18501

Предмет, мета і види економічного аналізу

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Тема 1. Предмет мета і види економічного аналізу Аналіз як абстрактнологічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу. Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання. Мета зміст та завдання економічного аналізу. Предмет економічног...

Украинкский

2013-07-08

164.5 KB

15 чел.

Тема 1. Предмет, мета і види економічного аналізу

Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу.

Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю субєкта господарювання.

Мета, зміст та завдання економічного аналізу.

Предмет економічного аналізу та його об’єкти.

Місце економічного аналізу в системі наук.

Поняття виду і напрямку економічного аналізу. Класифікація і характеристика видів економічного аналіз.

Метою вивчення цієї теми є оволодіння науковими основами економічного аналізу.

Розгляд питань доцільно розпочати із з’ясування змісту аналізу як абстрактно-логічного методу пізнання явищ, процесів як у природі, так і в суспільстві. Сфера застосування економічного аналізу обмежується застосуванням аналітичного дослідження до явищ і процесів економічного характеру.

Метою застосування економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єктів господарювання є підвищення його ефективності. Роль економічного аналізу в процесі управління в умовах нестабільності та непрогнозованості змін ринкового середовища суттєво зростає, адже він є дієвим засобом обґрунтування та вибору доцільних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкого та ефективного функціонування суб’єкта господарювання. В управлінській діяльності аналіз займає проміжне місце між збором і обробкою інформації та прийняттям управлінських рішень. Це означає що прийняттю кожного управлінського рішення повинна передувати робота по оцінці його доцільності та ефективності. Адже непродумані, неефективні рішення можуть завдати серйозної шкоди і навіть стати причиною краху діяльності.

Практична цінність економічного аналізу як прикладної діяльності, і як науки полягає в досягненні її основної мети – забезпечити об’єктивну оцінку стану аналізованого об’єкта та сприяти обґрунтуванню управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності його функціонування. Залежно від цільового спрямування окремого аналітичного дослідження, рівня його проведення, специфіки аналізованого об’єкта, визначається зміст аналізу (його сутність) та основні завдання.

Центральне місце при вивченні теми займає питання визначення предмета економічного аналізу як науки. Його характерною рисою є дослідження причинно-наслідкових зв’язків, що виникають між явищами і процесами економічного характеру. Оволодіння механізмом дії економічних законів, закономірностей, процесів і явищ дозволяє правильно їх оцінити, вказати на фактори та причини формування, спрогнозувати подальший розвиток подій, і якщо це можливо, - внести певні корективи, спрямовані на вдосконалення об’єкта аналізу.

Аналітичне дослідження економічних явищ і процесів здійснюється стосовно широкого кола об’єктів, в якості яких можуть виступати як економіка держави в цілому, її галузі, реґіони, окремі підприємства. Залежно від мети проведення аналізу, його обєктом можуть бути також їх окремі структурні елементи, напрямки чи аспекти.

Економічний аналіз є самостійною галуззю цілісної системи економічної науки, в той же час, він тісно пов’язаний з її іншими складовими елементами, з переважною більшістю з яких цей зв’язок є взаємним.

Застосування економічного аналізу при розв’язанні широкого кола завдань, зумовлених різноманітними потребами управління, призвело до виділення окремих його напрямків, а згодом і видів. Вид економічного аналізу – теоретичне і практичне відособлення напрямку аналітичної роботи, що відрізняються за методикою, організаційними формами проведення, інформаційним забезпеченням тощо залежно від конкретних завдань, які ними вирішуються.

Конкретне аналітичне дослідження може бути ідентифіковане як вид аналізу за різними класифікаційними ознаками. Тому для встановленні виду аналізу при побудові його певної методики необхідно розглянути весь спектр класифікаційних ознак.


Рис. 1.1. Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання.

Сфера економічного аналізу.

Для того, щоб дослідити будь-який предмет чи явище необхідно зясувати його механізм функціонування, а отже фізично або абстрактно розібрати об’єкт на окремі елементи, тобто здійснити аналіз.

Термін “аналіз” буквально означає “розклад цілого на складові частини” з метою розкриття його внутрішньої будови, взаємозв’язків елементів цілого, сили їх взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного з них. З аналізом тісно пов’язаний синтез, або поєднання виділених елементів для отримання цілого, якому притаманні нові ознаки.

Діалектична єдність аналізу та синтезу є синонімом наукового дослідження і складає зміст аналізу як абстрактно-логічного методу пізнання явищ, предметів, процесів. При цьому під аналізом розуміють мотивоване застосування всіх інших відомих методів пізнання об’єктивної реальності.

Дослідження економічних процесів і явищ є сферою економічного аналізу.


Ресурси                                              Результати

Рис. 1.2. Місце економічного аналізу в системі управління.

Рис 1.3. Роль економічного аналізу в підвищенні ефективності управління


Мета, зміст і завдання економічного аналізу

Мета економічного аналізу – оцінка стану, забезпечення життєздатності та підвищення ефективності функціонування суб’єкта господарювання.

Сутність економічного аналізу полягає в тому, що він є особливим видом діяльності, повязаним з:

дослідженням економічних процесів, які складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного порядку, їх взаємозв’язку;

виявом характеру дії економічних законів в конкретних умовах господарювання;

розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку;

науковим обґрунтуванням програм і прогнозуванням діяльності;

контролем за виконанням планів та управлінських рішень, раціональним використанням ресурсів;

виявленням позитивних і негативних факторів та кількісним виміром їх впливу;

пошуком господарських резервів та розробкою заходів по їх залученню;

виробленням і обґрунтуванням оптимальних управлінських рішень;

узагальненням передового досвіду.

Зміст економічного аналізу, як систематизований перелік складових частин (елементів), випливає з його мети та тих функцій, які він виконує в системі управління.

При висвітленні питання про завдання аналізу слід мати на увазі те, що вони зумовлюються метою, видом та обєктом аналізу. У найбільш загальному плані завдання, які стоять перед економічним аналізом діяльності суб’єкта господарювання, можна сформулювати таким чином:

Об’єктивна оцінка :

досягнутих масштабів діяльності об’єкта аналізу, пропорційності та динамічності його розвитку;

економічної ефективності використання ресурсів;

стану зовнішнього стосовно об’єкта аналізу середовища;

позицій об’єкта аналізу у зовнішньому середовищі;

Діагностика стану обєкта аналізу:

фіксація і встановлення суттєвості відхилень від базового рівня, програми розвитку, договірних зобов’язань, дотримання норм, нормативів і квот;

визначення стадії життєвого циклу і проблемних зон діяльності обєкта;

встановлення причинно-наслідкових зв’язків функціонування об’єкта і побудова його факторної моделі;

розрахунок впливу факторів на зміну результативних показників;

дослідження причин, що породжують і спияють дії певних факторів.

Діагностика перспективи функціонування об’єкта аналізу:

життєздатності, прогнозування розвитку об’єкта та зовнішнього середовища;

надійності прогнозу розвитку об’єкта аналізу та зовнішнього середовища;

співставності потенціалу об’єкта і ємності зовнішнього середовища;

обґрунтованості економічними розрахунками запланованих показників щодо масштабів, пропорційності та динамічності діяльності;

напруженості програми функціонування та договірних зобов’язань об’єкта.

Пошук і мобілізація резервів підвищення ефективності діяльності:

вивчення передового вітчизняного та світового досвіду;

вироблення рішень, спрямованих на усунення негативних і створення умов для підсилення дії позитивних факторів;

обґрунтування вибору найоптимальнішого з варіантів управлінських рішень.


Предмет економічного аналізу та його об’
єкти

Вивчення будь – якої дисципліни, як правило, розпочинають з окреслення її предмета. Адже саме у ньому коротко і влучно відображається те головне, що відрізняє цю науку від інших, суміжних до неї. Тобто, кожна наука має свій предмет дослідження, який не співпадає в галузях науки.

Як галузь економічної науки, економічний аналіз є системою знань, пов’язаних з дослідженням економічних явищ і процесів. Господарська (економічна) діяльність є сферою дослідження багатьох економічних наук і дисциплін: економічної теорії; макро-, мікроекономіки; менеджменту; фінансів; статистики; бухгалтерського обліку та інших. Проте, кожна з цих наук знаходить своє специфічне поле діяльності, найсуттєвіші з точки зору даної науки ознаки і властивості об’єкта, які становлять її предмет.

Характерною рисою економічного аналізу, яка відрізняє його з поміж інших економічних дисциплін, є дослідження причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів економічного життя, переважна більшість з яких певним чином впливає або залежить одне від другого. Розкрити і зрозуміти їх - це означає розібратися в суті економічного явища, відтворити закономірності та особливості його функціонування.

Володіння внутрішнім механізмом еволюції дозволяє:

дати правильну оцінку стану і динаміки розвитку об’єкта,

виявити напрям і силу дії факторів, що їх зумовили,

спрогнозувати розвиток подій;

внести корективи в діяльність об’єкта, спрямовані на його ефективніше функціонування.

Отже: предметом економічного аналізу є вивчення внутрішньої будови та причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів економічного життя, які складаються під дією об’єктивних законів та факторів суб’єктивного порядку, з метою підвищення ефективності функціонування об’єкта дослідження.

На відміну від предмета, який для кожної науки є єдиним, об’єктів дослідження може бути багато, при чому вони можуть співпадати в різних галузях науки.

Багатогранність сфер і проявів економічного життя зумовлює широке коло об’єктів дослідження економічного аналізу. Залежно від завдань аналізу та рівня, на якому вони вирішуються, об’єктами економічного аналізу можуть бути взяті в цілому :

економіка держави;

економіка галузі;

економіка реґіону;

економічні аспекти реалізації цільової програми;

фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання ;

а також фінансово-економічні аспекти їх окремих структур, сторін, напрямків чи проявів.

У тісному діалектичному зв’язку з категорією об’єкта аналізу (того, на що спрямоване дослідження) є поняття його субєктів (тих, що його проводять). До їх числа належать:

зовнішні аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські й консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість);

внутрішні аналітики (власники, апарат управління, інший персонал суб’єкта господарювання).


Рис. 1.4. Місце економічного аналізу в системі наук


Рис. 1.5.  Типологія видів економічного аналізу


Таблиця 1.1.

Види економічного аналізу

Назва виду

Характеристика

Емпіричний економічний аналіз

Суть у формальному опрацюванні певного масиву емпіричної економічної інформації, яка може бути одержана безпосередньо із реальної практики господарювання. Є обов’язковою передумовою теоретичного економічного аналізу.

Теоретичний економічний аналіз

Полягає у встановленні характеристики законів і закономірностей розвитку обєкта аналізу при наявності логічної залежності одних підсистем елементів від інших. Базується на використанні основних законів діалектики. Йому передують класифікація, типологія явищ і процесів та опрацювання результатів емпіричного економічного аналізу.

Макроекономічний аналіз

В якості об’єктів такого аналізу виступають економіка окремої держави, (економічної формації чи устрою), міждержавні та глобальні економічні явища і процеси.

Мезоекономічний аналіз

Об’єктами цього аналізу є економічні явища і процеси на рівні галузі, регіону, а також міжгалузевих, (міжрегіональних) програм економічного і соціального розвитку.

Мікроекономічний аналіз

Застосовується для відносно відособленого дослідження економіки суб’єктів господарювання, що розглядається як єдине ціле, обмежене рамками юридичної або комерційної самостійності.

Аналіз операційної діяльності

Використовується для дослідження стану та ефективності здійснення операційної діяльності (основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю).

Аналіз інвестиційної діяльності

Займається дослідженням питань стану та ефективності здійснення інвестиційної діяльності (операцій щодо придбання та реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Може передбачати проведення проектного аналізу (окремого інвестиційного чи кількох альтернативних проектів), портфельного аналізу (з метою управління його ефективною чи безризиковою структурою), а також аналізу ринку цінних паперів (фундаментального, технічного).

Аналіз фінансової діяльності

Вивчає стан та ефективність діяльності, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

Внутрішній аналіз

Здійснюється внутрішніми аналітиками (власниками, апаратом управління, іншим персоналом суб’єкта господарювання). Характерною особливістю є спрямованість на підвищення ефективності діяльності та широта інформаційної бази (можливість залучення для аналізу будь-якої доречної інформації про об’єкт, в тому числі конфіденційної.)

Зовнішній аналіз

Виконують зовнішні стосовно суб’єкта господарювання аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські та консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість) з метою здійснення ними своїх функцій. В якості інформаційної бази переважно використовується обмежене коло джерел інформації про діяльність об’єкта, як правило, - фінансову звітність, що підлягає публічному оприлюдненню, статистичну або відомчу інформацію. Розширення доступу до інших джерел інформації можливе лише у випадках, передбачених законодавством.

Періодичний аналіз

Здійснюється з повторюваною через певні проміжки часу регулярністю за традиційною програмою (регламентом) або методикою.

Епізодичний аналіз

Проводиться одноразово для вирішення нетривіального завдання за спеціальною програмою або методикою.

Оперативний аналіз

Максимально наближений в часі до моменту господарської операції аналіз, який здійснюється з метою оперативного управління. Частота проведення оперативного аналізу зумовлена доцільними потребами оперативного управління (щоденно (щозміни), щотижня, щодекадно).

Ретроспективний аналіз

Аналіз, який спрямований на дослідження минулих подій, з метою оцінки стану і динаміки розвитку обєкта, прогнозування перспективи та регулюючого впливу на його подальшу діяльність. Як правило, аналізуються події, наслідки і результати яких відображені в обліку і звітності за період, що охоплює досить значні відтинки часу (квартал, рік і більше).

Техніко-економічний аналіз

Дозволяє виявляти вплив техніки, технології, організації та управління діяльністю на економічні показники суб’єкта господарювання. У переважній більшості випадків є внутрішнім, передбачає залучення широкого кола джерел інформації, в тому числі техніко-технологічної, даних оперативного та управлінського обліку.

Фінансовий аналіз

Досліджує фінансові аспекти діяльності (фінансові результати, фінансову ефективність, фінансовий стан, фінансові інвестиції.)

Соціально-економічний аналіз

Займається дослідженням взаємозв’язку соціально-економічного рівня розвитку та ефективності господарювання об’єкта аналізу.

Інституційний аналіз

Зосереджується на вивченні правових аспектів діяльності у їх взаємозв’язку з економічними параметрами суб’єкта господарювання.

Еколого-економічний аналіз

Спрямований на дослідження наслідків та економічних аспектів впливу діяльності субєкта господарювання на стан довкілля.

Маркетинговий аналіз

Передбачає дослідження ринкового середовища та виробничо-збутової діяльності суб’єкта господарювання з метою оцінки їх стану, діагностики проблем і перспектив, пошуку невикористаних і виникаючих можливостей з метою вдосконалення маркетингової діяльності.

Коефіцієнтний аналіз

Полягає у розрахунку спеціальних коефіцієнтів (співвідношень економічних показників) для оцінки певного явища в статиці (на певну дату) та в динаміці (за певний період). Застосування відносних показників дозволяє здійснювати міжгосподарські порівняння і пом’якшує спотворюючий абсолютні показники вплив інфляційних процесів.

Кластерний аналіз

Займається побудовою класифікації об’єктів аналізу шляхом об’єднання їх в групи, або кластери, на основі критерію мінімуму відстані у просторі за обмеженою кількістю показників, які описують ці об’єкти. Вивчає особливості та закономірності розподілу показників згрупованих у кластери за певними ознаками об’єктів аналізу.

Дисперсійний аналіз

Здійснюють для оцінки однорідності статистичних сукупностей та надійності гіпотез. Суть у тому, що для оцінки репрезентативності розраховують показники дисперсії (розсіювання) і коли ці показники перевищують прийнятні критерії, вважаються , що дана сукупність є неоднорідною, ненадійною.

Кореляційно-регресійний аналіз

Застосовується для встановлення факту наявності зв’язку між показниками, визначення щільності (тісноти) цього зв’язку, вияву найсуттєвіших факторів, що визначають поведінку результативного показника, з’ясування форми та побудови моделі залежності. Використовується при дослідженні стохастичних (імовірнісних) зв’язків. Обов’язковою умовою цього аналізу є забезпечення репрезентативності вихідних даних.

Порівняльний аналіз

Полягає у виявленні подібності та відмінності певних об’єктів між собою, або стану одного й того ж об’єкта в динаміці з метою виявлення певних особливостей та закономірностей. Правомірний для застосування лише при умові співставності обєктів аналізу.

Структурний (вертикальний) аналіз

Спрямований на дослідження внутрішньої будови обєкта аналізу. Передбачає з’ясування питомої ваги (частки) елементів цілого та співвідношення цих елементів між собою. Розрахунок відносних показників дозволяє здійснювати міжгосподарські порівняння і пом’якшує спотворюючий абсолютні показники вплив інфляційних процесів. Доповнюється динамічним аналізом.

Динамічний (горизонтальний) аналіз

Застосовується для дослідження явищ і процесів у часі. Абсолютні значення показників на певні дати доповнюються абсолютними та відносними показниками динаміки (ланцюговими та базисними). Дозволяє виявити певні тенденції розвитку і на їх основі спрогнозувати ймовірні значення показників.

Факторний аналіз

Зводиться до дослідження факторних систем, які є сукупністю факторних (незалежних, екзогенних) та результативних (залежних, ендогенних) ознак (показників), що повязані причинно-наслідковим звязком. Буває прямим і зворотнім. Прямий факторний аналіз спрямовується на пошук часткових значень зміни результативної ознаки під впливом зміни факторних ознак (дедуктивним способом - від загального до конкретного). Зворотній факторний аналіз полягає у розрахунку зміни результативної ознаки при зміні факторних ознак (способом логічної індукції – від часткових значень факторів до значення результативного показника).

Функціонально-вартісний аналіз

Застосовують для дослідження співвідношень між корисністю функцій обєкта та витратами на їх реалізацію. Полягає у пошуку оптимального поєднання споживчих властивостей та вартісних показників об’єкта аналізу.

Стратегічний аналіз

Здійснюється для обґрунтування стратегічних (на віддалену перспективу) управлінських рішень. Полягає у прогнозуванні стану об’єкта та його середовища, забезпечує оптимальний режим функціонування, адаптацію до ймовірних змін середовища, уникнення невиправданих ризиків. Переважно спирається на результати ретроспективного аналізу та експертні оцінки.

Тактичний аналіз

Застосовується для обґрунтування управлінських рішень тактичного (ситуаційного) характеру. Передбачає оцінку стану об’єкта та його середовища, а також пошук можливостей для забезпечення його адаптації до змін, які відбуваються. Спирається на результати як ретроспективного, так і оперативного аналізу.

Всеохоплюючий аналіз

Поширюється на всі структурні підрозділи субєкта господарювання.

Локальний аналіз

Застосовується для дослідження економіки одного або кількох окремих підрозділів субєкта господарювання.

Комплексний аналіз

Передбачає дослідження всіх сторін, напрямків й аспектів діяльності об’єкта аналізу, що вивчаються у взамозв’язку та взаємозалежності.

Тематичний аналіз

Полягає у дослідженні одної окремо взятої сторони, напрямку, аспекту (проблеми) діяльності обєкта аналізу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44842. Экологические риски. Экологическое страхование 36.5 KB
  Категории риска: приемлемый риск уровень риска с которым общество в целом готово мириться ради получения определенных благ или выгод в результате своей деятельность. Экологический риск – это возможность возникновения неблагоприятных экологических последствий вызванных опасными природными или антропогенными в том числе техногенными факторами – факторами риска. Факторы экологического риска – это природные и антропогенные воздействия которые способны вызвать нежелательные опасные изменения состояния окружающей среды и здоровья человека:...
44843. Оценка воздействия хозяйственной деятельности на окружающую среду 41 KB
  Оценка воздействия на окружающую среду предназначена для выявления характера интенсивности и степени опасности влияния любого вида планируемой хозяйственной деятельности на состояние окружающей среды и здоровье населения. В процедуре ОВОС участвуют заказчик исполнитель работ по оценке воздействия и общественность. Исполнитель физ или юр лицо осуществляющее проведение оценки воздействия на окружающую среду которому заказчик предоставил право на проведение работ по оценке воздействия на ОС.
44844. Охраняемые природные территории 38 KB
  Общая площадь ООПТ федго и регго значения состт свыше 56 млн. ООПТ регго значения зант площадь равную 3 млн. га 536 от площади ООПТ в нашем регионе.В РФ создано более 13 тысяч ООПТ федго регго и месго значения.
44845. Характерные особенности метода и методики экономического анализа. Классификация методов и приемов экономического анализа 41 KB
  Характерные особенности метода и методики экономического анализа. Классификация методов и приемов экономического анализа Метод – это способ подхода к изучению познанию и преобразованию реальной действительности. Методология – это учение о принципах построения и формах научного познания. Методология ЭА – более общее чем метод понятие; вбирающее в себя помимо метода знание о формировании экономических явлений их структурных связях и путях дальнейшего развития.
44847. Оболочка bash 39.55 KB
  Если в командной строке стоит commnd1 commnd2 то commnd2 выполняется в том и только в том случае если статус выхода из команды commnd1 равен нулю что говорит об успешном ее завершении. Аналогично если командная строка имеет вид commnd1 commnd2 то команда commnd2 выполняется тогда и только тогда когда статус выхода из команды commnd1 отличен от нуля. Итак первый этап поиск кода команды. Команды бывают встроенные те код которых включен в код самой оболочки и внешние код которых расположен в отдельном файле на диске.
44848. Цели обучения РЯ в школе. Формирования лингвистической, языковой и коммуникативной компетенции в процессе обучения РЯ 14.38 KB
  Цели того или иного школьного предмета в том числе русского языка определяются следующими факторами: социальным заказом; уровнем развития соответствующей науки в данном случае лингвистики; уровнем развития педагогики детской психологии и самой методики преподавания русского языка. Лингвистическая наука достаточно полно описала все уровни русского языка и все функциональностилистические разновидности русской речи. Это позволило поставить задачу изучения языка во всех его основных проявлениях. Методика преподавания русского языка...
44849. Культура речи как качество 15.93 KB
  Центральным понятием нормативного аспекта является понятие языковой нормы. Нормы литературного языка включают единнообразную систему образцов общепринятые элементы языка обусловленные правилами исполнения речевых средств исторически принятые в языковом коллективе. Нормы отражают процесс. Признаки языковой нормы.