18496

Резерви зі страхування життя

Лекция

Налоговое регулирование и страхование

Тема 4. Резерви зі страхування життя І. Поняття резервів зі страхування життя та їх склад 2. Законодавчі вимоги до резервів зі страхування життя. 3. Принципи розрахунку резервів довгострокових зобов`язань. 4. Резерви належних виплат страхових сум. І. Поняття ре

Украинкский

2013-07-08

62.5 KB

9 чел.

 Тема 4. Резерви зі страхування життя

І. Поняття резервів зі страхування життя та їх склад

2. Законодавчі вимоги до резервів зі страхування життя.

3.  Принципи розрахунку резервів довгострокових зобов`язань.

4. Резерви належних виплат страхових сум.

 

І. Поняття резервів зі страхування життя та їх склад

Страховики, котрі працюють в сегменті лайфового страхування, формують комплекс страхових резервів, які у вітчизняному законодавстві (відповідно до Закону України “Про страхування”), називаються “резерви із страхування життя”, на відміну від технічних резервів, котрі створюються страховиками, діяльність яких пов`язана із загальним страхуванням.

Резерви зі страхування життя відображають обсяги страхових зобов`язань “лайфових” страховиків за укладеними договорами  і включають

 

  •  резерви довгострокових зобов`язань (математичні резерви), в тому числі: резерви нетто-премій; резерви витрат на ведення справи; резерв бонусів
  •  резерви належних виплат страхових сум, в тому числі: резерв заявлених, але не врегульованих збитків; резерв збитків, що виникли, але не заявлені.

 На відміну від технічних резервів, джерелом утворення резервів зі страхування життя є:

А) страхові премії;

Б)  доходи від інвестування коштів цих резервів.

 

Загальної законодавчо визначеної методики формування резервів зі страхування життя не існує. Лайфові” страховики повинні розробляти та подавати на затвердження Держфінпослуг власні Положення про формування резервів зі страхування життя, підписані сертифікованим актуарієм, відповідальною особою та скріплені  печаткою страховика.  Ці власні Положення розробляються з урахуванням затвердженої Розпорядженням Держфінпостуг Методики (2004 р.) яка регламентує  не сам порядок утворення резервів, а  методологічні підходи до обчислення цих резервів, процедуру їх обчислення.  

 

Методика, затверджена Держфінпослуг, не торкається конкретного порядку обчислення резервів зі страхування життя. Вона лише встановлює основні принципи оцінки вартості грошових  зобов'язань  страховика за  договорами  страхування  життя. Обсяги вартості таких зобов`язань та майбутніх витрат для забезпечення  виконання цих зобов`язань, як зазначено в Методиці, усоблюють в собі страхові резерви із страхування життя.

Страховики, що здійснюють страхування життя, щоквартально подають до Держфінпослуг у складі спеціалізованої страхової звітності інформацію щодо формування резервів із страхування життя. Вона міститься у Розділі 2 «Показники діяльності із страхування життя».

2. Законодавчі вимоги до резервів зі страхування життя.

Специфіка резервів зі страхування життя пов`язана із специфікою такого страхування і законодавчими вимогами до нього.  Страхування життя, відповідно до Закону України “Про страхування” (ст. 6) – це сукупність довготермінових видів страхування, які передбачають обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно договору страхування  у разі:

  •  смерті застрахованої особи;
  •  дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії  договору страхування;
  •  дожиття застрахованої особи до визначеного договором віку.

Крім того, умови договору можуть передбачати виплати у разі настання нещасного випадку або хвороби застрахованої  особи.

Договори страхування можуть мати комбінацію зазначених подій, але ризик смерті передбачається обов`язково.

Кожна із перелічених подій повинна мати своє покриття за рахунок відповідно утворених математичних резервів.  

Отже, кошти резервів зі страхування життя в жодному випадку не можуть перетворитися на власність страховика, бо виплати мають відбутися або за фактом дожиття, або за фактом смерті.  

Стосовно договорів страхування життя існують певні законодавчі вимоги, які прямо позначаються на формуванні страхових резервів. 

1.Страховики мають вести персоніфікований, індивідуальний облік договорів  страхування життя в порядку і на умовах, які визначені наглядовим органом. Окремо за кожним договором страхування страхова компанія обчислює актуарно, згідно з встановленою методикою, з урахуванаям відповідної інформації, суму резервів  довгострокових забов’язань. Сума таких індивідульних резервів у сукупності своїй складає загальну величину резерву довгострокових забов’язань страхової компанії.

2. Оскільки резерви зі страхування життя не є власністю страховика, вони мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов’язаний забезпечити окремий облік таких резервів.

3.Кошти резервів зі страхування життя не можуть використовуватись страховиком для погашення будь-яких зобов’язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов’язанням  за договорами страхування життя,  і не можуть бути включені до ліквідаційної маси  у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають  передачі іншому страховику за згодою страхувальника  або застрахованої особи, або передачі застрахованій особі;

4. Мінімальний термін дії договорів страхування життя в Україні дорівнює 3 роки, отже, інвестиційна політика страховика щодо управління резервами,  це враховувати.  

5. Структура страхових резервів і їх обсяги безпосередньо пов`язані із специфікою страхових договорів і мають її враховувати ( йдеться про те, що страхова сума може встановлюватися по окремому  страховому випадку, по групі страхових випадків,  по договору страхування в цілому; у разі, якщо за договором передбачені виплати у вигляді аннуїтетів, встановлюється не страхова сума, а сума таких ануїтетних виплат; ануїтетні договори обов’язково мають передбачати  страхування ризику смерті  застрахованої особи протягом  періоду між початком дії договору  та першою страховою виплатою. В інших випадках передбачення ризику смерті є обов’язковим  протягом всього терміну дії договору.  

  1.  Врахування інвестиційних інтересів страхувальників. Договором страхування життя має бути обов’язково  передбачене збільшення розміру  сплачуваної страхувальнику страхової суми  та розмірів часткових  страхових виплат  на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів зі страхування життя (за вирахуванням витрат на ведення справи  (15% отриманого інвестиційного доходу) і відрахувань від інвестиційного доходу  у математичні резерви). При цьому величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати 4% річних. Договір страхування може передбачати бонуси, які визначаються раз на рік також за іншими фінансовими результатами  страховика (участь у прибутку). Це означає, що страховик певним чином має організувати механізм формування страхових резервів та управління коштами резервів;
  2.  З метою адекватної оцінки страхових зобов`язань вони можуть бути встановлені як у валюті України, так і у вільно конвертованій валюті  або у розрахункових величинах, що визначають фактичних розмір зобов’язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов’язань. З метою періодичної переоцінки грошових  зобов’язань сторін за договором страхування  життя Договір може передбачати індексацію страхової суми  і страхових виплат протягом дії договору страхування  за умови відповідної індексації  страхової премії. Індексація здійснюється за офіційним індексом інфляції.

3.Принципи розрахунку резервів довгострокових зобов`язань.

 

Резерви довгострокових зобов`язань виступають основною складовою резервів із страхування життя

  Оскільки договори страхування життя можуть передбачати страхові зобов`язання, пов`язані із дожиттям, смертю і втратою здоров`я застрахованої особи через нещасний випадок або певну хворобу,   (або комбінацію цих зобов`язань), а також передбачають бонуси або нарахування процентів на залишок внесків страхувальників, то зрозуміло, що  резерви довгострокових зобов`язань мають слугувати фінансовим забезпеченням усіх цих операцій.  

Для розрахунку резервів довгострокових зобов`язань використовуються  методи актуарної математики (тому ці резерви ще називають “математичними”). Актуарні розрахунки – це система математичних і статистичних методів, за допомогою яких визначаються фінансові взаємовідносини  страховика і страхувальника за договорами довгострокового страхування життя.

Методика формування резервів зі страхування життя, затверджена розпорядженням Держфінпослуг встановлює відповідні вимоги щодо сукупності показників, на підставі яких вони обчислюються (так званий «базис розрахунку страхових резервів») Базис розрахунку встановлюється страховою компанією і включає:

а)  демографічні показники тривалості життя (таблиці смертності);

б)  ймовірність настання ризиків певної хвороби та (або) нещасного

випадку чи їх наслідків, якщо страхування на випадок настання таких

подій передбачене правилами страхування;

в)  річну ставку інвестиційного доходу (ця ставка не може перевищувати 4 відсотків).

Сукупність цих базисних показників можуть суттєво розрізнятись за групами договорів, оскільки відповідальність за окремими договорами теж є різною.

Резерви обчислюються  окремо  за кожним  договором страхування, який є чинними на  звітну  дату. При обчисленні резервів обов`язково враховуються темпи зростання інфляції.  Загальна  величина   математичного   резерву страхової компанії дорівнює сумі резервів, розрахованих окремо за кожним договором.

Обчислення математичних резервів здійснюється окремо за кожною його складовою (резерв нетто-премій, резерв витрат на ведення справи, резерв бонусів). Але слід зазначити, що рішення відносно того, формувати чи не формувати резервів витрат на ведення справи приймається страховиком на власний розсуд. Цей резерв не є обов`язковою складовою математичних резервів. У разі, якщо страхова компанія не хоче формувати цей резерв, він вважається рівним нулю.

 

 На  дати,  наступні  за  днем  закінчення  строку   дії договору, математичні резерви вважаються рівними нулю.

Страховик одночасно з розрахунком страхових резервів за кожним  договором  на  певну дату  оцінює   обсяг   страхових зобов'язань перестраховика за цим договором.

У разі дострокового припинення дії договору  страхування життя страховик сплачує  страхувальникові так звану “ викупну суму”, яка є майновим правом страхувальника  за  договором страхування життя. Викупна сума розраховується актуарієм математично на день припинення  дії договору, залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя. Методика розрахунку викупної суми є невід’ємною складовою правил страхування  і проходить експертизу у наглядовому органі (Держфінпослуг).

Викупна  сума  на будь-яку дату не повинна перевищувати математичного резерву на цю дату.  Розмір викупної  суми  залежить від строку дії договору та розраховується згідно з методикою,  яка є затверджується Держфінпослуг при затвердженні правил страхування.

4. Резерви належних виплат страхових сум.

Крім загальних вимог до розрахунку математичних резервів і викупних сум Розпорядження Держфінпослуг встановлює загальні вимоги до розрахунку резерву виплат страхових сум. Цей резерв складається з     резерву заявлених, але не врегульованих збитків і резерву збитків, що виникли, але не заявлені. Слід зазначити при цьому, що рішення щодо формування резерву збитків, що виникли, але не заявлені, приймає сама страхова компанія. Вона може не формувати цей резерв, і тоді він вважається рівним нулю, як і резерв витрат на ведення справи у складі математичних резервів.

Розрахунок   резерву  заявлених,  але  не  врегульованих збитків здійснюється окремо за кожним договором, який є чинним на звітну  дату.

 Розрахунок резерву збитків,  що виникли, але не заявлені, здійснюється за сукупністю договорів у цілому.

Загальна  величина резерву  належних  виплат  страхових  сум дорівнює сумі зазначених резервів.

Резерв  заявлених,  але  не  врегульованих  збитків   являє собою  грошові  зобов'язання страховика щодо страхових випадків, що мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але не були виконані або виконані не повністю станом на звітну дату.

Величина резерву  заявлених,  але  не  врегульованих  збитків дорівнює сумарній величині  не  сплачених  на звітну дату грошових сум, що мають бути виплачені:

   а) у зв'язку із страховими випадками,  про факт настання яких

       заявлено страховику в установленому  законодавством  та

         договором порядку;

   б) при настанні термінів здійснення виплат ануїтету, за якими 

      (термінами)  згідно  з  умовами  договору  не вимагається заява на 

       виплату;

    в) у  зв'язку  з  достроковим припиненням дії договору або

      із змінами умов договору.

 Резерв збитків,  що виникли,  але не заявлені, являє собою грошові  зобов'язання  страховика за ризиками нещасного випадку та(або)  хвороби  щодо  страхових  випадків,  які  могли  статися  у звітному  або  попередніх звітних  періодах, але не були заявлені на звітну дату.

 Оцінка резерву   збитків,   що   виникли,  але  не  заявлені, здійснюється актуарними методами.

При розрахунку страхових резервів зі страхування життя законодавством дозволяються спрощення та наближення у разі, якщо може бути обгрунтовано, що вплив цих спрощень та наближень на результати розрахунку резервів є несуттєвим.

PAGE  8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48541. ЗАРОЖДЕНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ НАУКИ 57 KB
  Они считали что приумножение богатства требует протекционистских мер по регулированию внешней торговли того чтобы поощрялся экспорт сдерживался импорт и всемерно поддерживалась национальная промышленность. Источником богатства меркантилисты считали неэквивалентный обмен в результате торговых взаимоотношений с другими государствами. Его труд посвящался проблеме преобразований в российской экономике направленных на преодоление бедности и преумножение богатства. Он считал что труд является источником богатства и в промышленности и в...
48542. Элементы автоматических устройств электрических систем 5.83 MB
  Сравнивает ток реле и ток уставки: Iр Iуст. Элемент воздействия выходные реле. ТЕМА: РЕЛЕ Реле – элемент сравнивающий входную величину с заданной уставкой. Элементарное реле имеет одну входную величину и может принимать два значения: 0 и1.
48543. МЕТАДАННЫЕ 608.79 KB
  Метаданные — это данные о данных, которые описывают характеристики объектов-носителей данных, способствуют обнаружению, идентификации, оценке и управлению этими данными, включают определения объектов, относящихся к данным, разработчикам, пользователям и средствам взаимодействия.
48544. Методи вимірювання теплоємності і тепловмісту 6.86 MB
  Вимірювання ентальпії методом змішування. Вимірювання теплоємності. Прилади які використовуються для вимірювання ентальпії або теплоємності називаються калориметрами а методика вимірювання – калориметрією.
48545. ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ И БД 2.06 MB
  Сергей Щербина Общие сведения о ГИС Большинство используемых данных с которыми работают информационные системы имеют пространственную привязку географические координаты т. Сервисы Google Mps и Google Erths фактически представляющие собой базовую инфраструктуру геоданных продемонстрировали потенциал уже завоевавших популярность географических информационных систем ГИС. Простота ввода и агрегации данных с помощью сервиса Google Erth позволяет видеть в нем прообраз ГИС будущего простых в использовании открытых сред.
48546. БАЗЫ ДАННЫХ КАК ОСНОВА ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ РЕШЕНИЙ 524.21 KB
  Сферы Воздух Вода Земля Био Количественные сведения о состоянии природной среды Наблюдения Диагноз Прогноз Климат После явления Сведения об объекте Перечень воздействий ЛПР Качественные сведения о ситуации время года климатический район тип объекта уровень принятия решений ЭММ Перечень рекомендаций Объект Оперативные Тактические Стратегические XII. БАЗЫ ДАННЫХ КАК ОСНОВА ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ РЕШЕНИЙ Проблемы поддержки решений в современных условиях Роль информации при принятии решений Принципы создания СППР Выявление знаний Примеры...
48547. Перспективы развития БД 3.17 MB
  Перспективы развития БД Развитие компьютерной техники Развитие ядра СУБД Развитие внешнего окружения Развитие средств работы с БД Развитие моделей данных Сенсорные сети Технологии обслуживания нового поколения Развитие компьютерной техники За последние 25 лет тактовая частота процессоров возросла с МГц до ГГц оперативная память – с нескольких сотен Кбайт до Гигабайт а память на дисках со 100 Мбайт до Тбайт и более. Рабочая нагрузка типового компьютера будущего потребует обработки Тбайт данных и производительности на терафлопном уровне....
48548. Базы данных. Модели данных 1.19 MB
  В настоящее время, а тем более в будущем, в условиях широкой информатизации общества все большее распространение будут получать справочные системы, системы информационной поддержки деятельности учреждений, системы поддержки принятия решений, системы автоматизированного учета и контроля, системы автоматизированного проектирования и множество других систем на базе средств информационных и коммуникационных технологий.
48549. Старажытныя цывілізацыі 650 KB
  Крыніцы вывучэння гісторыі Беларусі. Гісторыя Беларусі вывучаецца на аснове разнастайных гістарычных крыніц. Першымі на тэрыторыю Беларусі прыйшлі фінаугорскія плямены якія раней жылі за Уралам. Больш глыбокія вынінікі для Беларусі і Еўропы мела перасяленне індаеўрапейцаў.