18886

Бытовой жанр в русской живописи 19в. П.А.Федотов, В.Г.Перов, И.Е. Репин, Передвижники

Доклад

Культурология и искусствоведение

Бытовой жанр в русской живописи 19в. П.А.Федотов В.Г.Перов И.Е. Репин Передвижники. П.А.Федотов ― добрая ирония и красота предметного мира. Сватовство майора Вдовушка Анкор ещё анкор. В.Г.Перов ― острота социальной критики Крестный ход на Пасху Тройка Провод...

Русский

2013-07-10

25.74 KB

33 чел.

Бытовой жанр в русской живописи 19в. П.А.Федотов, В.Г.Перов, И.Е. Репин, Передвижники.

П.А.Федотов ― добрая ирония и красота предметного мира. «Сватовство майора», «Вдовушка», «Анкор, ещё анкор». В.Г.Перов ― острота социальной критики «Крестный ход на Пасху», «Тройка», «Проводы покойника», «Последний кабак у заставы».

И.Е.Репин ― крупнейший художник России 2-ой половины XIX в. «Бурлаки на Волге», «Крестный ход в Курской губернии», «Не ждали». Портреты В.Г.Перова и И.Е.Репина ― глубина человеческой характеристики, психологизм.

Жанр изобразительного искусства, показывающий сцены повседневной, личной жизни человека, повседневного обихода из крестьянского и городского быта, называют бытовым жанром. Обращение к жизни и нравам людей встречаются уже в росписях и рельефах Древнего Востока, в античной вазописи и скульптуре, в средневековых иконах и часословах. Но выделился и приобрел характерные формы бытовой жанр только как явление светского станкового искусства. Его основные черты начали оформляться в 14–15 вв. в алтарных картинах, рельефах, шпалерах, миниатюрах в Нидерландах, Германии, Франции. В 16 в. в Нидерландах бытовой жанр стал бурно развиваться и обособился. На развитие бытового жанра в Европе очень большое влияние оказало творчество П.Брейгеля: он переходит к чистому бытовому жанру, показывает, что обыденная жизнь может являться объектом изучения и источником красоты (Крестьянский танец, Крестьянская свадьба). 17 в. можно назвать веком «жанра» во всех живописных школах Европы: Микеланджело да Караваджо Гадалка, П.П.Рубенс Крестьянский танец, Я.Йорданс Праздник бобового короля, А. ван Остаде Флейтист, Ян Стен Больная и врач, Ф.Халс Цыганка, Ян Вермеер Дельфтский Девушка с письмом. В 18 в. во Франции жанровая живопись связана с изображением галантных сцен, «пасторалей», становится изысканной и грациозной, ироничной: А.Ватто, Ж.Б.Шарден Молитва перед обедом. Произведения бытового жанра разнообразны: они показывали тепло домашнего быта и экзотику дальних стран, сентиментальные переживания и романтические страсти. Бытовой жанр в 19 в. в живописи утверждал демократические идеалы, часто с критическим подтекстом: О.Домье Прачка, Г.Курбе Мастерская художника. Бытовой жанр, ориентированной на показ крестьянского быта и жизни горожанина, ярко развивался в русской живописи 19 в.: А.Г.Венецианов На пашне. Весна, П.А.Федотов Сватовство майора, В.Г.Перов Последний кабак у заставы, И.Е.Репин Не ждали.

Термин стал использоваться в России со второй пол. 19 в., когда Петербургская академия художеств официально признала бытовую живопись, и для её обозначения заимствовали французское слово «жанр» (genre), принятое в западноевропейских академиях. Живописцев, создающих картины на бытовые сюжеты, стали называть жанристами.

В лучших жанровых произведениях представлена не повседневность в её скучном однообразии, а быт, одухотворённый величием бытия. Персонажи жанристов, как правило, безымянны, это «люди из толпы», типичные представители своей эпохи, нации, сословия, профессии.

Передвижники, художники, входившие в прогрессивное российское демократическое художественное объединение — Товарищество передвижных художественных выставок. Товарищество образовалось в 1870 в Петербурге по инициативе И. Н. Крамского, Г. Г. Мясоедова, Н. Н. Ге и В. Г. Перова в процессе борьбы передовых художественных сил страны за демократические идеалы и в противовес официальному центру искусства — петербургской Академии художеств. Товарищество развивало лучшие традиции Артели художников, руководитель которой И. Н. Крамской стал идейным вождём нового объединения. П. находились под воздействием общественных и эстетических взглядов В. Г. Белинского и Н. Г. Чернышевского. Освободившись от регламентации и опеки АХ в создании, показе и реализации своих производств, они организовали внутреннюю жизнь Товарищества на кооперативных началах, развернули просветительную деятельность. С 1871 Товарищество устроило 48 передвижных выставок в Петербурге и Москве, после чего они показывались в Киеве, Харькове, Казани, Орле, Риге, Одессе и др. городах. Решительно порвав с канонами и идеалистической эстетикой академизма, искусство П. имело своей основой творческий метод критического реализма. П. обратились к правдивому, с демократических позиций изображению жизни и истории народа, родной страны, её природы. Стремясь служить своим творчеством интересам трудового народа, они прославляли его величие, силу, мудрость и красоту, а часто поднимались до беспощадного обличения его угнетателей и врагов, невыносимо тяжёлых условий его жизни. В гуманистическом искусстве П. нашли решительное осуждение российские самодержавные порядки, с горячим сочувствием было показано освободительное движение русского народа.

Характерные для П. картины отличались большой силой психологизма и социального обобщения, высоким мастерством типизации, умением через отдельные образы и сюжеты представлять целые классы и сословия. Ведущими жанрами в искусстве П. были бытовой жанр и портрет, позволявшие наиболее полно показывать жизнь народа, создавать образы передовых людей, прямо утверждать демократические идеалы. Значительное развитие получили также исторический жанр и пейзаж; в картинах на евангельские сюжеты воплощались актуальные нравственно-философские проблемы.

Творчество П. в период своего расцвета в 1870—90-х гг. развивалось в сторону всё более широкого охвата жизни, всё большей естественности и свободы изображения. На смену несколько скованной и суховатой манере письма тёмными красками приходят свободная, широкая манера, передача световоздушной среды с помощью светлой палитры, рефлексов, цветных теней; разнообразнее и свободнее становится композиция картины, отражавшая стремление художников к наибольшей естественности изображения, к воссозданию живой связи человека с окружающей средой, природой. В творчестве П. критический реализм достиг в русском изобразительном искусстве своей кульминации. Новаторское, подлинно народное искусство П. служило действенным средством демократического, общественного, нравственного и эстетического воспитания многих поколений и в конечном счёте стало важным фактором развития русского освободительного движения, помогало росту революционного сознания общества.

Товарищество объединяло почти все наиболее талантливые художественные силы страны. В его состав в разное время входили (помимо инициаторов) И. Е. Репин, В. И. Суриков, В. Е. Маковский, И. М. Прянишников, А. К. Саврасов, И. И. Шишкин, В. М. Максимов, К. А. Савицкий, А. М. и В. М. Васнецовы, А. И. Куинджи, В. Д. Поленов, Н. А. Ярошенко, И. И. Левитан, В. А. Серов и др. Участниками выставок Товарищества были М. М. Антокольский, В. В. Верещагин, А. П. Рябушкин и др. Большую роль в развитии искусства П. играл критик-демократ В. В. Стасов; П. М. Третьяков, приобретая в свою галерею произведения П., оказывал им важную материальную и моральную поддержку. Авторитет и общественное влияние Товарищества неуклонно росли. В 1890-х гг. в состав Ак.Худ. вошли видные члены Товарищества (Репин, В. Маковский, Шишкин и др.).

На рубеже 19—20 вв. искусство ряда П. стало утрачивать глубину отражения жизни, обличительный пафос. Товарищество теряло былое общественное влияние, но основное ядро П. до конца сохранило верность реализму и демократическим идеалам. В 1890—1900-х гг. в творчестве передовой группы П. появлялись социалистические идеи, отражавшие развитие рабочего движения, рождались элементы социалистического искусства (Н. А. Касаткин, Л. В. Попов, С. В. Иванов и др.). Многие П. вошли в советскую художественную культуру, явились носителями великих реалистических традиций 19 в. и помогли формированию искусства социалистического реализма. Товарищество П. распалось в 1923. Его члены влились преимущественно в АХРР, продолжая в новых исторических условиях служить своим искусством народу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80551. Поточне фінансове планування та бюджетування 76.5 KB
  Фінансове планування на підприємствах. Вироблення управлінських рішень оцінка та вибір найбільш ефективних варіантів форм і засобів їхнього виконання здійснюється на основі планування розвитку економіки підприємства в цілому. Фінансове планування виражає розвиток підприємства у відповідних фінансових показниках Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за...
80552. Фінансова санація підрприємства 97.5 KB
  Неплатоспроможність у свою чергу є підставою для оголошення підприємства банкрутом. Водночас банкрутство підприємства та його ліквідація означають не тільки збитки для акціонерів кредиторів виробничих партнерів споживачів продукції а й зменшення податкових надходжень у бюджет а також збільшення безробіття що теж може стати одним із факторів макроекономічної нестабільності. За умови проведення санації оздоровлення чи реструктуризації такі підприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність. Під фінансовою кризою...
80553. Планування санації 102.5 KB
  Оцінка санаційної спроможності підприємства. Аналіз факторів і причин впливу на підприємство стану підприємства. Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність. Санаційна спроможність це наявність у підприємства що зазнало фінансової кризи фінансових організаційнотехнічних та правових можливостей які забезпечуватимуть успішне проведення його фінансової санації.
80554. Джерела санації підрприємств 95 KB
  У цьому випадку мова іде насамперед про зменшення статутного фонду за рахунок зменшення номінальної вартості акцій та зменшення їх кількості з метою: одержання санаційного прибутку з наступним спрямуванням його на покриття балансових збитків; приведення у відповідність розміру основних та оборотних засобів підприємства з розміром його власного капіталу та ін. Санаційний прибуток це прибуток який виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав акцій паїв за курсом нижчим від номінальної вартості цих...
80555. Реорганізація і банкрутство підприємства 157.5 KB
  Тема: Реорганізація і банкрутство підприємства. Зовнішнім показником банкрутства неспроможності підприємства є припинення його поточних платежів і нездатність забезпечити виконання вимог кредиторів якщо вони сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом як правило трьох місяців з дня настання строків їх виконання. До зовнішніх можна віднести: скорочення попиту на продукцію підприємства і спад цін на неї; зростання цін на сировину матеріали й енер горесурси; економічна...
80556. Особливості організації фінансів на підприємствах різних форм господарювання. Фінансовий механізм 142 KB
  Корпоративними є підприємства створені у формі господарських товариств: повного товариства товариства з обмеженою відповідальністю товариства з додатковою відповідальністю командитного товариства акціонерного товариства тощо. Підприємство колективної власності корпоративне або унітарне підприємство що діє на основі колективної власності засновників зокрема господарські товариства це підприємства...
80557. Доходність і прибутковість підприємств 231 KB
  Для кожного підприємства важливо знати його фінансовий стан у плановому періоді згідно з передбачуваними витратами і конюнктурою ринку на ті види продукції які воно виробляє і реалізує. Насамперед менеджерам підприємства треба знати при якому обсязі реалізації того чи іншого виду продукції обсяг продажу досягається беззбитковість виробництва нульова рентабельність. Менеджерам підприємства також важливо знати на скільки потрібно збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції щоб одержати бажану суму прибутку і як вплине на...
80558. Непрямі податки, податки і платежі за майно і ресурси підприємств 239.5 KB
  Акцизний збір — це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну. Акцизний збір (далі – АЗ) – специфічний акциз, що застосовується для обмеженої кількості товарів, які називаються підакцизними.
80559. Місцеві податки і збори. Спрощена система оподаткування 160 KB
  Особливості їх стягнення і впливу на фінансовогосподарську діяльність субєктів господарювання полягають у такому: Місцеві податки і збори включають до складу валових витрат що вираховуються зі скоригованого валового доходу а отже зменшують суму оподатковуваного прибутку. Місцеві податки і збори субєкти господарювання відносятьна собівартість продукції робіт послуг що впливає на формування бухгалтерського прибутку. Платниками цього податку є субєкти підприємницької діяльності їхні філії відділення представництва постійні...