18393

Зведення та групування статистичних даних

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

Тема 4. Зведення та групування статистичних даних 4.1 Суть статистичного зведення та групування. 4.2 Основні завдання та види групувань. 4.3 Основні питання методології статистичних групувань. 4.4 Повторне вторинне групування. 4.1 Суть статистичного зведення та гр

Украинкский

2013-07-08

71.5 KB

10 чел.

Тема 4. Зведення та групування статистичних даних

4.1 Суть статистичного зведення та групування.

4.2 Основні завдання та види групувань.

4.3 Основні питання методології статистичних групувань.

4.4 Повторне (вторинне) групування.

4.1 Суть статистичного зведення та групування.

Зібрані під час статистичного спостереження відомості підлягають обробці.

Обробка – це підсумовування та систематизація зібраних у результаті статистичного спостереження відомостей щодо кожного елементу.

Обробка, тобто систематизація та групування,- це важливий етап статистичного дослідження.

Упорядкування, систематизацію, наукову обробку статистичних даних називають зведенням.

Завдання статистичного зведення – підрахувати, узагальнити матеріал спостереження для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку.

Зведення буває просте та складне.

Просте – лише простий підрахунок підсумків первинного статистичного матеріалу.

Складнепередбачає групування.

Групування – це розподіл елементів сукупності на групи за групувальними ознаками.

Методика (послідовність) групування:

- вибір групувальної ознаки;

- встановлення кількості груп та меж групування;

- підрахунок групових і загальних підсумків;

- викладення результатів групування у вигляді рядів розподілу, статистичних таблиць чи графіків.

Зведення проводять за заздалегідь складеним планом (послідовність і строки виконання робіт).

За організацією робіт зведення буває централізоване та децентралізоване.

При централізованому матеріали спостереження обробляють і систематизують у центральному органі державної статистики (Держкомстат України). Його переваги: можливцсть автоматизації, використання єдиної методології обробки даних.

При децентралізованому – усю роботу виконують на місцях, а в центральний орган надсилають лише зведені матеріали. Його переваги: воно дешевше та може бути проведене оперетивніше.

Групування полягає в розподілі елементів сукупності на групи за істотними для них ознаками.

У залежності від того, як виконано групування, якими принципами користувалися при розподілі сукупності на групи, можна зробити різні, навіть протилежні висновки. Тому необхідно при виділенні груп дотримуватися єдиних наукових вимог:

- всебічний глибокий аналіз суті та природи явища, що дозволяє визначити його типові риси та відмінності;

- чітке визначення істотних ознак, за якими проводиться групування;

- об”єктивне, обгрунтоване визначення інтервалів групування таким чином, щоб в утворені групи об”єднувалися подібні одиниці сукупності, а окремі групи суттєво відрізнялися одна від одної.

У системі статистичних методів групування займає особливе місце, тому що на відміну від інших, воно виконує дві функції:

- розподіляє сукупності на однорідні групи;

- визначає межі і можливості застосування інших статистичних методів (середніх величин, кореляційно-регресійного). Використання цих методів потребує однорідності статистичних сукупностей, що зумовлює статистичне групування як неминучий етап обробки статистичних даних.

4.2 Основні завдання та види групувань

Групування використовують для вирішення різноманітних завдань:

- вивчення структури та структурних зрушень;

- виявлення соціально-економічних типів явищ;

- дослідження взаємозв”язку та залежності між ознаками.

Відповідно до цих завдань групування поділяють на:

- структурні;

- типологічні;

- аналітичні.

Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Потреба в таких групуваннях виникає через те, що однорідність явищ, елементів сукупності не означає їхньої тотожності. Елементи відрізняються один від одного, а числові значення їхніх ознак варіюють.

Структурні групування допомагають вивчати:

- склад населення за віком, статтю, освітою, рівнем зайнятості;

- склад сімей за розміром, кількістю дітей, доходом;

- склад підприємств за кількістю працюючих, виробництвом продукції, її собівартістю.

Схема структурного групування зображена у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Схема структурного групування

Межі групування за істотною ознакою,

Кількість одиниць сукупності,

Система показників, що характеризують елементи сукупності

……….

………..

………….

….

..

..

..

..

….

..

..

..

..

Разом

..

. .

. .

Приклад. Групування спільних підприємств за чисельністю працюючих (табл.4.2)

Таблиця 4.2

Вихідні дані для проведення групування підприємств за чисельністю працюючих

Чисельність працівників, осіб

Кількість підприємств

одиниць

у % до підсумку

До 50

431

51,4

51-200

291

34,7

201-600

90

10,7

601-1000

15

1,8

Понад 1000

2

1,4

Разом

839

100,0

Висновок. На кожному другому (51,4%) підприємстві чисельність не перевищує 50 осіб; трохи більше третини (34,7%) підприємств мають 51-200 працюючих. Частка великих (понад 1000 осіб) становить усього 1,4%.

Типологічні групування виділяють найхарактерніші групи, типи явищ, із яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначають істотні відмінності між ними, а також ознаки, що є спільними для усіх груп.

Використовують для вивчення розподілу:

- підприємств за формами власності;

- населення за суспільними групами;

- суспільного виробництва за економічним призначенням продукції.

Схема типологічного групування аналогічна схемі структурного групування (див. табл. 4.1).

Приклад. Розподіл населення України на сільське та міське (табл.4.3).

Таблиця 4.3

Результати розподілу чисельності населення України на сільське та міське

Населення в Україні, осіб

На 1.10.2005

На 1.12.2005

В абсолютних величинах,осіб

У відносних величинах,%

В абсолютних величинах,осіб

У відносних величинах,%

Усього

47015251

100,0

46958740

100,0

Міське

31888897

67,83

31886688

67,90

Сільське

15126354

32,17

15072052

32,10

Висновок. В Україні  взагалі переважає регресивний тип вікової структури населення. Тому воно постійно, починаючи з 1993 року , зменшується. Зниження життєвого рівня населення України та рівня розвитку сільськогосподарського виробництва призвели до зменшення частки сільського населення у загальній кількості населення країни на 0,07 пункта.

Аналітичні групування застосовуються при вивченні взаємозв”язків щонайменше між двома ознаками. Одна відображає причину (факторна), інша – наслідок (результативна).

Аналітичні групування проводяться за факторною ознакою та в кожній групі визначаються середні величини результативної ознаки. При наявності зв”язку між ознаками середні групові систематично збільшуються (це свідчить про наявність прямого зв”язку) або зменшуються (це зворотний зв”язок).

Схема аналітичного групування зображена у табл 4.4.

Таблиця 4.4

Схема аналітичного групування

Межі групування за факторною ознакою,

Кількість одиниць сукупності,

Середнє значення результативної ознаки,

..

..

..

..

Разом

x

Приклад. Встановити залежність народжуваності дітей від віку матері (табл.4.5).

Таблиця 4.5

Залежність народжуваності дітей від віку матері

Вікові групи, років

Частка жінок, %

Середня кількість народжених на 10000 жінок

Молодші 20

16,1

574

20-24

14,1

1651

25-29

15,9

914

30-34

16,6

440

35-39

15,6

161

40-44

13,3

37

45-49

8,4

2

Разом по сукупності

100,0

546

Висновок. Кількість народжених на 10000 жінок найбільша у віці20-24 роки. Чим старіші за віком жінки, тим народжуваність дітей стає меншою.

4.3. Основні питання методології статистичних групувань

Першочергове питання методології – це 1) вибір групувальних ознак. Його проводять з урахуванням суті та законів розвитку явища.

Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними або кількісними.

Для атрибутивних ознак – число груп дорівнює числу їх різновидів.

Приклад. При розподілі населення за рівнем підготовки фахівців виділяють чотири рівні підготовки – молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр; при розподілі за статтю – два різновиди; форми власності – чотири різновиди і т. ін

Для кількісної ознаки, що варіює, постає питання щодо 2) кількості груп і 3) інтервалів групування.

Інтервали груп можуть бути рівні та нерівні. Нерівні можуть прогресивно збільшуватися або прогресивно зменшуватися. Застосовують їх тому, що для багатьох економічних явищ змінт розміру ознаки для нижчих і вищих груп мають неоднакове значення.

Приклад. Для характеристики віку тих, хто одружується в молодому віці (до 30 років) різниця у 2-4 роки має велике значення. Для людей старшого віку ця різниця буде значно більшою (10 років і більше).

Рівні інтервали застосовують, якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно.

Формула для визначення рівних інтервалів:

,

де  - найбільше та найменше значення ознаки;

m – кількість груп;

h – величина інтервалу.

Приклад. Кількість учнівських місць у загальноосвітніх школах міста варіює від 800 до 1600. При групуванні шкіл за цією ознакою виділяють і об”єднують школи у 4 групи. Величина рівного інтервалу h=(1600-800):4=200 місць. Відповідно до цієї величини утворюють такі групи: 800-1000; 1000-1200; 1200-1400; 1400-1600.

Інтервали бувають відкриті та закриті. У відкритих інтервалів немає верхньої або нижньої межі. У закритих є і верхні, і нижні межі груп.

Необхідно правильно визначати верхні та нижні межі “включно” чи “виключно”. Якщо “включно” вважають верхню межу, то школа з 1200 місцями буде в другій групі, а якщо “виключно” – то у третій. Для надання інтервалам більшої певності або коли ознака є тільки цілими числами, то верхня межа попередньої та нижня межа наступної груп позначаються по-різному (від1 до2; від 3 до 5; від 6 до 10 і т. ін.).

Величина, на яку збільшуються або зменшуються інтервали від однієї групи до іншої, називається кроком інтервалу. Крок може бути однаковим або змінюватися від групи до групи. У нашім прикладі крок змінюється.

Для різних сукупностей при групуванні за однією і тією ж ознакою інтервали групування можуть бути різними. Це спеціалізовані інтервали. Інтервал при групуванні за чисельність працюючих у металургії відрізняється від інтервалу у харчовій промисловості. Його величина у данім випадку залежить від рівня механізації та трудомісткості робіт.

Величина інтервалу h і кількість груп m залежать від обсягу сукупності n, варіації групувальної ознаки, характеру закономірності розподілу.

Надто велика m- буде розпилення елементів, подібні елементи попадуть у різні групи.

Надто мала m – в одній групі будуть різнотипні елементи, будуть помилкові висновки.

Орієнтовно (для достатньо великих сукупностей з нормальним або близьким до нормального роподілом)

,

де n – обсяг сукупності.

Між m та n існує таке співвідношення:

n 15-24    25-44     45-89     90-179     180-359     360-719     720-1439

m     5            6            7             8                9               10              11

Доцільно формулу для m використовувати у таких випадках:

- для достатньо великих сукупностей;

- для нормального або близького до нього розподілу елементів за істотною ознакою.

Іноді необхідно, щоб чисельність груп була однаковою. Таке утворення груп відбувається за принципом рівних частот. Це можливо лише при нерівних інтервалах. Тоді кожна група отримує вірогідну характеристику.

Групування проводять за однією ознакою (просте) або за кількома (складне). Останнє може бути комбінаційним (в основі послідовно скомбіновано дві або більше ознаки) або багатомірним (проводиться за кількома ознаками одночасно).

Приклад. Групування за віком і статтю. У кожній групі виділені підгрупи за статтю. Це комбінаційне групування.

4.4 Повторне (вторинне) групування

У статистиці широко застосовують вторинне групування, яке проводять на основі раніше здійсненого первинного у таких випадках:

- якщо воно не виявило чіткого характеру розподілу сукупності, яка вивчається;

- для приведення кількох групувань з різними інтервалами до порівнянного вигляду з метою їх порівняння й аналізу.

Вторинне групування можна здійснити двома способами:

- перетворенням інтервалів первинного групування (найчастіше – їх укрупнанням, збільшенням). У цьому випадку межі нових і старих інтервалів співпадають;

- частковим перегрупуванням за питомою вагою груп у загальному підсумку (подрібнення груп за принципом пропорційності).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34809. Абсолютный идеализм и диалектический метод Гегеля. Противоречие системы и метода 41 KB
  Диалектическая философия Гегеля Романтики иенской школы Фихте Шеллинг Гегель подвергали пересмотру кантовское понятие трансцендентального субъекта. Согласно романтикам главным недостатком кантовского субъекта является его неисторический характер во многом обязанный тому что Кант противопоставил истинное знание доставляемое точными науками тем формам знания которые нам дают миф искусство язык. В качестве такого субъекта предстала особенно у Гегеля история человечества в целом. Теперь формы трансцендентальной субъективности...
34810. Антропологический материализхм Фейербаха 31 KB
  Фейербаха Фейербах последний великий представитель классической немецкой философии. В отличие от других немецких философов этого периода которые были идеалистами Фейербах материалист. Самая известная книга Сущность христианства Если Гегель отрывал разум мышление от человека от его чувственной деятельности то Фейербах реальным субъектом разума считает только человека.
34811. Принцип делай добро (модель Парацельса) 30.5 KB
  Модель Парацельса это форма врачебной этики в рамках которой нравственное отношение с пациентом понимается как составляющая стратегии терапевтического поведения врача. В границах модели Парацельса в полной мере развивается патернализм как тип взаимосвязи врача и пациента. Смысл слова отец в патернализме фиксирует что образцом связей между врачом и пациентом являются не только кровнородственные отношения для которых характерны положительные психоэмоциональные привязанности и социальноморальная ответственность но и целебность ...
34812. Принцип соблюдения долга (деонтологическая модель) 32 KB
  Петров использовал этот термин чтобы обозначить реально существующую область медицинской практики врачебную этику которая в России была отменена после переворота 1917 года за ее связь с религиозной культурой. Деонтологическая модель врачебной этики это совокупность должных правил соответствующих той или иной конкретной области медицинской практики. Еще одним примером деонтологической модели являются правила относительно интимных связей между врачом и пациентом разработанные Комитетом по этическим и правовым вопросам при Американской...
34813. Принцип уважения прав и достоинства человека (биоэтика) 32.5 KB
  Эти процессы высвечивают почему в 6070х годах XX века формулируется такая форма медицинской этики как биоэтика которая начинает рассматривать медицину в контексте прав человека. Основным моральным принципом биоэтики становится принцип уважения прав и достоинства человека. Под влиянием этого принципа меняется решение основного вопроса медицинской этики вопроса об отношении врача и пациента.
34814. Особенности становления русской философии. Славянофилы и западники 53 KB
  Возникновение русской философии Термин философия или любомудрие начинает встречаться в церковных поучениях и светских рукописных книгах в XI XII вв В XIXV вв. Исторические формы русской философии возникали и существовали внутри крупных эпох развития русской культуры с XI по XIX в. начало формирования русской философии эволюция древнерусской мудрости.
34815. Религиозно-философские концепции . соловьев, Достоевский, толстой 32.5 KB
  соловьев Достоевский толстой. Соловьева Одной из важнейших концепций русской философии XIX в. Соловьева. Он может быть гарантом целостности Соловьев вопреки многим своим современникам настроенным сугубо научно не мог допустить отсутствия принципа абсолютной личности.
34816. Экзистенциальная философия Бердяева 44 KB
  Представители этого направления отвергая господствовавшие в истории классической философии принципы рационализма характерные прежде всего для философии Гегеля обратились в своем творчестве к интуитивным эмоциональноволевым и Iт. Предмет и задачи философии Бердяев однозначно определяет с экзистенциальноантропологических позиций: философия призвана познавать бытие из человека и через человека черпая содержание свое в духовном опыте и духовной жизни. Показав что объект порождается субъектом Кант раскрыл возможность построения...
34817. Русский космизм. Федоров Вернадский Циолковский 31 KB
  Федоров Вернадский Циолковский Косми́зм греч. Вернадский Владимир Иванович Вернадский 1863 1945. Ныне подобные эксперименты кажутся губительными для окружающей среды но Вернадский был оптимистом.