19373

Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів. Мета роботи: 1. Ознайомлення з роботою лінії та її устаткуванням. 2. Вивчення принципу керування і послідовності роботи механізму лінії. 3. Вивчення конструкції та принципу ді

Украинкский

2013-07-12

86.5 KB

3 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів.

Мета роботи: 1. Ознайомлення з роботою лінії та її устаткуванням.

2. Вивчення принципу керування і послідовності роботи механізму лінії.

3. Вивчення конструкції та принципу дії окремих механізмів.

Теоретичні відомості.

Один з основних шляхів технічного прогресу сучасного виробництва є комплексна механізація й автоматизація, яка характеризується в галузі машинобудування широким використанням автоматичних верстатів і ліній. Автоматичні лінії є подальшим розвитком потокових ліній, для яких характерне розташування обладнання в порядку послідовності технологічного процесу.

Автоматична лінія- це комплекс основного, допоміжного, підйомно-транспортного обладнання, механізмів, які забезпечують:

  •  виконання технологічних операцій в певній послідовності за заданим ритмом без участі людини (її функції полягають в контролі за роботою обладнання, підналагодження, навантаженні заготовок на початку лінії та розвантаженні деталей в її кінці);
  •  автоматичне переміщення деталей транспортними засобами між окремими агрегатними лініями і при необхідності їх нагромадження.

Основні складові частини кожної автоматичної лінії: технологічне устаткування (верстати) для виконання передбаченої обробки, пристосування для закріплення заготовок, що обробляються, на робочих позиціях в заданому стані, транспортні засоби для переміщення заготовок по трасі лінії, завантажувальні пристрої, механізми для вилучення стружки, засоби механічного контролю продукції, пристрої керування лінією.

У машинобудуванні використовуються лінії з поштучним вводом заготовок і поштучною видачею оброблених деталей.

За принципом роботи ці лінії поділяються на 2 групи: синхронні (жорсткі) й асинхронні (гнучкі).

За характером установки оброблюваних заготовок автоматичні лінії поділяють на супутникові і без супутникові.

За розташуванням транспортних засобів розрізняють автоматичні лінії з наскрізним і глухим переміщенням заготовок.

За характером руху заготовок автоматичні лінії діляться на одно потокові та з розгалуженим потоком.

За типом вбудованих верстатів розрізняють автоматичні лінії з універсальних, спеціальних та агрегатних верстатів.

Система керування автоматичних ліній.

Більшість агрегатів і механізмів  автоматичної лінії мають індивідуальні приводи зі своєю системою автоматичного регулювання (САК). Їх цикли роботи повинні бути пов’язані між собою, з роботою завантажувальних, транспортуючих, контрольних та сигнальних устаткувань.

Керування циклом роботи лінії здійснюють циклові САК централізовані, децентралізовані, машині.

В агрегатних автоматичних лініях найбільшого поширення набули  гідравлічні, пневматичні та електромеханічні приводи, цикли роботи яких можуть змінюватися . Тому для керування послідовної дії агрегатів АЛ широко використовуються  системи керування з шляховим контролем, тобто з контролем виконання команд циклу роботи лінії або верстата.

Сигнали, що надходять від здавачів у систему керування, дають підтвердження  про виконання попередніх команд і формують наступну команду, яка надходить у виконавчий орган системи керування. На рис.7.1 зображений приклад блок-схеми керуванням переміщенням робочого органу гідроприводу.

Рис.7.1.

На даній схемі позначено: КА- командоапарат; КВ1, КВ2- здавачі шляху; ЕМ1, ЕМ2- електромагніт гідравлічного золотника; Х1, Х2- сигнали, які надходять від здавачів шляху в систему керування; F1, F2- команди, які видає система керування виконавчим органом- електромагнітом золотника.

Сигнали Х1 свідчать про те, що робочий орган перемістився вперед. Для моменту його надходження він є опорним. Якщо робочий орган відразу ж повинен повернутися в початковий стан, то за сигналом Х1 формується команда F1 на повернення робочого органу у вихідне положення. У загальному випадку команда F1 формується із врахуванням команд, які надходять від усіх механізмів і пристроїв АВ, тобто у залежності від комбінації вхідних сигналів Х1, Х2, Х3 ...Х (стан входів). Умову формування командного сигналу можна умовно зобразити графічно, де:

Х1, Х2, Х3 ...Х – комбінації сигналів, які надходять на вхід системи керування;

Х – опорний сигнал, тобто сигнал, який надходить на вхід системи керування.

Таке представлення всіх командних сигналів, зв’язаних певною послідовністю згідно з циклограмою, є основою для синтезу системи керування.

Виконавчими пристроями систем керування є електромагніти, кантактери, електромагнітні муфти, гідро- і пневмозолотники.

Хід виконання роботи.

  1.  Вивчити об’єкт обробки на АЛ (конструкція, основні розміри, технічні умови на виготовлення матеріалу і т.д.);
  2.  Вивчити заготовку (напівфабрикат) для обробки на лінії: метод отримання заготовки, операції обробки, що передували АЛ);
  3.  Вивчити технологічний процес обробки деталей на лінії, інструментальну статистику, режими обробки і т.д.
  4.  Скласти  структурну схему лінії.
  5.  Вивчити роботу і конструкцію цільових механізмів лінії:
    1.  силові головки;
    2.  механізми завантаження заготовок на лінії;
    3.  транспортні механізми;
    4.  механізми фіксації і затиску деталі (супутника) в робочій позиції лінії;
    5.  механізми повороту і кантування деталі;
    6.  механізми вилучення стружки і відходів з лінії;
    7.  контрольні пристрої та механізми.
  6.  Провести порівняльний аналіз вивчених цільових механізмів, встановивши відсоток нормованих і спеціальних (оригінальних) вузлів лінії.
  7.  Вивчити систему керування АЛ:
    1.  скласти блок-схему керування;
    2.  ознайомитися з конструкцією і роботою командоапарату;
    3.  вивчити механізми пошуку поломок у схемах керування лінією.

Література.

  1.  Малов А.Н., Иванов Ю.В. Основы автоматики и автоматизации производственных процессов. М., «Машиностроение», 1974.
  2.  Волчкевич Л.И. и др. Комплексная автоматизация производства. М., «Машиностроение», 1983.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72656. Способы описания алгоритмов 14.12 KB
  Алгоритм может быть следующим: задать два числа; если числа равны то взять любое из них в качестве ответа и остановиться в противном случае продолжить выполнение алгоритма; определить большее из чисел; заменить большее из чисел разностью большего и меньшего из чисел...
72659. Разработка путей снижения затрат на производство и реализацию продукции предприятия РУП «Негорельский КХП» 2.06 MB
  Себестоимость широко применяется для экономического обоснования решений о производстве новой или прекращении выпуска устаревшей продукции, для определения эффективности мероприятий научно – технического прогресса, продажных цен, рентабельности изделий, резервов экономии затрат.
72660. Анализ финансового состояния предприятия ООО «Лента» и пути его улучшения 1.35 MB
  Финансовый анализ предприятия является научной базой принятия управленческих решений в бизнесе. Для их обоснования необходимо выявлять и прогнозировать существующие и потенциальные проблемы, производственные и финансовые риски, определять воздействие принимаемых решений на уровень рисков...
72661. Побудительное наклонение в японском, русском и английском языках: сходство и различия при переводе на русский и английский 208 KB
  Целью исследования является проведение анализа переводов произведения А.П. Чехова «Вишневый Сад» на английский и японский языки с точки зрения способов передачи в них побудительного наклонения, сопоставление особенностей этих переводов с языком оригинала, а также выявление сходств и различий побудительного...
72662. Обобщенную структурная схема системы связи для передачи непрерывных сообщений дискретными сигналами 4.64 MB
  Изобразить обобщенную структурную схему системы связи для передачи непрерывных сообщений дискретными сигналами привести подробное описание назначения входящих в нее блоков. Преобразование сообщения и сигналов в системе связи проиллюстрировать качественно приведением временных и спектральных диаграмм...
72664. ρ-метод факторизации Полларда на примере 32-битовых целых чисел 289.58 KB
  Цель работы – рассмотреть основные методы факторизации больших чисел; программная реализация ρ-метода факторизации Полларда; реализация генерации простых чисел; тестирование ускорения ρ-метода факторизации Полларда.