порівняно із 2010р. становить 7 274,6  тис. грн. або 20,4%. Обсяг додаткових дотацій у 2011 році склав 3 268,3 тис. грн.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що, незважаючи на проголошений принцип фінансової самостійності територіальних громад України, реальних механізмів забезпечення цієї самостійності вкрай не вистачає.

Надмірна централізація різних гілок влади та неефективне управління бюджетними коштами на місцях що призвела до послаблення функцій місцевих органів влади щодо формування і виконання місцевих бюджетів. Результати аналізу засвідчили: оскільки сьогодні місцеві органи влади не можуть мати повної фінансової незалежності, тому виникає потреба в їх додатковому фінансуванні, яке здійснюється за рахунок системи трансфертів. Трансфертна політика по-різному впливає на окремі показники соціально-економічного розвитку. Наукою доведено, що між обсягами міжбюджетних трансфертів і динамікою ВВП, доходами на душу населення і обсягами промислового виробництва існує обернена залежність. Це свідчить про недостатню ефективність використання отриманих дотацій на місцях. Така ситуація пов’язана  тим, що, по-перше, місцеві органи влади не несуть суворої відповідальності за неефективне використання отриманих фінансових ресурсів; по-друге, відсутні стимули до економічного розвитку підвідомчих територій, оскільки розрив між доходами і видатками, який утворився внаслідок недостатнього обсягу власних надходжень, буде покрито за рахунок трансфертів з вищого бюджету. Таким чином, центральною проблемою міжбюджетного фінансування на сьогодні є відсутність дієвих важелів, які б стимулювали місцеві органи влади до розвитку

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, доречно зазначити, що важливим інститутом фінансів місцевих органів влади є інститут самостійного місцевого бюджету. З метою ефективного функціонування місцевих бюджетів необхідним є:

• зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування шляхом розширення обсягу фінансових ресурсів;

• забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів;

• децентралізація управління бюджетними коштами;

• удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин (доречно було б перейти на застосування цільових трансфертів при реалізації делегованих функцій);

• запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

• посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів

Окрім того, в Україні назріла необхідність справжньої, а не декларативної фінансової децентралізації для більш повного та ефективного задоволення потреб населення в кожному регіоні. Без бюджетної самостійності місцевих органів влади з її численними складовими й урахування податкового потенціалу кожного регіону побудова й розвиток ефективної та дієвої бюджетної системи України може відкладатися на невизначений час.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84280. Химизм процесса. Характеристика молочнокислых бактерий. Практическое значение молочнокислого брожения 33.66 KB
  Суммарное уравнение процесса имеет вид: С6H12О6 СНзСНОНСООН СООНСН2СН2СООН СНзСООН глюкоза молочная кислота янтарная кислота уксусная кислота СНзСН2ОН C02Н2 Е этиловый спирт К гетероферментативным молочнокислым бактериям относятся бактерии рода Streptococcus: Streptococcus dicetilctis Streptococcus cetoinicus; бактерии рода Lctobcillus: Lctobcillus brevis Lctobcillus helveticus а также бактерии рода Leuconostoc: Leuconostoc mesenteroides Leuconostoc cremoris. Характеристика молочнокислых бактерий Все молочнокислые бактерии...
84281. Пропионовокислое брожение. Химизм процесса, возбудители. Практическое использование пропионовокислого брожения 30.49 KB
  Практическое использование пропионовокислого брожения Пропионовокислое брожение вызывается пропионовокислыми бактериями относящимися к роду Propionibcterium. Химизм пропионовокислого брожения: ЗС6H12О6 → 4СНзCH2СООН 2СНзСООН 2CO2 2H2O Е глюкоза пропионовая уксусная кислота кислота Пропионовокислые бактерии – небольшие неподвижные грамположительные палочки не образующие спор факультативные анаэробы. Практическое применение пропионовокислого брожения Пропионовокислое брожение используется в сыроделии.
84282. Маслянокислое брожение. Химизм процесса. Возбудители. Практическое использование и роль в процессах порчи пищевых продуктов 32.61 KB
  Эти бактерии могут сбраживать многие углеводы, в т.ч. (крахмал, гликоген, пектиновые вещества, целлюлозу), спирты (этиловый, маннит, глицерин) и аминокислоты. По характеру используемых субстратов маслянокислые бактерии делятся на две группы: сахаролитические клостридии, которые сбраживают в основном углеводы
84283. Уксуснокислое брожение. Химизм процесса. Возбудители. Практическое использование и роль в процессах порчи пищевых продуктов 31.83 KB
  Возбудителями уксуснокислого брожения являются уксуснокислые бактерии относящиеся к двум родам: Gluconobcter и cetobcter. Бактерии кислотоустойчивы оптимальное значение рН для развития 54–63. С другой стороны уксуснокислые бактерии являются вредителями спиртового пивоваренного консервного производств виноделия производства безалкогольных напитков.
84284. Окисление жиров и высших жирных кислот микроорганизмами. Микроорганизмы - возбудители порчи жиров 32.33 KB
  Микроорганизмы возбудители порчи жиров Жиры представляют собой сложные эфиры глицерина и высших жирных кислот. Практическое значение процесса Процесс разложения жиров отмерших животных и растений происходит постоянно и имеет большое значение в круговороте веществ в природе. С другой стороны в пищевой промышленности микроорганизмы окисляющие жиры приносят вред вызывая порчу пищевых жиров и жира содержащихся в различных пищевых продуктах.
84285. Гнилостные процессы. Понятие об аэробном и анаэробном гниении. Возбудители. Роль гнилостных процессов в природе, в пищевой промышленности 33.82 KB
  Белки – высокомолекулярные соединения поэтому вначале они подвергаются внеклеточному расщеплению протеолитическими ферментами микроорганизмов которые являются экзоферментами. Конечными продуктами аэробного гниения являются кроме аммиака диоксид углерода сероводород и меркаптаны обладающие запахом тухлых яиц. Конечными продуктами анаэробного гниения являются продукты декарбоксилирования аминокислот отнятие карбоксильной группы с образованием дурно пахнущих веществ: индола акатола фенола крезола диаминов их производные являются...
84286. Характеристика пищевых заболеваний. Отличия пищевых инфекций от пищевых отравлений 27.71 KB
  Отличия пищевых инфекций от пищевых отравлений Пищевые алиментарные заболевания – заболевания причиной которых служит пища инфицированная токсигенными микроорганизмами или токсинами микробов рис.1 Сравнительная характеристика пищевых заболеваний № Пищевые инфекции Пищевые отравления 1. Возбудители в пищевых продуктах не размножаются но могут длительное время сохраняться.
84287. Патогенные и условно-патогенные микроорганизмы. Их основные свойства. Химический состав и свойства микробных токсинов 34.57 KB
  Химический состав и свойства микробных токсинов Возбудителями пищевых инфекций являются патогенные микроорганизмы к основным свойствам которых относятся: Патогенность – потенциальная способность определенного вида микробов приживаться в макроорганизме размножаться и вызывать определенное заболевание. Все патогенные микроорганизмы относятся к хемоорганогетеротрофам которые в качестве источника углерода и азота используют органические соединения из живых клеток паразиты. Возбудителями пищевых отравлений являются условнопатогенные...
84288. Инфекции. Источники и пути передачи инфекции. Виды пищевых инфекций и характеристика возбудителей. Профилактика пищевых инфекций 39.59 KB
  Источники и пути передачи инфекции. Источники инфекции – больной человек или животное а также бактерио бацилло и вируносители – люди и животные невосприимчивые к данному заболеванию а также перенесшие это заболевание. Пути передачи инфекции: Прямой контакт от больного человека к здоровому. Пищевые инфекции – такие инфекционные заболевания при которых пищевые продукты являются только передатчиками токсигенных микроорганизмов.