18860

Русская иконопись XII – XVII в. Домонгольская икона, Андрей Рублёв, Дионисий, Симон Ушаков

Доклад

Культурология и искусствоведение

Русская иконопись XII – XVII в. Домонгольская икона Андрей Рублёв Дионисий Симон Ушаков. Все основные иконографические типы Русь унаследовала от Византии. Поэтому для людей не особо искушенных в искусстве русская икона мало чем отличается от византийской. Те же типы Бого...

Русский

2013-07-10

24.83 KB

18 чел.

Русская иконопись XIIXVII в. Домонгольская икона, Андрей Рублёв, Дионисий, Симон Ушаков.

Все основные иконографические типы Русь унаследовала от Византии. Поэтому для людей, не особо искушенных в искусстве, русская икона мало чем отличается от византийской. Те же типы Богоматери, те же типы евангельских сцен, те же типы ветхозаветных композиций. Но для опытного глаза сразу оказываются ясными и отличия. Лики становятся более мягкими и более открытыми, усиливается интенсивность чистого цвета за счет уменьшения количества тональных оттенков, силуэт обретает большую замкнутость и четкость, нервная красочная лепка с помощью резких бликов уступает место ровным красочным плоскостям. Иконы писались в технике темпера на досках и на белых грунтах. Использовали технику многослойного письма. Смысл в том что изобразить духовную сущность. В домонгольской иконописи лики с крупными чертами лица. Линейная стилизация. Техника иконописи и иконографии на Руси приходит из Византии. В 10-11 вв. привозят иконы в большом количестве. Русские мастера быстро переняли приемы иконописания. В 988 году принимают христианство. Привозится много византийских икон на Русь. Владимирская Богоматерь. Построен Сретенский монастырь к встрече иконы. Чудотворная икона, написана в Византии. Лик Богоматери, лик Христа. Многослойная. Доска, ткань, грунт белый, рисунок, продавленный по контуру, слои краски. (Если маленькая икона, то один мастер, если большая-то артель (мастерская). Из мастеров русских Олипий, принял приемы иконописи. Татаромонгольское нашествие пер.13века. Немного остановило искусство. Домонгольских икон осталось мало. Самая знаменитая-Благовещение (из Устюга)-трет.галерея.2 иконы: Ангел золотые власы, Ярославская Оранта. богоматерь знаменья. Общая характеристика: влияние мозаик Софии Киевской (Крупные черты лика, носы с горбинкой, большие глаза, волосы прядками с золотыми полосками) Отличие русских от византийских икон: Большие по размеру, византийские небольшие. Поясные иконы. Заменяли фрески. Приемы монументальной живописи. Русские. иконы тонкие,не многослойные. Визант. темперой писали, слой охры.

Андрей Рублёв (около 1360—1370 — 1427, по другим источникам, около 1430, Москва), русский живописец, создатель московской школы живописи. Биографические сведения о Р. крайне скудны: воспитывался в светской среде, в зрелом возрасте принял монашеский постриг. Творчество Р. сложилось на почве художественных традиций Московской Руси; он был хорошо знаком также с византийским и южнославянским художественным опытом.

В своих произведениях в рамках средневековой иконографии Р. воплотил новое, возвышенное понимание духовной красоты и нравственной силы человека. Эти качества присущи иконам Звенигородского чина ("Спас", "Апостол Павел", "Архангел Михаил", все — рубеж 14—15 вв., по другим исследованиям, 10-е гг. 15 в., Т.г.), где лаконичные плавные контуры, широкая манера письма близки приёмам монументальной живописи. В конце 14 — начале 15 вв. (по другим исследованиям, около 1412 или около 1427) Р. создал свой шедевр — икону "Троица" (Т.г.). Традиционный библейский сюжет Р. наполнил глубоким поэтическим и философским содержанием. Отойдя от традиционных канонов, он поместил в центре композиции единственную чашу (символизирующую жертвенную смерть), а её очертания повторил в контурах боковых ангелов. Центральный (символизирующий Христа) ангел занял место жертвы и выделен выразительным контрастом пятен темно-вишнёвого и голубого цветов, оркестрованным изысканным сочетанием золотистых охр с нежным "голубцом" и зеленью. Вписанная в круг композиция пронизана глубокими круговыми ритмами, подчиняющими себе все линии контуров, согласованность которых производит почти музыкальный эффект. "Троица" рассчитана на дальнюю и ближнюю точки зрения, каждая из которых по-разному раскрывает богатство оттенков, виртуозную работу кисти. Гармония всех элементов формы является художественным выражением основной идеи "Троицы" — самопожертвования как высочайшего состояния духа, созидающего гармонию мира и жизни. В 1408 Р. совместно с Даниилом Чёрным и другими мастерами расписал Успенский собор во Владимире (роспись сохранилась частично) и создал иконы для его монументального трёхъярусного иконостаса, ставшего важным этапом формирования системы высокого русского иконостаса. Из фресок Р. в Успенском соборе наиболее значительна композиция "Страшный суд", где традиционно грозная сцена превратилась в светлый праздник торжества справедливости, утверждающий духовную ценность человека. Работы Р. во Владимире свидетельствуют, что уже в это время он был зрелым мастером, стоявшим во главе созданной им школы живописи.

В 1425—27 Р. совместно с Даниилом Чёрным и другими мастерами расписал Троицкий собор Троице-Сергиева монастыря и создал иконы его иконостаса. Сохранились иконы; они выполнены в различных манерах и неравноценны по художественным качествам. Р. удалось создать впечатляющие образы, в них чувствуются драматические ноты, ранее ему не свойственные ("Апостол Павел"). Колорит икон более сумрачен по сравнению с ранними произведениями; в некоторых иконах усиливается декоративное начало, в других проявляются архаические тенденции.

Диони́сий (ок. 1440—1502) — ведущий московский иконописец (изограф) конца XV — начала XVI веков. Считается продолжателем традиций Андрея Рублева.

Самая ранняя из известных работ — росписи собора Рождества Богородицы в Пафнутьевом Боровском монастыре (1467—1477). Наиболее известные работы Дионисия — стенные росписи и иконостас собора Рождества Богородицы Ферапонтова монастыря, выполненные мастером вместе со своими сыновьями Феодосием и Владимиром. Известно довольно много художественных произведений, авторство Дионисия которых документально установлено, либо приписываемых самому Дионисию, либо его окружению. Среди дошедших до нашего времени икон мастера известны: житийные иконы митрополитов Петра и Алексея (1462—1472 гг.), «Богоматерь Одигитрия» (1482 г.), «Крещение Господне» (1500 г.), «Спас в силах» и «Распятие» (1500 г.), «Сошествие в ад».

Симон Ушаков не относился равнодушно к западному искусству, веяние которого вообще уже сильно распространилось в XVII веке на Руси. Оставаясь на почве исконного русско-византийского иконописания он писал и по древним «пошибам», и в новом так называемом «фряжском» стиле, изобретал новые композиции, присматривался к западным образцам и к натуре, стремился сообщать фигурам характерность и движение.

"Троица" - много украшений,сервировка стола. Вышит подол, Кресла украшены. Везде золото. Лики темные выпуклые. Интересный фон, переходит к пейзажу. Вместо скалы(духовное начало). Холм с травками. Из холма растет дерево. Слева архитектура (арка с перспективой).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22564. Визначення та класифікація емоцій 24 KB
  Визначення та класифікація емоцій Емоції рефлекторна адаптаційна психофізіологічна реакція яка повязана з проявом субєктивного ставлення до значущої ситуації і забезпечує організацію доцільної поведінки. Емоції поділяють на вищі та нижчі. Нижчі емоції найбільш елементарні повязані з органічними потребами тварин і людей поділяються на 2 види : 1 гомеостатичні проявляються в вигляді неспокою пошуковорухової активності спраги голоду і ін. Вищі емоції виникаютьлишу у людини в звязку з задоволенням соціальних потреб інтелектуальних...
22565. Функції емоцій 23 KB
  Сигнальна функція полягає в тому що емоції сигналізують про корисний чи негативний вплив даного організму чи успішність чи неуспішність виконання даної дії. Це призводить до моментальної мобілізації всіх систем організму для реакції – відповіді характер якої залежить від того сигналом корисного чи негативного впливу на організм є даний подразник. Таким чином впливи що надходять з зовнішнього середовища і від самого організму призводять до виникнення емоційних переживань що дають загальну якісну характеристику фактору що впливають...
22566. Основні фізіологічні теорії емоцій 25 KB
  Основні фізіологічні теорії емоцій В першій класичній теорії відомій як теорія Джеймся Ланге робили висновок про характеристику стенічних та астенічних емоційних станів.Пізніше Кеннон та Бард показали що емоції гніву та стаху під впливом таламічних розрядів супроводжуються повишеним поступанням адреналіну в кров що призводить до розвитку симпатікотонії яка відіграє позитивну роль в підготовці організму до діяльності і навіть боротьби внаслідок чого ця теорія отримала незву таламічної теорії емоцій. Кортикальні емоційні процеси...
22567. Сон 42 KB
  Існує величезна кількість емпіричних даних і забобонів щодо значення сну і сновидінь але справжнє наукове вивчення сну почалося лише у другій половині ХІХ ст. Прибічники хімічної теорії сну спочатку пояснювали сон накопиченням в організмі гіпнотоксичних речовин молочна вугільна та карбонові кислоти холестерин а нині надають важливого значення особливим хімічним регуляторам сну таким як речовина сну фактор сну чи пептид дельтасну які являють низькомолекулярні поліпептиди 850 920 Да . Кортикальна теорія сну І. Нарешті...
22568. будливий та гальмівний постсиниптичні потенціали 23.5 KB
  Постсинаптичне гальмування ГПСП обумовлене виділенням пресинаптичним закінченням аксона гальмівного медіатора який знижує або гальмує збудливість мембран соми і дендритів нерв клітини з якою він контактує. Прикладами гальмівних нейронів є клітини Реншоу в спинному мозку клітини Пуркіньє мозочку зірчасті клітини кіркової речовини великого мозку . Збудження нейрона супроводжуеться змінами метаболізму зокрема синтезу РНК та іншими зрушеннями в процесі білкового синтезу посиленням теплопродукції поглинанням кисню які відображають...
22569. Постсинаптичне гальмування у ЦНС та його природа.Значення ггальмування у роботі 22.5 KB
  Значення ггальмування у роботі. Гальмування особливий нервовий процес який зумовлюється збудженням і зовнішньо проявляється пригніченням іншого збудження. Постсинаптичне гальмування ГПСП обумовлене виділенням пресинаптичним закінченням аксона гальмівного медіатора який знижує або гальмує збудливість мембран соми і дендритів нерв клітини з якою він контактує.
22570. ЦНС 22.5 KB
  Особливе місце в цій складній організації займае місце ЦНС що повязує в функціональну єдність всі клітини тканини і органи людського організму. Дякуючи великій кількості різних рецепторів ЦНС сприймає багаточисельні зміни що виникають в зовн средовищі і всередині організму і відіграє велику роль в регуляції всіх сторін життєдіяльності огранізму в зовн середовищі. Процеси що відбуваються в ЦНС лежать в основі психічної діяльності та поведінки людини. Діяльність ЦНС найчастіше наз координаційною або узгоджувальною.
22571. Спинний мозок 49.5 KB
  Він є сегментарним органом: у людини від спинного мозку відходять 31 пара спинномозкових корінців у жаби 10 які у кожному сегменті поділяються на дві частини: на передній вентральний і задній дорзальний корінці. Сіра речовина спинного мозку на поперечному перетині має вигляд метелика або літери Н . Є також дорзальні роги спинного мозку з'єднані з вентральними широкою перетинкою сірої речовинитак зване тіло сірої речовини . Крім вентральних і дорзальних рогів у грудному відділі спинного мозку є бокові роги сірої речовини рис.
22572. Рефлекси спинного мозку 24 KB
  Це залежить від сили подразників їх просторової та часової взаємодії а також від стану нервових центрів спинного мозку. Нервові центри спинного мозку також необхідні для регуляції як соматичних так і вегетативних функцій.Нервові центри шийного відділу спинного мозку виявляють кооординуючий вплив на активність мотонейронів які інервують мязи згиначі і розгиначі нижчележачих відділів тіла.