19370

Платежі за ресурси

Лекция

Налоговое регулирование и страхование

Тема 9: Платежі за ресурси Збір за спеціальне використання води Збір за використання лісових ресурсів Плата за користування ресурсами Збір за користування радіочастотним ресурсом Платники збору водокористувачі: Юридичні особи Фізичні особи підп

Украинкский

2013-07-12

112.72 KB

1 чел.

Тема 9: Платежі за ресурси

  1. Збір за спеціальне використання води
  2. Збір за використання лісових ресурсів
  3. Плата за користування ресурсами
  4. Збір за користування радіочастотним ресурсом
  5. Платники збору – водокористувачі:
  6. Юридичні особи
  7. Фізичні особи – підприємці
  8. Офіційні представництва нерезидентів, крім бюджетних установ,які використовують воду
  9. Отриману:
    1. З водних об’єктів(первинні водокористувачі)
    2. Від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі)
  10. Використовують воду для потреб гідроенергетичних, водного транспорту та рибництва

Об’єктом оподаткування є:

  1.  При вилучені з водних об’єктів
  2. Фактичний обсяг Н2О з урахуванням обсягу втрат в системах водопостачання
  3.  Без вилучення
  4. Рибництво – фактичний обсяг води необхідний для поповнення водних об’єктів під час розведення риби
  5. Гідроенергетичні
  6. Фактичний обсяг води що пропускаеться через турбіни гідроелектростанції для виробництва
  7. Для потреб водного транспорту де використовуються:
    1. Вантаж між самохідний та несамохідний  флот – залежить від тонажності (тоннаж –доба)
    2. Пасажирський транспорт – залежить від кількості місць

Збір не справляеться за воду що використовуеться для:

  1. Задоволення питних та санітарно-гігіенічних  потреб населення
  2. Протипожежних потреб
  3. Пилозаглушення у шахтах і кар’єрах
  4. За воду, як запровадження науково-дослідних досліджень(перелік КНЗ), для проводження наукових досліджень у галузі рисосіяння
  5. Морську воду, крім води з …
  6. За признаяенням діїї для лікування та оздоровлення інвалідів
  7. Садівницькими
  8. Для потреб зовнішнього благоустрою території міт та інших населених пунктів

Ставки – критерії диференціації

  1. Звідки береться вода (джерело забору)
  2. Поверхневі – залежно від напряму
    1. Басейни
    2. Річки
    3. Вспомогаючі притоки всіх нарахувань
  3. Підгрунтні
  4. Найменування регіону(для підземних)-диференціація тут в залежності від забезпеченості водою регіона

Порядок обчислення:

  1. Виходячи з фактичних обсягів з урахуванням втрат, встановлених лімітів використання води, ставок збору
  2. Змішане джерело – збір виходячи з обсягів води у співвідношенні , у якому формується це джерело
  3. Збір за воду в межах ліміту – звичайна встановлена ставка
  4. За перевищення ліміту – ставка вище в 5 разів
  5. Якщо раптом не встановлюються певні свої ліміти то ставка є 5-кратною для всіх обсягів води
  6. Платники – лісокористувачі- фізичні особи, юридичні особи, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів  на під ставі спеціального договору(лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до договору довгострокового тимчасовокористування лісами

Об’єкт:

  1. Деревина заготовлюється в порядку рубок головного господарства (промислова заголтівля лісу) – приблизно 95% всього об’єкту
  2. Другорядні лісові матеріали (живиця, пні, деревна зелень, соки, луб, кора)
  3. Побічні лісові користування (заготівля сіна, випас худоби, , заготівля лікарських рослин, грибів, розміщення пасік і.т.д.)
  4. Використання корисних властивостей лісів для рекреаційних, культурно-оздоровчих і т.д. цілей

Ставки збору: диференційні ознаки:

  1. Лісотаксовий пояс (у нас2)
  2. Вид деревини(твердість, порода лісу)
  3. Сортамент деревини(розмір дерев)
  4. Лісотаксовий розряд (відстань від місця заготівлі до найближчого пункту лісонавантаження)

Звітний період – 1 квартал, в розрахунок протягом 40 днів після закінчення + 10 днів на сплату.

  1. Раніше був збір за користування надрами та збір за геологороздвідувальними роботами – об’єднали в один та поділили на 2 частини

1 частина

2 частина

Платники – за користування надрами для видобування корисних копалин – суб’єкти господарювання які здійснюють видобуток

Платники – за користування надрамив цілях не пов’язаних з видобуванням корисних копалин( зберігається природний газ, нафта, вирощування грибів і т.д.)

Об’єкт – обсяг видобутих корисних копалин.

База – вартість обсягу видобутого

Об’єкт – обсяг підземного простору ділянки, надр

Ставки диференціюються в залежності від виду корисних копалин як у твердих сумах так і у %

147 грн 63 коп за 1 т нафти

4грн69 коп за 1 т вугілля

40 днів податковий розрахунок + 10 днів до сплати

Розрахунок: Обсяг* вартість* ставку* коригуючу кількість

Новації Податкового кодексу:

  1. Раніше був збір за користування надрами та збір за геологороздвідувальними роботами – об’єднали в один та поділили на 2 частини
  2. Зміни бази оподаткування на обсяг …. Газу
  3. Зарахування 50% плати до спецфонду держбюджетуза розрахунок мінеральносировинної бази держави
  4. Платники – користувачі радіочастотного ресурсу України які користуються на підставі законодавства залежно від виду та округу(ліцензії, ліцензії на мовлення, дозволи на експлуатацію)

Об’єкт – ширина смуг та радіочастот що зазначається в ліцензії.

Розрахунок: Ширина смуги(мегаГц)* ставку

Ставка диференційована – залежно від виду зв’язку

  1. Стільникова
  2. Радіальна
  3. Радіотелефонна
  4. Інші

Строк – звітний період, місяць. 20 днів розрахунок + 10 днів на сплату


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74424. Осевой цилиндр корня 39 KB
  В осевом цилиндре корня можно различать сложный радиальный проводящий пучок и паренхиму ткань периферическая часть которой в виде кольца клеток называется перициклом рис. Эти клетки удлиняются в радиальном направлении делятся тангентальными перегородками и образуют корнеродную дугу со слоями клеток функционирующими по тому же типу как в кончике корня. Заложение боковых корешков происходит весьма близко к конусу нарастания образующего их корня выход же их наружу на значительном расстоянии.
74425. Строение типичного зеленого листа 58 KB
  В пластинке листа уже с помощью лупы можно различить 4 группы тканей: 1 покровную кожицу или эпидермис; 2 основную питательную мезофилл1; 3 проводящую сосудистоволокнистые пучки жилки; 4 механическую придающую листу жесткость определяющую положение листа в пространстве. Эпидермис стебля переходит на черешок и пластинку листа. Местами преимущественно на нижней стороне листа в эпидермисе находятся устьица.
74426. Флоэма 39 KB
  При изучении формирования члеников ситовидной трубки можно видеть что сначала членик представляет живую тонкостенную клетку с протоплазмой ядром лейкопластами и центральной вакуолей через полость которой проходят тяжи протоплазмы. Клетка членик ситовидной трубки растет; замыкающие пленки пор при этом растягиваются утоньшаются; в них образуются мелкие перфорации; в остальной части клеточная оболочка значительно утолщается под микроскопом она сильно блестит. Денатурация протоплазмы обнаруживается тем что членики трубки уже не...
74427. Бесполое и половое размножение хвощей 29 KB
  Благодаря этим лентам споры обычно сцепляются в рыхлые комочки разносимые ветром из вскрывшихся спорангиев и заростки развивающиеся из спор бывают скучены группами. Раньше заростки хвощей считали раздельнополыми: одни более мелкие только с антеридиями другие более крупные только с архегониями. Однако в недавнее время у некоторых видов были обнаружены и обоеполые заростки. Возможно что они потенциально обоеполы у многих видов и что кажущаяся их однополость объясняется неодновременностью развития архегониев и антеридиев архегонии...
74428. ЧЕРЕДОВАНИЕ ПОЛОВОГО И БЕСПОЛОГО ПОКОЛЕНИЙ И СМЕНА ЯДЕРНЫХ ФАЗ 37.5 KB
  У большинства же зигота немедленно начинает делиться и образует новое растение или зародыш его; последний у семенных растений временно задерживается в дальнейшем развитии. У большинства оно способно размножаться вегетативно; кроме того у очень многих растений на нем или в нем образуются бесполым путем специальные клетки служащие для размножения носящие нередко различные названия и объединяемые под общим наименованием спор бесполого размножения. Каждый вид растений характеризуется определенным диплоидным и вдвое меньшим гаплоидным числом...
74429. Эпиблема (волосконосный слой) 31 KB
  На расстоянии 0110 мм обычно на расстоянии 123 мм от крайней точки корня клетки эпиблемы начинают образовывать корневые волоски. Корневые волоски многих травянистых растений длиннее чем у большинства древесных пород. При свободном росте при развитии корней в воде или во влажном воздухе волоски имеют форму цилиндра или конуса с закруглением на конце. Корневые волоски играют и механическую роль давая опору верхушке корня пробивающейся при росте между частицами почвы и способствуя заякориванию корневой системы в земле.
74430. Бесполое и половое размножение равноспоровых папоротников 31.5 KB
  Стенка спорангиев однослойная; содержимое их археспорий образует после редукционного деления клеточных ядер многочисленные темные споры служащие для бесполого размножения папоротников. Раскрывание созревших и начинающих подсыхать спорангиев происходит у громадного большинства папоротников при содействии группы клеток его стенок расположенных у многих кольцом и имеющих частичные утолщения...
74431. Бесполое и половое размножение разноспоровых, или водяных, папоротников 31.5 KB
  У некоторых разноспоровых папоротников а также других представителей высших споровых растений селагинелл изоэтеса произошла еще большая редукция мужских и женских заростков а также потеря и женским гаметофитом способности к фотосинтезу. У селагинелл близких к плаунам мега и микроспорофиллы собраны в колоски; мегаспоры прорастают в мегаспорангиях еще на материнском растении; у некоторых видов микроспоры переносятся на мегаспорофиллы и мегаспорангии где происходит оплодотворение начинается развитие зародыша и мегаспорангии отпадает...
74432. ПОЛОВОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ СЕМЕННЫХ РАСТЕНИЙ 31 KB
  Для рассеивания распространения растения служат следовательно не споры как у типичных споровых растений а семена; бесполого размножения спорами нет чередование поколений выражено неясно и выявляется лишь путем сравнительноморфологических и цитологических исследований. Спорофиллы покрытосеменных растений тесно скученные на концах побегов и у большинства окруженные еще метаморфизированными верхушечными листьями образуют вместе с ними цветок; мы можем охарактеризовать его как укороченный побег листья которого метаморфизированы в связи с...