19385

Дослідження вібраційного лотка з активним орієнтуючим пристроєм

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Лабораторна робота №13 Дослідження вібраційного лотка з активним орієнтуючим пристроєм. Мета роботи: ознайомлення з конструкцією та принципом роботи вібраційного лотка і дослідження факторів що впливають на його продуктивність. Зміст роботи. Ознайом

Украинкский

2013-07-12

105 KB

8 чел.

Лабораторна робота №13

Дослідження вібраційного лотка з активним орієнтуючим пристроєм.

Мета роботи: ознайомлення з конструкцією та принципом роботи вібраційного лотка і дослідження факторів, що впливають на його продуктивність.

Зміст роботи.

  1.  Ознайомитись з конструкцією вібролотка та скласти його кінематичну та електричну схеми.
  2.  Визначити власну частоту коливань лотка та режим його налаштування.
  3.  Дослідити вплив коефіцієнта тертя на продуктивність орієнтування та швидкість подачі заготовок.
  4.  Представити експериментальні залежності у вигляді графіків і зробити висновки.

Загальні відомості.

Вібраційні лотки використовуються для транспортування деталей від бункерно–завантажувального пристрою до технологічного або складального обладнання. Часто на вібраційних лотках здійснюється також і вторинне орієнтування деталей.

Вібролоток складається із жолобу 1 (рис.13.1), встановленого на плоских нахилених пружинах на основі 3. Вся конструкція встановлюється на пружинах або гумових амортизаторах 4, які суттєво зменшують передачу вібрації на корпус автомата. Така конструкція вібролотка називається двомасовою. При жорсткому кріплені основи 3 до станини завантажувального автомата вібролоток називається одномасовим. Одномасовий лоток забезпечує більші амплітуди коливання ніж двомасовий лоток, але при його роботі виникає високий рівень вібрації навколишнього обладнання.

Рис.13.1.

Найбільш поширеним приводом вібролотка є електромагнітний. Він складається з електромагніта 5, закріпленого на основі 3, й якоря 6, закріпленого на жолобі 1 лотка. Між осердям електромагніта й якорем 6 є зазор, величина якого залежить від амплітуди коливань вібролотка.

Вібролоток працює наступним чином. Змінна, або пульсуюча напруга подається на обмотку електромагніта 5. При цьому виникає пульсуюча сила взаємодії між осердям електромагніта 1 і якорем 6 з частотою 50 Гц. Пружна система вібролотка здійснює коливний рух, причому траєкторія руху всіх точок жолоба являє собою відрізок прямої, нахиленої до горизонталі під кутом , приблизно рівним куту нахилу пружини 2 до вертикалі.

Процес переміщення деталі на вібролотку проходить так само, як в вібробункерах. Тому для розрахунку середньої швидкості руху заготовок можна користуватися формулами, приведеними в описі лабораторної   роботи №5, а також в рекомендованій літературі.

Існують три режими налагодження вібролотка: резонансний, при якому частота зміни намагніченої сили (частота вимушених коливань в) дорівнює частоті власних коливань лотка 0; дорезонансний, при якому в<0; зарезонансний, при якому в>0. Резонансний режим використовується рідко, тому що при ньому робота вібролотка в значній мірі залежить від зовнішніх умов, наприклад амплітуда коливань може різко зменшитись при невеликій змінні напруги живлення, або навантаження. При проектуванні вібролотка необхідно врахувати можливість появи так званого “галопування” лотка, викликаного появою моменту інерційних сил, що змінює знак два рази за один період коливань. Величина цього крутного моменту може бути підрахована за формулою:

,                                                      (13.1)

де m1–вага жолоба вібролотка;

–поточне значення прискорення жолоба;

h–плече.

Розмір плеча залежить від розташування центрів ваги верхньої і нижньої мас (рис.13.1), кута і довжини пружини. Необхідно по можливості досягти малої величини цього моменту за рахунок зменшення розміру плеча. На рис.13.2. показана схема орієнтування деталей. Перед ножем 8 лотка 1 в шаховому порядку розташовані пластини 9 з коефіцієнтом тертя відміним від дна лотка. При взаємодії торця деталі з пластинами і лотком, що мають різний коефіцієнт тертя виникає крутний момент відносно осі деталі. Деталі перед ножем 8 набувають обертання навколо осі і як тільки паз деталі суміщається з ножем, відбувається їх орієнтування.

Послідовність виконання дослідів.

  1.  Ознайомитись з конструкцією вібролотка, зрозумівши призначення основних його вузлів, скласти кінематичну та електричну схеми вібролотка.
  2.  Дослідити вплив коефіцієнта тертя на швидкість руху деталей і продуктивність їх орієнтування. Дослідження проводиться для деталей виготовлених з чотирьох різних матеріалів: сталі, алюмінію, латуні, ебоніту. Кількість встановлених деталей перед початком експерименту 10...15 штук. Відповідно до проходження деталей через орієнтуючий пристрій здійснювати підзарядку лотка для забезпечення постійного підпору. Кількість пропущених за один дослід деталей – 15 штук. Кожен дослід повторити не менше трьох разів при тих самих значеннях параметрів.

Досліди з деталями даного матеріалу проводити при значеннях рівнів напруги, вказаних викладачем. Результати дослідів знести в таблицю 13.1.

Таблиця 13.1.

Матеріал

U1

U2

U3

V1

V2

V3

VCP

Qф

V1

V2

V3

VCP

Qф

V1

V2

V3

VCP

Qф

Сталь

Алюміній

Латунь

Ебоніт

3. Після цього підраховується середня  швидкість руху деталей по орієнтуючому лотку кожного матеріалу за формулою:

,                                                          (13.2)

де S–довжина вибраної дільниці вібролотка.

4. На основі триманих результатів будується графічна залежність руху від напруги, що передається на електромагніт VCP=(U) для деталей кожного типу і робиться висновок по роботі.

Завдання на НДРС.

Побудувати залежності швидкості руху деталей від наступних напруг:

1.

U1=180 В

U2=180 В

U3=200 В

2.

U1=190 В

U2=200 В

U3=210 В

3.

U1=200 В

U2=210 В

U3=220 В

4.

U1=180 В

U2=200 В

U3=220 В

Література.

  1.  Рабинович А.Н., Яхимович В.А., Боєчко Б.Н. Автоматические загрузочные устройства вибрационного типа. –Киев: Техника, 1971. –с. 71–92.
  2.  Лебедовский Л.С., Федотов А.И. Автоматизация в промышленности. –Л.: Лениздат, 1976. –с. 92–112.
  3.  Малов А.Н. Загрузочные устройства для металлорежущих станков. М.:Машиностроение, 1972. –с. 91–126.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51120. Исследование устойчивости системы автоматического регулирования с использованием критериев Гурвица и Михайлова 73.21 KB
  По критерию Михайлова система 1 устойчива график начинается на положительной вещественной полуоси проходит против часовой стрелки 3 квадранта система 2 неустойчива график проходит через 3 квадранта но не против часовой стрелки система 3 устойчива график проходит через точку 00. для системы третьего порядка критерий Гурвица сводится к положительности всех...
51121. Моделювання лінійних систем в часовій та частотній області 500.67 KB
  Сформувати два синусоїдальних сигнали частоти 3 та 20 Гц тривалістю1 с. Проілюструвати властивість адитивності системи, визначивши реакціюсистеми спочатку на кожний з сигналів окремо, а потім на суму цих сигналів.Проілюструвати властивість однорідності системи.
51122. Разработка программы с использованием элементов Radiobutton, Button, Listbox 77.03 KB
  Задание на работу: Разработать программу с использованием элементов Rdiobutton Button Listbox. Предметная область фотопрокат. Код программы (файл Form1.cs)...
51123. Исследование устойчивости системы автоматического регулирования с использованием критерия Найквиста 50.13 KB
  В ходе лабораторной работы был изучен критерий устойчивости Найквиста. Получены АФЧХ разомкнутых систем с астатизмом и без, переходные характеристики замкнутых систем с астатизмом и без. По полученным характеристикам была определена устойчивость систем.
51124. Моделирование непрерывно-стохастической системы массового обслуживания 106.86 KB
  На вход n-канальной СМО с отказами поступает поток заявок с интенсивностью l = 6 заявок в час. Среднее время обслуживания одной заявки 0.8 часа. Каждая обслуженная заявка приносит доход 4у.е. Содержание одного канала обходится 2 у.е./час. Определить экономически целесообразное количество каналов.
51125. Спектральний аналіз сигналів за Фурьє 1.43 MB
  Як відомо, спектри всіх дискретних сигналів періодичні, а амплітудні спектри є парними функціями частоти. Засобами MatLAB можна розрахувати дві половини одного періоду спектру, які є дзеркальними копіями одна одної відносно частоти Найквіста. Через це на всіх графіках амплітудних спектрів достатньо і необхідно виводити лише половину періоду спектру, оскільки вона повністю описує амплітудний спектр
51126. Разработка текстового редактора с использованием файлового ввода/вывода 54.26 KB
  Задание на работу: Разработать текстовый редактор с использованием файлового ввода/вывода. Код программы (файл Form1.cs)...
51127. Исследование точности САУ в установившемся режиме 77.99 KB
  Графики ошибок Усилительное звено Пи-регулятор Дифференциальное звено Расчеты значений установившейся ошибки: Усилительное звено Пи-регулятор Дифференциальное звено Вывод В ходе лабораторной работы было исследовано влияния степени астатизма на установившуюся ошибку при ступенчатом воздействии.
51128. Фільтрація сигналів 889.81 KB
  Мета роботи: набути навичок проектування цифрових фільтрів, задавання специфікації фільтрів залежно від властивостей сигналів, які треба фільтрувати; набути навичок реалізації дискретної фільтрації сигналів у середовищі MatLAB.