19612

Свердління отворів коловоротом і ручним дрилем

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Урок 15. Свердління отворів коловоротом і ручним дрилем 1 год. Мета уроку. Засвоєння знань про будову і принцип дії коловорота та ручного дриля; формування вмінь користуватись ручним дрилем та коловоротом. Розвивати окомір точність. Виховувати економне ставлення до ма...

Украинкский

2013-07-12

55.43 KB

15 чел.

Урок 15. Свердління отворів коловоротом і ручним дрилем (1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про будову і принцип дії коловорота та ручного дриля; формування вмінь користуватись ручним дрилем та коловоротом. Розвивати окомір, точність. Виховувати економне ставлення до матеріалу.

Об’єкт навчальної праці: проект кухонної дошки.

Обладнання: ручний дриль, коловорот, набір свердел, олівці, циркуль.

Тип уроку. Комбінований

Орієнтовний план проведення уроку.

І. Організаційна частина ( 2 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (7 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності (2 хв)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (7 хв)

VI. Практична робота ( 20 хв)

VII. Підсумок уроку ( 5 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина:

- перевірка присутніх;

- призначення чергових.

ІІ. Актуалізація опорних знань ти життєвого досвіду учнів.

1. Які ви знаєте процеси обробки деревини?

2. Що ви розумієте під процесом свердління? Яке його призначення?

3.Поясніть будову (за допомогою графічної схеми) та принцип дії ручного дриля.

3. Що ви розумієте під поняттям функціональні показники якості виробу? (це можливість використання, зручність при використанні тощо);

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності. Вчитель пояснює учням, що свердління це досить поширена операція, володіння якою неодмінно знадобиться їм в майбутньому. Наприклад при свердлінні отворів під різні полички , вішалки і т.д.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:

- знати будову та призначення коловорота;

- виконувати операцію свердління;

V. Вивчення навчального матеріалу за планом:

а) свердління;

б) свердла;

в) призначення і будова коловорота.

а) Свердління – один із самих поширених способів одержання отворів різанням. Свердління отворів на виробництві, як правило, автоматизований.

б) Ріжучим інструментом при цьому є свердло. З допомогою свердла роблять отвори наскрізні (якщо просвердлено всю товщину матеріалу) і ”глухі” (матеріал просвердлений не наскрізь).

Отвори в заготовках деревини просвердлюють центровими, спіральні і ложковими свердлами. Найбільш широко застосовуються спіральні свердла.

в) Найпростіші пристосування, яким приводять у рух свердло, є коловорот. Він складається з колінчастого стержня 3, на якому насаджують дерев’яну ручку 2. На кінці стержня є патрон 4 (або гвинтовий затискач) для закріплення свердла; зверху на ньому – упорна головка 1, якою утримують коловорот у потрібному положенні. Свердло міцно затискують у патроні (гвинтовому затискачі) коловорота.

Частина свердла, що просвердлює отвір у деревині називається робочою. Робоча частина центрового свердла має вигляд лопатки з вістрям – центром.

Під час свердління отворів коловорот треба тримати так, щоб свердло було перпендикулярне до площини деталі. При цьому лівою рукою треба натискувати на упорну головку, а правою обертати коловорот.


Отвір спочатку свердлять з одного боку. Коли центр вістря свердла проникне наскрізь, свердління припиняють і повертають виріб на протилежний бік. Потім вставляють центр свердла в отвір і досвердлюють його. Якщо цього не зробити, то свердло при виході з отвору може відколоти частину деревини і отвір буде зіпсовано.

Заготовки, в яких просвердлюють отвори, повинні бути добре закріплені у верстаку. Тонкі деталі можна свердлити, затискуючи їх по кілька штук.

VI. Практична робота.

6.1 Вступний інструктаж

На попередньо виготовлених дошках учням необхідно просвердлити отвори.

Під час виконання завдання звернути увагу учнів на такі моменти:

  1.  чи потрібен взагалі отвір в конструкції їхнього виробу? Яке їхнє функціональне призначення?
  2.  запропонувати учням самостійно вибрати місце для свердління отвору (в верхній , або в нижній

частині дошки);

  1.  тільки після вибору місця для отвору

й розмітки самого отвору,

можна приступати до свердління.

6.2 Поточний інструктаж

  1.  слідкувати за дотриманням учнями

правил техніки безпеки.

VII. Підсумок уроку.

Рефлексія (методом «мікрофон»):

  1.  Яких умінь ви набули на сьогоднішньому уроці?

Домашнє завдання:

  1.  Технологія свердління ( за підручником)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82241. Коммуникативная рациональность. Роль традиций, ценностей, образцов интерпритации и предрассудков (Г.Гадамер) в межсубъектном понимании и смыслополагании 38.92 KB
  Что такое понимание Можно ли рассматривать понимание только как знание наравне с эмпирическим и теоретическим знанием Несомненно понимание является знанием но знанием особенным имеющим специфические черты которые существенно отличают его от других видов знания. Так прежде всего необходимо рассматривать понимание как осмысление как выявление и реконструкцию смысла. Таким образом главной задачей герменевтики становится истолкование и понимание текстов. Дильтей полагает что главным методом данных наук является понимание.
82242. Методологические функции «предпосылочного знания» и регулятивных принципов в науке 34.35 KB
  Одновременно произошло уточнение понимания природы социальности и исследования в сфере философии науки должны раскрывать как и в каких формах социальный и культурно-исторический моменты входят в содержание знания и влияют на способы и результаты познавательной деятельности. Сегодня найдены реальные вполне адекватные формы и опосредующие механизмы такого воздействия в частности выявлена роль идеалов и норм философско-мировоззренческих предпосылок и оснований научного знания. Через них принимая форму ценностного сознания социальная и...
82243. Ценностные предпосылки как следствия коммуникативности СГН. Оценочные суждения в науке и необходимость «ценностной нейтральности» в социальном исследовании 34.11 KB
  Наиболее важной классификацией ценностей является их деление на абсолютные ценности, т.е., разделяемые всеми людьми (жизнь, здоровье, любовь, красота, истина, справедливость, свобода, счастье и т.д.) и относительные ценности, т.е., разделяемые только определенной группой людей (деньги, слава, наслаждение, власть, статус и т.д.).
82244. Принципы «логики социальных наук» К. Поппера 30.45 KB
  Признание того что ценности в науке выражают ее социокультурную обусловленность становится определяющим в философии и методологии науки особенно социально гуманитарного знания. В этом отличие науки от социального знания кот субъективно. Поппер утверждает что и естественный и соц науки имеют общий научный метод познания основаны на доказательствах. Согласно Адорно нельзя уравнивать соц и естеств науки.
82245. Роль научной картины мира, стиля научного познания, философских категорий и принципов, представлений здравого смысла в исследовательском процессе социально-гуманитарных наук 33.42 KB
  Все больше возрастает значимость понятия картина мира для методологии соцгум наук а развитие соцгум наук в свою очередь все активнее вводит гум составляющую в НКМ. Понимание КМ в соцгум науках не возможно без ориентации на человека понимания его места в культуре в мире способов видения им мира. В КМ соцгум наук нет противопоставления субъектачеловека и объектамира описываются лишь типы понимания мира включающего самого человека.
82246. Внебиологическое понимание жизни. Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни (А.Бергсон. В. Дильтей. Философская антропология) 46.85 KB
  Социокультурное и гуманитарное содержание понятия жизни А. Философская антропология Проблема жизни относится к тем научным проблемам которые имеют несомненный философский смысл и значение. вопрос о сущности жизни; вопрос о происхождении или вечности жизни.
82247. Познание и «переживание жизни» - основное содержание художественных произведений 57.65 KB
  Проблема жизни в ее преломлении к существованию человека привлекла внимание и философов гуманитарного склада что выразилось в появлении различного рода философий жизни экзистенциализм ницшеанство Дильтей и др. русский экзистенциализм абсолютизирующих отдельные стороны духовной жизни и психической деятельности человека. Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов...
82248. История как форма проявления жизни. Объективация жизни во времени. Жизнь как незавершаемая целостность.(О.Шпеннглер, Э. Гуссерль) 33.65 KB
  Объективация жизни во времени. Она может трактоваться в естественно-научном это форма движения материи психологическом это одухотворенность бытия историко-культурном это проявление жизни в разных эпохах биографическом жизнь отдельного человека и философском жизнь как благо смыслах. Она может изучаться с разных позиций например со стороны образа жизни людей стиля и манеры жизни повседневного жизненного мира человека со стороны продолжительности уровня качества жизни и т.
82249. Социальные и культурно- историческиеформы жизни:общее строение и иерархия уровней. Научные и вненаучные представления о формах жизни 41.6 KB
  Державин в своей поэме Бог весьма образно характеризовал проблему человека: Частица целой я вселенной Поставлен мнится мне в почтенной Средине естества я той Где кончил тварей ты телесных Где начал ты духов небесных И цепь существ связал всех мной. Во всех этих случаях отчетливо обнаруживаются две основные методологические тенденции в объяснении природы человека: редукционистская сводящая природу человека либо к биологической либо напротив к социальной его стороне и целостная системная понимающая природу человека как единое...