19376

Дослідження диференційного індуктивного давача (регулятора)

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Лабораторна робота №4 Дослідження диференційного індуктивного давача регулятора I. ТЕМА: Дослiдження диференцiйного iндуктивного давача перетворювача і використання його для активного контролю розмiрiв деталей. II. МЕТА РОБОТИ Ознайомитися з конструкцiєю

Украинкский

2013-07-12

131.5 KB

3 чел.

Лабораторна робота №4

Дослідження диференційного індуктивного давача (регулятора)

I. ТЕМА: Дослiдження диференцiйного iндуктивного давача (перетворювача) і використання його для активного контролю розмiрiв деталей.

II. МЕТА РОБОТИ

  1.  Ознайомитися з конструкцiєю та принципом дiї iндуктивного давача.
  2.  Зняти дослiдним шляхом вихiдну характеристику давача при двох значеннях напруги живлення (Iн=f()).
  3.  Визначити цiну подiлки i чутливiсть, а також встановити вплив напруги на точнiсть роботи давача.

III. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Принцип дiї iндуктивних давачів полягає в змiнi їх iндуктивностi i взаємоiндукцiї. Iндуктивнi давачі працюють на змiнному струмi i широко використовуються в приладах автоматики для вимiрювання малих кутових i лiнiйних механiчних перемiщень. Вони можуть використовуватись також для вимiрювання та контролю рiдини, газу, температури, зусилля, швидкостi, прискорення та iн.

До переваг iндуктивних давачів вiдносяться: простота конструкцiї i надiйнiсть в роботi, так як вiдсутнiй ковзаючий контакт; відносна велика величина  потужностi  на  виходi давача, що дає можливiсть безпосередньо до давача пiдключати контрольний прилад; можливiсть живлення промисловою частотою. Недоліком простого iндуктивного давача є залежнiсть його характеристики вiд частоти джерела живлення, що впливає на точнiсть роботи.

Простий індуктивний давач, виконаний на одному осерді являє собою магнiтний ланцюг з повiтряним зазором 0 (мал.1а). Цифрами позначено: 1- магнiтопровiд; 2- якір; 3- котушка iндуктивностi; 4- навантаження (вимiрювальний прилад). Магнiтопровiд i якiр виготовлений з магнiтом'якого матерiалу. Вихiдним параметром iндуктивного давача є змiна iндуктивностi L (або повного опору Z) обмотки осердя при змiнi величини повiтряного зазору (і як результат, змiна струму Iн  або напруги Uн на виходi).

При наявностi невеликого зазору iндуктивнiсть котушки L (дроселя) iз змiнним  зазором  без  врахування  реактивного опору,  обумовленого втратами на вихровi струми й гiстерезис:

     (1)

де  - кiлькiсть виткiв котушки;

     Ф-  магнiтний потiк, Вб;

     Iн- струм котушки, А;

Магнiтний потiк:

    (2)

де,  Rм.ц=Rм.ст+Rм. - магнiтний опiр кола, котрий являє собою суму магнiтного опору магнiтопровода Rм.ст=lст./(Sм) та магнiтного опору двох повiтряних зазорiв.

                          (3)

тобто

де , 0- магнiтна проникливiсть матерiалу осердя i повiтряного зазору;

δ - величина  повiтряного зазору, м;

Sмб- площа перерiзу магнiтопровода або повiтряного зазору, м.

Пiдставивши (2) i (3) в (1), одержимо значення iндуктивностi дроселя:

                    (4)

Величина струму в котушцi:

                                                (5)

    де   Z- повний опiр котушки;

  R, Rн- активний опiр котушки iндуктивностi i навантаження;

ω- кругова частота змiнного струму.

Таким чином:  

                   (6)

На основi  аналiзу  отриманого виразу можна зробити висновок,  що при незмiнних конструктивних  параметрах  давача  та  при  постiйнiй напрузi джерела   живлення  струм  в  колі  навантаження залежить  вiд величини повiтряного зазору .  Ця  залежнiсть  відображається  графiчно i називається вихiдною характеристикою давача Iн=f(δ) (мал. 1,б).

Змiнити повiтряний зазор можна шляхом  перемiщення  якоря,  що використовується в  давачах  перемiщення.  Якщо  в  повiтряний  зазор помiстити феромагнiтне тiло,  розмiри  якого  незмiннi,  а  змінюються тiльки властивостi  матерiалу,  то такий давач може бути використаний для визначення складу даного матерiалу.

У бiльшостi  конструкцiй  індуктивних давачів  при  ненасиченому магрiтопроводi має мiсце нерiвнiсть Rст.<<Rм.δ. При цьому активний опiр кола котушки значно менший, нiж її iндуктивний опiр, тобто (R+Rм)<<ωL.Тодi величинами Rст та (R+Rм) в виразi (6)  можна знехтувати, записавши його в спрощеному виглядi,

                     (7)

звідки     

                                  (4.8)

де - крутизна характеристики давача або коефiцiєнт передачі давача по  струму.

Звичайно, що K1=tgα (мал. 1,б). Дiйсна характеристика давача ВС вiдрiзняється вiд iдеальної  характеристики  побудованої  за  формулою (8). Дiлянку ОВ дiйсної  характеристики iндуктивного давача визначає струм холостого ходу Іх.х. Формула (8) не враховує наявностi струму холостого ходу,  так як при її виведенi не враховувалось,  що матерiал магрiтопроводу не є  iдеальним, тобто його магнiтний опiр Rм.ст.0. На вiдмiну вiд iдеальної характеристики дiйсна характеристика мiстить дiлянку насичення,  яка визначається струмом  насичення Інас (крива ВС), тобто при великому повiтряному зазорi струм в котушцi давача не може перевищувати встановленого  значення  (коли ωLR+Rм).

Звичайно робочу  точку  iндуктивного давача вибирають посерединi прямолiнiйної характеристики (див. мал. 1,б, точка В). Цiй  точцi вiдповiдає початковий  струм  навантаження Ін.0 i початковий зазор δ0.

Iндуктивні давачі iз змiнним  зазором  мають  високу  чутливiсть i реагують на   дуже  малу  змiну  зазору  (0,1...0,5  мм). Чутливiсть iндуктивного давача (Sд=L/δ) можна визначити з формули (4), вважаючи в нiй Rм.ст.<<Rм.δ

                                    (4.9)

При збiльшенні зазору рiзко падає чутливiсть, тому датчик зображений на мал.1а, може використовуватись тiльки при малих перемiщеннях якоря (0,1...0,5 мм). При бiльшому повiтряному зазорi залежнiсть L=() є суттєво нелiнiйною. При змiнi перемiщення до 5...15 мм використовують датчик iз змiною площею, повітряного зазору ( мал. 4.1 в), який має меншу нелiнiйнiсть.

Перевагами розглянутих вище iндуктивних датчикiв є:

  1.  висока чутливiсть;
  2.  надiйнiсть роботи;
  3.  великий строк служби;
  4.  велика потужнiсть на виходi ( до сотень вольт-ампер).

Недолiки:

  1.  нелiнiйнiсть характеристики;
  2.  наявнiсть струму холостого ходу на виході датчика при нульовому положенні якоря тобто при вх=0;
  3.  необхiднiсть значних зусиль для перемiщення якоря, так як в процесi роботи датчика на якiр дiє тягове зусилля зi сторони електромагнiта.

Вказанi недолiки вiдсутнi в реверсивних (двотактових) датчиках, якi можуть бути виконанi або по диференцiйнiй (мал. 2,а), або по мостовiй (мал. 2,б) схемi. В принципi датчик являє собою сукупнiсть двох нереверсивних датчикiв з загальним якорем. При використаннi Ш-подiбного сталевого магнiтопроводу розмiри датчика зменшуються, крiм того, полегшуються технологiя намотки котушки. Диференцiйний iндуктивний датчик потребує два окремих джерела напруги U~/2, для чого в схемi (див.мал.2,а) використовується трансформатор ТР. Схема приведена на мал.2,б виконана по принципу мостової схеми на змiнному струмi.

При середньому положенні якоря 0=0, iндуктивний опiр обох котушок однаковий i струм, який протiкає в колi навантаження Iн=0. Тяговi зусилля, якi дiють на якiр вiд двох котушок взаємно компенсуються по всьому робочому дiапазонi перемiщення  якоря. Однак, треба вiдмiтити, що повна компенсацiя  сил  можлива  тiльки  при середньому положеннi якоря.  При найменшому вiдхиленнi якоря в  ту  чи iншу сторону вiд середнього положення змiнюється величина iндуктивного опору котушок i в  навантаженнi  з'являється  струм,  амплiтуда  якого пропорцiйна змiщенню  якоря вiд  середнього положення.

Використання мостових i диференцiйних схем дозволяє значно розширити лiнiйну дiлянку статичної характеристики iндуктивного давача. Крiм того цi давачі мають бiльшу чутливiсть і меншу температурну похибку, бiльшу точнiсть.

Статична характеристика реверсивного давача зображена на мал.2,в (крива 3). Ця характеристика (загальна) побудована шляхом алгебраїчного сумування ординат характеристик кожного з нереверсивних давачів (1 i 2). Чутливiсть реверсивної схеми в два рази бiльша нiж нереверсивної. При використанi фазочутливих детекторiв можна фiксувати не тiльки величину, але й напрям змiщення якоря за допомогою приладу нульовою вiдмiткою посерединi шкали.

До недолiкiв реверсивних давачів вiдносяться:

  1.  технологiчна складнiсть установки на нуль (Iн.0). Пояснюється тим, що в процесi налагодження схеми важко забезпечити рiвнiсть активних i реактивних опорiв.
    1.  наявнiсть струму розбалансу через неповну симетрiю схеми (при вх.=0);
      1.  зменшення чутливостi схеми при збiльшенi вх.;
      2.  низький к.к.д. через втрати в опорах R1 i R2 мостових давачів (їх чутливiсть в 2 рази менша, нiж диференцiйних).

IV. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

Прилад АНIТНМ 357/ДI-I призначений для контролю розмiрiв деталi в процесi шлiфування методом вирiзування. В комплект приладу входять два основних вузли: давач ДУ-2 i електронний перетворювач - блок АНIТУМ-357, що мiстить пiдсилювач, електронне реле ЕР, вимiрювальний привiд.

В приладi   АНIТУМ   357/ДI-I порiвнюються моменти спiвпадання розмiру виробу з розмiром еталона, що характеризується балансом вимiрюваного моста змінного струму, утвореного обмотками диференцiйного трансформатора i котушки диференційного давача.

Сигнал, що надходить в електронний блок, зв'язаний з розмiром виробу i використовується для керування електромеханiчним реле,  що видає команди керування верстатом. Одночасно сигнал надходить на вимiрювальний прилад, який служить для вiзуального контролю за обробкою деталi.

Величина струму, що протiкає через вимiрювальний прилад, визначається амплiтудою сигналу, який залежить вiд перемiщення якоря давача вiдносно точки балансу.

Технiчна характеристика приладу АНIТIМ 357/ДI-I.

    Дiаметр виробiв, що контролюються в, мм                        вiд  10 до 130

    Кiлькiсть  команд                                                                                       2

    Статистична похибка В,                                                                        +10

    Границi  регулювання попередньої

    команди в, мм                                                                      вiд 0.02 до 0.15

    Час прогрiвання в, хв                                                                                20

    Напруга  живлення в, В                                                           127/220 + 15

    Потужнiсть  в, ВА                                                                                     40

V. ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ

  1.  Ознайомитись з конструкцiєю та принципом  роботи  рiзних  типiв iндуктивних  давачів.
  2.  Зняти покази вимірювального приладу в залежностi вiд перемiщення якоря давача три рази i вивести середнє значення.
  3.  Визначити чутливiсть Sпр i цiну подiлки Cпр приладу межах прямолiнiйної ділянки характеристики за формулами:

Sпр=l/;     Спр=1/Sпр.                       (10)

  

 де  l - змiна показiв приладу на подiлку;

        - прирiст вимiрювальної величини.

    Для цього необхiдно:

  1.  Встановити за  допомогою  регулюючого  гвинта  якiр  давача  в положення "нульової" подiлки ( вiдмiтка “” на приладi АНIТIМ 357).
    1.  Перемiщувати  якiр  давача  в крайнє верхнє положення,  через кожнi 0,02 мм фiксувати покази вимiрювального приладу.  Одержанi  данi занести в таблицю 1.
    2.  За  формулою  (10)  встановити  чутливiсть  i  цiну  подiлки вимiрювального приладу.

VI. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Звiт повинен  мiстити:

    1. Мету роботи.

    2. Принципову  електричну  схему,  перелiк обладнання i приладів, використаних  в роботi.

    3. Таблицю 4.1.

    4. Графік залежності.

    5. Висновки по роботі.

Таблиця 4.1.

,мм

Показники приладу, в поділках (                            )

Переміщення вверх

Переміщення вниз

1

2

3

Сер.

1

2

3

Сер.

VI. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1.  В чому полягає принцип дії індуктивного давача?
  2.  Які переваги та недоліки індуктивних давачів?
  3.  Пояснити будову індуктивного давача?
  4.  Яким шляхом побудована характеристика реверсивного давача?
  5.  Які недоліки реверсивних давачів?
  6.  Пояснити принцип роботи приладу АНІТУМ – 357.
  7.  Яким чином можна змінити повітряний зазор, що використовується в давачах переміщення?
  8.  Де вибирають робочу точку індуктивного давача?
  9.  Яку функцію виконує сигнал, що надходить в електронний блок?

 10. Від чого залежить величина індуктивного опору котушки.

VII. ЛІТЕРАТУРА

  1.  В.М. Шляндин. Элементы автоматики и счетно решающие устройства., “Машиностроение”, 1967г.
  2.  А.М. Туричин. Электрические измерения неелектрических величин.,“Энергия”, 1966 г.
  3.  А.Н. Малов, Ю.В. Иванов. Основы автоматики и автоматизации производственных процесов. М., “Машиностроение”, 1974 г.
  4.  Л.И.Волчкевич и др. Комплексная автоматизация производства. М., “Машиностроение”,1983 г.    

Рис. 1

Рис. 2.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11845. Особенности правовых ограничений, накладываемых на должника в ходе исполнительного производства 664 KB
  Система органов принудительного исполнения по своему социальному назначению и месту в системе в системе органов государственной власти Российской Федерации призвана обеспечить реализацию правовых норм с помощью мер правового принуждения в действиях участников правовых отношений
11846. Поколения мобильного интернета 145 KB
  Во всех аналоговых стандартах применяются частотная модуляция для передачи речи и частотная манипуляция для передачи информации управления (или сигнализации - signaling). Для передачи информации различных каналов используются различные участки спектра частот...
11847. Логические элементы цифровых вычислительных устройств 103.5 KB
  Лабораторная работа №1 Логические элементы Теоретическое введение Известно что математической основой цифровых вычислительных устройств является двоичная арифметика в которой используются всего два числа 0 и 1. Выбор двоичной системы счисления диктовался т...
11848. Арифметические сумматоры 59 KB
  Лабораторная работа №2 Арифметические сумматоры Теоретическое введение Арифметические сумматоры являются составной частью так называемых арифметикологических устройств ЛЛУ микропроцессоров МП. Они используются также для формирования физического адреса
11849. Логический элемент с тремя состояниями 68 KB
  Лабораторная работа №3 Логический элемент с тремя состояниями Теоретическое введение. Схема логического элемента с тремя состояниями заимствована из монографии и несколько модифицирована с учетом возможностей программы ЕWB. За основу взят базовый элемент сери...
11850. Мультиплексоры и демультиплексоры и их значение 62.5 KB
  Мультиплексоры и демультиплексоры Теоретическое введение. Назначение мультиплексоров от английского multiplex многократный коммутировать в заданном порядке сигналы поступающие с нескольких входных шин на одну выходную. У мультиплек
11851. Шифраторы (кодеры) и дешифраторы 55.5 KB
  Лабораторная работа №5 Шифраторы и дешифраторы Теоретическое введение Шифраторы кодеры используются чаще всего для преобразования десятичных чисел в двоичный или двоичнодесятичный код например в микрокалькуляторах в которых нажатие десятичной клавиши со
11852. Цифровой компаратор 81.5 KB
  Лабораторная работа №6 Цифровой компаратор Теоретическое введение Цифровые компараторы от английского compare сравнивать выполняют сравнение двух чисел А В одинаковой разрядности заданных в двоичном или двоичнодесятичном коде. В зависимости от схемного исп...
11853. Устройство контроля четности 67 KB
  Лабораторная работа №7 Устройство контроля четности Теоретическая часть Операции контроля четности двоичных чисел позволяет повысить надежность передачи и обработки информации. Ее сущность заключается в суммировании по модулю 2 всех разрядов с целью выяснени