18392

Статистичне спостереження

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

Тема 3. Статистичне спостереження. 3.1 Суть і організаційні форми статистичного спостереження. 3.2 План статистичного спостереження. 3.3 Види та способи спостереження. 3.4 Помилки спостереження та контроль вірогідності даних. 3.1 Суть і організаційні форми статисти...

Украинкский

2013-07-08

54.5 KB

5 чел.

Тема 3. Статистичне спостереження.

3.1 Суть і організаційні форми статистичного спостереження.

3.2 План статистичного спостереження.

3.3 Види та способи спостереження.

3.4 Помилки спостереження та контроль вірогідності даних.

3.1 Суть і організаційні форми статистичного спостереження

Статистичне спостереження – це систематизований, спланований та науково організований збір статистичної інформації (сукупності статистичних даних, що відображують соціально-економічні процеси та використовуються в управлінні економікою та суспільним життям) про різноманітни суспільно-економічні явища та процеси.

Статистичне спостереження є початковою стадією статистичного дослідження, від якої значною мірою залежать його (дослідження) наслідки. Помилки статистичного спостереження впливають на правильність і вірогідність (адекватність, точність) теоретичних і практичних висновків. Тому статистичне спостереження повинне бути:

- всебічно продумане;

- добре підготовлене;

- чітко організоване.

Основне завдання СС – отримання вірогідних статистичних даних, які об”єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя. Вирішальна роль у виконанні цього завдання належить створеній у 1988 р. Єдиній статистичній інформаційній системі (ЄСІС).

- ЄСІС грунтується на:

- широкому використанні ЕММ методів;

-сучасних засобах зв”язку;

  •  обчислювальній та організаційній техніці.

Для успішного функціонування ЄСІС розроблено систему статистичних показників соціаль-еконосмічного розвитку країни та окремих її регіонів.

У статистичній практиці застосовують дві організвційні форми СС:

1) звітність (загальнодержавна та внутрішньовідомча);

2) спеціально організовані СС.

Звітність підприємств, установ, організацій поки що – основне джерело статистичної інформації.

Загальнодержавною звітністю передбачється (встановлюється вищим статистичним органом):

- система твердо регламентованих показників, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій;

- зміст звіту;

- форма звіту;

- термін подання.

Внутрішньовідомча звітність, яка розробляється міністерствами чи відомствами для своїх оперативних цілей. Зараз кількість форм такої звітності значно скорочена.

Статистичну звітність за різними ознаками поділяють на окремі види:

1) за масштабністю

- типова – має єдину форму і зміст для всіх підприємств окремої галузі або всього народного господарства;

- спеціалізована – для підприємств чи окремих виробництв зі специфічними особливостями;

2) за періодичністю подання

- тижнева;

- двотижнева;

- місячна;

- квартальна;

- річна;

3) за способом подання

- термінова (телеграфна);

- поштова;

(Удосконалення: скасування термінової звітності; скорочення кількості поштовіх звітів);

4) за порядком проходження

- централізована – через систему державної статистики передається відповідним органам управління;

- децентралізована – через відповідні міністерства чи відомства передається статистичним органам.

(Удосконалення: централізація статистичної звітності: значне скорочення адрес подання звітності (поштова – не більше двох адрес,термінова та поштова міжгалузева – лише в органи дерстатистики).

Спеціально організовані статистичні спостереження охоплююить ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності.

Сюди включають:

- переписи;

- одноразові обліки;

- опитування;

- вибіркові, монографічні та інші обстеження.

Переписи проводять періодично або одноразово і даютьб повну характеристику явища на дату чи момент часу. Приклад. Перепис населення з інтервалом  у 10 років, інформацію про віковий, національний, сімейний стан населення, джерела засобів існування, житлові умови. Крім статистиків його прроводять спеціально підготовлені реєстратори чи обліковці, які записують дані опитування в статиститчні формуляри.

Одноразові обліки проводять на місцях згідно з інструкцією статистичного органу. Так виконують переписи промислового устаткування, залишків сировини, матеріалу, плодово-ягідних насаджень, обліки худоби, посівних площ і т. ін.

Спеціальні статистичні обстеження переважно вибіркові. Це обстеження бюджетів сімей, службовців ррацівників сільського господарства, бюджету часу населення, рівня цін на колгоспних ринках.

3.2. План статистичного спостереження.

План статистичного спостереження – це складова частина статистичного дослідження. Він складається з двох частин:

І частина плану статистичного спостереження – програмно-методологічна. Вона включає в себе наступні дії:

- визначення мети;

- встановлення об”єкта (сукупності одиниць, що вивчаються);

- встановлення одиниць спостереження (джерело інформації);

- встановлення елементів сукупності (носій ознак, що підлягають реєстрації);

- складання програми спостереження (це перелік ознак, що підлягають реєстрації. Сюди включають ті ознаки, що відповідають меті, завданню дослідження та відображають суть явища

Мета визначається конкретними потребами в статистичних даних, Формулюється ясно, чітко, конкретно з урахуванням завдань спостереження.

Об”єкт і одиницю спостереження визначають відповідно до мети. Об”єкт – це сукупність явищ, що вивчають. Для нього чітко визначають:

- межі;

- істотні ознаки;

- характерні риси.

Приклад. Статистичне спостереження промисловості. Які підприємства належить віднести до промислових? Ремонтні майстерні? Підприємства по переробці сільськогосподарської сировини?

Перепис населення. Яке саме населення підлягає реєстрації? Те, що перебуває в даній місцевості на момент перепису, чи те, що проживає тут постійно?

Для відмежування об”єкта спостереження часто користуються цензом – низкою обмежувальних ознак.

Приклад. Чітка класифікація устаткування (виробниче, енергнтичне, тощо) Устаткування, що підлягає перепису (діюче, чи й те, що знаходиться в ремонті, на складі, в резерві).

Одиниця статистичного спостереження є дждерелом інформації. Це підприємство, установа, господарство, заклад, будова, сім”я тощо. В окремих випадках встановлюють дві одиниці спостереження.

Приклад. Перепис населення враховує ознаки сім”ї та кожного її члена.

Елемент сукупності – це носій ознак, що підлягають реєстрації. Вони є основою обліку та підлягають безпосередньому обстеженню.

Приклад. При ререпису промислового устаткування одиниця спрстереження – окреме промислове підприємство,

Елемент сукупності – одиниця устаткування, бо реєструються ознаки, що відносяться до верстата чи механізму, а не до підприємства в цілому.

Одиниця спостереження та елемент сукупності можуть збігатися.

Приклад. При перерису населення кожна людина є одночасно і носієм ознак, які підлягають реєстрації, і джерелом інформації, тобто і елемнтом сукупності і одиницею спостереження.

Складання програми, тобто переліку ознак, які підлягають реєстрації, підпорядковане меті та завданням дослідження. До переліку ознаку включають лише ті, що відображують суть явища.

Редакція запитань програми спостереження повинна бути ясною та конкретною.

Запитання програми спостереження містяться у статистичних формулярах. Вони мають форму:

- статистичного звіту;

- переписного або опитного листа;

- анкети;

- карти;

- бланка.

Формуляри бувають:

- індивідуальні (карткові);

- спискові.

У індивідуальному записують інформацію лише про одну одиницю спостереження, у списковому – про певну їх множину. Спискова форма більш економічна, зручніша для перевірки та машинної обробки.

У формулярі є адресна частина. У ній вказані час і місце збору даних. Є також адреса і термін подання. Адресна частина призначена для контолю та отримання додаткової інформаціїє

Щоб забезпечити правильні відповіді на запитання статистичного формуляра існує інструкція – сукупність розяснень і вказівок щодо програми спостереження. Інструкція може бути написана на формулярі або може бути окремим документом.

Інструкція містить:

- трактовку питань і відповіді на них;

- визначення об”єкта та одиниці спостереження;

- організацію та строки проведення спостереження;

- інколи приклади заповнення формуляра.

Коротка, чітка, ясна та проста інструкція – засіб успішного проведення спостреження.

ІІ частина – організаційна. Це визначення:

-  місця спостереження;

- часу спостереження;

- органу спостереження;

- графіка підготовки та інструктажу кадрів;

- матеріально-технічної бази спостереження.

Місце спостереження – пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності в статистичних формулярах. Здебільшого воно збігається з місцем знаходження одиниць спостереження.

Час спостереження поділяють на об”єктивний та суб”єктивний. Об”єктивний –це часдо якого відносять дані спостереження. Це може бути певний момент або період часу.

Приклад. Виробництво окремих видів продукції враховується за певний період часу, а кількість дитячих закладів – на певну дату.

Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності, називається критичним.

Приклад. Критичним моментом перепису населення України була 12 година ночі з 11 на 12 січня 2002 року.

Суб”єктивний час – це період, протягом якого реєструються ознаки об”єкта спостереження.

Приклад. При перепису населення він становив 8 днів (з 11 по 18 січня) Якщо строк подання звіту про місяць 5 лютого, то суб”єктивний час, тобто час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об”єктивний час – один місяць. Суб”єктивний час по можливості повинен бути коротшим і максимально близьким до критичного моменту.

Органи спостереження:

- Держкомстат України (організує загальнодержавне спостереження);

- його місцеві органи;

- статистичні відділи міністерств, відомств, різних суспільних організацій (організують деякі спостереження).

Обов”язки та права кожного органу, взаємовідносини між ними чітко визначаються програмою спостереження.

Підготовчі заходи перед проведенням спостереження:

- кадри. Розрахунок потреби в кадрах,їх добір і підготовку здійснюють перед статистичним спостереженням;.

- друкування бланків, інструкцій та іншої документації, забезпечення ними місцевих органів;

- широка роз”яснювальна робота через газети, журнали, радіо, телебачення, збори, бесіди.

Все це дає зацікавлеоному колу осіб зрозуміти мету та завдання спостереження, порядок його проведення.

3. Види та способи спостереження.

І. За охопленням одиниць сукупності спостереження поділяють на такі види:

- суцільне;

- несуцільне.

При суцільному обстеженню  та реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності.

Приклад. Статистична звітність, яку складають и подають держпавні та приватні підприємства чи установи, а також перепис населення.

При несуцільному спостереженні обліку підлягають не всі елементи сукупності.

Приклад. Обстеження бюджетів сімей.

Підвидами несуцільного спостереження є:

- спостереження основного масиву (охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища). Приклад. Застосовують при вивченні рівня цін на ринках міста. Дає значну економію праці та коштів, але на практиці не дуже поширений;

- вибіркове (обстежується випадково відібрана частина елементів сукупності). Приклад. Вивчення якості продукції, соціальних аспектів трудової діяльності;

- монографічне (детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності. Застосовують тоді, коли необхідно поглиблено вивчити деякі сторони суспільного явища, які не були висвітлені масовими обстеженням);

- анкетне (розповсюджене в соціальних і демографічних дослідженнях, при вивченні громадської думки з питань праці, відпочинку, житлових умов тощо. Адресати заповняють додровільно надіслані їм анкети. Тому кількість їх значно менша від розісланих. Це відносно дешевий, але менш точний вид спостереження).

ІІ. За часом проведення спостереження поділяють на:

- поточне (безперервна реєстрація фактів по мірі їх виникнення). Приклад. Облік витрачених на виробництво матеріалів, реєстрація шлюбів і розлучень, народжених і померлих;

- періодичне (проводиться регулярно, через рівні проміжки часу). Приклад. Перепис населення, як правило, через 10 років, перепис невстановленого обладнання – через 2 роки;

- одноразове (проводять епізодично зметою виникнкння певниз соціально-економічних завдань). Приклад. Обстеження промислових підприємств, що перейшли на багатозмінний режим роботи.

Існують три способи одержання статистичних даних:

- безпосередній облік фактів (передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання, зважування та ін.). Приклад. Перепис фруктових дерев, облік товарних залишків на складах, інвентаризація майна.

- документаьний облік (грунтується на даних різноманітних документів первинного обліку). Приклад. Використовують при складанні статистичної звітності, записі актів громадського стану.

- опитування респондентів (відповіді на запитання формуляра записують зі слів респондента. Поділяється на:

а) експедиційне (спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження і перевіряють правильність відповідей);

б) самореєстрація (це опитування, при якому респонденти самі заповнюють статистичний формуляр, їх інструктують працівники сиатистичних органів і перевіряють повноту та правильність одержаних відомостей);

в) кореспонднтське (здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією іивідомості передають у статистичні органи);

г) анкетне (анкету вручають особисто або висилають поштою);

д) інтерв”ю (допускає довільність відповідей респонднтів на поставлені питання, з”ясування їх думок).

4. Помилки спостереження та контроль вірогідності даних.

Точність і адекватність, тобто вірогідність статистичних даних – найважливіша вимога статистики.

Розбіжність між даними спостереження та даними значень показників вважають помилками спостереження.

Розрізняють:

- помилки реєстрації (випадкові та систематичні; систематичні ще діляться на навмисні та ненавмисні);

- помилки репрезентативності (випадкові - внаслідок випадковості відбору, яких уникнути неможливо; та систематичні – при порушенні принципу випадковості відбору).

Помилки реєстрації – це ті, які виникли внаслідок:

а) неправильного встановлення фактів;

б) неправильного їх запису.

Допускаються вони:

А) випадково внаслідок дії випадкових причин; спричиняють спотворення даних у той чи інший бік; допускають їх респонденти у відповідях і реєстратори при заповненні формулярів. Вони не є небезпечними, їх вплив на узагальнюючі показники урівноважується;

Б) систематично, вони значно зміщують загальні підсумки. Бувають навмисні та ненавмисні .Навмисні – це тенденція старших людей збільшувати вік, роз”яснювальна робота позбавляє від них. Навмисні – свідоме навмисне викривлення фактів з метою прикрашення дійсності.

Помилки репрезантативності виникають лише в несуцільному спостереженні тому, що відібдана частина сукупності не відображає склад сукупності в цілому.

Помилки спостереження виявляються внаслідок найретельнішої перевірки та контролю вірогідності даних.

Контроль:

- зовнішній (правильність оформлення формулярів: виразність, наявність, повнота записів, охоплення всіх одигиць сукупності);

- логічний (зіставлення відповідей на взаємозв”язані питання, що виявить еасумісність відповідей);

- арифметичний (перевірка всіх узагальнюючих показників, погодження показників, що виводяться один з одного. Виправлення підсумків і окремих кількісних показників).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20098. Приспособления для фиксации крепления инструмента на станках. Особенности конструкций 55.5 KB
  Например для повышения произвти универсальных станков применяют многошпиндельные сверлильные и фрезерные головки многорезцовые поворотные резцедержатели к токарным станкам поворотное приспособление и т. Многошпиндельные головки. Головки: специальные универсальные. Специальными называют головки предназначенные для обработки деталей с определённым расположением отверстий.
20099. Элементы приспособлений для направления инструмента и контроля его положения 208 KB
  Расчет погрешностей настройки инструмента на размер. Эти элементы можно разбить на несколько групп: Элементы которые определяют момент прекращения момента подачи инструмента упоры. Элементы быстрой установки инструмента на размер шаблоны и установы.
20100. Автоматические приводы приспособлений. Особенности конструкций. Область применения 81 KB
  В этих приводах силовым источником является центробежная сила инерции вращающихся грузов. Достоинства: 1 автоматический зажим и разжим; 2 сила зажима возрастает с глубиной сверления. При этом появляется сила кот. Кулачки заклинивают заготовку еще больше и сила заклинивания будет пропорциональна силе .
20101. Делительные устройства приспособлений. Назначение и область применения, особенности конструкций. Расчет погрешности деления 59.5 KB
  Простейшее делительное устройство состоит из диска закрепленного на поворотной части приспособления неподвижной части корпуса и фиксатора. Количество делений или позиций определяется количеством отверстий подвижной части приспособления. δ – допуск на расстояние между осями 2х соседних отверстий подвижной части. 1й случай S1=0 S2 ≠ 0: В фиксаторе сопряжение рабочей части и втулки по посадке Н7 g6 для высокоточных Н6 h5.
20102. Приводы, основанные на использовании электрической энергии. Особенности конструкций, область применения 161 KB
  Притяжение заготовки к зеркалу плиты обуславливается тем что она являясь проводником магнитного потока дает возможность замыкаться этому потоку между полюсами электромагнита. Сила притяжения заготовки зависит от материала габаритов и шероховатости опорной поверхности заготовки а также от характеристики магнитной плиты. При закреплении тонкостенных заготовок величина силы притяжения зависит от толщины заготовки. Это связано с тем что при малой толщине заготовки не весь магнитный поток замыкается через нее а часть его рассеивается в...
20103. Многократные зажимные механизмы. Классификация, особенности конструкций, расчет сил зажима в них 2.51 MB
  Эти механизмы имеют ведомые звенья в виде прихватов или плунжеров. По направлению сил зажима многократные механизмы разделяются на группы: 1 механизмы последовательного действия передающие силу зажима в одном направлении от заготовки к заготовке. 2 механизмы параллельного действия передающие силу зажима в нескольких параллельных направлениях.
20104. Установочно-зажимные устройства 112 KB
  они обеспечивают установку детали в требуемом положении и одновременно ее закрепление. Очевидно для закрепления детали установочнозажимные устройства должны быть обязательно подвижными в направлении зажатия. Поэтому установочнозажимные устройства применяются в тех случаях когда конфигурация и масса деталей таковы что обычно применяемые прижимы типа плоских пружин для досыла детали к установочным базам не обеспечивает точного ее положения. В качестве основной детали таких устройств наибольшее применение находят призмы.
20105. Фундаментальные принципы построения САУ. Принцип разомкнутого управления, принцип компенсации. Принцип управления с обратной связью 122.5 KB
  Принцип разомкнутого управления принцип компенсации. Принцип управления с обратной связью. Принцип разомкнутого управления – принцип жесткого управления. Функциональная схема включает три элемента: ЗУ задающее устройство; УУ – устройство управления; ОУ – объект управления.
20106. Типовая функциональная схема САР. Классификация САР. Стабилизирующие САР. Программные САР. Следящие САР 106.5 KB
  СУ2 – дополнительное сравнивающее устройство – предназначено для образования местной обратной связи в любом месте системы. КУ – корректирующее устройство – предназначено для улучшения качества показателей системы; они могут быть в виде местных обратных связей КУ1 параллельных подключений КУ2 последовательных включений КУ3. Классификация САР Все системы в автоматике делятся на адаптивные и неадаптивные. по принципу регулирования: на системы работающие по возмущению; на системы работающие по отклонению; системы использующие...