18407

ОСОБЛИВОСТІ МПЗ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Лекция

Этика и деонтология

ОСОБЛИВОСТІ МПЗ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ Бойовий досвід свідчить про те що яка б велика не була роль технічної оснащеності військ але навіть сама досконала техніка і першокласна зброя не можуть...

Украинкский

2013-07-08

383 KB

18 чел.

PAGE  158

ЛЕКЦІЯ 5

ОСОБЛИВОСТІ МПЗ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТИН І З’ЄДНАНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Бойовий досвід свідчить про те, що яка б велика не була роль технічної оснащеності військ, але навіть сама досконала техніка і першокласна зброя не можуть самі по собі забезпечити перемогу в бою. Вирішальною силою у війні завжди була і залишається людина з її професійними, морально-психологічними і бойовими якостями. У всі часи високий моральний дух і психологічна стійкість особового складу армії і флоту грали величезну роль в підвищенні бойової готовності і боєздатності військ, досягненні перемоги над ворогом. Нові тенденції розвитку засобів і способів ведення бойових дій в локальних, регіональних війнах і збройних конфліктах ще вище підняли значення морально-психологічного забезпечення військ, зажадали подальшого посилення роботи командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом по зміцненню морального духу і психологічної стійкості особового складу. Створена в Збройних Силах України система морально-психологічного забезпечення (МПЗ) - це своєрідний механізм дії на свідомість і поведінку особового складу на користь формування у нього морально-бойових та  психологічних якостей, необхідних для виконання бойових завдань в складних умовах обстановки.

Морально-психологічне забезпечення має ряд особливостей за різних варіантів та ситуацій застосування Збройних Сил України, у цій лекції вперше здійснена спроба окреслити окремі аспекти цієї проблеми. У зв’язку з  пріоритетністю винесено в окреме питання миротворчу діяльність українських контингентів у складі багатонаціональних сил. У лекції проаналізовані особливості мети, завдань та алгоритму організації морально-психологічного забезпечення різних видів бойових дій. Визначено також суттєві відмінності організації МПЗ у різних видах Збройних Сил України.

Особливість структурної побудови цієї лекції полягає в тому, що учбові питання винесені для вивчення, розглянуті у ній через призму семи варіантів кризових (надзвичайних) ситуацій за виникнення яких можливе застосування Збройних  Сил України.

5.1. Особливості морально-психологічного забезпечення застосування з’єднань та частин Збройних Сил України за визначеними ситуаціями

В основу першого питання лекції покладені матеріали оперативного завдання кафедри МПЗ ДВ(С) на доручення начальника ГУОС ГШ ЗСУ та розпорядження першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 13.07.2006 р. № 378 „Про створення робочої групи щодо підготовки та видання посібника з організації управління силами та засобами Збройних Сил України у кризових (надзвичайних) ситуаціях”. Враховані вимоги засад  підготовки  і застосування Збройних Сил України на період 2006-2011 роки щодо основних оперативних завдань ЗСУ.

Ситуація 1. Недопущення терористичних актів і диверсій на важливих державних і військових об’єктах. Протидія діяльності міжнародних терористичних організацій.

Новим специфічним різновидом збройної боротьби сучасності виступають терористичні дії. Характерними рисами тероризму є: прихований режим дислокації та публічність діяльності; ігнорування нормативно-правових основ війни; низький рівень прогнозованості дій; застосування стратегії асиметричних відповідей та мереживної війни; широкий спектр цілей (задоволення релігійних, націоналістичних, економічних, політичних та інших намагань); використання як класичних, так і новітніх зразків озброєння та військової техніки.

Відповідно до цієї нормативної бази України, координацію діяльності військових формувань, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при СБУ. Всі інші військові формування воєнної організації держави надають у розпорядження Антитерористичного центру необхідні сили і засоби та забезпечують їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій, а також виконують завдання відповідно до свого призначення. Зокрема, Збройні Сили України – забезпечують захист воєнних об’єктів від терористичних посягань, організовують підготовку та застосування своїх сил і засобів у разі вчинення терористичного акту на території України та в разі виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за її меж.

Найважливішою особливістю антитерористичної операції є те, що частинам і підрозділам військ доведеться мати справу з дуже підступним, спеціально підготовленим і добре озброєним противником. Бойові дії будуть носити напружений, швидкоплинний, маневровий характер, розвиватися при відсутності суцільної чи чітко вираженої лінії бойового зіткнення з противником, протікати вдень і вночі, нерідко в дуже складній обстановці. Тому, боротьба з диверсійно-розвідувальними групами, НСЗФ вимагає високої бойової навченості, моральної і психологічної підготовки особового складу. Військовослужбовці повинні добре знати прийоми і способи дій терористів, диверсантів і вміти з ними боротися. Це повинно враховуватися всіма командирами та офіцерами по роботі з особовим складом при організації морально-психологічного забезпечення виконання бойових завдань на всіх етапах.

Умовою успішного виконання спеціальних завдань є цілеспрямоване, безупинне морально-психологічне забезпечення дій частин, підрозділів, яке здійснюється на всіх етапах спеціальної операції. Його  зміст, форми і методи визначаються конкретними завданнями та особливістю обстановки

Основні зусилля МПЗ зосереджуються на:

- організації морально-психологічного забезпечення бойового чергування сил протиповітряної оборони;

- морально-психологічній підготовці особового складу визначених для ведення контртерористичних дій підрозділів та частин;

- захисті особового складу військ (сил) від інформаційно-психологічного впливу міжнародних терористичних організацій;

- гуманітарному і соціальному забезпеченні повсякденної життєдіяльності військ (сил).

У період підготовки морально-психологічне забезпечення повинно бути максимально оперативним тому, що цей період, як правило, гранично обмежений в часі і має такі цілі: допомогти особовому складу глибоко усвідомити вимоги наказів командирів; роз’яснити значення, конкретні завдання та особливості майбутньої спеціальної операції; забезпечити тверде засвоєння кожним військовослужбовцем своїх обов’язків в операції; мобілізувати солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів на якісну підготовку зброї, на ініціативні і рішучі дії, підтримку високої пильності, дисципліни й організованості в ході спеціальної операції, встановлення правильних взаємовідносин з місцевим населенням.

Велика робота проводиться щодо завчасної психологічної підготовки військовослужбовців, особливо військовослужбовців груп, які в ході операції безпосередньо зустрічаються з терористами. У військовослужбовців виховуються стійкі суспільно значимі мотиви, що проявляються у високій свідомості і пильності, глибокому розумінні свого обов’язку і відповідальності за захист інтересів Батьківщини. До психологічної підготовки додаються елементи напруженості і раптовості, небезпеки і ризику, властиві реальним умовам бойової служби, проводяться тренування особового складу за варіантами можливих дій.

Морально-психологічне забезпечення дій у ході операції організовується виходячи з задуму і прийнятого командиром рішення, тривалості операції, обстановки, яка склалася, динаміки подій, що розвиваються. Воно спрямоване на підтримання високого морального духу особового складу, стійкості в подоланні труднощів, високої пильності і бойової готовності, на розвиток у військовослужбовців прагнення до розумної ініціативи, сміливих і рішучих дій при  затриманні чи ліквідації терористів.

Важливим завданням морально-психологічного забезпечення дій в ході операції є оперативне доведення до особового складу прикладів мужності, відваги, розумної ініціативи, проявлених військовослужбовцями при виконанні спеціального завдання. При діях у населених пунктах особовому складу роз’ясняються основи правових взаємовідносин з населенням і норми поведінки, необхідність суворого дотримання  законності. У завершальний період операції, особливо при наростанні бойових дій, пов’язаних з оточенням,  захопленням чи знищенням злочинців, увага всіх офіцерів звертається на неприпустимість проявів неорганізованості, втрати керування підрозділами і військовими нарядами, на недопущення невиправданих втрат людей та інших надзвичайних подій

Після завершення спеціальної (антитерористичної ) операції досвід морально-психологічного забезпечення узагальнюється з метою його використання при виконанні аналогічних спеціальних завдань.

Ситуація 2. Участь Збройних Сил України у поточних і прогнозованих міжнародних миротворчих операціях з урахуванням виникнення нових збройних конфліктів або ескалації тих, що тривають.

Виконання завдань миротворчої діяльності підрозділами українських національних контингентів знаходиться в числі найбільш пріоритетних напрямів роботи органів військового управління. Тому питання МПЗ участі з’єднань, частин та підрозділів ЗС України у ММО винесено в окреме питання цієї лекції, зазначимо лише, що основні зусилля МПЗ при підготовці та проведенні ММО зосереджуються на:

- проведенні професійно-психологічного відбору претендентів до складу військових контингентів Збройних Сил України для участі у поточних міжнародних миротворчих операціях;

- морально-психологічній підготовці особового складу військових контингентів Збройних Сил України для участі у міжнародних миротворчих операціях;

- морально-психологічному супроводі участі військових контингентів Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях.

 Ситуація 3. Залучення ЗСУ до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, а також наслідків воєнних дій у суміжних з Україною державах.

Аналіз свідчить, що однією з поширених форм застосування військ (сил) є ліквідація наслідків природних стихійних лих, техногенних аварій та катастроф; різного роду інфекційних хвороб серед людей, домашніх і диких тварин. Це викликає необхідність відповідної підготовки частин і з’єднань ЗС України до дій у надзвичайних ситуаціях і їх всебічного забезпечення, насамперед морально-психологічного. Саме в цей період на психіку військовослужбовців і членів їх сімей будуть впливати небувалі за силою та потужністю подразники, які створюють практично безперервний ланцюг гострих і сильних стресових ситуацій, великі труднощі, поневіряння і тяготи.

Організація морально-психологічного забезпечення діяльності частин і з’єднань в умовах надзвичайних ситуацій має свої специфічні особливості.

Основні зусилля МПЗ зосереджуються на:

- роз'ясненні правових основ залучення Збройних Сил до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, соціальних гарантій для військовослужбовців та членів їхніх сімей у разі отримання травм, каліцтва або загибелі;

- морально-психологічній підготовці особового складу Збройних Сил до участі у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах атомної енергетики, хімічної промисловості, греблях Дніпровського каскаду, вибухо- та пожежонебезпечних військових об'єктах, в районах повеней.

Морально-психологічне забезпечення діяльності частин і підрозділів у надзвичайних ситуаціях має свою специфіку в період підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях, у їх ході та по завершенні дій.

У ході підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях повною мірою реалізовуються всі складові морально-психологічного забезпечення. У цей період ведеться активна робота з формування в особового складу високої морально-психологічної стійкості й готовності до виконання поставлених завдань у різних умовах обстановки. При цьому використовуються різні форми й методи інформаційно-пропагандистського забезпечення, військово-соціальної роботи, психологічного забезпечення, культурно-виховної роботи, захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу.

З метою вдосконалення професійної та управлінської діяльності командирів, штабів, інших органів військового управління, шляхів організації та проведення роботи з морально-психологічного забезпечення підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях проводяться заняття та тренування.

Для підвищення готовності органів управління  до виконання своїх функціональних обов’язків у період дій у надзвичайних ситуаціях заздалегідь розробляються формалізовані документи, готуються довідково-інформаційні й інші матеріали, необхідні для організації та проведення морально-психологічного забезпечення. Усі офіцери, що беруть участь в організації та проведенні морально-психологічного забезпечення в період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зобов'язані глибоко знати соціально-політичну обстановку, що склалася на території держави, регіону, області, району.

При організації та проведенні діяльності щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій напрямки морально-психологічного забезпечення наступні:

оперативне вивчення, аналіз воєнно-політичної, соціально-економічної та іншої обстановки, що складається, доведення її до особового складу, роз'яснення його місця і ролі у виконанні поставлених завдань;

формування в особового складу готовності до дій у надзвичайних ситуаціях;

запобігання та попередження можливих негативних явищ серед особового складу;

підтримка у військах (силах) законності й правопорядку, організованості та військової дисципліни;

вжиття заходів щодо психологічної реабілітації особового складу.

Ситуація 4. Кризова ситуація внутрішнього характеру у прикордонних районах України, що не загрожує територіальній цілісності та конституційному ладу держави, але за умов ескалації може перерости у внутрішній збройний конфлікт.

Особливості МПЗ застосування ЗСУ для здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території України або в окремих її місцевостях у внутрішньому збройному конфлікті спричинені наступним:

противником є терористичні організації або організовані збройні угрупованнями опозиції (не передбачені законом воєнізовані або збройні формування екстремістських, сепаратистських, радикальних релігійних організацій);

для проведення антитерористичної операції може створюватися Об’єднане угруповання військ, що включатиме різнорідні сили і засоби різних міністерств і відомств, які відрізняються специфікою вирішення покладених на них завдань (з’єднання і частини збройних сил, внутрішніх військ та інших підрозділів Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту);

операція може проводитися на території однієї чи декількох областей України;

в діях військ (сил) існують істотні особливості та обмеження.

Особливостями організації МПЗ є: труднощі у підтриманні належного морально-психологічного стану особового складу, який буде залучатися до проведення спеціальної операції, його психологічна неготовність до ведення бойових дій на своїй території; важкі моральні перевантаження, що будуть діяти на психіку особового складу, психологічна неготовність значної кількості військовослужбовців протистояти залякуванням з боку бойовиків, необхідність завчасної підготовки особового складу до того, що терористи не визнають ніяких конвенцій і міжнародного права; наявність  у значної кількості військовослужбовців в районі конфлікту родин, родичів та близьких, які можуть стати об’єктом психологічного впливу і фізичного насильства; можливі недоліки в організації доставки кореспонденції, необ’єктивність і упередженість у висвітленні подій деякими засобами масової інформації; необхідність вживання заходів щодо недопущення випадків мародерства, бешкетувань відносно місцевого населення.

Основні зусилля МПЗ зосереджуються на:

- морально-психологічному забезпеченні застосування з'єднань та військових частин сил негайного та швидкого реагування ОСШР щодо посилення охорони та прикриття державного кордону;

- морально-психологічному забезпеченні приведення частин та з’єднань у бойову готовність;

- морально-психологічному забезпеченні участі з'єднань та військових частин сил негайного та швидкого реагування ОСШР у антитерористичній операції;

- захисті особового складу військ (сил) від інформаційно-психологічного впливу сепаратистських рухів.

При оцінці обстановки додатково розглядається: рівень навченості військ до виконання спеціальних бойових завдань; бойові можливості, специфіку застосування і управління доданих сил і засобів військових формувань інших міністерств і відомств; склад незаконно створених збройних формувань (далі – НСЗФ), їх навченість, забезпеченість, сильні і слабкі сторони, характер попередніх і передбачуваних дій, райони (пункти) базування, яку підтримку вони можуть одержати від інших НСЗФ, соціально-політичну обстановку у регіоні, готовність місцевих органів влади, політичних та інших лідерів направити зусилля основної частини населення на підтримку дій військ (сил), а також хто з них яку політику проводить; сутність і особливості законодавчо встановленого режиму воєнного (надзвичайного) стану, у рамках якого буде проводитися підготовка до ведення бойових дій; порядок висування у район бойових дій і обмеження на застосування військ і конкретних зразків озброєння та військової техніки; які сили і засоби інших органів державної влади, територіальних громад, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, на якій правовій основі й у якому обсязі забезпечують виконання поставленого завдання.

Під час оцінки соціально-політичної обстановки в районі проведення операції (бойових дій) ОСШР аналізуються  наступні групи факторів:

характеристика НСЗФ – кількість бойовиків, загонів, баз, озброєння; якість підготовки бойовиків та їх командирів; національний та релігійний склад; підтримка місцевим населенням, політичними партіями, громадським та релігійними організаціями; іноземна підтримка, наявність представників міжнародних терористичних угруповань; джерела фінансування, постачання зброї та матеріального забезпечення; інформаційно-психологічна підтримка;

характеристика району проведення операції (бойових дій) – місцевість; віддалення від державного кордону; населення (щільність, національний та релігійний  склад, їх кількісне співвідношення, соціальний рівень життя, основні джерела прибутку, рівень безробіття), виробнича  інфраструктура, активно діючі політичні партії та громадські організації; вплив національних та іноземних засобів масової інформації;

соціально-психологічна характеристика Об’єднаного угруповання військ – склад та чисельність угруповання Збройних Сил України та інших міністерств і відомств; злагодженість військових частин та підрозділів; оцінка підготовленості до виконання спеціальних бойових завдань; досвід участі у спільних завданнях, бойовий досвід; національний та релігійний склад; адаптованість до природнокліматичних умов; володіння мовою та діалектами місцевого населення; фізична підготовленість; матеріальне та фінансове забезпечення; інформаційно-психологічна підтримка;

політичні та правові умови застосування ОСШР – правовий режим; завдання, що отримані від вищого політичного керівництва; відношення світової спільноти до внутрішнього збройного конфлікту;

причини виникнення збройного конфлікту – історичні, соціальні, релігійні, політичні.

У висновках з оцінки обстановки, додатково вказується: важливі соціально-політичні проблеми району майбутніх дій; кількісну і якісну характеристику НСЗФ; очікуване відношення місцевого населення (груп населення) до військ та їх дій; найбільш важливі місцеві (національні, етнічні, релігійні) звичаї, що можуть зробити істотний позитивний чи негативний вплив на виконання завдань, а також інші особливості району застосування військ (сил).

При визначенні першочергових заходів щодо підготовки військ (сил) до виконання завдань, крім звичайних питань, особлива увага звертається на: морально-психологічну підготовку особового складу до бойових дій на своїй території; наявність в районі операції (бою) цивільних і екологічно небезпечних об’єктів, руйнування яких неприпустимо; застосування НСЗФ диверсійних і терористичних методів ведення збройної боротьби проти військ та населення; активне інформаційно-психологічне протиборство; проведення заходів щодо надання  допомоги та відновлення життєдіяльності місцевого населення, особливо національних меншин, що беруть участь в конфлікті; встановлення правового режиму з опорою на органи місцевого самоврядування. Крім того, забезпечується вивчення та засвоєння всіма категоріями військовослужбовців наступного: місцевих умов, правових норм поведінки; особливостей бойових дій і обмежень у застосуванні зброї; порядку розпізнавання військовослужбовців та підрозділів різних міністерств та відомств; способів уникнення провокацій та порядку дій у разі блокування колон вороже налаштованим населенням, використання мирного населення в якості живого щита під час захоплення та утримання НСЗФ населених пунктів, виходу з них мирного населення по спеціальних організованих коридорах безпеки, виявлення медичних пунктів противника; порядку допиту затриманих, поводження з пораненими та хворими бойовиками.

З особовим складом частин (підрозділів), що беруть участь у ліквідації масових безпорядків, припиненні масових порушень державного кордону, у боротьбі з терористами, бандитами, постійно проводиться робота, спрямована на роз'яснення обстановки, що склалася, її змін, причин і умов, що викликали надзвичайну ситуацію, її можливого розвитку, завдань, що стоять перед військовослужбовцями. При викладі даних обстановки необхідно чітко показати її складність, небезпеку, з боку яких сил і засобів існує загроза для життя і діяльності військовослужбовців, місцевого населення, державних органів влади, які заходи й дії особового складу можуть припинити, запобігти цій загрозі. Інформація про протиправні дії місцевого населення, екстремістських організацій, збройних формувань, про помилкові дії представників державної влади, господарських організацій, інших керівників повинна бути детальною та правдивою, з показом, як необхідно діяти в умовах, що склалися, щоб не ускладнити їх помилковими діями.

Велике значення в успішному веденні дій у кризових ситуаціях внутрішнього характеру має грамотне, уміле, своєчасне доведення до військовослужбовців конкретних завдань, визначених рішенням командира. При цьому доцільно детально показати організаційну структуру, сили й засоби, тактику дій противника, завдання, поставлені вищим начальником, визначені командиром, які форми і способи дій доцільно застосувати в даній, конкретній обстановці, вжити заходів, що сприяють ліквідації протиправних дій противника, умілі дії особового складу у подібній ситуації; звернути увагу на необхідність дотримання заходів безпеки.

Ситуація 5. Морально-психологічне забезпечення участі Збройних Сил у загальнодержавних стабілізаційних заходах із проведенням спеціальних дій, спрямованих на недопущення поширення на територію України неконтрольованих деструктивних процесів, пов’язаних з широкомасштабною дестабілізацією суспільно-політичної обстановки в суміжній державі.

ЗС України повинні бути готовими визначеним складом мирного і воєнного часу та в умовах правового режиму воєнного стану до недопущення поширення збройних конфліктів з території суміжних держав, а в разі втягування України в прикордонні збройні конфлікти - до їх стримування та ліквідації на ранній стадії виникнення. Метою морально-психологічного забезпечення участі частин та з’єднань Збройних Сил у загальнодержавних стабілізаційних заходах із проведенням спеціальних дій є підтримання в особового складу військ (сил) високого морально-психологічного стану, необхідного для успішного виконання поставлених завдань у складній воєнно-політичній, морально-психологічній (суспільно-політичній, економічній, релігійній, етнічно-національній, криміногенній тощо) та інформаційно-психологічній обстановці, яка швидко змінюється.

Основні зусилля МПЗ зосереджуються на:

- морально-психологічному забезпеченні застосування з'єднань та військових частин сил негайного та швидкого реагування ОСШР щодо посилення охорони та прикриття державного кордону та морського узбережжя на визначених ділянках, прикриття від терористичних атак з повітря (повітряних нападів) економічних адміністративних центрів, об'єктів паливно-енергетичного комплексу, гребель, об'єктів хімічної промисловості, небезпечних військових об'єктів;

- морально-психологічному забезпеченні проведення розгортання ОСШР та, за необхідністю, з'єднань та військових частин зі складу сил нарощування Основних сил оборони;

- морально-психологічному забезпеченні застосування ОСШР, з'єднань та військових частин зі складу сил нарощування Основних сил оборони щодо випереджувального (адекватного) реагування на широкомасштабну дестабілізацію обстановки на суміжних з Україною територіях держави;

- морально-психологічному забезпеченні застосування угруповань військ (сил) за варіантами;

- морально-психологічному забезпеченні участі з'єднань та військових частин сил негайного та швидкого реагування ОСШР у антитерористичній операції;

- захисті особового складу військ (сил) від інформаційно-психологічних акцій (операцій) сил ПсО ворожої держави, інформаційно-психологічного впливу сепаратистських рухів, організаторів акцій громадської непокори у рамках проведення інформаційно-психологічної операції.

За даної ситуації особливої ваги набуває організація чіткої взаємодії в інтересах МПЗ. Взаємодія в інтересах МПЗ організовується і здійснюється з урахуванням особливостей обстановки і виконання військами (силами) бойових завдань. Взаємодія організовується в штабі та на пункті управління командувача (командира) з іншими військовими формуваннями та органами влади, які беруть участь в операції (бойових діях). Її організація починається з прийняття рішення на операцію (бойові дії).

При організації взаємодії у штабі особлива увага приділяється єдиному розумінню завдань МПЗ, способів і термінів їх виконання, визначенню сил та засобів, що використовуються в інтересах МПЗ, узгодженню порядку їх дій, визначенню порядку взаємного інформування відносно оперативної обстановки, соціально-політичної обстановки, морально-психологічного стану особового складу і заходів щодо його покращення. Можуть узгоджуватися інші питання, що безпосередньо впливають на ефективність МПЗ.

Взаємодія з органами державної влади, громадськими об’єднаннями організовується по питаннях взаємного інформування про обстановку, проведення сумісних заходів щодо виховання особового складу, військово-патріотичної роботи з населенням, нейтралізації негативних факторів, що негативно впливають на МПЗ військ і населення прифронтової смуги, реалізації встановлених законодавчими актами соціальних гарантій і прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, здійснення заходів щодо надання допомоги хворим, пораненим, проведення спільних культурно-дозвільних і благодійних заходів для особового складу, використання місцевих телерадіоцентрів, поліграфічної бази, культурно-просвітницьких заходів з метою вирішення завдань МПЗ при підготовці та проведенні операції (бойових дій).

При взаємодії з органами по роботі з особовим складом Державної прикордонної служби здійснюється взаємний обмін інформацією про морально-психологічний стан військ противника і населення у прикордонній смузі, підготовку і можливих провокаціях противника в районі бойових дій,  інформаційно-психологічні акції, що готуються противником, організацію та проведення спільних заходів, що направлені на підвищення морально-психологічної стійкості військовослужбовців і населення.

Взаємодія з органами Служби безпеки України організовується  з метою попередження поширення панічних чуток, проведення спільних заходів в інтересах підвищеної пильності особового складу, збереження воєнної таємниці, захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.

Взаємодія з органами виховної роботи внутрішніх військ та заступниками командирів (начальників) по роботі з персоналом МВС здійснюється з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів щодо вирішення завдань МПЗ, підтримання стійкого морально-психологічного стану військовослужбовців, які визначені для виконання задач територіальної оборони, знищення сил і засобів спеціальних операцій противника.

Взаємодія з підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій організовується з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів, направлених на зниження негативного впливу на морально-психологічний стан військ (сил), наслідків руйнування екологічно небезпечних об’єктів в районі бойових дій.

Взаємодія із засобами  масової інформації організовується з питань інформування населення і військ (сил) про обстановку, що склалася в районі бойових дій, об’єктивного висвітлення політичної мети війни, необхідності застосування збройних сил, протидії інформаційному та психологічному впливу противника, використання інформаційно-поліграфічної бази в інтересах МПЗ операції (бойових дій), що проводиться, пропаганди героїчних подвигів воїнів, бойових успіхів військ (сил), доведення інформації про антигуманні дії противника по відношенню до місцевого населення і військовополонених.

Взаємодія з громадськими та релігійними організаціями здійснюється з метою підтримання високого духовно-морального стану особового складу, державного патріотизму, вірності військовій присязі, військовому обов’язку, проведення спільних заходів, акцій милосердя і благодійності, надання допомоги пораненим і сім’ям загиблих.

При організації взаємодії здійснюється взаємний обмін інформацією про обстановку, аналізується її вплив на морально-психологічний стан особового складу, проводяться спільні заходи в інтересах зміцнення морального духу військ.

При спільному виконанні завдань з частинами та підрозділами інших військових формувань України необхідно здійснювати обмін інформацією:

– з органами Служби безпеки України щодо: обміну даних про вплив політичних партій та рухів у зоні відповідальності та процеси формування громадської думки в районах компактного проживання національних меншин; отримання інформації про райони з нестабільною суспільно-політичною, економічною, криміногенною, екологічною обстановкою та імовірні кризові варіанти її розвитку;

– з відповідними структурними підрозділами Державної прикордонної служби України щодо: обміну даних про суспільно-політичну, економічну, криміногенну, екологічну ситуацію в прикордонній смузі; спільної діяльності, стабілізації обстановки, проведення заходів інформаційно-психологічної протидії в інтересах дій з’єднання в районах компактного проживання національних меншин шляхом проведення агітаційно (інформаційно)- пропагандистських заходів;

–  з відповідними структурними підрозділами Міністерства внутрішніх справ щодо: співпраці та визначення районів суспільно-політичних та міжетнічних заворушень в смузі оборони (зоні відповідальності) з’єднання та стабілізації обстановки в них; отримання інформації щодо характеру та ефективності впливу політичних партій, рухів та засобів масової інформації на обстановку в державі та суспільно-політичну обстановку в зоні відповідальності з’єднання; співпраці при роботі в таборах біженців та районах компактного проживання національних меншин;

– з структурними підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій щодо: отримання даних з метою визначення рівня морально-психологічного дискомфорту (стресу) населення в кризових районах, районі ведення бойових дій; розроблення заходів стабілізації суспільно-психологічної обстановки, формування вірного ставлення населення щодо можливого застосування військ; спільного розроблення заходів інформаційно-психологічної протидії, недопущення розповсюдження пліток, чуток, запобігання провокування кризових ситуацій, інформаційно-пропагандистського забезпечення населення, надання гуманітарної допомоги, організації відпочинку та дозвілля населення і особового складу.

Ситуація 6. Стримування та недопущення поширення збройних конфліктів з території суміжних держав та втягування України в прикордонні збройні конфлікти.

Виконання спеціальних завдань по стримуванню та недопущенню поширення збройних конфліктів з території суміжних держав та втягування України в прикордонні збройні конфлікти є найбільш складним видом тактичних і оперативно-тактичних дій, що висуває підвищені вимоги до бойової, тактико-спеціальної і морально-психологічної підготовки особового складу.

Спеціальні завдання можуть бути поставлені військовим частинам та з’єднанням  щодо  запровадження та підтримання правового режиму воєнного стану, участі у підтриманні правового режиму надзвичайного стану та в інших випадках. Залежно від цих цілей вони організовуються разом з органами МВС, СБУ, ДПС. Тому кожна операція являє собою сукупність військових, оперативних і режимних заходів.

Умовою успішного виконання спеціальних завдань є цілеспрямоване, безупинне морально-психологічне забезпечення дій частин, підрозділів, яке здійснюється на всіх етапах спеціальної операції. Його  зміст, форми і методи визначаються конкретними завданнями та особливістю обстановки. Особлива увага повинна приділятися проведенню виховних заходів безпосередньо в ротах, на блокпостах, у всіх елементах бойового порядку.

У період підготовки морально-психологічне забезпечення повинно бути максимально оперативним тому, що цей період, як правило, гранично обмежений в часі і має такі цілі: допомогти особовому складу глибоко усвідомити вимоги наказів командирів; роз’яснити значення, конкретні завдання і особливості майбутніх спеціальних дій; забезпечити тверде засвоєння кожним військовослужбовцем своїх обов’язків в операції; мобілізувати солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів на якісну підготовку зброї, на ініціативні і рішучі дії, підтримку високої пильності, дисципліни й організованості в ході спеціальної операції, встановлення правильних взаємовідносин з місцевим населенням.

Передбачається, зокрема, якісний підбір складу малих тактичних груп, патрулів, розрахунків, розміщення в них активу, робота з старшими груп, проведення з особовим складом групових та індивідуальних бесід, організація взаємозв’язку з місцевими органами влади, громадськими організаціями і населенням. Відповідно до цього здійснюється розміщення та інструктування офіцерів по роботі з особовим складом, активу про отримане завдання і способи його виконання, про форми і методи виховної роботи з особовим складом. При цьому, повинні бути повною мірою використані всі можливості для роботи з військовослужбовцями до виїзду з частини, на зупинках під час маршу, у пунктах збору, при виході підрозділів на рубежі блокування НСЗФ,  на місцях розташування підрозділів.

У роботі з особовим складом широко використовуються приклади мужності і відваги, здійснені воїнами при виконані спеціальних завдань, організуються виступи військовослужбовців, що раніше брали участь у подібних операціях. Такі бесіди допомагають військовослужбовцям краще уявити обстановку, характер дій і свої завдання в майбутній операції.

До психологічної підготовки додаються елементи напруженості і раптовості, небезпеки і ризику, властиві реальним умовам бойової служби, проводяться тренування особового складу за варіантами можливих дій. З цією метою на кожному занятті доцільно максимально ускладнювати обстановку, заняття організовувати переважно в полі, на об’єктах, із застосуванням імітаційних засобів, частіше проводити їх комплексними, з виконанням скорочених нормативів і ускладнених навчальних завдань. Підготовка занять повинна проходити в тісному взаємозв’язку з ідейно-патріотичним, правовим та військовим вихованням військовослужбовців.

При діях у населених пунктах особовому складу роз’ясняються основи правових взаємовідносин з населенням і норми поведінки, необхідність суворого дотримання  законності. Протягом всієї операції треба мати інформацію про морально-психологічний стан і військову дисципліну, хід виконання спеціальних завдань, проведені заходи з особовим складом. Висновки з аналізу інформації, що надходить, повинні оперативно враховуватися в діяльності командирів, заходах структур по роботі з особовим складом.

Особлива увага звертається на роз’яснення особовому складу даних про противника, підступних цілей, методів і прийомів його дій, на конкретні завдання при підготовці до операції, на марші, при занятті рубежів у бойовому порядку та під час спеціальних дій.

Треба виходити з того, щоб у всіх елементах бойового порядку, у заслонах, секретах, на блокпостах були люди, здатні своїм особистим прикладом активно сприяти успішному виконанню спеціального завдання. Підтримка високого наступального пориву, організованості і рішучості дій, мобілізація військовослужбовців на повне знищення противника повинні бути основним напрямом морально-психологічного забезпечення дій в ході операції.

Передумови успішного проведення спеціальних операцій, умілих дій частин і підрозділів повинні наполегливо формуватися в ході повсякденної бойової та гуманітарної підготовки особового складу, командирського навчання офіцерів і підготовки штабів. Необхідно накопичувати досвід і вдосконалювати навички командирів і офіцерів виховної роботи щодо керівництва та організації морально-психологічного забезпечення спеціальних завдань у різних умовах обстановки.

Ситуація 7. Стримування міждержавного збройного конфлікту, а у разі його виникнення відсіч збройної агресії та оборона національної території.

Основними воєнно-стратегічними  цілями застосування ЗС України у збройному конфлікті є  забезпечення недоторканності державного кордону, ліквідація збройного конфлікту та створення умов для стабілізації обстановки відповідно до норм міжнародного права та законодавства України. Застосування угруповань військ (сил) базується на загальних принципах воєнного мистецтва, одним  з яких є урахування і вміле використання морально-психологічного чинника.

Морально-психологічне забезпечення дій у ході стримування міждержавного збройного конфлікту та відбиття збройної агресії організовується виходячи з задуму і прийнятого командиром рішення, тривалості операції, обстановки, яка склалася, динаміки подій, що розвиваються.

Основні зусилля МПЗ зосереджуються на:

- морально-психологічному забезпеченні повного оперативного розгортання Збройних Сил України та створення міжвидового оперативного угруповання військ (сил) за варіантами їх бойового складу у різних оперативних зонах;

- морально-психологічному забезпеченні протиповітряної оборони важливих об'єктів держави та угруповань військ (сил);

- морально-психологічному забезпеченні участі з єднань та військових частин Збройних Сил спільно з СБУ, СЗР, внутрішніми військами МВС, органами ДПСУ у антитерористичній операції для недопущення терористичних актів на важливих державних і військових об'єктах, місцях масового скупчення населення;

- морально-психологічному забезпеченні застосування міжвидового оперативного угруповання військ (сил) з метою випереджувального (адекватного) реагування на загрозу переростання прикордонного збройного конфлікту у міждержавний збройний конфлікт, кризової ситуації (внутрішнього збройного конфлікту) в міждержавний збройний конфлікт;

- морально-психологічному забезпеченні територіальної оборони у регіонах України, які можуть бути охоплені воєнним конфліктом, та прилягаючих до них районах інших областей;

- морально-психологічному забезпеченні операції угруповання ОСШР у взаємодії з внутрішніми військами МВС, органами ДПСУ та СБУ та СЗР з метою стримування міждержавного збройного конфлікту у разі початку бойових дій на території суміжної країни, спробах здійснення воєнних провокацій на державному кордоні, подальшої дестабілізації обстановки у прикордонних районах України;

- морально-психологічному забезпеченні протидиверсійної операції угруповання ОСШР із залученням підрозділів спеціального призначення МВС, СБУ, СЗР;

- морально-психологічному забезпеченні бойових дій угруповання ВМС Збройних Сил з оперативно підпорядкованими органами морської охорони ДПСУ щодо зриву висадки морських десантів противника;

- морально-психологічному забезпеченні проведення повітряної операції, диверсійно-розвідувальної операції на території суміжних держав;

- морально-психологічному забезпеченні ведення партизанських дій за участю підрозділів спеціального призначення збройних сил, МВС, СБУ, СЗР, військових частин територіальної оборони та місцевого населення;

- морально-психологічному забезпеченні відновлення боєздатності органів військового управління з'єднань і військових частин, що приймали участь у бойових діях;

- захисті особового складу військ (сил) від інформаційно-психологічних акцій (операцій) сил ПсО суміжних держав, інформаційно-психологічного впливу сепаратистських рухів, організаторів акцій громадської непокори у рамках проведення інформаційно-психологічної операції.

   Таким чином, у формуванні морального фактора, в підтримці високого морального стану, величезну роль і значення має система  морально-психологічного впливу на особовий склад Збройних Сил України. При організації морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України за визначеними ситуаціями необхідно враховувати їх специфіку.

   5.2. Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки  та участі контингентів Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях

Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність нашої держави спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Згідно з чинним законодавством Україна може брати участь у миротворчій діяльності організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій, мандат яких затверджено Радою Безпеки ООН. Виходячи з цього, Україна приймає активну участь у сфері миротворчої діяльності. Для реалізації завдань миротворчої діяльності Збройних Сил України сформовано відповідну законодавчу й нормативно-правову базу. Її основу становлять закони України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”, “Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав”, “Про ратифікацію Угоди між державами-учасницями Північноатлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у програмі “Партнерство за ради миру”, наказ Міністра оборони України №224 від 28.06.2001р. „Про затвердження концепції організації міжнародного співробітництва у Збройних Силах України”.

Визнаним способом встановлення з боку міжнародної спільноти контролю над конфліктуючими сторонами, блокування їх збройного протистояння, примушення до миру стало застосування військової сили за мандатом ООН або ОБСЄ. Воно відбувається у формі міжнародних миротворчих операцій (ММО), метою яких є відвернення або припинення збройного насильства,  врятування життя і збереження здоров’я населення, захист прав людини та  створення умов для відновлення демократичних засад існування суспільства.

       Міжнародні миротворчі операції – це а) операції щодо запобігання, стримування і припинення воєнних дій, які організуються міжнародними організаціями із залученням багатонаціональних сил військової поліції і цивільного персоналу; б) спеціальні військові дії, що проводяться за згодою ворогуючих сторін з метою утримання миру, який був досягнутий в результаті переговорів і сприяння дипломатичному розв’язанню конфлікту.

Дії ММО класифікуються за такими основними формами застосування військ: операції, спеціальні дії щодо сприяння, підтримання, встановлення або відновлення миру; електоральні операції; пошуково-рятувальні операції; гуманітарні операції.

Залежно від конкретних умов проведення ММО можуть використовуватись такі способи застосування миротворчих сил (МС).

Завчасне попереджувальне розгортання військових контингентів у районі конфлікту з метою запобігання його ескалації. Сюди входять: демонстрація сили на підтримання політичних попереджень ворогуючим сторонам; розподіл позицій, з яких ворогуючі сторони можуть розпочати збройні акції; проведення часткової евакуації населення з району конфлікту; надання в разі потреби гуманітарної (медичної, продовольчої тощо) допомоги населенню.

Створення в районі конфлікту демілітаризованих зон, у яких передбачаються: контроль за дотриманням режиму припинення вогню; контроль за комунікаціями, що використовуються ворогуючими сторонами в оперативних цілях; здійснення в районі конфлікту режиму заборони польотів; забезпечення коридорів для постачання гуманітарних вантажів та інші запобіжні й забезпечувальні дії.

Виконання основних заходів операції з підтримання миру (примушення до миру) та постконфліктні   дії щодо відновлення мирної інфраструктури.

На додаток до військових аспектів сучасні миротворчі операції мають на меті ще й суто цивільні завдання - це спостереження за виборами, контроль за дотриманням прав людини та надання допомоги у створенні та функціонуванні апарату адміністративного управління та ін.

Морально-психологічне забезпечення ММО (спеціальних дій) - це комплекс соціально-політичних, міжнародно-правових, організаційних, воєнно-соціальних, гуманітарно-освітніх і соціально-психологічних заходів, спрямованих на формування та морально-психологічне злагодження миротворчого контингенту, його всебічну підготовку і участь в операціях (спеціальних діях) з підтримання та відновлення миру під егідою ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій.

Метою МПЗ ММО є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, дисциплінованості та правопорядку згуртованості військових колективів на рівні, необхідному для успішного виконання всіх визначених завдань. МПЗ здійснюється у тісній взаємодії з оперативним (бойовим), правовим, технічним, тиловим і медичним забезпеченням. Завдання МПЗ ММО обумовлюються завданнями, що покладаються на миротворчі підрозділи, умовами обстановки, в яких виконуються завдання.

Морально-психологічне забезпечення  підготовки  та застосування миротворчих контингентів і миротворчого персоналу організовується і здійснюється на підставі розпоряджень начальника Генерального штабу Збройних Сил України, відповідального за підготовку миротворчих контингентів Командувача видом Збройних Сил України, рішення командира цього контингенту.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення підготовки миротворчих підрозділів та персоналу є:

  •  аналіз та роз’яснення особовому складу воєнно-політичної, економічної, екологічної обстановки в країні, де виконуються миротворчі завдання, мети та завдань миротворчого підрозділу, місця та ролі кожного військовослужбовця у їх успішному виконанні;
  •  організація психологічної та гуманітарної підготовки особового складу, вплив на спеціальну підготовку;
  •  створення сприятливих соціально-психологічних умов підготовки миротворчих підрозділів та персоналу;
  •  підтримання правопорядку і військової дисципліни, зміцнення морально-психологічного стану особового складу;
  •  здійснення заходів соціального та правового забезпечення особового складу підрозділів та членів їх сімей;
  •  правове виховання особового складу;
  •  здійснення інформаційно-пропагандистського забезпечення;
  •  проведення культурно-виховної та просвітницької роботи, організація дозвілля особового складу;
  •  забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання і поліграфічним обладнанням та продукцією. іншим культпросвітмайном;
  •  організація взаємодії з органами державної влади . місцевого самоврядування громадськими організаціями та об’єднаннями щодо підтримання сприятливої морально-психологічної обстановки в районах виконання завдань;
  •  морально-психологічний супровід виконання завдань у миротворчих операціях ( спеціальних діях) . забезпечення психологічної стійкості воїнів, нейтралізація психологічного впливу на особовий склад;
  •  забезпечення адаптації особового складу миротворчих підрозділів та персоналу до умов країн перебування;
  •  інформаційно-психологічний захист особового складу;
  •  постійний аналіз морально-психологічної обстановки;
  •  управління морально-психологічними процесами у колективах миротворчих підрозділів.

Згідно з Концепцією морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань. Командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.

Вирішення завдань морально-психологічного забезпечення досягається шляхом проведення заходів за його складовими: інформаційно-пропагандистського забезпечення; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної роботи; культурно-виховної роботи; захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу. Крім того здійснюються військові соціологічні дослідження, організується забезпечення технічними засобами виховання.

Формуванню та підготовці підрозділів до виконання завдань миротворчих місій передує, перш за все, ретельний підбір особового складу через всебічне його вивчення шляхом цілеспрямованої діяльності командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом за активною участю психологів. На етапі підготовки до виконання завдань організовується проведення професійно-психологічного відбору особового складу. З цією метою створюються комісії професійно-психологічного відбору, до складу яких входять офіцери органів по роботі з особовим складом, фахівці-психологи, офіцери медичної служби. Програма відбору передбачає урахування психофізіологічних особливостей, рольові тренінги та ігри з метою формування у військовослужбовців стійких понять, уявлень та можливих особистий дій в різних умовах виконання миротворчих завдань.

Важливим чинником підготовки особового складу до виконання миротворчих завдань є психологічна підготовка. Головним завданням психологічної підготовки є формування у військовослужбовців психічної стійкості до факторів, що травмують психіку; навчання особового складу методам саморегуляції, прийомам і способам попередження психотравмування; виявлення ознак отримання психічних травм і надання собі першої допомоги; створення передумов для високої бойової активності воїнів; їх адаптація до умов обстановки, що склалася. Залежно від завдань, які стоять перед миротворчими підрозділами та персоналом проводиться загальна, спеціальна та цільова психологічна підготовка.

На етапі формування та підготовки миротворчого контингенту суб’єктами МПЗ проводяться наступні заходи з морально-психологічного забезпечення:

  •  проводиться професійно-психологічний та психофізіологічний відбір кандидатів, вивчається мотивація військовослужбовців до участі у діяльності миротворчого контингенту.
  •  складаються соціально-демографічні картки особового складу миротворчих підрозділів.
  •  розгортається робота з роз’яснення особовому складу заходів безпеки та відпрацювання практичних дій щодо запобігання загроз його життю і здоров`ю.
  •  здійснюється спеціальна, цільова психологічна підготовка особового складу миротворчого контингенту.
  •  проводиться коригування складу підрозділів (обслуг, екіпажів) з урахуванням психологічної сумісності.
  •  здійснюється моніторинг морально-психологічного стану особового складу, проводиться його коригування.
  •  доводяться та роз’яснюються норми міжнародного гуманітарного права, інші законодавчі та нормативно-правові акти, які визначають права, обов’язки та гарантії миротворців.
  •  вивчається культура, національні та релігійні традиції, звичаї, порядок спілкування з місцевим населенням району призначення.
  •  організовується навчання особового складу необхідному лексичному мінімуму.
  •  доводяться умови та особливості виконання завдань миротворчим контингентом, соціальні пільги та гарантії.
  •  у взаємодії з органами державної влади, місцевого самоврядування, ЗМІ, політичними та громадськими організаціями проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота, забезпечується суспільна підтримка миротворців, формування їх позитивного іміджу.
  •  організовується урочиста церемонія відправки миротворчого контингенту в зону виконання миротворчих завдань.

В умовах виконання миротворчих завдань на морально-психологічний стан особового складу миротворчого контингенту впливає:

  •  складна воєнно-політична обстановка в районі виконання завдань;
  •  непередбачене ставлення місцевого населення до особового складу підрозділу;
  •  напружений графік бойових чергувань, нарядів, та інших видів діяльності;
  •  знаходження особового складу у відриві від рідних та близьких, відсутність обов’язкової оплачуваної відпустки;
  •  недостатнє інформаційне забезпечення з батьківщини;
  •  матеріально-побутові, кліматичні умови життєдіяльності особового складу.

Ефективність морально-психологічного забезпечення під час підготовки миротворчих підрозділів і персоналу та вході виконання ними завдань досягається: своєчасною постановкою задач на організацію морально-психологічного забезпечення;

  •  постійним аналізом та прогнозуванням розвитку морально-психологічної обстановки;
  •  якісним плануванням та проведенням заходів морально-психологічного забезпечення, визначенням їх найбільш ефективних форм і способів;
  •  безпосередньою організаторською діяльністю з метою формування у військовослужбовців високої морально-психологічної стійкості та високої активності;
  •  підтриманням постійної взаємодії з питань морально-психологічного забезпечення під час підготовки і вході миротворчих операцій;
  •  стійким і безперервним управлінням силами і засобами морально-психологічного забезпечення.

Текстуально розробляється план МПЗ миротворчої операції. На робочій карті мають бути нанесені: зона відповідальності (безпеки, буферна, демілітаризована); населені пункти (райони) з нестабільною соціально-політичною, морально-психологічною, криміногенною обстановкою; населені пункти, де спільно мешкають представники ворогуючих боків; лінія протистояння сторін; положення підрозділів ворогуючих сторін; пункти розташування представників місій ООН, її спостерігачів; розташування штабів і підрозділів багатонаціональних сил, їхні пункти управління; маршрути висування миротворчих сил і гуманітарних конвоїв; маршрути патрулювання особовим складом контингенту; пункти контролю; небезпечні об'єкти, мінні поля та ін.

В ході виконання завдань в зоні відповідальності характер інформації стає більш системним, раціональним. Інформаційно-психологічне забезпечення переходить на оперативні форми проведення. Воно повинно бути  безперервним, своєчасним, оперативним, об’єктивним,  відповідати тим завданням, які стоять перед підрозділом. Інформація, яка доводиться до особового складу, не повинна бути розпливчатою чи неконкретною. В ході виконання миротворчих завдань немає часу переключатися на другорядні проблеми, тому особовому складу надається тільки та інформація, яка необхідна для якісного виконання поставлених завдань на даному етапі діяльності.

При ескалації суспільно-політичного, релігійного протистояння між політичними угрупуваннями, партіями, кланами та окремими лідерами забезпечується належне інформування особового складу щодо дотримання заходів безпеки при виконанні завдань у відповідних населених пунктах, на блок- постах. В залежності від обстановки, яка склалася, формами доведення інформації, як правило є: коротка бесіда, бойовий листок, листок-блискавка, короткі повідомлення через технічні засоби виховання, засоби зв’язку тощо.

З питань інформаційного забезпечення командування миротворчого підрозділу повинно широко співробітничати з командуванням багатонаціональних сил, яким підпорядковані в зоні відповідальності.

Особлива увага з боку керівного складу повинна приділятися профілактиці психогенних захворювань та інших психічних розладів під час виконання миротворчих завдань. Особливо гостро психологічна напруженість особового складу відчуватиметься у перші місяці перебування у місії, що пов’язано з пристосуванням військовослужбовців до нових умов служби та наприкінці терміну перебування у миротворчому контингенті.

       Психологічний супровід діяльності миротворчих контингентів передбачає:

  •  розгортання і ефективне використання центру медико-психологічної реабілітації особового складу миротворчого контингенту.
  •  вивчення процесу психологічної та психофізіологічної адаптації, динаміки психологічних і психофізіологічних характеристик, проводиться психологічна підготовка особового складу, що готується до виконання бойових завдань, вивчається його МПС після завершення виконання завдання;
  •  допомога в подоланні наслідків психологічного виснаження, перевтоми, порушення процесів адекватного реагування на екстремальну ситуацію та відновлення індивідуальних резервів адаптації, здійснюється контроль за дотриманням особовим складом заходів особистої гігієни, створюються умови, щодо недопущення одержання теплових та сонячних ударів.
  •  психологічне консультування та психокорекція функціональних станів, зумовлених впливом екстремальних умов військово-професійної діяльності, створюються максимально сприятливі умови режиму служби та відпочинку.
  •  надання консультативної допомоги командному складу в управлінні соціально-психологічними процесами в підрозділах контингенту та підвищенні рівня ефективності управління підлеглими,  вивчення особового складу на предмет визначення рівня тривожності, депресивного стану, згуртованості військових колективів, розробка рекомендацій по використанню результатів вивчення з метою якісного виконання завдань за призначенням.

Медико-психологічна реабілітація складається з наступних компонентів:

  •  відновлення здоров’я та військово-професійної працездатності миротворців, які перебувають на лікуванні.
  •  психологічна діагностика і профілактика можливих посттравматичних станів після ротації складу миротворчого контингенту.
  •  індивідуальна, групова психологічна корекція і психотерапія наслідків перебування в зоні миротворчих операцій.

Воєнно-соціальна робота проводиться за напрямками:

вивчення та прогнозування динаміки соціальних процесів у військовому колективі, виявлення і розв’язання соціальних проблем, створення та підтримання позитивної соціально-психологічної обстановки під час проведення миротворчої діяльності;

забезпечення соціального захисту всіх категорій військовослужбовців;

всебічне забезпечення військовослужбовців необхідними нормами постачання;

підтримання у військовому колективі високої дисципліни та організованості, безумовного виконання наказів командирів;

виховання у військовослужбовців поваги до Законів України, бережного відношення до природи, попередження безчинств по відношенню до місцевого населення, бережливого ставлення до військового майна та техніки;

стимулювання активної та ефективної бойової діяльності, оцінки кожного військовослужбовця, заохочення тих, які виявили старання, винахідливість в ході виконання завдань;

роз’яснення особовому складу норм міжнародного гуманітарного права, формування навичок та умінь щодо його дотримання.

Досить важливим для командування є організація цілеспрямованої воєнно-соціальної роботи з військовослужбовцями різних категорій. У встановлений час командування проводить прийом з особистих питань для різних категорій військовослужбовців. В ході прийому особлива увага приділяється вирішенню питань, пов’язаних із фінансовим, продовольчим, речовим забезпеченням. Основне завдання цих заходів – зняти соціальну напругу, створити для категорії офіцерів, прапорщиків та військовослужбовцями служби за контрактом такі умови роботи виконання поставлених завдань, при яких вони не турбувались би про соціальну захищеність своїх сімей. Командирами, штабами, структурами по роботі з особовим складом проводяться цілеспрямовані заходи щодо забезпечення особового складу усіма видами постачання. Особливої уваги ця робота потребує коли підрозділ виконує місію в важких кліматичних умовах. Під особистим контролем командирів здійснюється розподіл службового навантаження між військовослужбовцями усіх категорій. Уміле проведення воєнно-соціальної роботи в підрозділі забезпечує підтримання у військовому колективі здорової морально-психологічної атмосфери, створює сприятливі умови для успішного виконання навчально-бойових завдань.

При організації культурно-виховної роботи ефективно повинні використовуватися можливості центру психологічної реабілітації персоналу, офіцерського клубу, Інтернет-клубу, радіоцентру, бібліотеки, відео - та аудіо-обслуговування.

Важливе значення має організація заходів щодо задоволення релігійних потреб віруючих військовослужбовців. Застосування українського військового контингенту у складі багатонаціональних сил в Республіці Ірак має досвід наявності у складі контингенту священників.

Виходячи із досвіду останніх військових конфліктів в різних регіонах світу, можна з впевненістю сказати, що на миротворчий контингент буде здійснюватися інформаційний тиск різних екстремістських угруповань та рухів. У зв’язку з цим командуванню миротворчого контингенту необхідно передбачити заходи інформаційно-психологічної протидії. Вона  включає:

  •  визначення факторів бойової, соціально-політичної обстановки, що склалася в зоні відповідальності підрозділу, які можуть бути використані екстремістськими рухами для інформаційно-психологічного впливу на особовий склад миротворчого підрозділу.
  •  організацію перегляду і прослуховування теле- і радіопередач, сторінок міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет за участю офіцерів розвідувального відділу з метою визначення об’єктів, характеру та спрямованості інформаційно-психологічного впливу, його мети і можливих наслідків психологічної операції.
  •  своєчасне виявлення сил і засобів психологічних операцій, їх бойових можливостей, порядку застосування; проводяться заходи щодо нейтралізації діяльності інформаційних засобів, які розповсюджують упереджену та недостовірну інформацію про діяльність миротворчих контингентів.
  •  нейтралізацію діяльності інформаційних установ різних екстремістських угруповань та рухів через випереджувальне правдиве розповсюдження в засобах масової інформації країни, комп’ютерних мережах Інтернет рішення щодо застосування миротворчих підрозділів.
  •  роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань, форм і методів психологічних операцій, можливостей їх технічних засобів;  організовується робота з військовослужбовцями, які схильні до панічних настроїв, стресів, забезпечується висока пильність, здійснюється суворий контроль за використанням радіо засобів.
  •  безперервне і доцільне інформуванням особового складу, своєчасне знищення листівок та інших  дезінформуючих документів.
  •  організацію співпраці з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу з керівництвом міжнаціональних миротворчих сил в зоні відповідальності, державними та місцевими органами влади в регіоні перебування, правоохоронними органами та інш.

В якості висновку слід зазначити, що ефективність морально-психологічного забезпечення під час підготовки миротворчих підрозділів і персоналу та в ході виконання ними завдань досягається: діяльністю командирів, штабів, структур по роботі з особовим складом по стійкому і безперервному управлінню силами і засобами морально-психологічного забезпечення з метою формування у військовослужбовців високої морально-психологічної стійкості та високої активності; своєчасною постановкою задач на організацію морально-психологічного забезпечення; постійним аналізом та прогнозуванням розвитку морально-психологічної обстановки, якісним плануванням та проведенням заходів морально-психологічного забезпечення, визначенням їх найбільш ефективних форм і способів; підтриманням постійної взаємодії органів військового управління з відповідними штабами миротворчої місії та місцевими органами управління щодо організації морально-психологічного забезпечення під час підготовки і в ході миротворчих операцій.

5.3. Особливості організації морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань Збройних Сил України  у різних видах бою

Використання тих чи інших форм і методів, сил і засобів морально-психологічного забезпечення залежить від форми бойового застосування з’єднань та військових частин.

Морально-психологічне забезпечення маршу здійснюється з урахуванням: бойового завдання; конкретних умов морально-психологічної, соціально-політичної обстановки у регіоні, через який пересуваються війська; морально-психологічного стану особового складу; характеру вогневого впливу противника; характеру місцевості та терміну часу.

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на:

  •  своєчасне прибуття в зазначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і ведення бойових дій;
    •  роз'яснення задач маршу, мобілізацію військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу;
    •  чітке виконання дисципліни маршу і організованості, заходів маскування, сигналів управління;
    •  підтримання постійної високої бойової готовності до можливого нападу противника і відбиття його ударів, до сміливих та рішучих дій щодо знищення противника у зустрічному бою.

В період підготовки до маршу: визначається мета і завдання морально-психологічного забезпечення маршу; організується оперативне, бойове, суспільно-політичне інформування особового складу; планується і організується психологічна підготовка всіх категорій особового складу до маршу, звертається увага на спеціальну і цільову психологічну підготовку водіїв, бойової охорони; організується протидія інформаційному впливу противника, своєчасне його виявлення і роз'яснення особовому складу цілей, форм та методів цього впливу.

Успіх маршів в значній мірі залежить від всебічної підготовки особового складу водіїв. Тому для водіїв бойових і вантажних машин плануються спеціальні заняття з таких питань: знайомство з обстановкою та отриманою задачею, відповідальність водіїв щодо якісного проведення маршу, вивчення маршрутів висування колон і порядок руху, підготовка бойових і вантажних машин до маршу; знання сигналів та команд, дисципліна маршу, прийоми саморегуляції та вольової мобілізації, психологічні тренінги, труднощі маршу та  способи їх подолання, заходи безпеки в період маршу. Вивчаються особливості водіння вночі.

Морально-психологічне забезпечення  в ході маршу спрямовується на виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків: на успішну роботу водіїв бойових та вантажних машин; підтримку встановленої швидкості руху, відстані, інтервалів; підтримку високого морально-психологічного стану військовослужбовців; організованості  та дисципліни, постійної пильності і бойової готовності до виконання завдань зустрічного бою. Під час маршу: оперативно доводяться до військовослужбовців зміни в о6становці; нарощується робота щодо пропаганди бойового досвіду; організується інформаційне забезпечення особового складу; проводиться вивчення настроїв особового складу, моніторинг морально-психологічного стану особового складу.

Морально-психологічне забезпечення самого маршу здійснюється безпосередньо під час пересування колон, в бойових і вантажних машинах, при організації відпочинку. Це обумовлює деякі його специфічні форми та методи. Вирішальне значення набуватимуть особистий приклад командирів, бойового активу, їх особистий вплив на військовослужбовців в кожному екіпажі, обслузі, відділенні.

Таким чином, головні зусилля морально-психологічного забезпечення маршу зосереджуються на вихованні відповідальності командирів, начальників, всього особового складу за ретельну підготовку до здійснення маршу будь-яким способом, забезпечення своєчасного  прибуття військової частини (з’єднання) у визначений район в готовності до виконання отриманої задачі. Особлива увага надається підтриманню дисципліни маршу, готовності особового складу до  ведення  бойових  дій в умовах будь-якій обстановки, високої пильності військовослужбовців з’єднань (частин) протиповітряної оборони, чіткості в роботі загонів забезпечення руху і підрозділів комендантської служби.

Виходячи з особливостей оборонного бою мета морально-психологічного забезпечення оборони полягає у формуванні та підтримці у особового складу високих морально-психологічних та бойових якостей, стійкості, витримки та ініціативи, активності, готовності виконати бойовий наказ за будь-яких умов обстановки, створення в короткі строки системи вогню, своєчасне інженерне обладнання рубежів і позицій оборони, нанесення втрат противнику та створення умов для переходу до контрнаступу.

      Сприйняття і оцінка особистістю оборони має певні особливості. Окремими військовослужбовцями вона сприймається як наслідок переваги противника, втрата бойової активності. В зв’язку з цим у свідомості військовослужбовців можуть виникати негативні асоціації , які можуть привести до:

  •  зростання невпевненості  в свої можливості, сили,  компетентність командирів, зниження їх ролі і авторитету;
  •  зниження морально-психологічного стану особового складу, поява настрою незадоволення, зниження військової дисципліни;
  •  підвищення впливовості чуток, пліток, інформаційно-психологічного впливу противника.

Небезпека, неадекватне сприйняття бойових дій в обороні можуть привести до прояву у військовослужбовців страху, паніки і як наслідок залишення бойових позицій. Сильний вогневий вплив зі сторони противника, який намагається прорвати оборону, веде до втрати зв’язку з підрозділами, росту ізольованості окремих груп воїнів, до появи осіб з симптомами „психології оточенця”.  

       До специфічних факторів і особливостей бойової діяльності які необхідно враховувати при організації морально-психологічного забезпечення бойових дій в обороні слід віднести:

- стан відносного самозаспокоєння, розслабленості (особливо після активних наступальних дій), бажання пересидіти (“окопна хвороба”);

- збільшення обсягу фізичного навантаження на особовий склад за короткий термін (необхідно за короткий термін обладнати район оборони);

- сам оборонний  бій викликає у особового складу почуття пригніченості, психічної неврівноваженості (стан очікування, невизначеності, вплив переважаючих сил противника);

- сприятливі умови для противника щодо здійснення психологічного впливу на війська що обороняються.

Морально-психологічні заходи повинні  забезпечити: мобілізацію особового складу військ (сил) на відбиття повітряного нападу противника; підтримання високої морально-психологічної стійкості особового складу в умовах використання противником високоточної зброї (зброї масового ураження);  активізацію зусиль особового складу на створення в стислі строки надійної оборони, ефективної системи вогню і загороджень, інженерне обладнання рубежів, позицій, районів оборони, повне використання захисних ознак місцевості, проведення заходів по маскуванню; роз’яснення військовослужбовцям завдань щодо завдання поразки  угрупованням  військ  противника при їх висуванні,  розгортанні та переході у наступ, ведення стійкої і активної оборони, утримання зайнятих рубежів (районів, смуг) оборони, недопущення   прориву противника у глибину, висадку його повітряних та морських десантів; підтримання у особового складу мужності, завзятості та високої дисципліни; виховання свідомого розуміння необхідності завзято обороняти зайняти позиції і при будь-яких обставинах не залишати їх без наказу старшого командира;  підсилення морально-психологічного впливу   на особовий склад з’єднань і частин, які обороняють найбільш важливі райони, від утримання яких залежить стійкість оборони, а також частин, які ведуть бій у оточенні; вивчення сильних і слабких сторін противника, роз’яснення їх особовому складу; проведення роботи з особовим складом з’єднань і частин другого ешелону й резерву по його підготовці до рішучих дій щодо знищення угруповань противника, що вклинились або прорвались; створенню високого наступального пориву у військовослужбовців, які беруть участь у контрударах,  відновленні позиції на найважливіших напрямах.

При виході із бою і відході військ заходи морально-психологічного забезпечення спрямовуються на підтримання організованості та дисципліни, недопущення панічних настроїв, забезпеченні підвищеної бойової активності особового складу з’єднання (частини), яке прикриває вихід із бою головних сил об’єднання (з’єднання), своєчасну евакуацію поранених і хворих.  

При обороні міст (населених пунктів), бойових дій в горах і оточенні заходи морально-психологічного забезпечення повинні нейтралізувати негативний вплив на особовий   склад   умов   роз’єднаності військ, труднощі в отриманні різноманітної інформації, підвищений інформаційно-психологічний вплив противника. Особливого значення набуває виховання у військовослужбовців стійкості та витривалості, безперервне бойове   інформування,  індивідуально-виховна робота, попередження  можливих негативних психологічних явищ, оперативне реагування на них, особистий приклад командирів і начальників.

Морально-психологічне забезпечення оборонного бою це - єдиний, нерозривний процес формування високих морально-психологічних рис, якостей, властивостей особистості військовослужбовців, які дозволяють йому виконати бойове завдання.

В зв’язку з цим основними завданнями морально-психологічного забезпечення оборонного бою слід вважати:  

  •  організацію доведення і роз’яснення особовому складу мети і завдань війни, воєнного конфлікту, політики України, директиви Верховного Головнокомандувача, рішень уряду з воєнних питань, бойових завдань, що стоять перед частинами, підрозділами, наказів командирів і начальників;
  •  проведення безперервного суспільно-політичного, воєнно-технічного та бойового інформування особового складу, доведення до військовослужбовців воєнно-політичної і бойової обстановки що склалася, мобілізацію особового складу на виконання конкретних бойових задач;
  •  постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій, забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ і зниження психогенних втрат;
  •  організація, управління та координація морально-психологічного забезпечення бойових дій в обороні;
  •  здійснення в повному обсязі захисту військ від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби, які здійснюються в межах морально-психологічного забезпечення;
  •  аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни особового складу, підтримання правопорядку і дисципліни в ході оборонного бою, розробка пропозицій і організація виконання рішень щодо їх зміцнення;
  •  забезпечення високої бойової згуртованості військових колективів, виконавчої дисципліни і організованості, недопущення мародерства та безчинств по відношенню до місцевого населення;
  •  організація взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, цивільним населенням;
  •  досягнення морально-психологічної переваги над противником, впевненості в своє озброєння і військову техніку, виховання високої відповідальності за підтримання їх в постійній готовності до бойового застосування;
  •  забезпечення психологічної стійкості особового складу;
  •  зміцнення та підтримання авторитету командирів;
  •  забезпечення пильності і бойової настороженості, недопущення розголошення військової і державної таємниці;
  •  поновлення моральних, психологічних і фізичних сил особового складу, створення умов для морально-психологічної реабілітації поранених і хворих, організація відпочинку та дозвілля військовослужбовців;
  •  турбота про безперервне забезпечення особового складу всім необхідним для життя і бою;
  •   забезпечення функціонування системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, дотримання  законів міжнародного гуманітарного права і соціально-правових гарантій.

Будь-якому виду бойових дій, в тому числі і обороні, за звичай передує підготовчий період. Термін його в залежності від конкретних умов може бути різним, але, як правило, не довготривалим. Це вимагає від військ швидких дій та зосередженості. В період підготовки до оборонного бою важливо максимально задіяти весь арсенал форм, сил та засобів основних складових МПЗ: інформаційно-пропагандистського та психологічного забезпечення, воєнно-соціальної і культурно-просвітницької роботи та захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.

       Інформаційно-пропагандистська забезпечення спрямовується на:

- роз’яснення особовому складу важливості безумовного виконання бойового завдання та наказів командирів;

- оперативне інформування особового складу про хід виконання бойового завдання, зміни в бойовій обстановці та героїчні дії військовослужбовців;

- своєчасний обмін інформацією між усіма підрозділами та частинами з’єднання;

- доведення нових даних про противника  мету його дій та подальші наміри;

- пропагування передового досвіду ведення бойових дій;

- оперативний випуск термінових номерів газет з’єднання, блискавок, листівок, бюлетенів, закликів та прийом і відправку особистої кореспонденції військовослужбовців;

- організацію використання та забезпечення технічними засобами виховання.

Психологічне забезпечення спрямовується на:

- систематичний збір, узагальнення і всебічний аналіз морально-психологічної обстановки та морально-психологічного стану особового складу;

- забезпечення своєчасного надання  практичної психологічної допомоги психотравмованим військовослужбовцям;

- прийняття оперативних рішень щодо застереження негативних індивідуальних та групових психологічних явищ, страху, паніки, поновлення психологічної стійкості військовослужбовців та підрозділів;

- організацію роботи в повному обсязі пунктів психологічної допомоги та реабілітації;

- організацію постійної взаємодії офіцерів органів по роботі з особовим складом з медичним персоналом військової частини, з’єднання та цивільними медичними установами.

Воєнно-соціальну роботу спрямувати на:

- аналіз і прогнозування можливого розвитку соціальної ситуації у підрозділах та частинах з’єднання, вивчення настроїв та запитів підлеглих;

- своєчасне реагування та недопущення порушення військовослужбовцями правил ведення бойових дій, прав людини, норм міжнародного гуманітарного права, попередження та недопущення випадків самосуду і мародерства;

- організацію розшуку та евакуацію загиблих та поранених;

- своєчасне заохочення і подання до нагородження урядовими нагородами військовослужбовців які відзначилися в ході бойових дій.

Культурно-виховну роботу спрямувати на:

- організацію виступів концертних бригад, аматорських колективів;

- організацію кіно, відео та радіообслуговування особового складу;

- задоволення та реалізацію духовних потреб особового складу;

Заходи інформаційно-психологічної протидії спрямувати на:

- виявлення сил, засобів, об’єктів проведення психологічних операцій противника та нейтралізацію їх методом вогневого враження або знищення;

- враження літаків, вертольотів, повітряних куль противника що використовуються з метою залистування  бойових позицій, території, об’єктів ;

- організацію, збір та знищення друкованих  матеріалів дезінформаційного характеру;

- посилення  контролю за використанням бойових та чергових радіозасобів, характером ведення ними радіопереговорів;

- обмеження користування особовим складом  особистими радіоприймачами;

- постійне відслідковування та  аналіз інформаційно-психологічного впливу противника і відповідне корегування своїх дій та дій своїх військ.

Щоб оцінити результати морально-психологічного забезпечення оборонного бою, встановити, як воно вплинуло на морально-психологічний стан особового складу, потрібно мати чітке уявлення про вимірювання рівнів морально-психологічного стану, поінформованість військовослужбовців,  свідомість їх дій. Важливо виявити також, які зміни відбулися в поведінці особового складу в результаті виховних, інформаційних, психологічних впливів в ході морально-психологічного забезпечення, які форми і методи є найбільш ефективними, а від яких слід відмовитися чи вдосконалювати їх.

 

Специфіка організації морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань Збройних Сил України у наступальному бою.

Весь історичний військовий досвід переконливо свідчить про те, що найбільш ефективним способом вирішення завдань оборонного бою є організація та проведення контрнаступу (наступу) на противника. Як відомо, морально-психологічне забезпечення проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше. Воно планується та здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру бойових дій, а також завдань, які вирішують війська. Тому для більш глибокого розуміння особливостей  морально-психологічного забезпечення наступального бою доцільно спочатку розглянути особливості самого наступального бою в сучасних умовах.

Загальновійськовий наступальний бій в сучасних локальних війнах та збройних конфліктах відрізняється рішучістю, високою маневреністю, напруженістю, швидкоплинністю, різкими змінами обстановки, розмаїттям сил і засобів його ведення, розгортанням бойових дій на значну глибину і ширину, веденням його в високих темпах. Перераховані особливості наступального бою необхідно доповнити також сукупністю відповідних чинників морально-психологічного плану, які ще в більшій мірі визначають особливості морально-психологічного забезпечення наступу.

До цих чинників можна віднести те, що наступальний бій:

- позитивно впливає на настрій особового складу;

- викликає емоційно-вольове збудження і бойову активність військовослужбовців;

- придушує почуття страху, коливання;

- притуплює загострені реакції та фактори бойової обстановки;

- мобілізує бойові можливості, волю, мужність та інш.

- наступальний бій активізує навіть слабких духом, породжує хоробрість, сприяє масовому героїзму;

- збуджує творчі можливості особового складу, його активність, ініціативу, бажання оволодіти бойовою майстерністю.

При веденні наступу морально-психологічна перевага належить наступаючим військам, тому що вони володіють ініціативою, вибирають напрямок та визначають час нанесення ударів. Внутрішня активність, напруга особового складу знаходять вихід, співпадають з зовнішньою активністю дій. Сам факт наступу, те, що ми атакуємо противника, наносимо удари першими, переконливо свідчить, що наступаючі війська сильніші, а це мобілізує, підбадьорює  особовий склад, надає йому додаткові сили. Наступ закріплює у військах впевненість в перемозі над противником.

Головні зусилля морально-психологічного забезпечення контрнаступальних (наступальних) дій зосереджуються на: підтримці високого наступального пориву, морально-психологічної переваги над противником, укріпленні морально-психологічного стану особового складу військ (сил), вихованні у військовослужбовців ініціативи, самовідданості та твердої рішучості у досягненні перемоги над противником; забезпеченні безперервності морально-психологічного впливу на особовий склад об’єднань, з’єднань (частин), які  діють на напряму головного удару і виконуючі найбільш важливі задачі; роз’ясненні військовослужбовцям бойових задач і обстановки, яка склалася, особливостей дій військ (сил), необхідності збереження у таємниці заходів по підготовці до наступу, суворого  виконання  правил маскування і радіодисципліни; інформуванні особового складу про противника, який  протистоїть, його сильних і слабких сторонах, особливостях оборони, озброєння і техніки, виховання ненависті до ворога, впевненості в його розгромі; мобілізації особового складу військ (сил) на завоювання оперативної переваги у повітрі, нанесення ефективних масованих ракетно-авіаційних ударів по противнику, розгром його угруповань військ, розгром його оперативних (оперативно-стратегічних) резервів, оволодіння важливими  районами та рубежами  оборони,   економічними районами, районами базування авіації, ракетних військ, іншими важливими об’єктами; здійсненні морально-психологічного супроводу дій повітряних (морських) десантів; організації безперервної взаємодії між з’єднаннями (частинами), що наступають, а також тими, що здійснюють прикриття військ  від повітряних та наземних ударів противника; мобілізації особового складу на ефективне використання озброєння і техніки для прориву  оборони,  оточення  і знищення противника, активне використання результатів вогневого ураження противника, успіхів сусідів для розвитку успіху; виявленні об’єктів ефективного інформаційно-психологічного впливу на війська противника; підтриманні у особового складу об’єднань, з’єднань (частин) другого ешелону (резерву) постійної готовності до вводу у бій, роз’ясненні йому отриманих бойових завдань; підтриманні високої бойової активності військовослужбовців, які діють в розвідці, передовому загоні (авангарді).

         Під час наступу психологічно важливо якомога раніше дати вихід напруженню воїнів, конкретно залучити їх до знищення противника, що обороняється. Тому ще  до безпосереднього зіткнення з противником, під час вогневої підготовки, доцільно дати команду особовому складу механізованих підрозділів вести вогонь зі стрілецької зброї. Це дасть бійцям  значний емоційний розряд, повне відчуття участі в розгромі противника, стане запорукою стійкої морально-психологічної переваги.

В умовах сучасного наступального бою все більше зустрічаються явища зустрічного бою, що виникають з маршу, під час успішного розвитку наступальних дій, при нанесенні контрударів та контратак. Морально-психологічне забезпечення зустрічного бою спрямовується на виховання у особового складу постійної готовності до стрімких і маневрених дій по розгрому противника, його упередженню у розгортанні і відкритті вогню, нанесенню йому раптових ударів по флангах і в тил, розчленуванню і знищенню противника по частинах. При цьому особлива увага приділяється роботі з воїнами, які діють в органах розвідки, передових загонах (авангардах), частинах технічного забезпечення і в тилу.

Важливою складовою сучасного наступального бою є повітряні (морські) десанти, морально-психологічне забезпечення яких  спрямовується на підтримання у особового складу почуття високої відповідальності, ініціативи, мобілізації його на енергійні і зухвалі дії в тилу противника, захоплення і утримання найбільше важливих рубежів і об’єктів.

Під час наступу в горах морально-психологічне забезпечення зосереджується на вихованні у кожного військовослужбовця здатності стійко переносити труднощі бою в умовах гір, вміло використовувати  озброєння і техніку ініціативно діяти у складі обхідних загонів і тактичних десантів, під час захоплення командних висот, перевалів і тунелів,  подоланні ущелин.

Необхідно підкреслити, що планування та організація морально-психологічного забезпечення  наступального бою повинні здійснюватись в відповідності з вимогами забезпечення таємності.

Після завершення планування морально-психологічного забезпечення головна увага зосереджується безпосередньо в підрозділах. Воно організується те ведеться диференційовано: по елементах бойового порядку, родах військ, по категоріях особового складу.

В підрозділах організовуються такі заходи морально-психологічного забезпечення:

- організація оперативного, бойового інформування, роз’яснення звернень командування до особового складу, а також при наявності можливості бойового наказу командира на наступальний бій;

- спеціальна, цільова психологічна підготовка особового складу всіх категорій, особливо молодих солдат, залучення для цього офіцерів, які мають бойовий досвід;

- організація вивчення бойового досвіду військовослужбовців і підрозділів, які відзначились в бою;

- вивчення тактики дій противника, бойових можливостей і слабких сторін його техніки і озброєння;

- організація соціально-правової роботи, яка спрямована на зміцнення єдиноначальності, безумовне виконання наказів командирів в бою, правовий захист військовослужбовців, що приймають участь в бойових діях;

- організація соціально-правової роботи, яка спрямована на зміцнення єдиноначальності безумовне виконання наказів командирів в бою, правовий захист військовослужбовців, що приймають участь в бойових діях;

- організація взаємодії з органами гуманітарних питань у частинах підсилення, сусідів, планування і проведення з ними спільних заходів з урахуванням їх бойового досвіду;

- проведення роботи по протидії впливу різних  ворожих матеріалів, листівок противника, викриття та показ їх дійсного підривного змісту;

- забезпечення об’єктивної оцінки рівня морально-психологічного стану особового складу перед боєм, урахування його під час планування і ведення бою, безперервний аналіз морально-психологічної обстановки в підрозділі;

- забезпечення відпочинку особового складу перед наступом, зняття та послаблення зайвої напруги, підвищення моральної переваги над ворогом;

- проведення заходів по навчанню військовослужбовців навичкам зняття стресового стану, саморегуляції і вольової мобілізації, підтримки установок на безумовне виконання бойової задачі, підвищення психологічного настрою;

- прогнозування можливих психогенних страт;

- підсилення контролю за станом втоми особового складу в бою;

- проведення мітингів, зборів особового складу, зустріч із учасниками бойових дій напередодні бою.

Дієвим засобом впливу на свідомість особового складу по формуванню та посиленню наступального пориву воїнів є усна та друкована агітація, радіо, кіно. Тому в період підготовки до наступу важливо визначити зміст агітаційної роботи, а також постановка завдання клубу з’єднання, части. Клуб готує випуск радіо та фотогазет, усних журналів, виступів кращих воїнів, передачу останніх новин. В частинах  напередодні наступу  споруджується агітплощадка з комплектом наочної агітації, ТЗП, бібліотечка, довідкові матеріали та т. ін. Дуже добре в цей період показала себе практика діяльності агітбригад.

Таким чином, знання впливу різних факторів бойової обстановки на морально-психологічний стан  військ,  а також вміле врахування цього впливу  при організації МПЗ застосування частин, з’єднань у різних видах бою має вагоме практичне значення для виконання поставлених завдань.

5.4. Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування з’єднань і частин Повітряних та Військово-Морських Сил

        Специфічність призначення та завдань покладених на різні види Збройних Сил України визначають особливості морально-психологічного забезпечення їх підготовки та застосування.

 Повітряні Сили – вид Збройних Сил України, призначений для відбиття агресії шляхом нанесення повітряних ударів по військах противника, іншим важливим об'єктам, а також для ведення розвідки, повітряних перевезень і десантування. Включення до складу Військово-Повітряних Сил частин і з'єднань протиповітряної оборони розширило їх призначення. Тепер вони будуть також виконувати задачі боротьби з повітряним противником, захисту від ударів із повітря угрупувань наших військ, інших важливих об'єктів.

Морально-психологічне забезпечення діяльності особового складу Повітряних Сил являє собою комплекс заходів щодо формування, розвитку й активізації у авіаторів морально-психологічних, психофізіологічних і фізичних якостей, необхідних для успішного безаварійного виконання задач і досягнення перемоги в бойовій обстановці.

При організації морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу ПС у бойовій обстановці дуже важливо враховувати особливості різноманітних родів авіації, що визначаються характером бойових дій, умовами виконання бойових задач, складом екіпажів, бойовою технікою, що складається на озброєнні, і іншими чинниками. Так, у  бомбардувальній авіації звертається увага на підготовку до тривалого перебування особового складу в повітрі, польотам над територією противника, у складних метеорологічних умовах і вночі, у складі екіпажів, у які входять різнорідні спеціалісти. Велике місце приділяється зімкненню колективів, злагодженості в екіпажах, узгодженості в бойовій роботі, удосконалюванню штурманської, бомбардувальної, повітряно-стрілецької підготовки, підтримці стійкого зв'язку в польоті.

У військово-транспортній авіації першорядна увага приділяється морально-психологічній підготовці екіпажів до проведення десантування військ парашутними і посадковим засобами, перевезенням військ і вантажів на великі відстані, виконанню бойових задам у різноманітних кліматичних умовах і на різноманітних ТВД.

У винищувальній авіації головна увага приділяється виконанню польотів  групової злітаності(парами, ланками), веденню повітряного бою на малих та середніх висотах, в простих та складних метеорологічних умовах, виконанню польотів з великими навантаженнями, з різкою зміною висоти, швидкості та траєкторії польоту.

У розвідувальній авіації головна увага звертається на підготовку до виконання польотів на малій та гранично-малій висотах, на підготовку до виконань польотів над морем, в гірській місцевості, в мало орієнтовній місцевості, на підготовку до польотів у відриві від головних сил над територією противника, до виконання бойової задачі в умовах посиленого впливу протиповітряних засобів противника.

При морально-психологічній підготовці вертольотних екіпажів увага приділяється підготовці екіпажів до польотів групою на гранично-малих висотах в умовах обмеженого бачення земної поверхні, виконання посадки на обмежених майданчиках, використання зброї в умовах дефіциту часу, виконання евакуаційних робіт в умовах активного впливу вогневих засобів противника.

      Утримання й організація морально-психологічного забезпечення діяльності авіаційних частин і з'єднань у воєнний час у значній мірі визначаються специфікою авіаційної праці льотного й інженерно-технічного складу Повітряних Сил. Головна роль в успішному виконанні задач, поставлених перед Повітряними Силами, належить льотному складу.

Професія військового льотчика - одна із самих важких і складних. Крім відмінного здоров'я, різнобічних фахових спроможностей, вона потребує витримки, волі, наполегливості, витривалості, уміння ризикувати, рішучості, самовладання, емоційної стійкості, гарної уваги і пам'яті, почуття колективізму, багатьох інших психологічних і моральних якостей.

       Льотна робота завжди була для пілотів невичерпним джерелом натхнення, радості, самоствердження, удосконалювання. Водночас вона неминуче пов'язана з подоланням труднощів, невдач, що викликають внутрішні переживання, що виявляються в почуттях, думках, діях і вчинках Нерідко військовим льотчикам припадає зштовхуватися зі складними аварійними ситуаціями, небезпекою, страхом, граничними психофізичними перевантаженнями в небі, хибами в соціально-побутовому забезпеченні і різноманітних життєвих проблемах на землі.

У кабінах бойових літаків, експлуатованих у даний час, 400 і більш різноманітних об'єктів взаємодії. Кількість інформації, що надходить льотчику в повітрі, його функціональна завантаженість, фізичні і психічні перевантаження в найбільше складних польотах, особливо на одномісних літаках, нерідко знаходяться на межі психофізіологічних можливостей людини і навіть перевищують їх. В міру ускладнення авіаційної техніки зростає і кількість різноманітних обмежень у польоті. На машинах 3-го і 4-го поколінь їхнє число досягло 150 і більш.

       Все це свідчить про те, що специфіка авіаційної роботи вимагає від військового льотчика, поряд з високою бойовою виучкою, технічною і льотно-тактичною майстерністю, ще й добре функціонуючу психіку, морально-психологічної стійкість, фізичну витривалість, спроможність не губитися в самій складній і небезпечній для життя обстановці, уміння завжди і при всіх умовах знаходити правильне і єдино можливе рішення для успішного виконання поставлених задач у мирних умовах і в бойовій обстановці.

       Роль і значення морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу Повітряних Сил безупинно зростають. Цьому сприяють такі обставини:

  •  озброєння авіації складними, насиченими електронно-обчислювальною технікою високоманевровими літаками, що потребують від авіаторів граничних фізичних, інтелектуальних, психологічних спроможностей;
  •  ускладнення соціально-політичної, економічної, морально-психологічної ситуації в суспільстві, помітне падіння престижності і мотивації ратної праці авіаторів, загострення соціальних проблем в авіаційних гарнізонах, ріст можливості психологічної депресії у льотного складу;
  •  зниження фахової надійності льотчиків і її морально-психологічного компонента внаслідок недостатнього нальоту;
  •  безупинне посилення негативного впливу специфіки льотної роботи на психіку людини.

Головною метою морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу є формування в нього психологічної готовності й стійкості, що дозволяють із високим коефіцієнтом корисної дії проявляти фахові навички, уміння і психологічні якості при виконанні поставлених задач  в бойовій обстановці.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу є: активізація різноманітними засобами переконань і закріплення мотиваційних установок; розвиток і загартування необхідних льотних якостей; почуттєве виконання уяви польоту і доведення його до максимальної яскравості і чіткості; адаптація психіки до умов бою; зняття Чинників невідомості, несподіванки; накопичення досвіду емоційно-вольової усталеності і вольової саморегуляції при діях у бойових умовах; забезпечення умов для нормального функціонування психічних процесів у льотного складу (мислення, пам'яті й ін.); підвищення працездатності і життєдіяльності; уживання заходів по створенню в льотчиків позитивного психологічного настрою при польоті, стані бойового порушення, пориву, азарту, впевненості у своїй зброї, самому собі, своїх товаришах; створення сприятливого мікроклімату в колективах.

Як свідчить досвід, у морально-психологічному забезпеченні діяльності льотного складу виділяються три динамічно взаємозалежних види психологічної підготовки: загальна, спеціальна і цільова. Вони ведуться на всіх етапах в бойовій обстановці, проникають у сферу неслужбових відносин, побуту, дозвілля, духовного світу авіаторів і членів їхніх сімей і різняться по утриманню і задачам.

 Загальна психологічна підготовка передбачає формування фахових якостей, якими повинні володіти кожний льотчик (штурман). Ці якості необхідні льотному складу для ефективного виконання бойової діяльності з використанням специфічної зброї - літака. У ході спеціальної психологічної підготовки у льотного складу формуються і розвиваються специфічні якості, необхідні представникам різноманітних родів авіації для виконання властивих їм задач і конкретних видів польотів у стандартних і аварійних ситуаціях: ведення повітряного бою; нанесення ударів по наземним цілям, розвідувальних польотів і ін. Цільова психологічна підготовка проводиться безпосередньо після одержання конкретної бойової задачі в інтересах мобілізації психіки й активізації морально-психологічного стана авіаторів на його виконання.

     При цьому в роботі з льотним складом основна увага звертається на: створення духовного настрою, стану мобілізації на виконання польотного завдання, формування готовності до швидких, рішучих, активних дій у типових і неординарних ситуаціях польоту; формування емоційно-вольової стійкості, забезпечення високої працездатності, підтримка бадьорості і діяльної активності, актуалізацію вимог дисципліни польоту і ретельності; конкретизацію уяви противника, прищеплювання впевненості у своїх силах, формування бойового азарту, натхнення, ненависті до противника, прагнення до його розгрому.

      Діям авіаційних частин і з'єднань у бойовій обстановці властиві винятково велика напруга і інтенсивність, екстремальний характер і динамізм, швидкоплинність і безупинна зміна бойових ситуацій, сильний вплив протиповітряної оборони противника, застосування різноманітних видів озброєння, бойової техніки і засобів бойових дій, величезна духовно-моральні, фізичні і психологічні навантаження на особовий склад.

     Особливе значення тут набувають морально-психологічне забезпечення бойових дій, формування в авіаторів високої бойової активності і наступального пориву, відваги, уміння майстерно володіти технікою і всіма засобами ведення бойових дій з урахуванням сильних і слабких сторін противника, готовності в єдиноборстві з ним діяти зухвало, рішуче і перемагати в будь-яких умовах.

         Велика увага в бойовій обстановці приділяється роз'ясненню особовому складу отриманої бойової задачі, справедливого характеру війни, вихованню авіаторів у дусі любові до своєї Батьківщини і готовності до її захисту, вірності військовому боргу, пропаганді бойових успіхів наших військ, популяризації льотчиків, штурманів, інженерів і техніків, що відрізнилися при виконанні бойових задач. Вся ця робота організується безпосередньо на аеродромах, у ланках, екіпажах і проводиться тим активніше, чим складніше й відповідальніше обстановка.

      В бойовій обстановці особлива увага приділяється роботі з льотним складом, який у перший же момент початку бойових дій повинен бути готовим застосувати всю силу зброї свого літака і безпосередньо в повітрі, у єдиноборстві із противником виконати бойову задачу. При цьому в ряді випадків льотчик буде вести бій один або в складі невеликого екіпажа, виступаючи не тільки в ролі активної вогневої сили, але й у якості об'єкта, проти якого спрямована зброя противника.

      Формуванню і підтримці в льотного складу високої бойової активності сприяє наявність у підрозділі (частині) сприятливого морально-психологічного клімату. У цьому зв'язку важливу роль грають цілеспрямована робота по підвищенню якості повітряної і вогневої виучки екіпажів, їхній підготовці до бойових дій в день і вночі, постійна увага до забезпечення підрозділів боєприпасами, паливом, харчуванням і т.п. Велике значення має урахування особливостей психології малих груп при розстанові льотного складу в бойовому порядку (сполучення молодих і більш досвідчених, добір груп по взаємному уподобанню і психологічній сумісності, з урахуванням бажання знаходитися в бою поруч із товаришем і т.д.). Зміцненню морального духу і психологічної стійкості сприяють проведення емоційно насичених інформаційно-пропагандистських заходів (коротких мітингів із нагоди початку і завершення операцій, зборів льотного складу, радіопередач); уявлення тих хто визначався в бою до нагород, популяризація їхньої бойової діяльності в пресі.

       Бойова обстановка не виключає необхідність застосування й інших, більш енергійних заходів впливу на психіку льотчика (штурмана). До них ставляться: найвища вимогливість, формування категоричної установки "наказ - за будь-яку ціну", суворий розбір дій льотного складу після виконання бойового завдання, постійний контроль і жорсткий попит за порушення правил пильності, притягнення до суворої відповідальності осіб, що припустили неточне або невчасне виконання бойового наказу.

         Матеріально-технічну основу бойової спроможності Повітряних Сил складає авіаційна техніка. Як свідчить досвід сучасних локальних війн та збройних конфліктів кількість успішних бойових літако-вильотів в авіаційних частинах і підрозділах завжди знаходиться в прямої залежності від спроможності інженерно-технічного складу своєчасно і якісно готувати матеріальну частину до бойових вильотів, швидко і з високою якістю відновлювати літаки і гелікоптери, що одержали ушкодження в бою. У цьому зв'язку велике значення одержує добре організована виховна робота з інженерно-технічним складом.  Командири, керівники ІАС використовуючи усі форми морально-психологічного впливу на інженерів і техніків, домагаються якісного виконання ними задач по приведенню техніки в справний стан і підтримці її у постійної бойовій готовності.

       У бойовій обстановці важливе місце приділяється льотно-методичній роботі з керівним складом. У перервах між боями проводяться методичні збори, обмін досвідом бойової роботи, показові польоти і заняття з командирами підрозділів, офіцерами керування й ін. Виявляється турбота про морально-психологічну підготовку керівників, спроможних прийняти чітке і грамотне рішення в бойовій обстановці.

       Особлива увага в бойовій обстановці приділяється роботі з молодими льотчиками і штурманами. Морально-психологічне забезпечення спрямовується на створення в частинах атмосфери приятельського, товариського відношення до молодих авіаторів, вивчають індивідуальні особливості кожного з них, рівень бойової виучки, їх слабкі і сильні сторони.

      Як правило, після прибуття в полк молодих авіаторів їх знайомлять із бойовими традиціями частини, з'єднання, розповідають їм про кращих людей і їхні бойові подвиги, закликають йти за прикладом героїв-однополчан.

      Молодих льотчиків старанно готують до першого вильоту на бойове завдання, знайомлять з особливостями ведення бойових дій, з методами ведення повітряного бою і т. ін. Перед молодими авіаторами виступають командири, досвідчені льотчики, штурмани, інженери, техніки.

Велике значення в мобілізації особового складу на успішне виконання бойових задач, пов'язаних із проявом мужності, відваги і героїзму в бою має своєчасне представлення до урядових нагород воїнів, що відрізнилися. Бойовий досвід переконливо свідчить: своєчасне представлення особового складу до нагород, популяризація воїнів, що проявили мужність і відвагу в бою піднімають бойовий дух частин і підрозділів, сприяють зміцненню морально-психологічного стана військ, досягненню перемоги над ворогом.

У бойовій обстановці дуже часто виникає необхідність у перебазуванні авіаційних частин на нові аеродроми. У цих умовах морально-психологічне забезпечення проводиться з метою мобілізації особового складу на своєчасне й організоване прибуття на новий аеродром у постійної бойовій готовності.        

Частини і підрозділи протиповітряної оборони Повітряних Сил виконують особливу роль у захисті державних інтересів України, стоять на стражі повітряних рубежів. Їх називають військами переднього краю, військами постійної бойової готовності. Підрозділи цих військ виконують відповідальну бойову задачу - несуть бойове чергування по охороні повітряних рубежів Батьківщини.

З урахуванням пред'явлених до протиповітряної оборони вимог, а також специфіки бойових дій зенітно-ракетних, винищувальних, авіаційних і радіотехнічних частин організується їхнє морально-психологічне забезпечення. Воно здійснюється безупинно в ході повсякденної бойової підготовки, у процесі виконання задач бойового чергування й у бойовій обстановці.

При організації морально-психологічного забезпечення діяльності зенітно-ракетних і радіотехнічних частин враховується, що воїни цих військ завжди повинні знаходитися на бойових посадах, нерідко під погрозою ракетного або бомбового удару противника, найвищою мірою готовності до відбиття повітряного нападу. Від будь-якого номеру бойового .розрахунку командного пункту, радіолокаційної станції, пускової установки, кожного офіцера наведення, оператора характер діяльності в мирних умовах і в бойовій обстановці потребує виняткової самовідданості, дисциплінованості, внутрішньої зібраності, швидкість реакції, пильності, виняткової витримки, сильної волі, твердості ініціативи.

Найвищими моральними, психологічними і фізичними якостями повинні володіти воїни авіаційних винищувальних частин. Для бойової діяльності льотчиків-перехоплювачів характерне: ведення пошуку повітряного противника і його знищення на великих швидкостях, у широкому діапазоні висот, у складних метеорологічних умовах; спроможність до виконання великої кількості команд, що находять із землі, і швидкої переробці різноманітного роду бойової інформації. Специфіка діяльності льотчика-перехоплювача, поряд із високим професіоналізмом, потребує міцного здоров'я, холоднокровності, точного розрахунку, віри в показання приладів, надійність бойової техніки, постійного прагнення до зустрічі із противником і знищенню його в повітряному бою.

Добре зарекомендували себе вправи по умінню швидко "читати" повітряну обстановку, зафіксовану на планшетах, грамотно організовувати й узагальнювати, інформацію, робити з неї висновки і коротко доповідати їх. При підготовці операторів зенітних, ракетних і радіотехнічних частин, радіотелеграфістів, номерів стартових розрахунків і ряду інших спеціалістів широко застосовується метод поетапного формування навичок, що дозволяє скоротити терміни підготовки операторів приблизно в два рази.

Широке застосування одержав комплексний метод відпрацьовування задач при проведенні тренажів, летючок і інших видів навчальних занять на тактичному фоні, що передбачає активні, що постійно змінюються дії "противника", раптову зміну обстановки, несподіване застосування радіолокаційних перешкод, що відривають маневри, імітацію застосування "противником" засобів вогневого придушення і т.д.

Одним із самих відповідальних і складних видів діяльності особового складу протиповітряної оборони є бойове чергування. За своїм характером воно є виконанням бойової задачі, жадає від бойових розрахунків, змін і екіпажів високої готовності в морально-психологічному відношенні.

Бойове чергування жадає від воїнів свідомості, постійної внутрішньої зібраності, спроможності самовіддано виконувати бойові задачі, якими б складними вони не були, характеризується витратою значних фізичних і нервово-психологічних сил усіма категоріями військових, які входять у чергові розрахунки, різкими переходами з одного психологічного стана в інший.

Специфіка бойового чергування потребує диференційованого підходу до роботи з різноманітними категоріями військових. Так, у роботі з льотним складом винищувальної авіації особлива увага приділяється формуванню спрямованості на льотну діяльність (безпечне проведення польотів, всебічну і якісну підготовку до кожного вильоту і т.д.); урахуванню індивідуально-психологічних особливостей і фахових якостей авіаторів і на їхній основі - прогнозуванню дій льотчиків в екстремальних ситуаціях на землі й у повітрі.

Робота з інженерно-технічним складом винищувальної авіації характеризується спрямованістю на рішення основної задачі в цьому виді діяльності - сформувати почуття високої відповідальності за якісну підготовку авіаційних комплексів і спецобладнання бойового чергування.

Робота з посадовими особами бойових розрахунків зенітних ракетних військ зосереджена на формуванні їхньої спроможності своєчасно виявляти, супроводжувати і знищувати повітряні цілі на всій глибині зони поразки, у будь-якій обстановці; уміння знаходити і застосовувати нові, нестандартні, несподівані для противника дії, що забезпечували б рішення задачі з більшою надійністю й у більш короткі терміни.

        Важливі і відповідальні задачі частини і з'єднання протиповітряної оборони будуть вирішувати в бойовій обстановці. Вони будуть вести боротьбу з повітряним противником, захищати від ударів із повітря адміністративно-політичні і промислово-економічні центри, прикривати угруповання військ, важливі військові й інші об'єкти, що пред'являє винятково високі вимоги до морально-політичних, бойових і психологічних якостей особового складу частин і з'єднань протиповітряної оборони, утриманню ініціативи при організації морально-психологічного забезпечення.

         Морально-психологічне забезпечення діяльності особового складу протиповітряної оборони в бойовій обстановці - це комплекс узгоджених заходів органів військового управління і посадових осіб по створенню і підтримці морально-психологічного стану особового складу військ (сил), необхідного для успішної підготовки і проведення операцій по відбиттю нападу повітряного противника.

Морально-психологічне забезпечення в бойовій обстановці направляється на вирішення таких задач:

  •  роз'яснення особовому складу військово-політичної обстановки, причин і сутності війни (збройного конфлікту), політики керівництва країни і прийнятих їм рішень, поставлених перед військами задач, сильних і слабких сторін противника, його озброєння, тактики дій і т.д.;
  •  виховання особового складу на бойових традиціях народу й армії, прикладах мужності і героїзму, самовідданих дій у бойовій обстановці, популяризацію воїнів, що відрізнилися в боях, прикладів умілої взаємодії, підтримки в бою;
  •  формування і підтримка у військових бойового настрою, пильності, ненависті до ворога, розвитку у них необхідних морально-бойових якостей;
  •  зміцнення у особового складу впевненості у своїх силах, товаришах і командирах, можливостях бойової техніки і зброї.

Велика увага в бойовій обстановці буде приділятися вивченню й аналізу психологічних характеристик особового складу і військових колективів; формуванню психологічної готовності до бою; проведенню профілактичних заходів щодо підвищення емоційно-психологічної стійкості, психодіагностики психокорекції і психореабілітації військовослужбовців, що одержали бойові психічні травми, зняттю негативних наслідків впливу бойової обстановки на особовий склад і т.д.

Важливе місце займуть турбота про своєчасне виявлення осіб із психічними відхиленнями, низькими морально-діловими якостями, ослабленим здоров'ям, доведенні до військовослужбовців даних про повітряного противника, проведення зустрічей і бесід особового складу з військовослужбовцями, що мають бойовий досвід.

Поряд із загальною морально-психологічною підготовкою воїнів, будуть проводитись заходи щодо цільової підготовки психіки до виконання конкретних бойових задач, підвищенню ступеню зайнятості особового складу тактичною підготовкою, роботою на техніці, організації змагань по виконанню бойових нормативів.

У ході бойових дій дуже важливо враховувати наростання морально-психологічної і фізичної втоми особового складу, що може призвести до ослаблення пильності, утраті самоконтролю й обережності і, отже, до даремних втрат. У цей час, крім організації заходів щодо забезпечення умов для відпочинку і дозвілля особового складу, його медичного обстеження і т.д., важливо активізувати роботу з психічної реабілітації військових, що одержали бойові психічні травми.

У ході бойових дій велике місце у морально-психологічному забезпеченні займають питання, пов'язані зі створенням соціальних і правових умов, необхідних для якісного виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків і реалізації їхніх прав і соціальних гарантій.

Морально-психологічне забезпечення в бойовій обстановці включає також великий комплекс заходів, спрямованих на організацію духовно-змістовного дозвілля і культурного обслуговування всіх категорій особового складу. У місцях розташування військ розвертаються похідні автоклуби, намети (землянки), де б особовий склад міг познайомитися з матеріалами періодичної преси, почитати художню літературу, послухати радіо, пограти в настільні ігри і т.п. Організуються виступи у частині і з'єднанні концертних і агітаційно-пропагандистких бригад, ансамблів пісні та танцю і колективів художньої самодіяльності.

Важливою складовою частиною морально-психологічного забезпечення Військ протиповітряної оборони в бойовій обстановці с інформаційно-психологічне протиборство. Воно направляється на нейтралізацію інформаційно-психологічного впливу з боку противника на наші війська і нанесення йому морально-психологічної поразки, його деморалізацію. У цих цілях організується робота з постійним відслідкуванням й аналізом морально-психологічної обстановки і місцях дислокації, узагальнюються дані про можливості противника здійснювати інформаційно-психологічний вплив на наші війська, прогнозуються його наслідки, проводяться заходи щодо протидії цьому впливу, готуються власні інформаційно-психологічні акції проти військ противника і т.д.

Такі основні, найбільше характерні риси морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу Повітряних Сил.. Вони визначаються призначенням цих військ у системі обороноздатності України.

Морально-психологічне забезпечення діяльності особового складу Військово-Морських Сил України є складовою частиною єдиної системи морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України. Воно спирається на спільні для всіх ЗС України цілі, завдання, концептуальні погляди, нормативно-правову базу і структуру органів військового управління.

Разом з тим яскраво виражена специфіка завдань, що вирішуються військово-морськими силами, організація корабельної служби, способи ведення бойових дій на морі, вплив морської стихії, а також умов повсякденної та бойової діяльності кораблів породжує низку особливостей у змісті, організації і проведенні заходів морально-психологічного забезпечення у ВМС.

Діяльність особового складу ВМС відбувається у специфічних умовах морської служби. До них можна віднести: яскраво виражену патріотичну спрямованість служби військових моряків, інтенсивність військової праці, необхідність підтримання боєздатності сил постійної готовності, екстремальний характер впливу морської стихії на військову діяльність, що вимагає максимального духовного та фізичного напруження, високий ступінь насиченості військово-технічними засобами, складні соціально-побутові умови життєдіяльності, статутна регламентація, субординація і особливі міжособистісні взаємини у флотських колективах.

Історія морських війн містить багато фактів, коли противник, що мав перевагу у живій силі і бойовій техніці зазнавав поразки лише тому, що поступався іншій стороні в потужності морального фактору. Дослідження, що проводилися у військах, виявили прямий вплив високого морально-психологічного стану особового складу та його морально-бойових якостей на боєздатність кораблів і частин.

Пріоритетність морально-психологічного забезпечення у Військово-морських силах обумовлюється взаємодією низки складних воєнно-політичних, технічних і соціальних процесів, що відбуваються на кораблях і в частинах. Скорочення чисельності особового складу ВМС, перехід на контрактну службу, ринкові відносини в суспільстві, фінансові труднощі, загострення проблеми соціального захисту військових моряків суттєво впливають на духовний світ і ставлення до військового обов’язку особового складу. Перед органами по роботі з особовим складом гостро ставиться питання щодо пошуку тих методів і засобів морально-психологічного впливу на особовий склад, які є адекватними тим процесам, які відбуваються в українському суспільстві сьогодні.

Особливості діяльності особового складу кораблів і частин ВМС обумовлені воєнно-технічними, соціально-психологічними і природними факторами, які здійснюють безпосередній вплив на зміст і організацію морально-психологічного забезпечення.

По-перше, підготовка ВМС до відбиття агресії з морських напрямків тісно пов’язана з із зростанням значення пильності, відповідальності і компетентності військових моряків. Це змушує частину сил ВМС вже в мирний час виконувати завдання бойової служби і бойового чергування. А це, в свою чергу, вносить в морально-психологічне забезпечення нові аспекти, вимагає активізації людського фактора, бойової готовності кораблів і частин з урахуванням, змін, що відбуваються.

По-друге, в зв’язку зі скороченням корабельного складу ВМС, із бойового складу виводяться застарілі типи кораблів, що відносно збільшує відсоток нової бойової техніки, зброї і засобів захисту і посилює залежність бойової готовності кораблів від можливостей, здібностей і якості підготовки екіпажів, що обслуговують військово-морську техніку.

По-третє, відбувається ускладнення військової праці на флоті, і як наслідок, збільшення кількості військових спеціальностей. Військова праця стає, з одного боку, все більш колективним, а з іншого, – диференційованим, що вимагає поглибленої спеціалізації.

По-четверте, ускладнення військової праці, недоукомплектованість корабельних підрозділів в зв’язку зі скороченням з’єднань ВМС значно збільшують інтенсивність військово-морської служби. Поряд з високим «технічним навантаженням» у офіцерів і мічманів підрозділів по обслуговуванню бойової техніки зростає навантаження по несенню корабельної вахти, організації служби у з’єднаннях і гарнізонах. Бойові можливості зброї і бойової техніки залежать не тільки від їх тактико-технічних характеристик, а й від людського фактора. Опанування сучасною бойовою технікою і ефективне її використання вимагають від особового складу не стільки затрат фізичних сил, скільки професійної підготовки, здатності виявити в умовах психологічної напруженості емоційно-вольову стійкість.

По-п’яте, загальною тенденцією для ВМС є трансформація військової діяльності у військово-професійну. Недостатній професійний рівень підготовки екіпажів є одним з основних факторів високої аварійності на кораблях. Об’єктивне збільшення офіцерського і мічманського складу в екіпажах кораблів, а також поступовий перехід на службу за контрактом викликає певні складнощі в організації морально-психологічного забезпечення. Цей процес супроводжується суттєвими зрушеннями в культурному та освітньому рівні, професійній підготовці і соціальному статусі, демографічних характеристиках військовослужбовців ВМС.

По-шосте, нині невід’ємним компонентом підготовки і проведення бойових операцій стала інформаційно-психологічна боротьба. Застосування інформаційно-психологічної зброї і протидія їй на морських театрах воєнних дій мають свою специфіку. Інформаційно-психологічне протиборство починається, як правило, ще до початку бойових дій і носить характер «війни нервів». Його головна мета – досягнення інформаційної і психологічної переваги над противником до початку і в ході бойових дій. Об’єкти протиборства на морських театрах воєнних дій рухомі, а по можливості інформаційно-психологічної дії на екіпажі кораблів, що знаходяться в морі, обмежені.

По-сьоме, служба на флоті має низку особливостей, що викликані природними факторами. Це значні відмінності кліматичних умов морських акваторій, місць базування і театрів воєнних дій ВМС від інших кліматичних умов. Помітний вплив на морально-психологічний стан моряків можуть здійснити зміна звичного берегового добового режиму в зв’язку з цілодобовим несенням вахти особовим складом у морі, біологічних ритмів організму в зв’язку з суттєвою різницею в часовому поясі.

Вищеназвані та інші фактори здійснюють суттєвий вплив на зміст і організацію морально-психологічного забезпечення діяльності військових моряків. Накопичений досвід свідчить, що основними організаційними складовими морально-психологічного забезпечення діяльності ВМС є: інформаційно-пропагандистське забезпечення, психологічне забезпечення, воєнно-соціальна робота, культурно-виховна робота та захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника.

В організації заходів на кораблях і в частинах ВМС інформаційно-пропагандистському забезпеченні найбільш важливими є гуманітарна підготовка та інформування особового складу. В ході занять з гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців ВМС головну увагу необхідно приділяти вивченню історії України та її Збройних Сил, військово-морських традицій, проблем сучасного державного та військового будівництва, культурних досягнень народу України, діючого законодавства, практики навчання та виховання особового складу.

На кораблях 1 рангу організуються і проводяться морально-психологічне забезпечення бойової підготовки, бойового чергування, бойової служби, чергової, вартової і вахтової служб; вивчення індивідуальних особливостей військовослужбовців, військових колективів; психологічна профілактика правопорушень військової дисципліни; психологічна підготовка особового складу; психологічна адаптація військовослужбовців до умов військової служби. Морально-психологічне забезпечення кораблях 1 рангу (та їм рівних військових частинах ВМС) здійснюється на підставі поточного і перспективного планування. У планах формулюються заходи, терміни їх проведення з урахуванням реальної обстановки, стану справ, завдань бойового чергування, бойової служби, бойової підготовки і т.д.

Заходи з морально-психологічного забезпечення плануються на кораблі у відповідності з курсами бойової підготовки. В ході здачі 1-ої курсової задачі морально-психологічне забезпечення спрямовується на вивчення особовим складом змісту курсових задач, їх складових елементів, організаційно-методичних вказівок, покращення злагодженості дій за бойовими і повсякденними корабельними розкладами, підвищення якості тактичної і спеціальної підготовки. Особлива увага звертається на відпрацювання взаємодії між бойовими постами, коректування і розроблення різних документів, вивчення особовим складом функціональних обов’язків.

Під час 1-ої та 2-ої курсових задач морально-психологічне забезпечення на кораблях здійснюється з метою мобілізації особового складу на відпрацювання організації зброї і технічних засобів, одиночного та сумісного плавання, напрацювання практичних навичок по захисту від зброї масового ураження, в боротьбі за живучість корабля і т. д.

Здача курсових задач завершається, як правило, відпрацюванням сумісного плавання групи кораблів, виконанням одиночних і групових ракетних або торпедних стрільб, участь у командно-штабних і тактичних навчаннях ВМС. На цьому етапі морально-психологічне забезпечення спрямовується на відпрацювання елементів мобілізаційної підготовки, при переведенні кораблів і берегових частин в різні ступені бойової готовності. Відпрацьовуються також ефективні форми і методи взаємодії між кораблями і з’єднаннями, що беруть участь в навчаннях або сумісних плаваннях.

При виконанні кораблями ВМС завдань у морі (бойова служба, патрулювання, охорона водних районів, виконання вогневих вправ, бойова підготовка на морських полігонах) морально-психологічне забезпечення спрямовується на: підвищення відповідальності посадових осіб за безумовне виконання вимог інструкцій і настанов по боротьбі за живучість; вивчення і роз’яснення всім категоріям особового складу первинних заходів по боротьбі з пожежами і вогнем; глибоке вивчення стаціонарних і переносних аварійно-рятувальних засобів; відпрацювання особовим складом бойових змін прийомів по боротьбі за живучість на бойових постах; психологічну підготовку моряків, що включені до складу аварійних партій і спеціальних підрозділів; воєнно-технічну пропаганду серед особового складу.

Найбільш дієвими формами морально-психологічного забезпечення по боротьбі за живучість є воєнно-технічні вікторини, індивідуальні бесіди досвідчених спеціалістів з молодими моряками, інструктування моряків по заходах безпеки і корабельним правилам, навчання активу формам і методам виховання, спрямованим на правильну експлуатацію бойової техніки та озброєння, випуск спеціальних радіогазет, розбори проведених заходів, пропаганда передового досвіду, моральне стимулювання пильного несення корабельної вахти і т. д.

Організація морально-психологічного забезпечення змінюється разом із зміною системи організації виходів кораблів у море. Тому важливою особливістю при цьому є відпрацювання органами по роботі з особовим складом з’єднань системи управління морально-психологічним забезпеченням на кораблях, що перебувають у морі.

Після виходу з бази, при переході на полігони бойової підготовки і в період виконання стрільб важливе значення має індивідуальна робота по підтриманню високого морально-психологічного стану провідних спеціалістів, що забезпечують дії особового складу БЧ – 2 (вахтових офіцерів, інженер-механіків, штурманів, радіометристів, гідроакустиків). Оскільки виконання вогневих вправ відбувається по бойовій готовності № 1, то увага спрямовується на суворе виконання особовим складом дій, передбачених для даного режиму. Проявляється турбота щодо досягнення злагодженої роботи всіх посадових осіб, що включені у корабельні бойові розрахунки, а також щодо виконання заходів безпеки в ході виконання вогневих вправ і на кораблях і в акваторії полігонів.

Командир корабля здійснює загальне керівництво морально-психологічним забезпеченням. Йому належить ключова роль в забезпеченні морально-психологічної стійкості особового складу і досягненні морально-психологічної переваги над противником.

Таким чином, основне завдання морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу Військово-Морських Сил України полягає у формуванні у військових моряків духовних, психологічних і бойових якостей, необхідних для підтримання високої бойової готовності кораблів в мирний час і ведення бойових дій на морі. При цьому вкрай важливо враховувати специфічні умови корабельної служби, високу ступінь насиченості кораблів технічними засобами, екстремальний характер впливу морської стихії, сувору, регламентовану діяльність моряків, побутові умови і особливі міжособистісні взаємини у флотських колективах.

Висновки по лекції

  1.  Командири (начальники) всіх рівнів при організації морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування з’єднань та части повинні враховувати особливості які накладають на цей вид всебічного забезпечення умови виконання бойових завдань відповідно до ситуацій та варіантів застосування, видів бойових дій а також специфіку видів та родів військ.
  2.  Організація   морально-психологічного   забезпечення   застосування частин, з’єднань у різних видах бою  поділяється   на підготовку до виконання поставлених завдань, в ході виконання бойової задачі та по її завершенню. Переважна більшість заходів МПЗ здійснюється в підготовчий період. Разом з тим. досвід навчань, війн, збройних конфліктів показує, що існує достатньо форм і методів організації і проведення морально-психологічного впливу на військовослужбовців як під час підготовки, так і в ході виконання бойової задачі. Головне, здійснювати цю роботу необхідно ініціативно, творчо, і тим активніше, чим складніша обстановка.
  3.  Завданням командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом є постійне врахування морального фактору в різних умовах обстановки, вдосконалення форм і способів впливу на свідомість, психологічний стан і поведінку військовослужбовців в інтересах виконання завдань в обороні, наступі (контрнаступі), а також в у визначених ситуаціях та варіантах застосування

Література

  1.  Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. - К.: «Преса України», 1997. – 79 с.
  2.  Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Затверджена Указом Президента України №981/98 від 4.09.1998
  3.  Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004.
  4.  Воєнна доктрина України. Затв. Указом Президента України від 15 червня 2004 р. № 648/2004. // Народна армія. – 2004. – 23 червня.
  5.  Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки.
  6.  Засади  підготовки  і  застосування  Збройних  Сил
    України на період 2006-2011 роки, частина І (загальні положення).
  7.  Стратегічний оборонний бюлетень України (Біла книга України).
  8.  Біла книга 2005. Оборонна політика України. –  К., 2006. – 134 с.
  9.  Наказ Міністра оборони № 142 від 5.05. 1999р. “ Про затвердження концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.
  10.  Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил): історія та сучасність. / Навчально-методичний посібник. - Х.: ХВУ, 2000. - 87с.
  11.  Безбах В.Г. Організація морально-психологічного впливу на особовий склад в арміях передових країн світу // Збірник наукових праць. – К.: ВГІ НАОУ. – 2003. – №2 (33). – С. 3 – 10.
  12.  Безбах В.Г. Проблеми та шляхи реформування морально-психологічного забезпечення військової служби в системі завдань “Оборонного огляду” // Зб. матеріалів науково-практичної конференції “Система морально-психологічного впливу на особовий склад ЗС України: тенденції розвитку”. – Частина 1. – К.: ВГІ НАОУ. – 2003. – С. 5 – 18.
  13.  Безбах В.Г. Онищук М.І. Протидія інформаційно-психологічному впливу противника. Навчально-методичний посібник.-К.: НАОУ, 2002-36 с.
  14.  Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України: Навчально-методичний посібник / В.Г.Безбах, В.Г.Воякін, В.М.Вилко, О.В.Гаврис, С.П.Гончар, М.І.Онищук, В.К.Філіпов – К.: НАОУ, 2002. – 232 с.
  15.  Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки з'єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України. -К.: Видання академії, 2000. – 75 с.
  16.  Руснак І.С., Телелим В.М. Розвиток форм і способів ведення інформаційної боротьби на сучасному етапі. Наука і оборона 2’ 2000 с.18-23.
  17.  Слипченко В.И. Войны шестого поколения. Оружие и военное искусство будущего. М.: Вече, 2002. -384 с.
  18.  Смолянюк В.Ф. Військова могутність України: Теоретико-методологічні засади формування і розвитку (політологічний аналіз досвіду 1990-х років): Монографія. – Київ - Ірпінь: Перун, 2000. – 448 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57775. Взаємне розміщення прямих на площині 3.51 MB
  Мета та задачі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми; закріпити вміння застосовувати отримані знання під час розв’язування задач; розвивати логічне мислення, комунікативні навички...
57776. Отзвуки «Серебряного века» 93.5 KB
  Цели урока: познакомить учащихся с творчеством выдающихся поэтов и композиторов эпохи серебряного века; развивать умение вслушиваться в музыку стихотворений и музыкальных произведений развивать воображение творческие способности...
57777. Погода. Спостереження за погодою 1.21 MB
  Тип проекту: Пізнавальний дослідницький творчий Задачі проекту: розширити знання учнів про атмосферні явища шляхом узагальненого поняття погода; познайомитися з науковими дослідженнями прогнозування погоди виявити...
57778. Застосування похідної для побудови графіків функції 458.5 KB
  Яка функція називається опуклої вниз на інтервалі ; b Яка функція називається опуклою в гору на інтервалі ; b Що називається точкою перегину графіка функції Назвіть властивості графіків опуклості функції...
57779. ЗАСТОСУВАННЯ ПОХІДНОЇ ДО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ 201.5 KB
  МЕТА: перевірити знання учнями формул для знаходження похідної та вміння застосовувати метод диференціального числення до розв’язування прикладних задач вміння виділяти етапи в розв’язуванні прикладних задач...
57780. Экстремальные задачи 2.81 MB
  Цель: ознакомить учащихся с понятием экстремальные задачи; составить алгоритм их решения с помощью производной; раскрыть область применения производной, показать, что производная – способ исследования процессов действительности и современного производства.
57781. Застосування похідної до дослідження функції 582.5 KB
  На дошці учень виконую вправу: знайти максимум функції. Перше завдання детектива Кожен учень отримує картку із завдання дослідити функцію. За виконання цього завдання учень отримує різну зарплатню оцінку в залежності від складності завдання...
57782. Похідна та її застосування 76 KB
  Мета проекту: показати широке застосування похідної; довести що похідна засіб дослідження процесів дійсності і сучасного виробництва; розвивати вміння досліджувати систематизувати вивчені факти...
57783. Применение производной к исследованию функции 1.89 MB
  Цели урока: сформировать навыки исследования и построения графиков функции с помощью производной. Учитель записывает на доске а ученики в тетради: Применение производной при исследовании функции.