19385

Дослідження вібраційного лотка з активним орієнтуючим пристроєм

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Лабораторна робота №13 Дослідження вібраційного лотка з активним орієнтуючим пристроєм. Мета роботи: ознайомлення з конструкцією та принципом роботи вібраційного лотка і дослідження факторів що впливають на його продуктивність. Зміст роботи. Ознайом

Украинкский

2013-07-12

105 KB

6 чел.

Лабораторна робота №13

Дослідження вібраційного лотка з активним орієнтуючим пристроєм.

Мета роботи: ознайомлення з конструкцією та принципом роботи вібраційного лотка і дослідження факторів, що впливають на його продуктивність.

Зміст роботи.

  1.  Ознайомитись з конструкцією вібролотка та скласти його кінематичну та електричну схеми.
  2.  Визначити власну частоту коливань лотка та режим його налаштування.
  3.  Дослідити вплив коефіцієнта тертя на продуктивність орієнтування та швидкість подачі заготовок.
  4.  Представити експериментальні залежності у вигляді графіків і зробити висновки.

Загальні відомості.

Вібраційні лотки використовуються для транспортування деталей від бункерно–завантажувального пристрою до технологічного або складального обладнання. Часто на вібраційних лотках здійснюється також і вторинне орієнтування деталей.

Вібролоток складається із жолобу 1 (рис.13.1), встановленого на плоских нахилених пружинах на основі 3. Вся конструкція встановлюється на пружинах або гумових амортизаторах 4, які суттєво зменшують передачу вібрації на корпус автомата. Така конструкція вібролотка називається двомасовою. При жорсткому кріплені основи 3 до станини завантажувального автомата вібролоток називається одномасовим. Одномасовий лоток забезпечує більші амплітуди коливання ніж двомасовий лоток, але при його роботі виникає високий рівень вібрації навколишнього обладнання.

Рис.13.1.

Найбільш поширеним приводом вібролотка є електромагнітний. Він складається з електромагніта 5, закріпленого на основі 3, й якоря 6, закріпленого на жолобі 1 лотка. Між осердям електромагніта й якорем 6 є зазор, величина якого залежить від амплітуди коливань вібролотка.

Вібролоток працює наступним чином. Змінна, або пульсуюча напруга подається на обмотку електромагніта 5. При цьому виникає пульсуюча сила взаємодії між осердям електромагніта 1 і якорем 6 з частотою 50 Гц. Пружна система вібролотка здійснює коливний рух, причому траєкторія руху всіх точок жолоба являє собою відрізок прямої, нахиленої до горизонталі під кутом , приблизно рівним куту нахилу пружини 2 до вертикалі.

Процес переміщення деталі на вібролотку проходить так само, як в вібробункерах. Тому для розрахунку середньої швидкості руху заготовок можна користуватися формулами, приведеними в описі лабораторної   роботи №5, а також в рекомендованій літературі.

Існують три режими налагодження вібролотка: резонансний, при якому частота зміни намагніченої сили (частота вимушених коливань в) дорівнює частоті власних коливань лотка 0; дорезонансний, при якому в<0; зарезонансний, при якому в>0. Резонансний режим використовується рідко, тому що при ньому робота вібролотка в значній мірі залежить від зовнішніх умов, наприклад амплітуда коливань може різко зменшитись при невеликій змінні напруги живлення, або навантаження. При проектуванні вібролотка необхідно врахувати можливість появи так званого “галопування” лотка, викликаного появою моменту інерційних сил, що змінює знак два рази за один період коливань. Величина цього крутного моменту може бути підрахована за формулою:

,                                                      (13.1)

де m1–вага жолоба вібролотка;

–поточне значення прискорення жолоба;

h–плече.

Розмір плеча залежить від розташування центрів ваги верхньої і нижньої мас (рис.13.1), кута і довжини пружини. Необхідно по можливості досягти малої величини цього моменту за рахунок зменшення розміру плеча. На рис.13.2. показана схема орієнтування деталей. Перед ножем 8 лотка 1 в шаховому порядку розташовані пластини 9 з коефіцієнтом тертя відміним від дна лотка. При взаємодії торця деталі з пластинами і лотком, що мають різний коефіцієнт тертя виникає крутний момент відносно осі деталі. Деталі перед ножем 8 набувають обертання навколо осі і як тільки паз деталі суміщається з ножем, відбувається їх орієнтування.

Послідовність виконання дослідів.

  1.  Ознайомитись з конструкцією вібролотка, зрозумівши призначення основних його вузлів, скласти кінематичну та електричну схеми вібролотка.
  2.  Дослідити вплив коефіцієнта тертя на швидкість руху деталей і продуктивність їх орієнтування. Дослідження проводиться для деталей виготовлених з чотирьох різних матеріалів: сталі, алюмінію, латуні, ебоніту. Кількість встановлених деталей перед початком експерименту 10...15 штук. Відповідно до проходження деталей через орієнтуючий пристрій здійснювати підзарядку лотка для забезпечення постійного підпору. Кількість пропущених за один дослід деталей – 15 штук. Кожен дослід повторити не менше трьох разів при тих самих значеннях параметрів.

Досліди з деталями даного матеріалу проводити при значеннях рівнів напруги, вказаних викладачем. Результати дослідів знести в таблицю 13.1.

Таблиця 13.1.

Матеріал

U1

U2

U3

V1

V2

V3

VCP

Qф

V1

V2

V3

VCP

Qф

V1

V2

V3

VCP

Qф

Сталь

Алюміній

Латунь

Ебоніт

3. Після цього підраховується середня  швидкість руху деталей по орієнтуючому лотку кожного матеріалу за формулою:

,                                                          (13.2)

де S–довжина вибраної дільниці вібролотка.

4. На основі триманих результатів будується графічна залежність руху від напруги, що передається на електромагніт VCP=(U) для деталей кожного типу і робиться висновок по роботі.

Завдання на НДРС.

Побудувати залежності швидкості руху деталей від наступних напруг:

1.

U1=180 В

U2=180 В

U3=200 В

2.

U1=190 В

U2=200 В

U3=210 В

3.

U1=200 В

U2=210 В

U3=220 В

4.

U1=180 В

U2=200 В

U3=220 В

Література.

  1.  Рабинович А.Н., Яхимович В.А., Боєчко Б.Н. Автоматические загрузочные устройства вибрационного типа. –Киев: Техника, 1971. –с. 71–92.
  2.  Лебедовский Л.С., Федотов А.И. Автоматизация в промышленности. –Л.: Лениздат, 1976. –с. 92–112.
  3.  Малов А.Н. Загрузочные устройства для металлорежущих станков. М.:Машиностроение, 1972. –с. 91–126.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42024. Наследование классов. Разработка простейшего производного класса 28.5 KB
  Цель работы: Разработка простейшего производного класса. В функции min организовать ввод конкретных параметров объекта с клавиатуры создание объекта экземпляра класса тестирование всех его методов как старых так и новых в текстовом режиме с выдачей соответствующих сообщений. Организовать исходный текст в виде пяти исходных файлов: заголовочный с описанием класса .h из предыдущей части задания; с реализацией методов функцийчленов класса .
42026. Перегрузка операций и функций 58 KB
  Для всех заданий реализовать: а конструктор инициализирующий значения полей некоторыми значениями; б вывод данных на экран оператор . Необходимо корректное описание данного оператора в демонстрация всех операций должны быть реализована через пользовательское меню где пользователь выбирает действие вводит данные указывает тип данных если нужно и т. Реализовать: а сложение вычитание векторов операторы –; б умножение вектора на скаляр оператор ; в скалярное произведение векторов оператор ; г векторное произведение...
42028. Динамические структуры данных (списки, очереди, стеки, двоичные деревья) 56.5 KB
  Программа должна обеспечивать: начальное формирование данных о всех автобусах в парке в виде двусвязного циклического списка; при выезде каждого автобуса из парка вводится номер автобуса и программа удаляет данные об этом автобусе из списка автобусов находящихся в парке и записывает эти данные в список автобусов находящихся на маршруте; при въезде каждого автобуса в парк вводится номер автобуса и программа удаляет данные об этом автобусе из списка автобусов находящихся на маршруте и записывает эти данные в список автобусов...
42029. Структура окна Maple. Арифметические операции, числа, константы и стандартные функции. Элементарные преобразования математических выражений. Функции в Maple. Операции оценивания. Решение уравнений и систем 317 KB
  Структура окна Mple. Функции в Mple. Структура окна Mple Mple  это пакет для аналитических вычислений на компьютере содержащий более двух тысяч команд которые позволяют решать задачи алгебры геометрии математического анализа дифференциальных уравнений статистики математической физики. Для того чтобы запустить Mple необходимо в Главном меню Windows выбрать в группе Программы название данного приложения: Mple.
42030. Интегрирование функции одной переменной. Интегрирование функции многих переменных 264.5 KB
  Таким способом интеграл с параметром не вычислить. Для получения явного аналитического результата вычислений следует сделать какие-либо предположения о значении параметров, то есть наложить на них ограничения. Это можно сделать при помощи команды assume