18937

Социологический подход к общественному мнению

Доклад

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Социологический подход к общественному мнению. Распространенное представление об общественном мнении сводится к тому что оно является простой совокупностью отдельных точек зрения по тому или иному вопросу. Этот подход к определению общественного мнения который мо...

Русский

2013-07-10

38 KB

5 чел.

Социологический подход к общественному мнению.

Распространенное представление об общественном мнении сводится к тому, что оно является простой совокупностью отдельных точек зрения по тому или иному вопросу. Этот подход к определению общественного мнения (который можно назвать подходом «индивидуального согласия») имеет один существенный недостаток: он упускает из виду общественный аспект мнения. При статистическом подходе общественное мнение рассматривается как распределение показателей, получаемых в ходе репрезентации опросов населения. Мерой организованности общественного мнения выступает частота определенных упоминаний и оценок. Такой подход приемлем для решения маркетинговых проблем и исследований, применим когда поведение людей рассматривается как совокупность разрозненных акций, представляющих собой массовый процесс. Социологический подход рассматривает общественное мнение как социальный институт, имеющий определенную структуру и выполняющий определенные функции в каждом конкретном обществе. Чтобы обладать общественной силой, общественное мнение должно иметь свою систему значений, символы, свой язык, т.е. внутреннюю организацию.

Функции общественного мнения:

  1.  Регулирующая - поддержание социально одобряемых норм поведения, в том числе норм вербального поведения.
  2.  Воспитательная/познавательная - В поле общественного мнения человек находит язык для выражения своих оценок и взглядов, группу «своих», людей, аналогичным образом выражающих свое мнение. В общественном мнении имеют место предельно стандартные и устойчивые формы выражения интересов, стереотипы.
  3.  Оценочная – выражение отношения масс к какому-либо событию, явлению.
  4.  Защитная
  5.  Консультативная
  6.  Директивная(предписывающая)

Общественное мнение – это ценностное отношение, позиция(одобрение-неодобрение) определенной общественной группы по значимому для нее вопросу(проблеме). Формирование общественного мнения является показателем важности, значимости вопроса для группы, ее включенности в определенную систему отношений, широты(узости) общественных интересов, уровней развитости(не развитости) самой группы. Общественное мнение имеет ценностно-регулятивный, практически-действенный характер, находящий прямое отражение в поведении и деятельности группы, общества в целом. По отношению к группе оно выполняет ряд функций: информирование и консультирование своих членов по конкретному вопросу, контроль за их действиями и поведением, определение позиций и допустимых способов разрешения проблемы, форм участия в определенных видах деятельности. Функции общественного мнения не реализуются автоматически, а зависят от зрелости, сформированности общественного мнения  и того статуса, которое оно занимает в обществе, считаются ли с ним(Управление общественными отношениями под ред Комаровского).

Комплексы общественного мнения – это такие образования в поле общественного мнения, в которых определенный ряд стереотипных формул устойчиво связан с определенным типом их значений и способами их использования.

Базовые типы комплексов общественного мнения:

  1.  Приобщение – наиболее универсальный комплекс по своему значению, обеспечивает уровни социализации индивида, т.е. освоение языка; идентификация с определенными группами и структурами массового общества. Это механизм поддержания общей системы ценностей. Самый примитивный механизм вторичной социализации, который фиксирует в себе переход от тоталитарных(традиционных) обществ к демократическим(современным). В традиционном обществе общественное мнение выступало как непосредственно групповое, общее, но не общественное.
  2.  Комплекс зависимости(господство-подчинение) – характеризует вертикальную структуру отношений в обществе.
  3.  Комплекс ожидания – выражает определенные установки к социальному времени.
  4.  Комплекс сравнения – вводит в определенные рамки отношения с другими людьми, группами, структурами(Мы и другие).  

Характеристики общественного мнения:

Направленность – общая качественная оценка проблемы, отношение к ней в виде суждений типа «за – против -не определился».

Интенсивность является показателем того, насколько серьезно люди относятся к своему мнению, независимо от его направления

Стабильность показывает, в течение, какого времени респонденты выдерживали или собираются выдерживать одно и то же направление и интенсивность восприятия. Измерение стабильности требует проведения не менее двух наблюдений в различные моменты времени. Эту характеристику можно представлять себе как нечто вроде диаграмм, на которых отслеживаются цены на акции или изменение температуры с течением времени.

Информационная поддержка показывает, каким объемом знаний располагают люди относительно объекта своего мнения.

Общественная поддержка свидетельствует о степени, в которой, как полагают люди, их мнения разделяются другими представителями их социального окружения.

Говоря об общественном мнении, о настроении больших социальных групп, нельзя не сказать о таком явлении, как социальная установка. Социальная установка возникает в результате активного освоения личностью всей системы социальных связей. В отличие от кратковременных эмоциональных реакций, социальная установка достаточно долго сохраняется. Понятие социальной установки широко используется при изучении общественного сознания и политического поведения избирателей в ходе выборов (выяснение устойчивости социальных установок избирателей, механизмов влияния средств массовой информации на изменение социальных установок избирателей). В современной социальной психологии есть два определения этого явления:

  •  устойчивая предрасположенность, готовность индивида или группы к действию, ориентированному на социально значимый объект;
  •  психологическое переживание индивидом ценности, значения социального объекта, организованное на основе предшествующего опыта, оказывающее направляющее влияние на поведение.

Опросы общественного мнения представляют собой распространенные исследования социальных установок массового сознания. У социальной установки, в аспекте удовлетворения потребностей человека, есть четыре функции:

  •  приспособительная (адаптивная) - направление деятельности на объект, удовлетворяющий потребности индивида;
  •  знания - дает упрощенные указания относительно способа поведения по отношению к какому-либо объекту,
  •  выражения ( саморегуляции ) - как средство освобождения индивида от внутреннего напряжения, выражения себя как личности;
  •  защиты - способствует разрешению внутренних конфликтов личности.

Структура социальной установки включает в себя осознание, оценку, готовность действовать, а это есть: когнитивный компонент - осознание объекта установки; аффективный компонент - эмоциональная оценка объекта; поведенческий - последовательное поведение по отношению к объекту.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розвязання. Термін вперше зявляється в друці в 1966 році в книзі Адорно €œНегативна діалектика€. Адорно: розвязання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування €œмисленням ідентичності€.
25156. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності 31.5 KB
  Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий субєкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому€ в розвиваючій ся в полярних визначеннях€ єдності. Безумовна єдність€ як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання€. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...
25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення світ як прояв ідеї поняття Духа процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення€ Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...