1926

Ансамбли сигналов и их характеристики

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Диаграммы сигналов во всех точках системы передачи дискретных сообщений. Структурная схема систем передачи дискретных сообщений с применением частотной модуляции. Зависимости вероятности ошибочного приема от отношения сигнал-шум.

Русский

2013-01-06

240.57 KB

30 чел.

Нижегородский Государственный Технический Университет

им Р.Е.Алексеева

Лабораторная работа №2

Выполнил

студентка группы 07-ИСТ

Кочубейник Ольга

Проверил

Севрюков Михаил

г. Нижний Новгород

2012 г.


ЧАСТЬ I. Ансамбли сигналов и их характеристики

Структурная схема систем передачи дискретных сообщений с применением частотной модуляции.

Диаграммы сигналов во всех точках системы передачи дискретных сообщений.


Зависимости вероятности ошибочного приема от отношения сигнал-шум

Количество сигналов в ансамбле (двухпозиционная модуляция).

Относительная скорость передачи информации 

 [бит / символ].

ВМ

Вид приема

Когерентный прием

Некогерентный прием

АМ

,

ЧМ

ФМ

Не существует

ОФМ

,

Эта функция выражается через другие функции

, ;

.

Здесь  интегральная функция распределения нормированной гауссовской случайной величины (, ),  функция ошибок.

Функции в пакете Mathcad соответствует функция .

Отношение сигнал-шум

,

где [бод/Гц].

, .

Скорость модуляции

[бод],  длительность элементарного сигнала.

Характеристики сигналов

Энергия сигнала

.

Энергия разностного сигнала

.

Средняя энергия и средняя мощность сигнала (для данного ансамбля):

, .


Вид сигналов при использовании потенциального метода цифрового кодирования.

Индивидуальный номер 5. Передаваемая последовательность x = [00101].

 

Код БВН АМ

ЧМ ФМ

ОФМ1 ОФМ2


Часть
II. прием дискретных сообщений

Зависимости вероятности ошибочного приема от отношения сигнал-шум для когерентного АМ2, ЧМ2, ФМ2, ОФМ2.

Зависимости вероятности ошибочного приема от отношения сигнал-шум для некогерентного АМ2, ЧМ2, ОФМ2.

Зависимости вероятности ошибочного приема от отношения сигнал-шум для когерентного и некогерентного приема АМ2.

Зависимости вероятности ошибочного приема от отношения сигнал-шум для когерентного и некогерентного приема ЧМ2.

Зависимости вероятности ошибочного приема от отношения сигнал-шум для когерентного и некогерентного приема ОФМ2.


ЧАСТЬ III. ИССЛЕДОВАНИЕ ХАРАКТЕРИСТИК СПДС

НА ПРИМЕРЕ СИСТЕМЫ ПОДВИЖНОЙ РАДИОСВЯЗИ (СПРС)

достоверность связи для канала с замираниями

Cредняя вероятность ошибочного приема

Зависимость средней вероятности ошибочного приема от среднего значения отношения сигнал-шум для канала с замираниями

,

где  плотность вероятности отношения сигнал-шум;

 среднее значение отношения сигнал-шум.

для канала с релеевскими замираниями

отношение сигнал-шум подчиняется экспоненциальному распределению с плотностью вероятности .

Количество сигналов в ансамбле (двухпозиционная модуляция).

Модуляция

Прием

Зависимость

АМ

Ког

АМ

Неког

ЧМ

Ког

ЧМ

Неког

ФМ

Ког

ОФМ

Ког

ОФМ

Неког

График зависимости средней вероятности ошибки от среднего отношения сигнал-шум для когерентного приема ФМ канала с Релеевскими замираниями.

График зависимости средней вероятности ошибки от среднего отношения сигнал-шум когерентного приема ЧМ канала с Релеевскими замираниями.

График зависимости средней вероятности ошибки от среднего отношения сигнал-шум некогерентного приема ОФМ канала с Релеевскими замираниями.

График зависимости средней вероятности ошибки от среднего отношения сигнал-шум некогерентного приема ЧМ канала с Релеевскими замираниями.

График зависимости ослабления Go(дБ) сигнала в канале связи от дальности радиосвязи Rрк в свободном пространстве. График зависимости сигнала в канале связи от дальности радиосвязи для мобильной связи в условиях, определяемых вариантом (расстояние 1,2, …, 10 км).

, где


Исследование влияния параметров СПРС на характеристики принимаемого сигнала.

Изменяемые параметры

Регистрируемые характеристики

Рассчитываемые характеристики

40

12

0.7

8.55

-148.9

-136.5

14

146.5

0.001

0.368

60

12

0.7

8.55

-148.9

-132.9

17.51

142.9

4×10-7

0.45

20

12

0.7

8.55

-148.9

-142.5

8

152.5

0.12

0.174

40

18

0.7

8.55

-142.9

-136.5

8

146.5

0.12

0.174

40

6

0.7

8.55

-154.9

-136.5

20

146.5

7×10-12

0.497

40

12

1.05

8.55

-154.9

-136.5

18.2

146.5

0.008

0.463

40

12

0.35

8.55

-154.9

-136.5

23

146.5

1.8×10-6

0.544

40

12

0.7

12.825

-154.9

-142.5

16.9

152.5

0.12

0.437

40

12

0.7

4.275

-154.9

-126.1

33.4

136.1

5×10-22

0.658

График зависимости надежности связи от среднего значения отношения сигнал-шум.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84512. Фізіологічна характеристика резус-системи крові Значення резус-належності при переливанні крові та при вагітності 45.14 KB
  Резус система як і система АВ0 є основною груповою системою крові. Резус система влаштована відносно простіше ніж система АВ0. Найбільш важливим сильним та поширеним аглютиногеном системи резус є Д Rh.
84513. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання 43.53 KB
  Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Після потрапляння їжі в організм вона підлягає. Гідроліз та всмоктування їжі органи травної системи виконують разом та узгоджено це досягається завдяки механізмам регуляції.Механічна обробка їжі подрібнення перемішування.
84514. Склад слини, її роль в травленні 43.47 KB
  Слина виділяється: І.Змішані Слина змішаний секрет всіх слинних залоз. Змішана слина має 994 995 води решта органічні та неорганічні речовини які забезпечують оптимум рН для дії ферментів. Слина розчиняє речовини що діють на смакові рецептори зволожує ротову порожнину змочує їжу формує та покириває харчову грудку сприяє ковтанню.
84515. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина 41.82 KB
  В дольках ацинусах слинних залоз утворюється первинний секрет який є ізотонічним однаковим за йонним складом по відношенню до плазми крові і містить ферменти що секретуються ацинарними клітинами. Секреторний цикл це послідовна зміна станів секреторних клітин які виділяють ферменти та слиз. Для клітин які виділяють ферменти можна визначити такі фази секреторного циклу: 1.
84516. Регуляція слинновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини 43.06 KB
  Слиновиділення має нервову та гуморальну регуляцію проте основну роль у регуляції виконує нервова система. Слиновиділення знаходиться під контролем як симпатичної так і парасимпатичної нервових систем. Індукують слиновиділення секреторні центри довгастого мозку аферентні активуючі імпульси до якого надходять від рецепторів язика ротової порожнини та піднебіння смакові та тактильні від носової порожнини нюхові рецептори та від вищих відділів мозку думка про їжу. Від всіх цих рецепторів інформація про характер їжі надходить до...
84517. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти 43.63 KB
  На тваринах секреторну функцію шлунка досліджують такими методами: 1. Свищ fistul шлунка трубка що вставляється в порожнину шлунка. Свищ шлунка можна комбінувати з езофаготомією операцією по вирізанню стравоходу. Добутий таким чином шлунковий сік відноситься до того який виділяється під час 1ої фази шлункової секреції бо їжа не подразнила слизову оболонку шлунка тому в даному соці буде менше ферментів і більше електролітів.
84518. Склад і властивості шлункового соку 45.22 KB
  Значення радіального градієнту заключається в тому що чим ближче до стінки тим pH нижчий висока кислотність а чим ближче до центру шлунка тим він вищий низька кислотність. Активуються вони тільки в порожнині шлунка за рахунок соляної кислоти. Ферменти виділяють залози всіх відділів шлунка. Соляна кислота що являється одним із найважливіших компонентів шлункового соку виділяється парієтальними клітинами яких багато в залозах тіла та дна шлунка та мало в залозах пілоричного відділу шлунка.
84519. Складно-рефлекторна (цефалічна) фаза регуляції шлункової секреції 42.2 KB
  Кількість та склад шлункового соку змінюється особливо після вживання їжі. В значній мірі кількість та склад соку залежить від характеру подразника кількість та склад їжі. Натще секретується невелика кількість шлункового соку до 10 мл на годину. Після прийому їжі виділення шлункового соку значно збільшується росте його кислотність та вміст ферментів.
84520. Нейро-гуморальна (шлункова і кишкова) фаза регуляції шлункової секреції. Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції 43.73 KB
  Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції. Хімічна стимуляція секреції здійснюється посередництвом гастрину що виділяється Gклітинами. Основні стимулятори секреції гастрину продукти переварювання білків пептиди олігопептиди амінокислоти особливо триптофан і фенілаланін а також кальцій магній алклголь та кофеїн.