18504

Аналіз виробництва та реалізації продукції

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Тема 4. Аналіз виробництва та реалізації продукції Значення завдання джерела даних та система показників аналізу. Аналіз ринку продукції підприємства. Аналіз обсягу випуску продукції. Аналіз випуску продукції за структурою і асортиментом. Аналіз по...

Украинкский

2013-07-08

149 KB

50 чел.

Тема 4. Аналіз виробництва та реалізації продукції

  1.  Значення, завдання, джерела даних та система показників аналізу.
  2.  Аналіз ринку продукції підприємства.
  3.  Аналіз обсягу випуску продукції.
  4.  Аналіз випуску продукції за структурою і асортиментом.
  5.  Аналіз показників якості продукції.
  6.  Аналіз ритмічності діяльності.
  7.  Аналіз реалізації продукції.

Значення, завдання, джерела даних та система показників аналізу виробництва та реалізації продукції Вивчення діяльності будь-якого підприємства розпочинають з дослідження ефективності здійснення ним основної цільової функції – виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг, орієнтованих на отримання доходу в розмірах, які не тільки покривають поточні витрати, але й забезпечують деякий додатковий дохід (прибуток). В умовах обмежених виробничих можливостей та необмеженого попиту першочергове місце належить обсягу виробництва, але по мірі насичення ринку та посилення конкуренції не виробництво визначає обсяги продажу, а навпаки, можливий обсяг продажу є основою розробки виробничої програми. Підприємство повинно виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно реально може реалізувати. Від того, наскільки успішно реалізується продукція, чи знаходить вона визнання у покупців залежать усі інші показники роботи підприємстіва: величина виручки і витрат, прибуток, рентабельність, платоспроможність, стабільний фінансовий стан. Тому аналіз цих показників має важливе значення.

Основні завдання аналізу:

  1.  Перевірка якості планування, напруженості та обгрунтованості планів, а також відповідності вимогам ринку прийнятих завдань з обсягу виробництва та реалізації продукції підприємства вцілому, так і окремих його виробничих підрозділів.
  2.  Оцінка рівня, динаміки та ступеня виконання планів за показниками виробництва, відвантаження і реалізації продукції за поточний період і наростаючим підсумком з початку року.
  3.  Виявлення і розрахунок факторів, що впливали на відхилення узагальнюючих показників.
  4.  Розкриття та виявлення резервів і невикористаних можливостей зростання обсягів виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості.
  5.  Розробка заходів по використанню виявлених резервів, усуненню недоліків і здійснення контролю за їх реалізацією.

Джерела даних аналізу

1. Замовлення, господарські договори, виробнича програма (план), календарні графіки виробництва продукції цехами, бригадами, дільницями, паспорт підприємства (нормативно-планова інформація);

2. Дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку та звітності (обліково-звітна інформація) (ф.N 1-п (річна, квартальна, місячна статистична звітність ”Звіт промислового підприємства (обєднання) по продукції, форма 22 Зведена таблиця основних показників діяльності підприємства), ф. N 2 річної фінансової звітності “Звіт про фінансові результати”, Ж №6; відомість N3.1), інші носії облікової інформації (рапорти, зведення, відомості, картки);статистичної звітності 2) при допомозі умовно-натуральних вимірників (тис. умовних банок, умовних пар взуття, умовних ремонтів);

3) в одиницях трудомісткості (нормо-год., нормована зар.плата, нормативна вартість обробки);

4) за вартістю:

а) при повновартіснійї оцінці -в оптових цінах підприємства, промисловості, роздрібних (співставних, планових, діючих у звітному періоді – фактичних), договірних,

б) при елементно-вартісній, виходячи з певних елементів – складових цих цін (за виробничою собівартістю, прямими матеріальними витратами, за новоствореною вартістю – чистою продукцією).

Застосування різних вимірників дозволяє прослідкувати вплив різних факторів на результати виробничої діяльності. У той же час, окремі вимірники мають певні переваги і свої недоліки. При проведенні аналізу основне значення має грошова (вартісна) оцінка, а використання інших вимірників носить допоміжний характер.

Обсяг виробництва промислової продукції характеризується валовою та чистою продукцією, випуску- готовою та товарною продукцією, реалізації – відвантаженою або оплаченою продукцією.

Найважливішими показниками обсягу продукції, робіт і послуг є: в будівництві – товарна будівельна продукція, обсяг будівельно-монтажних робіт, на транспорті – вантажообіг, в торгівлі – товарообіг.

Принципова схема формування і аналізу показників продукції приведена на мал.1.1.

До обсягу ТП включають готові вироби, деталі, вузли, напівфабрикати, призначені для реалізації на сторону, роботи і послуги промислового характеру на сторону.

Валова продукція відрізняється від товарної на зміну залишків незавершеного виробництва та внутрішньозаводского обороту у вартісносму виразі.

Чиста продукція відображає новостворену вартість (заробітна платня і прибуток); її отримають коли із обсягу ТП-МЗ-А.

Вартість обробки – включає заробітну плату робітників та комплексні накладні витрати виробництва.

Відвантажена продукція відчужена підприємством.

Реалізованою вважається продукція:

  •  при касовому методі, у випадку надходження її оплати (попередня чи післяплата);
  •  при методі нарахування - за фактом її відвантаження (відчуження)

У податковоу обліку діє порядок визнання факту реалізації продукції за подією, що настала скоріше:

  •  за фактом відчуження (відвантаження продукції);
  •  надходження оплати за неї (попередня плата).

Аналіз ринку продукції підприємства Виробництву продукції в сучасних умовах повинен передувати маркетинговий аналіз, його основними завданнями є:

-вивчення платоспроможного попиту на продукцію, ринків збуту та обгрунтування плану виробництва і реалізації продукції відповідного обсягу та асортименту;

-аналіз факторів, що визначають еластичність попиту на продукцію і оцінка ступеня ризику продажу продукції;

-оцінка конкурентоспроможності продукції і вияв резервів підвищення її рівня;

-розробка стратегії, тактики, методів і засобів формування попиту та стимулювання збуту продукції.

Мал. 1.1. Схема формування і аналізу показників і факторів випуску і реалізації продукції.


Першочергове значення має дослідження
попиту. Попит як економічна категорія характеризує обсяг товарів, які споживач бажає і в стані придбати за певною ціною протягом певного періоду часу на певному ринку.

Від наповненості портфеля замовлень залежить повнота використання виробничої потужності підприємства. При зниженні попиту відбувається спад виробництва, зростають собівартість продукції, збитки, ускладнюється фінансовий стан.

Якщо обсяги реалізації продукції мають тенденцію до постійного зниження через відсутність належного попиту, то слід уважно проаналізувати обставини та фактори, що формують цей попит.

На рівень попиту впливають фактори: ціна, якість товару, доходи покупців, уподобання покупців, ціни на пов'язані з даним товаром взаємозамінні (субститути) та взаємодоповнюючі (компліментарні) товари, очікувані споживачами зміни у доходах і цінах, насиченість ринку, зміна відсоткових ставок по вкладах тощо.

Міру чутливості попиту до зміни ціни визначають за допомогою коефіцієнта цінової еластичності (Еp).

          Процентна зміна величини попиту і-го товару

Ер=--------------------------------------------------------------

                Процентна зміна цін на товар

Коефіцієнт еластичності попиту до доходу d) характеризує ступінь чутливості попиту на товар при зміні доходу споживачів:

       Процентна зміна величини попиту і-го товару

Еd=------------------------------------------------------------

               Процентна зміна доходів покупців

Попит еластичний, якщо величина цих коефіцієнтів >1, і нееластичний – якщо < 1. При = 0, попит абсолютно нееластичний: ніяка зміна ціни не призводить до зміни попиту на продукцію. Якщо коефіцієнт еластичності = 1, то це означає, що темп росту попиту= темпу зниження ціни. Попит буває ще абсолютно еластичним, коли при незмінній ціні або її зростанні попит на продукцію збільшується до границь купівельної спроможності (в умовах інфляції).

Зростання ціни при зниженні обсягу продаж єфективне до тих пір, поки величина додаткового доходу на одиницю продукції більша за величину додаткових (постійних) витрат на одиницю продукції.

Залежно від обраної стратегії (завоювання ринку, отримання оптимального прибутку), підприємство моделює систему обсяг- витрати- ціна- виручка- прибуток.

Необхідно з'ясувати основні засади маркетингової політики підприємства: чи достатньо вона гнучка та активна, чи практикуються відмінні підходи на різних ринках, наскільки ефективними були спроби стимулювання попиту (цінового, товарного).

Аналіз ринку збуту продукції будь-якого підприємства передбачає пошук перспективних покупців. З цією метою зі всіх сторін вивчається майбутній партнер на основі зібраної і проаналізованої інформації про нього. Аналіз діяльності можливих партнерів можна здійснювати самостійно (адже оцінка фінансового стану дає можливість судити про доцільність підтримання стосунків) а також скориставшись послугами незалежних аудиторів і адиторських фірм.

Аналіз обсягу випуску продукції Аналіз виробництва продукції розпочинають з вивчення обсягів виробництва, адже від них залежать обсяги продажу, фінансові результати, стан обігових коштів підприємства, оплата праці та рентабельність господарської діяльності.

Для оцінки напруженості планів виробництва зіставляють плановий обсяг продукції з плановою величиною середньорічної потужності, зазначеною в паспорті підприємства.

Аналіз обсягу виробництва продукції цеху, бригади, дільниці починають з вивчення фактичних показників обсягу в спіставній оцінці за місць, наростаючим підсумком з початку року, за рік. Ці показники порівнюються з плановими і фактичними за попередній період, виявляється вплив окремих структурних підрозділів на кінцеві результати роботи. У результаті цього визначається рівень виконання плану, відхилення від плану, темпи і напрямки зміни обсягу виробництва (темпи росту, приросту).

Співставлення темпів зміни обсягів продукції в різних показниках дає можливість прослідкувати певні нестикування в економіці підприємства. Так ,якщо темп росту:

-ВП > ТП – росте незавершене виробництво;

-ТП > РП – ростуть залишки нереалізованої або готової продукції;

-ТП > ЧП – ріст матеріаломісткості і структурні зрушення в обсягу;

-ВП > РП – зниження оборотності оборотних засобів.

Аналіз випуску продукції за структурою і асортиментом Підприємство, як правило, випускає певну різновидність продукції, що відрізняється за споживною вартістю, тому невиконання програми що до одного виду продукції не повинно бути компенсоване випуском іншого виду. Крім того, виконання плану за структурою і асортиментом є необхідною умовою виконання завдання з реалізації, враховуючи зобов’язання по поставках продукції (виконання договірних зобов’язань підприємства). Це зумовлює необхідність доповнити аналіз виконання плану за загальним обсягом ТП, аналізом виконання плану за номенклатурою, асортиментом і структурою.

Номенклатура – це перелік найменувань виробів із зазначенням кодів згідно загальнодержавного статистичного класифікатора продукції.

Асортимент – це деталізований перелік номенклатури виробів із зазначенням кількості і вартості по них.

Виділяють наступні способи обрахунку виконання плану випуску продукції за асортиментом:

-найменшого % - в рахунок виконання плану за асортиментом приймається найнижчий % серед визначених. Недолік – не враховує питомої ваги і значення виробів;

-за питомою вагою (у %) позицій, по яких не виконано план виробництва;

-середнього % - по кожній асортиментній позиції у виконання плану за асортиментом зараховується фактично випущена продукція в межах плану. Залікові позиції підсумовуються, діляться на плановий обсяг продукції і множаться на 100%. Недолік – нівелюється різниця в рівнях недовиконання плану з окремих позицій.

-за недоданою продукцією – шляхом співставлення фактичного випуску з плановим підраховають вартість недоданої продукції за всіма позиціями, а потім цей підсумок ділять на планову суму випуску і множать на 100%.Далі від 100% віднімають одержаний відсоток недоданої продукції.

Структура – питома вага окремих видів продукції у загальному обсязі випуску. Зрушення в структурі продукції впливають на динаміку узагальнюючих показників господарської діяльності: випуску і реалізації продукції, продуктивності праці, собівартості та прибутку.

При аналізі структури продукції необхідно забезпечити групування виробів за галузевими сегментами на продукцію, яка відповідає і не відповідає профілю даного підприємства, на основну продукцію і продукцію культурно-побутового призначення і господарського вжитку, співставну і неспівставну (нову) продукцію та ін. Розрахунок виконання плану за структурою здійснюють способом заліку. При цьому фактичний обсяг продукції по кожній номенклатурній позиції у вартісному виразі співставляється з фактичним обсягом при плановій структурі і в залік приймається менша з величин. Залікові суми додаються по всіх номенклатурних позиціях і діляться на фактичний обсяг продукції. Фактичний випуск при плановій структурі розраховується як добуток планового обсягу по кожній номенклатурній позиції на середній % виконання плану по загальному обсягу ТП (або фактичний обсяг ТП множиться на планову питому вагу кожної номенклатурної позиції).

Серед можливих причин невиконання плану за асортиментом і структурою:

  •  затримка у виготовленні технічної документації;
  •  несвоєчасне встановлення нового устаткування;
  •  зміна умов виробництва;
  •  зміни у запитах покупців;
  •  порушення поставок і незабезпеченість сировиною і матеріалами;
  •  зміна якості окремих виробів.

Якщо підприємство перевиконує план з усіх видів продукції, але ступінь перевиконання різний, то порушується структура випуску (асортимент і номенклатара виконуються), якщо з одних виробів перевиконується, а з інших недовиконується, то порушується і структура, і асортимент. Якщо з якоїсь причини по певній позиції випуску не здійснювалось, або навпаки, випускалась непередбачена продукція, то констатують порушення номенклатури і структури.

Зміну структури випущеної продукції (питомої ваги окремих груп виробів у загальному обсязі) прийнято називати структурними зрушеннями. Вони впливають на узагальнюючі показники господарської діяльності, в першу чергу на вартісні показники обсягу ТП, прибутку, собівартості, рентабельність, їх динаміку, % виконання плану. Цей вплив відбувається через зміни в структурі оптових цін. При сталій структурі випуску залишається незмінною структура оптових цін, т.б. співвідношення матеріальних, трудових витрат і прибутку в загальній сумі випуску. У такому випадку динаміка обсягу продукції і % виконання плану при вимірі продукції в оптових цінах або в елементно-вартісному виразі (заробітна плата, ЧП) повинні бути однаковими. Розбіжність у % свідчить про наявність структурних зрушень.

Тобто ріст обсягу виробництва може відбутися не тільки за рахунок росту фізичних обсягів ТП, але і з рахунок структурних зрушень. Це може призвести й до хибних висновків про ступінь виконання плану і темпи росту обсягів виробництва, а також про рівень показників ефективності, що розраховуються на їх основі: продуктивність, фондовіддача.

Розрахунок впливу структурних зрушень на обсяг випуску продукції  здійснюється шляхом співставлення % виконання плану по різних показниках обсягу продукції – повновартісних (ТП=C+V+M) і елементно-вартісних (ЧП=V+M; ЗП виробничих робітників=V) і визначення впливу виявлених відмінностей на величину ТП способом різниць в %.

Питома вага окремих складових ціни в загальній вартості планового і фактичного випуску продукції змінюється при відхиленні фактичної його структури від планової. Для того, щоб виміряти вплив питомої ваги відповідних складових ціни (матеріаломісткості, трудомісткості та рентабельності) на виконання плану обсягу ТП знаходимо різницю між % виконання плану за показниками, що включають і не включають дану складову ціни, а потім множимо отриману різницю на базову величину обсягу ТП

Зрушення, продиктовані вимогами покупців і замовників, обгрунтовані технічним прогресом і економічними розрахунками, отримують позитивну оцінку, а зміни, пов’язані з неорганізованістю в роботі, недоліками постачання, оперативного планування та управління, отримують негативну оцінку.

Аналіз показників якості продукції  Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовили її здатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення. Якість продукції залежить від ряду факторів, передусім від організаційно-технічного рівня виробництва, кваліфікації робітників.

Джерелами інформації для аналізу є акти, повідомлення (відомості про брак), звіти відділу технічного контролю якості, звіти майстерень по гарантійному ремонту виробів, рекламації споживачів.

Оцінка якості продукції здійснюється за допомогою системи показників, які поділяються на одиничні, комплексні та узагальнюючі.

Одиничні показники якості характеризують одну властивість продукції і поділяються за місцем вияву на експлуатаційні (здатність зберігати параметри продукції під час експлуатації) та виробничо-технологічні (вантажопідйомність, теплопровідність). Одиничні показники зумовлені характером продукції і відрізняються за галузями промисловості.

Комплексні показники характеризують сукупність технічних, експлуатаційних, економічних та інших властивостей. Їх використовують як загальні об'ктивні показники якості:

  •  сортність (легка, харчова, хімічна промисловість, інші галузі);
  •  марочність(харчова, промисловість будівельних матеріалів);
  •  вміст корисних речовин або шкідливих домішок;
  •  строк служби (ресурс) і надійність;
  •   призначення одного з часткових показників як провідного (міцність металів, калорійність продуктів, теплатворність палива тощо)

Узагальнюючі показники характеризують якість всієї продукції підприємства, яка випускається, незалежно від її виду і призначення. До них належать:

-питома вага сертифікованої (експортної ) продукції;

-питома вага продукції, що належить до певного рівня якості (категорія, сорт, марка, відповідність світовим стандартам та ін.);

-конкурентоздатність продукції;

-коефіцієнт сортності продукції, що випускається;

-середня ціна виробів.

У процесі аналізу вивчають також побічні показники якості:

-гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) гарантійних ремонтів у розрахунку на один виріб;

-наявність і обсяги виробничого браку;

-кількість рекламацій і претензій, виставлених і визнаних підприємством;

-сума штрафів, сплачених за поставку недоброякісної продукції.

Аналіз конкурентоздатності. Конкурентоздатність - порівняльна характеристика товару за сукупністю параметрів відповідно до вимог ринку чи властивостей іншого товару. Підхід до оцінки конкурентоздатності можливий з:

-точки зору виробника (характерний для дефіцитних ринків)–грунтується на розрахунку рентабельності окремих виробів. Найвищу конкурентоздатність мають найрентабельніші вироби. Установка на рентабельність є необхідною, але недостатньою умовою успіху на ринку;

-з точки зору покупця ефективність споживання продукції вираховується як відношення сумарного корисного ефекту (Р) до повних витрат на придбання і використання товару (С). Вищою є конкурентоздатність виробів, які відзначаються вищим значенням Р/C. Для підвищення конкурентоздатності товару виробнику необхідно визначити внутрішнью структуру Р і С, розрахувати абсолютні величини кожного їх елемента і вибравши певну стратегію, впливати на них, максимізуючи конкурентоздатність.

Корисний ефект (р) описується набором якісних і кількісних параметрів, які називаються споживчими. Це технічні (безпосередньо пов’язані з технічним виконанням виробу), естетичні (дизайн, відповідність моді, упаковка) і регламентовані параметри (відповідності міжнародним стандартам  якості та нормативам). Економічні параметри (с) вказують на витрати, повязані  з споживанням товару (ціна придбання + витрати на транспортування + встановлення + експлуатаційні +  вартість ремонтів + технічне обслуговування та ін.  

Етапи аналізу конкурентоздатності:

1.Відбір обєктів аналізу і встановлення бази порівняння.

2.Визначення і оцінка споживчих та економічних параметрів.

3. Ранжування споживчих та економічних параметрів.

4. Розрахунок індивідуальних і зведених параметричних індексів за споживчими та економічними параметрами.

5.Розрахунок узагальнюючого показника рівня конкурентоздатності:

n           pi

åаі------

i=1        pio

К=---------------, де:

m           cj

åаj------

j=1         cjo

pi-значення і-го споживчого параметра оцінюваного зразка;

рio- значення і-го споживчого параметра товару-еталона;

ai -важливість і-го параметра, визначена експертним шляхом;

n-кількість споживчих параметрів;

cj- значення j-го економічного параметра оцінюваного зразка;

cjo- значення j-го економічного параметра товару-еталона;

aj- важливість j-го параметра, визначена експертним шляхом;

m-кількість економічних параметрів.

При К >1,оцінюваний зразок товару перевищує еталон;

       К< 1, оцінюваний зразок товару поступається еталону;

       К = 1, оцінюваний зразок товару відповідає еталону.

На підприємствах легкої та харчової промисловості якість продукції оцінюється за показниками сортності. Сортність випущеної продукції і вплив на неї факторів вивчають в розрізі асортименту на рівні бригад, цехів і підприємства в цілому. Продукція харчової промисловості поділяється на продукцію вищого і першого сорту, легкої – першого і другого сорту. К сортності – це відношення вартості всієї продукції до її вартості за ціною найвищого сорту.

n

åqnpn

i=1

Ксорт. = ------------, де:

n

åqnp0

i=1

qn-фактична (планова) кількість продукції певного сорту в натуральному виразі;

pnціна одиниці продукції певного сорту;

pо– ціна одиниці продукції найвищого сорту; 

n   кількість сортових груп.

При аналізі якості продукції продукції за показником сортності вираховується середньозважена ціна одиниці продукції або продукція всіх сортів перераховується за допомогою перевідних коефіцієнтів у вищий сорт.

n

åqnpn

i=1

P = ----------, де:

n

åqn

i=1

qn-фактична (планова) кількість продукції певного сорту в натуральному виразі;

pnціна одиниці продукції певного сорту; 

n  кількість сортових груп.

Випуск продукції в перерахунку на вищий сорт визначається як добуток питомої ваги продукції кожного сорту в загальному обсягу її виробництва на перевідний коефіцієнт. Він розраховується відношенням оптової ціни кожного сорту до оптової ціни вищого сорту.

ТП в пер.на вищ. сорт.= пит.вага в заг. вип. * коеф. перерах.(ціна продукції кожного виду/ціна продукціі вищого сорту)

Відношенням:

а)фактичної середньозваженої ціни одиниці продукції;

б) випуску (продукції кожного виду в перерахунку на вищий сорт);

в) коефіцієнта сортності

-до планових показників визначається рівень виконання плану по якості кожного виду продукції (оцінюється також динаміка зміни цих показників).

Крім того, фактичний рівень якості продукції в порівнянні з плановим можна оцінити способом порівняння значень показників виконання плану у вартісному та натуральному вимірі. Випередження рівня виконання плану у вартісному вимірі порівняно з натуральним при умові єдності цін підтверджує факт підвищення якості.

Вплив зміни якості продукції на обсяг виробництва визначають як добуток різниці між фактичною і плановою середньозваженою ціною на фактичний випуск виробів кожного виду продукції.

ТПза рах. якості =(Рф. – Pпл.)* qф.

Pф і Pпл – фактична і планова середньозважена ціна виробів;

qф.- фактичний випуск продукції кожного (n) виду.

Аналіз браку Витрати на брак і втрати від браку є непродуктивними витратами ресурсів, які знижують обсяги виробництва і підвищують собівартість продукції. Співставленням фактичних витрат на брак і втрат від браку з плановими (якщо вони плануються) з фактичними за минулий період (за ряд періодів) в абсолютній сумі і в % до виробничої собівартості виявляють динаміку, темпи зміни браку і його вплив на обсяг продукції.

Вплив браку на обсяг продукції вираховують шляхом множення його питомої ваги у виробничій собівартості на обсяг продукції.

 ТПбраку= Рівень браку (втрати від браку/виробнича(цехова)собівартість) х ТП

Втрати від браку= витрати на брак - вартість браку по ціні можливого використання - сума стягнень (з осіб-винуватців браку, постачальників зе недоброякісні сировину і матеріали).

витрати на брак = с/в браку + витрати на виправлення браку;

с/в кінцевого браку включає витрати на сировину, матеріали, зарабітну плату, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати.

витрати на виправлення браку- всі попередні елементи або всі попередні крім матеріальних, т.б. трудові + комплексні.

Вартість остаточного браку не включається до собівартості реалізованої продукції і відображається у складі активів підприємства за ціною його можливої реалізації.

Аналіз рекламацій споживачів дозволяє встановити загальну кількість і питому вагу продукції, по якій отримано рекламації, в загальному обсязі, виявити динаміку їх зміни, вирахувати втрати у зв’язку із зниженням якості (витрати на ліквідацію дефектів за  визнаними претензіями на гарантійний ремонт, сплату штрафів за поставку неякісної продукції), вивчити частоту і повторюваність дефектів.

Основними причинами зниження якості є:

-помилки в кресленні;

-низький рівень організації проміжного контролю;

-недосконалість і недотримання технології;

-низька якість сировини, матеріалів та комплектуючих;

-низька кваліфікація та дисципліна праці;

-технічна несправність устаткування.

Важливими умовами профілактики браку є:

-висока культура та організація виробництва;

-стабільний ритм роботи і постачання;

-впровадження у виробництво сучасних технологій та устаткування;

-кваліфікація персоналу, дисциплінованість, відповідальність.

Аналіз ритмічності діяльності. Під ритмічністю розуміють випуск продукції згідно графіка в обсязі та асортименті, передбачених планом. Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічна робота погіршує всі економічні показники: погіршується якість продукції, зростає обсяг незавершеного виробництва та наднормативні залишки готової продукції на складах, неповно використовується устаткування, і як наслідок - сповільнюється оборотність капіталу, не виконуються зобов'язання перед партнерами і сплачуються штрафні санкції, перевитрачається фонд заробітної плати за рахунок здійснення оплат за простої та роботу в понадурочний час. Зростає собівартість, зменшується прибуток, погіршується фінансовий стан.

Слід розрізняти поняття ритмічності та рівномірності. В окремих випадках, якщо планом передбачений однаковий обсяг випуску за рівні проміжки часу ці поняття можуть співпадати, однак, часто планом передбачається нерівномірність. Тому ритмічність виступає мірилом відповідності фактичного випуску запланованому. Для оцінки ритмічності діяьності використовують прямі та непрямі показники.

Прямі показники:

  •  коефіцієнт ритмічності (показує питому вагу випуску продукції без порушення графіка роботи);
  •  коефіцієнт варіації (ступінь нерівномірності випуску);
  •  коефіцієнт аритмічності (питому вагу недоодержаної продукції за рахунок порушення ритму роботи);
  •  питома вага виробництва продукції за кожну декаду (добу) у місячному випуску;
  •  питома вага виробництва продукції за кожен місяць у квартальному випуску;
  •  питома вага виробництва продукції за кожен квартал у річному обсязі виробництва;
  •  співвідношення випуску продукції першої декади звітного місяця до обсягу третьої декади попереднього місяця.

Непрямі показники:

  •  наявність доплат за надурочні роботи;
  •  оплата простоїв;
  •  втрати від браку;
  •  сплата штрафів за недопоставку та несвоєчасне відвантаження продукції;
  •  наявність понаднормативних залишків незавершеного виробництва та готової продукції на складах.

Коефіцієнт ритмічності визначається шляхом ділення суми фактичних обсягів за внутрішні часові відтинки але не більших від запланованих до планового обсягу випуску за весь період. Або шляхом сумування фактичних питомих ваг випуску за кожен період, але не більше їх планового рівня.

Коефіцієнт варіації визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції.

Коефіцієнт аритмічності розраховується відношенням обсягу продукції, недоодержаної внаслідок порушення ритмічності, до запланованого на весь період обсягу виробництва.

Причини аритмічності бувають:

  •  зовнішніми: несвоєчасне постачання матеріалів; перебої з енергопостачанням;
  •  внутрішніми: тяжкий фінансовий стан, низький рівень організації, технології та матеріально-технічного забезпечення, планування та контролю.

Ритмічність тісно пов'язана з комплектністю. Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес складання готових виробів і запобігає затримкам у зв'язку з відсутністю деталей. Слід вивчити комплектність деталей і вузлів у залишках незавершеного виробництва та пересвідчитись у відповідності наявності деталей даним обліку і плановій потребі.

Аналіз реалізації продукції Вивчаючи обсяги реалізації продукції, слід вивчити її динаміку за ряд років, а також по кварталах, і місяцях звітного року. Необхідно дати оцінку виконанню плану з обсягу реалізації в цілому, по окремих групах видів продукції, зонах реалізації тощо. Обов'язково слід порівняти обсяги виробництва, відвантаження та реалізації, визначити основні причини можливих розбіжностей цих показників.

Важливо оцінити виконання плану реалізації продукції у взаємозв'язку звиконанням договірних зобов'язань з поставок продукції за обсягом і ритмічністю, якістю та комплектністю з метою визначення розміру збитків підприємства за несвоєчасне і неповне виконання зобов'язань. Такий аналіз здійснюється у вартісній оцінці та за натурально-речовим складом. При цьому враховують наступні моменти:

  •  розмір недопоставок у звітному періоді визначають з врахуванням покриття недопоставок, які мали місце в попередньому періоді;
  •  надпланову продукцію для одних споживачів не зараховують у покриття недопоставок іншим споживачам;
  •  надпланову продукцію одних найменувань не зараховують у покриття недопоставок інших найменувань.

Виконання плану поставок продукції оцінюють щомісяця наростаючим підсумком з початку року.

Обсяг поставки - Недопоставка

% викон. плану поставки= ---------------------------------------- * 100%;

Обсяг поставки

Далі слід зосередити увагу на виконанні плану відвантаження продукції споживачам. Використовуючи дані бухгалтерського обліку, аналізують стан виконання плану відвантаження по місяцях і кварталах звітного року і за необхідності деталізують місячні обсяги по декадах та за видами продукції. Якщо під час аналізу встановлюють неритмічність відвантаження продукції, варто ретельно з'ясувати причини такого становища і виявити винних.

Останні роки зростає значення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, оскільки вона дає можливість використовувати значні за обсягом світові ринки збуту продукції і заробляти валюту. Тому обсяги поставок на експорт, строки виконання, види продукції, а також ефективність цих операцій мають бути одними з першочергових завдань аналізу реалізації продукції. Особливо важливо виявити можливі недоліки в цій діяльності і навіть зловживання, спланувати заходи щодо використання резервів зростання обсягів експорту і поліпшення відповідних економічних показників.

Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції.

Якщо виручка на підприємстві визначається за відвантаженням продукції, то баланс товарної продукції матиме вигляд:

ГПп+ТП=РП+ГПк

Звідси: РП=ГПп+ТП-ГПк

Якщо виручка визначається після оплати відвантаженої продукції , то товарний баланс можна записати так:

ГПп+ТП+ВПп=РП+ВПк+ГПк

Звідси: РП=ГПп+ТП+ВПп-ВПк-ГПк, де

ГПп, ГПк - відповідно залишки готової продукції на складах на початок і кінець періоду;

ТП - вартість випуску товарної продукції;

РП - обсяг реалізації продукції за звітний період;

ВПп, ВПк - залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду.

Для розраханку впливу чинників застосовується балансовий прийом шляхом порівняння фактичних рівнів факторних показників з плановими та розрахунком абсолютних і відносних приростів кожного з них. У процесі аналізу з'ясовують причини утворення наднормативних залишків на складах, в товарах відвантажених. Вплив фактора цін визначають як різницю обсягів реалізації продукції за звітний період у фактичних і базових цінах.

Після вивчення цих найбільш загальних факторів слід перейти до детального розгляду конкретних факторів, які можуть впливати на кінцевий обсяг реалізації продукції.

  1.  Група виробничих факторів:
  •  рівень виконання плану виробництва товарної продукції;
  •  якість продукції;
  •  асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції;
  •  ритмічність випуску продукції.
  1.  Фактори, пов'язані з роботою відділу збуту і складів:
  •  забезпеченість кадрами, устаткуванням і відповідними складськими приміщеннями;
  •  загальний рівень організації роботи з маркетингу (в т.ч. її ритмічність);
  •  величина портфеля замовлень;
  •  стан і комплектність залишків готової продукції на складах;
  •  забезпеченість тарою та пакувальними матеріалами;
  •  наявність договорів на поставку і дотримання їх умов при відвантаженні продукції покупцям;
  •  дотримання умов співпраці з транспортними установами.
  1.  Фактори, пов'язані з транспортуванням продукції:
  •  відповідність кількості та видів транспортних засобів потребам підприємства (зроблених замовлень і договірних домовленостей);
  •  ритмічність подачі транспортних засобів;
  •  придатність наданих транспортних засобів для відповідних видів продукції;
  •   дотримання термінів перевезень та інших договірних умов.
  1.  Фактори, пов'язані з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства:
  •  вибір форм розрахунку з покупцями;
  •  своєчасність і якість оформлення платіжних документів, стан контролю за їх сплатою;
  •  вивчення платоспроможності покупців і можливих форм співпраці з ними;
  •  своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов'язань щодо сплати боргів покупцями.
  1.  Інші фактори:
  •  терміни документообороту, якість опрацювання документів в установах банку;
  •  зміна цін і кон'юнктури ринку;
  •  рішення арбітражних судів щодо позовів;
  •  зміна митних правил і загального законодавства тощо.

Систематизуючи фактори, що впливали на реалізацію продукції, необхідно відокремити фактори внутрішньої та зовнішньої дії.

Особливу увагу слід приділити вивченню впливу факторів, які визначають обсяг виробництва продукції. Їх можна об'єднати в три групи:

  •  забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та ефективність їх використання:

ТП=ЧР*ПП

РП=ЧР*ПП*П/вРП;

  •  - забезпеченість підприємства основними виробничими засобами та ефективність їх використання:

ТП=ОФ*ФВ

РП=ОФ*ФВ*П/вРП;

  •  забезпеченість підприємства сировиною та матеріалами та ефективність їх використання:

ТП=МВ*ВМ

РП=МВ*ВМ*П/вРП;    де:

ТП - обсяг випуску продукції;

РП - виручка від реалізації продукції;

ЧР - середньоспискова чисельність працюючих;

ПП - середній виробіток працюючого;

ОФ - середня вартість основних засобів (фондів);

ФВ - середня фондовідача;

МВ - вартість матеріальних витрат;

ВМ - середня віддача матеріалів;

П/вРП - питома вага реалізованої продукції в загальному обсязі товарної
продукції.

Розрахунок вливу факторів здійсноють прийомами елімінуваня.

Закінчуючи аналіз показників реалізації продукції, необхідно визначити резерви і здійснити підрахунок їх величин.

ЗВЕДЕНИЙ ПІДРАХУНОК РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ТОВАРНОЇ І РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ:

Сума,тис.грн.

І. Резерви поліпшення використання трудових ресурсів і відповідного

збільшення обсягів виробництва                                                                       129,5

II. Резерви збільшення обсягів виробництва завдяки кращому

використанню основних засобів                                                                         243,5

Ш. Резерви за предметами праці                                                                         289,0

----------------------------------------------------------------------------------------------------------

Комплектний обсяг резервів ТП (найменший із групових результатів)         129,5

1. Резерви збільшення обсягу реалізації за рахунок резервів ТП                     129,5

2. Ліквідація понаднормативних залишків готової продукції на складі

за станом на кінець року                                                                                        60,0

3. Одержання плати за товари відвантажені, не сплачені в строк                     150,0

----------------------------------------------------------------------------------------------------------

Усього за п. 1, 2, З                                                                                                339,5

Можливий приріст за рахунок виявлених резервів, %  339 : 1290 * 100 = 26,3

Отже, підприємство має значні резерви збільшення обсягу реалізації продукції майже 340 тис. грн., або 26,3% до встановленого плану реалізації. З них більша частина (62%) — резерви пов'язані з невиправданим збільшенням на кінець року різного роду залишків готової продукції.


Засоби праці

редмети праці

Праця

Фондовід-дача

Величина   основних фондів

Вихід продукції на оди-ницю предметів праці (матеріаловіддача)

Величина ви-трачених пред-метів праці

Продуктив-ність праці

Чисельність працюючих

Валовий оборот

Готова продукція

Напівфабрикати, призначені для реалізації

Роботи і послуги промислового характеру

Приріст (+, -) незавершеного виробництва і ін.

Відвантажена товарна продукція

Валова продукція

Внутрішньо-заводський оборот

Попередньо оплачена товарна продукція

Реалізована продукція, роботи і послуги

Приріст (+, -) залишків готових виробів на складах

Інша товарна продукція

Найважливіші види продукції, робіт і послуг (основна номенклатура)

Товарна продукція, роботи і послуги, призначені для реалізації


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68610. Практикум по линейной алгебре и аналитической геометрии в среде MATLAB 1.12 MB
  Цели работы. Работа с графикой: построение векторов на плоскости и в пространстве. Работа с М-файлами. Приобретение навыков решения задач векторной алгебры с помощью средств системы MATLAB. Освоение с помощью графических иллюстраций MATLAB фундаментальных понятий векторной алгебры...
68614. Експериментальне дослідження основних законів розподілу випадкових величин, що застосовуються в теорії надійності 412 KB
  Властивості випадкових величин описуються за допомогою законів розподілу під якими розуміють будьяке співвідношення що встановлює взаємозв’язок між можливими значеннями випадкової величини і відповідними їм імовірностями. Тоді функцією розподілу Fx випадкової величини X називається функція Fx = P X x.
68615. Обробка експериментальних статистичних даних про відмови елементів технічних систем. Визначення закону розподілу випадкової величини 265.5 KB
  Мета лабораторної роботи набути навиків щодо обробки експериментальних статистичних даних появи випадкової величини та визначення закону її розподілу. Основні теоретичні відомості Властивості випадкових величин описуються за допомогою законів розподілу під якими розуміють будь-яке співвідношення...
68616. Визначення критеріїв відмови складних топологічних світлосигнальних систем при різних показниках надійності їх елементів 182.5 KB
  Рівень безпеки і регулярності польотів на етапі візуального пілотування в складних метеорологічних умовах СМУ визначається правильним функціонуванням світлосигнальної системи аеродрому ССА тому до показників її надійності ставляться жорсткі вимоги.
68617. Встановлення віртуальної машини 3.43 MB
  Пояснююча інформація Установка віртуальної машини — Virtual Box на ПЕОМ. Налагодження віртуальної машини. Установка операційну системи Linux (Ubuntu 10.04 LTD) на віртуальну машину. Практичні завдання Завантажити Virtual Box з internet, сайт Oracle. Встановити на комп'ютер програму віртуалізації.