19373

Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів. Мета роботи: 1. Ознайомлення з роботою лінії та її устаткуванням. 2. Вивчення принципу керування і послідовності роботи механізму лінії. 3. Вивчення конструкції та принципу ді

Украинкский

2013-07-12

86.5 KB

3 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Автоматичні лінії з агрегатних верстатів та нормалізованих вузлів.

Мета роботи: 1. Ознайомлення з роботою лінії та її устаткуванням.

2. Вивчення принципу керування і послідовності роботи механізму лінії.

3. Вивчення конструкції та принципу дії окремих механізмів.

Теоретичні відомості.

Один з основних шляхів технічного прогресу сучасного виробництва є комплексна механізація й автоматизація, яка характеризується в галузі машинобудування широким використанням автоматичних верстатів і ліній. Автоматичні лінії є подальшим розвитком потокових ліній, для яких характерне розташування обладнання в порядку послідовності технологічного процесу.

Автоматична лінія- це комплекс основного, допоміжного, підйомно-транспортного обладнання, механізмів, які забезпечують:

  •  виконання технологічних операцій в певній послідовності за заданим ритмом без участі людини (її функції полягають в контролі за роботою обладнання, підналагодження, навантаженні заготовок на початку лінії та розвантаженні деталей в її кінці);
  •  автоматичне переміщення деталей транспортними засобами між окремими агрегатними лініями і при необхідності їх нагромадження.

Основні складові частини кожної автоматичної лінії: технологічне устаткування (верстати) для виконання передбаченої обробки, пристосування для закріплення заготовок, що обробляються, на робочих позиціях в заданому стані, транспортні засоби для переміщення заготовок по трасі лінії, завантажувальні пристрої, механізми для вилучення стружки, засоби механічного контролю продукції, пристрої керування лінією.

У машинобудуванні використовуються лінії з поштучним вводом заготовок і поштучною видачею оброблених деталей.

За принципом роботи ці лінії поділяються на 2 групи: синхронні (жорсткі) й асинхронні (гнучкі).

За характером установки оброблюваних заготовок автоматичні лінії поділяють на супутникові і без супутникові.

За розташуванням транспортних засобів розрізняють автоматичні лінії з наскрізним і глухим переміщенням заготовок.

За характером руху заготовок автоматичні лінії діляться на одно потокові та з розгалуженим потоком.

За типом вбудованих верстатів розрізняють автоматичні лінії з універсальних, спеціальних та агрегатних верстатів.

Система керування автоматичних ліній.

Більшість агрегатів і механізмів  автоматичної лінії мають індивідуальні приводи зі своєю системою автоматичного регулювання (САК). Їх цикли роботи повинні бути пов’язані між собою, з роботою завантажувальних, транспортуючих, контрольних та сигнальних устаткувань.

Керування циклом роботи лінії здійснюють циклові САК централізовані, децентралізовані, машині.

В агрегатних автоматичних лініях найбільшого поширення набули  гідравлічні, пневматичні та електромеханічні приводи, цикли роботи яких можуть змінюватися . Тому для керування послідовної дії агрегатів АЛ широко використовуються  системи керування з шляховим контролем, тобто з контролем виконання команд циклу роботи лінії або верстата.

Сигнали, що надходять від здавачів у систему керування, дають підтвердження  про виконання попередніх команд і формують наступну команду, яка надходить у виконавчий орган системи керування. На рис.7.1 зображений приклад блок-схеми керуванням переміщенням робочого органу гідроприводу.

Рис.7.1.

На даній схемі позначено: КА- командоапарат; КВ1, КВ2- здавачі шляху; ЕМ1, ЕМ2- електромагніт гідравлічного золотника; Х1, Х2- сигнали, які надходять від здавачів шляху в систему керування; F1, F2- команди, які видає система керування виконавчим органом- електромагнітом золотника.

Сигнали Х1 свідчать про те, що робочий орган перемістився вперед. Для моменту його надходження він є опорним. Якщо робочий орган відразу ж повинен повернутися в початковий стан, то за сигналом Х1 формується команда F1 на повернення робочого органу у вихідне положення. У загальному випадку команда F1 формується із врахуванням команд, які надходять від усіх механізмів і пристроїв АВ, тобто у залежності від комбінації вхідних сигналів Х1, Х2, Х3 ...Х (стан входів). Умову формування командного сигналу можна умовно зобразити графічно, де:

Х1, Х2, Х3 ...Х – комбінації сигналів, які надходять на вхід системи керування;

Х – опорний сигнал, тобто сигнал, який надходить на вхід системи керування.

Таке представлення всіх командних сигналів, зв’язаних певною послідовністю згідно з циклограмою, є основою для синтезу системи керування.

Виконавчими пристроями систем керування є електромагніти, кантактери, електромагнітні муфти, гідро- і пневмозолотники.

Хід виконання роботи.

  1.  Вивчити об’єкт обробки на АЛ (конструкція, основні розміри, технічні умови на виготовлення матеріалу і т.д.);
  2.  Вивчити заготовку (напівфабрикат) для обробки на лінії: метод отримання заготовки, операції обробки, що передували АЛ);
  3.  Вивчити технологічний процес обробки деталей на лінії, інструментальну статистику, режими обробки і т.д.
  4.  Скласти  структурну схему лінії.
  5.  Вивчити роботу і конструкцію цільових механізмів лінії:
    1.  силові головки;
    2.  механізми завантаження заготовок на лінії;
    3.  транспортні механізми;
    4.  механізми фіксації і затиску деталі (супутника) в робочій позиції лінії;
    5.  механізми повороту і кантування деталі;
    6.  механізми вилучення стружки і відходів з лінії;
    7.  контрольні пристрої та механізми.
  6.  Провести порівняльний аналіз вивчених цільових механізмів, встановивши відсоток нормованих і спеціальних (оригінальних) вузлів лінії.
  7.  Вивчити систему керування АЛ:
    1.  скласти блок-схему керування;
    2.  ознайомитися з конструкцією і роботою командоапарату;
    3.  вивчити механізми пошуку поломок у схемах керування лінією.

Література.

  1.  Малов А.Н., Иванов Ю.В. Основы автоматики и автоматизации производственных процессов. М., «Машиностроение», 1974.
  2.  Волчкевич Л.И. и др. Комплексная автоматизация производства. М., «Машиностроение», 1983.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84495. Мозочок, його функції, симптоми ураження 44.3 KB
  Від вестибулорецепторів через вестибулярні ядра контроль за збереженням рівноваги при русі. Від всіх рухових ядер стовбуру ретикулярна формація краєві ядра. З руховими ядрами стовбуру ретикулярна формація вестибулярні ядра червоні ядра через які Мз здійснює вплив на мотонейрони і на мязи. З базальними ядрами.
84496. Таламус, його функції 43.44 KB
  Сенсорні перемикаючі специфічні ядра вони отримують інформацію від специфічних сенсорних шляхів переробляють її і передають в сенсорні зони КГМ. Неспецифічні вони отримують інформацію від ретикулярної формації стовбура мозку по шляхах больової чутливості. Вони передають інформацію до всіх зон КГМ здійснюючи на неї неспецифічний активуючий вплив. Асоціативні отримують інформацію від специфічних сенсорних перемикаючих ядер і від неспецифічних ядер таламуса.
84497. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження 43.36 KB
  Базальні ядра знаходяться в глибині кінцевого мозку. Як єдине ціле з базальними ядрами функціонують чорна субстанція та субталамічне ядро. Ці ядра обєднані між собою двосторонніми звязками отримують інформацію від кори асоціативних та рухових зон та мозочка.
84498. Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції 44.36 KB
  Сенсорні асоціативні моторні зони кори формують нову кору неокортекс. Сенсорні зони кори відповідають представництву окремих сенсорних систем аналізаторів у різних ділянках кори. Так кіркове представництво зорового аналізатора локалізується у потиличній зоні кори шпорна закрутка слухового у висковій зоні соматосенсорного у постцентральній закрутці.
84499. Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз 56.9 KB
  Склад і функції крові. СИСТЕМА КРОВІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ ТКАНИНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Кров циркулююча Нервові Гуморальні Кров депонована Органи кровотворення 1. Забезпечення оптимальної кількості складових частин крові як одиниць транспорту в одиниці обєму крові.
84500. Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові і його регуляція 44.63 KB
  Осмотичний тиск Росм. Загальний осмотичний тиск плазми крові повязаний в основному з розчиненими в ній йонами 80 Росм. Певну роль в утворені Росм. Осмотичний тиск є силою що змушує розчинник рухатись через напівпроникну мембрану з розчину де концентрація осмотично активних речовин Росм.
84501. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ 43.84 KB
  Вміст білків в плазмі крові складає близько 70г л. Більша частина білків плазми крові представлена низькомолекулярними альбумінами близько 40г л менша високомолекулярними глобулінами близько 30г л. Джерелом білків плазми крові є перш за все печінка.
84502. Онкотичний тиск плазми крові і його значення 43.64 KB
  Напівпроникною мембраною для онкотичного тиску є стінка капілярів вона вільно пропускає розчинник вода але не пропускає білки що створюють онкотичний тиск Білки є осмотично активними речовинами вони гідрофільні та утримують при собі достатньо велику кількість води. Оскільки стінка капілярів не пропускає білки в міжклітинну рідину то це сприятиме затримці води в капілярах. Впливає на обмін води між кровю та інтерстеціальною рідиною. На обмін води між кровю та тканинами за механізмом фільтраціїрезорбції впливають: Ронк.
84503. Кислотно-основний стан крові роль буферних систем крові та його забезпечення 50.37 KB
  К Механізми підтримки сталості рН в організмі: ислотноосновний стан КОС крові залежить від співвідношення концентрацій іонів Н та ОНˉ у плазмі крові. Його нормальна величина 74 в артеріальній крові та 736 у венозній. Величина рН крові відображає величину рН інтерстиційної рідини та рідини в клітинах.