19373

Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів. Мета роботи: 1. Ознайомлення з роботою лінії та її устаткуванням. 2. Вивчення принципу керування і послідовності роботи механізму лінії. 3. Вивчення конструкції та принципу ді

Украинкский

2013-07-12

86.5 KB

3 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів.

Мета роботи: 1. Ознайомлення з роботою лінії та її устаткуванням.

2. Вивчення принципу керування і послідовності роботи механізму лінії.

3. Вивчення конструкції та принципу дії окремих механізмів.

Теоретичні відомості.

Один з основних шляхів технічного прогресу сучасного виробництва є комплексна механізація й автоматизація, яка характеризується в галузі машинобудування широким використанням автоматичних верстатів і ліній. Автоматичні лінії є подальшим розвитком потокових ліній, для яких характерне розташування обладнання в порядку послідовності технологічного процесу.

Автоматична лінія- це комплекс основного, допоміжного, підйомно-транспортного обладнання, механізмів, які забезпечують:

  •  виконання технологічних операцій в певній послідовності за заданим ритмом без участі людини (її функції полягають в контролі за роботою обладнання, підналагодження, навантаженні заготовок на початку лінії та розвантаженні деталей в її кінці);
  •  автоматичне переміщення деталей транспортними засобами між окремими агрегатними лініями і при необхідності їх нагромадження.

Основні складові частини кожної автоматичної лінії: технологічне устаткування (верстати) для виконання передбаченої обробки, пристосування для закріплення заготовок, що обробляються, на робочих позиціях в заданому стані, транспортні засоби для переміщення заготовок по трасі лінії, завантажувальні пристрої, механізми для вилучення стружки, засоби механічного контролю продукції, пристрої керування лінією.

У машинобудуванні використовуються лінії з поштучним вводом заготовок і поштучною видачею оброблених деталей.

За принципом роботи ці лінії поділяються на 2 групи: синхронні (жорсткі) й асинхронні (гнучкі).

За характером установки оброблюваних заготовок автоматичні лінії поділяють на супутникові і без супутникові.

За розташуванням транспортних засобів розрізняють автоматичні лінії з наскрізним і глухим переміщенням заготовок.

За характером руху заготовок автоматичні лінії діляться на одно потокові та з розгалуженим потоком.

За типом вбудованих верстатів розрізняють автоматичні лінії з універсальних, спеціальних та агрегатних верстатів.

Система керування автоматичних ліній.

Більшість агрегатів і механізмів  автоматичної лінії мають індивідуальні приводи зі своєю системою автоматичного регулювання (САК). Їх цикли роботи повинні бути пов’язані між собою, з роботою завантажувальних, транспортуючих, контрольних та сигнальних устаткувань.

Керування циклом роботи лінії здійснюють циклові САК централізовані, децентралізовані, машині.

В агрегатних автоматичних лініях найбільшого поширення набули  гідравлічні, пневматичні та електромеханічні приводи, цикли роботи яких можуть змінюватися . Тому для керування послідовної дії агрегатів АЛ широко використовуються  системи керування з шляховим контролем, тобто з контролем виконання команд циклу роботи лінії або верстата.

Сигнали, що надходять від здавачів у систему керування, дають підтвердження  про виконання попередніх команд і формують наступну команду, яка надходить у виконавчий орган системи керування. На рис.7.1 зображений приклад блок-схеми керуванням переміщенням робочого органу гідроприводу.

Рис.7.1.

На даній схемі позначено: КА- командоапарат; КВ1, КВ2- здавачі шляху; ЕМ1, ЕМ2- електромагніт гідравлічного золотника; Х1, Х2- сигнали, які надходять від здавачів шляху в систему керування; F1, F2- команди, які видає система керування виконавчим органом- електромагнітом золотника.

Сигнали Х1 свідчать про те, що робочий орган перемістився вперед. Для моменту його надходження він є опорним. Якщо робочий орган відразу ж повинен повернутися в початковий стан, то за сигналом Х1 формується команда F1 на повернення робочого органу у вихідне положення. У загальному випадку команда F1 формується із врахуванням команд, які надходять від усіх механізмів і пристроїв АВ, тобто у залежності від комбінації вхідних сигналів Х1, Х2, Х3 ...Х (стан входів). Умову формування командного сигналу можна умовно зобразити графічно, де:

Х1, Х2, Х3 ...Х – комбінації сигналів, які надходять на вхід системи керування;

Х – опорний сигнал, тобто сигнал, який надходить на вхід системи керування.

Таке представлення всіх командних сигналів, зв’язаних певною послідовністю згідно з циклограмою, є основою для синтезу системи керування.

Виконавчими пристроями систем керування є електромагніти, кантактери, електромагнітні муфти, гідро- і пневмозолотники.

Хід виконання роботи.

  1.  Вивчити об’єкт обробки на АЛ (конструкція, основні розміри, технічні умови на виготовлення матеріалу і т.д.);
  2.  Вивчити заготовку (напівфабрикат) для обробки на лінії: метод отримання заготовки, операції обробки, що передували АЛ);
  3.  Вивчити технологічний процес обробки деталей на лінії, інструментальну статистику, режими обробки і т.д.
  4.  Скласти  структурну схему лінії.
  5.  Вивчити роботу і конструкцію цільових механізмів лінії:
    1.  силові головки;
    2.  механізми завантаження заготовок на лінії;
    3.  транспортні механізми;
    4.  механізми фіксації і затиску деталі (супутника) в робочій позиції лінії;
    5.  механізми повороту і кантування деталі;
    6.  механізми вилучення стружки і відходів з лінії;
    7.  контрольні пристрої та механізми.
  6.  Провести порівняльний аналіз вивчених цільових механізмів, встановивши відсоток нормованих і спеціальних (оригінальних) вузлів лінії.
  7.  Вивчити систему керування АЛ:
    1.  скласти блок-схему керування;
    2.  ознайомитися з конструкцією і роботою командоапарату;
    3.  вивчити механізми пошуку поломок у схемах керування лінією.

Література.

  1.  Малов А.Н., Иванов Ю.В. Основы автоматики и автоматизации производственных процессов. М., «Машиностроение», 1974.
  2.  Волчкевич Л.И. и др. Комплексная автоматизация производства. М., «Машиностроение», 1983.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81291. Проблемы коллизии в праве и способы их восстановления и разрешения 37.14 KB
  Коллизии следует отличать от сходных понятий: Разногласие расхождение интересов и мнений между политическими деятелями органами государственной власти и их руководителями в оценках коллизионных проблем. Коллизии составляют серьёзную проблему права. Коллизии вызванные объективными причинами связаны с динамикой развития общественных отношений что влечет необходимость изменения дополнения конкретизации норм регулирующих данные отношения.
81292. Правоотношение: понятие, виды 35.47 KB
  Правоотношение характеризуется следующими главными признаками: наличием как минимум двух сторон управомоченной и обязанной; связью между ними через субъективные права и юридические обязанности; отрегулированностью содержания субъективных прав юридических обязанностей условий возникновения правоотношения правовыми нормами; обеспеченностью возможностью государственного принуждения. К факторам порождающим правоотношения относятся: общие материальные; специальные юридические. Под общими материальными факторами...
81294. Правомерное поведение 36.61 KB
  Формы проявления правовой активности весьма многообразны. Это и добросовестная служебная деятельность, и участие в формировании и работе партий, общественных объединений, и предметное обсуждение законопроектов, и сотрудничество с различными государственными структурами и т.д.
81295. Правонарушение: понятие, признаки, виды 36.97 KB
  Основными признаками преступления являются: противоправность которая заключается в нарушении предписания правовых норм; совершении деяний прямо запрещенных правом деяния не предусмотренные правовыми нормами либо не нарушающие требований правовых норм не могут считаться правонарушением; общественная опасность в зависимости от которой правонарушения классифицируются на преступления и проступки общественно неопасные деяния не являются правонарушениями; внешняя выраженность правонарушение должно быть выражено вовне мысли...
81296. Состав правонарушений 35.38 KB
  К числу обязательных элементов любого состава правонарушений относятся: объект правонарушения объективная сторон правонарушения субъект правонарушения субъективная сторона правонарушения. Объектом правонарушения являются общественные отношения регулируемые и охраняемые правом. В этой связи наряду с общим можно выделить и непосредственный объект правонарушения.
81297. Юридическая ответственность: понятие, виды. Основания юридической ответственности 36.49 KB
  Основания юридической ответственности Юридическая ответственность представляет собой возникшее из правонарушений правовое отношение между государством в лице его специальных органов и правонарушителем на которого возлагается обязанность претерпевать соответствующие лишения и неблагоприятные последствия за совершенное правонарушение за нарушение требований которые содержатся в нормах права. Юридическая ответственность характеризуется следующими основными признаками...
81298. Система прав человека. Международная защита прав человека 41.46 KB
  Эти права и свободы также именуемые гражданскими составляют основу базу правового статуса человека. Право на жизнь. Данное право закреплено всеми международноправовыми актами о правах человека и почти всеми конституциями мира как неотъемлемое право человека охраняемое законом. Право на свободу и личную неприкосновенность.
81299. Правосознание, правовая культура и правовой нигилизм 38.75 KB
  Оценочная функция вызывает определенное эмоциональное отношение личности к разным сторонам и явлениям правовой жизни на основе опыта и правовой практики. Регулятивная функция правосознания осуществляется посредством правовых установок и ценностноправовых ориентаций синтезирующих в себе все иные источники правовой активности. С точки зрения глубины отражения правовой деятельности обычно выделяют три уровня правосознания: обыденное эмпирическое научное теоретическое и профессиональное.