18919

Семиологический подход к анализу массовой коммуникации. Знак. Типы знаков. Информативно-целевой анализ текста

Доклад

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Семиологический подход к анализу массовой коммуникации. Знак. Типы знаков. Информативноцелевой анализ текста Лена если про семиологический подход к МК и про знаки есть отправь мне pls. Метод информативноцелевого анализа текстов СМК был разработан Т.М. Дридзе в ра

Русский

2013-07-10

29.5 KB

5 чел.

Семиологический подход к анализу массовой коммуникации. Знак. Типы знаков. Информативно-целевой анализ текста

Лена, если про семиологический подход к МК и про знаки есть отправь мне, pls.

Метод информативно-целевого анализа текстов СМК был разработан Т.М. Дридзе в рамках семиосоциопсихологического подхода. Данный метод позволяет раскрыть степень диалогичности сообщений СМК. Так, например, если предметно-содержательный анализ текстов сконцентрирован на вопросах: о чем, что и как говорится  в тексте, то при информативно-целевом анализе ставится, во-первых, задача выявления коммуникативного намерения автора  и тем самым ответа  на вопросы: во имя чего и  зачем создан данный текст, во-вторых. В процессе анализа выясняются мотив и цель деятельности общения. Задача выявления того, как это коммуникативное намерение воплощается в элементах основного содержания текста – тезисах, аргументах, описаниях, фоне и т.д.

Важно иметь в виду, что при  информативно-целевом анализе текста коммуникативное намерение автора соответствует такой характеристике знака, как «означаемое», а элементы основного содержания текста соответствует такой характеристике знака, как «означающее».

Информативно-целевой анализ содержательно-смысловой структуры текста ориентирован на анализ и прогнозирование возможных его интерпретаций. Информативность рассматривается в качестве прагматической (а значит относительной) характеристики текста. Информативность оценивается с позиции того, насколько адекватно интерпретирует реципиент замысел сообщения.

Эффективно созданное сообщение – это сообщение, организованное таким образом. Что коммуникативное намерение адекватно интерпретируется адресатом.

Информативно-целевой анализ текста подразумевает:

1. Анализ макроструктуры текста. Макроструктура текста - это иерархия смысловых блоков-предикаций, где в качестве предикаций первого порядка выступают языковые средства, которые передают основную идею сообщения; в качестве предикаций второго, третьего и т.д. порядков выступают языковые средства, передающие общее содержание сообщения (аргументация, иллюстрации, подкрепляющие замысел).

Понятием «предикации» (лат. predicatum - сказуемое; то, что в суждении высказывается о предмете суждения, о субъекте) обозначают выраженные в тексте содержательно-смысловые связи, в разной мере существенные для реализации основного замысла сообщения.

2. Анализ микроструктуры текста, «логико-фактологическая» цепочки текста

Микроструктура текста может быть представлена в виде набора внутритекстовых связей, в которые вступают факты, они и образуют «логико-фактологическую» цепочку текста - основной стержень развертывания всей содержательно-смысловой структуры текста.

3. Выявление коммуникативной избыточности текста

Избыточными являются речевые средства, которые необязательны или излишни с точки зрения смыслового восприятия текста. Явление избыточности должно оцениваться с точки зрения реципиента.

Поскольку специалист по связям с общественностью является не только субъектом коммуникации, но и ее объектом, практическое освоение алгоритма информативно-целевого анализа позволит ему лучше ориентироваться в современных информационных потоках.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83451. Перелік основних принципів міжнародного права. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права 38.27 KB
  Нормативний зміст основних принципів міжнародного права Відповідно до принципу незастосування сили або погрози силою всі держави зобовязані утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості та політичної незалежності інших держав або будьяким іншим чином несумісним з цілями ООН. До нормативного змісту принципу також включається: заборона окупації території іншої держави у порушення норм міжнародного права; заборона актів репресалій пов\'язаних із застосуванням сили; надання державою своєї території...
83452. Поняття та види субєктів міжнародного права 36.75 KB
  У міжнародному праві немає норми яка б містила вичерпний перелік субєктів міжнародного права. Єдиним джерелом в якому згадуються субєкти міжнародного права є стаття 3 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. Конвенція не застосовується до міжнародних угод укладених між державами та іншими субєктами міжнародного права або між такими іншими суб\'єктами міжнародного права.
83453. Поняття та зміст міжнародної правосубєктності 33.66 KB
  Зміст міжнародної правосубєктності залежить від виду субєкта міжнародного права. Найширший він у держав, міжнародна правосубєктність якихєуніверсальною (повною) тавключаєздатністьдо:
83454. Обмеження міжнародної правосубєктності 37.78 KB
  Ці території характеризувалися обмеженням або відсутністю суверенітету а звідси міжнародної правосуб\'єктності. Колонії це залежні території що знаходяться під владою іноземної держави метрополії без самостійної політичної та економічної влади управління якими здійснюється в особливому порядку. В залежності від ступеню самоврядування колонії поділялися на: самоврядні колонії домініони які пройшли розвиток від повної відсутності міжнародної правосуб\'єктності до часткової правосуб\'єктності а згодом й до повної правосуб\'єктності;...
83455. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права та обов’язки держав 37.61 KB
  Слід підкреслити що всі держави мають статус суб\'єкта міжнародного права. Саме держави можуть створювати інші суб\'єкти міжнародного права. Єдиним міжнародним договором в якому надано дефініцію держави є Конвенція про права та обов\'язки держав 1933 р. Не дивлячись на регіональний характер цієї Конвенції в доктрині міжнародного права стаття 1 Конвенції використовується для визначення держави як суб\'єкта міжнародного права.
83456. Унітарні та складні держави 37.87 KB
  Федерація це союзна держава суб’єкти якої володіють значною самостійністю у внутріїпніх справах а зовнішні зносини віднесені до компетенції центральної влади. Суб’єкти федерації не мають права на зовнішньополітичні зносини але можуть підтримувати економічні культурні наукові стосунки з іншими державами. Суб’єктом міжнародного права виступає федерація в цілому. За принципом виділення суб’єктів федерації поділяються на: національні побудовані за національним принципом виділення суб’єктів федерації наприклад Індія; територіальні ...
83457. Правосубєктність націй і народів, що борються за національне визволення 33.91 KB
  Нації і народи, що борються за національне визволення, як субєкт міжнародного права набули актуальності в 60-ті роках XX століття в період розпаду колоніальної системи. Народ, який в процесі визвольної боротьби набуває елементи державності, створює органи.
83458. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій 37.25 KB
  Міжнародна міжурядова організація може бути визначена як формальна структура створена в рамках міжнародного договору укладеного між державамичленами організації яка має конкретну ціль що проявляється у спільному інтересі державчленів. В деяких випадках членами міжнародних організацій крім держав можуть бути також інші міжнародні організації та певні автономні утворення. На відміну від міжнародних організацій членами яких виключно або головним чином є держави і які зазвичай іменуються міжнародними міжурядовими організаціями...
83459. Міжнародна правосуб’єкгність Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Червоного Півмісяця 32.68 KB
  Наприклад Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця є організацією яку важко однозначно віднести як до одної так і до іншої групи. Складається вона з трьох складових: Міжнародного Комітету Червоного Хреста членами якого є фізичні особи громадяни Швейцарії; Ліги Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця членами яких є національні товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця; Національні товариства в кількості понад 120ти. Незважаючи на це держави співпрацюють з Міжнародним Рухом Червоного Хреста та...