18404

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬК (СИЛ)

Лекция

Этика и деонтология

ЛЕКЦІЯ 2 МОРАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬК СИЛ В ході повсякденної діяльності військ сил проводиться їх бойовий вишкіл формування у військовослужбовців високих моральнобойових якостей дисциплінованості та психологічної го

Украинкский

2013-07-08

259.5 KB

32 чел.

ЛЕКЦІЯ 2

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬК (СИЛ)

  В ході повсякденної діяльності військ (сил) проводиться їх бойовий вишкіл, формування у військовослужбовців високих морально-бойових якостей, дисциплінованості та психологічної готовності до захисту Вітчизни. З метою підвищення ефективності виконання цих та багатьох інших завдань організується їх морально-психологічне забезпечення. При цьому акцент робиться на морально-психологічне забезпечення внутрішньої, вартової і гарнізонної служби, зміцнення військової дисципліни і правопорядку, занять з тактичної, вогневої, технічної та інших видів бойової підготовки, командно-штабних і тактичних навчань. Органи військового управління разом з фахівцями органів по роботі з особовим складом повинні забезпечити єдність планування та організацію бойової підготовки і служби військ з проведенням заходів щодо їх морально-психологічного забезпечення; організувати та проводити заходи щодо підтримання статутного порядку, військового укладу життєдіяльності, забезпечення безпеки військової служби, суворого виконання  військових ритуалів.

 Теоретичні і практичні питання морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки, служби військ і зміцнення військової дисципліни потребують їх постійного вивчення, аналізу, узагальнення і висвітлення. Зокрема, заслуговують на увагу такі важливі проблеми морально-психологічного забезпечення, як вплив на його напрямки, зміст, форми і методи досвіду сучасних локальних війн і збройних конфліктів, воєнно-технічних змін, характерних для нинішнього етапу розвитку Збройних Сил України, врахування особливостей діяльності різних видів  і родів військ, критерії оцінки і шляхи підвищення ефективності морально-психологічної підготовки військовослужбовців та багато інших.

  1.  .Морально-психологічне забезпечення оперативної та бойової підготовки військ (сил)

Польовий, повітряний і морський вишкіл військ (сил), органів військового управління кується в процесі бойової і оперативної підготовки, підвищення якості якої є першочерговим завданням розвитку Збройних Сил України. У вирішенні цього завдання важлива роль належить морально-психологічному забезпеченню, яке організується з урахуванням наступних закономірностей:

обумовленість цілей і завдань морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки військ (сил) вимогами Міністра Оборони України, начальника Генерального штабу, командувачів видів Збройних Сил України та оперативних командувань, командирів об’єднань, з’єднань і військових частин;

постійне підвищення ролі морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки у бойовому вишколі військ (сил), зміцненні військової дисципліни та правопорядку;

чим краще поставлена у військах (силах) оперативна і бойова підготовка, тим вищий рівень їх морально-психологічного стану, міцніша дисципліна та правопорядок;

обумовленість технологій, методик, форм і методів морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки рівнем морально-психологічного стану військ (сил);

залежність стану морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки від рівня підготовки його суб’єктів, їх національно-патріотичних переконань, ділових і морально-психологічних якостей;

зміст морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки залежить від завдань, які виконують військовослужбовці в ході бойового вишколу та умов їх виконання, наявних сил і засобів морально-психологічного забезпечення;

ускладнення завдань оперативної і бойової підготовки та підвищення вимог до неї диктують необхідність розвитку технологій, форм і методів впливу на свідомість, психіку та поведінку військовослужбовців.

Морально-психологічному забезпеченню оперативної і бойової підготовки притаманні:

національно-патріотична спрямованість;

науковий, творчій підхід;

визнання особистості військовослужбовця, як мети, результату і показника ефективності проведення тих чи інших заходів;

врахування досвіду проведення спеціальних операцій в сучасних локальних війнах і збройних конфліктах;

формування особистісних властивостей та якостей при опорі на мотиваційну сферу людини;

взаємозалежність змісту, форм і методів морально-психологічного забезпечення від мети і завдань навчань, тренувань чи занять, суспільно-політичних умов їх виконання, вікових, психофізіологічних і інших особливостей особового складу;

взаємозв’язок соціально-психологічної діагностики, консультації і корекції поведінки військовослужбовців;

розвиток у військовослужбовців позитивної мотивації до служби, виконання вимог Військової присяги, статутів та службово-посадових обов’язків;

стимулювання активності, ініціативності, добросовісності, рішучості, сміливості та інших чеснот військовослужбовців;

активність, безперервність, системність і конкретність морально-психологічного забезпечення та інші показники.

Із вищесказаного витікає:

по-перше, цілі і завдання морально-психологічного забезпечення  досягаються лише за умов якісної підготовки і проведення занять, навчань, тренувань з оперативної та бойової підготовки;

по-друге, дуже важливо, щоб оперативна і бойова підготовка проводилась в умовах максимально наближених до бойових, адже в першу чергу і в основному виховують умови, а не тільки заходи; 

по-третє, організаційні, виховні та соціально-психологічні заходи необхідно не тільки всебічно готувати і якісно проводити, а ще й ретельно їх підбирати з врахуванням особливостей контингенту військовослужбовців, рівня їх свідомості, освіти і бойового вишколу, досвіду та терміну служби, теми занять, місця і умов їх проведення тощо.

Основними напрямами реалізації завдань морально-психологічного забезпечення оперативної та бойової підготовки є:

інформаційно-пропагандистське забезпечення;

психологічне забезпечення;

військово-соціальна робота;

культурно-виховна та просвітницька робота;

турбота про всебічне забезпечення військовослужбовців, задоволення їх здорових потреб і запитів, оперативне реагування на скарги, заяви і пропозиції;

організація змагання по задачам, нормативам, на кращого фахівця, кращий підрозділ, кращу військову частину;

навчання суб’єктів морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки (методична робота);

захист від негативного інформаційно-психологічного впливу.

Завдання морально-психологічного забезпечення оперативної та бойової підготовки полягають в:

Роз’ясненні особовому складу державної політики, Конституції та інших законів України, статутів, наказів та директив, завдань Збройних Сил України, своєї частини (з’єднання);

Вихованні національно свідомих і самовідданих воїнів – патріотів в дусі вірності Військовій присязі, Бойовому прапору частини,формуванні у них високого бойового духу, стійкості, сміливості, високої пильності та готовності до захисту своєї країни;

Зміцненні єдиноначальності, військової дисципліни та правопорядку;

Забезпеченні соціальної справедливості, мобілізації особового складу на добросовісну службу через мотивацію їх діяльності, задоволення потреб і запитів;

Підвищенні особистої відповідальності офіцерів за виконання заходів морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки, бойової готовності;

Вивченні та впровадженні в практику морально-психологічного забезпечення бойового вишколу військ (сил) досвіду армій передових країн світу;

Вивченні й аналізі негативного інформаційно-психологічного впливу на особовий склад військ (сил), організації захисту  від цього впливу;

Підтриманні взаємодії структур по роботі з особовим складом з штабами, начальниками родів військ і служб, місцевими органами влади в інтересах морально-психологічного забезпечення оперативної і бойової підготовки;

Підтриманні в готовності структур по роботі з особовим складом до організації й  проведення заходів морально-психологічного забезпечення бойового вишколу військ (сил);

Підтримання високої організованості і порядку, міцної військової дисципліни в ході занять, навчань, тренувань;

Забезпеченні виконанні всіма військовослужбовцями заходів безпеки, запобіганні та недопущенні травмувань і загибелі учасників навчань, тренувань, занять;

Запобіганні та недопущенні потрав сільськогосподарських угідь, лісів і лісопосадок, безчинств по відношенню до місцевого населення;

Запобіганні та недопущенні втрат таємних документів і зброї, поломок військової техніки з вини особового складу;

Постійній турботі про харчове, матеріально-побутове й інше забезпечення учасників навчань, тренувань, занять з вогневої підготовки, водіння бойових машин, тактико-спеціальної підготовки тощо;

Психологічній підготовці військовослужбовців (загальній, спеціальній і цільовій) до виконання навчально-бойових завдань;

Проведенні психодіагностичних, психокорекційних і психореабілітаційних заходів та інші.

Одне із головних завдань морально-психологічного забезпечення оперативної та бойової підготовки – формувати національно свідомого захисника України, з чого випливає ставлення військовослужбовця до:

- бойового вишколу свого і підлеглих, свого і товаришів по службі;

- підтримання техніки і озброєння в бойовій готовності;

- виконання службово-посадових обов’язків;

- повсякденної життєдіяльності військ (сил) і до всього того, що необхідно для захисту Батьківщини в разі виникнення такої потреби.

Якщо коротко сформулювати основне завдання морально-психологічного забезпечення, то воно полягає в досягненні мети відповідних занять, навчань і тренувань без надзвичайних подій, злочинів, трав і грубих порушень військової дисципліни.

Всі завдання тісно взаємопов’язані і взаємообумовлені, тому їх необхідно вирішувати комплексно з дотриманням наступних принципів:

об’єктивність при оцінці  морально-психологічного стану військ (сил), їх бойового вишколу та боєздатності;

цілеспрямованість усіх заходів на вирішення  конкретних завдань оперативної і бойової підготовки, формування і підтримання високого рівня морально-психологічного стану військовослужбовців;

тісний і нерозривний зв'язок з іншими видами забезпечення оперативної і бойової підготовки;

безперервність керованого впливу на свідомість, психіку і поведінку військовослужбовців;

диференційований підхід при визначенні змісту заходів морально-психологічного забезпечення бойового вишколу військовослужбовців з урахуванням їх національних, етнічних, культурних, релігійних та інших особливостей;

наукових підхід при застосуванні технологій і методик впливу на людей;

учити війська (сили) і субєктів їх морально-психологічного забезпечення тому, що необхідно на війні;

нетерпиме відношення до формалізму й паперотворчості при організації  морально-психологічного забезпечення занять, тренувань, навчань та інші.

Завдання щодо бойового вишколу особового складу Збройних Сил України та його морально-психологічного забезпечення ставляться у відповідних керівних документах на поточний навчальний рік, а також визначені на 2006 – 2011 роки. Якщо їх узагальнити, то вимоги стосовно оперативної і бойової підготовки та її морально-психологічного забезпечення можна звести до наступного:

оперативна, бойова підготовка та її морально-психологічне забезпечення має бути приоритетним напрямом діяльності командувачів, командирів (начальників), усіх штабів, структур по роботі з особовим складом.

необхідно якнайшвидше домогтися підвищення якості оперативної та бойової підготовки та її морального-психологічного забезпечення; 

необхідно усунути формалізм у виконанні планів оперативної і бойової підготовки, це означає що:

- тематика занять з оперативно-тактичної підготовки має бути пов’язана з оперативним призначенням військ;

- належить ліквідувати відрив особового складу від занять (присутніх має бути не менше як 80-85 відсотків від тих, хто навчається);

- значно посилити матеріально-технічне забезпечення занять (тренажери, техніка і озброєння, макети місцевості, схеми тощо);

- не скорочувати час проведення занять і тактичних навчань, не допускати їх імітування ;

- усунути авральні натаскування військовослужбовців перед підсумковими та іншими перевірками.

налагодити методичну підготовку командирів усіх рівнів, офіцерів, які проводять заняття з оперативної, бойової та гуманітарної підготовки, для цього регулярно проводити показові й інструктивно-методичні заняття, семінари, здійснювати контроль і надання на місці методичної допомоги;

підвищити значимість тактики як мистецтва ведення бою, не допускати рівня зниження бойового професіоналізму офіцерського складу, частіше проводити КШН на картах, літучки, заліки з тактики й інші заходи, але не можна допускати такого стану, коли офіцер перестає займатись тактикою, місяцями не бере в руки бойових статутів;

усунути безсистемність оперативної, бойової і мобілізаційної підготовки, все повинно бути чітко сплановано і глибоко продумано, правильно розставлені сили і засоби, добиватися повного і високоякісного виконання планів; 

активізувати пошук ефективних форм і методів оперативної та бойової підготовки військ в умовах обмеженого їх фінансування та забезпечення, сміливо впроваджувати нові методики проведення занять та їх морально-психологічного забезпечення.

підвищити технічну готовність та справність озброєння і військової техніки, для цього необхідно:

- ліквідувати випадки виведення із ладу бойової техніки і озброєння з вини особового складу;

- покращити якість проведення парково-господарчих днів, переведення техніки на сезонні режими експлуатації та їх морально-психологічне забезпечення;

- посилити боротьбу з фактами розукомплектування бойової техніки і озброєння, розкрадання приладів, агрегатів, зіпів та іншого військового майна;

- значно підвищити якість технічної підготовки військовослужбовців, пропаганди військово-технічних знань, налагодити роботу технічних гуртків, обладнати стенди технічної інформації, технічні кутки, діючи класи з правил зберігання та експлуатації озброєння і техніки;

- активізувати раціоналізаторську та винахідницьку роботу.

зробити плани оперативної, бойової підготовки та тижневі розклади занять в ротах (батареях) законами життя і діяльності з’єднань, частин і підрозділів, привчити командирів усіх рівнів працювати за цими планами.

вдосконалити фізичну підготовку військовослужбовців для того, щоб вони були здатні долати труднощі, характерні для сучасного бою.

приділяти увагу не тільки ігровим видам спорту, а й військово-прикладним, особливо, кросовій та силовій підготовці особового складу.

піднести рівень муштрового вишколу особового складу, який по своїй психологічній структурі вдало поєднує знання з діями, придає муштровому вишколу великі виховні можливості; 

штабам і органам по роботі з особовим складом необхідно забезпечити єдність планування і організації оперативної, бойової підготовки та заходів  морально-психологічного забезпечення, поставити справу так, щоб морально-психологічне забезпечення було постійним, активним, оперативним, безперервним, дієвим і високоефективним.

Центральною фігурою у морально-психологічному забезпеченні оперативної і бойової підготовки є командувач командир. Він  несе повну відповідальність за управління цим процесом та за його організацію, віддає розпорядження посадовим особам та органам військового управління на організацію морально-психологічного забезпечення занять з оперативної, тактичної, тактико-спеціальної, вогневої, технічної, спеціальної та інших видів підготовки військ (сил), командно-штабних, тактичних і оперативно-тактичних навчань, польових виходів тощо. Командир здійснює контроль за станом та ходом морально-психологічного забезпечення, підвищенням його якості та ефективності.

Штаб та інші органи управління разом з структурами по роботі з особовим складом повинні забезпечувати єдність планування і організацію оперативної, бойової підготовки та проведення заходів щодо їх морально-психологічного забезпечення, організувати та проводити заходи щодо підтримання статутного порядку, забезпечення виконання заходів безпеки, військових ритуалів.

Органи по роботі з особовим складом повинні узгоджувати зі штабами терміни і місце проведення основних заходів морально-психологічного забезпечення, тобто їх плани мають бути узгоджені з планами штабів щодо місця і терміну проведення, розподілу відповідних сил і засобів.

Морально-психологічного забезпечення тією чи іншою мірою повинні займатися всі офіцери, прапорщики (мічмани) і сержанти (старшини), які мають пряме відношення до навчання і виховання військовослужбовців. Інтегруючим та методичним елементом у цьому процесі мають стати органи по роботі з особовим складом, навчати усіх посадових осіб практиці організації і проведення відповідних заходів, надавати їм методичну та організаційну допомогу; вивчати, узагальнювати, пропагувати і запроваджувати передовий досвід; брати активну участь у підготовці і підбитті підсумків, застосовувати заохочення і готувати пропозиції командиру щодо морально-психологічного забезпечення майбутніх завдань та усунення недоліків у цьому важливому виді забезпечення всієї життєдіяльності підрозділів, частин і з’єднань як у мирний, так і воєнний час. Крім цього органи по роботі з особовим складом повинні:

-  роз’яснювати особовому складу зміст Конституції та законів України, постанов Верховної Ради і уряду, указів Президента України, вимоги Військової присяги, загальновійськових і бойових статутів, керівних документів, заходи безпеки при організації оперативної і бойової підготовки;

- планувати заходи морально-психологічного забезпечення бойового вишколу й інших завдань у відповідності з розпорядженням командувачів (командирів) та організувати виконання цих планів;

- контролювати своєчасність і якість проведення відповідних заходів, морально-психологічний стан особового складу, розв’язання інших завдань мирного і воєнного часу;

- готувати питання для розгляду, обговорення на нарадах і зборах офіцерів з актуальних проблем морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ (сил), в тому числі і з проблем їх бойового вишколу;

- постійно вивчати, аналізувати та прогнозувати суспільно-політичну і морально-психологічну обстановку в регіонах (районах), морально-психологічний, релігійний стан у військах (силах), їх можливий вплив на виконання  військовими формуваннями поставлених завдань;

- визначати оптимальні напрямки професійної та службової діяльності військовослужбовців, забезпечувати психологічну адаптацію молодого поповнення відповідно до військового фаху, індивідуальних, нервово-психологічних особливостей, проводити відповідну профілактику та корекцію роботи;

- особисто фахівці органів по роботі з особовим складом мають готувати і проводити заходи  морально-психологічного забезпечення всіх видів занять з оперативної, бойової і мобілізаційної підготовки, польотів, морських походів, польових виходів тощо;

- добирати, розставляти і навчати актив підрозділів і частин, забезпечувати їх авангардну роль в службі, бойовому вишколі та дотриманні дисципліни;

- надавати допомогу командирам і штабам з організації змагань на краще виконання завдань і нормативів в ході занять з бойової підготовки, а також за звання “кращий фахівець”, “кращий підрозділ”, “краща частина”;

- підтримувати і зміцнювати шефські зв’язки військових частин з трудовими колективами, ділові стосунки з органами державної влади і місцевого самоврядування, громадськими організаціями, культурно-освітніми закладами і релігійними конфесіями в інтересах морально-психологічного забезпечення  життєдіяльності військ тощо.

Органи  по роботі з особовим складом повинні робити все для того, щоб зміст морально-психологічного забезпечення відповідав вимогам часу, керівних документів і був тісно пов’язаний із завданнями, що їх виконують війська (сили). Їм треба використовувати увесь арсенал форм роботи з людьми, але перевага надавати оперативним формам (мітинг, інструктаж, нарада, обмін досвідом, демонстрація дій при зброї, випуск фото - і радіогазет, листівок-блискавок та бойових аркушів, інформація, індивідуальна і колективна бесіда). Все залежить від виду, теми і місця проведення занять, пори року, наявності сил і засобів морально-психологічного забезпечення, категорії військовослужбовців, наявності часу і багатьох інших чинників.

Таким чином, морально-психологічне забезпечення оперативної і бойової підготовки-справа непроста. Організатори цього важливого виду забезпечення  повинні:

- знати що, як робити і для чого, не можна проводити ті чи інші заходи для проформи, вони мають сприяти мобілізації духовних і фізичних сил військовослужбовців на виконання поставлених завдань;

- знати вимоги загальновійськових і бойових статутів, відповідних настанов, керівництв і інструкцій, керівних документів на поточний навчальний рік і домагатись їх повного та якісного виконання;

- вміти організувати і проводити необхідні й конкретні заходи морально-психологічного забезпечення;

- знати людей, рівень їх підготовки і морально-психологічний стан, запити і потреби та з урахуванням всього цього організовувати і проводити морально-психологічне забезпечення;

уміти правильно розставити сили і засоби морально-психологічного забезпечення.

Дієвість морально-психологічного забезпечення буде на належному рівні, якщо його організатори слугуватимуть взірцем для всього особового складу у виконанні службово-посадових обов’язків, знанні військової справи та в поведінці. Вони повинні бути глибоко переконані в необхідності цього виду забезпечення. Тоді їх переконаність і впевненість буде передаватись підлеглим, що є непремінною умовою успіхів.

2.2.Морально-психологічне забезпечення служби військ

Служба військ забезпечує частинам і підрозділам необхідні умови для їх постійної бойової готовності, успішного ходу бойової підготовки, підтримання статутного порядку. Від неї у значній степені залежить їх внутрішній порядок, успішність виконання покладених завдань. Тому конкретне і цілеспрямоване морально-психологічне  забезпечення служби військ  є одним із найважливіших напрямків діяльності командирів, штабів, структур по роботі з особовим складом.

Система морально-психологічного забезпечення служби військ.

Служба військ - це комплекс заходів, які забезпечують необхідні навчально-бойові і соціально-побутові умови для ефективної життєдіяльності військ. Основними складовими служби військ є: внутрішня служба, вартова служба та  гарнізонна служба.

Кожна складова служби військ має свої конкретні функції. Внутрішня служба забезпечує плановість і високу якість бойової підготовки особового складу, сприяє швидкому приведенню військ у повну бойову готовність, впливає на формування у військовослужбовців високих морально-психологічних і бойових якостей. Особливе місце вартової служби в діяльності командирів, штабів визначено положенням Статуту гарнізонної та вартової служби: "Несення вартової служби є виконанням бойового завдання". Гарнізонна служба покликана забезпечити підтримку військової дисципліни серед особового складу гарнізону, створення необхідних умов для повсякденного життя частин і підрозділів.

Задача утвердження статутної внутрішньої служби – загальна справа командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом. За організацію внутрішньої служби в частині, підрозділі несе відповідальність командир-единоначальник. Безпосередньо організує  службу в частині штаб. Він планує весь учбовий процес, всі службові заходи, здійснює контроль за їх виконанням, доводить  до виконавців накази і розпорядження командира, слідкує за їх проведенням у життя.

Але як і будь-який напрямок життєдіяльності військ, служба військ не може бути ефективною без її морально-психологічного забезпечення (МПЗ).

В узагальненому вигляді основні вимоги керівних документів щодо організації служби військ та її МПЗ можна сформулювати таким чином:

  •  служба військ повинна стати найвідповідальнішою ланкою роботи командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом;
  •  службою військ та її морально-психологічним забезпеченням повинні займатися усі ланки військового управління;
  •  необхідно усунути формалізм в організації служби військ;
  •  підвищити рівень знань особовим складом керівних документів по службі військ, статутів ЗСУ;
  •  покращити методичну підготовку усіх субєктів організації внутрішньої, гарнізонної та вартової служби.

Одна з головних вимог - усунути безсистемність в роботі, тобто створити чітку систему морально-психологічного забезпечення служби військ.

Мета МПЗ служби військ - реалізація духовного і професійного потенціалу особового складу, формування і підтримка бойових та психологічних якостей необхідних для успішного виконання покладених завдань служби військ.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення служби військ є:

  •  планування заходів системи  МПЗ служби військ;
  •  виховання у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за опанування і підтримку в постійної бойової готовності зброї і бойової техніки, за збереження військового майна;
  •  підвищення відповідальність командирів підрозділів, офіцерів штабу, начальників служб за суворе виконання встановленого порядку в частині;
  •  проведення індивідуально-виховної роботи з черговими по частині, парку, підрозділів;
  •  участь у підборі, призначенні і підготовці осіб добового наряду, створення умов для успішного несення ними служби;
  •  ствердження міцного  статутного порядку в підрозділах;
  •  навчання командирів підрозділів практиці  морально-психологічного забезпечення внутрішньої служби;
  •  навчання активу роботі з особовим складом наряду;  
  •  турбота про харчування, покращення матеріально-побутових умов особового складу, регулярне проведення санітарно-профілактичних заходів.

Як відомо, морально-психологічне забезпечення служби військ - це комплекс організаційних, виховних, соціально-психологічних заходів. Розглянемо їх більш детально.

У низці організаційних заходів одне з перших місць займає планування. Заходи з МПЗ служби військ включаються в об’єднаннях у План гуманітарного та соціального забезпечення, зміцнення військової дисципліни (на рік) та у план роботи на місяць; у бригадах, полках, окремих батальйонах -  у план гуманітарного та соціального забезпечення (на період навчання) та у план роботи на місяць; у батальйоні - в план роботи на місяць, в роті -  у план психологічної роботи також на місяць. У підрозділі при заступі особового складу у варту заходи МПЗ включаються також у план-завдання несення вартової служби.

Окремий організаційний захід - інструктаж і постановка задач посадовим особам з питань МПЗ служби військ. Командири частин, начальники штабів, фахівці по роботі з особовим складом повинні проводити таку роботу з командирами підрозділів, їх заступниками, посадовими особами добового наряду і варти на зборах та нарадах. Це здійснюється також на різноманітних заняттях. Щорічно в масштабі частини проводяться учбово-показові заняття з питань наведення і підтримки внутрішнього порядку. Двічі на рік у підготовчий період ідуть практичні заняття з військовослужбовцями, які призначаються начальниками варти зі здачею заліків із знання відповідних обов'язків. Періодично проводяться заняття по категоріях: з посадовими особами, що залучаються до підготовки та перевірки варти, з молодими офіцерами, прапорщиками і сержантами з тематики МПЗ служби військ.

Ще один важливий захід МПЗ - підбір та розстановка особового складу для виконання завдань служби військ, особливо, до вартової служби. Ця робота здійснюється спеціальними комісіями, які створюються в частині на чолі з одним із заступників командира. Двічі на рік ця комісія вирішує питання допуску молодого поповнення до несення вартової служби. Два рази на рік проводиться переатестація особового складу, також щомісячно в частині проходить засідання комісії щодо допуску особового складу до несення вартової служби.

До організаційних заходів також відноситься проведення занять з  питань теорії та практики застосування сучасних методик і засобів МПЗ, інструктажі добового наряду та особового складу варти. Створюється матеріальна база для проведення психологічної підготовки особового складу до служби військ. В частинах оформлюються майданчики (класи) з наочними матеріалами МПЗ служби військ, створюються спеціальні смуги психологічної підготовки особового складу.

Дуже важливим елементом організації є контроль і надання допомоги посадовим особам в проведенні МПЗ служби військ. Ця допомога особливо потрібна для  командирів підрозділів, молодих офіцерів, активу частини.

Організація МПЗ служби військ передбачає також підведення підсумків, узагальнення і розповсюдження передового досвіду. Щомісячно в частинах, щоквартально в з'єднаннях необхідно проводити аналіз стану МПЗ вартової служби, щомісячно узагальнювати та пропагувати досвід кращих командирів, військовослужбовців з питань організації та несення вартової служби.

Друга група заходів МПЗ - виховні заходи, які передбачають заняття з гуманітарної підготовки, заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення в інтересах МПЗ служби військ. Офіцери по роботі з особовим складом при цьому повинні проводити відповідні інструктажі керівників груп гуманітарної підготовки, інструктивно-методичні заняття з офіцерами-інформаторами, розробляти тематику бесід з питань служби військ.

Важливим є також проведення суспільно-політичною та бойового інформування особового складу, який залучений до служби військ. Розробляється тематика таких інформації, проводиться інструктаж інформаторів варти, організується перегляд, прослуховування теле - і радіопередач, роз'яснення пам’яток, інструкцій  з  питань служби  військ,  популяризація військовослужбовців, які зразково виконували завдання служби військ.

В ході правового інформування проводиться доведення до особового складу законів України, положень військових статутів, Кримінального кодексу України, вимог наказів Міністра оборони України відносно відповідальності за  порушення  чинного  законодавства  під  час  несення військовослужбовцями служби військ.

Виключно важливе значення для МПЗ служби військ має індивідуально - виховна робота. Вона дає високий результат при навчанні методиці МПЗ служби військ з конкретними категоріями посадових осіб:  черговими по військовій частині, парку, молодими офіцерами.

До соціальних заходів МПЗ відноситься контроль за забезпеченням особового складу усім необхідним для несення служби військ, забезпечення військовослужбовців повноцінним відпочинком.

Важливе значення мають заходи психологічного плану, коли за допомогою різних способів, особливо анкетування і тестування, здійснюється вивчення індивідуальних психологічних якостей кожного військовослужбовця. Проводяться заняття з метою формування психологічної загартованості, стійкості і самоволодіння в складних ситуаціях, які притаманні вартовій та внутрішній службі. На спеціально обладнаних смугах проводяться тренування з  психологічної підготовки особового складу, з командирами рот і взводів проводяться інструктивно-методичні заняття з метою навчання їх методиці проведення тестів, спостережень за почуттями особового складу варти і наряду. Додатково розробляються методичні матеріали (інструкції, пам'ятки) для командного складу стосовно проведення психологічних заходів перед і в ході виконання завдань служби військ.

Спеціально робота може проводитись щодо зняття стресів у окремих військовослужбовців під час несення вартової служби. Особливо це стосується військовослужбовців з підвищеним рівнем тривожності, адже    можливо виникнення випадків, коли стане необхідною ізоляція військовослужбовців з ознаками надмірної нервової напруги.

Здійснення  усього комплексу перелічених заходів і визначає головний зміст МПЗ служби військ. Крім того, позитивний результат також прямо залежить від ступеню залучення певних сил до морально-психологічного забезпечення служби військ. Командири (начальники) здійснюють загальне керівництво МПЗ служби військ, штаби планують та організують підготовку, органи по роботі з особовим складом повинні стати безпосереднім організатором МП3 служби військ.

До проведення заходів МПЗ необхідно залучати актив частини та підрозділів: членів ради народознавчої світлиці, членів редколегії стінних, фото та сатиричних газет та інших. Увесь склад активу підрозділу допомагає в роз'ясненні завдань і вимог до служби військ, своїм прикладом зразкової служби мобілізує співслужбовців  на якісне виконання обов'язків. Одночасно вони є важливим джерелом інформації про морально-психологічний стан особового складу  перед і в ході несення служби, що дозволяє командирам запобігати більшості проблем та порушень.

Система МПЗ служби військ буде ефективною при умові вмілого використання наукових технологій і сучасних методик МПЗ. Технології МПЗ служби військ реалізуються у вигляді алгоритмізації діяльності посадових осіб та поетапного проведення заходів МПЗ.

Технологія алгоритмізації - це послідовне виконання організаційних, виховних і соціально-психологічних заходів МПЗ служби військ, що забезпечує належні результати виконання її завдань.

Для структур по роботі з особовим складом з’єднання (частини) ця послідовність (алгоритм дій ) повинен містити у собі:

  •  усвідомлення вимог керівних документів, завдань МПЗ служби військ, вказівок старших командирів і начальників з питань МПЗ;
  •  розробку заходів до плану з питань МПЗ служби військ;
  •  постанову задач підлеглим фахівцям по роботі з особовим складом;
  •  здійснення допомоги командирам підрозділів, посадовим особам наряду і варти в проведенні МПЗ служби військ (інструктажі, практична робота у підрозділах з окремими категоріями військовослужбовців);
  •  аналіз ходу МПЗ служби військ, оцінка її результатів, відзначення військовослужбовців, які зразково виконували свої обов'язки;
  •  узагальнення передового досвіду МПЗ, його розповсюдження.

Більш складна технологія поетапного проведення заходів МПЗ служби військ. Ця технологія застосовується для різних умов, наприклад, для: а) умов прибуття нового поповнення і загальної підготовки його до служби військ (особливо вартової служби); б) умов безпосередньої підготовки особового складу нарядів і варти з подальшим забезпеченням їх служби.

При  прибутті нового поповнення прийнято виділяти такі етапи:

І - перші 1,5 місяці служби молодого солдата - морально-психологічна підготовка особового складу до виконання завдань вартової служби.

II - від 1,5 до 3 місяців служби- відбір військовослужбовців, які можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби

Ш - від 3 місяців до звільнення - підбір військовослужбовців для несення вартової служби.

IV - морально-психологічне супроводження несення вартової служби.

Свою градацію має і безпосередня підготовка особового складу до служби, особливо несення варти, наряду. Але яка б не була визначена поетапність МПЗ служби військ, одне необхідно мати на увазі – головне,  щоб ця робота проводилась безперервно. Тому що служба військ не має перерв.

Таким чином, морально-психологічне забезпечення внутрішньої служби покликане виховувати у військовослужбовців свідоме виконання вимог військових статутів, повагу до  військового порядку, виконавчу дисципліну. Важливе місце в цій роботі займає підвищення відповідальності кожного офіцера, прапорщика, сержанта за доручену йому ділянку служби, створення в підрозділах обстановки нетерпимості до порушень статутних вимог.

Особливості морально-психологічного забезпечення вартової служби.

Служба у варті є виконанням бойового завдання і викликає значну та складну психологічну реакцію особового складу. В зв'язку з цим набуває особливої важливості організація і здійснення морально-психологічного забезпечення вартової служби.

Головними завданнями морально-психологічного забезпечення вартової служби є:

  •  виховання у військовослужбовців особистої правової та  моральної відповідальності за виконання вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України;
  •  формування у особового складу високих морально-вольових та психологічних якостей, коригування їх психологічного стану;
  •  запобігання злочинам та пригодам при несенні вартової служби;
  •  аналіз та максимальне врахування умов несення вартової служби, їх постійне покращення.

Роботу з морально-психологічного забезпечення вартової служби доцільно планувати та проводити в 3 етапи:

1) морально-психологічне забезпечення підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби.

2) підбір військовослужбовців для несення вартової служби.

3) морально-психологічне супроводження несення вартової служби.

Морально-психологічне забезпечення підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби включає: психологічну підготовку особового складу до виконання майбутніх завдань вартової служби; вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей особи молодого солдата, стану його здоров'я; аналіз ходу психологічної адаптації до умов військової служби.

Тривалість першого етапу - перші 1, 5 місяці служби військовослужбовця. Етап вимагає ефективного професійно-психологічного відбору в частині. В ході його особливо важливо вирішити питання подолання пасивності, неправильного розуміння завдань вартової служби, побоювання військовослужбовців опинитись у екстремальній ситуації. Вирішення цього завдання здійснюється під час занять з гуманітарної підготовки, правового інформування, індивідуальних і групових бесід, зустрічей зі співслужбовцями, які зразково виконують свої обов'язки у варті, ознайомлення з вартовим комплексом.

На першому етапі також проводиться вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей молодих солдатів, стану їх здоров'я з метою підбору до несення вартової служби та визначення військовослужбовців, які мають адаптаційно-астенічні розлади, перенесли тяжкі травми головного мозку, інфекційні і інтоксикаційні захворювання нервової системи, мають дефекти мови, компенсовані наслідки травматичних запалень нервової системи, обтяжену спадкоємність, сімейні негаразди, знаходяться весь час в пригніченому стані, схильні до вживання алкоголю та наркотичних речовин, допускали порушення поведінки кримінального характеру, мають негативні показники за методиками вивчення особи. Така робота повинна проводитися в тісній взаємодії командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом та медичних працівників.

Для вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей особи військовослужбовця  на першому етапі морально-психологічного забезпечення вартової служби  вивчаються: соціально-демографічні показники, відношення до служби, особливості сімейного стану, соціально-політичні погляди, життєвий досвід; акцентуації характеру і тип темпераменту, особливості нервової системи, рівень комфортності особи; особливості протікання нервових процесів; загальний стан здоров'я.

Для цього використовуються контент-аналіз документів, співбесіди, встановлення зв'язків з батьками та військовими комісаріатами, спостереження, анкетування, тестування за методиками: "Прогноз", "Акцентуація характеру", "Суїцид", "Тип поведінки особи в групі", "Тип поведінки особи в конфліктній ситуації", "ПОКС", за психодіагностичним опитувальником Леонгарда.

Особливу важливість у роботі з морально-психологічного забезпечення несення вартової служби набуває аналіз ходу психологічної адаптації молодих солдатів до умов військової служби. Під впливом різних стрес-факторів служби у окремих військовослужбовців можуть виникнути розлади психіки. Частіше за все вони виникають у тих, хто до призову в Збройні Сили мав значні труднощі особистого, сімейного, побутового характеру, вади у фізичному розвитку, перенесені черепно-мозкові травми, хто схильний до зловживання алкоголю, наркотичних речовин, у осіб інтровертивного психотипу. Зовні такі стани виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, уповільненості реакцій. Особам з ознаками ускладненої психологічної адаптації потрібно надавати психологічну допомогу, приділяти підвищену увагу (не підкреслюючи таке ставлення, аби не образити чи якимось чином не виділити військовослужбовця з загалу молодих солдатів), роз'яснити тимчасовий характер негативних переживань.

Якщо протягом перших трьох місяців служби у них не спостерігається позитивних змін в стабілізації стану, їх заступання на варту необхідно виключити.

Для прискорення адаптаційного періоду молодих солдатів, роз'яснення їм військового укладу, інших питань повсякденної життєдіяльності, до проведення занять та заходів організаторської і виховної роботи обов’язково залучаються командири частин, підрозділів, їх заступники та начальники служб.

Підбір військовослужбовців для несення вартової служби .

Підбір військовослужбовців до несення вартової служби являє собою комплекс взаємопов'язаних заходів соціального, психологічного, медичного, правового і педагогічного характеру, в проведенні яких беруть участь усі посадові особи військової частини.

У підборі велике значення має знання індивідуальних особливостей кожного воїна. Запорука вивчення індивідуальних особливостей воїна - це повсякденне спілкування з підлеглими, уважне ставлення до всіх сторін їх служби і життя. Вивчення воїна у динаміці повсякденного життя дозволяє зробити висновки про його характер, моральні і ділові якості, душевний стан і внутрішній настрій, реакції військовослужбовця на ті чи інші конфліктні ситуації.

У доборі складу варти повинні брати участь командири відділень, взводів, старшини, командири рот, офіцери штабу та структур по роботі з особовим складом, фахівці медичної служби частини.

На початку зимового та літнього періодів навчання у наказі по частині оголошується особовий склад, що підібраний для несення вартової служби.

Підбір та розстановка військовослужбовців по постам здійснюється вибірково персонально. При цьому враховується рік служби, службовий досвід, ділові, моральні та фізичні якості, а також важливість і розташування постів на об'єктах. Солдатів, які вперше заступають на варту, потрібно призначати на менш важливі пости.

Підбір військовослужбовців для конкретного несення вартової служби включає: аналіз морально-психологічної готовності військовослужбовця на даний момент до несення вартової служби; визначення та коригування складу варти та змін в залежності від готовності конкретної людини виконувати завдання вартової служби, психологічної сумісності військовослужбовців різних періодів служби; психологічну підготовку особового складу до служби у варті.

Психологічна підготовка особового складу до несення вартової служби на даному етапі включає:

  •  навчання начальників варт використанню основ психодіагностики та психофізіології під час несення вартової служби;
  •  нейтралізація негативних наслідків втомленості, монотонної служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних та виховних заходів;
  •  оптимальний розподіл військовослужбовців по постам та змінам з урахуванням їх особистісних властивостей, добових ритмів психічної активності, періодів і етапів функціонування психіки в особливих умовах, психологічної сумісності;
  •  забезпечення загальної підготовленості і підтримання безпосередньої готовності особового складу до виконання завдань у варті;
  •  створення позитивної мотивації, формування у військовослужбовців стійких навичок поведінки в екстремальних ситуаціях;
  •  застосування рольових ігор та відпрацювання дій в нестандартних психологічних ситуаціях.

Морально-психологічне супроводження організації вартової служби.

Третій  етап роботи щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби повинен включати: заходи з МПЗ підготовки особового складу до заступання у варту; підведення підсумків виконання завдань у варті; аналіз та урахування психофізіологічних чинників, які ускладнюють несення вартової служби.

В ході теоретичної підготовки особового складу до варти командири підрозділів, від яких споруджується варта, доводять вимоги статуту гарнізонної та вартової служб, Законів України про відповідальність за скоєння військових злочинів, накази про засудження військовими судами за правопорушення скоєні особовим складом варт під час несення служби,.

Фахівці структур по роботі з особовим складом повинні провести рольові ігри та розбір психологічних ситуацій у варті, тест на тривожність (Спілберга-Ханіна). На контроль беруться особи з підвищеною і заниженою реактивною тривожністю.

Під час практичної підготовки необхідно надати можливість особовому складу варти обов'язково відпочити перед заступанням в наряд. При проведенні практичного інструктування у вартовому містечку повинні брати участь фахівці  структур по роботі з особовим складом (психолог).

В день заступання у варту медичні працівники повинні бути присутніми на ранковому огляді підрозділу, від якого споряджено варту, а лікар частини повинен провести персональний огляд кожного вартового.

За організацію і проведення заходів МПЗ під час вартової служби в першу чергу відповідає начальник варти. Він повинен створювати сприятливий морально-психологічний клімат на варті, не допускати штучного загострення ситуації, виникнення конфліктів, забезпечити відпочинок військовослужбовців, враховувати біоритми психологічної активності, монотонність дій чатових  та звикання до алгоритму виконання завдань на посту. Одночасно він організовує проведення заходів згідно з планом виховної роботи на варті.

З цією метою у варті необхідно мати добір документів та матеріалів. Вони заздалегідь готуються під керівництвом офіцерів структур по роботі з особовим складом. Це папка начальника варти, в якій знаходиться план виховної роботи з особовим складом варти; список можливих проблемних ситуацій під час несення вартової служби; витяги з відповідних наказів; публікації про сумлінне виконання обов’язків військовослужбовців під час вартової служби. У другій папці знаходяться матеріали для проведення різних інформацій, випуску "листівок-блискавок" та інше.

У вартовому приміщенні також повинні бути оформлені стенди з правилами несення вартової служби, описом подвигів, які були здійснені під час перебування на варті, витяги з Кримінального кодексу України про відповідальність за порушення правил несення вартової служби. Місця несення варти повинні бути обладнані у відповідності до оптимальних фізіологічних умов життєдіяльності людини.

При підбитті підсумків несення вартової служби необхідно відзначити позитивні сторони несення служби, більше уваги приділяти моральному та матеріальному заохоченню особового складу. Особливу увагу необхідно також звернути на наявні  недоліки та глибокий аналіз їхніх причини. На основі підсумків несення служби на варті щомісяця узагальнювати та пропагувати передовий досвід організації та несення вартової служби, забезпечити його наочне висвітлення.

Такім чином, МПЗ служби військ є одним з найбільш важливих видів забезпечення повсякденної діяльності військ, який включає діяльність командирів штабів, органів по роботі з особовим складом по системному і цілеспрямованому впливу на свідомість та психіку особового складу з метою виконання завдань служби військ та передбачає цілі, напрями, структуру і завдання, які практично реалізуються за допомогою відповідних сил з залученням всіх наявних засобів, технологій та сучасних методик.

  1.   Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень серед військовослужбовців.

Особливості функціонування Збройних Сил України, зміст, умови і специфіка їх розвитку визначають особливу значимість військової практики, в заходах щодо здійснення в нашій армії справжніх демократичних і гуманістичних перетворень, продовженню військової реформи, зміцненню законності і правопорядку.

Специфічним видом дисципліни у суспільстві є військова дисципліна. Її особливість зумовлена характером військової діяльності, що потребує від людей, які її здійснюють, особливої зібраності, точності, виконавської майстерності, витривалості, взаєморозуміння, мобільності, швидкої реакції тощо. Все це досягається чіткою організацією, як основою та першоджерелом військової системи.

Система зміцнення військової дисципліни і правопорядку в частині, з’єднанні.

Необхідною умовою зміцнення військової дисципліни є формування  системи роботи органів управління щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку.

Під системою роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку в частині з’єднанні розуміється погоджена в часі, змісті і засобах, формах і методах послідовність дій посадових осіб з профілактики правопорушень. Це сукупність організаційних, соціально-правових заходів щодо розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних та службових обов’язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня морально-психологічного стану особового складу військ, який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.

Згідно з вимргами керівних документів загальне керівництво морально-психологічним забезпеченням військової дисципліни здійснюють командири (начальники). Планування та організацію навчального процесу і заходів морально-психологічного забезпечення військової дисципліни повинні забезпечити штаби разом органами по роботі з особовим складом. Безпосередніми організаторами виховного впливу на стан військової дисципліни повинні стати органи по роботі з особовим складом.

Система роботи щодо профілактики правопорушень повинна чітко визначити:

  •  хто і за якими напрямками здійснює роботу;
  •  які заходи і з якою періодичністю повинні проводитися для виконання поставлених завдань;
  •  як проводити ці заходи, які конкретно при цьому форми і методи використовувати.

Для розробки системи роботи по зміцненню дисципліни в умовах конкретної військової частини, з’єднання необхідно:

- на основі аналізу і прогнозування виділити приоритетні напрямки діяльності і поставити завдання щодо попередження негативних тенденцій.

- виходячи з організаційно - штатної структури, специфіки поставлених завдань, реального стану справ і потреб, визначити комплекс заходів із профілактики правопорушень, розподілених за часом та між посадовими особами.

- з врахуванням конкретних вимог статутів, наказів, директив та інших керівних документів усім посадовим особам, які мають підлеглих, розробити функціональні обов'язки щодо підтримки правового порядку та дисципліни, визначити найбільш ефективні форми і методи їх реалізації з встановленою послідовністю.

- скоординувати зусилля усіх посадових осіб, від заступника командира частини до командирів відділень, щодо профілактики правопорушень, надати їх роботі послідовно - планового характеру.

- встановити жорсткий контроль за виконанням функціональних обов'язків посадовими особами, а також періодичність і форми обліку та звітності про результати проведеної роботи, при цьому особливу увагу  звернути на конкретизацію місця й ролі офіцерів управління військової частини, надання їх діяльності упорядкованого та планового характеру.

Варіант оформлення системи роботи щодо профілактики правопорушень можуть бути різними. Але вивчення досвіду передових військових частин свідчить, що найбільш доцільно оформити систему наступними документами:

1.Рішення командира частини та з’єднання щодо зміцнення військової дисципліни. Воно приймається, як правило, на навчальний рік і є основним документом, який служить “пусковим механізмом” системи профілактики правопорушень, юридично закріплює відповідальність посадових осіб за реалізацію вимог системи, носить не рекомендаційний, а обов'язковий для виконання характер.

В рішенні належить відобразити наступні позиції:

а) в констатуючій частині: короткий аналіз реального стану правопорядку та дисципліни за минулий рік; причини та умови, які сприяли скоєнню правопорушення; прогноз на наступний рік можливих негативно впливаючих на стан правопорядку та дисципліни факторів,  які необхідно попередити або нейтралізувати.

 б) в директивній частині: визначити завдання основним категоріям посадових осіб штабу, тилу, органам по роботі з особовим складом, військовим дізнавачам щодо підтримання правопорядку та дисципліни; вказати всім, хто має підлеглих, особливості роботи та пріоритети у діяльності з профілактики правопорушень; встановити порядок контролю за виконанням посадовими особами своїх функціональних обов'язків з попередження правопорушень.

У рішенні мають знайти відображення такі основні напрямки роботи щодо зміцнення військової дисципліни: забезпечення особистої зразковості офіцерського складу; удосконалення стилю роботи посадових осіб і підвищення їх особистої відповідальності; створення безпечних умов військової служби, збереження життя та здоров'я особового складу; формування і підтримання здорової морально - психологічної атмосфери у військових колективах, попередження суїцидів;  підвищення дисциплінуючої ролі бойової підготовки, служби військ, чіткого виконання розпорядку дня; профілактика нестатутних взаємовідносин, ухилень від військової служби, крадіжок та втрат; поліпшення матеріально - побутових умов та організації дозвілля особового складу

План роботи щодо зміцнення військової дисципліни.

В ньому слід чітко визначити: завдання всім посадовим особам, від заступника командира частини до командира відділення; кому, що, до якого терміну і в якій послідовності належить зробити для профілактики правопорушень. Для зручності використання план може бути виконаний у вигляді функціональної матриці.

3.Методичні рекомендації з підготовки та проведення профілактичних заходів. Ці рекомендації особливо необхідні молодим офіцерам та посадовим особам, які прибули з інших військових частин і ще не засвоїли специфіки завдань, які вирішує конкретна частина. Наявність таких рекомендацій дає моральне право здійснювати повноцінний контроль за діяльністю підлеглих посадових осіб.

     Практика свідчить, що завдання посадовим особам щодо профілактики правопорушень, план роботи щодо зміцнення правопорядку та військової дисципліни, а також методичні рекомендації доцільно оформити як додаток до рішення, а рішення разом із додатками зареєструвати в діловодстві на окремий інвентарний номер.

  Організація проблемно-цільової роботи щодо зміцнення військової дисципліни та виховної профілактики правопорушень.

    Аналіз показує, що, не зважаючи на позитивний досвід, який накопичивався у військах, однією з причин низької ефективності роботи щодо зміцнення військової дисципліни є незнання посадовими особами методики  організації проблемно–цільової роботи в підпорядкованих частинах і підрозділах. Тому, з метою вдосконалення діяльності командирів, штабів, структур по роботі з особовим складом пропонуються наступні методичні рекомендації з організації проблемно-цільової роботи щодо зміцнення морально-психологічного стану особового складу, військової дисципліни та профілактики правопорушень.

Метою проблемно-цільової роботи є визначення та нейтралізація негативних факторів, що впливають на стан військової дисципліни. Основними напрямками проблемно-цільової роботи є: об’єктивна оцінка морально-психологічного стану та стану військової дисципліни з урахуванням реальної обстановки та умов виконання покладених завдань; тісний зв’язок з іншими видами забезпечення; безперервність керованого впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, їх психологічний стан; визначеність змісту, форм та засобів реалізації заходів проблемно-цільової роботи з урахуванням етнічних, культурних, мовних, релігійних та інших особливостей військовослужбовців.

Основними етапами проблемно-цільової роботи є:

І етап: визначення проблеми та мети проблемно-цільової роботи у підрозділах, де є правопорушення; вивчення обстановки у військових колективах, причин та умов скоєння правопорушень.

ІІ етап: відпрацювання комплексу практичних заходів з усунення виявлених причин та недоліків в організаційній та виховній роботі щодо зміцнення морально-психологічного стану та військової дисципліни.

ІІІ етап: робота стосовно усунення виявлених недоліків.

IV етап: навчання усіх посадових осіб навичкам управління військовими колективами, зміцнення морально-психологічного стану особового складу, військової дисципліни.

V етап: аналіз результатів роботи; обговорення підсумків роботи з усіма категоріями військовослужбовців.

VІ етап: узагальнення досвіду роботи посадових осіб; підбиття підсумків роботи; доповідь про хід та підсумки роботи.

Форми та методи проблемно-цільової роботи:

На першому етапі: комплексні перевірки стану справ; військово-соціологічні дослідження; анкетування особового складу; соціометричні дослідження у військових колективах; вечори запитань та відповідей; аналіз морально-психологічного стану, причин травмування особового складу; визначення порушників військової дисципліни, військовослужбовців “групи ризику”.

На другому етапі: планування роботи щодо усунення недоліків та негативних явищ; постановка завдань посадовим особам, організація індивідуальної роботи.

На третьому етапі: проведення організаційних та виховних заходів щодо усунення недоліків; правовиховна робота з порушниками військової дисципліни; надання правових та психологічних консультацій.

На четвертому етапі: учбово-показові та інструктивно-методичні заняття з організації служби військ та підтримання статутного порядку; семінари; науково-практичні конференції; рольові тренінги щодо регуляції морально-психологічного стану військових колективів; розробка методичних рекомендацій.

На п’ятому етапі: повторні перевірки, анкетування особового складу щодо визначення результатів роботи; наради з командирами та фахівцями структур по роботі з особовим складом; збори офіцерів, прапорщиків; наради із сержантами.

На шостому етапі: випуск бюлетенів передового досвіду; пропаганда зразкового виконання обов’язків через газети, радіо, телебачення; проведення підсумкових нарад, засідань комісій; видання підсумкових наказів…

Враховуючи, що кожна частина, з’єднання має свою специфіку, до створення системи проблемно-цільової роботи необхідно підходити творчо і враховувати: реальний стан правопорядку і військової дисципліни; характер і специфіку завдань, які вирішуються; організаційно-штатну структуру, укомплектованість і район дислокації військової частини; відносини з місцевим населенням; найбільш вірогідні передумови виникнення подій та злочинів, короткотерміновий та довготривалий прогноз стану правопорядку і військової дисципліни.

Для організації впровадження системи роботи щодо профілактики правопорушень необхідно:

  •  вивчити відповідне рішення командира і додатки до нього зі всіма категоріями посадових осіб ;
  •  добитися, щоб кожний керівник мав свої функціональні обов'язки та виписку з плану в робочих зошитах і враховував їх при плануванні особистої роботи на день, тиждень, місяць.
  •  оформити в кожному підрозділі ілюстрований перелік основних заходів, що повинні проводити відповідні посадові особи щоденно, щотижнево, щомісячно.
  •  здійснювати підведення підсумків роботи посадових осіб щодо зміц нення правопорядку та військової дисципліни з аналізом виконання запланованих заходів
  •  зобов'язати посадових осіб бути готовими доповісти про функціональні обов'язки із профілактики правопорушень, про хід виконання рішення  та наслідки роботи, що проводиться;
  •  контролювати хід роботи з профілактики правопорушень щомісячно не менш, ніж у двох підрозділах зєднання, при цьому особливу увагу необхідно звернути на:

- повноту і якість виконання посадовими особами своїх функціональних обов'язків і заходів, передбачених планом із профілактики правопорушень;

- ефективності роботи, що проводиться, рівень її впливу на реальний стан правопорядку,  військової дисципліни;

- причини й умови, які сприяють скоєнню правопорушень, відповідність попереджувальних заходів цим причинам;

-надання конкретної практичної допомоги посадовим особам, особливо молодим офіцерам і тим, які не мають достатнього практичного досвіду.

Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни.

Значне місце в системі роботи по зміцненню морально-психологічного стану та військової дисципліни займає аналіз та підведення підсумків стану військової дисципліни і ефективності роботи керівного складу щодо його зміцнення. Дана робота являє собою творчий процес діяльності керівного складу з метою виявлення реального стану справ у підлеглих підрозділах, їх оцінки, визначення кращих підрозділів, виявлення найбільш характерних недоліків та їх причин, відпрацювання конкретних заходів зміцнення військової дисципліни, вдосконалення виховної роботи та служби військ.

Основним змістом аналізу повинно бути визначення того в якій мірі стан військової дисципліни забезпечує підтримання високої бойової готовності частини та підрозділів, виконання поставлених перед ними завдань.

В ході аналізу стану військової дисципліни командир (начальник) робить висновки про:

дійсне положення справ з морально-психологічним  станом та станом військової дисципліни в підрозділах, частині;

тенденцію розвитку морально-психологічного стану та військової дисципліни;

характер правопорушень;

категорії військовослужбовців, які допустили порушення військової дисципліни;

обставини, за яких скоєні правопорушення;

причини, що привели до того чи іншого порушення;

ступінь вини посадових осіб, а також військовослужбовців, які скоїли порушення;

вжиті заходи та їх ефективність.

На основі висновків відділ  по роботі з особовим складом повинен розробити комплекс додаткових заходів з попередження порушень військової дисципліни; доводити заходи до підлеглих командирів, ставити їм завдання щодо зміцнення дисципліни; здійснювати контроль (особисто, через штаб і своїх заступників) за впровадженням в життя намічених заходів.

До системи аналізу військової дисципліни входять: термін його проведення; категорія військовослужбовців, які залучаються до проведення аналізу; методика аналізу і використання вихідних даних його проведення; система обліку порушень.

При оцінці стану військової дисципліни необхідно враховувати: 

ефективність роботи щодо забезпечення життя і здоров’я особового складу;

ступінь і якість виконання військовою частиною (підрозділом) поставлених завдань, організацію проведення занять, бойового чергування, надійного збереження зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військового майна та техніки;

повноту і якість виконання посадовими особами своїх функціональних обов’язків, психологічну і етичну доцільність та правову обґрунтованість прийнятих рішень та заходів;

морально-психологічну обстановку у військових колективах (підрозділах), аналіз чинників, які домінують при формуванні колективного ставлення військовослужбовців до виконання службових обов’язків, характер та тенденції дисциплінарних порушень, ефективність дисциплінарної практики;

дієвість організаційних і виховних заходів щодо профілактики правопорушень та протиправної поведінки військовослужбовців усіх категорій;

рівень організації служби військ, спроможність добового наряду підтримувати статутний порядок та не допустити скоєння злочинів і порушень військової дисципліни;

дотримання військовослужбовцями зовнішніх форм дисциплінованості;

стан внутрішнього порядку у військових частинах та підрозділах, своєчасність та повноту забезпеченості усіма видами постачання;

події, злочини, грубі порушення військової дисципліни, інші прояви протиправної поведінки, а також захворювання, травмування особового складу, які сталися під час виконання службових обов’язків із вини посадових осіб, що своїм рішенням або бездіяльністю призвели до їх скоєння.

     Командири (начальники) аналізують і підводять підсумки стану військової дисципліни у наступні терміни:

командир частини – щомісячно;

командир підрозділу (батальйон, дивізіон, рота, батарея) – щотижнево;

командир взводу, відділення – щоденно.

    Крім того, командир частини (з’єднання) періодично  (по мірі необхідності) заслуховує на засіданні доповіді окремих командирів підрозділів, їх заступників, начальників відділів і служб про стан справ з дисципліною, підводить підсумки роботи комплексних груп у підрозділах.

   Облік правопорушень ведеться: облік злочинів та подій штабом частини у журналі обліку злочинів і подій; облік грубих дисциплінарних проступків командирами (начальниками) від роти до частини (з’єднання) у відповідних журналах обліку грубих дисциплінарних проступків; облік дисциплінарних проступків від відділення до підрозділу відповідними командирами (начальниками).

  Аналіз стану військової дисципліни і служби військ доцільно проводити у такій послідовності.

    1.Зібрати, узагальнити і систематизувати дані про реальний стан військової дисципліни і служби військ. Основними джерелами інформації для збору даних про стан військової дисципліни і служби військ є :

особисті спостереження командирів (начальників) за несенням служби і поведінкою підлеглих;

контроль виконання в підрозділах і частинах конкретних положень законів України, вимог військових статутів, наказів, директив, вказівок і розпоряджень;

доповіді і донесення посадових осіб про стан військової дисципліни і служби військ;

індивідуальні бесіди і опитування різних категорій військовослужбовців;

матеріали, що надійшли з військової прокуратури, військових комендантів, гарнізонів, медичної служби, СБУ і МВС та місцевих органів;

вивчення інших документів.

   При організації збору, узагальненні і вивченні даних про стан військової дисципліни та служби військ першочергове значення мають об’єктивність, повнота, конкретність і своєчасність, а також правильність класифікації злочинів, пригод і грубих порушень.

    2. Вивчити рівень військової дисципліни та служби військ, а саме:

  а) визначити кількість і характер злочинів, пригод, скоєних дисциплінарних проступків: офіцерами; прапорщиками і старшинами надстрокової служби; сержантами і старшинами строкової служби; солдатами (за періодами служби;

   б) виявити причини та мотиви порушень, що залежить від індивідуальних особливостей військовослужбовців (морально-психологічних, духовних якостей тощо). Такими мотивами можуть бути: конкретні цілі; риси характеру; схильність до негативних традицій і звичок, що були набуті до призову на дійсну військову службу; викривлення дисциплінарної практики; зловживання службовим положенням; сімейні негаразди; бездушне ставлення до підлеглих тощо;

    в) виявити причини порушень, що залежать від діяльності командних кадрів, при цьому звернути увагу на:

організацію виховання у військовослужбовців високих морально-психологічних якостей, свідомого виконання службових обов’язків;

організацію та якість проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки;

організаторську роботу і особисту участь командирів (начальників) у підтриманні твердого статутного порядку у відповідності з вимогами статутів;

піклування про побут і здоров’я військовослужбовців, їх своєчасне і повне забезпечення потрібними видами постачання;

організацію та цілеспрямованість при проведенні всього комплексу виховної роботи по формуванню зрілої особи військовослужбовця;

застосування найбільш ефективних форм та методів виховної роботи з особовим складом;

організацію контролю за дотриманням заходів безпеки при роботі з озброєнням тощо;

особистий приклад командирів у виконанні своїх службових обов’язків, законів, військових статутів, наказів і розпоряджень старших начальників;

     г) визначити характер і ефективність заходів, що застосовуються командирами (начальниками), штабами, структурами по роботі з особовим складом по:

по розробці комплексних планів та прийняттю своєчасних заходів по забезпеченню військової дисципліни, поліпшенню служби військ у відповідальності з вимогами Міністра оборони України та їх результативність;

реагуванню на факти порушення військовослужбовцями правил та порядку, що встановлені законами України та військовими статутами;

ефективність системи контролю та інформації.

     В частині, зєднанні  аналіз стану військової дисципліни ведеться постійно на основі результатів роботи комплексних груп, доповідей та інформації, яка надходить з підрозділів. Підготовкою доповіді на підведення підсумків стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складу щодо його зміцнення особисто займається командир частини та його заступники. В доповіді слід проаналізувати:

роботу командирів, офіцерів штабу, начальників служб щодо виконання завдань зміцнення військової дисципліни та правопорядку;

позитивні зрушення в роботі керівного складу підрозділів, в яких постійно підтримується належний рівень військового порядку, спостерігається тенденція поліпшення організованості та дисципліни;

аналіз причин, що призвели до скоєння порушень військової дисципліни;

дієвість контролю за підготовкою осіб добового наряду, організацією внутрішньої та вартової служб у відповідності з вимогами статутів.

виконання усіма військовослужбовцями своїх функціональних обов’язків і розпорядку дня, усунення недоліків та порушень зберігання, обліку та видачі стрілецької зброї та боєприпасів;

порядок підбору і підготовку добового наряду, обладнання вартових приміщень та об’єктів, що охороняються;

організацію внутрішньої служби в парках, їх обладнання і порядок підготовки та виходу машин в рейс;

забезпечення протипожежної безпеки в підрозділах;

забезпечення цілісності отруйно технічних речовин;

роботу керівного складу підрозділів, в яких стан військової дисципліни та служби військ не в повній мірі відповідають вимогам статутів і наказів Міністра оборони України; 

ефективність організаторсько-виховних заходів, що проводяться з метою попередження злочинів та подій, їх спрямованість на викорінення конкретних негативних проявів, гострота і принциповість реагування командирів на випадки порушень військової дисципліни;

стан побуту військовослужбовців, культурного обслуговування особового складу та дозвілля;

навчання офіцерів, прапорщиків практиці виховної роботи з особовим складом, використання дисциплінарної практики, участь у ній офіцерського складу.

наявність стягнення у офіцерів, в тому числі командирів підрозділів та їх заступників.

основні недоліки в дисциплінарній практиці.

  В кінці доповіді необхідно дати оцінку морально-психологічного стану особового складу, військової дисципліни і служби військ у кожному підрозділі, визначити рейтинг між ротами і батальйонами частини (з’єднання), зробити обгрунтовані висновки, виробити конкретні додаткові заходи на наступний місяць щодо зміцнення військової дисципліни, поліпшення служби військ у частині (з’єднанні).

   Підсумки стану військової дисц2ипліни в частині (з’єднанні) оголошуються наказом по військовій частині, який готує заступник командира по роботі з особовим складом.

В констатуючій частині наказу відзначається:

ефективність управлінської діяльності щодо зміцнення військової дисципліни;

загальний стан військової дисципліни, її вплив на навчальний процес та бойову готовність у порівнянні з минулим місяцем;

позитивний досвід роботи передових підрозділів;

аналіз порушень, скоєних особовим складом;

причини низького стану військової дисципліни;

рейтинг (місця) між ротами і батальйонами.

У наказовій частині визначаються:

конкретні завдання посадовим особам щодо попередження розвитку негативних тенденцій і явищ у військовому середовищі та заходи профілактики правопорушень, найбільш ефективні методи їх реалізації та терміни виконання;

заохочення офіцерів, прапорщиків, сержантів, які досягли позитивних результатів в роботі щодо зміцнення військової дисципліни і наведення статутного порядку;

дисциплінарна відповідальність посадових осіб за недоліки в роботі по зміцненню військової дисципліни;

підрозділи, де в наступному місяці буде працювати комплексна група частини.

     Постійна увага, якісна організація роботи по аналізу та підведенню підсумків стану військової дисципліни і ефективності роботи керівного складу щодо її зміцнення дає позитивні результати у профілактиці правопорушень серед особового складу. Оцінка ефективності роботи керівного складу під час підведення підсумків стану військової дисципліни складає важливу сторону управлінської діяльності та виступає потужним важелем в підвищенні відповідальності військовослужбовців.

Складний  сучасний етап розвитку Збройних Сил України вимагає якісно нових підходів щодо можливості  ефективного розв'язання завдань зміцнення військової дисципліни, організованості й правопорядку, попередження правопорушень.

Головними умовами й шляхами успішного функціонування системного підходу в роботі посадових осіб зєднання є: розробка єдиного задуму всієї роботи щодо зміцнення військового правопорядку; контроль, облік і стимулювання фактичного внеску кожного у зміцнення стану військової дисципліни; безперервність керівництва системою з боку командира.

Висновки по лекції

  Виходячи із викладеного матеріалу, слід відзначити, що оперативна і бойова підготовка, несення внутрішньої, вартової і гарнізонної служби – одна із тих областей армійського життя, в якій найбільш відчутно проявляється свідома і непорушна військова дисципліна, міцний статутний порядок, висока пильність, ініціатива, мужність і рішучість, військова дружба і товариство. На виховання цих високих морально-психологічних і бойових якостей націлене морально-психологічне забезпечення. Поряд з командирами в його організації велику роль повині відігравати усі органи та фахівці по роботі з особовим складом. Вони мають спираютися на офіцерів, прапорщиків, сержантів (старшин) та активістів, ретельно планувати заходи з підготовки особового складу до занять, оперативно-тактичних і командно-штабних навчань, заступання в добовий наряд та зразкового несення служби.

Найважливішими принципами морально-психологічного забезпечення в цих областях є цілеспрямованість, конкретність, безперервність, органічний зв’язок з завданнями, які вирішуються особовим складом. Забезпечуючи високий національно-патріотичний зміст роботи з особовим складом, командири  повинні активно залучаюти до неї усіх фахівців, весь актив, вести пошук і творчо застосовують найбільш ефективні форми і методи морально-психологічного впливу на воїнів.

Література:

  1.  Конституція (Основний закон) України від 28.06.1996 р. № 254 к/96-ВР/.
  2.  Указ Президента України від 04.09.1998 р. № 981/98 “Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України.// Армія України. – 1998.- 24 вересня.
  3.  Концепція гуманітарного та соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004.// Народна армія. – 2004.- 4 лютого.
  4.  Постанова Верховної Ради України “Про Воєнну доктрину України” від 19.10.1993 р. № 3529 – ХІІ. // Законодавчі акти України з питань військової сфери. – К.: “Азимут - України”. – 2003. – 1006 с.
  5.  Указ Президента України “Про воєнну доктрину України” від 15.06.2004р. № 648/2004. // Народна армія. – 2004. – 23 червня.
  6.  Наказ Міністра оборони України від 05.07.2005р. № 377 “Про затвердження Положення про органи по роботі з особовим складом у Збройних Силах України”.
  7.  Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року (Біла книга України). – К.: Аванпост-прім., 2004. – 96 с.
  8.  Біла книга 2005: оборонна політика України. – К.: „Заповіт“, 2006. – 134с.
  9.  Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки.
  10.  Стратієнко О.Ф., Ротань М.П. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки та служби військ. – учбово-методичний посібник. - К.: КВГІ, 1998. – 166 с.
  11.  Стасюк В.В., Ротань М.П.  Словник-довідник з морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил): Навчальний посібник. – К.: НАОУ, 2006. – 329 с.
  12.  Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. – 349 с.
  13.  Військові статути Збройних Сил України.- К.: Воєнвидав України „Варта“, 2000.- 516 с.
  14.  Керівні документи на поточний навчальний рік.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9834. Крещение Руси и его историческое значение 29.32 KB
  Крещение Руси и его историческое значение. Важнейшим событием в истории Древнерусского государства явилось принятие князем Владимиром христианства в его православном варианте. Для исторических исследований характерна общность взглядов на предпосылки...
9835. Советская модель модернизации: консервативная революция в экономике и становление нового хозяйственного механизма в 1930 годах 36.09 KB
  Советская модель модернизации: консервативная революция в экономике и становление нового хозяйственного механизма в 1930 годах. К весне 1921 г. советская республика оказалась в тяжелейшем кризисе. Внутриполитический кризис, проявился в возникновении...
9836. Политический распад Руси в 12 веке. Княжества - государства как различные модели развития общества 35.75 KB
  Политический распад Руси в 12 веке. Княжества – государства как различные модели развития общества. С рубежа XI-XII веков Русская земля вступает в полосу феодальной раздробленности, которая стала закономерным этапом в развитии раннесредневековый...
9837. Промышленный переворот в России 27.99 KB
  Промышленный переворот в России ХIХ век - время утверждения промышленного производства. Осуществление промышленного переворота являлось началом индустриальной цивилизации. Темпы, глубина технических преобразований в обществе зависели от политических...
9838. Монголо-татарское вторжение на Руси. Социально-политические изменения в русских землях в период ордынского владычества 29.9 KB
  Монголо-татарское вторжение на Руси. Социально-политические изменения в русских землях в период ордынского владычества. Древняя Русь в течение столетий противостояла набегам кочевников, но наиболее разорительным и губительным для русских земель стал...
9839. Формирования советской политической системы: образование СССР, механизмы власти, массовый терро 38.54 KB
  Формирования советской политической системы: образование СССР, механизмы власти, массовый террор. Первоочередными задачами большевиков стало укрепление собственной власти и разрушение прежних общественных структур. Становление жесткой организа...
9840. Специфика формирования единого российского государства 14-17 века роль русской православной церкви в объединении Руси 30.44 KB
  Специфика формирования единого российского государства 14-17 века роль русской православной церкви в объединении Руси. Образование Русского централизованного государства плело значительные особенности по сравнению с аналогичными совпавшими по времен...
9841. Февраль 1917 года и альтернативы развития России. Большевицкие этапы революции 33.95 KB
  Февраль 1917 года и альтернативы развития России. Большевицкие этапы революции. Революцию организационно, технически не готовила ни одна партия или организация. Но она пришла во всем своем величии. Быстрая победа была неожиданной, ошеломляющей даже ...
9842. Сословная система российского общества 15-17 века 27.82 KB
  Сословная система российского общества 15-17 века. Процесс завершения образования Российского государства хронологически совпадает с образованием западноевропейских стран и приходится на время правления Ивана III (1462-1505) и Василия III (1505-1533...