18502

Метод економічного аналізу та його основні прийоми

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Тема 2. Метод економічного аналізу та його основні прийоми Метод економічного аналізу його складові. Методологія методика. Основні категорії економічного аналізу. Характеристика основних принципів економічного аналізу. Класифікація і характеристика п...

Украинкский

2013-07-08

437.5 KB

2 чел.

Тема 2. Метод економічного аналізу та його основні прийоми

  1.  Метод економічного аналізу, його складові. Методологія, методика.
  2.  Основні категорії економічного аналізу.
  3.  Характеристика основних принципів економічного аналізу.
  4.  Класифікація і характеристика прийомів економічного аналізу

Основу будь-якої науки становлять її предмет і метод.

Предмет – це те, чим займається дана наука на відміну від інших наук. Характерною рисою предмета економічного аналізу є вивчення причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів господарської діяльності. Сутність і основна мета економічного аналізу – об’єктивна оцінка стану аналізованого об’єкта і вияв можливостей підвищення ефективності його функціонування. Досягнення мети кожної науки здійснюється завдяки властивому їй методу.

Питання про всезагальні форми і методи дослідження вивчаються філософською наукою (яка виробила універсальну методологічну основу пізнання – діалектику), однак методологія і методика наукового пізнання в кожній конкретно галузі знань (науці) розробляється самостійно, виходячи із завдань, які цією наукою ставляться і вирішуються. Зосередимо свою увагу на таких категоріях, як метод, методологія, методика.

Метод науки - це система теоретико-пізнавальних категорій, регулятивних принципів наукового дослідження та наукового інструментарію.

До основних категорій (логічних понять) економічного аналізу відносять: показник, фактор, резерв, модель, ін.

Предмет і обєкт дослідження характеризуються за допомогою показників, що відображають кількісну і якісну сторони явища або процесу. Залежно від ознак, які покладені в основу поділу, показники класифікують на групи.

Фактори – активно діючі рушійні сили, що викликають позитивні або негативні зміни в стані об’єкта і в показниках, що його відображають. Поняття фактору близьке до поняття причини, однак причини – це явища, які глибше, ніж фактори впливають на  зміни, які виникають в стані об’єкта. Вони деталізують механізм дії факторів. Фактори класифікують у групи за рядом ознак.

Загальновідомо, що в економіці під резервами розуміють наявність деякої величини ресурсів, які акумулюються для використання на певні потреби в майбутньому. В економічному аналізі цей термін переважно застосовується в дещо іншому контексті. А саме: резерви – невикористані можливості підвищення ефективності діяльності, які виявляються в ході аналізу. Резерви підвищення ефективності діяльності доцільно класифікувати у групи.

Модель є таким описом системи, яким можна оперувати для дослідження елементів, природи їх поведінки та взаємозв’язків а також впливу на її стан в цілому.

Зв’язок економічних явищ проявляється внутрішньо зумовленою їх зміною. Серед багатьох форм закономірного зв’язку явищ важливу роль відіграє причинний, суть якого в породженні одного явища іншим. Такі звязки називаються причинно-наслідковими. Ознаки, які характеризують причину, називаються факторними (незалежними, екзогенними); ознаки, які характеризують наслідок, називаються результативними (залежними, ендогенними). Сукупність факторних і результативних ознак, що повязані причинно-наслідковим звязком, називається факторною системою.

Моделлю (математичною формулою) описуються звязки у факторній системі. У найбільш загальному вигляді вона може бути представлена так:

y = f (), де:

y-результативна ознака;

x-факторніознаки.

Процес побудови аналітичного виразу цієї залежності називають процесом моделювання досліджуваного явища. Існують два типи зв’язків, які піддаються дослідженню в процесі факторного аналізу: детерміновані і стохастичні.

Звязок називається детермінованим (повним), якщо узагальнюючий показник однозначно визначається значеннями факторних ознак. Прикладом є модель формування вартості продажу як добуток кількості проданих виробів на їх ціну.

Зв’язок називається стохастичним (імовірнісним, неповним), якщо значення узагальнюючого показника неповністю визначається значеннями факторних ознак, тобто має місце статистичний розподіл з певною імовірностю появи конкретних значень. Тому при моделюванні таких зв’язків оцінка узагальнюючого показника представлена середніми величинами Прикладом такої моделі є регресійні рівняння, що виражають залежність продуктивності від стажу роботи та кваліфікації робітника.

Аналіз в значній мірі базується на застосуванні детермінованих факторних моделей.

Розглядувані звязки можуть бути прямими та зворотніми. У першому випадку зростання (зменшення) факторної ознаки призводить до росту (зменшення) результативної. У другому- навпаки. Зростання (зменшення) факторної ознаки призводить до зменшення (росту) результативної.

Звязок буває:

-адитивним Т = а + в + с;

-мультиплікативним Т = а х в х с;

-кратним Т = а/в;

-комбінованим Т =а/(в + с).

При дослідженні зв’язків (факторному аналізі) вирішується декілька задач:

-встановлення факту наявності або відсутності зв’язку між аналізованими показниками;

-вимір щільності зв’язку;

-встановлення невипадкового характеру виявлених звязків;

-кількісна оцінка впливу зміни факторів на зміну результативного показника;

-виділення найбільш значимих факторів, що визначають поведінку результативного показника.

Зясування типології та характеристики моделей сприяє формуванню навиків їх подальшої побудови в межах вивчення курсу та в подальшій практичній діяльності.

Проведення аналітичного дослідження здійснюється у відповідності з певними регулятивними принципами, які забезпечують процедурну сторону його методології та методики. Суть цих принципів викладена у відповідному питанні теми.

Основним елементом методу науки є її науковий аппарат. На сьогоднішній день практично неможливо вичленити такі прийоми та способи, які властиві виключно одній науці. Це зумовлено взаємопроникненням наукових інструментаріїв різних наук. У економічному аналізі використовуються прийоми, розроблені в його межах, а також іншими галузями економічної науки. Прийоми економічного аналізу класифікують у групи.

Детальний розгляд складових елементів методу економічного аналізу та їх характеристика не є самоціллю, вони сприяють кращому розумінню ролі цих понять в господарській діяльності, правильному їх застосуванню при побудові методик економічного аналізу.


Метод економічного аналізу, його складові. Методологія, методика

Метод будь-якої науки (буквально “шлях до чого-небудь”) - спосіб досягнення мети – певним чином впорядкована діяльність, за допомогою якої вона вивчає і розкриває свій предмет. Це стосується і економічного аналізу, який шляхом глибокого вивчення господарських процесів дає можливість науково обґрунтовувати управлінські рішення.

Метод економічного аналізу – це спосіб системного комплексного вивчення, виміру та узагальнення впливу факторів на стан і динаміку господарського розвитку, визначення ефективності функціонування об’єкта та вироблення варіантів її підвищення, яке здійснюється з використанням всіх доступних джерел інформації через застосування загальнонаукових та спеціальних прийомів і способів дослідження.

Метод аналізу – це система теоретико-пізнавальних категорій, регулятивних принципів та наукового інструментарію дослідження об’єкта.

Категорії економічного аналізу – це найбільш загальні, ключові логічні поняття даної науки. До їх числа можна віднести: показник, фактор, резерв, модель, ін.

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології і методик. До них відносять: системність, виявлення взаємозв’язку і взаємозалежності явищ (встановлення їх форми, причини формування та зміни), вивчення явищ в розвитку, комплексність, об’єктивність, побудови системи показників, поступова деталізація, , визначення провідної ланки і “вузького місця”, ефективність, періодичність (регулярність), оперативність.

Науковий інструментарій (апарат) економічного аналізу – це сукупність загальнонаукових і спеціально розроблених способів (прийомів, методик) дослідження об’єктів.

Методологія економічного аналізу – розділ науки, присвячений проблемам дослідження методу, вчення про розробку прийомів дослідження, а також сукупність прийомів, що застосовуються при дослідженні господарських процесів.

Методика – послідовність використання певних прийомів у процесі дослідження функціонування суб’єктів господарювання залежно від мети аналізу, конкретний алгоритм розрахунків показників т.д. Методика включає також систему правил і вимог, що гарантують ефективність застосування методу, тобто методики є практичним втіленням методу.

Рис. 2.1. Складові елементи методу науки


Рис. 2.2. Класифікація економічних показників


Рис. 2.3. Класифікація факторів діяльності суб’єкта господарювання


Рис. 2.4. Класифікація резервів підвищення ефективності діяльності


Рис. 2.5. Типологія моделей взаємозв’язку явищ

Суть і характеристика основних принципів аналітичного дослідження

Таблиця 2.1.

Принцип

Суть і характеристика

Системності

Полягає в:

а) логічно обґрунтованій послідовності вивчення діяльності, виявлення і залучення резервів підвищення її ефективності;

б) сприйнятті об’єкта як системи, або впорядкованої сукупності взаємопов’язаних елементів, які організовано взаємодіють для досягнення спільної мети;

в) розгляді кожного об’єкта як складової частини економічної системи вищого порядку, а підсумки його діяльності як наслідки складної взаємодії внутрішніх і зовнішніх причин.

Виявлення взаємозв’язку і взаємозалежності явищ

Встановлення їх форми, причин формування та наслідків зміни. Побудова концептуальної моделі функціонування обєкта, прогнозування та моделювання його поведінки.

Вивчення явищ в розвитку

Уявлення про предмет дослідження значно розширюється при доповненні статичної картини характеристикою його динаміки розвитку.

Комплексності

Вимагає проведення всеохоплюючих досліджень всіх сторін діяльності. Як відомо, господарську діяльність на сьогодні класифікують на операційну, інвестиційну і фінансову. А у складі операційної діяльності виділяють постачання ресурсами, виробництво і збут продукції, інші пов’язані операції. Тому при вивченні певних сторін діяльності слід враховувати їх внутрішній зв’язок з іншими.

Об’єктивності

Полягає у адекватності аналітичної інформації дійсному стану об’єкта, достовірності даних аналізу.

Побудови системи показників

Діяльність підприємства представляють у вигляді блок-схеми, логічні блоки якої відображають основні вузлові проблеми управління цією системою та основні узагальнюючі показники діяльності за кожною підсистемою (блоком). Охоплює показники плану, обліку, звітності, вибіркових спостережень, іншу доречну інформацію.

Поступової деталізації

Конкретизація, розклад загальних показників на їх складові за місцем, часом і факторами формування. При цьому повинні бути враховані існуючі закономірності, склад, внутрішні рамки, зв’язки, функції. Їх дотримання дозволяє відтворити предмет у наближеному до первісного вигляді. Деталізація обов’язково здійснюється поступово, поетапно.

Визначення провідної ланки

Окремі елементи цілого часто відіграють неоднакову роль у функціонуванні обєкта. Одна або кілька формують його сутність, провідну якісну ознаку. На дослідженні провідних ланок, поліпшення яких є вирішальним чином вплине на діяльність об’єкта, повинні бути зосереджені переважні аналітичні зусилля.

Виявлення “вузького місця”

В ході розвитку об’єкта трапляються явища або процеси, які гальмують його еволюцію, стримують повне розгортання  потенціалу. Завдяки виявленню у процесі аналізу “вузьких місць” та їх “розширенню” вдається усунути диспропорції у діяльності та розвитку об’єкта .

Ефективності проведення

Суть полягає в одержанні оптимального позитивного економічного ефекту від зусиль, пов’язаних із збором, підготовкою, аналітичною обробкою інформації та впровадженням заходів за її результатами.

Періодичності (регулярності)

Дієвість аналізу зростає при перетворення його у постійно діючий фактор підвищення ефективності діяльності.

Оперативності

Означає проведення аналізу у стислі терміни, максимально наближені до моменту здійснення господарських операцій, на піці актуальності його впливу на хід господарського розвитку. Результати аналізу повинні бути належним чином узагальнені (текстово, таблично, графічно) та своєчасно доведені до відома їх користувача.


Рис. 2.6. Типологія прийомів економічного аналізу


Порівняння – загальний прийом, використовується досить широко. Однак, навіть у практиці окремого підприємства часто зустрічаються показники, які порівнювати некоректно. Тому, перш ніж розпочати аналіз показників, потрібно привести їх до співставного виду. Способи приведення інформації до співставного виду:

-нейтралізація вартісного фактора використання єдиних цін при вивченні вартісних показників (співставні ціни).

-нейтралізація кількісного(обємного) фактора. Наприклад, при вивченні собівартості, витрати на виробництво і реалізацію продукції вивчаються в перерахунку на фактичний обсяг.

-нейтралізація дії структурного фактора полягає в усуненні незіставності через наявність структурних зрушень, наприклад, при аналізі динаміки обсягу виробництва продукції.

-нейтралізація фактору часу забезпечується приведенням терміну, за які здійснюються порівняння, до однакової тривалості в днях.

-приведення до єдиної методології розрахунку. Співставляються показники, розраховані за тотожними формулами.

-однотипність обєктів порівняння.

Рис. 2.7. Основні способи вираження результатів застосування прийому порівняння

Результати застосування прийому порівняння можуть бути представлені як в абсолютній формі (абсолютне відхилення), так і через відносні величини.

Рис. 2.8. Основні способи виміру відносних величин

Прийом типізації застосовують для узагальнення інформації, виявлення типових характеристик явищ і процесів. Типізацію здіснюють через групування та середні величини.

Групування – поширений в аналізі статистичний прийом, що застосовується для узагальнення інформації. Полягає в утворенні груп даних за певними ознаками (кількісними або атрибутивними). Групування бувають первинними і вторинними; типологічними, структурними, аналітичними. Аналітичне групування - виділення серед досліджуваних явищ характерних груп за певною ознакою з метою встановлення причинно-наслідкових звязків між двома показниками.

Середні величини являють собою узагальнюючу характеристику розміру певної ознаки або її зміни, що віднесена як одиниця до сукупності.

Балансовий прийом передбачає наявність рівноваги двох сторін (явищ). В аналізі широко застосовується для:

  1.  оцінки фінансового стану підприємства при проведенні фінансового аналізу за даними балансу (основного джерела інформації). Для нас звичний так званий горизонтальний одноступеневий формат балансу як рівність Активу балансу (його майна та боргових прав) його Пасиву (джерелам їх формування: власного капіталу та зобов’язань підприємства). У ряді зарубіжних країн більш вживаним є вертикальний формат багатоступеневого балансу, згідно з яким Активи – Зобов’язання = Власний капітал.
    1.  для розрахунку вливу чинників на зміну узагальнюючого показника в адитивно повязаних факторних моделях, так при дослідженні різних явищ використовуються так звані балансові увязки:

Залишок нереаліз. продукпоч. + Виготовлено = Реалізовано + Залишок нереаліз. продук.кін;

Сальдопоч. + Надійшло – Вибуло = Сальдокін.

  1.  для перевірки повноти і правильності визначення впливу факторів на величину відхилення за узагальнюючим показником. В усіх випадках алгебраїчний підсумок розміру впливу окремих факторів повинен дорівнювати величині загального відхилення за явищем в цілому. Відсутність цієї рівноваги свідчить про неповне виявлення впливу факторів обо допущення помилок при обрахунку впливу окремих факторів.


Прийоми елімінування –
від латинського “eliminare”, перекладається як виключення (усунення). Суть його полягає в тому, що, абстрагуючись від взаємного і одночасного впливу факторів, послідовно розчленовують узагальнююче відхилення на часткові впливи кожного фактору. Якщо факторна модель має вигляд:

Т = а * b * c * d, то :

T = T + T +T + T

Дозволяє окремо виміряти вплив кожного з одночасно діючих факторів на зміну результативного показника.

Прийом ланцюгових підстановок (скоригованих показників) полягає в поступовій заміні базових величин факторів на фактичні та в співставленні кожного наступного перерахованого (скоригованого) показника з попереднім.

Схема прийому ланцюгових підстановок

Номер розрахунку

Взаємодіючі показники(фактори)

Узагальнюючий показник,

Т

Вплив на узагальнюючий показник зміни фактора

a

b

c

d

Розрахунок

Результат

0

Ба

Бb

Бc

Бd

Базовий

-

-

1.

Фа

Бb

Бc

Бd

Скоригований

1-0

DТа

2.

Фа

Фb

Бc

Бd

Скоригований

2-1

DТb

3.

Фа

Фb

Фc

Бd

Скоригований

3-2

DTc

4.

Фа

Фb

Фc

Фd

Фактичний

4-3

DTd

Цей спосіб може бути використаний для розрахунку впливу трудових факторів на виконання програми випуску продукції промислового підприємства.

Чр * Кд * Тр.д. * Вс.г. = ТП; де:

Чр – Середньооблікова чисельність робітників; Кд – середня кількість днів, відпрацьованих кожним робітником за період; Тр.д.- середня тривалість робочого дня, год.; В с.г.- середньогодиний виробіток одного робітника; ТП- обсяг випуску продукції.

Вихідні дані для ілюстрації прийомів елімінування

Показники

За планом

Фактично

ВІдхилення

абсолютне

відносне

Обсяг випуску продукції (грн.)

3 520 000

4 051 944

531 944

15,11

Середньооблікова чисельність робітників,(чол.)

400

390

-10

-2,50

Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником

220

222

2

0,91

Середня тривалість робочого дня, год

8

7,8

-0,2

-2,50

Середньогодинний виробіток, (грн.)

5

6

1

20,00

Загальне число відпрацьованих людино-днів

88 000

86 580

-1 420

-1,61

Загальне число відпрацьованих людино-годин

704 000

675 324

-28 676

-4,07

Ілюстрація прийому ланцюгових підстановок

Номер розрахунку

Взаємодіючі часткові показники (фактори)

Узагальнюючий показник

ТП

Вплив на узагальнюючий показник зміни фактора

Чр

Кд

Трд 

Всг

Розрахунок

Результат

0

400

220

8

5

3 520 000  (ТП0)

-

-

1

390

220

8

5

3 432 000  (ТП1)

ТП1- ТП0 = -88 000

ТПЧр

2

390

222

8

5

3 463 200  (ТП2)

ТП2 -ТП1 =  31 200

ТПКд

3

390

222

7,8

5

3 376 620  (ТП3)

ТП3 - ТП2 = -86 580

TПТрд

4

390

222

7,8

6

4 051 944  (ТПф)

ТПф- ТП3 =675 324

TПВсг

Спосіб абсолютних різниць є спрощеною формою прийому ланцюгових підстановок. Суть полягає в тому, що необхідно виявити відхилення по кожному з факторів, а тоді розпочати розрахунок впливів.

Схема прийому абсолютних різниць (відхилень)

Номер розрахунку

Взаємодіючі часткові показники (фактори)

Узагальнюючий показник

Т

Вплив фактора

a

b

c

d

0.

Ба

Бb

Бc

Бd

Базовий

1.

Фа-Ба

Бb

Бc

Бd

-

Та

2.

Фа

Фbb

Бc

Бd

-

Тb

3.

Фа

Фb

Фc-Бс

Бd

-

Tc

4.

Фа

Фb

Фc

Фdd

-

Td

5.

Фа

Фb

Фc

Фd

Фактичний

Ілюстрація прийому абсолютних різниць (відхилень)

Номер розрахунку

Взаємодіючі часткові показники (фактори)

Узагальнюючий показник

ТП

Вплив фактора

Чр

Кд

Трд 

Всг

Розрахунок

Результат

0

400

220

8

5

3 520 000 (ТП0)

-

1

-10

220

8

5

-

-88 000

ТПЧр

2

390

+2

8

5

-

31 200

ТПКд

3

390

222

-0,2

5

-

-86 580

TПТрд

4

390

222

7,8

+1

-

675 324

TПВсг

5

390

222

7,8

6

4 051 944 (ТПф)

-

Необхідною умовою застосування цих двох прийомів є принцип виділення і переходу в розрахункових формулах від кількісного до якісного фактора, що має дуже важливе значення, оскільки в економічному аналізі прийнята сувора послідовність підстановок. Спочатку визначають вплив кількісного фактора, а тоді якісного. Від дотримання цього правила залежить правильність та однозначність розрахунку впливів факторів на узагальнюючий показник.

Найчастіше способом абсолютних різниць користуються у випадку, коли розрахункова формула представлена у вигляді добутку Т = а * b, де: а – кількісний, а b – якісний. У цьому випадку вплив факторів а і b на зміну Т визначають:

- Tа (величина впливу кількісного фактора) визначається як добуток відхилення по кількісному фактору на базову величину якісного показника.

- Tb (величина впливу якісного фактора) визначається як добуток відхилення по якісному фактору на фактичну величину кількісного показника.

Прийом відносних різниць – по кожному із спеціально підібраних взаємопов’язаних показників визначають % виконання плану (або темп зміни в %), після чого різниця в % між кожним наступним і попереднім розрахунком множиться на базову величину узагальнюючого показника. Необхідна умова – певна форма взаємозв’язку (вкладеність) показників.

Схема прийому відносних (процетних) різниць

Номер розрахунку

Аналізовані показники

Різниця в %

Порядок розрахунку впливу

Результат

1.

Т1 = а

% Т1 – 100 %

(% Т1 – 100 %) :100 * Тno

Та

2.

Т2 = а * b

% Т2 – %Т1 

(% Т2  – % Т1 ) :100 * Тno

Тb

3.

Т3 = а * b * c

% Т3 – %Т2 

(% Т3  – % Т2 ) :100 * Тno

Тc

4.

Т4 = а * b * c * d

% Т4 – %Т3 

(% Т4  – % Т3 ) :100 * Тno

Тd

Ілюстрація прийому відносних різниць

№ розрах

Показники

Базові значення

Фактичні значення

Темп зміни,%

Різниця в в %

Розрахунок впливу

Результат

1.

Чр

400

390

97,50

- 2,50

- 2,50*3 520 000:100= - 88 000

ТПЧр

2.

Люд-дні

88 000

86 580

98,39

0,89

 0,89*3 520 000:100=   31 328

ТПКд

3.

Люд-год

704 000

675 324

95,93

-2,46

-2,46*3 520 000:100= - 86 592

TПТрд

4.

ТП

3 520 000

4 051 944

115,11

19,18

19,18*3 520 000:100=  675 136

TПВсг

Де - Тno - базове значення узагальнюючого показника ( T 2 , T 3 ,  T4 …Tn). 


Прийом дольової (пайової) участі
полягає у тому, що відхилення по узагальнюючому показнику розподіляється між факторами пропорційно до їх зміни в два етапи:

  •  на першому – розраховується попереднє значення впливу фактора;
  •  на другому – поправка до нього шляхом вторинного розподілу частини відхилення узагальнюючого показника, яка залишилась нерозподіленою за підсумками першого етапу.

Якщо взаємозвязок показників має вигляд Y = X1 * X2 * Х3 ,то:

- попередній відносний вплив Kyi = Хi1 : Хi0 * 100;

- попередній абсолютний вплив Yi' = Y0 ( Kyi – 100) : 100;

- поправка до попередніх абсолютних впливів i = (Y - Yi') * Y/Yi' 

  •  остаточний вплив факторів на узагальнюючий показник Yi =Yi' + i ;

Схема прийому дольової участі

Показники

Базове значення

Фактичне значення

Попередній відносний вплив факторів, %

Попередній абсолютний вплив факторів, тис. грн.

Поправка до абсолютних впливів факторів, тис. грн.

Остаточний вплив факторів, тис. грн.

*

Ілюстрація прийому дольової участі

Показники

Базове значення

Фактичне значення

Попе-редній відносний вплив факторів, %

Попередній абсолютний вплив факторів, тис. грн.

Поправка до абсолютних впливів факторів, тис. грн.

Остаточний вплив факторів, тис. грн.

400

390

97,50

-88000,00

4413,576

-83586,424

220

222

100,91

32032,00

-1606,542

30425,458

8

7,8

97,50

-88000,00

4413,576

-83586,424

5

6

120,00

704000,00

-35308,611

668691,389

Y0 3520000,00

Y1

4051944,00

*

560032,00

-28088,000

531944,000

Y=531944,00


Таблиця 2.2.

Характеристика і сфера застосування основних

економіко-математичних прийомів та моделей

в економічному аналізі

Назва

Характеристика

Лінійне програмування

Застосовується для вирішення задач, пов’язаних із знаходженням екстремальних значень (максимуму та мінімуму) функцій змінних величин. Ґрунтується на вирішенні системи лінійних рівнянь, що виражають функціональний зв’язок. Застосовується для дослідження змінних і факторів, які є математично визначеними і кількісно обмеженими. У результаті відомої послідовності розрахунків відбувається взаємозаміна факторів при умові сумісності з економічною суттю явища. Оптимальний варіант обирається із значної кількості альтернативних. (Розрахунок оптимальної загальної продуктивності устаткування, раціонального розкрою, оптимального складу раціону або суміші, транспортна задача).

Нелінійне (динамічне) програмування

Застосовується при вирішенні оптимізаційних задач, в яких цільова функція або обмеження, або і перше, і друге одночасно характеризуються нелінійними залежностями. При наявності змінних, у яких показник ступеня відмінний від одиниці, змінної в показнику ступеня, під коренем, під знаком логарифма. (Ефективність виробництва змінюється непропорційно до зміни його масштабів, питоме витрачання бензину нелінійно залежить від швидкості руху автотранспорту, величина зносу виробничого устаткування нелінійно залежить від часу його роботи.)

Теорія графів, сітьове планування та аналіз

Полягає у дослідженні взаємозв’язків між окремими елементами цілого. Застосовується для побудови оптимальної траєкторії руху обєкта по досягненню поставленої мети. 

Кореляційний, дисперсійний, регресійний аналіз

Застосовують для дослідження закономірностей зміни значень економічних показників шляхом вивчення масових якісно однорідних явищ, які повторюються, і відіграють важливу роль у прогнозуванні поведінки економічних показників та кількісному вимірі впливу факторів на зміну узагальнюючих показників, а також для оцінки ризикованості альтернативних управлінських рішень.

Теорія ігор

Досліджує оптимальні стратегії в ситуаціях ігрового характеру (конфлікту сторін, невизначеності). Формалізуючи економічні ситуації, їх представляють як гру певної кількості учасників, кожен з яких прагне максимізувати свою вигоду. Формулювання умови задачі зводиться до: встановлення кількості граків та правил гри, виявлення можливих стратегій (сукупності правил, які залежно від ситуації в грі визначають однозначний вибір цього грака), видів виграшів (від’ємний виграш є програшем). При скінченній кількості стратегій задаються матриці виграшів, при нескінченній – функції. Застосовується для вибору оптимального рішення щодо обсягів запасів, обсягів продажу, підвищення якості продукції, зниження собівартості.

Прийоми теорії масового обслуговування

Застосовується в галузях господарської діяльності, де мають місце масові процедури обслуговування. Зводиться до забезпечення оптимального варіанту організації обслуговування шляхом визначення: кількості точок обслуговування, чисельності персоналу (механічних агрегатів), наявності відповідного устаткування, частоти надходження, чисельності об’єктів обслуговування, щільності звернень, потреби у відповідних послугах (за груповим та внутрішньо груповим асортиментом), при яких час обслуговування буде мінімальним, якість високою, відсутні надлишкові витрати. Розрізняють форми обслуговування з неявними втратами (при постановці на чергу), і явними втратами (безумовної відмови).

Прийоми теорії нечітких множин та теорії катастроф

Практичне втілення задачі розпізнавання образів для управління складними господарськими процесами. Ключовими поняттями є “нечітка множина” та “функція приналежності”. Для одержання адекватної моделі процесу при значних кількостях ознак одиниць сукупності здійснюється відсів другорядних ознак, кількість визначальних ознак доводиться до двох десятків, а побудова функції приналежності здійснюється експертним шляхом, після чого проводять додаткові згладжуючи розрахунки.

Моделювання фінансових ситуацій (дисконтування, нарощування, оцінка грошових потоків, коригування на вплив інфляції)

Ґрунтуються на концепції зміни вартості грошей у часі. Дозволяють враховувати фактор часу при здійсненні розрахунків за господарськими операціями. Широко застосовується при обґрунтуванні управлінських рішень фінансового характеру, інвестуванні, кредитуванні. В умовах інфляції дозволяють встановити кількісні співвідношення по виявленню впливу динаміки індексу цін на показники фінансової операції.


Таблиця 2.3.

Характеристика і сфера застосування основних

евристичних прийомів в економічному аналізі

Назва

Характеристика

Прийоми експертної оцінки дозволяють поповнити нестачу необхідно для аналізу інформації, ґрунтуючись на твердженнях, імовірнісних оцінках експертів.

Індивідуальні ґрунтуються на використанні незалежних точок зору експертів-фахівців певного профілю.

Інтерв’ю

Усне опитування респондента інтерв’юером. В процесі інтерв’ю програма опитування може змінюватися.

Анкетування

Письмова відповідь експерта на питання анкети. Варіанти питальника:

закрита форма відповіді - “так” або “ні”;

відкрита - власний варіант відповіді;

меню множинного вибору.

Колективні спираються на єдину колективну точку зору групи експертів, добре обізнаних у різних суміжних сферах діяльності при обговоренні поставленої економічної проблеми.

Комісії (наради, конференції, семінари, круглі столи)

Спільне обговорення проблеми. Заохочується вільне висловлювання ідей, аргументація пропозицій та їх критика. Роль координатора виконує ведучий або особа, що приймає остаточне рішення. Недолік – група учасників переважно керується логікою компромісів.

Віднесеної оцінки

Робота наради поділяється на два періоди: вільного викладу ідей та критичного аналізу.

Колективного блокнота

Відповідно до мети дослідження учасникам експертизи роздають індивідуальні блокноти, в яких описано основний зміст проблем, наведено низку допоміжних, додаткових матеріалів. Протягом деякого часу вони записують у блокнот свої думки, спостереження, варіанти вирішення проблеми. В процесі колективної наради обговорюються нагромаджені в індивідуальних блокнотах матеріали і виробляється колективне вирішення проблеми.

“Дельфи”

Суть полягає у виробленні колективного рішення у результаті реалізації таких принципів як анонімність, ітеративність, групова відповідь. Суть полягає в одержанні узагальненої відповіді шляхом статистичної обробки результатів кількаетапного опитування експертів, у ході якого їм надається можливість ознайомитися з результатами попереднього опитування, переглянути свою позицію чи аргументувати свою незгоду.

Прийоми активізації творчого пошуку зводяться до створення психологічної атмосфери, що сприяє вирішенню нестандартних завдань, використання певних закономірностей процесу людського мислення.

Прийоми невпорядкованого (не спрямованого) пошуку

Асоціації та аналогії

Нові ідеї і пропозиції виникають на основі співставлення з аналогічними обєктами. Рішення виникають чи навіюються спогляданням або спогадами про подібні речі, ситуації, відомі рішення в даній або спорідненій сфері, природі, історії, мистецтві, худ. літературі.

Банк ідей

У банку ідей (спеціальній картотеці) акумулюються варіанти розв’язання завдань різного характеру, в тому числі типові, оригінальні та неприйнятні рішення, пропозиції та ідеї. Звернення до банку може наштовхнути на пошук прийнятного рішення своєї проблеми.

Інверсії

Полягає у відштовхуванні при дослідженні явища або процесу “від супротивного”.

Емпатії

Ототожнення проектанта чи дослідника з користувачем методики або предметом дослідження.

Ідеалізації

Абстрактна побудова ідеальної моделі, яка функціонує в ідеальних умовах. Інколи наштовхує на нестандартне нове рішення.

Мозкового штурму

Полягає у проведенні сесії у неформальній атмосфері, яка стимулює породження якомога більшої кількості нових ідей. Характерною рисою є вільне обговорення, обмеження або заборона критики. Ефективність залежить від компетентності ведучого. Вимагається дотримання правил проведення сесії.

Прийоми упорядкованого (цілеспрямованого пошуку) – в основі більшості прийомів лежить обґрунтований алгоритм творчого процесу, який реалізується шляхом послідовного виконання рекомендацій-приписів.

Системного аналізу

Вирішення комплексної проблеми здійснюється шляхом втілення послідовних часткових рішень елементів системи.

Морфологічного аналізу

Впорядкований спосіб дослідження об’єкта аналізу і отримання систематизованої інформації за всіма варіантами вирішення аналітичних задач.

ПАТТЕРН

Досліджувана проблема розподіляється на ряд часткових проблем, окремих завдань та елементів, що підлягають експертній оцінці. Окремі елементи вибудовуються у “дерево рішень”; визначаються коефіцієнти важливості кожної задачі, кожного елемента, висунуті окремими експертами оцінки піддаються відкритому обговоренню.

Середні

Інтервальні

Моментні

Динамічні

Статичні

За часовою визначеністю

За характером впливу на оцінку явища

Дестимулятори

Стимулятори

База порівняння 1:1

База порівняння 1:100

База порівняння 1:1000

База порівняння 1:10000

Коефіцієнти

Відсотки

Проміле

Продециміле

Складні натуральні одиниці

Вимірники відносних величин

Ланцюгові

Базисні

Виконання

Напруженості

Координації

Питомої ваги

Темпи інтенсивності зміни

Індекси

Динаміки

Темпи зміни

Ланцюгові

Базисні

Від нормативу

Від еталону

Від запланованого рівня

Від аналогічного обєкта

Структури

Порівняння

Програми розвитку

Інтенсивності

Кратності

Запланованої

Фактичної

Відхилення (в просторі)

Динаміки

(в часі)

Відносні величини

Абсолютні величини

Результати застосування прийому порівняння

За способом вираження

Абсолютні

Відносні

Коефіцієнти

Відсотки

Проміле

Продециміле

Складні натуральні величини

Натуральні

Трудові

Вартісні

Прості

Складні

Умовні

Повновартісні

Елементно-вартісні

Кількісні

За змістом оцінки явища

Якісні

За методикою розрахунку

Обємні

Питомі

За ступенем узагальнення інформації про явище

Одиничні

Комплексні

Узагальнюючі

За сферою застосування

Універсальні

Специфічні

За роллю в причинно-наслідкових звязках

Факторні

Результативні

За походженням

Директивні

Розрахункові

За джерелами відображення

Планові

Облікові

Аналітичні

Соціальні

Екологічні

Політичні

Економічні

Інституційні

Морально-психологічні

За характером

Інвестиційної діяльності

Операційної діяльності

Фінансової діяльності

За походженням

Зовнішні

Внутрішні

Основної

Іншої

За економічним змістом

Засобів праці

Предметів праці

Праці

Грошових засобів

За підконтрольністю субєктові управління

Обєктивні

Субєктивні

За характером дії на діяльність обєкта

Позитивні

Негативні

За впливом на розвиток обєкта

Екстенсивні

Інтенсивні

За суттєвістю впливу на обєкт

Основні

Другорядні

За тривалістю дії

Постійні

Тимчасові

Періодичні

Епізодичні

За широтою дії

Загальні

Специфічні

За ступенем деталізації

Прості

Складні

Першого порядку

n-го порядку

За рівнем зосередження і залучення

Народногосподарські

Реґіональні

Галузеві

Внутрішньогосподарські

За напрямками зосередження і залучення (щодо використання)

Основних засобів

Предметів праці

Кадрового потенціалу

Фінансових ресурсів

Фінансової

За видами діяльності

Інвестиційної

Операційної

Сфери виробництва

Сфери обігу

За способом виявлення

Очевидні

Приховані

За очікуваними результатами залучення

Підвищення рентабельності діяльності

Зростання ефективності використання ресурсів

Поліпшення якості роботи

Зміцнення конкурентних позицій

Збільшення масштабів діяльності

Посилення фінансової стійкості

За моментом можливого залучення

Поточні

Перспективні

Мінімальні

Максимальні

Комплектні

Моделі взаємозв’язку явищ

Детерміновані

Стохастичні

Багатофакторні

Однофакторні

Лінійні

Адитивні

Мультиплікативні

Кратні

Комбіновані

Нелінійні

Науковий інструментарій

(прийоми) економічного аналізу

Економіко-математичне моделювання

та прийоми

Евристичні

Детермінованого звязку

Стохастичного звязку

Прийоми теорії ігор

Прийоми теорії нечітких множин та теорії катастроф

Кореляційний, дисперсійний, регресійний аналіз

Лінійне, нелінійне, динамічне програмування

Теорія графів, сітьове планування та аналіз

Фінансових ситуацій

Дисконтування, нарощування (компаутинг), оцінка грошових потоків

Коригування на вплив інфляції

Економіко-логічні (традиційні)

Порівняння

Типізація

Деталізація

Балансовий

Елімінування

Ланцюгових підстановок

Абсолютних відхилень

Відносних відхилень

Інтегральне, диференціальне,

логарифмічне числення

Пайової участі та

пропорційного поділу

Активізації творчого пошуку

Некерованого

Керованого

Експертної оцінки

Індивідуальної

Колективної

Прийоми теорії масового обслуговування


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81973. Доброта та жорстокість 44.5 KB
  Мета: ознайомити дітей з поняттям «доброта», «жорстокість». Розвивати вміння творити добро, усувати прояви жорстокості в своїй поведінці. Виховувати чуйне ставлення до людей і всього навколишнього світу.
81974. В здоровом теле – здоровый дух 2.14 MB
  Цель мероприятия: способствовать гармоничному развитию учащихся через использование спортивных и интеллектуальных упражнений. Задачи мероприятия: Развитие интереса к занятиям физической культурой и спортом у уч-ся 3-4 кл. Пропаганда здорового образа жизни.
81975. Позааудиторна робота з іноземної мови 636.5 KB
  Позааудиторна робота з іноземної мови є невід’ємною часткою всього навчально – виховного процесу. Вона поглиблює соціокультурні знання студентів за рахунок охоплення великого кола проблем і питань, що виходять за межі навчальної програми та не розглядаються на занятті.
81976. РАЗРАБОТКА СИСТЕМЫ ПОДДЕРЖКИ ПРОЦЕССА ПЛАНИРОВАНИЯ УЧЕБНЫХ КУРСОВ НА ОСНОВЕ ТЕХНОЛОГИИ SEMANTIC WEB 849.5 KB
  Разработка эволюционного прототипа системы для поддержки процесса планирования учебных курсов. Подход к разработке, основанный на технологиях семантической паутины, экспериментальный на ЭВМ.
81977. Дитина вдома. Побутові небезпеки 48.5 KB
  Мета: ознайомити учнів із правилами небезпечної поведінки вдома; формувати вміння і навички що допоможуть уникнути побутових небезпек за відсутності батьків; спонукати учнів до виконання правил поведінки вдома; виховувати в дітей обережність.
81979. Великі українці. Маленькі історії про великі істини 94 KB
  Історико-пізнавальний проект передбачав підготовку учнів 5-8 класів на протязі двох місяців. Діти готували матеріал про одного або двох із запропонованих їм творчою групою (до якої входили вчителі та учні) представників із числа Великих українців (до їх числа входили українці обрані самими дітьми).
81980. Велетні чарівники 95.5 KB
  Формувати науковий світогляд та початкове уявлення про астрономію; дати елементарне уявлення про Всесвіт закріпити знання про воду та її значення розширити знання про повітря; розвивати пізнавальні інтереси вміння бачити красу і захоплюватися нею.
81981. ТО СВІТЛИЙ ВЕЛИКДЕНЬ ГОСПОДНІЙ ДИТЯЧИЙ ЗВЕЛИЧУЄ СПІВ 74 KB
  У нашого українського народу існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. Вовкулака – це завжди похмурий, завжди чимось незадоволений чоловік; в день святого Юрія він перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісі...