18635

Интерфейс: ввода/вывода, справочный

Доклад

Информатика, кибернетика и программирование

Интерфейс: ввода/вывода справочный. Связь пользователя с программами пакета можно представить как обмен сообщениями: либо пользователь передает в пакет некоторый запрос и получает на него ответ либо запрос формируется в пакете а от пользователя ожидается ответ. Для в

Русский

2013-07-08

17.96 KB

5 чел.

Интерфейс: ввода/вывода, справочный.

Связь пользователя с программами пакета можно представить как обмен сообщениями: либо пользователь передает в пакет некоторый запрос и получает на него ответ, либо запрос формируется в пакете, а от пользователя ожидается ответ. Для ведения такого диалога пользователю должны быть предоставлены средства ввода сообщений, а сообщения, формируемые пакетом, должны представляться в форме, доступной для восприятия пользователем.

В современных ЭВМ для ввода данных пользователем могут применяться клавиатура терминала, световое перо, устройства графического ввода.

Данные для решения задач могут вводиться из заранее подготовленных файлов или же непосредственно пользователем пакета с клавиатуры. В пакет всегда требуется вводить значения одних и тех же данных, запрос на ввод данных формируется пакетом, и пользователь, отвечая на этот запрос, должен вводить данные. В пакетах более широкого назначения пользователь сам определяет, значения каких данных он будет вводить, а какие данные требуется вычислить.  В этом случае пользователь сначала вводит команду (выбирает пункт меню) для активизации программ ввода данных, затем указывает данные, которые будет вводить, называя их имена или отмечая в предложенном ему списке данных. Скалярные данные могут задаваться в форме оператора присваивания (имя-значение). Для ввода массива (вектора или матрицы) целесообразно сначала указать имя массива, а значения элементов массива вводить по запросам из пакета. Это позволяет избежать ошибок в числе элементов массива. Для ввода элементов массива может использоваться табличный способ, когда на экран выводится таблица с наименованиями строк и столбцов, и пользователь вводит значения элементов массива в клетки таблицы. При вводе данных с клавиатуры должна быть предусмотрена возможность редактирования значений вводимых данных до нажатия клавиши "Ввод".

Для используемых в пакете массивов целесообразно предусмотреть возможность изменения значений отдельных элементов с сохранением остальной части массива - коррекции элементов массива.

Вариант модуля ввода данных, который может быть построен с применением операторов форматного ввода-вывода языка программирования типа Паскаль или Си без использования средств ОС, можно построить по следующему алгоритму.

1. Запрос списка имен вводимых данных.

2. Контроль списка имен данных, указанного пользователем, и определение адресов размещения данных, для чего может потребоваться обращение к функции управления памятью.

3. Цикл по списку данных. 3.1. Если очередное данное является скалярным, то:

3.1.1. Запрос значения данного.

3.1.2. Ввод значения данного.

3.2. Если очередное данное в списке является массивом, то цикл по числу элементов массива.

3.2.1.   Запрос   значения   данного   с   указанием   индексов   элементов массива.

3.2.2. Ввод значения данного.

3.2.3. Конец цикла 3.2.

3.3. Конец цикла 3.

4. Регистрация в модели предметной области факта наличия значений для введенных данных.

Последний пункт алгоритма необходим, чтобы обеспечить возможность контроля допустимости вызовов обрабатывающих модулей пакета при планировании вычислительного процесса и модулей вывода данных.

Вывод данных может быть организован по аналогичному алгоритму. Очевидно, что выводить можно только такие данные, которым присвоены значения в результате выполнения обрабатывающих модулей или при вводе данных. Необходимо предусмотреть возможность вывода данных как на экран дисплея, так и на печатающее устройство (одновременно или по выбору пользователя). Выводимые данные нужно сопровождать текстовыми пояснениями. Значения массивов при выводе представляются в табличной форме с соответствующей шапкой таблицы и порядковыми номерами строк и столбцов. Если требуется выводить несколько одномерных массивов, имеющих одинаковый размер, то их целесообразно объединять в общую таблицу. Если выводимая информация не умещается на экране дисплея или печатной странице, нужно предусматривать оформление страниц выходного документа, а смену информации на экране производить по команде пользователя.

Справочный интерфейс предназначен для вывода справок о предметной области пакета, составе и состоянии модели предметной области, допустимых действиях пользователя в различных состояниях пакета.

Если тексты справок о предметной области, о допустимых действиях пользователя могут быть заготовлены заранее, то справки о состоянии модели предметной области должны формироваться заново в каждом состоянии модели.

Отдельные справки, особенно содержащие тексты, занимающие значительную часть экрана, целесообразно выводить только по запросу пользователя, передаваемому через интерфейс управления. Короткие справки-подсказки могут выводиться при определенных состояниях модели предметной области или вместе с приглашением пользователю к выполнению управляющих действий.

Конкретный набор справочных функций определяется особенностями задач, решаемых пакетом, типом модели предметной области и способом внешнего управления пакетом. В частности, при проблемно-ориентированном внешнем управлении желательно иметь возможность получать справку-объяснение о способе, которым вычислены в пакете искомые данные.

При структуре модели предметной области могут быть предусмотрены справки:

• о данных, определенных в модели, с указанием типа данного, его физического или экономического смысла;

• о предусмотренных функциональных связях, т.е. отдельных задачах, решаемых пакетом, в том числе о входных и выходных данных этих задач;

о данных, имеющих конкретные значения в данном состоянии пакета;

• о командах, составляющих входной язык пакета.

Перечисленные выше справки могут быть построены с различной степенью подробности. Например, может быть предусмотрена справка о полном списке данных (задач, команд) или полная справка об отдельном данном (задаче, команде).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31663. Психічний розвиток людини 28.5 KB
  Кожен період вік своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Відомо що вікові психологічні особливості зумовлені конкретноісторичними умовами розвитку спадковістю певною мірою характером виховання особливостями діяльності та стосунків з іншими людьми що впливає передусім на специфіку переходу від одного вікового періоду до іншого. Власне тому що навчання й виховання організовує діяльність дітей поетапно керує нею на основі накопиченого досвіду прагнучи враховувати наявні...
31664. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА 35 KB
  Загальна характеристика підліткового віку Підлітковий вік це один з найважливіших етапів життя людини. Вік цей нестабільний ранимий важкий і виявляється що він більше ніж інші періоди життя залежить від реальностей довкілля. Загальна характеристика підліткового віку варіює в різних теоріях залежно від їх основної ідеї. Однак всі ці і багато інших підходів об'єднує те що в них існують загальні показники які характеризують даний вік.
31665. ПСИХОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА (ЗРІЛОГО ДИТИНСТВА) 100.5 KB
  Опановуючи новий для себе вид діяльності навчання молодші школярі ще багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їх стосунки з ровесниками і дорослими особистісне психічне життя і психічний розвиток формуються психічні новоутворення завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання відкривають нові власні можливості і перспективи. Нижня межа цього вікового періоду 6 7 років пов'язана з переходом до навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності. Цей симптом виявляється...
31666. Характеристика осн. теорій розвитку особистості 47 KB
  теорій розвитку особистості Фізичний розвиток підлітка та набуті у попередні роки властивості психічного розвитку створюють внутрішні передумови для зміни його становища в школі в сім'ї в суспільстві. Всі теорії розвитку особистості можна поділити на три групи згідно поєднання факторів розвитку: Представники біологічного напрямку рахують що людина народжується з набором відповідних моральних та етичних якостей таких як:доброта злість чесність брехливість порядність агресивність жорстокість та інші. Чічерліх; Представники...
31667. Проблеми сімейного виховання. Типові помилки батьків 72.5 KB
  Може случитися так що ціль виховання дитини виявляється саме в задоволенні потреб емоційного контакту. Батьки несвідомо ведуть боротьбу за збереження об'єкта своєї потреби перешкоджаючи виходу емоцій і прихильностей дитини за межі сімейного кола. Мати чи батько бабуся можуть вважати що зміст їхнього існування є відхід за фізичним станом і вихованням дитини. Шкода такої самопожертви для дитини очевидний.
31668. Проблема важких підлітків 36.5 KB
  Девіантна поведінка це система вчинків чи окремі вчинки що протирічать прийнятим в суспільстві правовим чи моральним нормам. Девіантна поведінка ділиться на дві великі категорії. Поперше це поведінка відхилена від норм психічного здоровя при наявності вираженої чи невираженої психопатології. Подруге це антисоціальна поведінка що порушує якісь соціальні і культурні норми особливо правові.
31669. Психологічні аспекти та барєри професійного самовизначення у ранньому юнацькому віці 45 KB
  У вітчизняній науці прийнято розглядати юність як самостійний період розвитку людини його особистості та індивідуальності. Юнацький вік дуже відповідальний етап розвитку у житті школяра коли завершується морфофункціональне дозрівання організму відбуваються суттєві зміни його особистості психологічне та соціальне дорослішання. Багато дослідників вважають основним новоутворенням у старшому шкільному віці особистісне та професійне самовизначення оскільки саме у самовизначенні в обставинах життя у вимогах до школяра у період раннього...
31671. Психічне відображення як процес 26.5 KB
  Образ формується розвивається існує тільки в процесі відображення.Ломова [5;134173] дозволили виділити 5 основних стадій фаз процесу зорового сприймання: 1 визначення положення предмета в просторі й груба оцінка його загальних пропорцій; 2 “мерехтіння†форми; 3 розрізнення різких перепадів кривизни; 4 глобальноадекватне сприймання у якому форма подана без розрізнення її деталей зокрема величини кутів; 5 адекватне відображення форми у всій повноті її деталей. Сутність психічного як процесу: а загальна тенденція полягає в...