1879

Урок-захід. Ми – олімпійці

Конспект урока

Физкультура и спорт

Сприяти залученню школярів до систематичних занять фізичними вправами, гармонійному розвитку дітей, розвивати рухливість, спритність, швидкість, увагу, кмітливість;, виховувати почуття колективізму, співпереживання.

Украинкский

2013-06-06

18.04 KB

16 чел.

Міністерство освіти і науки України

Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Затверджено:

Виховний захід

на тему:

«Ми – олімпійці»

 

студентки 3 курсу 33 групи

факультету іноземної філології

Зелінкевич Аліни Євгеніївни

2012

Виховний захід «Ми – олімпійці»

Мета:  сприяти залученню школярів до систематичних занять фізичними вправами, гармонійному розвитку дітей;

 розвивати рухливість, спритність, швидкість, увагу, кмітливість;

 виховувати почуття колективізму, співпереживання

Обладнання: м’ячі, скакалки, прапорці, обручі, тенісні м’ячики, овочі.

Хід заходу:

І. Організаційна частина

Ведучий 1. Сьогодні у нас спортивне свято.

Ведучий 2. Я рада вітати вас на нашому святі

Ведучий 1. Надіюся, що свято вам сподобається, і кожен з вас у серці винесе з нього бажання займатися фізкультурою і спортом. Адже,

Той здоров’я міцне має,

Хто за спорт не забуває.

Хто щодня зарядку робить,

Швидко бігає та ходить

ІІ. Привітання учнів

1 учень

 В нашій школі знову свято.

 Чути гомін, жарти, сміх.

 Ми зібрались привітати

 Фізкультурників усіх.

2 учень

 Дорогі наші малята,

 Любі хлопчики й дівчата,

 І директор й вчителі,

 Вас вітаєм від душі.

3 учень

 І дорослим, і малятам

 Спорт дає найбільше сили.

 І змагаючись завзято

 Ми міцніємо на диво.

4 учень

 Ми не тільки книги любим,

 Інтересів в нас багато.

 Підростаючи у спорті,

 Б’єм рекорди знань завзято.

5 учень

 Ми зібрались позмагатись,

 Помірятись силою

 Хай зростають усі діти

 Здорові та сильні

6 учень

 Хай не буде суперечок

 Серед нас ніколи!

 Нехай спорт нас об’єднає

 У нашій родині.  

7 учень

Фізкультура, спорт, здоров’я –

Речі кожному потрібні.

Бути сильним і здоровим –

Це найбільша радість в світі!

8 учень

Спорту день і фізкультуру

Зустрічаємо ми радо.    

Мріє мама, прагне тато,

Щоб здоровим росло чадо!

9 учень

Якщо будеш спорту вірним,

То хвороби не пізнаєш.

Завжди будеш ти веселим

І в навчанні не відстанеш.

10 учень

Ми сьогодні всіх вітаєм,

Молодих, завзятих, юних!

Будьте сильні, будьте гарні!

В цьому спорт вам допоможе!

11 учень

Прокидаємося вранці,

Жваво робимо зарядку,

Любим спорт і фізкультуру,

Прагнем завжди до порядку.

ІІІ. Вихід команд

Ведучий 2. Учасників і гостей вітають учні початкової школи

Ведучий 1. А зараз запрошуємо учасників змагань

( під музичний супровід за ходять учасники змагань)

Ведучий 2. Наша суддівська бригада у складі…

Ведучий 1. Оцінювання за 5-бальною системою. Грубе порушення – 1 бал знімається. Перемога надається команді, у якої найбільша сума очок.

(звучить музика)

ІV. Презентація команд

Ведучий 2. Презентація команд

Ведучий 1. Естафета «Біг з м’ячем»

Ведучий 2. Естафета «Подорож по горах»

Ведучий 1. Естафета «Хто швидше зварить борщ»

Ведучий 2. Поки журі підраховують бали, пропонуємо вам трішки відпочити

(художній номер)

Ведучий 1. Слово надається журі.

Ведучий 2. Естафета «Стрибунці»

Ведучий 1. Естафета «Не розбий яйце»

Ведучий 2. Естафета «Біг з скакалками»

(художній номер)

Ведучий 1. Слово надається нашому журі

Ведучий 2. Естафета «Біг з підлізанням»

Ведучий 1. Естафета «Вершники»

Ведучий 2. Змагання «Перетягування канату»

(художній номер)

Слово журі.

V. Нагородження команд

Ведучий 1. На завершення нашого свята хочу вам сказати, що фізичне і духовне здоров’я для людини було і є найціннішим скарбом. Всі люди хочуть бути здоровим. Навіть ті, яким випало народитись із слабким фізичним здоров’ям, завдяки сильній волі можуть зміцнити його.

Здорові діти – нація здорова,

Багата Україна і чудова.

Тож, діти, ви здоровими ростіть ,

В майбутнє добрими ідіть

Ведучий 2. Пам’ятайте, що рости здоровим і сильним вам допоможуть уроки фізкультури в школі, заняття у спортивних секціях, ігри та забави на свіжому повітрі, а найбільше – здоровий спосіб життя у ваших сім’ях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22995. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови 31 KB
  Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний який розглядає функції звуків у мові. Так скажімо опозиція [а] [и] [у] в українській мові є релевантною бо вона розрізняє значення слів дам дим дум. В англійській мові релевантною є опозиція [е] [л] [і] [і:] [з] [о:] [аз] [u:]: bet [bet] заклад парі but [b t] але крім bit [bit] кусок трошки beat [bi:t] бити удар bot [bot] личинка овода bought [bo:t] купив bat [bast] кажан boot [bu:t] черевик . Як бачимо в українській мові довгота чи короткість звука...
22996. Фонема, її функції, принципи виділення 31.5 KB
  Фонема її функції принципи виділення Фонема мінімальна звукова одиниця мови яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих одиниць морфем і слів. Отже звуки [а] [и] [у] [ґ] [г] в українській мові є окремими фонемами бо вони як свідчать вищенаведені приклади служать для розрізнення слів так само як звуки [е] [а] [і] [і:] [о] [з:] [ав] [и:] в англійській [а:] [а] в німецькій. Іншими словами фонема це мінімальна релевантна звукова одиниця. Фонема виконує дистинктивну від лат.
22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.
22998. Критерій класифікації голосних фонем 31 KB
  Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього середнього та заднього рядів і низького середнього та високого піднесення. Більшість голосних це голосні переднього і заднього рядів. За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні.
22999. Критерій класифікації приголосних фонем 43 KB
  Критерій класифікації приголосних фонем За акустичною ознакою співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі й глухі. Глухі приголосні творяться тільки шумом. З артикуляційного фізіологічного погляду приголосні класифікують за місцем творення і способом творення.
23000. Склад та складоподіл 50.5 KB
  Склад та складоподіл Склад звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
23001. Синтагма. Енклітики і проклітики 28 KB
  Енклітики і проклітики У сучасних мовах трапляються випадки коли слова зберігаючи смислову самостійність втрачають наголос і примикають до інших слів об'єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають клітиками. Слова які втративши наголос приєднуються до наступних слів називають проклітиками а явище проклізою від гр. Ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюючи з ними одне фонетичне ціле називають енклітиками а явище енклізою від гр.
23002. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис 33 KB
  Граматична будова мови морфологія та синтаксис Граматика від лат. grammatike techne письмове мистецтво 1 будова мови система морфологічних категорій і форм синтаксичних категорій і конструкцій; 2 наука яка вивчає будову мови. Що стосується граматики як науки то розрізняють: 1 формальну яка вивчає граматичні форми та їх структуру і контенсивну семантичну яка вивчає значення цих форм і структур; 2 синхронічну що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі і діахронічну яка вивчає мовну будову в її...
23003. Граматичне значення і граматична категорія. Граматична форма 34.5 KB
  Граматичне значення і граматична категорія. Смислова структура повнозначного слова являє собою єдність лексичного значення індивідуального і тих абстрактних значень які характеризують видозміни його у зв'язках з іншими словами. Ці абстрактні значення що супроводять лексичне значення повнозначного слова в конкретному випадку його вживання називаються граматичними значеннями. Граматичне значення не є приналежністю одного слова воно об'єднує граматично цілі групи або й класи слів.