18405

СИСТЕМА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ (ОПЕРАЦІЙ)

Лекция

Этика и деонтология

СИСТЕМА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ ОПЕРАЦІЙ Оцінка воєннополітичної обстановки у світі та навколо України прогноз її розвитку на найближчу перспективу дозволяють воєннополітичному к

Украинкский

2013-07-08

199.5 KB

32 чел.

PAGE  25

ЛЕКЦІЯ 3.

СИСТЕМА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ (ОПЕРАЦІЙ)

Оцінка воєнно-політичної обстановки у світі та навколо України, прогноз її розвитку на найближчу перспективу дозволяють воєнно-політичному керівництву держави вважати, що на цей час воєнна загроза, як можливість розв’язання повномасштабної війни проти України з боку будь-якої країни або коаліції країн є малоймовірною. Водночас, воєнна небезпека для України (як потенційна можливість виникнення воєнного конфлікту) залишається.

Сучасна війна є всебічним випробуванням всіх матеріальних і духовних сил народу, держави і Збройних Сил. Її хід і наслідки значною мірою залежать від стану морального духу народу України. Людський фактор є важливою складовою високої бойової готовності і боєздатності Збройних Сил. Керівними документами у Збройних Силах України морально-психологічне забезпечення визначено як один з основних видів забезпечення діяльності військ (сил).

Необхідність морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій (операцій) визначається підвищеною значимістю людини в сучасних бойових діях, її позицією в підтриманні високої бойової готовності, значними моральними та психологічними навантаженнями особового складу під час виконання різноманітних завдань в ході застосування військ (сил ). Сьогодні мову необхідно вести не лише про об’єктивну необхідність врахування морального фактору у воєнній справі, але й про систему морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил).

Досягнення мети в бою (операції) в сучасних умовах багато в чому буде залежати від ефективної організації та здійснення морально-психологічного забезпечення, як складової у системі всебічного забезпечення застосування військ (сил). Ось чому для якісної підготовки фахівців оперативно-тактичної ланки управління необхідно чітко засвоїти сутність і зміст, принципи і методи системи морально-психологічного забезпечення.

3.1. Сутність, структура та основні завдання системи морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення бойових дій (операцій)

Морально-психологічне забезпечення застосування військ організується і здійснюється на основі Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, що введена в дію наказом Міністра оборони від 5 травня 1999 р. № 142.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) - це один із основних  видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

Метою морально-психологічного забезпечення є формування та підтримка у особового складу високого морально-психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових задач у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється, що обумовлює вирішення наступних основних завдань:

- досягнення морально-психологічної переваги над противником;

- підтримання правопорядку та військової дисципліни під час виконання бойових задач;

- забезпечення психологічної стійкості особового складу;

- надійний захист військ (сил) і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника;

- створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування частин, з’єднань, об’єднань Збройних Сил, інших військових формувань України.

Мета морально-психологічного забезпечення досягається внаслідок узгодженого проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення та зв’язків з громадськістю; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної та культурно-освітньої роботи; інформаційно-психологічної протидії.

Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на наукових положеннях психології, психофізіології, соціології, правознавства та інших науках про людину. Воно організується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час, в єдиній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.

Морально-психологічне забезпечення – це системне явище.

Під системою розуміється сукупність елементів, які взаємодіють і становлять цілісне утворення, що має нові властивості, яких немає в її елементах.

Елементу притаманні одна або декілька властивостей, які визначають його місце у внутрішній організації системи. Водночас своє призначення він може виконувати тільки  якщо взаємодіятиме з іншими елементами системи.

Виходячи з цього визначимо, що система морально-психологічного забезпечення – це сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, комплекс заходів, які забезпечують процес формування та підтримки в особового складу військ (сил) і населення високого морально-психічного стану, реалізацію духовної складової бойового потенціалу збройних сил для виконання завдань за призначенням.

Морально-психологічне забезпечення, з одного боку, є видом професійної діяльності офіцерів структури по роботі з особовим складом, а з іншого — процесом управління формуванням необхідного морально-психологічного стану особового складу для виконання завдань за призначенням. З точки зору діяльнісного підходу до морально-психологічного забезпечення, основними структурними елементами цієї системи є мета, завдання, зміст, принципи, форми, методи, результат, суб’єкти та об’єкти морально-психологічного забезпечення.

Мета, завдання, принципи, результат МПЗ були розглянуті в першій темі. Форми і методи МПЗ вимагають детального розгляду і будуть висвітлені окремо. Ми зупинимось на інших важливих елементах системи МПЗ.

Головними взаємодіючими структурними елементами системи морально-психологічного забезпечення бойових дій є суб’єкти та об’єкти морально-психологічного забезпечення, які входять в його соціальну підсистему .

Від правильного їх визначення залежить ефективність системи морально-психологічного забезпечення виконання завдань за призначенням.

До суб'єктів МПЗ разом з командирами, органами по роботі з особовим складом входять також штаби, начальники родів військ та служб, працівники військових засобів масової інформації, юридичних органів, медичних установ і закладів.

Об`єкти морально-психологічного забезпечення можна умовно поділити на п'ять груп.

1) особи призовного віку та допризовна молодь.

2) особовий склад військових формувань, працівники ЗС, сім'ї військовослужбовців.

3)  військові колективи.

4)  населення в районі дислокації військ (сил).

5) населення та особовий склад противника.

При організації морально-психологічного забезпечення треба враховувати те, що 1, 2, 4, 5 групи об’єктів морально-психологічного забезпечення такі самі за досконалістю, як і суб’єкт.

З точки зору управлінського підходу до аналізу системи МПЗ (як будь-яка соціальна система, що пов`язана з людьми та їх взаємовідношеннями) вона складається з двох самостійних, але взаємопов'язаних підсистем: керованої і керуючої. До керованої належать усі елементи, які забезпечують безпосередній процес виконання завдань за призначенням. До керуючої — всі елементи, які забезпечують процес управління, тобто процес цілеспрямованого впливу на колективи людей у керованій системі (Мал. 1). Найважливішим елементом керуючої підсистеми є організаційна структура управління.

Мал.1 Загальна схема організаційної структури системи МПЗ

Зв'язок між керуючою і керованою системами здійснюється за допомогою інформації, яка служить основою для вироблення управлінських впливів і рішень, що надходять із керуючої системи в керовану, для виконання завдань морально-психологічного забезпечення, і навпаки — для корекції рішень.

Система морально-психологічного забезпечення належить до самокерованих систем. В той же час, у процесі управління вона зазнає зовнішніх впливів. Зовнішні і внутрішні впливи в будь-якій системі тісно пов'язані між собою і взаємно зумовлюють один одного: чим значущіший один, тим менший другий.

Діяльність і розвиток системи МПЗ підпорядковані глобальній меті – формуванню достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу для виконання завдань за призначенням, а її елементи і підсистеми — вирішують локальні завдання.

Кожна з названих вище підсистем має свої особливості. До того ж, говорячи про систему і сукупність її елементів, слід звернути увагу на те, що в самій системі морально-психологічного забезпечення і в її великих частинах (керованій і керуючій підсистемах) явно простежуються однорідні групи елементів, які утворюють своєрідні системи меншого рівня: технічну, технологічну, організаційну, економічну і соціальну (у вузькому розумінні).

Матеріально-технічна система являє собою пропорційне поєднання засобів матеріально-технічного забезпечення.

В технологічній системі діяльність поділяється на стадії та процеси. Її елементами є окремі операції та процеси, в тому числі і алгоритми діяльності офіцера структури виховної роботи. Ця система — особливий набір правил і норм, що визначають послідовність операцій у процесі виконання завдань за призначенням і управління ними (про це мова йтиметься в наступних розділах).

Організаційна система за допомогою розробки структури управління, відповідних положень і конструкцій дозволяє раціонально використовувати технічні засоби, сили, інформацію тощо.

Економічна система являє собою єдність господарських і фінансових процесів та зв'язків.

Соціальна система є сукупністю соціальних стосунків, що утворюються внаслідок спільної діяльності людей, соціальних груп. До неї належать об`єкти, суб`єкти, сили морально-психологічного забезпечення та соціальний простір, в якому відбувається їх взаємодія. Саме соціальна система визначає цілі морально-психологічного забезпечення, формує принципи і методи його організації.

Всі перераховані системи взаємопов'язані, складають у своїй єдності цілісний організм. Поділ на окремі системи досить умовний і застосовується лише для проведення аналізу системи морально-психологічного забезпечення, визначення його ефективної моделі для досягнення позитивного результату.

Крім діяльнісного і управлінського підходу до аналізу системи МПЗ інтерес має процесуальний аналіз.

Згідно нього, МПЗ підготовки і ведення бойових дій являє собою цілеспрямований, спеціально організований процес формування необхідного морально-психологічного стану особового складу. В даному разі під цим розуміється насамперед відносно однорідна серія явищ. 

Це явища взаємодії людей, що здійснюються в соціальному просторі: безпосередньо в контактній групі або опосередковано, через причетність індивідів до спільнот, через соціальні організації, інститути з метою виконання військами (силами) завдань за призначенням.

Морально-психологічне забезпечення можна представити як процес через низку таких факторів:

- воно зберігає ідентичність у часі, яка дозволяє вирізнити її з інших серій явищ;

 - явища, що передують, зумовлюють бодай частково явища, які йдуть за ними, або виключають однорідне становище речей.

Модель морально-психологічного забезпечення як цілеспрямованого соціального процесу представлена у вигляді сукупності певних компонентів на мал.2.

 

S – суб’єкт МПЗ, О – об’єкт МПЗ, Р – результативний компонент МПЗ.

Мал.2. Загальна модель процесу морально-психологічного забезпечення.

Мета як компонент МПЗ має стрижньове значення, є вихідним пунктом теорії та практики його організації, безпосередньо стосується всіх учасників цього складного соціально-психологічного явища. Вона визначає основні напрями, зумовлює принципи, зміст, організацію, методи та форми морально-психологічного забезпечення.

Емоційно-мотиваційний компонент МПЗ. Дійсно, мотивація у військовослужбовців до виконання завдань за призначенням виникає у повному обсязі лише тоді, коли є певна потреба для значущої діяльності та її стимули. У зв’язку з цим, суб`єкт МПЗ має формувати у військовослужбовців систему позитивних потреб та, на їх основі, мотиви підтримання високого рівня бойової активності.

Змістовний компонент містить усе те, що складає поняття ”зміст МПЗ”, під яким розуміється сукупність уявлень, понять і суджень про морально-психологічне забезпечення, його принципи та завдання  Змістовна сторона морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України обумовлена цілями та інтересами виконання завдань за призначенням.

З точки зору системного підходу, зміст морально-психологічного забезпечення вміщує такі компоненти: духовний, психологічний, регламентаційний, організаційно-діяльнісний, а також життєзабезпечення.

Духовний компонент має відповідати за інформаційне наповнення свідомості. Її мета - мобілізувати людину на безумовне і гарантоване виконання бойових завдань у будь-якій обстановці. Інформаційно-виховний потік призначений відсікати інформаційно-психологічний вплив протиборчої сторони. Він ґрунтується на доведенні до військовослужбовців воєнно-політичної та бойової обстановки, покладених завдань, місця і ролі в цьому процесі кожної людини.

Психологічний компонент має здійснювати психологічну підтримку учасників бойових дій. Вона проводиться за рішеннями відповідного командира при безпосередній участі психологів, психофізіологів, інших спеціалістів,  має за мету забезпечити високу інтелектуально-психологічну активність, наступальне управлінське та виконавче мислення військовослужбовців.

Регламентаційний компонент - це налагодження системи обмеження та припису, яка дає змогу структуризувати поведінку військовослужбовців. Командування військ налагоджує соціально-правову роботу з метою створення правових умов виконання бойових завдань, підтримання організованості та правопорядку. Інформаційне наповнення регламентаційної складової передбачає аналіз законодавчих актів воєнного часу, у тому числі документів міжнародного гуманітарного права (права війни), посадових обов'язків професійних обмежень і свобод, рішень, наказів, указів та розпоряджень. Кінцевим результатом цієї складової морально-психологічного забезпечення повинна стати регламентовано-свідома поведінка людей в екстремальних умовах і обстановці.

Організаційно-діяльнісний компонент містить систему заходів щодо забезпечення готовності та здатності впевнено виконувати обов'язки кожним військовослужбовцем, яка складається із бойової мотивації, організації змагань, стимулювання активної та ефективної роботи в екстремальних умовах, з оцінки діяльності кожної людини, розповсюдження досвіду бойової діяльності, прикладів мужності та героїзму, самопожертвування і надання взаємодопомоги.

Компонент життєзабезпечення припускає створення духовних і матеріальних умов для повноцінного функціонування усіх життєзабезпечуючих елементів у бойових умовах.

Так, під час війни (збройного конфлікту) моральне та фізичне виживання в умовах тривалих бойових дій неможливе без налагодження відповідної інфраструктури, яка містить організацію сховищ для життя та відпочинку, налагодження елементарного бойового побуту, організацію комплексу санітарно-гігієнічних заходів, налагодження прийому-відправлення кореспонденції, роботу з пресою, організацію медичної допомоги.

Технологічний компонент морально-психологічного забезпечення -  це організація практичної роботи щодо організації морально-психологічного забезпечення. Цей компонент є одним із головних складових МПЗ, який можна визначити як операційно-діяльнісний.

Цей компонент має два аспекти. По-перше, конкретні дії та операції суб`єкта. По-друге, дії військовослужбовців, на яких спрямована діяльність суб`єкта.

Контрольно-регулюючий компонент. Морально-психологічне забезпечення як і будь-який інший соціально-психологічний процес, потребує своєчасного контролю якості та ефективності.

Основними напрямками діяльності органів по роботі з особовим складом (по роботі з особовим складом) щодо організації морально-психологічного забезпечення застосування військ є:

 прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз у інформаційній та соціальній сферах, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення, а також можливих наслідків їх прояву;

 морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил держави щодо надання допомоги органам державної влади у разі виникнення загрози порушення територіальної цілісності держави через проведення дій ззовні, які спрямовані на підтримку сепаратистських настроїв в окремих прикордонних районах держави;

 морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо блокування державного кордону у разі загрози або початку воєнного конфлікту на території сусідньої держави з метою  не допустити його розповсюдження на територію своєї держави;

 морально-психологічне забезпечення відбиття локального вторгнення агресора на територію країни;

 морально-психологічне забезпечення підготовки і проведення оборонної операції на випадок воєнного конфлікту обмеженого масштабу;

 морально-психологічне забезпечення стратегічного розгортання Збройних Сил з початком повномасштабного воєнного конфлікту з метою відбиття агресії за підтримки з боку дружніх держав і міжнародних організацій;

 морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил щодо надання допомоги населенню, органам державної влади та органам місцевого самоврядування в ході воєнного конфлікту та під час ліквідації його наслідків;

 морально-психологічне забезпечення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних систем безпеки, а саме, морально-психологічне забезпечення участі у миротворчих, рятувальних і гуманітарних операціях під егідою ООН, ОБСЄ та захисті національних інтересів за кордоном.

Планування морально-психологічного забезпечення здійснюється  у загальній системі планування застосування військ (сил) та їх всебічного забезпечення. Морально-психологічне забезпечення бойових дій (операцій) планується і здійснюється на підставі наказів і директив Верховного Головнокомандуючого, Міністра оборони України, рішень відповідних командирів, а також директив і розпоряджень органів військового управління.

Тому неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами такого впливу.

Проведення заходів морально-психологічного забезпечення має за мету формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником, створення позитивних соціально-психологічних умов бойового  застосування військ (сил).

Завданнями морально-психологічного забезпечення застосування військ(сил) є:

під час переводу військ (сил) з мирного на воєнний стан:

аналіз морально-психологічної обстановки, морально-психологічного стану військ (сил) та населення, розробка пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення;

уточнення плану морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань, об’єднань;

здійснення переводу всієї системи інформаційно-пропагандистського забезпечення, психологічного забезпечення, воєнно-соціальної роботи, культурно-виховної роботи, інформаційно-психологічної протидії, забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання  та іншим культпросвітмайном, кіно-, відео- обслуговування з мирного на воєнний стан;          

проведення комплексу виховних заходів щодо переводу свідомості військовослужбовців з мирного на  воєнний час та забезпечення психологічної стійкості військ (сил);

організація і проведення інформаційно-пропагандистських акцій та інших заходів оперативно-тактичного масштабу щодо захисту особового складу військ (сил) і населення від інформаційно-психологічного впливу противника;

управління силами і засобами морально-психологічного забезпечення під час переведення військ (сил) з мирного на воєнний стан;

організація морально-психологічного забезпечення на пунктах управління військ (сил);

у воєнний час:

організація доведення і роз’яснення особовому складу мети і задач війни(конфлікту), політики України;

постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій і забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ (сил) і зниження психогенних втрат;

організація і управління морально-психологічним забезпеченням бойових дій (операцій) військ (сил);

координація морально-психологічного забезпечення   застосування військ (сил), інших військових формувань України;

здійснення в повному обсязі захисту військ (сил) від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби які здійснюються в межах морально-психологічного забезпечення;

аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу, розробка пропозицій і організація виконання рішень щодо їх зміцнення у Збройних Силах України;

забезпечення функціонування в Збройних Силах України системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, яка передбачена законодавством України на воєнний час;

організація у взаємодії з органами та органами місцевого самоврядування заходів військово-патріотичної роботи з цивільним населенням.

Подальше вдосконалення морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) спрямовується на досягнення його відповідності сучасним вітчизняним і світовим поглядам на цілі і способи ведення збройної боротьби і військового будівництва. Воно здійснюється за основними напрямками:

розвиток нормативно-правової бази морально-психологічного забезпечення;

розробка та впровадження у військах новітніх технологій інформаційно-психологічного впливу на особовий склад, забезпечення його психологічної стійкості;

удосконалення організаційно-штатних структур органів по роботі з особовим складом;

підвищення рівня морально-психологічної підготовки військ (сил);

розробка та впровадження нових технічних засобів виховання;

впровадження у повсякденну практику військ (сил) єдиного понятійного апарату морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій (операцій);

розширення міжнародного співробітництва з питань морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил).

Таким чином, систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій і методик  впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захисту їх психологічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітації психотравмованих, які забезпечують реалізацію морально-психологічного потенціалу військ (сил) під час війни (воєнного конфлікту).

Основними завданнями МПЗ є:

  •  інформування військ (сил) і роз’яснення державної політики з питань оборони та безпеки, рішень воєнно-політичного керівництва країни; формування у особового складу готовності і здатності успішно виконати поставлені завдання в складній та динамічній обстановці;
  •  досягнення морально-психологічної переваги над противником; підтримання правопорядку і військової дисципліни у військах (силах);
  •  проведення психологічної підготовки і підтримання психологічної стійкості військ (сил), зниження психогенних втрат; підтримання і своєчасне поновлення духовних і фізичних сил військовослужбовців;
  •  створення сприятливої морально-психологічної та інформаційної обстановки в районах ведення операції (бойових дій) і виконання інших бойових завдань;
  •  захист військ (сил) і населення від інформаційно-психологічного впливу противника;
  •  соціальний захист військовослужбовців і членів їхніх сімей; проведення культурно-художнього обслуговування військ (сил);
  •  забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання

3.2. Основні складові морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил)

Морально-психологічне забезпечення включає: інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю, психологічне забезпечення, соціально-правове забезпечення, культурно-освітню роботу, захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу. Крім того, для вирішення його завдань можуть здійснюватися соціологічні та психологічні дослідження і організовується забезпечення військ (сил) технічними засобами пропаганди та кадрове забезпечення.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану особового складу оперативним впливом на його свідомість із метою адекватного розуміння ним воєнно-політичної та бойової обстановки, завдань, що покладені на війська (сили), та умов їх виконання. Воно включає: організацію суспільно-політичного, військово-технічного та бойового інформування особового складу, занять з гуманітарної підготовки, використання в агітаційно-пропагандистській роботі матеріалів військової преси, радіо і телебачення з метою роз’яснення йому причин, характеру і мети воєнного конфлікту, внутрішньої і зовнішньої політики держави, завдань, що покладені на Збройні Сили України; розвиток у військовослужбовців впевненості в надійності та ефективності вітчизняної штатної зброї і бойової техніки, вивчення подібних зразків зброї у противника і засобів боротьби з ними; виховання військовослужбовців на національно-історичних і бойових традиціях українського народу, пропаганду подвигів захисників Батьківщини, поширення серед особового складу військ (сил) прикладів мужності, героїзму, надання взаємодопомоги, товариських взаємовідносин. Інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю передбачає співпрацю з органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськими і релігійними організаціями, цивільними засобами масової інформації в проведенні спільних заходів; організацію роботи агітаційно-пропагандистських груп у районах із нестабільною соціально-політичною обстановкою; організацію видання та розповсюдження агітаційно-пропагандистських матеріалів на базі військових та цивільних засобів масової інформації; використання засобів інформаційної комунікації для введення противника в оману відносно форм застосування військ (сил), видів і способів воєнних дій; організацію роботи кореспондентських центрів із метою надання акредитованим журналістам офіційної інформації.

Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) є: 

  •  управління інформаційними потоками, захист інформаційного простору  навколо Збройних Сил;
  •  формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання службового і громадського обов’язку;
  •  використання військових засобів масового інформування для введення противника в оману;
  •  створення позитивного іміджу України та Збройних Сил у міжнародної спільноти;
  •  консолідаційна діяльність, забезпечення сприятливих соціально-політичних та психологічних умов застосування Збройних Сил , всебічної підтримки населення країни дії військ (сил).В цілому, система інформаційно-пропагандистського забезпечення включає в себе два основні види завдань - це завдання організаційного і змістовного характеру.

В системі інформаційно-пропагандистського забезпечення виділяються такі напрями впливів: ідейний;  військовий;  моральний;  патріотичний;  правовий;  політичний;  естетичний; екологічний та інші.

Військове виховання як напрямок інформаційно-пропагандистського забезпечення має на меті формування та підтримання у особового складу високих морально-бойових якостей, здатності та готовності до збройного захисту України. Для досягнення цієї мети суб’єкти інформаційно-пропагандистського впливу роз’яснюють військовослужбовцям воєнну політику держави, оборонну Доктрину, вчення про війну та армію, вимоги воєнної присяги, статутів Збройних Сил України, витоки, сутність, значення бойових традицій, приклади вірності військовому  обов’язку.

Моральне виховання включає затвердження в свідомості особового складу загальнолюдських цінностей, моралі, формування звичок виконувати норми моралі в службовій та побутовій сферах, почуттів честі, совісті, колективізму, гідності, товариства та взаємодопомоги, чесності, гуманного відношення до людей, особистої відповідальності за обороноздатність Української держави.

Патріотичне виховання  військовослужбовців зосереджується на формуванні у кожного військовослужбовця почуття любові до України та її народу, культури, традицій, духовних цінностей, національної свідомості, постійної готовності виступити зі зброєю в руках на захист Батьківщини.

Правове виховання в системі інформаційно-пропагандистського забезпечення - це цілеспрямований, систематичний вплив на свідомість, психологію особового складу з метою формування в нього  глибоких та стійких правових уявлень, переконань, почуттів, прищеплення йому правової культури, навичок і звичок правомірної поведінки.

Політичне виховання  має метою сформувати у військовослужбовців політичні знання та погляди, вміння орієнтування у політичній обстановці як суспільно-державній, так і в регіонально-світовій.

Естетичне виховання передбачає формування у воїнів розуміння краси, розвиток естетичних поглядів, культури поведінки.

Екологічне виховання спрямовується на формування екологічних знань, відповідального відношення до природного середовища, організацію поведінки особового складу при виконанні навчально-бойових завдань згідно з природно-охоронними нормами держави.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення застосування військ передбачає:

організацію щоденного суспільно-політичного, воєнно-технічного та бойового інформування особового складу (в підрозділах-15-20 хв., на пунктах управління - 10-15 хв.), занять з гуманітарної підготовки протягом однієї години щоденно;

активне використання в агітаційно-пропагандистській роботі можливостей військової преси, радіо і телебачення з метою своєчасного роз’яснення особовому складу причин, характеру і мети війни (збройного конфлікту), внутрішньої і зовнішньої політики держави , покладених на Збройні Сили України  завдань, рішень Президента України - Верховного Головнокомандувача, виховання військовослужбовців на національно-історичних і військових традиціях українського  народу, пропаганда подвигів захисників Батьківщини , прищеплення особовому складу ненависті до ворога;

ведення агітаційно-пропагандистської роботи з особовим складом військ (сил) у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими і релігійними організаціями, засобами масової інформації з питань військово-патріотичного виховання населення, надання правдивої інформації стосовно ходу бойових дій;

завчасну підготовку необхідного інформаційно-довідкового матеріалу про район бойових дій, тактику дій противника, особливості  місцевого населення, а також підготовку необхідної друкованої продукції, кіно-, відеофільмів;

активне використання друкованих пам’яток, кіно-, відеофільмів з метою розвитку у військовослужбовців впевненості в надійності та бойовій ефективності штатної зброї і бойової техніки, розповсюдження серед військовослужбовців досвіду ефективної боротьби з бойовою технікою та зброєю противника;

організацію інформаційно-пропагандистської роботи серед особового складу військ (сил) щодо поширення  прикладів мужності, героїзму, надання взаємодопомоги, формування товариських взаємовідносин між військовослужбовцями;

організацію роботи агітаційно-пропагандистських груп в районах з нестабільною соціально-політичною обстановкою;

організацію розгортання установок супутникового телебачення в районах невпевненого прийому телевізійного сигналу, а також у разі знищення противником телетрансляційної мережі;

організацію випуску друкованої продукції на поліграфічній базі центру, видів Збройних Сил та оперативних командувань, а також поліграфічній базі місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в районах застосування військ (сил) (районах бойових дій);

використання військових електронних та друкованих засобів масової інформації, мережі Інтернет для введення противника в оману відносно виду, способу і форм застосування військ (сил);

організацію роботи кореспондентських центрів Збройних Сил, оперативних командувань (армійських корпусів) з метою надання акредитованим журналістам офіційної інформації про хід бойових дій, їх забезпечення аудіо-, відео- та друкованою продукцією;

організацію роботи в районі бойових дій журналістів (знімальних груп).

Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання і відновлення у особового складу психологічної стійкості та готовності виконати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки, збереження та поновлення їх фізичного і психічного здоров’я.

Воно включає: психологічну підготовку військовослужбовців; психологічне супроводження бойової діяльності військ (сил); психологічну допомогу та реабілітацію військовослужбовців; психологічну оцінку обстановки.

Основними завданнями психологічного забезпечення є: формування у військовослужбовців психологічної стійкості та готовності до дій в бойових умовах; навчання особового складу методам забезпечення особистої психологічної безпеки; здійснення заходів щодо зниження психогенних втрат; створення передумов для формування та підтримання високої бойової активності особового складу; адаптація військовослужбовців до бойових умов.

Складові психологічного забезпечення:

оцінка та прогнозування морально-психологічного стану особового складу;

психологічна підготовка;

психологічне супроводження бойової діяльності;

психологічна допомога, реабілітація психотравмованих військовослужбовців.

Оцінка та прогнозування морально-психологічного стану особового складу здійснюється командирами та заступниками по роботі з особовим складом (по роботі з особовим складом) всіх рівнів постійно. Заступник командира по роботі з особовим складом (по роботі з особовим складом) на підставі довідки-доповіді офіцера-психолога робить висновки щодо морально-психологічного стану особового складу та доповідає їх командиру під час оцінки обстановки, заносить ці висновки в пояснювальну записку до плану морально-психологічного забезпечення.

Психологічна підготовка – це відносно самостійний процес формування у особового складу емоційно-вольової і психологічної стійкості, психологічної готовності до активних бойових дій. Вона проводиться для удосконалення якісних характеристик військовослужбовців (професіоналізму, фізичного стану, здоров'я, розумових здібностей, моралі, психології) та своїми основними завданнями має: формування у особового складу психологічної стійкості до факторів майбутнього бою; створення внутрішніх психологічних джерел високої бойової активності; підвищення професійної дієздатності психологічних функцій військовослужбовців. Вона поділяється на загальну, спеціальну та цільову психологічну підготовку.

Загальна психологічна підготовка має завдання формувати та удосконалювати загальні психологічні якості військовослужбовців згідно з вимогами сучасної війни. Вона організується та проводиться постійно, в будь-яких умовах бойової діяльності, командирами всіх рівнів, особливо з молодим поповненням.

Спеціальна психологічна підготовка - має завдання розвивати специфічні військово-професійні якості. Це, наприклад, психологічна підготовка десантників, пілотів, розвідників тощо. Вона організується та проводиться постійно, в будь-яких умовах бойової діяльності безпосередніми начальниками (командирами) та індивідуально.

Цільова психологічна підготовка  має завдання адаптувати психіку воїнів до умов виконання конкретного бойового завдання, як говорив О. Суворов - "Кожен солдат мусить знати свій маневр", тобто, щоб він був психологічно готовий та здатний виконати свій маневр. Вона організується та проводиться старшими командирами з частинами та підрозділами під час підготовки до бою, якщо  для цього є час.

Психологічне супроводження бойової діяльності – це комплекс оперативних заходів по відслідковуванню та підтриманню здатності військовослужбовців, підрозділів та частин протистояти загрозливим факторам бою та рішуче діяти в бойовій обстановці. Воно організується та проводиться для підтримки високої бойової активності у військовослужбовців; подолання психічної перенапруги; раціонального використання короткочасних відпочинків; усунення негативних наслідків психотравмуючих факторів бою.

На цьому етапі вирішуються завдання:

аналізу поведінки підлеглих, оцінка ступеня виснаженості, підпадання під вплив слухів та паніки ;

формування настрою на ефективне продовження бойових дій ;

оперативного керування психічними станами, корегування настроїв;  підтримки невдах, які втратили друзів, техніку, озброєння ;

визначення домінуючих емоційних станів, ступеня  виснаженості та запасу психічних сил, необхідних для участі у наступних боях, попередження психологічного перенапруження ;

протидія психологічному впливу противника .

Психологічна реабілітація психотравмованих військовослужбовців має завдання поновлення психологічної стійкості та боєздатності особового складу частин та підрозділів.

Вона повинна включати:

створення умов, які сприятимуть швидкому поверненню до своїх підрозділів (частин) військовослужбовців, у яких характер бойових психічних травм не потребує лікування у шпиталі ;

забезпечення взаємодії воєнних психологів і воєнних медиків щодо надання спеціалізованої допомоги ;

психологічне зняття зайвої агресивності після бойових дій ;

психологічне зняття у особового складу частин (підрозділів) стану депресивності і дезорганізованості, який виникає після перенесення моральних, фізичних і нервово-психічних перевантажень ;

поновлення у військовослужбовців бойової активності, мобілізацію їх на виконання покладених завдань ;

створення необхідних побутових умов для особового складу, турбота про задоволення його потреб .

Психологічне забезпечення, як одна із складових морально-психологічного забезпечення, організується та здійснюється органами військового управління всіх рівнів під керівництвом відповідних командувачів (командирів). Безпосередніми організаторами та відповідальними за стан психологічного забезпечення є заступники командувачів (командирів) по роботі з особовим складом. Завдання та заходи психологічного забезпечення визначаються в плані морально-психологічного забезпечення операції (бою), та доводяться до підлеглих розпорядженнями щодо морально-психологічного забезпечення.

Соціально-правове забезпечення – це діяльність щодо створення необхідних соціальних і правових умов виконання особовим складом військ (сил) бойових завдань, дотримання ним норм міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів); підтримання високої дисципліни, організованості та порядку. Вона включає: прогнозування динаміки соціальних процесів у військах (силах), виявлення існуючих соціально-гуманітарних проблем; реалізацію установлених законодавством України гарантій і пільг військовослужбовцям, працівникам Збройних Сил України, членам їх сімей; створення належних умов для задоволення притаманних військовому середовищу соціальних потреб та інтересів; організацію співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування з метою їх ефективного вирішення і надання соціальної допомоги сім’ям військовослужбовців.

Його головна мета – створення нормальних соціальних умов, за яких військовослужбовці, цивільний персонал зможуть ефективно виконувати покладені на них обов’язки.

Основні завдання соціального-правового забезпечення:

1. Оперативна підготовка і подання до органів державної влади пропозицій щодо удосконалення нормативної бази соціального забезпечення військовослужбовців, які брали участь у бойових діях та членів їх сімей.

2. Організація безперервного вивчення та прогнозування соціальної обстановки у військах (силах), виявлення і розв’язання соціальних проблем, оперативний розгляд скарг, заяв та пропозицій військовослужбовців та членів їх сімей.

3. Здійснення сумісно із службами логістики, фінансовою службою постійного контролю за повним доведенням до військовослужбовців встановлених законодавством норм грошового та інших видів забезпечення.

4. Організація роботи щодо роз’яснення особовому складу Збройних Сил законів та інших правових актів воєнного часу, законів про права та пільги, соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

5. Організація постійної взаємодії з органам державної влади, органами місцевого самоврядування з метою ефективного розв’язання соціальних проблем військовослужбовців, працівників  Збройних Сил, а також членів їхніх сімей, організація роботи щодо надання соціальної допомоги сім’ям військовослужбовців, які загинули.

6. Забезпечення суворого виконання особовим складом військ (сил) норм  міжнародного гуманітарного права (права війни), узгодження воєнної необхідності з вимогами гуманності під час бойових дій.

7. Забезпечення відселення сімей військовослужбовців, працівників Збройних Сил з районів можливих бойових дій.

Зміст соціально-правового забезпечення:

прогнозування розвитку соціальних процесів в районах дислокації частин і підрозділів та їх вплив на соціальну захищеність військовослужбовців та членів їх сімей. Вивчення стану воєнно-соціальної роботи і впровадження у практику передового досвіду;

підготовка, прийняття і організація виконання управлінських рішень в частині, що стосується   соціального захисту військовослужбовців, цивільного персоналу та членів їх сімей. Внесення пропозицій і доповнень під час розроблення законодавчих актів, інших нормативних актів (у тому числі і органів військового  управління), рішення місцевих органів влади, які впливають на соціальний статус військовослужбовців, членів їх сімей;

безпосередній соціальний захист військовослужбовців, цивільного персоналу, членів їх сімей;

участь у перевірках , у тому числі разом із органами військової юстиції, внутрішніми перевірочними комісіями, громадськими організаціями, виконання  законів та інших правових актів, які визначають статус військовослужбовців;

участь у вирішенні питань, які пов’язані із реалізацією прав військовослужбовців по обов’язковому державному особистому страхуванню;

координація діяльності, взаємодія і  партнерство із громадськими організаціями;

представництво інтересів колективів військовослужбовців, цивільного персоналу та членів їх сімей у місцевих державних і громадських організаціях, взаємодія із засобами масової інформації.

Культурно-освітня робота – це діяльність, яка спрямована на формування у військовослужбовців засобами культури і мистецтва високого морально-психологічного стану, їх мобілізацію на виконання бойових завдань, задоволення та відновлення духовних сил і потреб особового складу. Вона включає: формування у військовослужбовців необхідних моральних та психологічних передумов бойової активності засобами культурно-освітньої роботи. Культурно-освітня робота передбачає організацію діяльності концертних бригад, польових автоклубів, бібліотек, кіно-, радіо- та відеообслуговування особового складу військ (сил), використання наочної агітації, художньої самодіяльності, воєнно-шефської роботи у військових частинах, співпрацю з питань організації культурно-освітньої роботи у військах (силах) з органами державної влади і місцевого самоврядування.

У бойовій обстановці головне завдання культурно-освітньої роботи полягає у підтримці і відновленні властивими їй специфічними засобами і методами морально-психологічних і фізичних сил особового складу, утвердження у свідомості воїнів оптимізму і впевненості у своїх силах, знятті  негативних емоційних станів у військовослужбовців, сприянні їх психологічній адаптації і реабілітації.

Захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу – це комплекс заходів щодо забезпечення духовної та психологічної безпеки військовослужбовців, які здійснюються з метою прогнозування, запобігання та зриву негативного інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати його бойову активність.

Інформаційно-психологічна протидія включає: визначення чинників воєнно-політичної, бойової, морально-психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для негативного інформаційно-психологічного впливу на наші війська (сили), а також його спрямованості, об’єктів, змісту та можливих наслідків; організацію виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, їх можливостей, особливостей використання; нейтралізацію діяльності органів психологічного впливу противника через випереджувальне розповсюдження у вітчизняних засобах масової інформації, необхідних відомостей; організацію безперервного об’єктивного інформування військовослужбовців, роз’яснення їм мети, завдань, форм і методів психологічних операцій противника, можливостей їх технічних засобів; своєчасне знищення інформаційних матеріалів противника, обмеження доступу особового складу до засобів інформаційної комунікації та контроль за змістом їх матеріалів; фізичне знищення, подавлення засобів інформаційно-психологічного впливу противника; виконання спеціальних заходів щодо захисту від засобів психотронної та психотропної зброї; евакуація та надання спеціальної допомоги особовому складу, ураженому психологічними засобами.

Досягнення ефективності при організації протидії інформаційно-психологічному впливу противника вимагає врахування багатьох факторів, здійснення активних організаційних заходів, проведення випереджувальної контрпропагандистської роботи, вогневе ураження та електронне придушення  сил та засобів психологічної боротьби.

З метою більш логічного викладення змісту та оптимізації системи поглядів із зазначеного питання доцільно користуватись наступними визначеннями.

Психологічна війнаце стан перманентної конфронтації ідеологічних, аксіологічних  систем та структур конкуруючих суспільств, держав, коаліцій з метою безумовної перемоги однієї з ідеологій, інтереси якої захищає кожна із сторін.

Психологічна операція являє собою систему спеціальних заходів з метою досягнення морально-психологічної переваги над противником шляхом координації заходів психологічної боротьби у системі завдань психологічної війни з використанням спеціально підготовленої або вдосконаленої аргументації та інформації психологічного впливу.

Психологічна боротьба — це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на підрив морально-бойового духу особового складу військ противника, його населення з метою безумовного виконання бойових завдань та успіху на полі бою. Психологічна боротьба здійснюється шляхом безпосереднього морально-психологічного впливу на противника як  в ході бою, так і під час підготовки до ведення бойових дій.

У збройних силах США створена система підрозділів психологічних операцій, діяльність яких передбачена практично у всіх основних керівних документах. Так, польовий статут ФМ100-5 (“Ведення операцій”) наголошує: “Психологічні операції повинні координуватися на всіх рівнях — від театру воєнних дій до дивізії. Начальник оперативного відділу штабу несе відповідальність щодо поєднання психологічних і бойових операцій”.

Кінцевою метою інформаційно-психологічної протидії є визначення та усунення факторів бойової, суспільно-політичної, соціально-економічної та морально-психологічної обстановки, які використовуються противником для здійснення впливу на війська та населення в регіоні застосування військ (сил ). Інформаційно-психологічна протидія включає в себе організаційні, випереджувальні (контрпропагандистські) і силові заходи.

Інформаційо-психологічна протидія має бути оперативною, надійною, безперервною. Протидія інформаційно-психологічному впливу противника на оперативно-тактичному рівні у загрозливий період та в бойовій обстановці здійснюється спільними зусиллями органів воєнного і державного управління, на основі координації діяльності видів Збройних Сил України, штабів, органів по роботі з особовим складом,  родів військ і служб.

Основними функціями протидії інформаційно-психологічному впливу противника є:

викриття задуму, змісту та  цілей психологічної операції;

забезпечення несприйняття особовим складом та населенням тез та аргументів пропаганди противника.

Інформаційно-психологічна протидія включає:

визначення факторів бойової, суспільно-політичної та морально-психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для інформаційно-психологічного впливу на наші війська;

вивчення, аналіз та узагальнення змісту, форм, методів, способів та прийомів інформаційно-психологічного впливу противника,  прогнозування його можливих наслідків, роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань та технологій психологічних операцій противника, можливостей їх технічних засобів;

виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, встановлення їх бойових можливостей та порядку застосування, вживання заходів щодо припинення їх діяльності (вогневе ураження, електронне придушення) телевізійних і радіозасобів, систем супутникового зв’язку, мереж Інтернет, підрозділів психологічних операцій противника скоординованими діями розвідки, радіоелектронної боротьби, ракетних військ і артилерії, авіації;

нейтралізацію діяльності інформаційних агенцій, органів психологічних операцій противника через випереджене розповсюдження у засобах масової інформації країни, комп’ютерних мережах Інтернет, органах військового управління фактів і подій застосування військ (сил );

попередження (припинення) розповсюдження негативної інформації (чуток) через безперервне, об’єктивне, психологічно доцільне інформування військовослужбовців, своєчасне знищення листівок та інших дезінформаційних матеріалів противника, обмеження індивідуального використання особовим складом радіоприймачів, організація контролю за використанням радіозасобів в підрозділах зв’язку;

організація взаємодії (співробітництва) з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу противника (антидержавницьких сил) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, з відповідними органами Прикордонних військ, внутрішніх військ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органами Служби безпеки України.

Специфічними складовими морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) є: спеціальні соціологічні дослідження, організація забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та поліграфії, здійснення кадрового забезпечення органів по роботі з особовим складом (по роботі з особовим складом).

Спеціальні соціологічні дослідження – проводяться з метою виявлення об’єктивно існуючих настроїв, думок, потреб і запитів особового складу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на морально-психологічний стан військ (сил), знижують їх боєздатність.

Організація забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та поліграфії – здійснюється із відповідних баз (складів), кінобаз (кінопунктів), центрів видів Збройних Сил, оперативних командувань.

Здійснення кадрового забезпечення органів по роботі з особовим складом (по роботі з особовим складом) вирішується шляхом підготовки і заміщення посад фахівцями в галузі психології, політології, соціології, педагогіки, історії, військової журналістики, правознавства, релігієзнавства і теології.

Проведення заходів морально-психологічного забезпечення має на меті формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником, створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ (сил).

Окремим напрямком діяльності органів військового управління варто розглядати здійснення заходів духовної підтримки військовослужбовців у взаємодії з представниками духовенства. Духовна підтримка – система цілеспрямованих заходів щодо створення умов задоволення релігійних потреб військовослужбовців, працівників Збройних Сил України відповідно до їх конфесійної належності, а також зменшення психотравмуючої дії бойових втрат військовослужбовців у військових колективах через належне проведення ритуалів прощання (поховання).

Проведення заходів морально-психологічного забезпечення має за мету формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником, створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ.

Морально-психологічна перевага над противником - це рівень морально-психологічного стану військ, який характеризується свідомим ставленням особового складу до причин, характеру, мети війни чи воєнного конфлікту та покладених на збройні сили завдань, впевненістю в перемогу над ворогом у будь-яких умовах, позитивним ставленням до дій військово-політичного керівництва держави, високим ступенем розуміння необхідності виконання отриманих бойових завдань, вірою в свої сили, підготовленість, майстерність, бойовий досвід, повною довірою до своїх командирів, впевненістю у товаришах та колективі, готовністю до взаємовиручки, відсутністю сумніву в надійності та бойовій ефективності штатної зброї і бойової техніки, добрим самопочуттям, подоланням страху та боязливості перед поставленим бойовим завданням.

Позитивні соціально-психологічні умови бойового застосування військ у операціях (бойових діях) - це сприятливе ставлення переважної більшості населення країни, окремого регіону (району, міста, селища) до застосування військ, яке виявляється через засоби масової інформації, допомогу та висловлення підтримки громадян діям особового складу.

Морально-психологічний супровід бойових дій - це використання доцільних організаційних форм, окремих заходів, методів, засобів морально-психологічного забезпечення, які призначені забезпечити виконання отриманих бойових завдань.

Морально-психологічна готовність - це показник спроможності наявного морально-психологічного стану особового складу забезпечити вирішення покладених на війська бойових завдань.

Методами морально-психологічного забезпечення є методи виховання та навчання, адміністративно-розпорядницькі методи; методи безперервного психологічного супроводу, психодіагностичні методи, методи саморегуляції, адаптації, психопрофілактики, психологічної допомоги, психологічної реабілітації та інші. Розкриття сутності кожного із них в завдання даної лекції не входить і має розглядатися в суміжних дисциплінах, а саме - педагогіці, психології, соціології тощо.

Засоби морально-психологічного забезпечення — це система матеріальних засобів та елементів суспільної діяльності, які використовуються з метою підтримання надійного морально-психологічного стану особового складу, його мобілізації на виконання поставлених бойових завдань. До засобів морально-психологічного забезпечення належать:

- засоби масової інформації;

- ремонтні майстерні і сховища технічних засобів виховання, кінопрокатні пункти, культурно-просвітницькі заклади, заклади дозвілля, технічні засоби виховання, література та інше.

Використання тих чи інших форм і методів, сил і засобів морально-психологічного забезпечення більшою мірою залежить від форми бойового застосування військ у бойових діях.

Взаємодія в інтересах МПЗ організовується і здійснюється з урахуванням особливостей обстановки і виконання військами (силами) бойових завдань.

Взаємодія організовується в штабі та на пункті (центрі) управління командувача (командира) з іншими військовими формуваннями та органами влади, які беруть участь в операції (бойових діях). Його організація починається з прийняття рішення на операцію (бойові дії).

При організації взаємодії у штабі особлива увага приділяється єдиному розумінню завдань МПЗ, способів і термінів їх виконання, визначенню сил та засобів, що використовуються в інтересах МПЗ, узгодженню порядку їх дій, визначенню порядку взаємного інформування відносно оперативної обстановки, соціально-політичної обстановки, морально-психологічного стану особового складу і заходів щодо його покращення. Можуть узгоджуватися інші питання, що безпосередньо впливають на ефективність МПЗ.

Взаємодія з органами державної влади, громадськими об’єднаннями організовується по питаннях взаємного інформування про обстановку, проведення сумісних заходів щодо виховання особового складу, військово-патріотичної роботи з населенням, нейтралізації негативних факторів, що негативно впливають на МПЗ військ і населення прифронтової смуги, реалізації встановлених законодавчими актами соціальних гарантій і прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, здійснення заходів щодо надання допомоги хворим, пораненим, проведення спільних культурно-дозвільних і благодійних заходів для особового складу, використання місцевих телерадіоцентрів, поліграфічної бази, культурно-просвітницьких заходів з метою вирішення завдань МПЗ при підготовці та проведенні операції (бойових дій).

При взаємодії з органами по роботі з особовим складом Державної прикордонної служби здійснюється взаємний обмін інформацією про морально-психологічний стан військ противника і населення у прикордонній смузі, підготовку і можливих провокаціях противника в районі бойових дій, інформаційно-психологічні акції, що готуються противником, організацію та проведення спільних заходів, що направлені на підвищення морально-психологічної стійкості військовослужбовців і населення.

Взаємодія з органами Служби безпеки України організовується з метою попередження поширення панічних чуток, проведення спільних заходів в інтересах підвищеної пильності особового складу, збереження воєнної таємниці, захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.

Взаємодія з органами виховної роботи внутрішніх військ та заступниками командирів (начальників) по роботі з персоналом МВС здійснюється з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів щодо вирішення завдань МПЗ, підтримання стійкого морально-психологічного стану військовослужбовців, які визначені для виконання задач територіальної оборони, знищення сил і засобів спеціальних операцій противника.

Взаємодія з підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій організовується з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів, направлених на зниження негативного впливу на морально-психологічний стан військ (сил), наслідків руйнування екологічно небезпечних об’єктів в районі бойових дій.

Взаємодія із засобами масової інформації організовується з питань інформування населення і військ (сил) про обстановку, що склалася в районі бойових дій, об’єктивного висвітлення політичної мети війни, необхідності застосування збройних сил, протидії інформаційному та психологічному впливу противника, використання інформаційно-поліграфічної бази в інтересах МПЗ операції (бойових дій), що проводиться, пропаганди героїчних подвигів воїнів, бойових успіхів військ (сил), доведення інформації про антигуманні дії противника по відношенню до місцевого населення і військовополонених.

Взаємодія з громадськими та релігійними організаціями здійснюється з метою підтримання високого духовно-морального стану особового складу, державного патріотизму, вірності військовій присязі, військовому обов’язку, проведення спільних заходів, акцій милосердя і благодійності, надання допомоги пораненим і сім’ям загиблих.

При організації взаємодії здійснюється взаємний обмін інформацією про обстановку, аналізується її вплив на морально-психологічний стан особового складу, проводяться спільні заходи в інтересах зміцнення морального духу військ.

     Таким чином, найважливішим результатом морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення бойових дій (операцій) є безпосередньо психологічна готовність воїна до виконання бойових завдань. Саме вона має метою досягнення високої бойової активності особового складу, підготовку його до подолання високих нервово-психологічних навантажень, вміння зберегти боєздатність в умовах дії психотравмуючих факторів сучасного бою.

Морально-психологічне забезпечення має здійснюватися  з урахуванням сучасних технологій роботи із людиною. У воєнний  час головні зусилля морально-психологічного забезпечення мають зосереджуватися на  досягненні та збереженні у військовослужбовців необхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні морально-психологічної переваги над противником. Воєнно-політичне керівництво держави, командири, штаби, органи по роботі з особовим складом  військових формувань повинні зосереджувати свої зусилля на недопущенні деморалізації суспільства, військ (сил), збереженні їх від морально-психологічної поразки. Разом з тим, великого значення набуває і робота по підриву морального духу противника, його морально-психологічного пригнічення, дезінформації, позбавлення волі до продовження агресії.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі видів Збройних Сил України, командувачі військ оперативних командувань, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань.

Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.

Заступники командувачів (командирів) по роботі з особовим складом  є безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідають за його стан. Під час планування та організації системи заходів морально-психологічного забезпечення вони підтримують постійну взаємодію зі штабами, іншими військовими формуваннями, з органами державної влади, громадськими об’єднаннями патріотичного спрямування.

 

Висновки по лекції

Морально-психологічне забезпечення це один із основних видів всебічного забезпечення  військ (сил), метою якого є формування та підтримка  морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань. Морально-психологічне забезпечення здійснюється у тісній взаємодії з оперативним (бойовим), правовим, технічним, тиловим і медичним забезпеченням.

У процесі вирішення завдань підготовки військ (сил) морально-психологічне забезпечення зосереджується на підготовці особового складу до стійкого і адекватного функціонування в умовах складної бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспрямованого інформаційного, психологічного та іншого впливу на війська і населення країни.

Головні зусилля системи морально-психологічного забезпечення зосереджуються на досягненні та збереженні у військовослужбовців необхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні морально-психологічної переваги над противником.

Література:

1. Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки, затверджена 09.12.2005 р.

2. Біла книга України. – К., 2005. – 134 с.

3. Засади підготовки і ведення операцій ЗС України на на 2006-2011 рр. Загальні положення ч. 1. 2006.

4. Указ Президента України №981/98 від 4 вересня 1998. “Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України”.

5. Наказ Міністра оборони України від 5.05.99 р. №142 “Про затвердження Концепції МПЗ підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.

6. Наказ Міністра оборони України від 13.12.2003 року №438 “Про створення органів по роботі з особовим складом у Збройних Силах України”.

7. Тимчасова настанова служби оперативних штабів.

8. Алещенко В. І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил) становлення та сутність. - К.: Вид. НАОУ. – 1999 р. 

9 Морально-психологічне забезпечення в Збройних Силах України. Навч.-метод. Посіб. Вид. НАОУ, 2002, ДСК, 232 с.

10. Морально-психологічне забезпечення підготовки і ведення бойових дій в 2 ч. Навч.-метод. Посіб. Вид. ВГІ НАОУ, 2003.

11. Коупленд Н. Психология и солдат. - М.: Воениздат, 1991. - 95 с.

12. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки з‘єднань, військових частин та підрозділів ЗС України. (метод. посіб.). - К.: Вид. НАОУ, 2000. – 76 с.

13. Россия и мир: политические реалии и перспективы. - М.: Орган Экспертного совета при Комитете Совета Федерации по международным делам, 1995.- №5.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70839. Протокол ICMP. Утилита зондирования хостов PING 144.77 KB
  Internet Control Message Protocol (ICMP, RFC-792) – это протокол передачи команд и сообщений об ошибках. Он может быть использован для выполнения некоторых диагностических функций. Функции протокола ICMP: запрос эха и передача эхо-ответа; контроль времени жизни дейтаграмм в системе...
70840. Traceroute - утилита трассировки маршрутов 104.3 KB
  Тraceroute позволяет узнать маршрут движения пакетов от хоста-источника до хоста-назначения. Однако, как и ранее рассмотренная ping, утилита traceroute полезна не только в качестве отладочно-диагностирующего средства, но и как инструмент для изучения реальной работы протоколов ICMP, IP, UDP и принципов маршрутизации.
70841. ИЗУЧЕНИЕ РАБОТЫ ТРАНСФОРМАТОРА 256 KB
  Цель работы: изучить в различных режимах работу однофазного трансформатора и рассчитать величины характеризующих трансформатор параметров. Применение наборных сердечников уменьшает величину индукционных вихревых токов возникающих в них что увеличивает КПД трансформатора.
70842. Модемы и модемные соединения 83 KB
  Среда передачи данных совокупность линий передачи данных и блоков взаимодействия т. сетевого оборудования не входящего в станции данных предназначенных для передачи данных между станциями данных. Среды передачи данных могут быть общего пользования или выделенными для конкретного пользователя.
70843. ИССЛЕДОВАНИЕ ЦЕПЕЙ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА С АКТИВНЫМИ И ИНДУКТИВНЫМИ СОПРОТИВЛЕНИЯМИ 217 KB
  В работе необходимо последовательно произвести измерения параметров двух различных схем рисунки 43. Физическое обоснование эксперимента Прежде чем приступить к выполнению работы необходимо ознакомиться с главами Переменный электрический ток Построение векторных диаграмм...
70845. СТАНДАРТНАЯ ОБРАБОТКА РЕЗУЛЬТАТОВ ПРЯМЫХ ИЗМЕРЕНИЙ С МНОГОКРАТНЫМИ НАБЛЮДЕНИЯМИ 504 KB
  Получение навыков стандартной обработки результатов наблюдений оценивания погрешностей и представления результатов измерений в этом случае. После получения результатов наблюдений полученные данные обрабатывают при этом могут быть использованы различные процедуры.