1948

Культура мовлення

Конспект урока

Иностранные языки, филология и лингвистика

Поглиблювати розуміння учнями етики спілкування, формувати негативне ставлення до лихослів'я, переконувати в потребі кожного підвищувати культуру свого мовлення — найголовнішу ознаку загальної культури.

Украинкский

2013-01-06

20.69 KB

16 чел.

Виховний захід на тему "Культура мовлення" (7 клас)

Мета. Поглиблювати розуміння учнями етики спілкування, формувати негативне ставлення до лихослів'я, переконувати в потребі кожного підвищувати культуру свого мовлення — найголовнішу ознаку загальної культури.

На дошці записана тема виховної години, а нижче — уривок вірша О. Олеся:

Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки.

Є слова, як жар пекучі

І отруйні, наче чад...

І. Постановка проблеми.

1) Бесіда.

—Чим, на вашу думку, відрізняється цивілізована, культурна людина від дикуна? {Відповідь учнів.)

— Як виявляється культурний рівень людини?

— Ким вам хочеться бути: особистістю чи дикуном?

— Як ви гадаєте, на якій стадії культурного розвитку ви знаходитесь зараз?

2) Послухайте невеличкий текст. Висловіть свою думку щодо міркувань байкаря.

Язик

Знаменитий байкар Давньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Одного разу Ксанф хотів запросити гостей і наказав Езопу приготувати найкраще. Езоп купив язики і приготував із них три страви. Ксанф запитав, чому Езоп подає тільки язики. Той відповів: "Ти звелів купити найкраще. А що може бути на світі кращим від язика? З його допомогою будуються міста, розвивається культура народів! При допомозі язика ми вивчаєм науки і отримуєм знання,... люди можуть порозумітися між собою, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, давати, отримувати, виконувати прохання, освідчуватися в коханні. Тому, я думаю, що нема нічого кращого від язика".

Таке міркування сподобалось Ксанфу і його гостям. Іншим разом Ксанф розпорядився, щоб Езоп придбав для обіду найгірше.

Езоп пішов і знову купив язики. Всі здивувались. Тоді Езоп почав пояснювати: "Ти звелів мені знайти найгірше. А що є у світі гірше язика? З його допомогою люди ображають і розчаровують один одного, лицемірять, брешуть, обуруються, хитрують, сваряться. Язик може зрадити і скривдити. Чи може бути щось гірше від язика?!"

Легенда стверджує, що не всім гостям було приємно чути цю відповідь Езопа.

—Порівняйте обидві відповіді Езопа.

Як ви гадаєте, вони обидві правильні чи одна заперечує другу? Обгрунтуйте свою думку.

—Послухайте висловлювання В. Сухомлинського.

"Слово — найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне—приносить біду... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину".

— Повернемось тепер до вас. Як стало ясно з ваших відповідей на поставлені вище питання, ніхто з вас не вважає і не хоче вважати себе дикуном. Отже, всі хочуть стати людьми культурними. Перед тим ви також констатували, що культура людини передусім виявляється в її мовленні.

— Тоді яким має бути ваше слово: "запашною квіткою", "живою водою" чи "розжареним залізом і брудом"? Мудрим і добрим чи нерозумним і злим? Що воно має приносити — радість чи біду?

— Зверніть увагу на вірш, записаний на дошці. Прочитайте його вголос.

— Про які слова мовить поет у перших 4-х рядках?

— Якими словами ви можете замінити означення "білі-білі", "лагідні", "ніжносяйні"?

Чи знаєте ви такі слова, покаже гра.

ІІ. Гра-естафета. Учні один за одним називають задані слова, хто не може назвати — вибуває з гри.

1) Згадайте слова, якими називаємо те, що нам найрідніше, найсвятіше. {Мама, Батьківщина, тато, брат, Бог,...)

2) Назвіть слова ввічливості, так звані "чарівні слова". {Ласкаво просимо, вибачте, будь ласка...)

3) Назвіть слова з ласкаво-пестливим відтінком. {Матінка, сестричка, серденько, малесенький...)

Учитель. Разом із лагідним словом, привітною усмішкою ми передаємо позитивну енергію своєї душі, вона впливає на співрозмовника, піднімає йому настрій. Те добро, яке ви віддали, повертається до вас. Скільки б добра ви не віддавали, воно не вичерпується з вашої душі. І чим більше ви його віддаєте людям, тим багатшими на добро стаєте самі.

А тепер зверніть увагу на два останні рядочки вірша, записаного на дошці. Про які слова говорить поет? Як назвав такі слова Сухомлинський? (Брудом.)

—Що можуть зробити такі (злі, чорні, отруйні і т. п.) слова? (Поранити, вразити, розчарувати, образити, зганьбити, отруїти, вбити...)

—А тепер прочитайте слова М. Рильського, якими ми почали нашу сьогоднішню бесіду. (Учень читає вголос.)

Про який бур'ян у мові говорить поет? То який же бур'ян треба виполювати зі своєї мови, щоб не виглядати злими і дикими?

а) грубі, брутальні, непристойні, зневажливі;

б) слова з бандитсько-хуліганського жаргону;

в) прокльони, лайку;

г) брутальні вирази зі словом "мать".

Зауважимо, слово "мати" — святе. І, вживаючи його в такій брудній, непристойній мові, ти ображаєш, найперше, свою матір, найріднішу людину, ти грішиш, адже Матір'ю називаємо Богородицю, мати — Україна, мати — рідна земля. То яким треба бути нелюдом, щоб осмілитись бруднити таке святе слово!

Той, хто вживає злі слова, разом з ними викидає на співрозмовника і негативну енергію. І зло, як бумеранг, повертається до вас. Отже, чим більше ви його викидаєте, тим більше його стає у вашій душі. Бійтеся таких слів, виполюйте їх, як найшкідливіші бур'яни! Особливо страшну силу мають прокльони. У народі вважається (і не безпідставно), що прокльони повертаються й падають на тих, хто кляне, на їх дітей, навіть на майбутніх нащадків.

Для підтвердження цього хочу розказати одну невигадану історію. В одному селі жила багата й побожна родина. Почалась Перша світова війна, і чоловік, голова сім'ї, пішов на фронт, залишивши дружину з чотирма дітьми. Пішов, щоб уже ніколи не вернутися. Жінка одружилася вдруге, її чоловіком і вітчимом для дітей став дуже вродливий, але бідний парубок. Ставши господарем, він почав думати над тим, що виростуть діти—і доведеться ділити між ними землю, до речі, придбану їхнім рідним батьком. Вітчим зненавидів сиріт, часто проклинав їх: "А щоб ви посліпли!", "А щоб ви поніміли!" Минуло трохи часу—і осліпла його рідна дочка, а пізніше народилась глухонімою внучка. У другої доньки теж народилась глухоніма дитина. Що це? Збіг обставин? Чому в одній родині три каліцтва, пов'язаних зі сліпотою і німотою? Чим винні ті нещасні, за що покарані? За батьків гріх, за прокльони.

Дорогі діти! Я хочу нагадати вам слова нашого великого поета і пророка Т. Г. Шевченка:

Умийтеся! Образ Божий

Багном не скверніте!

{Пояснити слова "сквернити", "скверна"?)

Бог сотворив людину за своєю подобою. Отже, в кожній людині відбитий образ Божий, а поганими словами і вчинками вона цей образ оскверняє, а значить — грішить проти Бога. Така людина не може розраховувати на любов і повагу. Бо хто захоче любити й поважати грубіяна, дикуна, лихослова? Хіба такі самі людці, як він. Подумайте над цим. Іноді навіть виховані хлопчики, та й дівчатка, наслідуючи поганий приклад, вживають такі слова й вирази, від яких, як кажуть, "вуха в'януть". Зрештою, більшість із вас це розуміє. Але в товаристві не хочуть виділятись і уподібнюються до невихованих. Чому? Невже їм це подобається? А може, просто бояться зробити зауваження, виправити свого ровесника. Ще розсердиться, не захоче з вами спілкуватися, дружити. А ви не бійтеся! Якщо це хороші хлопці чи дівчата, такі, з якими варто дружити, то вони зрозуміють вас і візьмуть до уваги ваше зауваження. А якщо ні — то не варто шкодувати за такими приятелями.

Лихослів'я завжди засуджувалося нашим народом. Про це свідчать і численні перлини народної творчості, зокрема, прислів'я. Ось деякі з них.

Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.

Що маєш сказати, наперед обміркуй.

Краще мовчати, аніж брехати.

Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.

Слово — не стріла, а ранить глибше.

Вода все сполоще, а злого слова — ні.

Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.

Дурний язик голові не приятель.

Добре слово краще за гроші.

Від теплого слова і крига скресне.

І опори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Хай це останнє прислів'я і буде завданням, яке поставить кожен перед собою.

Підсумок заняття. Збагачуйте своє мовлення розумними і добрими словами, виполюйте з нього увесь бур'ян, бруд, усе непристойне. Підвищуйте свою культуру мовлення, бо тільки через неї — шлях до загальної культури, інтелігентності, авторитету й поваги серед людей.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54519. Экономические блага и их классификация 18.69 KB
  Для удовлетворения потребностей людей служит благо. Благо — это средство удовлетворения потребностей человека. Именно ради удовлетворения конкретных потребностей людей в благах и осуществляется хозяйственная деятельность в любой стране.
54520. Расскажи сказку 48 KB
  Кто их сочиняет Какие имена композиторов вы знаете А какие музыкальные сказки вы знаете Вы знаете что Пушкин написал Сказка о царе Султане а Римский Корсаков написал музыкальную сказку о Царе Султане Но сегодня мы будем говорить о С. Беседа Начнём сегодня сказочный урок с того что послушаем сказку Прокофьева. Внимательно слушаем а потом вы расскажете какую же сказку нарисовала музыка А весёлая это сказка или грустная Кто главные герои Няня стала рассказывать с самого начала или позже Так добрая это...
54521. Від симфонії до скульптури 2.43 MB
  Чи можна стверджувати що окремий вид мистецтва живопис музика література скульптура є кращим ніж інші бесіда з використанням ілюстрацій з різних видів мистецтва висновок: Ні не можна тому що: Живопис скульптура достовірно зображує предметні явища Література розкриває зміст певних понять Музика передає душевний стан людини його настрій Всі види мистецтва доповнюють один одного підсилюючи сприйняття...
54523. My favourite film 272 KB
  What do we usually do in our free time? Well, yes, we read books and magazines, listen to music, walk with our friends and watch TV. So, out lesson will be connected with TV programs, especially with films. We’ll speak about types of films, work over some texts, do different tasks, speak about your favourite films and present your project works.
54524. Meet My Friend 96 KB
  Brother Rabbit took the two carrots to Brother Goat’s house. Brother Goat was not at home. Brother Rabbit put the carrots on the table and went away. Brother Goat saw the carrots on the table and thought; “Oh, what good friend I have. I should be a good friend too. It’s winter now. Brother Rabbit has not got any food to eat. I must help him.” So he ate one carrot, took the other and ran to Brother Rabbit’s house.
54525. My Land 50 KB
  Objectives: to expand students’ vocabulary to involve students into reading, writing, communicative activities, to develop students’ thinking
54526. MY NATIVE LAND-OUR GLORIOUS DONBAS 1.37 MB
  To begin with, I want to draw your attention to the quotation on the blackboard: He, who loves not his land, can love nothing. These wonderful words belong to the great poet G.G. Byron. His love to his land was deep and passionate. He could not imagine his life without his Highlands. He was so devoted to it, for him there was nothing like his Homeland. I think these Byron's words can be the motto of our lesson.
54527. MY SCHOOL LIFE 66.5 KB
  Do you know what schools are in Great Britain. Let`s watch the video about schools in England and while watching write down the number of the pictures 1-7 in the order that you see them and write a subject under each picture.