19374

ЗНЯТТЯ ЦИКЛОГРАМИ АВГОМАТИЧНОЇ ЛІНІЇ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 ЗНЯТТЯ ЦИКЛОГРАМИ АВГОМАТИЧНОЇ ЛІНІЇ Мета роботи: Визначення тривалості окремих складових циклу роботи автоматйчної лінії. Побудувати циклограму роботи автоматичної лінії. Теоретичні відомості. Для б

Украинкский

2013-07-12

134 KB

1 чел.

ЛАБОРАТОРНА  РОБОТА  2

ЗНЯТТЯ ЦИКЛОГРАМИ АВГОМАТИЧНОЇ ЛІНІЇ

Мета роботи:

  1.  Визначення тривалості окремих складових циклу роботи          автоматйчної лінії.      
  2.  Побудувати циклограму роботи автоматичної лінії.

Теоретичні відомості.

    Для більшості автоматиодих ліній цикл роботи, тобто послідовність роботи окремих механізмів і пристроїв, є типовим і складається  із наступних едементів:      

  1.  хід транспортера вперед, переміщення оброблюваних  виробів на  одан крок;
  2.  заванттаення заготовок на лозицію обробки;  
  3.  фіксація і закріплення заготовки на позиції обробки;
  4.  швидкий підвід інструментів, робочий хід (обробка), швидкий відвід;
  5.  розтиск оброблюваної деталі;
  6.  розвантаження деталі з позиції обробки.

Взаємозвязана  послідовність роботи усіх механізмів автоматичної лінії подається у вигляді циклограми. Найпростіші  циклограми показують тільки фази руху механізму або пристрою. Такі  циклограми будують для діючих автоматичних ліній з метою визначення послідовності та виявлення втрат часу в циклі.      

Зняття циклограми необхідно почати з визначення загальної  тривалості. При цьому треба враховувати, що при гідравдічному приводі тривалість як всього циклу, так і окремих його елементів може коливатися в значних межах. Тому необхідно провести иеодноразові заміри і шляхом їх статичноі обробки визначити середню тривалість, яка вказуеться в циклограмі.

Середае  значення тривалості робочого циклу визначаеться за  формулою              

    (1)

де  Хі - середина і-го інтервалу;  

Ni- кількість випадків, які потрапили в даний інтервал;    

n- кількість інтервалів;

- загальна кількість випадків (замірів).


    У випадках, коли кількість замірів невелика, час циклу може бути обчислений як середнє арифметичне реаультатів всіх замірів.

Як відомо, тривалість робочого циклу - це проміжок між двома оданаковими едементами робочого цикяу, наприклад, між двома ходами крокового транспортера. Замір  вигідно починати не з початку якогось елемента робочого циклу, а з його кінця. Якщо фіксувати, наприклад, час між моментами початку ходу транспортера, то, так як важко передбачити моменти початку ходу, буде викривлення результатів. Якцо фіксувати проміжки між моментами закінчення ходу транспортера, то спостерігач встигне приготуватися до натиску кнопки секундоміра і помилки виміру змешуються.      

Рис.2.1.

Після того, як визначена тривалість робочого циклу, необхідно визначити час кожного елементу. Для прикладу на рис.2.1 показано типове розміщення обладнання автоматичної лінії з агрегатних верстатів, на рис.2.2 її циклограма.      

Рис.2.2.

Заміри тривалості кожного з елементів робочого циклу потрібно вести послідовно. Так, для циклограми рис.2.2 пісдя того, як визначена загадьна тривалість циклу (Т=65 сек), необхідно виконати декідька замірів часу ходу транспортера і обчислити середній результат. У даному випадау середній час ходу транспортера становив би 6 секунд. Після цього потрібно перейти до визначення середнього часу затиску і фіксування тривалості роботи всіх силових годовок. Дія цього спочатку потрібно визначити загальний час роботи головки - від запуску до зупинки в початковому положенні (для головки 1-54 с), а потім - тривалість окремих елементів робочого циклу видкий підвід, подача, відвід). Заміри тривалості циклу силових головок, які працюють паралельно, необхідно проводити  ретельно, щоб правильно виявити лімітуючу позицію з найбільш тривалою обробкою.

Хід виконання роботи.

  1.  Вивчити технологічний процес обробки деталі на лініі.
  2.  Замалювати розміщення обладнання автоматичноі лініі.
  3.  Зняти циклограму роботи автоматичної лінії.

Література.

  1.  Малов А.Н., Иванов Ю.В. Основы автоматики и автоматизации производственных прощсеов.  М., “Машиностроение", 1974,   
  2.  Волчкевич Л.И. и др. Комплексная автоматизация производетва. М., Машиностроение", 1983


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11213. Стилистическое использование интонации. Академический стиль 135.5 KB
  ЛЕКЦИЯ 16. Стилистическое использование интонации. Академический стиль. Фоностилисты описывают этот стиль одновременно как информативный и волеизъявительный. Он определяется целью коммуникации поскольку в задачи говорящего входит и привлечение внимания слуша...
11214. Структура слога 95.5 KB
  ЛЕКЦИЯ 8 Структура слога. Проблема слога. Фонетические характеристики английского слога в английском языке. Слог как фонетическая и фонологическая единица. Различные трактовки слога. Теории слогообразования. Структура слога. Слогообразующие звуки в анг...
11215. Учение о фонеме. Различные трактовки понятия фонемы фонологическими школами 120.5 KB
  ЛЕКЦИЯ 5. Учение о фонеме. Различные трактовки понятия фонемы фонологическими школами. Генеративная фонология. Английская фонетическая школа. Московская фонологическая школа. Копенгагенский структурализм. Ленинградская фонетическая фонологическ
11216. Учение о фонеме. Основные направления в рамках учения о фонеме 100.5 KB
  ЛЕКЦИЯ 4 Учение о фонеме. Основные направления в рамках учения о фонеме психологическое функциональное абстрактное физикалистское. Различные трактовки понятия фонемы фонологическими школами пражский структурализм американский структурализм. Ос
11217. Фонетика и фонология изучаемого языка. учение о фонеме 57.5 KB
  ЛЕКЦИЯ 3. Фонетика и фонология изучаемого языка. учение о фонеме Теория фонемы. Абстрактный материальный и смыслоразличительный аспекты фонемы. Фонема и аллофоны. Функции фонемы. 1.Теория фонемы. Основные направления в рамках учения о фонеме.
11218. Фонемный состав английского языка. Гласные 131 KB
  ЛЕКЦИЯ 7 Фонемный состав английского языка. Гласные. Релевантные и нерелевантные признаки в системе английских гласных фонем. Система фонологических оппозиций и принципы классификации английских гласных фонем. Фонологический статус английских дифтонго...
11219. Фонемный состав английского языка. Согласные 130 KB
  ЛЕКЦИЯ 6 Фонемный состав английского языка. Согласные: Релевантные и нерелевантные признаки в системе английских согласных фонем. Принципы классификации английских согласных фонем. Система английских согласных фонем. Различные трактовки английских аффр
11221. Фонетическое слово, синтагма, фраза, фоноабзац, текст. СЛОГ 93.5 KB
  Лекция 9 Фонетическое слово синтагма фраза фоноабзац текст. СЛОГ На предыдущей лекции мы выяснили что слог представляет собой симбиозную фонетикофонологическую единицу. Просодические единицы такие как например ударение и тон влияют в большей степени на сло